• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Національний банк України

Верховна Рада України  | Закон від 20.05.1999 № 679-XIV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.05.1999
  • Номер: 679-XIV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.05.1999
  • Номер: 679-XIV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк;
про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного банку;
про умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України;
про встановлення економічних нормативів для банків;
про розмір та порядок формування обов'язкових резервів для банків;
про застосування заходів впливу до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
про створення та ліквідацію підприємств, установ Національного банку;
про участь у міжнародних фінансових організаціях;
про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку;
щодо встановлення плати за надані відповідно до закону послуги (здійснені операції);
щодо порядку перерахування прибутку до розподілу до Державного бюджету України;
( Пункт 1 частини першої статті 15 доповнено абзацом згідно із Законом N 3828-VI від 06.10.2011 )
про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;
( Пункт 1 статті 15 доповнено абзацом згідно із Законом N 4452-VI від 23.02.2012 )
про фінансову спроможність приймаючого банку виконати зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами;
( Пункт 1 статті 15 доповнено абзацом згідно із Законом N 4452-VI від 23.02.2012 )
2) подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та інші документи і рішення відповідно до статті 9 цього Закону; надає на вимогу Ради Національного банку для інформування бухгалтерські, статистичні та інші необхідні для виконання її завдань відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України;
3) визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ, визначає перелік функцій щодо управління діяльністю власного корпоративного недержавного пенсійного фонду, а також порядок здійснення таких функцій;
( Пункт 3 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5178-VI від 06.07.2012 )
4) затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці;
5) розробляє та подає на затвердження Раді Національного банку методику визначення заробітної плати Голови Національного банку та його заступників;
6) встановлює порядок надання юридичним особам, які мають намір здійснювати банківську діяльність, банківських ліцензій, а також ліцензій іншим юридичним особам у випадках, передбачених законом;
( Пункт 6 статті 15 в редакції Закону N 3024-VI від 15.02.2011 )
7) видає нормативно-правові акти Національного банку;
8) затверджує Регламент Правління Національного банку України;
9) виконує функції, передбачені статтями 3, 7, 23, 28 і 64 цього Закону, та інші функції, що випливають з основної мети діяльності Національного банку та не віднесені до повноважень Голови Національного банку та Ради Національного банку.
( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1919-III від 13.07.2000, N 2922-III від 10.01.2002;в редакції Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 16. Склад та порядок формування Правління Національного банку
Правління Національного банку очолює Голова Національного банку.
Правління Національного банку складається з одинадцяти осіб: Голови Національного банку, заступників Голови Національного банку та керівників структурних підрозділів Національного банку, що забезпечують виконання Національним банком основної функції.
Перелік структурних підрозділів, що забезпечують виконання Національним банком основної функції, керівники яких за посадою входять до складу Правління Національного банку, визначається Головою Національного банку. Повноваження такого члена Правління Національного банку припиняються у разі звільнення його з посади, за якою він входить до складу Правління Національного банку.
( Стаття 16 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Стаття 17. Порядок роботи Правління Національного банку
Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначається його Регламентом.
Рішення Правління Національного банку приймаються простою більшістю голосів. Кожний член Правління Національного банку має один голос.
( Статтю 17 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Засідання Правління Національного банку є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від його складу.
( Статтю 17 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 18. Призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку
Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України строком на сім років.
Одна й та сама особа не може бути Головою Національного банку більше ніж два строки підряд.
Головою Національного банку може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту у галузі економіки чи фінансів або науковий ступінь у галузі економіки чи фінансів і при цьому має не менше 10 років досвіду роботи в органі законодавчої влади або на керівних посадах в інших органах державної влади та державних органах, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної чи правової політики, або на керівних посадах у міжнародних фінансових організаціях, або на керівних посадах у банку, або наукової роботи за фінансовою, економічною чи правовою тематикою та має бездоганну ділову репутацію, зокрема, не має судимості, не погашеної і не знятої в установленому законом порядку.
Особа не може бути Головою Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, або є керівником чи входить до складу керівного органу юридичної особи (за винятком Національного банку), або є прямим чи опосередкованим власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) юридичної особи. На час перебування на посаді Голова Національного банку зупиняє членство в політичній партії.
Для призначення Головою Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частинами третьою та четвертою цієї статті.
У разі незатвердження Верховною Радою України кандидатури, запропонованої Президентом України, порядок внесення нової кандидатури регулюється Законом України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України".
Одна кандидатура може вноситись не більше двох разів.
Голова Національного банку звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України у таких випадках:
1) закінчення строку повноважень;
2) у зв'язку із заявою про відставку, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
4) на підставі рішення суду про визнання особи недієздатною;
5) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;
6) втрати бездоганної ділової репутації;
7) встановлення факту надання недостовірної інформації при призначенні на посаду Голови Національного банку;
8) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою;
9) невиконання посадових обов'язків, у тому числі за станом здоров'я, протягом більш як чотири місяці підряд;
10) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути Головою Національного банку (відповідно до частин третьої і четвертої цієї статті).
Голова Національного банку перебуває на посаді до вступу на посаду новопризначеного Голови, крім випадків, передбачених пунктами 2-10 частини восьмої цієї статті.
У разі звільнення Голови Національного банку з посади у випадках, передбачених пунктами 2-10 частини восьмої цієї статті, тимчасове виконання обов'язків Голови Національного банку здійснюється відповідно до Закону України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України".
( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000; в редакції Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 19. Обов'язки та повноваження Голови Національного банку
Голова Національного банку:
1) керує діяльністю Національного банку;
2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями;
3) головує на засіданнях Правління Національного банку;
4) підписує протоколи, постанови Правління Національного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;
5) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Національного банку;
6) видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, установами;
7) приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до цього Закону;
8) одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку.
Стаття 20. Заступники Голови Національного банку
Голова Національного банку має заступників, кількісний склад яких визначається ним за погодженням з Радою Національного банку.
( Частина перша статті 20 в редакції Закону N 5285-VIвід 18.09.2012 )
Голова Національного банку призначає та звільняє заступників за погодженням з Радою Національного банку.
( Частина статті 20 в редакції Закону N 5285-VI від18.09.2012 )
Заступником Голови Національного банку може бути громадянин України, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 10 цього Закону.
Особа не може бути заступником Голови Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, або є керівником чи входить до складу керівного органу юридичної особи (за винятком Національного банку, а також інших юридичних осіб, у керівних органах яких законом передбачено участь представників Національного банку або в яких є акції (частки, паї), що належать державі), або є прямим чи опосередкованим власником будь-якої кількості акцій банку. На час перебування на посаді заступник Голови Національного банку зупиняє членство в політичній партії.
( Частина статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4395-VI від 09.02.2012 )
Для призначення заступником Голови Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частинами другою та третьою цієї статті.
Рада Національного банку погоджує кандидатуру на посаду заступника Голови Національного банку у разі її відповідності вимогам, передбаченим частинами другою та третьою цієї статті.
Заступник Голови Національного банку звільняється з посади, крім загальних підстав, передбачених законодавством про державну службу, також у разі виникнення обставин, що виключають можливість особи бути заступником Голови Національного банку (відповідно до частин другої та третьої цієї статті), виявлення факту надання недостовірної інформації для призначення на посаду заступника Голови Національного банку.
( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000; в редакції Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 21. Керівники структурних підрозділів Національного банку
( Назва статті 21 в редакції Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Директори департаментів Національного банку призначаються та звільняються з посади Головою Національного банку відповідно до законодавства України про працю.
Керівником структурного підрозділу, який за посадою входить до складу Правління Національного банку, може бути громадянин України, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 10 цього Закону. На керівника такого структурного підрозділу також поширюються обмеження, передбачені частиною третьою статті 20 цього Закону.
( Статтю 21 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Для призначення керівником структурного підрозділу, який за посадою входить до складу Правління Національного банку, кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частиною другою цієї статті.
( Статтю 21 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Керівник структурного підрозділу, який за посадою входить до складу Правління Національного банку, звільняється з посади, крім загальних підстав, передбачених законодавством про державну службу, також у разі виникнення обставин, що виключають можливість особи бути керівником такого структурного підрозділу (відповідно до частини другої цієї статті), виявлення факту надання недостовірної інформації для призначення на посаду.
( Статтю 21 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )( Назву розділу III виключено на підставі Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 22. Структура Національного банку
Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.
До системи Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.
Національний банк в межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх статути та положення.
Для перевезення цінностей, охорони цінностей та належних йому об'єктів Національний банк має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю. Відомча охорона в межах повноважень, наданих цим Законом, має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби оборони і бойову вогнепальну зброю в порядку, передбаченому статтею 12, частиною першою статті 13, пунктами 1 і 3 частини першої, частинами другою і третьою статті 14, пунктами 2, 3, 5 і 6 частини першої, частинами другою і третьою статті 15, статтею 15-1 Закону України "Про міліцію".
( Частина четверта статті 22 в редакції Закону N 5103-VI від 05.07.2012 )
Стаття 23. Статус філій
Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і функції філій Національного банку визначаються Положенням, що затверджується Правлінням Національного банку.
Розділ IV
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА
Стаття 24. Основні засади грошово-кредитної політики
Основні засади грошово-кредитної політики визначають показники діяльності Національного банку у середньостроковій перспективі для досягнення цілей Національного банку, визначених статтею 6 цього Закону.
При розробленні Основних засад грошово-кредитної політики використовуються макроекономічні показники, розраховані Кабінетом Міністрів України.
Національний банк інформує Верховну Раду України про Основні засади грошово-кредитної політики та стан грошово-кредитного ринку в державі в порядку, передбаченому статтями 9 та 51 цього Закону.
( Частину четверту статті 24 виключено на підставі Закону N 3828-VI від 06.10.2011 )( Стаття 24 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Стаття 25. Засоби та методи грошово-кредитної політики
Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:
1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;
2) процентну політику;
3) рефінансування комерційних банків;
4) управління золотовалютними резервами;
5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;
( Пункт 5 статті 25 в редакції Закону N 1919-III від 13.07.2000 )
6) регулювання імпорту та експорту капіталу;
7) запровадження на строк до шести місяців вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті;
( Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 )
8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
( Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 )
9) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.
( Статтю 25 доповнено пунктом згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
Національний банк має право надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.
( Статтю 25 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 26. Нормативи обов'язкового резервування
( Назва статті 26 в редакції Закону N 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк встановлює банкам норматив обов'язкового резервування коштів. При цьому:
( Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
1) норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним для банків в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів в національній та іноземній валюті;
( Пункт 1 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
2) для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні нормативи обов'язкового резервування;
( Пункт 2 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
3) рішення про підвищення нормативу обов'язкового резервування набирає чинності не раніше ніж через 10 днів після його опублікування.
( Пункт 3 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 27. Процентні ставки
Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.
Стаття 28. Управління золотовалютними резервами
Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні.
Стаття 29. Операції відкритого ринку
Операціями відкритого ринку Національного банку, в тому числі з премією або з дисконтом, є купівля-продаж казначейських зобов'язань, а також інших цінних паперів (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права) та боргових зобов'язань, визначених Правлінням Національного банку.
( Стаття 29 в редакції Закону N 1919-III від13.07.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 30. Регулювання імпорту та експорту капіталу
Національний банк відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.
Стаття 31. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів
Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані зберігати бюджетні кошти у Національному банку на рахунку, відкритому центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено Бюджетним кодексом України.
Умови та порядок обслуговування бюджетних коштів визначаються договором між Національним банком та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, при цьому послуги для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, надаються Національним банком безоплатно.
( Стаття 31 в редакції Закону N 2457-VI від 08.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Розділ V
УПРАВЛІННЯ ГОТІВКОВИМ ГРОШОВИМ ОБІГОМ
Стаття 32. Грошова одиниця
Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.
Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.
Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.
Стаття 33. Повноваження Національного банку щодо організації готівкового грошового обігу
Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:
1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;
2) створення резервних фондів банкнот і монет;
3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну банкнот та монет, а також обмежень щодо використання систем захисту, платіжних ознак та відтворення елементів дизайну банкнот та монет;
( Пункт 3 статті 33 в редакції Закону N 5285-VI від18.09.2012 )
4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;
5) встановлення правил випуску в обіг, обробки, зберігання, інкасації, перевезення, вилучення з обігу та знищення готівки;
( Пункт 5 статті 33 в редакції Закону N 5285-VI від18.09.2012 )
6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;
( Пункт 6 статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.
Стаття 34. Емісія
Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.
Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив.
Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного банку і забезпечуються всіма його активами.
Стаття 35. Обіг банкнот і монет
Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Стаття 36. Курс гривні
Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.
Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.
( Дію частини другої статті 36 зупинено в частині встановлення ізміни ставки рефінансування та визначення порядку надання кредитівкомерційним банкам для підтримки ліквідності (рефінансуваннякомерційних банків) Національним банком України одноосібно згідноіз ст. 86 Закону N 835-VI від 26.12.2008 - статтю 86виключено на підставі Закону N 1131-VI від17.03.2009 )
Стаття 37. Конвертованість гривні
Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до законодавства України про валютне регулювання.
Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.
Стаття 38. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і монет
Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни.
( Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 39. Вилучення з обігу банкнот і монет
Національний банк, банки України зобов'язані вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки (банкноти, монети).
( Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється Національним банком і регулюється відповідними нормативними актами.
Національний банк та банки не зобов'язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали недійсними, банкноти та монети.
( Частина третя статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк офіційно повідомляє через засоби масової інформації про вилучення з обігу грошових знаків України (банкнот, монет).
Виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства України.
Розділ VI
ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Стаття 40. Регулювання розрахунків
Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків.
( Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини банків та через їх власні розрахункові системи.
( Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк України визначає порядок обміну інформаційними повідомленнями та клірингу за операціями, здійсненими в межах України.
( Статтю 40 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 5178-VI від 06.07.2012 )
Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку
Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.
( Текст статті 41 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Розділ VII
ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 42. Види операцій Національного банку
Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:
1) надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;
( Дію пункту 1 частини першої статті 42 зупинено в частинівстановлення і зміни ставки рефінансування та визначення порядкунадання кредитів комерційним банкам для підтримки ліквідності(рефінансування комерційних банків) Національним банком Україниодноосібно згідно із ст. 86 Закону N 835-VI від26.12.2008 - статтю 86 виключено на підставі Закону N 1131-VI від 17.03.2009 )
2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на умовах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 2 згідно із Законом N 2740-III від 20.09.2001; в редакції Закону N 639-VI від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року; в редакції Законів N 5411-VI від 02.10.2012, N 1586-VII від 04.07.2014 )
3) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;
4) купує (крім купівлі в емітента) та продає цінні папери в установленому законодавством порядку. Обмеження, встановлене цим пунктом, не поширюється на придбання цінних паперів у емітента у випадках, передбачених пунктом 3 частини другої статті 71 цього Закону;
( Пункт 4 частини першої статті 42 в редакції Закону N 5042-VI від 04.07.2012 )
5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;
6) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;
7) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;
( Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
8) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;
8-1) здійснює діяльність, пов'язану з розвідкою, видобутком, виробництвом та використанням дорогоцінних металів з метою поповнення золотовалютних резервів, виготовлення банківських металів;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом N 4395-VI від 09.02.2012 )( Пункт 9 частини першої статті 42 виключено на підставі Закону N 5178-VI від 06.07.2012 )
10) видає гарантії і поруки, відповідно до положення,затвердженого Радою Національного банку;
11) веде рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, без оплати і нарахування відсотків;
( Пункт 11 частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;
13) веде особові рахунки працівників Національного банку;
( Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
14) веде рахунки міжнародних організацій;
15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду;
( Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
16) веде рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 16 згідно із Законом N 4452-VI від 23.02.2012 )
17) безпосередньо взаємодіє з Центральним депозитарієм цінних паперів для забезпечення своїх операцій з цінними паперами;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 17 згідно із Законом N 5178-VI від 06.07.2012 )
18) встановлює прямі кореспондентські відносини з міжнародними депозитаріями з метою здійснення функцій грошово-кредитної політики та управління державним боргом з метою депонування облігацій зовнішньої державної позики в іноземних депозитаріях;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 18 згідно із Законом N 5178-VI від 06.07.2012 )
19) забезпечує здійснення клірингу та розрахунків за правочинами на фінансових ринках шляхом участі у створенні та регулюванні діяльності Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, у тому числі через можливість підтримання його ліквідності у порядку, визначеному Національним банком України;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 19 згідно із Законом N 5178-VI від 06.07.2012 )
20) веде інформаційну базу стосовно договорів, що укладаються на фінансовому ринку, у порядку, визначеному Національним банком України.
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 20 згідно із Законом N 5178-VI від 06.07.2012 )
Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.
Національний банк має право встановлювати плату за надані ним відповідно до закону послуги (здійснені операції).
( Статтю 42 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 43. Участь в міжнародних організаціях
Національний банк має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, а також відповідно до угод між ним та іноземними центральними банками.
Розділ VIII
ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ЩОДО ОПЕРАЦІЙ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ
Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання та контролю
( Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.
До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать:
( Частина друга статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;
( Пункт 1 частини другої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;
( Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції Закону N 2922-III від 10.01.2002 )
3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;
4) встановлення порядку проведення обов’язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу;
( Частину другу статті 44 доповнено новим пунктом згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 )
5) зміна строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
( Частину другу статті 44 доповнено новим пунктом згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 )
6) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.
( Частину другу статті 44 доповнено пунктом згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 45. Організація валютного ринку
Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання.
Стаття 46. Дисконтна та девізна валютна політика
Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.
Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.
Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.
Стаття 47. Структура золотовалютного резерву
Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, що складається з таких активів:
монетарне золото;
спеціальні права запозичення;
резервна позиція в МВФ;
іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;
цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;
будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.
( Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
Стаття 48. Поповнення та використання золотовалютного резерву
Поповнення золотовалютних резервів проводиться Національним банком шляхом:
1) купівлі монетарного золота та іноземної валюти;
( Пункт 1 статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
2) отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними активами;
3) залучення Національним банком валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів.
Використання золотовалютного резерву здійснюється Національним банком на такі цілі:
1) продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного курсу;
2) витрати по операціях з іноземною валютою, монетарними металами, а також іншими міжнародно визнаними резервними активами та операціях із забезпечення діяльності Національного банку в межах сум, передбачених кошторисом доходів та витрат Національного банку;
( Пункт 2 частини другої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4395-VI від 09.02.2012 )
3) повернення Національним банком валютних коштів міжнародним фінансовим організаціям, іноземним центральним банкам та іншим кредиторам, включаючи відсотки за користування такими коштами та інші обов'язкові нарахування;
( Частину другу статті 48 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
4) участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до статті 43 цього Закону.
( Частину другу статті 48 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій та інших зобов'язань резидентам і нерезидентам України.
Стаття 49. Зберігання золотого запасу
Національний банк є зберігачем державного золотого запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, інших коштовностей.
( Стаття 49 в редакції Закону N 1416-IV від03.02.2004 )( Статтю 50 виключено на підставі Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 50. Позареалізаційні валютні доходи та збитки
Доходи та збитки Національного банку, пов'язані із зміною оцінки активів і пасивів, представлених у вигляді банківського золота та іноземної валюти, спеціальних прав запозичення, у зв'язку із змінами курсу іноземних валют та ціни золота враховуються і компенсуються у такому порядку:
1) чисті валютні доходи та збитки збалансовуються відповідною сумою на спеціальному резервному рахунку переоцінки валютних резервів у балансі Національного банку;
2) зазначені чисті доходи та збитки не враховуються при розрахунку річного доходу Національного банку.
( До Закону включено статтю 50 згідно із Законом N 2856-VI від 23.12.2010 - діє до 1 січня 2012 року )
Розділ IX
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 51. Підзвітність
Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.
Підзвітність означає:
1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;
2) призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради Національного банку;
3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;
4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;
5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.
Національний банк України щоквартально надає інформацію Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:
проведення операцій з рефінансування банків;
проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;
проведення операцій на фондовому ринку.
( Статтю 51 доповнено частиною згідно із Законом N 1533-VI від 23.06.2009 )
Національний банк України має право подавати Президенту України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України.
( Статтю 51 доповнено частиною згідно із Законом N 3163-IV від 01.12.2005 )