МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 28.02.2018 № 104 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 березня 2018 р.
за № 341/31793
Про затвердження Інструкції з бонітування кіз молочних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, зразків форм племінного обліку та внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242
Відповідно до статей 7, 9, 16 Закону України "Про племінну справу у тваринництві" , пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами),
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
3) форму № 1-кзм "Картка племінного цапа";
4) форму № 2-кзм "Картка племінної кози";
5) форму № 3-кзм "Журнал обліку парування (осіменіння), окоту козематок та реєстрації приплоду";
6) форму № 4-кзм "Журнал обліку вирощування та бонітування племінного молодняку кіз молочних порід";
7) форму № 5-кзм "Звіт про результати бонітування кіз молочних порід";
8) форму № 6-кзм "Перелік ознак для формування інформаційної бази даних кіз молочного напряму продуктивності";
9) Зміни до Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 679/8001.
2. Внести до наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242 "Про затвердження Інструкції з бонітування овець, Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві та зразків форм племінного обліку у вівчарстві та козівництві", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 № 679/8000, такі зміни:
1) у назві та тексті наказу слова "та козівництві" виключити;
2) підпункт 1.3 пункту 1 викласти в такій редакції:
"1.3. Зразки форм племінного обліку у вівчарстві (додаються):
форма № 1-в "Картка племінного барана" (крім смушкових порід);
форма № 2-в "Картка племінної вівцематки" (крім смушкових порід);
форма № 1-всм "Картка племінного барана" (для смушкових порід);
форма № 2-всм "Картка племінної вівцематки" (для смушкових порід);
форма № 3-в "Журнал з відтворення стада овець за 20__ рік";
форма № 3-всм "Журнал обліку осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят за 20__ рік";
форма № 4-в "Журнал обліку вирощування і продуктивності племінного молодняку овець народження 20__ року";
форма № 4-всм "Акт №__ про результати бонітування смушкових ягнят від "__"__ 20__ року";
форма № 5-в "Журнал індивідуального бонітування та продуктивності овець за 20__ рік";
форма № 5-всм "Остаточна відомість обліку якості каракульських смушків від "__"__ 20__ року";
форма № 6-в "Зведена відомість результатів бонітування овець за 20__ рік" (крім смушкових порід);
форма № 6-всм "Відомість якісного складу стада смушкових овець за 20__ рік";
форма № 7-в "Акт №__ про підсумки класного бонітування овець від "__"__ 20__ року";
форма № 8-всм "Акт №__ про ягніння смушкових вівцематок з "__"____ до "__" ___ 20__ року";
форма № 9-в "Відомість закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) за 20__ рік";
форма № 10-в "Остаточна відомість з парування (осіменіння) овець за 20__ рік";
форма № 11-в "Остаточна відомість про результати ягніння овець за 20__ рік";
форма № 12-в "Остаточна відомість про відлучення ягнят від маток за 20__ рік";
форма № 13-в "Остаточна відомість про результати весняного (осіннього) стриження овець за 20__ рік".
3. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
| Перший заступник Міністра | М. Мартинюк |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
28.02.2018 № 104
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 березня 2018 р.
за № 341/31793
ІНСТРУКЦІЯ
з бонітування кіз молочних порід
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає порядок проведення бонітування кіз молочних порід з метою визначення комплексного класу тварин та їх племінного і виробничого призначення.
2. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:
багатоплідність - кількість народжених козою козенят за один окіт;
бонітування кіз - комплексна оцінка племінних і підконтрольних тварин за племінними та продуктивними якостями і екстер’єрним типом, яка проводиться в усіх господарствах незалежно від організаційно-правової форми власності;
екстер’єр тварини - її зовнішній вигляд, зовнішні форми тілобудови в цілому;
кози, що оцінюються, - кози від першої кітності до закінчення їх оцінки за молочною продуктивністю за першу лактацію, після чого їх переводять в основні козематки (оцінка не нижче першого класу) або вибраковують;
молодняк - сільськогосподарські тварини, що знаходяться в стадії росту та розвитку до початку їх продуктивного використання;
основні цапи-плідники та козематки - дорослі тварини племінного стада, яких використовують для одержання племінного ремонтного та надремонтного молодняку;
плодючість - кількість козенят, одержаних від цапа чи кози за певний період часу;
помісні тварини - тварини, отримані в результаті схрещування двох неспоріднених порід, а також при розведенні помісей "у собі" і при схрещуванні місцевих тварин з чистопородними та помісними тваринами;
порода - цілісна група кіз спільного походження, яка склалася під впливом творчої діяльності людини в певних господарських і природних умовах, кількісно достатня для тривалого розведення "в собі" та вдосконалення, має господарську й племінну цінність, чітку специфічність за типом, кількісними та якісними показниками молочної продуктивності та відтворної здатності;
породність - наявність у тварин успадкованих, типових для породи ознак;
стандарт породи - мінімальні вимоги до молодняку і дорослих кіз І класу при бонітуванні у певному віці за основними селекційними ознаками, які зумовлюють показники їх продуктивності та комплексну оцінку;
цапи, що оцінюються, - цапи від першого парування до закінчення їх оцінки за живою масою та типом не менше 10 потомків у 6-місячному віці, після чого їх переводять в основні за умови, що понад 90% їхніх потомків віднесено до класу "еліта", або умовно основні за відповідності 70-89% потомків класу "еліта". Цапів, що не відповідають вищезазначеним умовам, вибраковують.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про племінну справу у тваринництві" .
3. Організацію та проведення бонітування забезпечують суб’єкти племінної справи у тваринництві.
4. Бонітування поголів’я молочних кіз проводить комісія, до складу якої:
входять спеціалісти господарства (зоотехніки, зоотехніки з племінної справи та спеціалісти ветеринарної медицини) - за призначенням керівника підприємства (за згодою);
залучаються фахівці зі спеціальною підготовкою наукових та навчальних установ, селекційних центрів, зоотехніки з практичним досвідом роботи та працівники громадських організацій (об’єднань), які відповідають кваліфікаційним вимогам і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до вимог законодавства (за згодою);
залучаються представники структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку районних державних адміністрацій.
5. Бонітування кіз молочних порід проводиться впродовж року, коли тварини досягають певного віку.
6. Бонітуванню підлягають:
цапи - у віці 18 місяців та у два роки і старше на дату народження;
козематки - на 30-60 день лактації;
молодняк - при відлученні та у 6, 12-15-місячному віці.
Не бонітують молодняк віком до 1 місяця, тварин на відгодівлі та цапів з низькими показниками відтворювальної здатності.
7. Під час бонітування проводять:
1) перевірку ідентифікаційних номерів і (за потреби) їх відновлення;
2) зважування тварин та узяття промірів статей екстер’єру;
3) перевірку показників відтворення цапів та маточного поголів’я;
4) аналіз показників власної продуктивності тварин, продуктивності батьків та потомства, заповнення відповідних форм племінного обліку;
5) огляд тварин;
6) оцінку тварин за основними ознаками, які характеризують їх продуктивні та племінні якості;
7) присвоєння за основними ознаками комплексних класів: "еліта", І, ІІ, ІІІ класи для чистопородних кіз та "еліта", І, ІІ класи - для помісних.
Тварин, що не відповідають мінімальним вимогам до показників ІІІ класу, відносять до позакласних. Тварин, на яких немає даних племінного обліку, відносять до неплемінних і вони не підлягають бонітуванню.
8. Станом на 01 січня кожного року за результатами бонітування складається звіт про результати бонітування кіз молочних порід (форма № 5-кзм) та на кожну тварину вносяться (доповнюються) дані згідно з переліком ознак для формування інформаційної бази даних кіз молочного напряму продуктивності (форма № 6-кзм), який подає суб’єкт господарювання:
до 20 січня - Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій для затвердження;
до 01 лютого - організаціям (установам), визначеним Мінагрополітики, для їх аналізу та зведення.
9. Організації (установи), визначені Мінагрополітики:
1) проводять аналіз результатів бонітування молочних кіз у розрізі порід та статево-вікових груп;
2) оцінюють якість племінних (генетичних) ресурсів та рівень ведення селекційної роботи у стадах;
3) вносять дані до зведеної інформаційної бази даних племінних тварин;
4) подають зведені дані та аналіз бонітування до Мінагрополітики до 25 лютого кожного року;
5) розробляють заходи з удосконалення порід і стад.
10. Зведені дані та аналіз бонітування використовуються для оцінки плідників за якістю потомків та розробки і коригування програм селекції кіз молочних порід.
II. Визначення породності тварин
1. Породність кіз визначають за даними породності батьків з обов’язковим оглядом і урахуванням вираженості у тварин ознак породи. За породністю тварин розподіляють на чистопородних і помісних.
2. До чистопородних належать кози, які за продуктивністю відповідають мінімальним вимогам для відповідної породи, а за походженням - одній із таких вимог:
1) походять від батьків однієї породи, чистопородність яких підтверджується відповідними документами племінного обліку;
2) одержані від чистопородних батьків споріднених порід з віднесенням до вихідної (материнської) породи:
зааненська, німецька біла благородна, біла банатська, біла чеська, британо-зааненська, сабли, інші похідні від зааненської породи;
альпійська, німецька коричнева короткошерста, оберхазлі, чеська гніда короткошерста, інші похідні від альпійської породи;
тогенбурзька, похідні від тогенбурзької;
англо-нубійська, нубійська, інші похідні від нубійської та англо-нубійської;
3) п’ятого (V) покоління, одержані при поглинальному схрещуванні неспоріднених та віддалених порід, які мають виражений тип батьківської поліпшуючої породи з віднесенням їх до цієї породи;
4) одержані шляхом ввідного чи відтворювального схрещування та розведення помісей ІІ-ІV поколінь "у собі" з віднесенням їх до новоствореної породи або внутрішньопородного типу.
3. До помісей належать тварини, одержані від схрещування неспоріднених порід.
4. Ступінь породності тварин визначають за умовними частками кровності батьків (додаток 1).
III. Визначення класу тварин за основними ознаками
1. Оцінку кіз під час бонітування проводять з урахуванням віку та статі за ознаками:
1) цапів - тип будови тіла, жива маса, висота в холці, походження, якість потомків, здоров’я, багатоплідність осіменених ними маток;
2) козематок - тип будови тіла, жива маса, молочна продуктивність, якість молока, висота в холці, походження, якість нащадків, здоров’я, середня багатоплідність;
3) молодняку - тип будови тіла, жива маса, походження, здоров’я.
2. Для оцінки кіз відповідної статі враховують показники:
1) індивідуально визначеного надою та якості молока;
2) живої маси та обмірів тіла;
3) експертно - типу будови тіла.
3. Оцінку тварин за походженням проводять за комплексним класом матері та батька на час їх бонітування.
4. Оцінку тварин за якістю потомків проводять за результатами оцінки росту, розвитку та продуктивності потомства, рівнем успадкування селекційних ознак.
IV. Оцінка тварин за індивідуальними якостями
1. Оцінку молочної продуктивності козематок проводять за надоєм, кількістю молочного жиру/білка за повну закінчену лактацію (тривалістю 240 днів) або скорочену (тривалістю не менше 150 днів) згідно зі шкалою для оцінки козематок за окремими лактаціями (мінімальні вимоги) (додаток 2).
2. Оцінюють і бонітують кіз:
1) кіз-первісток за показниками фактичної молочної продуктивності першої закінченої лактації;
2) козематок з двома окотами і старше - за середніми показниками молочної продуктивності за відповідну закінчену лактацію.
3. Визначення кількості молочного жиру/молочного білка (кг) та середнього вмісту жиру/білка у молоці (%) за лактацію розраховують відповідно до пункту 2 розділу III Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві , затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 лютого 2018 року № 104.
Середні показники продуктивності за усі лактації розраховують за сумою показників за окремі лактації поділеною на число врахованих лактацій.
4. Оцінку типу будови тіла цапів, козематок і молодняку проводять за шкалою оцінки типу будови тіла (додатки 3, 4, 5). Під час огляду тварин кількість балів за окремі статі екстер’єру зменшують залежно від їх розвитку, відповідності їх особливостям породи, наявності їх вад і дефектів (додатки 6, 7).
Для визначення комплексного класу кіз за результатами оцінки типу будови тіла вираховують середній бал.
Результати оцінки типу будови тіла та інформацію щодо виявлених вад і дефектів будови тіла записують у форми племінного обліку (форми № 1-кзм, № 2-кзм, № 4-кзм).
5. Оцінку цапів і козематок за живою масою та висотою в холці проводять на основі мінімальних вимог (стандарт породи відповідає вимогам І класу для чистопородних тварин або І класу для помісних тварин, класи визначають відповідно до вимог материнської породи, яка поліпшується, або батьківської - поглинаючої іншу) залежно від застосовуваних методів схрещування, визначених у пункті 2 розділу II цієї Інструкції, для цапів - у певному віці, для козематок - залежно від числа окотів, згідно зі шкалою (додаток 8).
6. Оцінку тварин за інтенсивністю росту проводять за результатами зважування (додатки 9, 10), а результати заносять до форми № 4-кзм.
7. Максимальну оцінку 10 балів тварина одержує за умови оцінки тілобудови за всіма пунктами, обов’язково вказують їхню кількість (форми № 1-кзм, № 2-кзм, № 4-кзм).
Кількість балів за окремі ознаки знижують залежно від їх розвитку, вираженості, наявності вад і дефектів типу будови тіла.
8. Об’єктивною оцінка росту, розвитку та кількісних ознак буде лише при створенні умов утримання та вирощування, які забезпечують прояв генетичного потенціалу продуктивності тварин.
V. Визначення комплексного класу племінних цапів
1. Комплексний клас племінних цапів присвоюють за сумою одержаних балів під час оцінки окремих ознак відповідно до шкали оцінки цапів за комплексом ознак (додаток 11).
2. Комплексний клас цапів-плідників, яких щорічно бонітували упродовж усього періоду племінного використання, може бути змінено лише у бік його підвищення.
3. Оцінку цапів за якістю потомків вперше проводять з метою їх переведення в основні цапи-плідники. На час наступних бонітувань остаточно визначають дійсний класний склад всіх оцінених потомків. До оцінки не включають тварин, які з об’єктивних причин мали низьку продуктивність.
4. Матері дочок, за якими проводиться оцінка цапів-плідників, повинні мати рівень молочної продуктивності не нижче мінімальних вимог стандарту породи І класу.
VI. Визначення комплексного класу козематок
1. Комплексний клас козематок установлюють за сумою балів, визначених за окремі ознаки, які оцінені за комплексною шкалою (додаток 12 ).
2. Рівень молочної продуктивності козематок визначають згідно зі шкалою для оцінки козематок за окремими лактаціями.
3. Комплексний клас козематок, оцінених за даними п’яти лактацій і більше, може бути змінений лише за умови у бік підвищення.
4. Оцінку козематок за якістю потомків проводять за результатами останнього бонітування всіх потомків. До оцінки не включають тварин, які з об’єктивних причин мали низьку продуктивність.
VII. Визначення комплексного класу молодняку
1. Визначення комплексного класу молодняку проводять на дату проведення бонітування.
2. Комплексний клас молодняку визначають згідно зі шкалою оцінки племінного молодняку за комплексом ознак (додаток 13).
VIII. Заходи щодо поліпшення племінної справи
1. За результатами бонітування козам різних статевовікових груп встановлюють комплексний клас та здійснюють їх подальше призначення
для племінного використання.
2. Цапам, яких оцінено за молочною продуктивністю закінчених лактацій 10 і більше дочок, присвоюють одну з таких категорій племінної цінності (обов’язкова умова - отримання ним комплексного класу "еліта"), яка визначається за сумою молочного жиру та білка відповідно до шкали для оцінки козематок за окремими лактаціями:
"А" - середня продуктивність дочок за результатами закінчених лактацій перевищує мінімальні вимоги для класу "еліта" на 30%;
"В" - середня продуктивність дочок за результатами закінчених лактацій перевищує мінімальні вимоги для класу "еліта" на 20%;
"С" - середня продуктивність дочок за результатами закінчених лактацій перевищує мінімальні вимоги для класу "еліта" на 10%.
3. Козематкам, яких оцінено за молочною продуктивністю двох і більше закінчених лактацій, присвоюють відповідну категорію племінної цінності (обов’язкова умова - отримання нею комплексного класу "еліта"), яка визначається за сумою молочного жиру та білка відповідно до шкали для оцінки козематок за окремими лактаціями:
"А" - середня продуктивність закінчених лактацій перевищує мінімальні вимоги для класу "еліта" на 35%;
"В" - середня продуктивність закінчених лактацій перевищує мінімальні вимоги для класу "еліта" на 25%;
"С" - середня продуктивність закінчених лактацій перевищує мінімальні вимоги для класу "еліта" на 10%.
4. Суб’єкти племінної справи у тваринництві використовують кращих за походженням, типом і продуктивністю (категорії "А") козематок для спеціального підбору з метою одержання плідників.
5. За матеріалами бонітування розробляють плани закріплення цапів за маточним поголів’ям та замовних парувань, коригують програму якісного поліпшення стада, формують й оптимізують генеалогічну структуру та визначають напрями селекції, обсяги реалізації і закупівлі племінних (генетичних) ресурсів відповідно до затверджених програм селекції та планів селекційно-племінної роботи.
| Директор Департаменту аграрної політики та сільського господарства | В. Топчій |
Додаток 1
до Інструкції з бонітування кіз
молочних порід
(пункт 4 розділу II)
СТУПІНЬ ПОРОДНОСТІ ТВАРИН
за умовними частками кровності батьків
Додаток 2
до Інструкції з бонітування кіз
молочних порід
(пункт 1 розділу IV)
ШКАЛА
для оцінки козематок за окремими лактаціями (мінімальні вимоги)
__________
Примітка.
елп - клас "еліта" при бонітуванні помісних кіз;
Іп - перший клас при бонітуванні помісних кіз;
ІІп - другий клас при бонітуванні помісних кіз.
Додаток 3
до Інструкції з бонітування кіз
молочних порід
(пункт 4 розділу IV)
ШКАЛА
оцінки типу будови тіла цапів
Додаток 4
до Інструкції з бонітування кіз
молочних порід
(пункт 4 розділу IV)
ШКАЛА
оцінки типу будови тіла козематок
Додаток 5
до Інструкції з бонітування кіз
молочних порід
(пункт 4 розділу IV)
ШКАЛА
оцінки типу будови тіла молодняку
Додаток 6
до Інструкції з бонітування кіз
молочних порід
(пункт 4 розділу IV)
ОСНОВНІ ВАДИ
та дефекти типу будови тіла цапів, що знижують оцінку їх екстер’єру
Додаток 7
до Інструкції з бонітування кіз
молочних порід
(пункт 4 розділу IV)
ОСНОВНІ ВАДИ
та дефекти типу будови тіла козематок