• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку | Рішення, Положення від 01.10.2015 № 1597
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РІШЕННЯ
01.10.2015 № 1597
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 жовтня 2015 р.
за № 1311/27756
( Дію рішення зупинено на період дії воєнного стану ( згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  № 153 від 15.02.2023 )
Про затвердження Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками
( Із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 № 56 від 31.01.2017 № 824 від 16.11.2017 № 922 від 21.12.2017 № 640 від 19.09.2018 № 333 від 25.06.2020 )
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", пунктів 37-5, 38 частини другої статті 7, пунктів 2, 13 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 грудня 2012 року № 1900 "Про затвердження Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 січня 2013 року за № 139/22671 (із змінами);
рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09 січня 2013 року № 1 "Про затвердження Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами)", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 січня 2013 року за № 171/22703 (із змінами);
рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 2013 року № 37 "Про затвердження Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності та клірингової діяльності та вимог до системи управління ризиками", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2013 року за № 216/22748 (із змінами).
3. Департаменту систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку цінних паперів та емітентів, та пруденційного нагляду (Н. Коваленко) забезпечити подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Управлінню міжнародної співпраці та комунікацій (І. Чирікалова) забезпечити опублікування цього рішення в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
5. Департаменту інформаційних технологій та діловодства забезпечити оприлюднення цього рішення на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
6. Це рішення набирає чинності з 01 січня 2016 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Д. Тарабакіна.

Голова Комісії

Т. Хромаєв
ПОГОДЖЕНО:

Голова Національного банку України


В.О. Гонтарева
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення
Національної комісії
з цінних паперів
та фондового ринку
01.10.2015 № 1597
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 жовтня 2015 р.
за № 1311/27756
ПОЛОЖЕННЯ
щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками
І. Загальні положення
1. Це Положення визначає основні ризики професійної діяльності на фондовому ринку, встановлює перелік, порядок розрахунку та нормативні значення пруденційних показників, що застосовуються для їх вимірювання та оцінки, визначає вимоги до професійних учасників фондового ринку щодо запобігання та мінімізації впливу ризиків на їх діяльність, а також встановлює періодичність здійснення розрахунків пруденційних показників та подання результатів таких розрахунків, а також даних, на основі яких здійснюються розрахунки, до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія).
2. Дія цього Положення поширюється на Центральний депозитарій цінних паперів (далі - Центральний депозитарій) та на професійних учасників фондового ринку, що провадять такі види діяльності:
діяльність з торгівлі цінними паперами;
діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами);
депозитарну діяльність депозитарної установи;
клірингову діяльність;
діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю;
( Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 333 від 25.06.2020 )
діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів.
( Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 333 від 25.06.2020 )
3. Дія цього Положення не поширюється на банки, які провадять професійну діяльність на фондовому ринку, крім Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр) у частині дотримання вимог розділу VІІ стосовно коефіцієнта покриття зобов'язань учасників клірингу, а також розділів XII та XIII цього Положення.
( Пункт 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 333 від 25.06.2020 )
4. Терміни, які використані в цьому Положенні, вживаються у таких значеннях:
профіль ризиків - сукупність властивих певній установі видів ризиків;
ризик - ймовірність настання події або здійснення дії, наслідком якої може бути негативний вплив на розмір капіталу або надходжень установи;
система управління ризиками - сукупність визначених установою правил та процедур, спрямованих на виявлення, оцінку та управління ризиками діяльності установи з урахуванням її профілю ризиків;
установа - Центральний депозитарій, професійний учасник фондового ринку, на якого поширюється дія цього Положення.
( Абзац шостий пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 333 від 25.06.2020 )
ІІ. Ризики професійної діяльності на фондовому ринку
1. До ризиків, які можуть виникати при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку, належать такі їх види:
1) загальний фінансовий ризик (ризик банкрутства) - ризик неможливості продовження діяльності підприємства, який може виникнути при погіршенні фінансового стану підприємства, якості його активів, структури капіталу, при виникненні збитків від його діяльності внаслідок перевищення витрат над доходами;
2) операційний ризик - ризик виникнення збитків, які є наслідком недосконалої роботи внутрішніх процесів та систем установи, її персоналу або результатом зовнішнього впливу.
Операційний ризик включає:
ризик персоналу, пов'язаний з діями або бездіяльністю працівників установи (людським фактором), включаючи допущення помилки при проведенні операції, здійснення неправомірних операцій, пов'язане з недостатньою кваліфікацією або із зловживанням персоналу, перевищення повноважень, розголошення інсайдерської та/або конфіденційної інформації та інше;
інформаційно-технологічний ризик, пов'язаний з недосконалою роботою інформаційних технологій, систем та процесів обробки інформації або з їх недостатнім захистом, включаючи збій у роботі програмного та/або технічного забезпечення, обладнання, інформаційних систем, засобів комунікації та зв'язку, порушення цілісності даних та носіїв інформації, несанкціонований доступ до інформації сторонніх осіб та інше;
правовий ризик, пов'язаний з недотриманням установою вимог законодавства, договірних зобов'язань, а також з недостатньою правовою захищеністю установи або з правовими помилками, яких припускається установа при провадженні діяльності;
3) ризик втрати ділової репутації (репутаційний ризик) - ризик виникнення збитків, пов'язаних зі зменшенням кількості клієнтів або контрагентів установи через виникнення у суспільстві несприятливого сприйняття установи, зокрема її фінансової стійкості, якості послуг, що надаються установою, або її діяльності в цілому, який може бути наслідком реалізації інших ризиків;
4) стратегічний ризик - ризик виникнення збитків, які пов'язані з прийняттям неефективних управлінських рішень, помилками, які були допущені під час їх прийняття, а також з неналежною реалізацією рішень, що визначають стратегію діяльності та розвитку установи;
5) кредитний ризик - ризик виникнення в установи фінансових втрат (збитків) внаслідок невиконання в повному обсязі або неповного виконання контрагентом своїх фінансових зобов'язань перед установою відповідно до умов договору. Розмір збитків у цьому випадку пов’язаний із сумою невиконаного зобов’язання;
6) ринковий ризик - ризик виникнення фінансових втрат (збитків), які пов'язані з несприятливою зміною ринкової вартості фінансових інструментів у зв’язку з коливаннями цін на чотирьох сегментах фінансового ринку, чутливих до зміни відсоткових ставок: ринку боргових цінних паперів, ринку пайових цінних паперів, валютному ринку і товарному ринку.
Ринковий ризик включає:
процентний ризик, пов'язаний з негативними наслідками коливання цін на боргові цінні папери та похідні фінансові інструменти процентної ставки;
пайовий ризик, пов'язаний з негативними наслідками коливання цін на пайові цінні папери та похідні фінансові інструменти, базовим активом яких є такі цінні папери;
валютний ризик, пов'язаний з негативними наслідками коливання курсів іноземних валют та золота;
товарний ризик, пов'язаний з негативними наслідками коливання цін на похідні фінансові інструменти, базовим активом яких є товари;
7) ризик ліквідності - ризик виникнення збитків в установи у зв’язку з неможливістю своєчасного виконання нею в повному обсязі своїх фінансових зобов'язань, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат, внаслідок відсутності достатнього обсягу високоліквідних активів.
2. Особливим видом ризику є системний ризик - ризик виникнення збитків у значної кількості установ, який обумовлений неможливістю виконання ними своїх зобов'язань у зв'язку з невиконанням (несвоєчасним виконанням) зобов'язань однією установою внаслідок реалізації у неї кредитного ризику, ризику ліквідності або іншого ризику. Системний ризик несе загрозу порушення діяльності всієї фінансової системи.
3. Установи залежно від специфіки своєї діяльності можуть визначати інші види ризиків, що впливають на їх діяльність.
4. Загальний фінансовий ризик, операційний ризик, репутаційний ризик та стратегічний ризик властиві всім установам незалежно від виду професійної діяльності на фондовому ринку, який вони здійснюють.
5. Інші види ризиків, такі як кредитний, ринковий та ризик ліквідності, є характерними для окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку.
Для професійних учасників фондового ринку, що провадять діяльність з торгівлі цінними паперами (далі - торговці цінними паперами), істотними є кредитний, ринковий, операційний ризики та ризик ліквідності.
Для професійних учасників фондового ринку, що провадять діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), - компаній з управління активами (далі - Компанія) та осіб, які провадять діяльність з управління пенсійними активами (далі - Особа), істотним є операційний ризик, а також ринковий ризик та ризик ліквідності, які є основними ризиками діяльності інституційних інвесторів, що знаходяться в управлінні Компаній та Осіб.
Для професійних учасників фондового ринку, що провадять депозитарну діяльність, а саме депозитарну діяльність депозитарної установи (далі - депозитарна установа), а також Центрального депозитарію ключовим є операційний ризик.
Особі, що провадить клірингову діяльність, опосередковано властиві ризик ліквідності, ринковий та кредитний ризики. Зазначені ризики виникають в учасників клірингу і не є безпосередньо ризиками особи, що провадить клірингову діяльність, але у зв'язку з тим, що здійснення зазначеною установою клірингу передбачає забезпечення та гарантування виконання зобов'язань за договорами щодо цінних паперів учасників клірингу, вона опосередковано бере на себе зазначені ризики сторін договорів, щодо яких здійснюється кліринг.
Для професійних учасників фондового ринку, що провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, ключовим є операційний ризик, а для фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, - також і ризик ліквідності, ринковий та кредитний ризики.
III. Пруденційні нормативи, що використовуються для вимірювання та оцінки ризиків діяльності з торгівлі цінними паперами, їх розрахунок та нормативні значення
1. Показники, що використовуються для вимірювання та оцінки ризиків діяльності з торгівлі цінними паперами
1. Для вимірювання та оцінки ризиків діяльності з торгівлі цінними паперами використовуються такі показники:
1) розмір регулятивного капіталу;
( Підпункт 1 пункту 1 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
2) норматив адекватності регулятивного капіталу;
3) норматив адекватності капіталу першого рівня;
4) коефіцієнт фінансового левериджу;
5) коефіцієнт абсолютної ліквідності;
6) норматив концентрації кредитного ризику.
( Пункт 1 глави 1 розділу III доповнено новим підпунктом 6 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
2. Торговці цінними паперами, яким вперше видано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами (брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, діяльності з управління цінними паперами), повинні дотримуватись нормативних значень пруденційних показників, визначених цим розділом, з дати укладання першого відповідного договору (договору комісії, договору доручення, договору на брокерське обслуговування, договору купівлі-продажу цінних паперів, договору андеррайтингу, договору про управління цінними паперами).
3. Торговці цінними паперами, яким вперше видано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, при розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу та нормативу адекватності капіталу першого рівня до закінчення першого повного фінансового року з дати видачі ліцензії не розраховують величину вимоги до капіталу установи під операційний ризик.
( Главу 1 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
2. Розмір регулятивного капіталу
( Назва глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
1. Регулятивний капітал (власні кошти) - капітал, який установа може використовувати на покриття негативних фінансових наслідків реалізації ризиків, що виникають при провадженні нею професійної діяльності на фондовому ринку.
2. Регулятивний капітал складається з капіталу першого рівня та капіталу другого рівня.
3. Капітал першого рівня розраховується як сума складових, визначених пунктом 4 цієї глави, зменшена на суму вирахувань, визначених пунктом 5 цієї глави.
( Главу 2 розділу III доповнено новим пунктом 3 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
4. Капітал першого рівня включає:
1) зареєстрований статутний капітал;
2) резервний капітал (сума резервів, створених відповідно до законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку);
3) додатковий капітал;
4) нерозподілений прибуток на початок звітного року (включається до капіталу першого рівня після підтвердження його розміру аудитором (аудиторською фірмою); до такого підтвердження дозволяється включати до капіталу першого рівня нерозподілений прибуток на початок попереднього року, підтверджений аудитором (аудиторською фірмою), за вирахуванням прибутку, що був розподілений у попередньому році, та збитків попереднього року). Датою, з якої підтверджений аудитором нерозподілений прибуток на початок звітного року може включатись до складу капіталу першого рівня, є дата звіту аудитора;
( Підпункт 4 пункту 4 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
5) прибуток поточного року (якщо фінансовим результатом є прибуток) у разі підтвердження його розміру аудитором (аудиторською фірмою) відповідно до Міжнародних стандартів аудиту. Використання підтвердженого аудитором прибутку поточного року для розрахунку капіталу першого рівня допускається протягом не більше трьох місяців з дати, станом на яку здійснено таке підтвердження. Датою, з якої підтверджений аудитором прибуток поточного року може включатись до складу капіталу першого рівня, є дата звіту аудитора (копія відповідного звіту аудитора подається до Комісії у паперовому вигляді у строки, передбачені для подання інформації про результати та дані щодо розрахунку пруденційних нормативів до Комісії).
( Підпункт 5 пункту 4 глави 2 розділу III в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )( Пункт 4 глави 2 розділу III в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
5. Розмір капіталу першого рівня зменшується на суму (у тому числі на суму активів з наведеного переліку, що класифіковані як утримувані для продажу):
( Абзац перший пункту 5 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
1) неоплаченого статутного капіталу;
2) вилученого статутного капіталу;
3) простроченої понад 30 днів дебіторської заборгованості;
4) довгострокової дебіторської заборгованості, в тому числі пролонгованої, термін сплати якої не настав;
5) короткострокової дебіторської заборгованості, сумарний строк пролонгації якої перевищує 30 днів та термін сплати якої не настав;
6) нематеріальних активів за залишковою вартістю;
7) капітальних вкладень у нематеріальні активи;
8) прибутку на початок звітного року, що був розподілений у звітному році;
9) непокритого збитку на початок звітного року (якщо у році, що передує звітному, був отриманий прибуток, його включення до розрахунку капіталу першого рівня допускається після підтвердження його розміру аудитором (аудиторською фірмою); до такого підтвердження до капіталу першого рівня включається непокритий збиток на початок попереднього року, підтверджений аудитором (аудиторською фірмою));
( Підпункт 9 пункту 5 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
10) збитків поточного року (якщо фінансовим результатом є збиток);
( Підпункт 10 пункту 5 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
11) фінансових інвестицій у статутний капітал підприємств (крім приватних акціонерних товариств, акції яких перебувають у біржовому списку фондової біржі, публічних акціонерних товариств та фінансових установ) у разі, якщо загальна сума таких інвестицій перевищує 15% статутного капіталу установи, у розмірі такого перевищення;
( Підпункт 11 пункту 5 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
12) фінансових інвестицій у статутний капітал фінансових установ та пайові інвестиційні фонди у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу (загальної номінальної вартості зареєстрованого випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду);
13) балансової вартості цінних паперів, заборона щодо торгівлі якими на фондових біржах не встановлена законодавством України (крім акцій приватних акціонерних товариств, які відповідно до законодавства України можуть перебувати у біржовому списку фондової біржі), рішеннями Комісії або рішеннями суду, що не перебувають в біржовому списку принаймні однієї з фондових бірж, крім цінних паперів, емітованих або виданих центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, Національним банком України та Державною іпотечною установою, цінних паперів, емітованих (випущених) іноземною державою або відповідним державним органом іноземної держави, яка має міжнародний кредитний рейтинг не нижче інвестиційного рівня за класифікацією міжнародного рейтингового агентства, яке включене до переліку міжнародних рейтингових агентств, визнаних Комісією, а також цінних паперів міжнародних фінансових організацій та цінних паперів іноземного емітента, допущених до торгівлі принаймні на одній з іноземних фондових бірж, що входять до переліку, затвердженого Комісією;
( Підпункт 13 пункту 5 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
14) балансової вартості цінних паперів, торгівля якими на фондових біржах заборонена законодавством України (крім акцій приватних акціонерних товариств, які відповідно до законодавства України не можуть перебувати у біржовому списку фондової біржі, та векселів), рішеннями Комісії або рішеннями суду, а також цінних паперів, щодо яких зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів або обіг яких зупинено на підставі рішення суду, рішення Комісії або постанови уповноваженої особи Комісії про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів;
( Підпункт 14 пункту 5 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
15) гудвілу;
16) векселів придбаних та одержаних, якщо цінні папери векселедавця не перебувають у біржовому реєстрі принаймні однієї з фондових бірж, та векселів, виданих фізичними особами;
17) відстрочених податкових активів;
18) витрат майбутніх періодів.
( Главу 2 розділу III доповнено новим пунктом 5 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
6. Капітал другого рівня складається з таких елементів:
внески до незареєстрованого статутного капіталу;
капітал у дооцінках.
Капітал другого рівня включається до регулятивного капіталу в частині, що не перевищує розміру капіталу першого рівня.
( Абзац четвертий пункту глави 2 розділу III в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
7. Під час розрахунку регулятивного капіталу не допускається неодноразове врахування елементів капіталу та неодноразове вирахування активів.
( Пункт глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
8. Мінімальний розмір регулятивного капіталу торговця цінними паперами повинен становити не менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу та управління цінними паперами.
( Абзац перший пункту глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
При провадженні торговцем цінними паперами декількох видів діяльності з торгівлі цінними паперами вимога до мінімального розміру його регулятивного капіталу є більшою з вимог до мінімального розміру регулятивного капіталу, встановлених для відповідних видів діяльності, що здійснюються торговцем цінними паперами (брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу або управління цінними паперами).
Мінімальний розмір регулятивного капіталу юридичної особи, що має ліцензію на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами та ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи, повинен становити не менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарної установи.
( Пункт глави 2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
9. Торговці цінними паперами, що не поєднують діяльність з депозитарною діяльністю депозитарної установи, повинні дотримуватись певного нормативного значення показника розміру регулятивного капіталу з дати укладання першого відповідного договору (договору комісії, договору доручення, договору на брокерське обслуговування, договору купівлі-продажу цінних паперів, договору андеррайтингу, договору про управління цінними паперами).
( Пункт глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
3. Норматив адекватності регулятивного капіталу
1. Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає наявність в установи достатнього капіталу для покриття збитків, що можуть виникнути внаслідок реалізації основних ризиків діяльності установи.
2. Норматив адекватності регулятивного капіталу - відношення розміру регулятивного капіталу установи до загальної вимоги до капіталу під ризики установи, яка визначається з урахуванням вимог до капіталу установи під кредитний та операційний ризики.
( Пункт 2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
3. Норматив адекватності регулятивного капіталу розраховується за формулою
де



КР

-

величина вимоги до капіталу установи під кредитний ризик;



ОР

-

величина вимоги до капіталу установи під операційний ризик.
( Пункт 3 глави 3 розділу III в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
4. Величина вимоги до капіталу установи під кредитний ризик (КР) розраховується як сума вартості активів установи, що мають кредитний ризик, зважених за ступенем ризику, за формулою
де



An

-

вартість активів n-ї групи, розподілених за ступенем ризику;



Кn

-

коефіцієнт зваження, який відображає ступінь ризикованості n-ї групи активів, що визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.
( Главу 3 розділу III доповнено новим пунктом 4 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
5. Активи установи, за винятком активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня згідно з пунктом 5 глави 2 цього розділу (виняток не стосується активів, до яких застосовується вимога підпункту 11 пункту 5 глави 2 цього розділу), для розрахунку вимоги до капіталу під кредитний ризик поділяються на групи за ступенем ризику відповідно до пункту 6 цієї глави.
( Главу 3 розділу III доповнено новим пунктом 5 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
6. Активи поділяються на 5 груп залежно від ступеня ризику:
1) І група активів зі ступенем ризику 0 відсотків (К1 = 0):
готівкові кошти;
кошти на поточних рахунках та депозити до запитання в банках, крім банків, у яких запроваджено тимчасову адміністрацію або проводиться процедура ліквідації, та доходи, нараховані за ними;
( Абзац третій підпункту 1 пункту 6 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
державні цінні папери, цінні папери, гарантовані державою, та доходи, нараховані за ними (в тому числі цінні папери, емітовані (випущені) іноземною державою або відповідним державним органом іноземної держави, яка має міжнародний кредитний рейтинг не нижче інвестиційного рівня за класифікацією міжнародного рейтингового агентства, яке включене до переліку міжнародних рейтингових агентств, визнаних Комісією);
2) II група активів зі ступенем ризику 20 відсотків (К2 = 0,2):
строкові депозити в банках, крім банків, у яких запроваджено тимчасову адміністрацію або проводиться процедура ліквідації, та доходи, нараховані за ними;
( Абзац другий підпункту 2 пункту 6 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
цінні папери, які перебувають у біржовому реєстрі хоча б однієї з фондових бірж, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня згідно з підпунктом 12 пункту 5 глави 2 цього розділу;
( Абзац третій підпункту 2 пункту глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016, № 824 від 16.11.2017 )
цінні папери іноземного емітента, допущені до торгівлі принаймні на одній з іноземних фондових бірж, що входять до переліку, затвердженого Комісією;
( Абзац четвертий підпункту 2 пункту глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
3) III група активів зі ступенем ризику 50 відсотків (К3 = 0,5):
цінні папери, які не перебувають у біржовому реєстрі, але перебувають у біржовому списку хоча б однієї з фондових бірж, крім цінних паперів венчурних інвестиційних фондів та відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня згідно з підпунктом 12 пункту 5 глави 2 цього розділу;
( Абзац другий підпункту 3 пункту глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016, № 824 від 16.11.2017 )( Абзац третій підпункту 3 пункту 6 глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
векселі придбані та одержані, якщо цінні папери векселедавця перебувають у біржовому реєстрі принаймні однієї з фондових бірж;
короткострокова дебіторська заборгованість, термін сплати якої не настав;
( Абзац підпункту 3 пункту глави 3 розділу III в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
4) IV група активів зі ступенем ризику 100 відсотків (К4 = 1):
кошти на поточних рахунках та депозити в банках, у яких запроваджено тимчасову адміністрацію або проводиться процедура ліквідації;
( Абзац другий підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )( Абзац третій підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
цінні папери венчурних інвестиційних фондів, які не перебувають у біржовому реєстрі, але перебувають у біржовому списку хоча б однієї з фондових бірж, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня згідно з підпунктом 12 пункту 5 глави 2 цього розділу;
( Абзац підпункту 4 пункту глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016, № 824 від 16.11.2017, № 824 від 16.11.2017 )( Абзац четвертий підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )( Абзац п'ятий підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )( Абзац шостий підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
незавершені капітальні інвестиції, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня згідно з підпунктом 7 пункту 5 глави 2 цього розділу;
( Абзац четвертий підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )( Абзац п'ятий підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )( Абзац десятий підпункту 4 пункту глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )( Абзац шостий підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )( Абзац сьомий підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
активи, які не увійшли до інших груп активів, за винятком активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня згідно з пунктом 5 глави 2 цього розділу (виняток не стосується активів, до яких застосовується вимога підпункту 11 пункту 5 глави 2 цього розділу);
( Абзац п ’ятий підпункту 4 пункту 6 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
5) V група активів зі ступенем ризику 150 відсотків (К5 = 1,5):
цінні папери емітентів, щодо яких проводиться процедура ліквідації, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня згідно з підпунктами 12, 14 пункту 5 глави 2 цього розділу;
( Абзац другий підпункту 5 пункту глави 3 розділу III в редакції Рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016, № 824 від 16.11.2017 )
фінансові інвестиції у статутний капітал підприємств (крім акціонерних товариств), щодо яких проводиться процедура ліквідації, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня згідно з підпунктом 12 пункту 5 глави 2 цього розділу.
( Абзац третій підпункту 5 пункту 6 глави 3 розділу III в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )( Абзац четвертий підпункту 5 пункту 6 глави 3 розділу III виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
7. Якщо активи установи одночасно відповідають декільком ознакам, встановленим пунктом 6 цієї глави, що визначають їх належність до груп активів з різним ступенем ризику, такі активи відносяться до групи з більш високим ступенем ризику.
( Главу 3 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
8. Величина вимоги до капіталу установи під операційний ризик (ОР) розраховується відповідно до пунктів 4 - 6 глави 4 розділу IV цього Положення.
( Главу 3 розділу III доповнено новим пунктом 8 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
9. Нормативне значення нормативу адекватності регулятивного капіталу для торговця цінними паперами становить не менше 8 відсотків.
( Пункт глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
4. Норматив адекватності капіталу першого рівня
1. Норматив адекватності капіталу першого рівня відображає рівень достатності в установи капіталу першого рівня, який є найбільш сталою складовою регулятивного капіталу, для покриття збитків, що можуть виникнути внаслідок реалізації основних ризиків діяльності установи.
2. Норматив адекватності капіталу першого рівня - відношення розміру капіталу першого рівня установи до загальної вимоги до капіталу під ризики установи, яка визначається з урахуванням вимог до капіталу установи під кредитний та операційний ризики.
( Пункт 2 глави 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
3. Норматив адекватності капіталу першого рівня розраховується за формулою
де



КР

-

величина вимоги до капіталу установи під кредитний ризик;



ОР

-

величина вимоги до капіталу установи під операційний ризик.
( Пункт 3 глави 4 розділу III в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
4. Величина вимоги до капіталу установи під кредитний ризик (КР) розраховується відповідно до пунктів 4 - 7 глави 3 цього розділу.
( Главу 4 розділу III доповнено новим пунктом 4 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
5. Величина вимоги до капіталу установи під операційний ризик (ОР) розраховується відповідно до пунктів 4 - 6 глави 4 розділу IV цього Положення.
( Главу 4 розділу III доповнено новим пунктом 5 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 824 від 16.11.2017 )
6. Нормативне значення нормативу адекватності капіталу першого рівня для торговця цінними паперами становить не менше 4,5 відсотка.
5. Коефіцієнт фінансового левериджу
1. Коефіцієнт фінансового левериджу є показником, що відображає ступінь фінансування активів установи за рахунок позикових коштів та має на меті обмеження її боргового фінансування.
Коефіцієнт фінансового левериджу відображає кількість залучених коштів, що припадає на одиницю власних коштів установи, та характеризує забезпеченість заборгованості установи її власним капіталом, а також її залежність від залучених коштів.
2. Коефіцієнт фінансового левериджу розраховується як відношення балансової вартості загальної суми зобов’язань (довгострокових та поточних) торговця цінними паперами до розміру його власного капіталу за формулою
( Пункт 2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
3. Зобов’язання та власний капітал використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
( Пункт 3 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
4. Нормативне значення коефіцієнта фінансового левериджу знаходиться в межах від 0 до 3.
( Пункт 4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
6. Коефіцієнт абсолютної ліквідності
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає частину поточних зобов'язань, яку установа зможе погасити негайно, та характеризує достатність високоліквідних активів установи для того, щоб терміново ліквідувати її поточну заборгованість.
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується як відношення вартості високоліквідних активів установи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції, до величини її поточних зобов'язань за формулою
3. Для розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності до високоліквідних активів відносяться:
готівкові кошти;
кошти на поточних рахунках, а також депозити до запитання та строкові депозити, за умовами яких кошти можуть бути повернуті на вимогу в будь-який час у повному обсязі, в банках, крім банків, у яких запроваджено тимчасову адміністрацію або проводиться процедура ліквідації;
( Абзац третій пункту 3 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 640 від 19.09.2018 )
поточні фінансові інвестиції, крім поточних фінансових інвестицій у цінні папери, що не перебувають в біржовому реєстрі принаймні однієї з фондових бірж (у тому числі торгівля якими на фондових біржах заборонена законодавством України), або щодо яких зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку на підставі рішення суду, рішення Комісії або на інших підставах, установлених законом, або обіг яких чи торгівлю якими на будь-якій фондовій біржі зупинено на підставі рішення суду, рішення Комісії або на інших підставах, установлених законодавством, а також поточних фінансових інвестицій у цінні папери емітентів, щодо яких проводиться процедура ліквідації, та у корпоративні права в іншій, ніж цінні папери, формі.
( Абзац четвертий пункту 3 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016, № 824 від 16.11.2017 )
4. Поточні зобов’язання використовуються у значенні, визначеному положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
5. Кошти клієнтів, а також зобов’язання за договорами з клієнтами та за угодами, укладеними за рахунок коштів клієнтів, не включаються до відповідних активів та зобов’язань при розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності.
( Пункт 5 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 819 від 28.07.2016 )
6. Нормативне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності становить не менше 0,2.
7. Норматив концентрації кредитного ризику
1. Норматив концентрації кредитного ризику встановлює обмеження кредитного ризику установи, що може виникнути внаслідок невиконання своїх зобов’язань окремим її контрагентом.
2. Для розрахунку нормативу концентрації кредитного ризику контрагентом установи вважається будь-яка особа, до якої установа має вимоги, що представлені у вигляді активів установи, визначених пунктом 5 цієї глави.
3. Норматив концентрації кредитного ризику визначається окремо щодо кожного контрагента установи як відношення суми всіх її активів, що становлять вимоги до такого контрагента, до розміру її регулятивного капіталу.
4. Норматив концентрації кредитного ризику розраховується за формулою
де



Аk

-

сума всіх активів установи, що становлять її вимоги до k-го контрагента.