Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

Порядок організації та забезпечення належного контролю за заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів банк визначає у внутрішньобанківських положеннях.

116. Банк приймає до розрахунку кредитного ризику вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів за умови їх відповідності вимогам пункту 115 розділу X цього Положення; в обсязі, що відповідає середньомісячному залишку за останні три календарних місяці поспіль, які передують звітній даті, але не більше, ніж вартість, визначена в договорі застави/договорі про встановлення довірчої власності; за нижчою між балансовою та ринковою вартостями; з коефіцієнтом ліквідності згідно з додатком 6 до цього Положення.

116-1. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість забезпечення, визначеного в рядку 31 таблиці додатка 6 до цього Положення, у вигляді гарантій/договорів страхування ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (далі - ЕКА) за одночасного дотримання таких умов:

1) сукупний обсяг зобов'язань ЕКА за всіма укладеними ЕКА угодами (сума угод) щодо страхування, перестрахування, гарантування, компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами не перевищує розміру власного капіталу ЕКА;

2) ЕКА не має невиконаних більше 90 календарних днів поспіль зобов'язань за укладеними ЕКА угодами щодо страхування, перестрахування, гарантування, компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами за підстав інших, ніж визначені в частині другій статті 11 Закону України "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту" (далі - Закон про кредитування експорту).

Банк визначає дотримання умов, зазначених в підпунктах 1, 2 пункту 116-1розділу X цього Положення, на підставі інформації:

наданої ЕКА банку відповідно до умов наданих гарантій/договорів страхування;

оприлюдненої ЕКА відповідно до вимог статті 10 Закону про кредитування експорту;

отриманої банком з інших відкритих офіційних джерел.

117. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість забезпечення/застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договорами наступної застави, якщо першочергове право вимоги за договором забезпечення/застави/забезпечення на підставі права довірчої власності як заставодержателю належить банку у частині, пропорційній розміру експозиції під ризиком (EAD) за кожною кредитною операцією.

118. Якщо погашення боргу за одним із таких кредитів прострочено понад 30 календарних днів, то предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності може братися до розрахунку величини кредитного ризику за всіма кредитами за умови, що в договорах про надання кредитів, забезпеченням за якими є один предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, у разі невиконання боржником умов одного з договорів передбачено право банку на дострокове стягнення боргу за всіма іншими кредитами та/або його дострокового погашення за рахунок реалізації предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності. Якщо такої умови в договорах про надання кредиту немає, то предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності використовується з метою зменшення ризику за одним із кредитів, погашення боргу за яким прострочено понад 30 календарних днів.

119. У разі погашення простроченого боргу за кредитом використання банком цього предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності за іншими кредитами в одному банку з метою зменшення ризику відновлюється.

120. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за непрацюючим активом, заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за яким є майно/майнові права, визначені в пунктах 12 - 28 таблиці додатка 6 до цього Положення, бере до розрахунку їх вартість:

1) від 1 дня визнання активу непрацюючим до 730 днів уключно - в обсязі не більше 100 відсотків;

2) від 731 до 1095 днів уключно - в обсязі не більше 70 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;

3) від 1096 до 1460 днів уключно - в обсязі не більше 50 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;

4) від 1461 днів - 0%.

Вимоги пункту 120 розділу X цього Положення не поширюються на предмети застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, звернення стягнення/реалізація на які/яких обмежена Законами України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті", "Про фінансову реструктуризацію" та "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у частині застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, що розташована на території районів та міст обласного значення, не включених до переліку, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях".

Банк здійснює відлік зазначених в абзацах другому - п'ятому пункту 120 розділу Х цього Положення строків починаючи з дня, наступного за днем припинення відповідних законодавчих обмежень, визначених в абзаці шостому пункту 120 розділу Х цього Положення.

121. Банк не бере до розрахунку розміру кредитного ризику вартість забезпечення, якщо воно:

1) належить до переліку, визначеного в пунктах 1, 2, 29-31 додатка 6 до цього Положення, і надано за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 90 днів поспіль (крім умов, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього пункту);

2) належить до переліку, визначеного в пунктах 1, 2, 29-31 додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 365 днів поспіль, і наданим боржнику, щодо якого запроваджено процедуру фінансової реструктуризації, учасниками якої є банки - резиденти України, за умови, що строк дії забезпечення не менше ніж строк фінансової реструктуризації боржника та банк зберігає право звернути стягнення на таке забезпечення як протягом проведення процедури такої реструктуризації, так і після її завершення;

3) належить до переліку, визначеного в пунктах 1, 2, 29-31 додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 1095 днів поспіль, і наданим боржнику щодо якого запроваджено процедуру фінансової реструктуризації, учасниками якої є банки - резиденти України, банки-нерезиденти, іноземні державні експортні кредитні агенції, міжнародні фінансові організації, утримувачі єврооблігацій, за умови, що строк дії забезпечення не менше ніж строк фінансової реструктуризації боржника та банк зберігає право звернути стягнення на таке забезпечення як протягом проведення процедури такої реструктуризації, так і після її завершення;

3-1) надано банку заставодавцем/довірчим засновником, який є пов'язаною з ним особою відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність", за кредитом, прострочення погашення боргу за яким становить більше ніж 30 календарних днів;

4) належить до переліку, визначеного в пунктах 3 - 12 таблиці додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 90 днів поспіль;

5) належить до переліку, визначеного в пунктах 13-28 таблиці додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 1460 днів поспіль;

6) не відповідає іншим вимогам щодо забезпечення, визначеним цим Положенням.

122. Банк об'єднує фінансові активи з однорідними характеристиками, визначеними в пункті 123 розділу XI цього Положення, у групи та розраховує розмір кредитного ризику на груповій основі.

Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитами на груповій основі, використовуючи формулу 3.

123. Банк об'єднує фінансові активи в групи на дату оцінки кредитного ризику, застосовуючи в такій послідовності такі характеристики однорідності:

1) спрямованість (кредит, наданий боржнику - фізичній особі або боржнику - юридичній особі; фінансова дебіторська заборгованість);

2) загальна сума боргу одного боржника/контрагента за всіма кредитами, які оцінюються на груповій основі, не перевищує граничну суму, установлену цим Положенням для відповідної групи;

3) умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є не рідшою, ніж щомісяця або щокварталу в обсязі, що є не меншим, ніж обсяг доходів, що визнаватимуться банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;

4) вид продукту:

кредит, наданий боржнику - юридичній особі (крім боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом);

кредит, наданий боржнику - фізичній особі, переважним видом застави за яким є предмет іпотеки;

кредит, наданий боржнику - фізичній особі, переважним видом застави за яким є транспортні засоби;

кредит, наданий боржнику - фізичній особі, переважним видом застави за яким є інші види застави (крім предмета іпотеки/транспортних засобів) або застави немає;

кредит, наданий боржнику - фізичній особі, який є суб'єктом господарювання, на придбання майна, товарів (робіт, послуг), пов'язаних із підприємницькою діяльністю;

фінансова дебіторська заборгованість;

5) кількість кредитних договорів, уключених до будь-якої групи, визначеної відповідно до абзаців другого - сьомого підпункту 4 пункту 123 розділу XI цього Положення, становить щонайменше 500 штук;

6) дрібність (борг за кредитним договором, уключеним до будь-якої групи, визначеної відповідно до абзаців другого - сьомого підпункту 4 пункту 123 розділу XI цього Положення, не перевищує 0,2 відсотка від загальної суми боргу за відповідною групою). Ця характеристика застосовується одноразово (без циклічності).

124. Банк об'єднує в групи фінансову дебіторську заборгованість, за якою строк погашення згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців та загальна сума боргу контрагента не перевищує 20 тис. грн., або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - групи фінансової дебіторської заборгованості).

125. Банк за групами фінансової дебіторської заборгованості визначає клас контрагентів, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості календарних днів прострочення погашення боргу).

126. Банк за групами фінансової дебіторської заборгованості визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) контрагентів - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 9 додатка 9 до цього Положення;

2) втрат у разі дефолту (LGD), що дорівнює "1".

127. Банк об'єднує в групи кредити, надані боржникам - фізичним особам, за якими загальна сума боргу кожного з боржників не перевищує 2000 тис. грн., або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - група кредитів фізичних осіб), які є одночасно однорідними за видом застави (кредити, заставою за якими є предмети іпотеки, що відповідають критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, заставою за якими є придбані транспортні засоби, що відповідають критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, заставою за якими є інші види застави, що відповідають критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, застави за якими немає або вона не відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення).

127-1. Банк об'єднує в групи кредити, надані боржникам - фізичним особам, які є суб'єктами господарювання, на придбання майна, товарів (робіт, послуг), пов'язаних з підприємницькою діяльністю, за якими загальна сума боргу кожного з боржників за такими кредитами не перевищує 5000 тис. грн, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - група кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності).

127-2. Банк визначає клас боржника за кредитами, уключеними до груп кредитів фізичних осіб та до груп кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості днів прострочення погашення боргу).

128. Банк за кредитами, уключеними до груп кредитів фізичних осіб, визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) боржників - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 6 додатка 9 до цього Положення;

2) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави та кількості календарних днів прострочення боргу згідно з таблицею 6 додатка 9 до цього Положення.

128-1. Банк за кредитами, уключеними до групи кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності, визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) боржників - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 8 додатка 9 до цього Положення;

2) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави згідно з таблицею 8 додатка 9 до цього Положення.

129. Банк об'єднує в групи кредити, надані боржникам - юридичним особам, за якими загальна сума боргу кожного з боржників не перевищує 20000 тис. грн або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - група кредитів юридичних осіб), які є одночасно однорідними за:

1) видом застави (кредити, забезпечені заставою, що відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, застави за якими немає або вона не відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення);

2) своєчасністю погашення боргу (кількість календарних днів прострочення боргу не перевищує 30 календарних днів).

130. Банк за кредитами, уключеними до груп кредитів юридичних осіб, визначає клас 1 таких боржників.

131. Банк за кредитами, уключеними до груп кредитів юридичних осіб, визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) таких боржників - згідно з таблицею 8 додатка 9 до цього Положення;

2) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави згідно з таблицею 8 додатка 9 до цього Положення.

132. Банк не включає до:

1) груп кредитів юридичних осіб кредит, наданий боржнику, щодо якого на дату включення кредиту до групи фінансових активів є ознака, що свідчить про настання події дефолту, визначеної в розділі XVIII цього Положення;

2) груп кредитів юридичних осіб та груп кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності, груп кредитів фізичних осіб - кредит, за яким умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є рідшою, ніж щомісяця або щокварталу  в обсязі меншому, ніж обсяг доходів, що визнаватимуться банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;

3) груп кредитів юридичних осіб придбаний (створений) знецінений кредит;

4) груп кредитів юридичних осіб кредит, наданий боржнику із класом 9 або 10 за інформацією в Кредитному реєстрі.

132-1. Банк має право визначати розмір кредитного ризику за кредитами, наданими юридичній особі (крім боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом), за кредитами, наданими фізичній особі, за фінансовою дебіторською заборгованістю, за фінансовими зобов'язаннями із застосуванням спрощеного підходу за одночасного виконання на дату оцінки кредитного ризику таких умов:

1) загальна сума EAD за всіма фінансовими активами та фінансовими зобов'язаннями боржника/контрагента (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату визначення розміру кредитного ризику), за якими банк застосовує спрощений підхід, не перевищує 0,2% розміру основного капіталу банку, визначеного згідно з вимогами Інструкції № 368 на дату оцінки кредитного ризику;

2) умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є не рідшою, ніж щомісяця або щокварталу в обсязі, що є не меншим, ніж обсяг доходів, що визнаватимуться банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;

3) актив не є придбаним (створеним) знеціненим кредитом;

4) в Кредитному реєстрі немає інформації про 9 або 10 клас боржника - юридичної особи.

Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за спрощеним підходом, використовуючи формулу 4.

Банк не має права застосовувати спрощений підхід до активу боржника/контрагента (юридичної особи), за яким на дату прийняття банком рішення щодо оцінки кредитного ризику за спрощеним підходом є ознака, що свідчить про настання події дефолту, визначеної в розділі XVIII цього Положення.

132-2. Банк визначає клас боржника/контрагента за спрощеним підходом залежно від виду боржника/контрагента, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості календарних днів прострочення погашення боргу) згідно з таблицями 6-9 додатка 9 до цього Положення.

132-3. Банк під час застосування спрощеного підходу визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) боржника - на підставі визначеного класу згідно з таблицями 6-8 додатка 9 до цього Положення;

2) ймовірності дефолту (PD) контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 9 додатка 9 до цього Положення;

3) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави згідно з таблицями 6-8 додатка 9 до цього Положення;

4) втрат у разі дефолту (LGD) за фінансовою дебіторською заборгованістю, що дорівнює "1 ".

132-4. Банк визначає значення коефіцієнта PD боржника/контрагента за активом, який оцінюється за спрощеним підходом, у розмірі, що відповідає значенню коефіцієнта PD боржників/контрагентів, уключених до групи, якщо такий актив має однорідні характеристики з групою, визначеною банком відповідно до підпункту 4 пункту 123 розділу XI цього Положення.

133. Банк визначає розмір кредитного ризику за коштами, розміщеними в інших банках.

134. Банк визначає клас контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, відповідно до вимог розділу VI цього Положення.

135. Банк коригує визначений клас контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, відповідно до вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у тому числі:

1) належності контрагента до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61 - 64 розділу IV цього Положення;

2) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;

3) вимог щодо визнання, припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення.

136. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, виходячи зі скоригованого класу:

контрагента, що є резидентом, - згідно з таблицею 3 додатка 9 до цього Положення;

контрагента, що є нерезидентом, - згідно з таблицею 4 додатка 9 до цього Положення.

137. Банк бере до розрахунку розміру кредитного ризику за коштами, розміщеними в інших банках як гарантійні депозити або грошове покриття за акредитивом, значення EAD, зменшене на суму покриття за таким акредитивом за умови, що заявник акредитива бере на себе ризики, пов'язані з відбором банків, які беруть участь у розрахунках за акредитивом, і гарантійні депозити відповідають за строками та сумами відповідному акредитиву та обліковуються на окремих аналітичних рахунках.

138. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, у межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значень PD ураховує також події та обставини, що можуть спричинити припинення виконання боржником своїх зобов'язань.

139. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за дебіторською заборгованістю на індивідуальній, груповій основі або за спрощеним підходом. Банк здійснює оцінку кредитного ризику за дебіторською заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками таких груп:

1) дебіторська заборгованість за операціями з банками;

2) дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку;

3) дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами;

4) дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку;

5) інші нараховані доходи;

6) дебетові суми до з'ясування;

7) дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку.

140. Банк визначає клас 1 контрагента та значення коефіцієнта PD, що дорівнює "0", за дебіторською заборгованістю (крім дебіторської заборгованості, яка має ознаки безнадійної заборгованості, визначені Податковим кодексом України) за:

1) індексацією грошових заощаджень;

2) операціями з Публічним акціонерним товариством "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" із провадження ним клірингової діяльності.

141. Банк визначає клас контрагента за дебіторською заборгованістю, що є фінансовим активом (далі - фінансова дебіторська заборгованість), залежно від строків погашення боргу, передбачених договорами або правилами здійснення операцій/розрахунків, установлених законодавством України та внутрішньобанківськими положеннями.

142. Банк визначає клас та значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої згідно з умовами договору перевищує три місяці, залежно від виду боржника - згідно з вимогами розділів IV - VII цього Положення відповідно.

143. Банк об'єднує в групи та визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю, за якою загальна сума боргу контрагента не перевищує 20 тис. грн., або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику, та строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, згідно з вимогами розділу XI цього Положення.

144. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої не перевищує трьох місяців, та яка не відповідає вимогам пункту 143 розділу XIII цього Положення, застосовуючи формулу (1), з урахуванням фактора своєчасності сплати боргу відповідно до таблиці 9 додатка 9 до цього Положення.

145. Банк здійснює розрахунок кількості календарних днів прострочення боргу за заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками групи "Дебетові суми до з'ясування", починаючи з п'ятого робочого дня після дня списання коштів із рахунку банку.

146. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю залежно від кількості календарних днів визнання її в балансі банку - згідно з таблицею 9 додатка 9 до цього Положення.

147. Банк визначає розмір кредитного ризику за похідними фінансовими активами, за якими позитивна переоцінка вартості активів за опціонними, форвардними та ф'ючерсними контрактами, а також суми перерахованої премії опціону обліковуються за балансовими рахунками таких груп:

1) похідні фінансові активи, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

2) похідні фінансові активи, що призначені для обліку хеджування.

148. Банк бере до розрахунку розміру кредитного ризику за похідним фінансовим активом значення EAD, що відповідає сумі позитивної переоцінки вартості активів за опціонними, форвардними та ф'ючерсними контрактами, а також сумі перерахованої премії опціону, що обліковується на відповідному балансовому рахунку.

149. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за похідним фінансовим активом залежно від виду боржника - згідно з вимогами розділів IV - VII цього Положення відповідно.

150. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за цінними паперами на індивідуальній основі. Банк здійснює оцінку кредитного ризику за цінними паперами, класифікованими до відповідних портфелів, крім цінних паперів, на які зменшується розмір регулятивного капіталу згідно з вимогами Інструкції № 368, які обліковуються за балансовими рахунками таких груп:

1) боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

2) боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

3) боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

4) депозитні сертифікати Національного банку, розміщені в банках України, що обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

5) депозитні сертифікати Національного банку, розміщені в банках України, що обліковуються за амортизованою собівартістю;

6) депозитні сертифікати Національного банку, розміщені в банках України, що обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

7) акції, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

8) боргові цінні папери, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

9) акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

10) боргові цінні папери, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

11) боргові цінні папери, які обліковуються за амортизованою собівартістю.

151. Банк визначає клас 1 боржника, що є емітентом цінних паперів, та значення коефіцієнта PD, що дорівнює "0", за:

1) цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України в національній валюті (гривні), Національним банком, міжнародними фінансовими організаціями;

2) вкладеннями в акції Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках".

152. Банк визначає клас боржника за активами у вигляді інвестиційних сертифікатів інститутів спільного інвестування не вище 10 та встановлює значення коефіцієнта PD, що дорівнює "1,0".

153. Банк визначає клас та значення коефіцієнта PD боржника, що є емітентом цінних паперів і має кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, дійсний на дату оцінки кредитного ризику:

1) за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України в іноземній валюті/органами місцевого самоврядування України, - на підставі кредитного рейтингу згідно з таблицею 11 додатка 9 до цього Положення;

2) за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади інших країн/органами місцевого самоврядування інших країн, - на підставі кредитного рейтингу та виду валюти згідно з таблицею 11 додатка 9 до цього Положення;

3) за цінними паперами емітентів, визначених у підпунктах 1 та 2 пункту 155 розділу XVI цього Положення, що мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж рівень "B-" за класифікацією рейтингового агентства "Standard & Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "В3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service", - на підставі кредитного рейтингу згідно з таблицею 12 додатка 9 до цього Положення.

153-1. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржників, що є емітентами цінних паперів, які не відповідають вимогам пунктів 151 розділу XV та 153 розділу XVI цього Положення, застосовує зазначений нижче порядок.

153-2. Банк визначає клас та значення коефіцієнта PD боржника - органу місцевого самоврядування України, що є емітентом цінних паперів у національній валюті, який не має кредитного рейтингу за міжнародною шкалою, на підставі:

1) оцінки фінансового стану, здійсненої згідно з підпунктом 3 пункту 155 розділу XVI цього Положення, або

2) кредитного рейтингу України за міжнародною шкалою, визначеного згідно з підпунктом 1 пункту 153 розділу XVI цього Положення, зниженого на один рівень.

154. Банк визначає періодичність здійснення оцінки фінансового стану боржника - емітента цінного папера самостійно з урахуванням наявної в банку інформації про емітента та обіг відповідного цінного папера, але не рідше одного разу на квартал.

155. Банк здійснює оцінку фінансового стану та визначає клас:

1) боржника - юридичної особи, що є емітентом цінних паперів, - згідно з вимогами розділу IV цього Положення (крім коригування на фактор своєчасності обслуговування боргу, який ураховується згідно з додатком 3 до цього Положення);

2) банку-боржника, що є емітентом цінних паперів, - згідно з вимогами розділу VI цього Положення (крім коригування на фактор своєчасності обслуговування боргу, який ураховується згідно з додатком 3 до цього Положення);

3) боржника - бюджетної установи, що є емітентом цінних паперів (крім визначених у підпункті 1 пункту 153 та/або за якими визначення класу боржника здійснюється згідно з підпунктом 2 пункту 153-2 розділу XVI цього Положення), - згідно з вимогами розділу VII цього Положення (крім коригування на фактор своєчасності обслуговування боргу, який ураховується згідно з додатком 3 до цього Положення).

Банк визначає клас боржника - бюджетної установи, що є емітентом цінних паперів в іноземній валюті, за класом, нижчим із двох: визначеним згідно з пунктами 91-95 розділу VII цього Положення та визначеним на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою країни місцезнаходження боржника згідно з таблицею додатка 8 до цього Положення.

156. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас боржника - емітента цінних паперів із застосуванням коригуючих факторів, визначених у пункті 22 розділу II цього Положення, а саме:

1) належність боржника, що є емітентом цінних паперів, до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61 - 64 розділу IV цього Положення;

2) додаткові характеристики - згідно з додатком 3 до цього Положення.

Банк у разі наявності в боржника - емітента цінних паперів додаткових характеристик, які відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого (гіршого) класу;

3) ознаки, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення (у частині, що не суперечить додатковим характеристикам, визначеним у додатку 3 до цього Положення);

4) вимоги щодо визнання, припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;

6) інформацію з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника:

якщо клас боржника 9 (для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом) - банк понижує визначений ним клас цього боржника - емітента цінних паперів на два класи, але не нижче 9;

якщо клас боржника 10 (для боржників - юридичних осіб, крім банків, бюджетних установ та юридичних осіб - боржників за кредитом під інвестиційний проект)/5 (для інших боржників - юридичних осіб, бюджетних установ) - банк понижує визначений ним клас цього боржника - емітента цінних паперів на три/два класи.

157. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - емітента цінних паперів у межах встановленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD ураховує також поточну вартість цінного папера, наявну інформацію про обіг цінного папера на фондовому ринку, податкову та статистичну звітність боржника - емітента цінних паперів, інші події та обставини, що можуть свідчити про припинення виконання боржником своїх зобов'язань.

158. Якщо умовами емісії (випуску) цінних паперів передбачено забезпечення їх погашення у вигляді гарантій Кабінету Міністрів України в національній валюті (гривні), то за часткою вартості цінних паперів, покритих таким забезпеченням, визначається коефіцієнт імовірності дефолту боржника, що є емітентом цінних паперів, "0" з віднесенням такого боржника до класу 1.

159. Банк з метою забезпечення адекватної оцінки активу враховує ознаки, які свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента.

160. Банк ураховує такі ознаки шляхом коригування класу боржника/контрагента.

161. Банк визначає клас боржника/контрагента не вище 5 (для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом)/3 (для інших боржників) за наявності таких ознак: