Директива 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики" від 23 жовтня 2000 року

1.2.3. Перехідні води

1.2.4. Прибережні води

1.3 Встановлення еталонних умов залежно від типів масивів поверхневої води

(i) Для кожного типу масиву поверхневої води, що характеризується відповідно до розділу 1.1, встановлюються гідроморфологічні і фізико-хімічні умови, що представляють значення гідроморфологічних і фізико-хімічних складових якості, зазначених у пункті 1.1 у Додатку V для цього типу масиву поверхневої води за умови високої екологічної якості, як було зазначено у відповідній таблиці у пункті 1.2 Додатку V. Встановлюються біологічні еталонні умови (залежно від типу), що представляють значення біологічних складових якості, зазначених у пункті 1.1 Додатку V для цього типу масиву поверхневої води за умови високої екологічної якості, як було зазначено у відповідній таблиці у розділі 1.2 Додатку V.

(ii) Коли методи, зазначені у цьому розділі, застосовуються до сильно модифікованих або штучних масивів поверхневої води, еталони високої екологічної якості розробляються як еталони максимального екологічного потенціалу, як зазначено у таблиці 1.2.5 Додатку V. Значення максимального екологічного потенціалу для масиву води переглядаються кожні шість років.

(iii) Умови (залежно від типу) для цілей пунктів (i) і (ii) і біологічних еталонів якості (залежно від типу) можуть або мати просторову прив'язку чи базуватися на моделюванні, або розроблятися з використанням комбінації цих методів. Де застосування цих методів не є можливим, держави-члени для встановлення таких умов можуть використовувати судження експертів. Якщо визначається висока екологічна якість у стосунку до концентрацій особливих синтетичних забруднювачів, граничні значення виявлення є тими, яких можна досягти відповідно до методів, наявних на той момент, коли треба встановити умови (залежно від типу).

(iv) Для біологічних еталонних умов (залежно від типу), що мають просторову прив'язку, держави-члени розробляють еталонну сітку для кожного типу масиву поверхневої води. Сітка містить достатню кількість місць що мають високу якість, щоб забезпечити достатній рівень вірогідності стосовно значень еталонних умов, якщо існує мінливість значень складових якості, що відповідають високій екологічній якості для цього типу масиву поверхневої води і методам моделювання, які мають застосовуватися згідно пункту (v).

(v) Біологічні еталонні умови (залежно від типу), що базуються на моделюванні, можуть розроблятися з використанням або прогнозних, або ретроспективних моделей. Методи передбачають використання історичних, палеологічних та інших наявних даних і забезпечують достатній рівень вірогідності щодо значень еталонних умов, щоб гарантувати, що розроблені таким чином умови є відповідними і дійсними для кожного типу масивів поверхневої води.

(vi) Якщо неможливо встановити надійні еталонні умови для складової якості того чи іншого типу масиву поверхневої води через високий ступінь природної мінливості цієї складової, що не є лише наслідком сезонних коливань, тоді ця складова може бути виключена з оцінки екологічного стану для цього типу поверхневої води. За таких обставин держави-члени обґрунтовують причини для такого виключення у плані розпоряджання басейном ріки.

1.4. Визначення тисків

Держави-члени збирають і зберігають інформацію щодо типу і величини значних антропогенних тисків, об'єктами яких мають стати масиви поверхневої води у кожному районі басейну ріки, зокрема, інформацію, зазначену нижче.

Оцінка і виявлення значних забруднень від точкового джерела, зокрема, речовинами, переліченими у Додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших установок і діяльності, що базуються, inter alia, на інформації, зібраній відповідно до:

(i) Статей 15 і 17 Директиви 91/271/ЄЕС;

(ii) Статей 9 і 15 Директиви 96/61/ЄС(1);

(1) OB L 135, 30.5.1991, C. 40. Директиви з останніми змінами, внесеними Директивою 98/15/ЄС (OB L 67, 7.3.1998, C. 29).

і, для цілей початкового плану розпоряджання басейном ріки, відповідно до:

(iii) Статті 11 Директиви 76/464/ЄЕС; і

(iv) Директив 75/440/ЄС, 76/160/ЄЕС(2), 78/659/ЄЕС і 79/923/ЄЕС(3).

(2) OB L 31, 5.2.1976. C. 1. Директиви з останніми змінами, внесеними Актом про приєднання 1994 року.

(3) OB L 281, 10.11.1979, C. 47. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OB L 377, 31.12.1991, C. 48).

Оцінка виявлення значних забруднень від дифузних джерел, зокрема, речовинами, переліченими у Додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших установок і діяльності; базується, inter alia, на інформації, зібраній відповідно до:

(i) Статей 3, 5 і 6 Директиви 91/676/ЄЕС(4);

(4) OB L 375, 31.12.1991, C. 1.

(ii) Статей 7 і 17 Директиви 91/414/ЄЕС;

(iii) Директиви 98/8/ЄС;

і, для цілей першого плану розпоряджання басейном ріки, відповідно до:

(iv) Директив 75/440/ЄЕС, 76/160/ЄЕС, 76/464/ЄЕС, 78/659/ЄЕС і 79/923/ЄЕС.

Оцінка і виявлення значного відведення води для міських, промислових та інших потреб, включаючи сезонні коливання і загальну річну потребу, а також втрати води у розподільних системах.

Оцінювання і виявлення впливу значного регулювання потоку води, включаючи переніс води і водозабір, на загальні характеристики потоку і водні баланси.

Виявлення значних морфологічних змін, спричинених у водних масивах.

Оцінювання і виявлення інших значних антропогенних впливів на стан поверхневих вод.

Оцінювання форм землекористування, включаючи виявлення головних міських, промислових і сільськогосподарських зон і, де це є доречним, рибного господарства і лісів.

1.5. Оцінювання впливу

Держави-члени здійснюють оцінювання чутливості стану масивів поверхневої води до вищезазначених тисків.

Держави-члени використовують зібрану вищезазначену інформацію, а також будь-яку іншу доречну інформацію, включаючи існуючі дані моніторингу довкілля, щоб виконувати оцінку можливих ознак того, що масиви поверхневої води в межах району басейну ріки перестають відповідати вимогам якості довкілля, встановленим для масивів згідно статті 4. Держави-члени можуть використовувати методи моделювання, щоб сприяти такому оцінюванню.

Для тих масивів, які визначені як такі, що знаходяться на межі ризику припинити відповідати вимогам якості довкілля, подальше визначення характеристик проводиться, де це є доречним, з метою покращення розробки як програм моніторингу, яких вимагає стаття 8, так і програм заходів, необхідних відповідно до статті 11.

2.1. Початкова характеристика

Держави-члени виконують початкову характеристику усіх масивів вод з метою оцінити їх використання і з'ясувати, наскільки великим є ризик того, що вони перестають відповідати вимогам, що ставляться до кожного масиву ґрунтової води згідно статті 4. Держави-члени можуть розподіляти масиви ґрунтової води по групах для цілей цього початкового визначення характеристик. Цей аналіз може застосовувати існуючі гідрологічні, геологічні, ґрунтознавчі дані, а також дані стосовно землекористування, викидів, відведення вод та інші, але має визначати:

- місцезнаходження і кордони масиву або масивів ґрунтової води,

- тиски, під дією яких схильні знаходитися масив чи масиви ґрунтової води, включаючи:

- дифузні джерела забруднення

- точкові джерела забруднення

- відведення

- штучне поповнення,

- загальний характер горизонтального розшарування ґрунтів водозбірної площі, з якої масив ґрунтової води отримує своє поповнення,

- ті масиви ґрунтової води, які прямо впливають на певні поверхневі водні екосистеми або наземні екосистеми.

2.2 Подальша характеристика

Після початкового визначення характеристик держави-члени виконують подальше визначення характеристик тих масивів або груп масивів ґрунтової води, які було визначено як такі, що перебувають на межі ризику з метою запровадження більш точної оцінки ступеня такого ризику та виявлення усіх необхідних відповідно до статті 11 заходів. Таким чином, це визначення характеристик включає належну інформацію щодо впливу діяльності людини і там, де це є доречним, інформацію щодо:

- геологічних характеристик масиву ґрунтової води, включаючи розміри і тип геологічних одиниць,

- гідрогеологічних характеристик масиву ґрунтової води, включаючи вологопровідність, пористість і утримування,

- характеристик поверхневих відкладень і ґрунтів водозбору, від якого масив ґрунтової води отримує своє поповнення, включаючи товщину, пористість, вологопровідність, а також поглинальні здатності відкладень і ґрунтів,

- стратифікаційних характеристик ґрунтової води в межах масиву ґрунтової води,

- кадастру асоційованих поверхневих систем, включаючи наземні екосистеми і масиви поверхневої води, з якими масив ґрунтової води є динамічно пов'язаним,

- оцінок напрямів і швидкостей обміну водою між масивами ґрунтової води і асоційованими поверхневими системами,

- достатніх даних для обрахування довгострокової середньої річної інтенсивності загального поповнення,

- визначення характеристик хімічного складу ґрунтової води, включаючи технічні відомості про вплив діяльності людини. Держави-члени можуть використовувати типології для визначення характеристик ґрунтової води під час встановлення рівнів природного фону для цих масивів ґрунтової води.

2.3. Огляд впливу діяльності людини на ґрунтові води

Для тих масивів ґрунтової води, що перетинають кордони між двома або більше державами-членами або ідентифікуються, - відповідно до початкового визначення характеристик, яке робиться згідно пункту 2.1, - як такі, що перебувають на межі ризику того, що вони перестануть відповідати вимогам, встановленим для кожного масиву згідно статті 4, - збирається і зберігається, якщо це є доречним, така інформація для кожного масиву ґрунтової води:

(а) місцезнаходження точок у масиві ґрунтової води, використовуваної для відведення води, за винятком:

- точок для відведення води, що забезпечують у середньому менш ніж 10 куб.м на день, або

- точок для відведення води, призначеної для споживання людьми, що забезпечують у середньому менш ніж 10 куб.м на день або обслуговують менш ніж 50 осіб,

(b) середні річні інтенсивності відведення від таких точок,

(с) хімічний склад води, що відводиться від масиву ґрунтової води,

(d) місцезнаходження точок у масиві ґрунтової води, у яку безпосередньо зливається вода,

(е) інтенсивність виливу в таких точках,

(f) хімічний склад виливів у масив ґрунтової води, і

(g) землекористування у площі або площах водозбору, від яких масив ґрунтової води отримує своє поповнення, включаючи виливи забруднювачів, і антропогенні зміни у характеристиках поповнення, такі як відведення дощової води і стоку через закріплення землі, штучне поповнення, каптаж чи дренаж.

2.4. Огляд впливу змін рівнів ґрунтової води

Держави-члени також виявляють ті масиви ґрунтової води, для яких менш важливі цілі слід визначати згідно статті 4, враховуючи отримані дані про вплив стану масиву на:

(i) поверхневі водні і асоційовані наземні екосистеми

(ii) водну регуляцію, захист від повеней і осушення земель

(iii) діяльність людини.

2.5. Огляд впливу забруднення на якість ґрунтової води

Держави-члени виявляють ті масиви ґрунтової води, для яких менш важливі цілі слід визначати згідно статті 4 (5), яка передбачає, що, внаслідок впливу діяльності людини, як визначено відповідно до статті 5 (1), масив ґрунтової води є настільки забрудненим, що досягнення доброго хімічного стану ґрунтової води є нездійсненим або непропорційно дорогим.

Економічний аналіз містить достатню докладну інформацію (з урахуванням витрат, пов'язаних зі збиранням потрібних даних) з метою:

(а) зробити розрахунки, що виявляються необхідними для того, щоб взяти до уваги згідно статті 9 принцип повернення коштів, витрачених на водні служби, враховуючи довгострокові прогнози забезпечення і потреб у воді у районі басейну ріки і, де це є необхідним:

- оцінки об'єму, цін і коштів, пов'язаних із водними службами, і

- оцінки відповідного інвестування, включаючи прогнози такого інвестування;

(b) зробити висновки щодо найбільш економного поєднання заходів стосовно водокористування з метою включення їх до програми заходів згідно статті 11, яка базується на оцінках потенційної вартості таких заходів.

1. Реєстр зон, що перебувають під охороною, необхідний на підставі статті 6, включає такі типи зон, що перебувають під охороною:

(i) зони, призначені для відведення води у цілях споживання людьми відповідно до статті 7;

(ii) території, призначені для охорони економічно важливих водних видів;

(iii) масиви води, визначені як водні зони відпочинку, включаючи зони, визначені як води для купання відповідно до Директиви 76/160/ЄЕС;

(iv) зони з чутливим живильним середовищем, включаючи зони, визначені як уразливі зони відповідно до Директиви 91/676/ЄЕС, і зони, визначені як чутливі зони відповідно до Директиви 91/271/ЄЕС; і

(v) зони, визначені для охорони місць проживання або видів, де підтримання чи покращення стану води є важливим фактором у їх охороні, включаючи відповідні місця типу "Natura 2000", визначені відповідно до Директиви 92/43/ЄЕС(1) і Директиви 79/409/ЄЕС(2).

(1) OB L 206, 22.7.1992, C. 7. Директиви з останніми змінами, внесеними Директивою 97/62/ЄС (OB L 305, 8.11.1997, C. 42).

(2) OB L 103, 25.4.1979, C. 1. Директиви з останніми змінами, внесеними Директивою 97/49/ЄС (OB L 223, 13.8.1997, C. 9).

2. Короткий виклад реєстру, що є необхідним як частина плану розпоряджання басейном ріки, включає карти, що вказують місця знаходження кожної зони, що охороняється, і дані про законодавство Співтовариства, національне чи місцеве законодавство, за яким вони були визначені.

1.1. Складові якості для класифікації екологічного стану.

1.1.1. Ріки

1.1.2. Озера

1.1.3. Перехідні води

1.1.4. Прибережні води

1.1.5. Штучні і сильно модифіковані масиви поверхневої води 1.2. Нормативні визначення класифікацій екологічного стану

1.2.1. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного стану стосовно річок

1.2.2. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного стану стосовно озер

1.2.3. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного стану стосовно перехідних вод

1.2.4. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного стану стосовно прибережних вод

1.2.5. Визначення для максимального, доброго і помірного екологічного потенціалу для сильно модифікованих або штучних масивів води

1.2.6. Методика встановлювання хімічних стандартів якості державами-членами

1.3. Моніторинг екологічного і хімічного стану поверхневих вод

1.3.1. Проект нагляду-моніторингу

1.3.2. Проект моніторингу функціонування

1.3.3. Проект дослідницького моніторингу

1.3.4. Частота моніторингу

1.3.5. Додаткові вимоги щодо моніторингу стосовно зон, які знаходяться під охороною

1.3.6. Стандарти для моніторингу складових якості

1.4. Класифікація і представлення екологічного стану

1.4.1. Порівнянність результатів біологічного моніторингу

1.4.2. Надання результатів моніторингу і класифікація екологічного стану і екологічного потенціалу

1.4.3. Надання результатів моніторингу і класифікація хімічного стану

2.1. Кількісний стан ґрунтової води

2.1.1. Параметр для класифікації кількісного стану

2.1.2. Визначення кількісного стану

2.2. Моніторинг кількісного стану ґрунтової води

2.2.1. Мережа моніторингу рівня ґрунтової води

2.2.2. Густота місць моніторингу

2.2.3. Частота моніторингу

2.2.4. Інтерпретація і представлення кількісного стану ґрунтової води

2.3. Хімічний стан ґрунтової води

2.3.1. Параметри для визначення хімічного стану ґрунтової води

2.3.2. Визначення доброго хімічного стану ґрунтової води

2.4. Моніторинг хімічного стану ґрунтової води

2.4.1. Мережа моніторингу ґрунтової води

2.4.2. Нагляд - моніторинг

2.4.3. Моніторинг функціонування

2.4.4. Виявлення тенденцій у забруднювачах

2.4.5. Інтерпретація і представлення хімічного стану ґрунтової води

2.5. Представлення стану ґрунтової води

1.1. Якісні складові для класифікації екологічного стану

1.1.1. Ріки

Біологічні складові

Склад і достатність водної флори

Склад і достатність безхребетної фауни бентосу

Склад, достатність і вікова структура рибної фауни

Гідроморфологічні складові, що підтримують біологічні складові

Гідрологічний режим

кількість і динаміка водного потоку зв'язок з масивами ґрунтової води

безперервність ріки

морфологічні умови

глибина ріки і коливання ширини

структура і субстрат річкового русла

структура берегової зони

Хімічні і фізико-хімічні складові, що підтримують біологічні складові

Загальне

Температурні умови

Умови насичення киснем

Солоність

Стан насичення кислотами

Стан живильного середовища

Особливі забруднювачі

Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, виявленими як такі, що викидаються у масив води

Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у значних кількостях викидаються у масив води

1.1.2. Озера

Біологічні складові

Склад і достатність і біомаса фітопланктону

Склад і достатність іншої водної флори

Склад і достатність безхребетної фауни бентосу

Склад, достатність і вікова структура рибної фауни

Гідроморфологічні складові, що підтримують біологічні складові

Гідрологічний режим

кількість і динаміка водного потоку

час перебування

зв'язок з масивом ґрунтової води

Морфологічні умови

коливання глибини озера

кількість, структура і субстрат дна озера

структура берега озера

Хімічні і фізико-хімічні складові, що підтримують біологічні складові

Загальне

Прозорість

Температурні умови

Умови насичення киснем

Солоність

Стан насичення кислотами

Стан живильного середовища

Особливі забруднювачі

Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, виявлених як такі, що викидаються у масив води.

Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у значних кількостях викидаються у масив води.

1.1.3. Перехідні води

Біологічні складові

Склад, достатність і біомаса фітопланктону

Склад і достатність іншої водної флори

Склад і достатність безхребетної фауни бентосу

Склад і достатність рибної фауни

Гідроморфологічні складові, що підтримують біологічні складові

Морфологічні умови

коливання глибини

кількість, структура і субстрат дна

структура припливної зони

Припливно-відпливний режим

потік прісної води

дія хвилі

Хімічні і фізико-хімічні складові, що підтримують біологічні складові

Загальне

Прозорість

Температурні умови

Умови насичення киснем

Солоність

Стан живильного середовища

Особливі забруднювачі

Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, виявленими як такі, що викидаються у масив води

Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у значних кількостях викидаються у масив води

1.1.4. Прибережні води

Біологічні складові

Склад, достатність і біомаса фітопланктону

Склад і достатність іншої водної флори

Склад і достатність безхребетної фауни бентосу

Гідроморфологічні складові, що підтримують біологічні складові

Морфологічні умови

коливання глибини

структура і субстрат прибережного дна

структура припливної зони

Припливно-відпливний режим

напрям течій, що переважають

дія хвилі

Хімічні і фізико-хімічні складові, що підтримують біологічні складові

Загальне

Прозорість

Температурні умови

Умови насичення киснем

Солоність

Стан живильного середовища

Особливі забруднювачі

Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, виявленими як такі, що викидаються у масив води

Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у значних кількостях викидаються у масив води

1.1.5. Штучні і сильно модифіковані масиви поверхневої води

Складовими якості, застосовними до штучних і значною мірою модифікованих масивів поверхневої води є складові, що можуть застосовуватися до будь-якої з чотирьох вищезазначених категорій природної поверхневої води, яка найбільш подібна до відповідного значною мірою модифікованого або штучного масиву води.