Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України

Відповідно до статей 33, 34, 38 та 39 Закону України "Про Національний банк України" , з метою вдосконалення взаємовідносин між фізичними особами, юридичними особами та банками в Україні під час приймання та видачі банкнот, розмінних і обігових монет національної валюти України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів та обміну Правління Національного банку України

1. Затвердити Правила визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України (далі - Правила), що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 17 листопада 2004 року № 547 "Про затвердження Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2004 року за № 1549/10148;

постанову Правління Національного банку України від 14 червня 2005 року № 211 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 1 липня 2005 року за № 704/10984;

постанову Правління Національного банку України від 6 липня 2006 року № 252 "Про затвердження Змін до Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 року за № 869/12743.

3. Генеральному департаменту регулювання грошового обігу (Нестеренко В.М.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь, структурних одиниць Національного банку України та банків України для використання в роботі.

4. Територіальним управлінням і банкам України:

протягом тижня після одержання цієї постанови довести її зміст до відома юридичних осіб, яких вони обслуговують, для ознайомлення;

розмістити Правила в місцях, доступних для населення.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Ричаківську В.І.

6. Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

1. Ці Правила визначають платіжні ознаки банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України [далі - банкноти (монети)] та критерії, за якими вони можуть використовуватися фізичними особами, юридичними особами, у тому числі банками, під час приймання, оброблення та видачі банкнот (монет) за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів та обміну.

2. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

виведені з обігу банкноти (монети) - банкноти (монети) відповідного зразка (року виготовлення), які з дати, оголошеної Національним банком України (далі - Національний банк), перестали бути законним засобом платежу;

вилучення з обігу банкнот (монет) - банківська операція, під час якої банкноти (монети) переводяться до категорії неплатіжних або сумнівних;

елемент захисту - певна ознака грошового знака, надана йому під час виготовлення з метою захисту та ускладнення його підроблення (фальсифікації) і призначена для ідентифікації банкнот (монет);

навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти - неплатіжні банкноти, що виготовлені шляхом комбінування та склеювання неплатіжних частин від різних справжніх банкнот одного номіналу з метою подальшого збуту;

неплатіжні банкноти (монети) - справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів у зв’язку з набуттям у процесі обігу ознак зношення та пошкодження, які не відповідають установленим Національним банком критеріям, а також навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти; навмисно пошкоджені монети (з надрізами, отворами, надломами); деформовані монети; банкноти (монети), які виведені Національним банком з обігу; зразки банкнот;

ознаки підроблення банкноти (монети) - елементи дизайну та/чи захисту, які відрізняють підроблену банкноту (монету) від справжньої;

підроблені банкноти (монети) - імітації (копії, фальсифікації) справжніх банкнот (монет), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством України порядку. До підроблених належать також перероблені банкноти, на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням, комбінуванням частин від справжніх та підроблених банкнот тощо) змінені зображення, що визначають номінал, рік затвердження зразка (виготовлення), банк-емітент, інші реквізити та елементи дизайну, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти;

платіжні банкноти (монети) - справжні банкноти (монети), що за встановленими Національним банком критеріями можуть використовуватися за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів та обміну;

спеціальний розчин - розчин з певними фізико-хімічними характеристиками (яскравий колір, флуоресценція в ультрафіолетових променях, стійкість до розчинників тощо), який використовується в спеціалізованих пристроях для зберігання валютних цінностей (далі - спецпристрій для зберігання цінностей) та забруднює банкноти в разі спроби неправомірного заволодіння ними, що унеможливлює подальше використання таких банкнот;

справжні банкноти - введені в обіг Національним банком як законний засіб платежу паперові грошові знаки, що мають прямокутну форму встановленого розміру і виготовлені на спеціальному папері з елементами захисту, на яких зазначені реквізити (номінал, рік виготовлення, серія та номер), інші елементи дизайну і захисту;

справжні монети - введені в обіг Національним банком як законний засіб платежу металеві грошові знаки, що мають установлену форму, технічні характеристики, геометричні розміри, у яких розрізняють лицьовий бік (аверс), зворотний бік (реверс) й обріз (гурт), на яких зображені малий Державний Герб України, написи з елементами захисту, номінал, найменування держави, рік виготовлення;

сумнівні банкноти (монети) - банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки підроблення, до проведення їх дослідження та складання експертом Національного банку відповідного акта.

Інші терміни вживаються в значеннях, визначених законами України та нормативно-правовими актами України.

3. Національний банк оприлюднює на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку опис банкнот (монет) перед уведенням в обіг банкнот (монет) нового зразка, а також у разі внесення змін до їх дизайну або захисту від підроблення. Зразки банкнот разом з відповідними плакатами та буклетами розсилаються уповноваженим підрозділам Національного банку, банкам України, центральним зарубіжним банкам та правоохоронним органам під час уведення в обіг банкнот (монет) нового зразка.

1. До платіжних належать банкноти (монети), які не мають ознак зношення і пошкодження, а також з дефектами та ознаками зношення і пошкодження в межах критеріїв, визначених пунктами 4-10 цього розділу.

Платіжні банкноти (монети) поділяються на придатні до обігу та не придатні до обігу.

2. До придатних до обігу банкнот (монет) належать банкноти (монети), які за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, що наведені на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку, і під час обігу не набули ознак зношення та пошкоджень, визначених у пунктах 4-9 цього розділу. На монетах допускається наявність незначних ознак корозії та/або забруднення у вигляді локальних плям, дрібних крапок.

Банки зобов’язані без будь-яких обмежень видавати придатні до обігу банкноти (монети) фізичним та юридичним особам.

Фізичні та юридичні особи зобов’язані без будь-яких обмежень приймати придатні до обігу банкноти (монети) за всіма видами платежів та для переказів, а банки, крім того, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви.

3. Не придатні до обігу банкноти (монети) поділяються на зношені банкноти (монети), значно зношені банкноти, банкноти (монети) з дефектами виробника, ознаки яких визначені відповідно в пунктах 4-10 цього розділу.

Банки зобов’язані перевіряти банкноти (монети) на відповідність цим ознакам під час їх приймання.

4. Зношені банкноти - банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:

потертості, часткову втрату фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрату папером жорсткості;

загальне або локальні забруднення, плями та написи (уключаючи видимі в ультрафіолетових променях), площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм2, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей);

відбитки штампів, площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм2, уключаючи видимі в ультрафіолетових променях, крім штампів про погашення;

надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, у тому числі склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою завширшки не більше ніж 10 мм у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;

отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм2.

Фізичні та юридичні особи зобов’язані без будь-яких обмежень приймати зношені банкноти за всіма видами платежів та для переказів, а банки, крім того, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для обміну на придатні до обігу банкноти.

5. Зношені монети - монети з такими ознаками пошкодження: зміна кольору, оплавлення, травлення, спотворення елементів дизайну, за умови, що вони не мають деформацій, надломів, надрізів та отворів, зберегли зображення малого Державного Герба України, номіналу, назви розмінної одиниці та рельєф або текст на гурті, якщо він має бути згідно з офіційним повідомленням Національного банку.

Фізичні та юридичні особи зобов’язані без будь-яких обмежень приймати зношені монети за всіма видами платежів та для переказів, а банки, крім того, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для обміну на придатні до обігу монети.

6. Значно зношені банкноти - банкноти, що мають одну або більше з наведених нижче суттєвих ознак зношення або пошкодження (незалежно від наявності ознак зношення, зазначених у пункті 4 цього розділу).

Ознаками значного зношення або пошкодження є:

банкноти з утраченими частинами, якщо разом з отворами (дірками) збереглася ціла частина банкноти, площа якої не менше ніж 55 % її початкової площі;

банкноти, розірвані та розрізані на дві або більше частин, уключаючи склеєні, якщо не менше ніж 55 % загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній банкноті;

банкноти, що складені (склеєні) з двох суміжних частин різних банкнот одного номіналу та дизайну, якщо одна з частин має не менше ніж 50 % початкової площі, а загальна площа двох частин становить не менше ніж 98 % початкової площі банкноти;

банкноти, забруднені спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей;

банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо (за винятком банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей), які спричинили флюоресценцію, деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, якщо разом з пошкодженими ділянками збереглося не менше ніж 55 % її початкової площі. Працівники каси мають обов’язково визначати загальну площу банкноти, що залишилася, застосовуючи процедуру, наведену в додатку 1 до цих Правил;

загальне або локальні забруднення, плями та написи (уключаючи видимі в ультрафіолетових променях) площею кожні понад 400 мм2, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей);

відбитки штампів площею понад 400 мм2, уключаючи видимі в ультрафіолетових променях, крім штампів про погашення;

банкноти без ознак підроблення, які в ультрафіолетових променях мають флуоресценцію по всій площині банкноти внаслідок забруднення хімічними речовинами (за винятком банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей);

банкноти, що оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення оперативних заходів чи слідчих дій ("Хабар" тощо);

банкноти, які склеєні з порушенням установлених вимог, що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот;

банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини;

заламіновані банкноти.

7. Банки зобов’язані без будь-яких обмежень приймати від фізичних та юридичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів банкноти з ознаками значного зношення або пошкодження, які не мають ознак підроблення та які:

зберегли цілу частину площею не менше ніж 55 % своєї початкової площі;

розірвані (розрізані) на дві частини, на яких збереглись обидва однакові номери та серія, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55 % початкової площі банкноти.

Банки зобов’язані вилучати як сумнівні інші значно зношені банкноти, які розірвані (розрізані) на дві або більше частин, та в установленому порядку надсилати для проведення досліджень до уповноважених підрозділів Національного банку. Експерт Національного банку за результатами цих досліджень оформляє відповідний акт, на підставі якого банкноти можуть бути визнані платіжними, неплатіжними, навмисно пошкодженими з метою вчинення кримінального правопорушення чи підробленими.

8. Банки та інші юридичні особи не мають права приймати:

банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55 % початкової площі банкноти. Якщо пошкодження двох або більшої кількості банкнот призвело до їх склеювання (спікання), то пред’явнику банкнот не рекомендується самостійно порушувати цілісності групи склеєних банкнот;

банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини.

Фізичні та юридичні особи зобов’язані для обміну таких банкнот звертатися безпосередньо до уповноважених підрозділів Національного банку.

Уповноважені підрозділи Національного банку приймають рішення про обмін банкнот у присутності пред’явника або мають прийняти їх на дослідження за його заявою, форма якої наведена в додатку 2 до цих Правил.

Уповноважені підрозділи Національного банку здійснюють обмін справжніх банкнот, забруднених хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини, тільки в разі наявності документа про проведення дезінфекції та/або дезактивації банкнот, наданого установою (особою), на яку відповідно до законодавства України покладено функції щодо їх проведення.

9. Фізичні та юридичні особи не мають права приймати банкноти, забруднені спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, за всіма видами платежів та для переказів.

Банки зобов’язані вилучати банкноти, забруднені спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, під час приймання готівки від фізичних і юридичних осіб за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів і в установленому порядку передавати їх для проведення розслідувань та відповідних досліджень до правоохоронних органів.

Уповноважені підрозділи Національного банку здійснюють обмін справжніх банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, тільки банкам, які використовують спецпристрій для зберігання цінностей, за умови надання ними відповідних підтвердних документів щодо їх використання, а також документів правоохоронних органів чи суду щодо цих банкнот (за наявності).

Уповноважені підрозділи Національного банку не мають права здійснювати обмін справжніх банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, фізичним та юридичним особам (крім банків).

10. Банкноти (монети) з дефектами виробника - банкноти (монети) з будь-якими відхиленнями від зразка, допущеними під час виготовлення (на банкнотах немає графічних зображень, однієї або кількох фарб, номерів, немає або неправильно розміщені водяний знак або захисна стрічка, невідповідність водяного знака або захисної стрічки номіналу тощо; на монетах - тріщини, відколи, зміщення зображення, перевернуте зображення реверсу щодо аверсу, інші дефекти виготовлення тощо), які помилково випущені в обіг, але не втратили платіжних ознак за ступенем зношення.

Банки зобов’язані без будь-яких обмежень приймати від фізичних та юридичних осіб банкноти (монети) з дефектами виробника для обміну на придатні до обігу банкноти (монети), а також за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

11. Банки зобов’язані здійснювати обмін не придатних до обігу банкнот (монет) безкоштовно.

Банки не мають права використовувати не придатні до обігу банкноти (монети) за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів та обміну.

Національний банк без будь-яких обмежень приймає від банків не придатні до обігу банкноти (монети).

12. Фізичні та юридичні особи не мають права приймати неплатіжні банкноти (монети) за всіма видами платежів та для переказів.

Банки не мають права приймати неплатіжні банкноти (монети) за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів та обміну на придатні до обігу банкноти (монети).

Виняток становлять лише банкноти (монети), виведені Національним банком з обігу. Банки зобов’язані обмінювати такі банкноти (монети), якщо вони відповідають вимогам, установленим пунктами 2, 4-9 цього розділу, на придатні до обігу банкноти (монети) протягом строку та в порядку, визначеному Національним банком.

Банкноти (за винятком банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей) і монети, визнані неплатіжними за результатами досліджень, проведених уповноваженими підрозділами Національного банку, повертаються фізичним та юридичним особам або банку лише в разі надходження відповідного запиту про повернення (запити приймаються протягом двох місяців після відповідного інформування про результати досліджень).

Неплатіжні банкноти (монети), які не були запитані фізичними та юридичними особами або банком, зберігаються в уповноваженому підрозділі Національного банку протягом шести місяців, після чого знищуються.

Банкноти (монети), які мають ознаки підроблення (перероблення), обміну не підлягають і не повертаються фізичним та юридичним особам. Банки в установленому порядку зобов’язані вилучати такі банкноти (монети) з обігу для проведення досліджень.

Банк зобов’язаний негайно засобами телекомунікаційного зв’язку та не пізніше наступного робочого дня письмово, з поданням копії документа про вилучення, повідомити правоохоронний орган за місцезнаходженням банку в разі виявлення в однієї фізичної або юридичної особи двох або більше банкнот з ознаками підроблення.

Національний банк не має права відшкодовувати фізичним та юридичним особам, у тому числі банкам, вартість підроблених і неплатіжних банкнот (монет).

13. Національний банк має право обмінювати, як виняток, банкноти без ознак підроблення, які втратили платіжні ознаки внаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії. Уповноважені підрозділи Національного банку зобов’язані здійснювати приймання таких банкнот від фізичних та юридичних осіб.

14. Уповноважені підрозділи Національного банку приймають та обстежують в присутності фізичних та юридичних осіб банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, площа яких менша, ніж 55 % їх початкової площі або може стати такою під час їх розділення та перерахування. До обстеження робляться фотографія (ксерокопія) значно пошкодженої банкноти та фотографії видів зверху і збоку значно пошкодженої групи банкнот у тому вигляді, у якому вони пред’явлені до уповноваженого підрозділу Національного банку. Результати обстеження банкнот оформляються відповідним актом (додаток 3).

Уповноважені підрозділи Національного банку обмінюють значно пошкоджені банкноти, площа цілої частини кожної з яких разом з пошкодженими ділянками дорівнює або більше 55 % початкової площі цілої банкноти (якщо немає сумніву щодо їх справжності).

Уповноважені підрозділи Національного банку надсилають за бажанням фізичних та юридичних осіб окремі банкноти та/або банкноти з групи значно пошкоджених банкнот, площа яких разом з пошкодженими ділянками менша, ніж 55 % початкової площі, до Національного банку разом з актом про обстеження.

1. Працівник каси банку зобов’язаний:

приймати банкноти (монети) за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів та обміну, якщо немає сумніву щодо їх справжності та платіжних ознак;

визначати на банкнотах, які втратили частину площі та/або розірвані (розрізані) на дві частини, загальну площу банкноти, що залишилася;

перевіряти наявність обох однакових серійних номерів у розірваних (розрізаних) на дві частини банкнотах;

проставляти на платіжній банкноті напис (відбиток штампа) "до обміну", а з лицьового боку - загальну площу банкноти, що залишилася (у відсотках), дату, підпис та відбиток іменного штампа (код) працівника каси.

2. Банк зобов’язаний примусово вилучати з обігу і передавати до уповноваженого підрозділу Національного банку для досліджень та прийняття остаточного висновку банкноти (монети), що викликали сумнів працівника каси банку щодо справжності, та банкноти, на яких виявлені ознаки підроблення.

Банк зобов’язаний за бажанням фізичних та юридичних осіб вилучати з обігу і передавати до уповноваженого підрозділу Національного банку для досліджень та прийняття остаточного висновку справжні банкноти (монети), що викликали сумнів щодо платіжних ознак.

Працівник каси банку повертає фізичним та юридичним особам неплатіжну справжню банкноту лише після проставляння на банкноті напису (відбитка штампа) "неплатіжна", дати, підпису та відбитка іменного штампа (коду) працівника каси.

3. Банк зобов’язаний письмово або працівник каси банку в усній формі надати фізичним та юридичним особам за їх бажанням роз’яснення щодо встановленого порядку обміну пошкоджених банкнот, рішення про можливість обміну яких згідно з пунктами 6-8, 12, 13 розділу ІІ цих Правил мають приймати уповноважені підрозділи Національного банку.

Ця процедура здійснюється, якщо загальну площу пошкодженої банкноти, що збереглася, візуально важко оцінити.

Для визначення загальної площі банкноти, що збереглася, застосовується сітка, яка наноситься на папір (для зручності бажано прозорий). Сітка - це прямокутник, розміри якого відповідають зразку відповідної банкноти, який розграфлено на 200 однакових клітинок (приклад такої сітки наведено нижче).

Банкнота або її частини розміщуються на сітці зворотним боком до неї. Збережені краї і кути банкноти мають збігатися з відповідними краями і кутами сітки, а краї розривів та елементи зображень однієї частини банкноти - з відповідними краями розривів та елементами зображень інших її частин (не накладаючись одна на одну). Для полегшення дослідження дуже пошкодженої банкноти (наприклад, якщо повністю втрачена частина, що безпосередньо межувала із збереженою частиною) під сітку, що нанесена на прозорий папір, можна підкласти зразок відповідної банкноти.

Перелічуються ті клітинки, які пошкоджена банкнота не закриває (H1), і ті, що закриваються її краями частково, більшою чи меншою мірою (H2). Отвори на банкноті до уваги не беруться. Загальна площа пошкодженої банкноти, що збереглася (%), розраховується так: (200 - H1 - 0,5H2) : 2. Отримане число округлюється до цілого.

Якщо загальна площа пошкодженої банкноти, що збереглася, не менша, ніж 55 %, то ця банкнота (за наявності інших платіжних ознак) є платіжною.

Сітка для визначення загальної площі банкноти, що збереглася, містить 20 клітинок за довжиною та 10 клітинок за шириною зразка відповідної банкноти.