Директива Ради 96/61/ЄС "Щодо всеохоплюючого запобігання і контролю забруднень"

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства та, зокрема, статтю 130s (1) цього Договору,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (1),

Беручи до уваги висновок Економічного та Соціального Комітету (2),

Діючи у відповідності до процедури, передбаченої статтею 189c Договору (3),

(1) OJ N C 311, 17.11.1993, p. 6 і OJ N C 165, 1.7. 1995, p. 9.

(2) OJ N C 195, 18.7.1995, p. 54.

(3) Позиція Європейського Парламенту від 14 грудня 1994 (OJ N C 18, 23.1.1995, p. 96), Спільна позиція Ради від 27 листопада 1995 (OJ N C 87, 25.3.1996, p. 8) та Рішення Європейського Парламенту від 22 травня 1996 (OJ N C 166, 10.6.1996).

1. Враховуючи, що цілі і принципи політики Співтовариства щодо захисту навколишнього середовища, як їх викладено в статті 130s Договору, складаються, зокрема, із запобігання, зменшення та, наскільки це можливо, усування забруднення шляхом надання пріоритету заходам впливу на джерела виникнення забруднення та забезпечення економного споживання природних ресурсів відповідно до принципу фінансової відповідальності забруднювача та принципу запобігання забрудненню;

2. Враховуючи, що П'ята програма дій з питань навколишнього середовища, широкий план якої був схвалений Радою та представниками урядів держав-членів на зустрічі в рамках Ради на виконання резолюції від 1 лютого 1993 року щодо політики і дій Співтовариства по відношенню до навколишнього середовища і стійкого розвитку (4), надає пріоритет всеохоплюючому контролю за забрудненням як важливому кроку на шляху до більш стійкого балансу між людською діяльністю та соціально-економічним розвитком, з одного боку, і ресурсами та здатністю природи до регенерації, з іншого;

(4) OJ N C 138, 17.5.1993, p. 1.

3. Враховуючи, що впровадження всеохоплюючого підходу до зменшення забруднення вимагає дій на рівні Співтовариства з метою модифікації та доповнення існуючого законодавства Співтовариства щодо контролю та запобігання забруднень промисловими заводами;

4. Враховуючи, що Директивою Ради 84/360/ЄЕС від 28 червня 1984 року щодо боротьби із забрудненням атмосфери промисловими заводами (5) запроваджено загальний механізм, який вимагає отримання дозволу до проведення будь-якої операції або значної модифікації промислового устаткування, яке може призвести до забруднення атмосфери;

(5) OJ N L 188, 16.7.1984, p. 20. Директива, востаннє доповнена Директивою 91/692/ЄЕС (OJ N L 377, 31.12.1991, p. 48).

5. Враховуючи, що Директивою Ради 76/464/ЄЕСвід 4 травня 1976 року щодо забруднень, викликаних певними небезпечними речовинами, викинутими у водне середовище Співтовариства (6), запроваджено вимогу отримання дозволу на викид цих речовин;

(6) OJ N L 129, 18.5.1976, p. 23. Директива востаннє доповнена Директивою 91/692/ЄЕС.

6. Враховуючи, що, хоча й існує законодавство Співтовариства щодо боротьби із забрудненням атмосфери та щодо запобігання або мінімізації викидів небезпечних речовин у воду, подібного законодавства Співтовариства, спрямованого на запобігання або мінімізацію викидів у грунт, немає;

7. Враховуючи, що різні підходи до контролю викидів в атмосферу, воду або грунт кожен окремо можуть призвести скоріше до переміщення забруднення від однієї сфери навколишнього середовища до іншої, ніж до захисту навколишнього середовища в цілому;

8. Враховуючи, що всеохоплюючий підхід до контролю забруднень має на меті запобігання викидів в атмосферу, воду або грунт там, де це можливо здійснити, беручи до уваги контроль за відходами, а в тих місцях, де це здійснити неможливо, - мінімізацію відходів задля досягнення високого рівня захисту навколишнього середовища в цілому;

9. Враховуючи, що ця Директива встановлює загальний механізм для всеохоплюючого запобігання та контролю забруднень; враховуючи, що вона передбачає заходи, необхідні для впровадження всеохоплюючого запобігання та контролю забруднень з метою досягнення високого рівня захисту навколишнього середовища в цілому; враховуючи, що застосуванню принципу стійкого розвитку сприятиме всеохоплюючий підхід до контролю забруднень;

10. Враховуючи, що положення цієї Директиви застосовуються без шкоди для положень Директиви Ради 85/337/ЄЕС від 27 червня 1985 року щодо оцінки наслідків державних та приватних проектів, що стосуються навколишнього середовища (7); враховуючи, що коли для надання дозволу мають братись до уваги інформація чи висновки, отримані після застосування тієї Директиви, ця Директива не впливає на виконання Директиви 85/337/ЄЕС;

(7) OJ N L 175, 5.7.1985, p. 40.

11. Враховуючи, що держави-члени повинні вжити необхідних заходів з метою забезпечення дотримання власником промислової діяльності, про якого йдеться в Додатку I, загальних принципів визначених базових зобов'язань; враховуючи, що для досягнення цієї мети, для компетентних органів під час вироблення ними умов отримання дозволу буде достатньо взяти до уваги зазначені загальні принципи;

12. Враховуючи, що деякі з положень, прийнятих у відповідності із цією Директивою, повинні застосовуватись до існуючого устаткування після фіксованого періоду, а інші - з дати впровадження даної Директиви;

13. Враховуючи, що з метою більш ефективного і раціонального вирішення проблем забруднення власник промислових об'єктів повинен враховувати можливі наслідки промислової діяльності для навколишнього середовища; враховуючи, що про ці наслідки мають бути повідомлені компетентні органи з тим, щоб вони могли до видачі ліцензії констатувати, що передбачені всі відповідні превентивні механізми або механізми контролю за забрудненням; враховуючи, що дуже різні процедури застосування можуть призвести до різних рівнів захисту навколишнього середовища та обізнаності громадськості; враховуючи, таким чином, що заяви на отримання ліцензії у відповідності з даною Директивою повинні містити мінімум інформації;

14. Враховуючи, що повна координація процедури надання ліцензії та умов між компетентними органами нададуть можливість досягти найвищого реального рівня захисту навколишнього середовища в цілому;

15. Враховуючи, що компетентні органи нададуть ліцензію або внесуть в неї зміни лише після того, як будуть закладені всеохоплюючі механізми захисту навколишнього середовища для атмосфери, води та грунту;

16. Враховуючи, що ліцензія має включати всі необхідні механізми для задоволення умов отримання дозволу, щоб, таким чином, досягти високого рівня захисту навколишнього середовища в цілому; враховуючи, що без шкоди для процедури отримання дозволу зазначені механізми можуть також бути предметом загальних обов'язкових вимог;

17. Враховуючи, що обмеження обсягів викидів, параметри або еквівалентні технічні характеристики мають бути забезпечені найкращим доступним обладнанням, без чітко фіксованого використання однієї особливої техніки чи технології, та беручи до уваги технічні характеристики зазначеного обладнання, його географічне розташування та місцевий стан навколишнього середовища; враховуючи, що в усіх випадках умови надання дозволу міститимуть положення про мінімізацію забруднення, що поширюється на далекі відстані, і транскордонного забруднення та забезпечуватимуть високий рівень захисту навколишнього середовища в цілому;

18. Враховуючи, що визначення того, наскільки технічні характеристики зазначеного обладнання, його географічне розташування та місцевий стан навколишнього середовища можуть бути взяті до уваги, віддається на розсуд держав-членів;

19. Враховуючи, що, якщо якісні стандарти стану навколишнього середовища вимагатимуть більш суворих умов, ніж ті, які можуть бути досягнуті, використовуючи найкращі доступні технології, умовою надання ліцензії будуть, зокрема, додаткові вимоги, без шкоди для інших механізмів, які можуть вживатися, щоб відповідати якісним стандартам навколишнього середовища;

20. Враховуючи, що найкращі доступні технології з часом змінюються, особливо в світлі технічних досягнень, компетентні органи повинні слідкувати з таким прогресом або бути про нього поінформованими;

21. Враховуючи, що зміни в устаткуванні можуть спричинити забруднення; враховуючи, що, внаслідок цього, компетентний орган або органи мають бути поінформовані про будь-які зміни, які можуть вплинути на навколишнє середовище; враховуючи, що значним змінам в устаткуванні заводів має передувати отримання дозволу відповідно до даної Директиви;

22. Враховуючи, що умови отримання дозволу мають періодично переглядатись та, якщо необхідно, оновлюватись; враховуючи, що за певних умов вони будуть переглядатись в будь-якому випадку;

23. Враховуючи, що з метою інформування громадськості про роботу устаткування та його потенційний вплив на навколишнє середовище та з метою забезпечення прозорості процесу ліцензування в межах Співтовариства, до того, як буде прийняте будь-яке рішення, громадськість повинна мати доступ до інформації, що стосується заяв на отримання ліцензії на експлуатацію нового устаткування або істотної зміни існуючого, а також до ліцензій як таких, їх оновлених варіантів та інформації щодо відповідних спостережень;

24. Враховуючи, що встановлення переліку основних викидів та відповідальних за це джерел може вважатись важливим заходом, який робить можливим, зокрема, порівняння забруднення в межах Співтовариства; враховуючи, що такий перелік буде підготований Комісією за допомогою регулятивного комітету;

25. Враховуючи, що розвиток та обмін інформацією щодо найкращої доступної технології на рівні Співтовариства допоможе вирівняти технологічний дисбаланс в межах Співтовариства, сприятиме всесвітньому поширенню обмежень обсягів викидів та техніки, що використовується в межах Співтовариства, та допоможе державам-членам в ефективному запровадженні даної Директиви;

26. Враховуючи, що регулярно мають складатись доповіді щодо забезпечення виконання та ефективності дії даної Директиви;

27. Враховуючи, що дана Директива поширюється на устаткування, потенціал забруднення якого і, отже, транскордонне забруднення, яке воно викликає, є істотними; враховуючи, що мають організовуватись міжнародні консультації в тих випадках, де застосування Директиви стосується ліцензування нового устаткування або його істотних змін, які можуть мати значний негативний вплив; враховуючи, що застосування таких пропозицій або значні зміни будуть доступні громадськості держав-членів, які можуть підпасти під вплив зазначених змін;

28. Враховуючи, що необхідність дій щодо схвалення переліку обмежень обсягів викидів для певних категорій устаткування та забруднюючих речовин, які регулюються даною Директивою, може бути визначена лише на рівні Співтовариства; враховуючи, що Рада встановить перелік обмежень обсягів викидів відповідно до положень Договору;

29. Враховуючи, що положення даної Директиви безперешкодно застосовуються до положень про здоров'я та безпеку на робочому місці, які діють в межах Співтовариства,

ПРИЙНЯЛА ДАНУ ДИРЕКТИВУ:

Метою даної Директиви є досягнення всеохоплюючого запобігання та контролю забруднення, спричиненого напрямами діяльності, перерахованими в Додатку I. Вона передбачає механізми, запроваджені з метою запобігання або, де такої можливості не передбачається, зменшення викидів в атмосферу, воду та грунт, спричинених наслідками вищезазначеної діяльності, включаючи механізми контролю відходів з метою досягнення високого рівня захисту навколишнього середовища в цілому, без шкоди для Директиви 85/337/ЄЕС та інших відповідних положень Співтовариства.

Для цілей даної Директиви:

1. Термін "речовина" означає будь-який хімічний елемент та його сполуки за винятком радіоактивних речовин в тому розумінні, в якому вони визначаються Директивою 80/836/Євратом (8), та генетично модифікованих організмів в тому розумінні, в якому вони визначаються Директивою 90/219/ЄЕС (9) та Директивою 90/220/ЄЕС (10);

(8) Директива Ради 80/836/Євратом від 15 липня 1980, яка вносить поправки до Директиви, що встановлюють основні стандарти безпеки для захисту здоров'я загальної громадськості та робітників від небезпеки іонізуючого випромінювання (OJ N L 246, 17.9.1980, p. 1). Директива з останніми поправками, внесеними Директивою 84/467/ЄЕС (OJ N L 265, 5.10.1984, p. 4).

(9) Директива Ради 90/219/ЄЕС від 23 квітня 1990 щодо обмеженого використання генетично модифікованих мікроорганізмів (OJ N L 117, 8.5.90, p. 1). Директива з останніми поправками, внесеними Директивою Комісії 94/51/ЄЕС (OJ N L 297, 18.11.1994, p. 29).

(10) Директива Ради 90/220/ЄЕС від 23 квітня 1990 щодо умисного випуску в навколишнє середовище генетично модифікованих організмів (OJ N L 117, 8.5.1990, p. 15). Директива з останніми поправками, внесеними Директивою Комісії 94/15/ЄС (OJ N L 103, 22/4/1994, p. 20).

2. Термін "забруднення" означає пряме чи непряме втручання внаслідок людської діяльності, речовин, коливань, тепла та шуму в атмосферу, воду та грунт, які можуть бути шкідливими для здоров'я людини або якісного стану навколишнього середовища, і призводять до пошкодження матеріальної власності або завдають шкоди чи перешкоджають можливості припустимого використання ресурсів навколишнього середовища;

3. Термін "устаткування" означає стаціонарну технічну одиницю, на якій проводиться один або більше з перелічених в Додатку I напрямів діяльності та будь-яка інша, прямо взаємодіюча, діяльність, яка має технічний зв'язок з діяльністю, що здійснюється на тому об'єкті, та яка може впливати на викиди та забруднення;

4. Термін "існуюче устаткування" означає функціонуюче устаткування або, відповідно до законодавства, що діяло до дати набрання чинності даною Директивою, ліцензоване устаткування чи, з точки зору компетентного органу, кандидат на отримання дозволу, якому забезпечено, що устаткування буде запущене в роботу не пізніше ніж через рік після набрання чинності даною Директивою;

5. Термін "викиди" означає пряме чи непряме вивільнення речовин, коливань, тепла чи шуму з індивідуальних чи розсіюючих джерел в устаткуванні в атмосферу, воду або грунт;

6. Термін "обмеження обсягів викидів" означає масу, виражену в термінах визначених специфічних параметрів, концентрацію та/або рівень викидів, який може не перевищуватись протягом одного чи більше періодів часу. Обмеження обсягів викидів можуть також встановлюватись для певних груп, сімей чи категорій речовин, зокрема, перелічених в Додатку III.

Обмеження обсягу викидів для речовин, як правило, застосовуються тоді, коли устаткування вивільняє викиди, причому ніякий розчин не береться до уваги при визначенні даного терміну.

Беручи до уваги непрямі викиди у воду, при визначенні обсягу викидів наявного устаткування, має враховуватись вплив підприємств, робота яких пов'язана з використанням води, забезпечуючи, таким чином, еквівалентний рівень захисту навколишнього середовища в цілому та сталий рівень забруднення навколишнього середовища безперешкодно до Директиви 76/464/ЄЕС або Директив, які це запроваджують;

7. Термін "якісні стандарти стану навколишнього середовища" означає сукупність вимог, які мають бути задоволені в даний час, стосуватись даного навколишнього середовища або його частини, як вказано в законодавстві Співтовариства;

8. Термін "компетентний орган" означає орган або органи, відповідальні, згідно з юридичними положеннями актів держав-членів, за здійснення зобов'язань, що випливають з даної Директиви;

9. Термін "ліцензія" означає частину або ціле письмове рішення (або декілька таких рішень), яке надає дозвіл на функціонування всього або частини устаткування, яке регулюється визначеними умовами, які гарантують відповідність функціонування устаткування вимогам даної Директиви. Ліцензія може поширюватись на одне або більше устаткувань або частин устаткувань, які функціонують на одному місці і управляються одним власником;

10. (a) Термін "зміна в функціонуванні" означає зміну в природі або функціонуванні (чи поширенні) устаткування, що може мати наслідки для навколишнього середовища;

(b) Термін "істотні зміни" означає зміни в функціонуванні, які, на думку компетентного органу, можуть мати негативний вплив на людей чи навколишнє середовище;

11. Термін "найкращі доступні технології" означає найбільш ефективний та просунутий етап у розвитку діяльності та методів функціонування, які свідчать про практичну придатність технологій забезпечувати в принципі основу для обмежень обсягів викидів з метою запобігання та, якщо це не здійсненно, взагалі зменшити об'єм викидів та вплив на навколишнє середовище в цілому:

- термін "технології" включає як технології, що використовуються, так і спосіб, у який устаткування проектується, будується, зберігається, функціонує та списується,

- термін "доступні" технології означає технології, розвинуті до такої міри, яка забезпечує роботу у відповідному промисловому секторі при реальних з економічної і технічної точки зору умовах, беручи до уваги вартість та переваги, незалежно від того, чи виробляються або використовуються технології в межах держав-членів і протягом такого часу, доки їх використання власник вважає раціональним,

- термін "найкращі" означає найбільш ефективні в досягненні високого загального рівня захисту навколишнього середовища в цілому.

При визначенні найкращих доступних технологій особлива увага має надаватись переліку, що міститься в Додатку IV;

12. Термін "власник" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка керує або контролює устаткування або, якщо це передбачено національним законодавством, особа, якій надано вирішальні практичні повноваження щодо технічного функціонування устаткування.

Держави-члени вживають необхідних заходів з метою гарантування, що компетентні органи забезпечують експлуатацію устаткування наступним чином:

(a) вжито усіх відповідних превентивних заходів для запобігання забруднення, зокрема, через використання найкращих доступних технологій;

(b) не викликано ніякого істотного забруднення;

(c) відповідно до Директиви Ради 75/442/ЄЕС від 15 липня 1975 року щодо відходів (11) уникається виробництво відходів; якщо ж відходи вироблені, вони утилізуються або, якщо це технічно та економічно неможливо, знищуються, уникаючи при цьому або зменшуючи будь-яку шкоду навколишньому середовищу;

(d) енергія використовується раціонально;

(e) вжито необхідних заходів для запобігання нещасних випадків та обмеження їх наслідків;

(f) вжито необхідних заходів для повного зупинення діяльності з метою уникнення будь-якого ризику забруднення та повернення об'єкту до задовільного стану.

Для виконання даної статті достатньо, щоб держави-члени гарантували, що компетентні органи при визначенні умов отримання ліцензії беруть до уваги загальні принципи, викладені в даній статті.

(11) OJ N L 194, 25.7.1975, p. 39. Директива з останніми поправками, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OJ N L 377, 31.12.1991, p. 48).

Держави-члени вживають необхідних заходів з метою забезпечення, що ніяке нове устаткування не експлуатується без ліцензії, виданої у відповідності із даною Директивою не зачіпаючи виключень, передбачених в Директиві Ради 88/609/ЄЕС від 24 листопада 1988 року щодо обмеження викидів певних забруднюючих речовин в атмосферу великими спалювальними заводами (12).

(12) OJ N L 336, 7.12.1988, p. 1. Директива з останніми поправками, внесеними 90/656/ЄЕС (OJ N L 353, 17.12.1990, p. 59).

1. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення, що компетентні органи шляхом видання ліцензій відповідно до статей 6 та 8 або, відповідно, шляхом перегляду та, якщо необхідно, оновлення умов передбачають, що існуюче устаткування функціонує у відповідності із вимогами, що містяться в статтях 3, 7, 9, 10, 13, першому та другому параграфах статті 14 і статті 15 (2), не пізніше, ніж через вісім років після набуття даною Директивою чинності, не зачіпаючи особливого законодавства Співтовариства.

2. Держави-члени вживають необхідних заходів для застосування положень статей 1, 2, 11, 12, третього параграфа статті 14 і статті 15 (1), (3) та (4), 16, 17 та 18(2) до існуючого устаткування від дати набуття даною Директивою чинності.

1. Держави-члени вживають необхідних заходів для гарантування, що заяви на отримання ліцензії, подані до компетентних органів, містять опис:

- устаткування та його функціонування,

- сировинних та супутніх матеріалів, інших речовин та енергії, які використовуються для роботи устаткування або ним виробляються,

- джерел викидів, що вивільнюються під час роботи устаткування,

- стану об'єкта, де функціонує устаткування;

- природи та об'єму передбачуваних викидів, що вивільнюються під час роботи устаткування як у кожну з сфер навколишнього середовища, так і зазначення істотного впливу викидів на навколишнє середовище в цілому;

- запропонованої технології та інших технологій, які мають запобігати або, якщо це не можливо, зменшення викидів, що вивільнюються під час роботи устаткування,

- якщо це необхідно, заходів, які мають на меті запобігання та утилізацію відходів, які виробляються під час роботи устаткування,

- подальших запланованих заходів відповідності загальним принципам головних зобов'язань власника, як передбачено в статті 3,

- запланованих заходів з метою контролю викидів в навколишнє середовище.

Заява на отримання ліцензії містить також короткий виклад нетехнічної інформації щодо деталей, про які йдеться у вищезазначених параграфах.

2. Якщо інформація подана відповідно до вимог, передбачених в Директиві 85/337/ЄЕС або доповідь з питань безпеки підготована відповідно до Директиви Ради 82/501/ЄЕС від 24 червня 1982 року щодо ризиків, що стосуються найважчих нещасних випадків, пов'язаних із певними напрямами промислової діяльності (13) або якщо інша інформація, подана у відповідності із іншим законодавством, задовольняє вимоги, викладені в даній статті, то така інформація може включатись або додаватись до заяви.

(13) OJ N L 230, 5.8.1982, p. 1. Директива з останніми поправками, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OJ N L 377, 31.12.1991, p. 48).

Держави-члени вживають необхідних заходів, які забезпечують, що у тих випадках, коли залучено більш ніж один компетентний орган, умови та процедура видачі ліцензій повністю ними скоординовані з метою гарантування спільного підходу для усіх органів, що займаються даною процедурою.

Безперешкодно до інших вимог, що містяться в національному законодавстві або законодавстві Співтовариства, компетентний орган видає ліцензію, яка містить положення, що гарантують відповідність устаткування вимогам даної Директиви або, у випадку, якщо такої відповідності немає, відмовляє у видачі ліцензії. Усі надані та модифіковані ліцензії повинні включати деталі угод щодо захисту атмосфери, води та грунту відповідно до даної Директиви.

1. Держави-члени гарантують включення в ліцензію усіх необхідних заходів для її відповідності із вимогами статей 3 та 10 щодо видачі ліцензій з метою досягти високого рівня захисту навколишнього середовища в цілому шляхом захисту атмосфери, води та грунту.

2. У випадку появи нового устаткування або істотних змін вже існуючого, коли застосовується стаття 4 Директиви 85/337/ЄЕС, будь-яка відповідна інформація або висновки відповідно до статей 5, 6 та 7 зазначеної Директиви беруться до уваги для видачі ліцензії.

3. Ліцензія містить обмеження обсягів викидів для забруднюючих речовин, зокрема, перелічених в Додатку III, які можуть вивільнятись у значній кількості під час роботи устаткування, беручи до уваги їх природу та потенціал переносити забруднення з однієї сфери навколишнього середовища до іншого (вода, атмосфера, грунт). Якщо необхідно, ліцензія містить відповідні вимоги, що забезпечують захист грунту та грунтових вод, та заходи щодо утилізації відходів, які виробляються під час роботи устаткування. Якщо це доцільно, обмеження обсягів викидів можуть супроводжуватись або бути заміненими еквівалентними параметрами або технічними характеристиками.

Для устаткування, про яке йдеться в підзаголовку 6.6 Додатка I, обмеження обсягів викидів, встановлені згідно даному параграфу беруться до уваги практичні міркування відповідно до цих категорій устаткування.

4. Не зачіпаючи статтю 10 обмеження якості викидів та еквівалентні параметри і технічні характеристики згідно з параграфом 3 спираються на найкращі доступні технології без чітко фіксованого використання будь-якої техніки або особливої технології, але беруться до уваги технічні характеристики устаткування, його географічне розташування та стан місцевого навколишнього середовища. При будь-яких умовах положення ліцензії містять умови мінімізації забруднення на далекі відстані чи транскордонного забруднення і забезпечують високий рівень захисту навколишнього середовища в цілому.

5. Ліцензія містить відповідні вимоги контролю за викидами, які визначають методологію вимірювання та їх частоту, процедури оцінки та зобов'язання постачати компетентному органу інформацію, яка вимагається для перевірки відповідності ліцензії. Для устаткування відповідно до підзаголовка 6.6 Додатка I заходи згідно з даним параграфом можуть стосуватись вартості та прибутків.

6. Ліцензія містить заходи щодо умов функціонування, відмінних від нормальних. Отже, якщо існує ризик нанесення шкоди навколишньому середовищу, передбачаються відповідні умови для запуску устаткування, наслідків несправності, раптової зупинки та повного зупинення експлуатації. Ліцензія може також містити тимчасову відміну вимог параграфа 4, якщо схвалений компетентним органом план ремонту устаткування забезпечує поновлення виконання цих вимог протягом шести місяців і якщо проект призводить до зменшення забруднення.

7. Ліцензія може містити інші специфічні умови для цілей даної Директиви у тому випадку, якщо країна-член або компетентний орган вважає, що вони доцільні.

8. Не зачіпаючи зобов'язання впровадити процедуру ліцензування відповідно до даної Директиви держави-члени можуть встановити певні вимоги для визначених категорій устаткування в межах загальнообов'язкових правил замість того, щоб включати їх в положення кожної індивідуальної ліцензії, що забезпечить спільний підхід та еквівалентний рівень захисту навколишнього середовища в цілому.

Якщо стандарти якості стану навколишнього середовища вимагають більш суворих умов, ніж ті, яких можливо досягти використовуючи найкращі доступні технології, ліцензія має передбачати додаткові заходи, безперешкодно до інших заходів, які можуть бути вжиті для дотримання стандартів якості стану навколишнього середовища.

Держави-члени гарантують. що компетентний орган слідкує або інформується про прогрес найкращих доступних технологій.

1. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення, що власник інформує компетентні органи про будь-які зміни, заплановані в експлуатації устаткування згідно зі статтею 2 (10) (a). Якщо це необхідно, компетентні органи оновлюють ліцензію чи її окремі положення.

2. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення неможливості проведення будь-яких запланованих власником істотних змін в експлуатації устаткування в тому розумінні, в якому вони використовуються в статті 2 (10) (b), без ліцензії, виданої відповідно до даної Директиви. Заява на отримання ліцензії та рішення компетентного органу повинні охоплювати частини устаткування та аспекти, перелічені в статті 6, яким зміни можуть нанести шкоду. Відповідні положення статті 3 та 6-10 та статті 15 (1), (2) та (4) застосовуються з необхідними змінами.

1. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення періодичного перегляду та, якщо необхідно, оновлення положень ліцензії компетентними органами.

2. Перегляд проводиться в будь-якому випадку, якщо:

- забруднення, викликане роботою устаткування, настільки істотне, що існуючі обмеження обсягів викидів, встановлені ліцензією, потребують перегляду, або такі нові обмеження обсягів потребують включення в ліцензію,

- істотні зміни в найкращих доступних технологіях роблять можливим значне зменшення викидів без залучення надлишкових коштів,

- безпека процесу експлуатації або безпека діяльності вимагають використання інших технологій,

- це вимагається новими положеннями законодавства Співтовариства або національного законодавства.

Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення:

- відповідності експлуатації власником устаткування положенням ліцензії,

- регулярного інформування власником компетентного органу про результати контролю за вивільненням викидів та невідкладного інформування про будь-який інцидент або нещасний випадок, внаслідок якого нанесено істотну шкоду навколишньому середовищу,

- надання власниками устаткування усілякого необхідного сприяння представникам компетентного органу з метою створення для них умов для здійснення будь-яких інспекцій устаткування, зняття зразків та збору будь-якої інформації, необхідної для виконання ними своїх обов'язків з метою даної Директиви.

1. Без шкоди для Директиви Ради 90/313/ЄЕС від 7 червня 1990 року щодо свободи доступу до інформації про навколишнє середовище (14), держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення доступу громадськості протягом відповідного періоду часу до заяв на отримання ліцензії на експлуатацію нового устаткування або істотних змін вже існуючого з тим, щоб надати їй можливість внести до них коментарі до того як компетентний орган винесе рішення.

Це рішення, включаючи принаймні копію ліцензії та будь-які наступні оновлення, повинні бути доступні громадськості.

2. Результати контролю викидів, як того вимагають положення ліцензії, згідно зі статтею 9 та які проводяться компетентним органом, мають бути доступні громадськості.

3. Перелік основних викидів та джерел, що спричиняють їх виникнення, публікується кожні три роки Комісією на основі інформації, поданої державами-членами. Комісія визначає форму та деталі, необхідні для передачі інформації у відповідності із процедурою, передбаченою статтею 19.

Відповідно до тієї ж процедури Комісія може запропонувати заходи для забезпечення взаємного порівняння та доповнюваності між інформацією про перелік викидів згідно із першим підпараграфом та інформацією з інших переліків та джерел інформації щодо викидів.

4. На параграфи 1, 2 та 3 поширюються обмеження, викладені в Статті 3 (2) і (3) Директиви 90/313/ЄЕС.

(14) OJ N L 158, 23.6.1990, p. 56.

1. З метою обміну інформацією держави-члени вживають необхідних заходів для надсилання Комісії кожні три роки, а перший раз - протягом 18 місяців з дати набрання чинності даною Директивою, доступні дані щодо обмеження обсягу викидів визначених певним родом діяльності відповідно до Додатка I і, якщо потрібно, відповідно до, зокрема, статті 9, щодо найкращих доступних технологій, при застосуванні яких вивільняються ці обсяги викидів. В наступних випадках дані мають бути доповнені відповідно до процедур, викладених у параграфі 3 даної Глави.

2. Комісія повинна організувати між державами-членами і підприємствами обмін інформацією стосовно найкращих доступних технологій, пов'язаних з ними засобів контролю, а також досягнутого в цій галузі прогресу. Кожні три роки Комісія опубліковує результати обміну інформацією.

3. Механізм подання доповідей щодо імплементації даної Директиви та ефективності її дії порівняно з іншими документами Співтовариства, що стосуються проблем охорони навколишнього середовища, встановлюється відповідно до процедури, передбаченої в статтях 5 та 6 Директиви 91/692/ЄЕС. Згідно зі статтею 21 перша доповідь висвітлює діяльність протягом трьох років з дати набуття чинності даною Директивою. Комісія подає доповідь Раді, яка супроводжується пропозиціями, якщо це необхідно.

4. Держави-члени створюють чи призначають орган або органи, відповідальні за обмін інформацією згідно з параграфами 1, 2 та 3 та, відповідно, повідомляють Раду.

1. Якщо країна-член усвідомлює, що експлуатація устаткування вірогідно матиме істотні негативні наслідки для стану навколишнього середовища іншої країни-члена або сама країна-член таким чином може відчути на собі істотний негативний вплив, країна-член, на чиїй території була подана заява на отримання ліцензії відповідно до статей 4 або 12 (2), дотримується інструкцій, передбачених статтею 6 по відношенню до іншої країни-члена одночасно із тим як вона надає до них доступ власним громадянам. Така інформація забезпечує базу для будь-яких консультацій, необхідних в межах двосторонніх відносин між двома державами-членами на взаємній та рівній основі.

2. В межах двосторонніх відносин держави-члени прослідковують, щоб у випадках, передбачених в параграфі 1, громадськість країни-члена, яка може постраждати, мала доступ до заяв протягом відповідного періоду часу з тим, щоб вона мала можливість висловити коментарі щодо них до того як компетентний орган винесе рішення.

1. На пропозицію Комісії Рада встановлює обмеження обсягів викидів відповідно до процедури, передбаченої Договором, для:

- категорій устаткування, перелічених в Додатку I, окрім списаного, передбаченого категоріями 5.1 та 5.4 зазначеного Додатка, та

- забруднюючих речовин згідно з Додатком III, для яких визначена необхідність дій членів Співтовариства, зокрема, на основі обміну інформацією, передбаченого статтею 16.

2. При невизначеності обмежень обсягів викидів в межах Співтовариства відповідно до даної Директиви застосовуються відносні обмеження обсягів викидів, які містить Директива згідно Додатка II та іншим законодавчим актам Співтовариства, у вигляді мінімальних обмежень обсягів викидів відповідно до даної Директиви для устаткування, переліченого в Додатку I.

Не перешкоджаючи вимогам даної Директиви, технічні вимоги щодо списаного устаткування, передбаченого категоріями 5.1 та 5.4 Додатка I, встановлюються Радою, яка діє на пропозицію Комісії у відповідності з процедурами, передбаченими в Договорі.

В роботі Комісії допомагає комітет, який складається з представників держав-членів та очолюється представником Комісії.

Представник Комісії подає комітету проект заходів, які необхідно вжити. Комітет висловлює свою позицію щодо проекту протягом обмеженого періоду часу, який встановлюється головою, враховуючи терміновість питання. Позиція визначається більшістю, встановленою статтею 148 (2) Договору, щодо рішень, які Рада має прийняти на пропозицію Комісії. Голоси представників держав-членів комітету встановлюються шляхом, передбаченим зазначеною статтею. Голова не має права голосу.

Комісія вживає передбачених заходів у випадку, якщо вони відповідають позиції комітету. Якщо заходи не відповідають позиції комітету або, якщо не було висловлено ніякої позиції, Комісія, не відкладаючи, передає Раді пропозиції стосовно заходів, які необхідно вжити. Рада діє кваліфікованою більшістю.

Якщо після закінчення трьохмісячного періоду з моменту передачі Раді пропозицій Рада не вжила ніяких заходів, Комісія вживає заходів, викладених у пропозиціях.

1. Положення Директиви 84/360/ЄЕС, положення Статті 3, 5, 6 і 7 (2) Директиви 76/464/ЄЕС і відповідні положення, що стосуються процедури отримання дозволу в Директивах, перелічені у Додатку II, мають застосовуватись, не зачіпаючи виключень, викладених у Директиві 88/609/ЄЕС, до діючого устаткування стосовно напрямів діяльності, перелічених в Додатку I до тих пір, поки компетентними органами не будуть вжиті заходи, передбачені відповідно до вимог Статті 5 даної Директиви.

2. Відповідні положення стосовно процедури отримання дозволу, викладені в Директивах згідно з параграфом 1, не застосовуються до устаткування, яке є новішим за напрями діяльності, перераховані в Додатку I на момент набрання даною Директивою чинності.

3. Директива 84/360/ЄЕС втратить чинність через 11 років після вступу в силу даної Директиви.

Як тільки заходи стосовно устаткування, передбачені Статтями 4, 5 чи 12 будуть вжиті, виключення, передбачені Статтею 6 (3) Директиви 76/464/ЄЕС, більше не застосовуватимуться до устаткування, яке передбаченого даною Директивою.

Діючи на пропозицію Комісії, Рада, у випадку необхідності, вносить правки до відповідних положень Директиви згідно Додатка II з метою адаптувати їх до вимог даної Директиви до того, як Директива 84/369/ЄЕС, зазначена у першому підпараграфі, втратить чинність.

1. Держави-члени приймають закони, норми і адміністративні положення, необхідні для виконання даної Директиви, не пізніше ніж через три роки після того, як вона набере чинності. Вони повинні негайно проінформувати про це Комісію.

Якщо держави-члени приймають такі закони, вони мають містити посилання на дану Директиву чи супроводжуватися таким посиланням при їх офіційному опублікуванні. Механізм вироблення таких посилань розробляється державами-членами.

2. Держави-члени передають Комісії тексти основних положень національних законодавств, які вони приймають у сфері, яка охоплюється даною Директивою.

Ця Директива набуває чинності на 20 день після її опублікування.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Вчинено в Брюсселі, 24 вересня 1996 року.

1. Устаткування або частини устаткування, що використовуються для дослідження, розвитку та випробовування нових продуктів та процесів, які не охоплюються даною Директивою.

2. Граничні величини, зазначені нижче, як правило, стосуються виробничих можливостей та потужностей. Якщо власник виконує декілька дій, що підпадають під той самий підзаголовок, на тому самому устаткуванні або на тій самій ділянці, потужності таких дій додаються.

1. Енергетична промисловість

1.1. Спалювальне устаткування з номінальним тепловим виходом, що перевищує 50 МВ (1)

1.2. Мінеральні нафто- та газопереробні заводи

1.3. Коксові печі

1.4. Заводи із вугільної газифікації та скраплення.

(1) Матеріальні вимоги Директиви 88/609/ЄЕС до існуючого устаткування продовжують застосовуватися до 31 грудня 2003 року.

2. Виробництво та обробка металів

2.1. Устаткування для випалювання руди металу (включаючи руду сульфіду) або спалююче устаткування

2.2. Устаткування для виробництва чавуну чи сталі (первинний чи вторинний сплав) включаючи безперервне лиття, із потужністю, що перевищує 2,5 тонни в годину

2.3. Спорудження для обробки залізних металів:

(a) Металопрокатні заводи з потужністю, що перевищує 20 тонн необробленої сталі за годину

(b) Кузні з молотками, енергія яких перевищує 50 кілоджоулів на молоток, де теплоємність, що використовується, перевищує 20 мегават

(c) застосування захисних металопокриттів зі сплавів з продуктивністю, що перевищує 2 тонни необробленої сталі в годину

2.4. Залізні металеві ливарні заводи з продуктивністю, що перевищує 20 тонн у день

2.5. Устаткування

(a) для виробництва кольорових необроблених металів з руди, концентратів або вторинних сировинних матеріалів, що використовуються при металургійній, хімічній чи електролітичній обробці

(b) для виплавки, включаючи легування, кольорових металів, включаючи відновлені продукти, (переплавка, лиття на ливарному заводі і т.д.) із плавильною потужністю, що перевищує 4 тонни в день для свинцю та кадмію чи 20 тонн у день для всіх інших металів

2.6. Устаткування для поверхневої обробки металів і пластикових матеріалів із використанням електролітичного чи хімічного процесу, де обсяг чанів для обробки перевищує 30 кубічних метрів.

3. Мінеральна промисловість

3.1. Устаткування для виробництва цементного клінкеру в печах, що обертаються, із продуктивністю, що перевищує 500 тонн у день або вапно в печах, що обертаються, із продуктивністю, що перевищує 50 тонн у день або в інших печах із продуктивністю, що перевищує 50 тонн у день

3.2. Устаткування для виробництва азбесту і виготовлення продуктів на основі азбесту

3.3. Устаткування для виготовлення скла, включаючи скловолокно з плавильною потужністю, що перевищує 20 тонн у день

3.4. Устаткування для плавки мінеральних речовин, включаючи виробництво мінеральних волокон із плавильною потужністю, що перевищує 20 тонн у день

3.5. Устаткування для виготовлення керамічних виробів шляхом випалювання, зокрема, покрівельної черепиці, цегли, вогнетривкої цегли, плитки, керамічних виробів або порцеляни, із продуктивністю, що перевищує 75 тонн на день, та/або із місткістю печі, що перевищує 4 кубічні метри та із фіксованою щільністю для печі, що перевищує 300 кг/куб. м.

4. Хімічна промисловість

Виробництво в межах значення категорій діяльності, що містяться в даному розділі, означає промислове виробництво шляхом хімічної обробки речовин або груп речовин, перелічених в Розділах від 4.1 до 4.6

4.1. Хімічне устаткування для виробництва основних органічних хімічних продуктів, типу:

(a) ненасичений вуглеводень (лінійний чи циклічний, такий, що насичується чи що не насичується, аліфатичний чи ароматичний)

(b) вуглеводень, що містить кисень типу спиртів, альдегідів, кетонів, карбоксилових кислот, ефірів, ацетатів, пероксидів, епоксидних смол

(c) сірковий вуглеводень

(d) азотні вуглеводні типу амінів, амідів, азотистих або азотних сполук, сполук ефіразотної кислоти, нітрилів, ціанатів, ізоціанатів

(e) вуглеводні, що містять фосфор

(f) галогенні вуглеводні

(g) метало-органічні сполуки

(h) основні пластмасові матеріали (полімерні синтетичні волокна і целюлозні волокна)

(i) синтетична гума (каучук)

(j) барвники (k) поверхово-активні речовини

4.2. Хімічне устаткування для виробництва основних неорганічних хімічних речовин, типу:

(a) гази, типу аміаку, хлору чи водневого хлориду, фтору чи водневого фториду, вуглецевих окисів, сполуки сірки, окисів азоту, водню, діоксиду сірки, карбоніл хлориду

(b) кислоти, типу хромової кислоти, фтористоводнева кислота, фосфорна кислота, азотна кислота, соляна кислотна, сірчана кислота, олеум

(c) основи, типу нашатирного спирту, їдкого калію, гідроокису натрію

(d) солі, типу нашатирю, бертолетової солі, поташу, натрію карбонату, перборату, азотнокисле срібло

(e) неметали, металеві окиси або інші неорганічні сполуки типу карбіду кальцію, кремнію, кремнієвого карбіду

4.3. Хімічне устаткування для виробництва фосфорних, азотних чи калієвих добрив (прості чи складні добрива)

4.4. Хімічне устаткування для виготовлення основних рослинних продуктів, корисних для здоров'я та біоцидів

4.5. Устаткування, що використовують хімічну чи біологічну обробку для виробництва основних фармацевтичних виробів

4.6. Хімічне устаткування для виробництва вибухових речовин.

5. Утилізація відходів

Не зачіпаючи положення статті 11 Директиви 75/442/ЄЕС або статті 3 Директиви Ради 91/689/ЄЕС від 12 грудня 1991 щодо небезпечних відходів (2):

5.1. Устаткування для розташування чи утилізації небезпечних відходів із потужністю, що перевищує 10 тонн на день, як визначено в переліку відповідно до статті 1 (4) Директиви 91/689/ЄЕС, як визначено в Додатках II A та II B (дії Rl, R5, R6, R8 і R9) до Директиви 75/442/ЄЕС і в Директиві Ради 75/439/ЄЕС від 16 червня 1975 щодо розташування відходів переробки нафти (3)

5.2. Устаткування для спалювання міського сміття з потужністю, що перевищує 3 тонни на годину, як визначено в Директиві Ради 89/369/ЄЕС від 8 червня 1989 щодо запобігання забруднення атмосфери новими заводами по спалюванню міського сміття (4) та Директиві Ради 89/429/ЄЕС від 21 червня 1989 щодо зменшення забруднення атмосфери існуючими заводами по спалюванню міського сміття (5)

5.3. Устаткування для розташування безпечних відходів з потужністю, що перевищує 50 тонн на день, як визначено в Додатку II A до Директиви 75/442/ЄЕС згідно із заголовками D8 і D9

5.4. Заводи по знищенню сміття, що отримують більше ніж 10 тонн у день або із повною потужністю, що перевищує 25 000 тонн, за виключенням знищення активних відходів.

(2) OJ N L 377, 31.12.1991, p. 20. Директива з останніми поправками, внесеними Директивою 94/31/ЄС (OJ N L 168, 2.7.1994, p. 28).

(3) OJ N L 194, 25.7.1975, p. 23. Директива з останніми поправками, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OJ N L 377, 31.12.1991, p. 48).

(4) OJ N L 163, 14.6.1989, p. 32.

(5) OJ N L 203, 15.7.1989, p. 50.

6. Інші напрями діяльності

6.1. Промислові заводи для виробництва:

(a) целюлози, отриманої внаслідок переробки деревини та інших волокнистих матеріалів

(b) паперу і картону, продуктивність виробництва яких перевищує 20 тонн у день

6.2. Заводи для попередньої обробки (діяльність типу мийки, відбілювання, мерсеризації) чи фарбування ниток або тканин, із потужністю обробки, що перевищує 10 тонн у день

6.3. Заводи для дублення шкіри, де потужність обробки перевищує 12 тонн кінцевого продукту на день

6.4. (a) Бойні з виробничою продуктивністю більше 50 тонн туш у день

(b) Обробка та переробка, призначені для виробництва харчових продуктів з:

- тваринної сировини (відмінної від молока) із обсягом кінцевого продукту більше ніж 75 тонн у день

- рослинної сировини із обсягом кінцевого продукту більше ніж 300 тонн у день (середній квартальний обсяг)

(c) обробка та переробка молока, причому кількість отриманого молока сягає більш ніж 200 тонн у день (середній річний обсяг)

6.5. Устаткування для розташування або повторного використання тваринних туш та тваринних відходів із потужністю обробки, що перевищує 10 тонн у день

6.6. Устаткування для інтенсивного розведення домашньої птиці чи свиней з більш ніж:

(a) 40 000 місць для домашньої птиці

(b) 2 000 місць для свиней (більш ніж 30 кг), чи

(c) 750 місць для свиноматок

6.7. Устаткування для поверхневої обробки речовин, об'єктів чи продуктів із використанням розчинів, зокрема, для добрив, друкувальних матеріалів, покриттів, знежирення, водонепроникних матеріалів, клеючих речовин, малярства, очищення або просочення, споживання більш ніж 150 кг на годину або більш ніж 200 тонн на рік

6.8. Устаткування для виробництва вуглецю (обпаленого вугілля) або електрографіту шляхом спалювання або графітизації.

1. Директива 87/217/ЄЕС щодо запобігання та зменшення забруднення навколишнього середовища азбестом.

2. Директива 82/176/ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників ртутних викидів внаслідок роботи промислових об'єктів, які займаються електролізом хлор-лугу.

3. Директива 83/513/ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників викидів кадмію.

4. Директива 84/156/ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників викидів ртуті промисловими галузями, відмінними від тих, що займаються електролізом хлор-лугу.

5. Директива 84/491 ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників викидів гексахлороциклогексану.

6. Директива 86/280/ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників викидів певних небезпечних речовин, включених у Список 1 Додатка до Директиви 76/464/ЄЕС, з подальшими поправками, внесеними Директивами 88/347/ЄЕС та 90/415/ЄЕС, які вносять поправки до Додатка II до Директиви 86/280/ЄЕС.

7. Директива 89/369/ЄЕС щодо запобігання забруднення атмосфери новими заводами по спалюванню муніципальних відходів.

8. Директива 89/429/ЄЕС щодо зменшення забруднення атмосфери існуючими заводами по спалюванню муніципальних відходів.

9. Директива 94/67/ЄС щодо спалювання небезпечних відходів.

10. Директива 92/112/ЄЕС щодо процедур узгодження програм зменшення і можливого усунення забруднення, викликаного відходами від промисловості, яка використовує окис титану.

11. Директива 88/609/ЄЕС щодо обмеження викидів певних забруднюючих речовин в атмосферу великими спалювальними заводами, з останніми поправками, внесеними Директивою 94/66/ЄС.

12. Директива 76/464/ЄЕС щодо забруднення, викликаного певними небезпечними речовинами, вивільненими у водне середовище Співтовариства.

13. Директива 75/442/ЄЕС щодо відходів, з поправками, внесеними Директивою 91/156/ЄЕС.

14. Директива 75/439/ЄЕС щодо розміщення відходів переробки нафти.

15. Директива 91/689/ЄЕСщодо небезпечних відходів.

1. Діоксид сірки й інші сірчані сполуки

2. Окиси азоту та інші азотні сполуки

3. Окис вуглецю

4. Леткі органічні сполуки

5. Метали та їхні сполуки

6. Пил

7. Азбест (окремі частинки, волокна)

8. Хлор і його сполуки

9. Фтор і його сполуки

10. Миш'як і його сполуки

11. Ціаніди

12. Речовини та препарати, наявність у яких онкогенних чи мутагенних властивостей або здатності впливати на репродукцію через повітря було доведено

13. Поліхлориновані дібензодіоксини і поліхлориновані дібензофурани.

1. Органічні галогенні сполуки та речовини, які можуть формувати такі сполуки у водному середовищі

2. Органічні фосфорні сполуки

3. Олово-органічні сполуки

4. Речовини та препарати, наявність у яких онкогенних чи мутагенних властивостей або здатності впливати на репродукцію у водному середовищі або через нього було доведено

5. Стійкий вуглеводень та стійкі і біоакумулюючі органічні токсичні речовини

6. Ціаніди

7. Метали та їх сполуки

8. Миш'як та його сполуки

9. Біоциди та рослинні продукти, корисні для здоров'я

10. Речовини у суспензії

11. Речовини, які сприяють забрудненню водоймищ водоростями (зокрема нітрати і фосфати)

12. Речовини, які несприятливо впливають на кисневий баланс (і можуть вимірюватися за допомогою параметрів типу BOD, COD і т.д.).

Міркування, які повинні братися до уваги загалом або у оскремих випадках при визначенні найкращих доступних технологій, як визначено в статті 2 (11), беручи до уваги ймовірні витрати і вигоди заходу та принципи обережності і запобігання:

1. використання технологій з низьким рівнем відходів;

2. використання менш небезпечних речовин;

3. сприяння утилізації та повторному використанню речовин, вироблених та використаних в процесі, та відходів, де це необхідно;

4. порівнянні технологічні процеси, обладнання або методи діяльності, які були успішно випробувані в промисловості;

5. технологічний прогрес та зміни в науковому знанні;

6. природа, вплив і обсяг відповідних викидів;

7. дати введення в експлуатацію нового чи існуючого устаткування;

8. тривалість часу, необхідного для впровадження найкращої доступної технології;

9. споживання і природа сировинних матеріалів (включаючи воду), що використовуються в технологічному процесі та ефективність їх енергії;

10. потреба запобігання або зведення до мінімуму впливу викидів в цілому на навколишнє середовище та пов'язаних із ним ризиків;

11. потреба запобігання нещасним випадкам і мінімізація їхніх наслідків для навколишнього середовища;

12. інформація, опублікована Комісією відповідно до статті 16 (2) або міжнародними організаціями.

Офіційний журнал L 257, 10/10/1996 p. 0026-0040

Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.