Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

Відповідно до статей 7, 15 та 56 Закону України "Про Національний банк України" , статей 44 та 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , з метою визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями з урахуванням принципів і рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - Положення про визначення розміру кредитного ризику), що додається.

2. Банкам України:

1) розробити внутрішньобанківські положення згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) станом на 01 вересня 2016 року, 01 жовтня 2016 року, 01 листопада 2016 року, 01 грудня 2016 року та 01 січня 2017 здійснити розрахунок розміру кредитного ризику в тестовому режимі та у строк до 26 вересня 2016 року, 26 жовтня 2016 року, 28 листопада 2016 року, 26 грудня 2016 року та 26 січня 2017 року відповідно проінформувати Національний банк України за встановленою ним формою;

3) починаючи з 03 січня 2017 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику.

3. Вимоги пунктів 48 та 63 розділу IV Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині підтвердження аудитором фінансової звітності боржників/консолідованої фінансової звітності груп юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, застосовуватимуться банком починаючи з фінансової звітності за 2017 рік.

Рекомендувати банкам застосовувати зазначені вимоги починаючи з фінансової звітності за 2016 рік.

4. Банки з метою забезпечення виконання вимог пункту 14.2 статті 14 Закону України "Про створення вільної економічної зони " Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" упродовж строку тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя мають право визначати клас іпотечних кредитів, наданих внутрішньо переміщеним особам, які не здійснюють погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним на підставі вимог цього закону, і забезпеченням за якими є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення таких іпотечних договорів була тимчасово окупована, виходячи з інформації, наявної в банку на дату початку тимчасової окупації зазначеної території.

5. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2019 року:

1) під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитом під інвестиційний проект самостійно обирати порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи з передбачених розділами IV та IV-1 Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати норм підпункту 3 пункту 107 розділу X Положення про визначення розміру кредитного ризику;

3) під час виконання вимоги пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику не застосовувати ознаку боржника/контрагента, визначену в підпункті 3 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику;

4) застосовувати згідно з підпунктом 4 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику значення показника "короткострокових та довгострокових зобов'язань до операційного прибутку (збитку) до відрахування амортизації/операційного прибутку (збитку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на кінець останнього звітного періоду" - більше 7 за кредитами, наданими банком до набрання чинності цією постановою.

7. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23 "Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 року за № 231/20544;

2) постанову Правління Національного банку України від 30 листопада 2012 року № 499 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2122/22434;

3) постанову Правління Національного банку України від 11 березня 2013 року № 82 "Про затвердження Порядку резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29 березня 2013 року за № 519/23051;

4) пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 19 червня 2013 року № 237 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 липня 2013 року за № 1175/23707;

5) постанову Правління Національного банку України від 08 жовтня 2013 року № 399 "Про внесення змін до Порядку резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2013 року за № 1811/24343;

6) постанову Правління Національного банку України від 19 листопада 2014 року № 727 "Про внесення зміни до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

7) постанову Правління Національного банку України від 20 жовтня 2015 року № 715 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

8) пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 27 жовтня 2015 року № 737 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

9) постанову Правління Національного банку України від 26 листопада 2015 року № 830 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

10) постанову Правління Національного банку України від 28 січня 2016 року № 38 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями".

8. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для керівництва та використання в роботі.

9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на в.о. заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

10. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пункту 7 цієї постанови, який набирає чинності з 03 січня 2017 року.

1. Внутрішньобанківські положення щодо визначення розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями мають передбачати, зокрема:

1) порядок проведення активних банківських операцій, у тому числі порядок прийняття рішення та проведення реструктуризації кредитів;

2) порядок включення/виключення фінансових активів до/з групи фінансових активів;

3) порядок накопичення, документування та систематичного оновлення інформації про своєчасність сплати боргу боржником/контрагентом;

4) окремі методики оцінки фінансового стану та визначення класу (у тому числі опис переліку основних джерел інформації та даних, що використовуються) боржника/контрагента, в тому числі який є учасником групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, для:

юридичних осіб;

фізичних осіб (у тому числі суб'єктів господарювання);

банків (у тому числі нерезидентів);

бюджетних установ;

боржників - емітентів цінних паперів;

5) окремі порядки формування, статистичного підтвердження та документування власного досвіду банку щодо:

коефіцієнтів PD та LGD за групами фінансових активів;

дефолтів боржників/контрагентів та втрат за активами;

ризиків, на які наражається боржник/контрагент унаслідок участі в групі юридичних осіб під спільним контролем/групі пов'язаних контрагентів;

6) методику визначення значень коефіцієнтів PD та LGD в межах встановлених діапазонів значень згідно з вимогами цього Положення;

7) порядок визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента;

8) окремі порядки розрахунку розміру кредитного ризику за:

активом/наданим фінансовим зобов'язанням за видами активів/наданих фінансових зобов'язань (на індивідуальній та груповій основі);

цінним папером, що містить, у тому числі докладні перелік та опис критеріїв, що враховуються банком під час оцінки кредитного ризику за цінними паперами;

наявного додаткового забезпечення та/або рейтингових оцінок;

дебіторською заборгованістю;

9) порядки та процедури щодо роботи банку із заставою, зокрема:

порядок здійснення правового аналізу документів під час укладення договору застави за кредитом з метою юридичного обґрунтування своїх прав як заставодержателя;

процедуру страхування предмета застави;

порядок визначення ринкової вартості предметів застави та здійснення її переоцінки (для оцінки, що здійснюється оцінювачем майна - працівником банку, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, визначаються процедури проведення ним оцінки (переоцінки, перегляду вартості), застосовувані методики оцінки, зміст і форма внутрішнього документа про оцінку майна);

процедури і методи перевірки наявності та якості предметів застави, оформлення результатів перевірки залежно від їх виду;

процедури реалізації забезпечення;

10) порядок здійснення контролю за правильністю розрахунку розміру кредитного ризику за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями;

11) порядок формування та ведення кредитної документації.

1. Кредитна документація (справа) повинна містити дані, зазначені нижче.

2. Установчі та реєстраційні документи боржника, у тому числі:

1) установчі та реєстраційні документи (для юридичних осіб);

2) копії відповідних сторінок паспорта та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серії та номера паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті;

3) інформація щодо юридичної структури боржника/групи (для юридичних осіб) із зазначенням часток володіння (зазначаються компанії, які не пов'язані юридично, але входять до групи, пов'язані по бізнес-моделі та/або контролюються кінцевим бенефіціаром; зазначаються роль кожного учасника групи, схема товарно-грошових потоків; зазначається реальний власник(и); роль боржника в групі і в схемі товарно-грошових потоків);

4) інформація про менеджмент боржника (для юридичних осіб).

3. Документація про прийняття рішення щодо надання кредиту:

1) письмове клопотання (заява) боржника про надання кредиту;

2) бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті на відповідні цілі, наявність впливу фактору сезонності або циклічності (для юридичних осіб);

3) інформація, надана боржником та документально підтверджена іншими банками, про:

борг боржника з визначенням основних умов договору про надання кредиту (сума за договором, строк, залишок боргу, вид забезпечення за кредитом тощо);

наявність простроченої заборгованості;

4) інформація про стан виконання зобов'язань боржника перед банком за попередніми договорами, кредитну історію (за наявності);

5) аудиторський висновок про фінансовий стан боржника (за наявності);

6) висновок уповноважених фахівців банку щодо оцінки кредитоспроможності боржника;

7) рішення колегіального органу/визначеної особи банку про можливість надання кредиту; рішення колегіального органу щодо надання повноважень визначеній особі банку приймати рішення про можливість надання кредитів, унесення змін до діючих умов договору про надання кредиту;

8) договір про надання кредиту і додаткові договори до нього;

9) документи, що підтверджують повноваження особи підписувати договір про надання кредиту та додаткові договори до нього від імені боржника/контрагента банку.

4. Документи щодо застави (у тому числі її моніторингу):

1) договори застави (іпотеки) та додаткові договори до них, гарантійні листи;

2) документи, що підтверджують повноваження особи підписувати договори застави (іпотеки) та додаткові договори до них від імені боржника/контрагента банку;

3) юридична документація заставодавця/поручителя;

4) копії правовстановлюючих документів на майно (майнові права), що передається в забезпечення;

5) документи, що підтверджують ринкову вартість заставленого майна;

6) документи, що свідчать про наявність та якість збереження заставленого майна (акти, довідки, договори страхування майна, що відповідають умовам, визначеним у підпункті 4 пункту 107 розділу X цього Положення, матеріали перевірок);

7) документи, що свідчать про обтяження майна та його державну реєстрацію відповідно до вимог законодавства України;

8) договори страхування заставленого майна та документи, що підтверджують сплату страхового платежу (за наявності).

5. Документація щодо моніторингу, супроводження кредиту:

1) інформація про перевірку спрямування кредитних коштів;

2) контракти та/або договори про купівлю-продаж (за наявності);

3) фінансова звітність та розшифрування даних форм № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати" (графа 2000) річної фінансової звітності боржника за останній звітний рік щодо структури доходів (для юридичних осіб) відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 1 або 25; інформація про доходи (для фізичних осіб, клас яких визначається на підставі оцінки фінансового стану) боржника; фінансова та бюджетна звітність (для бюджетної установи);

4) інформація щодо руху коштів на поточних рахунках у банку та в інших банках щонайменше за останні шість повних місяців (надається за запитом);

5) підтвердні документи (виписки за балансовими та позабалансовими рахунками, платіжні доручення тощо), що свідчать про надання та погашення кредиту, наявні фінансові зобов'язання, оприбуткування заставленого майна тощо (надаються за запитом);

6) інформація щодо визначення та коригування класу боржника;

7) інформація про вжиті банком заходи для погашення боргу (документи, що засвідчують процедуру повернення або стягнення боргу), ведення претензійно-позовної роботи;

8) узагальнена інформація про кредит з дати його надання з урахуванням даних, передбачених у таблиці цього додатка.

6. Інші документи.

7. Наведений перелік не є вичерпним та доповнюється на розсуд банку.

8. Інформація, визначена в таблиці цього додатка, може зберігатися банком на електронних носіях за умови дотримання таких вимог:

1) формування файла в розрізі боржників (угод);

2) забезпечення щомісячного доповнення (актуалізації) накопиченої інформації у файлах;

3) забезпечення створення резервних копій (або запобігання втраті інформації в інший спосіб);

4) зведена інформація з файла роздруковується і розміщується в кредитній справі один раз на рік (не пізніше 01 лютого, наступного за звітним року) або частіше - на вимогу уповноважених працівників Національного банку України;

5) забезпечення можливості оперативного перегляду інформації в динаміці (надається за запитом).