Про затвердження Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками

5. До активів, що становлять вимоги установи до контрагента, належать:

частки у статутному капіталі юридичних осіб;

цінні папери та доходи, нараховані за ними, крім державних цінних паперів, цінних паперів, гарантованих державою, та доходів, нарахованих за ними (в тому числі цінних паперів, емітованих (випущених) іноземною державою або відповідним державним органом іноземної держави, яка має міжнародний кредитний рейтинг не нижче інвестиційного рівня за класифікацією міжнародного рейтингового агентства, яке включене до переліку міжнародних рейтингових агентств, визнаних Комісією);

дебіторська заборгованість;

грошові кошти на поточних рахунках та депозити в банках, а також доходи, нараховані за ними.

6. Установа розраховує значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо кожного контрагента (крім фондової біржі, особи, що провадить клірингову діяльність, та Розрахункового центру) і подає до Комісії інформацію про результати такого розрахунку, дані, на основі яких здійснювався розрахунок, та відомості про контрагентів у разі, якщо значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо певного контрагента перевищує нормативне значення.

У разі відсутності жодного контрагента, значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо якого перевищує нормативне значення, до Комісії подається відповідна інформація стосовно розрахунку нормативу за одним контрагентом, що не є банком або торговцем цінними паперами, та за одним контрагентом, що є банком або торговцем цінними паперами, значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо яких є максимальним.

7. Нормативне значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо окремого контрагента, крім банків та торговців цінними паперами, становить не більше 25%. При цьому значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо окремого контрагента не має бути від’ємним.

8. Нормативне значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо окремого контрагента, що є банком або торговцем цінними паперами, становить не більше 100%. При цьому значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо окремого контрагента не має бути від’ємним.

1. Для вимірювання та оцінки ризиків діяльності з управління активами використовуються такі показники:

1) розмір власних коштів;

2) норматив достатності власних коштів;

3) коефіцієнт покриття операційного ризику;

4) коефіцієнт фінансової стійкості.

2. Нормативні значення нормативу достатності власних коштів та коефіцієнта покриття операційного ризику не поширюються на Компанії та Осіб до закінчення першого повного фінансового року з дати видачі ліцензії в разі, якщо такі Компанії та Особи вперше отримали ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами).

1. Власні кошти є коштами, які Компанія або Особа може використовувати на покриття негативних фінансових наслідків реалізації ризиків, що виникають при провадженні нею професійної діяльності на фондовому ринку.

2. Власні кошти розраховуються в порядку, передбаченому главою 2 розділу ІІІ цього Положення для розрахунку показника регулятивного капіталу установи.

3. Мінімальний розмір власних коштів Компанії або Особи повинен становити не менше 50 відсотків від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для зазначеного виду професійної діяльності на фондовому ринку.

1. Норматив достатності власних коштів є показником, що відображає здатність Компанії або Особи утримувати власні кошти в розмірі, достатньому для покриття її фіксованих накладних витрат протягом 3 місяців, навіть за умови відсутності доходів протягом цього часу.

2. Норматив достатності власних коштів розраховується як відношення розміру власних коштів до величини, що становить 25 % від фіксованих накладних витрат установи за попередній фінансовий рік, за формулою

3. Власні кошти розраховуються в порядку, передбаченому главою 2 розділу ІІІ цього Положення для розрахунку показника регулятивного капіталу установи.

4. Фіксовані накладні витрати визначаються як постійні витрати установи за попередній фінансовий рік на підставі даних річної фінансової звітності.

Постійними витратами установи є загальногосподарські витрати на обслуговування та управління нею, що залишаються незмінними або майже незмінними при зміні обсягу діяльності установи, до яких, зокрема, відносяться: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати тощо), витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, страхування майна, комунальні послуги), витрати на оплату послуг зв’язку, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, витрати на охорону приміщень.

5. Нормативне значення нормативу достатності власних коштів для Компаній та Осіб становить не менше 1.

1. Коефіцієнт покриття операційного ризику відображає здатність Компанії або Особи забезпечувати покриття своїх операційних ризиків власними коштами на рівні 15 % від її середньорічного позитивного нетто-доходу за 3 попередні фінансові роки.

2. Коефіцієнт покриття операційного ризику розраховується як відношення розміру власних коштів установи до величини її операційного ризику за формулою

3. Власні кошти розраховуються в порядку, передбаченому главою 2 розділу ІІІ цього Положення для розрахунку показника регулятивного капіталу установи.

4. Величина операційного ризику становить 15 % від розміру середнього річного нетто-доходу установи за 3 попередні фінансові роки, в які був отриманий позитивний нетто-дохід, і розраховується за формулою

де

5. Нетто-дохід є величиною, що включає такі складові, які визначаються на підставі даних фінансової звітності і включаються до розрахунку з додатним або від’ємним знаком:

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

інші фінансові доходи;

фінансові витрати.

До нетто-доходу установи не включаються доходи від операцій, що виникли внаслідок надзвичайних або непередбачуваних обставин, а також дохід, отриманий у вигляді страхових виплат.

6. Якщо установа провадить професійну діяльність на фондовому ринку менше ніж три роки, до розрахунку береться річний нетто-дохід за кількість повних фінансових років здійснення установою професійної діяльності на фондовому ринку.

7. Нормативне значення коефіцієнта покриття операційного ризику для Компаній та Осіб становить не менше 1.

1. Коефіцієнт фінансової стійкості відображає питому вагу власного капіталу у загальній вартості засобів, що використовуються Компанією або Особою у її діяльності (авансованих у діяльність установи), та характеризує фінансову стійкість установи, а також незалежність її діяльності від зовнішніх джерел фінансування.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості розраховується як відношення розміру власного капіталу установи до вартості її активів за формулою

3. Власний капітал та активи використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

4. Нормативне значення коефіцієнта фінансової стійкості для Компаній та Осіб становить не менше 0,5.

1. Для вимірювання та оцінки ризиків депозитарної діяльності Центрального депозитарію використовуються такі показники:

1) норматив достатності власних коштів;

2) коефіцієнт покриття операційного ризику.

2. Нормативні значення нормативу достатності власних коштів та коефіцієнта покриття операційного ризику не поширюються на Центральний депозитарій до закінчення першого повного фінансового року з дати набуття ним статусу Центрального депозитарію.

1. Норматив достатності власних коштів є показником, що відображає здатність Центрального депозитарію утримувати власні кошти в розмірі, достатньому для покриття його фіксованих накладних витрат протягом 3 місяців, навіть за умови відсутності доходів протягом цього часу.

2. Норматив достатності власних коштів розраховується відповідно до пунктів 2 - 4 глави 3 розділу ІV цього Положення.

3. Нормативне значення нормативу достатності власних коштів для Центрального депозитарію становить не менше 1.

1. Коефіцієнт покриття операційного ризику відображає здатність Центрального депозитарію забезпечувати покриття своїх операційних ризиків власними коштами на рівні 15 % від його середньорічного позитивного нетто-доходу за 3 попередні фінансові роки.

2. Коефіцієнт покриття операційного ризику розраховується відповідно до пунктів 2 - 6 глави 4 розділу ІV цього Положення.

3. Нормативне значення коефіцієнта покриття операційного ризику для Центрального депозитарію становить не менше 1.

1. Для вимірювання та оцінки ризиків депозитарної діяльності депозитарної установи, що провадить на фондовому ринку виключно депозитарну діяльність, використовуються такі показники:

1) розмір власних коштів;

2) норматив достатності власних коштів;

3) коефіцієнт покриття операційного ризику.

2. Для вимірювання та оцінки ризиків депозитарної діяльності депозитарної установи юридична особа, що має ліцензію на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами та ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи, розраховує пруденційні нормативи, визначені розділом ІІІ цього Положення для торговця цінними паперами.

3. Нормативні значення нормативу достатності власних коштів депозитарної установи та коефіцієнта покриття операційного ризику не поширюються на депозитарні установи до закінчення першого повного фінансового року з дати видачі ліцензії в разі, якщо такі депозитарні установи вперше отримали ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарної установи.

1. Власні кошти є коштами, які депозитарна установа може використовувати на покриття негативних фінансових наслідків реалізації ризиків, що виникають при провадженні нею професійної діяльності на фондовому ринку.

2. Власні кошти розраховуються в порядку, передбаченому главою 2 розділу ІІІ цього Положення для розрахунку показника регулятивного капіталу установи.

3. Мінімальний розмір власних коштів депозитарної установи повинен становити не менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарної установи.

1. Норматив достатності власних коштів є показником, що відображає здатність депозитарної установи утримувати мінімальний розмір власних коштів у розмірі 25 % від її фіксованих накладних витрат за попередній рік, тобто наявність у депозитарної установи достатнього капіталу для покриття її фіксованих накладних витрат протягом 3 місяців, навіть за умови відсутності доходів протягом цього часу.

2. Норматив достатності власних коштів розраховується відповідно до пунктів 2 - 4 глави 3 розділу ІV цього Положення.

3. Нормативне значення нормативу достатності власних коштів для депозитарної установи становить не менше 1.

1. Коефіцієнт покриття операційного ризику відображає здатність депозитарної установи забезпечувати покриття своїх операційних ризиків власними коштами на рівні 15 % від її середньорічного позитивного нетто-доходу за 3 попередні фінансові роки.

2. Коефіцієнт покриття операційного ризику розраховується відповідно до пунктів 2 - 6 глави 4 розділу ІV цього Положення.

3. Нормативне значення коефіцієнта покриття операційного ризику для депозитарної установи становить не менше 1.

1. Для вимірювання та оцінки ризиків особи, що провадить клірингову діяльність (крім Розрахункового центру), використовуються такі показники:

1) розмір регулятивного капіталу;

2) коефіцієнт покриття зобов'язань учасників клірингу.

2. Для вимірювання та оцінки ризиків особи, що провадить клірингову діяльність та здійснює функції центрального контрагента (крім Розрахункового центру), додатково до показників, визначених пунктом 1 цієї глави, використовуються показники для оцінки фінансового стану установи, які включають:

1) коефіцієнт фінансової стійкості;

2) коефіцієнт загальної ліквідності;

3) коефіцієнт абсолютної ліквідності.

3. Для вимірювання та оцінки ризиків Розрахункового центру як особи, що провадить клірингову діяльність (або особи, що провадить клірингову діяльність та здійснює функції центрального контрагента), використовується коефіцієнт покриття зобов'язань учасників клірингу.

1. Регулятивний капітал є коштами, які особа, що провадить клірингову діяльність, може використовувати на покриття негативних фінансових наслідків реалізації ризиків, що виникають при провадженні нею професійної діяльності на фондовому ринку.

2. Регулятивний капітал особи, що провадить клірингову діяльність, розраховується відповідно до пунктів 2 - 5 глави 2 розділу ІІІ цього Положення.

3. Мінімальний розмір регулятивного капіталу особи, що провадить клірингову діяльність, повинен становити не менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для особи, яка отримала ліцензію на провадження клірингової діяльності.

1. Коефіцієнт покриття зобов'язань учасників клірингу є показником для оцінки здатності особи, що провадить клірингову діяльність, забезпечити виконання зобов'язань учасників клірингу за договорами щодо цінних паперів, тобто гарантувати проведення розрахунків за зобов'язаннями навіть за умов, якщо усі зобов'язання учасників клірингу, що є однією зі сторін розрахунків, щодо яких визначено від'ємне сумарне значення обов'язків щодо переказу грошових коштів за підсумками клірингу, у визначений термін не будуть виконані.

Зазначений показник є інструментом оцінки впливу ринкового, кредитного ризиків, ризику ліквідності, що виникають в учасників процесу клірингу, а також системного ризику як наслідку дії зазначених ризиків на рівень ризику, якому піддається особа, що провадить клірингову діяльність, яка опосередковано бере на себе зазначені ризики сторін договорів щодо цінних паперів.

2. Коефіцієнт покриття зобов'язань учасників клірингу розраховується як відношення суми зобов'язань у грошових коштах клієнтів особи, що провадить клірингову діяльність, за підсумками клірингу щодо договорів купівлі-продажу цінних паперів, термін виконання зобов'язань за якими настав, до суми вартості попередньо зарезервованих учасниками клірингу грошових коштів (забезпечення зобов'язань) та розміру гарантійного (або інших аналогічного призначення) фонду за формулою

3. Нормативне значення коефіцієнта покриття зобов'язань учасників клірингу становить не більше 1.

1. Коефіцієнт фінансової стійкості відображає питому вагу власного капіталу у загальній вартості засобів, які використовуються особою, що провадить клірингову діяльність, у її діяльності (авансованих у діяльність установи), та характеризує фінансову стійкість установи, а також незалежність її діяльності від зовнішніх джерел фінансування.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості розраховується відповідно до пунктів 2, 3 глави 5 розділу ІV цього Положення.

3. Нормативне значення коефіцієнта фінансової стійкості для особи, що провадить клірингову діяльність, становить не менше 0,5.

1. Коефіцієнт загальної ліквідності відображає частину поточних зобов'язань, яку особа, що провадить клірингову діяльність, зможе погасити, якщо реалізує усі свої оборотні активи, та характеризує спроможність установи виконувати свої поточні зобов'язання за рахунок оборотних активів.

2. Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується як відношення вартості оборотних активів установи до величини її поточних зобов'язань за формулою

3. Оборотні активи та поточні зобов’язання використовуються у значенні, визначеному положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

4. Нормативне значення коефіцієнта загальної ліквідності для особи, що провадить клірингову діяльність, становить не менше 1.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає частину поточних зобов'язань, яку особа, що провадить клірингову діяльність, зможе погасити негайно, та характеризує достатність високоліквідних активів установи для того, щоб терміново ліквідувати її поточну заборгованість.

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується відповідно до пунктів 2 - 4 глави 6 розділу ІІІ цього Положення.

3. Нормативне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності для особи, що провадить клірингову діяльність, становить не менше 0,2.

1. Для вимірювання та оцінки ризиків діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку використовуються такі показники:

1) розмір власних коштів;

2) норматив достатності власних коштів;

3) коефіцієнт покриття операційного ризику.

2. Для вимірювання та оцінки ризиків фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, додатково до показників, визначених пунктом 1 цієї глави, використовуються такі показники:

1) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

2) коефіцієнт покриття зобов'язань учасників клірингу.

3. Нормативні значення нормативу достатності власних коштів та коефіцієнта покриття операційного ризику не поширюються на фондові біржі до закінчення першого повного фінансового року з дати видачі ліцензії в разі, якщо такі фондові біржі вперше отримали ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

1. Власні кошти є коштами, які фондова біржа може використовувати на покриття негативних фінансових наслідків реалізації ризиків, що виникають при провадженні нею професійної діяльності на фондовому ринку.

2. Власні кошти розраховуються в порядку, передбаченому главою 2 розділу ІІІ цього Положення для розрахунку показника регулятивного капіталу установи.

3. Мінімальний розмір власних коштів фондової біржі повинен становити не менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

4. Мінімальний розмір власних коштів фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, повинен становити не менше 125 відсотків мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

1. Норматив достатності власних коштів є показником, що відображає здатність фондової біржі утримувати власні кошти в розмірі, достатньому для покриття її фіксованих накладних витрат протягом 6 місяців, навіть за умови відсутності доходів протягом цього часу.

2. Норматив достатності власних коштів розраховується як відношення розміру власних коштів до величини, що становить 50 % від фіксованих накладних витрат установи за попередній фінансовий рік, за формулою

3. Власні кошти розраховуються в порядку, передбаченому главою 2 розділу ІІІ цього Положення для розрахунку показника регулятивного капіталу установи.

4. Фіксовані накладні витрати визначаються відповідно до пункту 4 глави 3 розділу ІV цього Положення.

5. Нормативне значення нормативу достатності власних коштів для фондової біржі становить не менше 1.

1. Коефіцієнт покриття операційного ризику відображає здатність фондової біржі забезпечувати покриття своїх операційних ризиків власними коштами на рівні 15 % від її середньорічного позитивного нетто-доходу за 3 попередні фінансові роки.

2. Коефіцієнт покриття операційного ризику розраховується відповідно до пунктів 2 - 6 глави 4 розділу ІV цього Положення.

3. Нормативне значення коефіцієнта покриття операційного ризику для фондової біржі становить не менше 1.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає частину поточних зобов'язань, яку фондова біржа зможе погасити негайно, та характеризує достатність високоліквідних активів установи для того, щоб терміново ліквідувати її поточну заборгованість.

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується відповідно до пунктів 2 - 4 глави 6 розділу ІІІ цього Положення.

3. Нормативне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності для фондової біржі становить не менше 0,5.

1. Коефіцієнт покриття зобов'язань учасників клірингу є показником для оцінки здатності фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, забезпечити виконання зобов'язань учасників клірингу за договорами щодо таких фінансових інструментів, тобто гарантувати проведення розрахунків за зобов'язаннями навіть за умов, якщо усі зобов'язання учасників клірингу у визначений термін не будуть виконані.

Зазначений показник є інструментом оцінки впливу ризику ліквідності, ринкового, кредитного ризиків, що виникають в учасників процесу клірингу, а також системного ризику як наслідку дії зазначених ризиків на рівень ризику, якому піддається фондова біржа, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, яка опосередковано бере на себе зазначені ризики сторін договорів щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів).

2. Коефіцієнт покриття зобов'язань учасників клірингу розраховується як відношення суми зобов'язань у грошових коштах учасників клірингу за підсумками клірингу щодо договорів купівлі-продажу фінансових інструментів (крім цінних паперів), укладених на біржі, термін виконання зобов'язань за якими настав, до суми вартості попередньо зарезервованих учасниками клірингу грошових коштів (забезпечення зобов'язань) та розміру гарантійного (або інших аналогічного призначення) фонду за формулою

3. Нормативне значення коефіцієнта покриття зобов'язань учасників клірингу становить не більше 0,8.

1. Для вимірювання та оцінки ризиків діяльності з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю використовуються такі показники:

1) коефіцієнт залучення коштів;

2) норматив поточної ліквідності;

3) норматив платоспроможності;

4) розмір резервного фонду.

2. Фінансові установи - управителі мають дотримуватись вимог щодо показників, що обмежують ризики в їх діяльності, встановлених цим Положенням, у процесі здійснення діяльності з надання фінансових послуг, тобто протягом строку провадження фінансовою установою діяльності, зазначеної в ліцензії, до моменту виконання всіх зобов’язань, передбачених договорами про надання фінансових послуг.

3. У разі передачі новому управителю в управління фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ) або фонду операцій з нерухомістю (далі - ФОН) за відповідним рішенням суду, що прийняте за зверненням довірителів ФФБ, власників сертифікатів ФОН або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв’язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги і набрало законної сили, такий управитель зобов’язаний привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Положення протягом року з дати набрання законної сили таким рішенням.

1. Коефіцієнт залучення коштів розраховується як співвідношення суми залучених від установників управління майном коштів до власного капіталу фінансової установи - управителя.

2. Нормативне значення коефіцієнта залучення коштів становить не більше 50.

1. Норматив поточної ліквідності - відношення загальної суми грошових коштів (їх еквівалентів) та поточних фінансових інвестицій фінансової установи до її поточних зобов’язань.

2. Норматив поточної ліквідності розраховується фінансовою установою - управителем без урахування активів та зобов’язань ФФБ та ФОН.

3. Норматив поточної ліквідності має підтримуватись на рівні не менше ніж 20 %.

1. Норматив платоспроможності - співвідношення загальної суми власного капіталу фінансової установи та сумарних активів фінансової установи (у тому числі майна, що перебуває в управлінні управителя та обліковується на окремому балансі), зважених за ступенем ризику.

2. Норматив платоспроможності розраховується за формулою

3. Для розрахунку нормативу платоспроможності активи фінансової установи - управителя поділяються на групи за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження.

4. Активи фінансової установи - управителя та майно, що перебуває в його управлінні та обліковується на окремому балансі, поділяються на групи за ступенями ризику:

1) 1 група - з коефіцієнтом зваження 0 відсотків:

грошові кошти у касі та у дорозі;

гроші на поточних рахунках та депозити до запитання у банках;

державні цінні папери, цінні папери, гарантовані державою, та доходи, нараховані за ними;

2) 2 група - з коефіцієнтом зваження 20 відсотків:

банківські метали;

грошові кошти на строкових депозитних рахунках у банках;

активи, які є правами вимоги до юридичних осіб, що забезпечені гарантіями банків;

цінні папери, які перебувають у біржовому реєстрі фондової біржі;

3) 3 група - з коефіцієнтом зваження 30 відсотків:

нерухомість та майнові права на нерухомість, забезпечені іпотекою відповідно до законодавства України (кошти, передані забудовнику);

цінні папери, які не перебувають у біржовому реєстрі, але перебувають у біржовому списку фондової біржі;

облігації та іпотечні облігації українських емітентів, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою;

4) 4 група - з коефіцієнтом зваження 50 відсотків:

цінні папери, які не увійшли до 1–3 груп;

права вимоги до фізичних та юридичних осіб, які не увійшли до 2 та 3 груп;

5) 5 група - з коефіцієнтом зваження 100 відсотків:

активи та майно, що не увійшли до інших груп.

5. Норматив платоспроможності має підтримуватись на рівні не менше ніж 8 %.

1. Власні активи фінансової установи - управителя мають забезпечувати постійне отримання такою фінансовою установою чистого прибутку для формування резервного фонду.

2. Кошти резервного фонду управитель має розміщувати у високоліквідних активах та може використовувати для виконання зобов’язань фінансової установи - управителя перед установниками управління майном.

3. До високоліквідних активів, у яких можуть зберігатися кошти резервного фонду управителя, відносяться:

кошти в касі фінансової установи - управителя;

кошти на поточних та/або депозитних рахунках (строком до 3 місяців) у банках;

державні цінні папери та цінні папери, гарантовані державою.

4. Відсоток щорічних відрахувань до резервного фонду фінансової установи передбачається її установчими документами в розмірі, що не може бути меншим ніж 5 % суми чистого прибутку фінансової установи за попередній рік.

5. Інформація про розмір резервного фонду після здійснення щорічних відрахувань до нього надається управителем до Комісії у порядку та строки, визначені нормативно-правовим актом Комісії, що регламентує подання адміністративних даних управителями до Комісії.

1. Для вимірювання та оцінки ризиків діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів використовуються такі показники:

1) норматив достатності власних коштів;

2) коефіцієнт покриття операційного ризику;

2. Нормативні значення нормативу достатності власних коштів та коефіцієнта покриття операційного ризику не поширюються на адміністраторів недержавних пенсійних фондів до закінчення першого повного фінансового року з дати видачі ліцензії в разі, якщо вони вперше отримали ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

1. Норматив достатності власних коштів є показником, що відображає здатність адміністратора недержавних пенсійних фондів утримувати власні кошти в розмірі, достатньому для покриття його фіксованих накладних витрат протягом 3 місяців, навіть за умови відсутності доходів протягом цього часу.

2. Норматив достатності власних коштів розраховується відповідно до пунктів 2-4 глави 3 розділу IV цього Положення.

3. Нормативне значення нормативу достатності власних коштів для адміністратора недержавних пенсійних фондів становить не менше 1.

1. Коефіцієнт покриття операційного ризику відображає здатність адміністратора недержавних пенсійних фондів забезпечувати покриття своїх операційних ризиків власними коштами на рівні 15 % від його середньорічного позитивного нетто-доходу за 3 попередні фінансові роки.

2. Коефіцієнт покриття операційного ризику розраховується відповідно до пунктів 2-6 глави 4 розділу IV цього Положення.

3. Нормативне значення коефіцієнта покриття операційного ризику для адміністратора недержавних пенсійних фондів становить не менше 1.

1. Для ефективного запобігання та мінімізації впливу ризиків установа має розробити власну систему відповідних заходів, що відповідає обсягу та характеру діяльності такої установи, з урахуванням її профілю ризиків.

2. До елементів внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків установи належать:

система управління ризиками (далі - СУР);

внутрішній аудит (контроль);

корпоративне управління.

3. Головними завданнями СУР є:

ідентифікація ризиків, визначення профілю ризиків установи;

якісне та кількісне оцінювання ризиків, виявлення істотних ризиків;

вимірювання ризиків;

визначення заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків;

реалізація заходів з управління ризиками;

постійний моніторинг ризиків;

контроль за прийнятним для установи рівнем ризику;

проведення моделювання та прогнозування процесів і майбутніх результатів діяльності установи на основі аналізу інформації та оцінки ризиків;

визначення ефективності СУР та її удосконалення;

надання оперативної, а також періодичної звітної інформації з питань управління ризиками виконавчому органу установи.

4. Залежно від виду професійної діяльності на фондовому ринку, який здійснює установа, від обраної стратегії в межах певного виду діяльності, а також від особливостей та обсягу діяльності кожна установа визначає свій профіль ризиків.

Серед ризиків, які містить профіль ризиків, установа має визначити ризики, що є істотними для цієї установи, тобто такими, реалізація яких буде мати істотний вплив на діяльність або фінансовий стан установи. До істотних ризиків мають бути віднесені як ризики, що є характерними для виду діяльності установи, так і певні специфічні ризики, які властиві конкретній установі.

Для кожного істотного ризику установа має визначити заходи щодо запобігання та мінімізації впливу ризику на її діяльність.

5. Залежно від обсягу та характеру своєї діяльності установа повинна створити структурний підрозділ або призначити відповідального працівника, до повноважень якого має належати реалізація функцій СУР. Такий підрозділ (працівник) має бути відокремленим (незалежним) від підрозділів, з діяльністю яких пов'язано виникнення ризиків, та підзвітним виконавчому органу установи.

6. Установа повинна розробити та затвердити її вищим органом управління або наглядовою радою (у разі її створення) внутрішній документ, який регламентує функціонування СУР та визначає профіль ризиків установи і систему заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків на діяльність установи, а також встановлює права, обов'язки та розподіляє відповідальність у процесі управління ризиками.

7. Важливою складовою внутрішньої системи запобігання та мінімізації впливу ризиків є служба внутрішнього аудиту (контролю), яку створює установа.

До повноважень служби внутрішнього аудиту (контролю) належать повноваження, визначені нормативно-правовим актом Комісії, що визначає особливості організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансових установах, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку.

Залежно від обсягів діяльності установи її служба внутрішнього аудиту (контролю) може поєднувати свої функції з функціями структурного підрозділу або працівника, до повноважень якого належить реалізація функцій СУР, за умови, що поєднання зазначених функцій не впливає на якість та повноту їх виконання.

8. Для ефективного управління ризиками, притаманними установі, вона використовує елементи корпоративного управління, а саме: встановлює організаційну структуру, визначає підпорядкування та функції посадових осіб та працівників установи, розподіл прав і обов'язків між органами установи та її учасниками стосовно управління установою, а також правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності установи та здійснення контролю.

1. СУР в Компанії включає:

управління ризиками, що пов’язані з діяльністю Компанії;

управління ризиками інститутів спільного інвестування (далі - ІСІ), що знаходяться в управлінні Компанії.

2. Компанія повністю несе ризики, безпосередньо пов’язані з її діяльністю.

3. Компанія також здійснює контроль за належним управлінням ризиками ІСІ відповідно до інвестиційної декларації та інших документів, що регламентують управління активами ІСІ.

При управлінні ризиками ІСІ Компанія, в управлінні якої знаходяться його активи, має забезпечувати відповідність вартості та структури активів таких ІСІ вимогам законодавства, інвестиційній декларації та іншим документам, що регламентують управління активами ІСІ.

4. Компанія повинна здійснювати управління ризиками портфелів ІСІ (крім венчурних), що знаходяться в управлінні Компанії, в тому числі на підставі оцінки динаміки вартості чистих активів ІСІ.

Оцінка динаміки вартості чистих активів ІСІ має здійснюватись Компанією на підставі розрахунку показника відносної зміни вартості чистих активів ІСІ у розрахунку на один цінний папір ІСІ.

5. Відносна зміна вартості чистих активів ІСІ у розрахунку на один цінний папір ІСІ розраховується за формулою

де

6. Розрахунок зазначеного показника має здійснюватись відповідно до типу ІСІ з періодичністю, визначеною нормативно-правовими актами Комісії, що регулюють питання складання та розкриття інформації, а саме:

для ІСІ відкритого типу - щодня;

для ІСІ інтервального та закритого типу - щокварталу.

7. Оптимальні значення цього показника встановлюються залежно від типу ІСІ:

для ІСІ відкритого типу - зменшення не більше ніж на 10 %;

для ІСІ інтервального типу - зменшення не більше ніж на 15 %;

для ІСІ закритого типу - зменшення не більше ніж на 25 %.

8. У разі досягнення показником значення нижче оптимального Компанія повинна передбачити та здійснити заходи щодо приведення показника у межі його оптимального значення.

Комісія може витребувати у Компанії пояснення із зазначенням причин зменшення значення показника відносної зміни вартості чистих активів ІСІ у розрахунку на один цінний папір нижче оптимального значення, а також надання інформації стосовно передбачених Компанією заходів щодо зменшення ризиків портфелю ІСІ та приведення показника у межі його оптимального значення.

9. СУР Особи повинна відповідати вимогам Положення про вимоги до особи, яка провадить діяльність з управління пенсійними активами щодо дотримання внутрішніх правил та процедур оцінки і управління ризиками, пов’язаними з інвестуванням пенсійних активів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 вересня 2012 року № 1282, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2012 року за № 1728/22040.

1. Установою має бути визначено заходи для запобігання та мінімізації усіх істотних ризиків відповідно до профілю ризиків установи.

2. До заходів з мінімізації впливу загального фінансового ризику (ризику банкрутства) установи можна віднести контроль за фінансовим станом підприємства, якістю його активів, структурою капіталу й відповідне коригування у разі появи ознак їх погіршення.

3. До заходів з мінімізації впливу ризику персоналу як складової операційного ризику можна віднести:

виважену політику підбору кваліфікованих кадрів, зокрема встановлення жорсткіших критеріїв відбору персоналу та додаткових вимог до його кваліфікації та дисциплінованості;

проведення навчання та підвищення кваліфікації персоналу;

обмеження доступу до інсайдерської інформації та інформації з обмеженим доступом;

перевірку правомірності та безпомилковості проведених операцій;

чітке розмежування повноважень та обов'язків окремих структурних підрозділів, а також окремих працівників у складі підрозділу, регламентування їх повноважень та обов'язків відповідними положеннями про структурні підрозділи та посадовими інструкціями працівників;

контроль за дотриманням визначених відповідними положеннями про структурні підрозділи та посадовими інструкціями працівників повноважень та обов'язків, зокрема шляхом створення системи внутрішнього аудиту (контролю);

наявність внутрішніх інструкцій установи, що регламентують порядок взаємодії окремих структурних підрозділів установи між собою у процесі здійснення діяльності, у тому числі при суміщенні установою декількох видів професійної діяльності на фондовому ринку, що вимагає їх провадження окремими структурними підрозділами установи;

встановлення ефективних процедур вирішення корпоративних та особистих конфліктів, зокрема шляхом використання елементів корпоративного управління.

4. До заходів з мінімізації впливу інформаційно-технологічного ризику як складової операційного ризику можна віднести:

використання надійних технічних, програмних, інформаційних, технологічних систем і засобів комунікації та зв'язку, які відповідають кількості, складності та обсягу операцій установи;

забезпечення безперебійного функціонування програмно-технічних засобів та обладнання, за допомогою яких здійснюється операційна діяльність установи, у тому числі безперебійного електроживлення;

застосування засобів захисту інформації на всіх етапах її обробки та зберігання;

дублювання та архівування інформації;

організацію контролю доступу до інформації та приміщень установи сторонніх осіб.

5. До заходів з мінімізації впливу правового ризику як складової операційного ризику можна віднести:

чітке розмежування повноважень та відповідальності між органами управління, посадовими особами, окремими структурними підрозділами та працівниками установи, регламентування їх повноважень та обов'язків відповідними положеннями про структурні підрозділи та посадовими інструкціями працівників;

своєчасне інформування структурних підрозділів та працівників установи про зміни у законодавстві, а також у внутрішніх документах установи;

розробку типових форм договорів та інших документів;

попередження порушень вимог нормативно-правових актів установою, зокрема шляхом створення системи внутрішнього аудиту (контролю).

6. До заходів з мінімізації впливу ризику втрати ділової репутації (репутаційного ризику) можна віднести:

регламентування внутрішніх процедур установи;

впровадження стандартизованих процедур розгляду скарг та претензій щодо діяльності установи з боку клієнтів та контрагентів;

регламентування правил поведінки з клієнтами;

попередження порушень установою вимог законодавства;

активні контакти із засобами масової інформації, особливо у разі суттєвих подій, що впливають на репутацію установи.

7. До заходів з мінімізації впливу стратегічного ризику можна віднести:

вибір установою виваженої бізнес-стратегії;

контроль за послідовним впровадженням стратегічних цілей, завдань та управлінських рішень на всіх організаційних рівнях установи;

підвищення рівня кваліфікації керівників усіх рівнів установи;

забезпечення відповідності оперативних планів діяльності установи її стратегічним цілям та завданням.

8. До заходів з мінімізації впливу кредитного ризику можна віднести:

встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах установи;

диверсифікацію структури дебіторської заборгованості установи;

аналіз платоспроможності контрагентів;

здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах установи простроченої дебіторської заборгованості.

9. До заходів з мінімізації впливу ринкового ризику можна віднести:

диверсифікацію портфелю фінансових інструментів, чутливих до зміни відсоткових ставок, за видами цінних паперів, строками погашення, емітентами, галузями;

хеджування активів, чутливих до зміни відсоткових ставок.

10. До заходів з мінімізації впливу ризику ліквідності можна віднести:

збалансованість активів установи за строками реалізації з її зобов’язаннями за строками погашення;

утримання певного обсягу активів установи в ліквідній формі;

встановлення внутрішнього обмеження обсягу залучених коштів для фінансування діяльності установи;

збалансування вхідних та вихідних грошових потоків.

11. Ризик ліквідності, ринковий, кредитний ризики виникають в учасників клірингу і не є безпосередньо ризиками особи, що провадить клірингову діяльність, а також фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, але у зв'язку з тим, що здійснення зазначеними установами клірингу передбачає забезпечення та гарантування виконання зобов'язань за договорами щодо цінних паперів або інших фінансових інструментів учасників клірингу, вони опосередковано беруть на себе зазначені ризики сторін договорів, щодо яких здійснюється кліринг, а отже, повинні здійснювати управління зазначеними ризиками, у тому числі створити та застосовувати систему управління ризиками невиконання або неналежного виконання зобов'язань, що виникають за договорами щодо цінних паперів або інших фінансових інструментів.

Механізмом зниження ризиків невиконання або неналежного виконання зобов'язань щодо договорів з цінними паперами особою, що провадить клірингову діяльність, а також договорів щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів) фондовою біржею, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, може бути:

1) обов'язкове стовідсоткове попереднє депонування та резервування коштів та цінних паперів або інших фінансових інструментів, що передбачає здійснення установою контролю за дотриманням обсягу договорів, що приймаються до клірингу, у межах сум зарезервованих коштів та депонованих цінних паперів;

2) часткове (або таке, що відсутнє) попереднє депонування та резервування коштів і цінних паперів або інших фінансових інструментів з обов'язковим створенням СУР та системи гарантій.

У разі застосування зазначеного механізму зниження ризиків відповідними заходами щодо мінімізації ризику незавершення розрахунків можуть бути:

встановлення та контроль за дотриманням ліміту незабезпеченої частини договору;

створення гарантійного (або іншого аналогічного призначення) фонду за рахунок внесків учасників клірингу для забезпечення виконання зобов'язань учасників клірингу за договорами щодо цінних паперів або інших фінансових інструментів, щодо яких здійснюється кліринг;

страхування особи, що провадить клірингову діяльність, або фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, від збитків у випадку неплатоспроможності учасника клірингу;

інші дії, що не суперечать законодавству.

Крім того, для мінімізації операційного ризику особа, що провадить клірингову діяльність, а також фондова біржа, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів), які укладаються на такій біржі, можуть створити резервний (страховий) фонд за рахунок нерозподіленого прибутку для забезпечення виконання зобов'язань учасника клірингу у випадку недостатності коштів для завершення розрахунків у зв'язку з помилкою, допущеною особою, що провадить клірингову діяльність, або фондовою біржею.

1. Установи здійснюють розрахунок пруденційних нормативів на основі даних бухгалтерського обліку, що ведеться відповідно до законодавства, та фінансової звітності, складеної відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

2. Торговці цінними паперами здійснюють розрахунок пруденційних нормативів станом на кінець кожного робочого дня, а також станом на кінець останнього дня кожного місяця, якщо такий день не є робочим (крім розрахунку нормативу концентрації кредитного ризику, який здійснюється станом на кінець останнього дня кожного місяця).

3. Інші установи здійснюють розрахунок пруденційних нормативів станом на кінець останнього дня кожного місяця (крім розрахунку коефіцієнта покриття зобов’язань учасників клірингу, який розраховується кожний робочий день).

4. Установи забезпечують фіксацію розрахунку пруденційних нормативів та його зберігання на паперових носіях або в електронному вигляді.

5. Інформація про результати розрахунку пруденційних нормативів та дані, на основі яких здійснювався розрахунок зазначених показників, подаються до Комісії у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами Комісії, що регламентують подання адміністративних даних професійними учасниками фондового ринку до Комісії.

1. Установи повинні дотримуватись у своїй діяльності нормативних значень пруденційних показників, визначених цим Положенням.

2. Державний контроль за дотриманням установами нормативних значень пруденційних показників, визначених цим Положенням, здійснюється Комісією відповідно до законодавства.