ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| N 127 від 18.03.99 м.Київ | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 березня 1999 р. за N 171/3464 |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку N 282 від 10.08.2005 )
Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 139 від 24.03.99 N 456 від 15.09.99 N 585 від 13.12.99 N 135 від 11.04.2000 N 168 від 25.04.2000 N 254 від 21.06.2000 ) ( На доповнення додатково див. Листи Нацбанку N 13-312/2290 від 05.07.2000 ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 209 від 25.05.2000 ) ( На доповнення додатково див. Лист Нацбанку N 13-312/4326 від 29.11.2000 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 452 від 17.11.2000 N 28 від 24.01.2001 N 18 від 17.01.2001 N 166 від 17.04.2001 N 412 від 01.10.2001 N 140 від 16.04.2002 N 128 від 03.04.2002 N 275 від 31.07.2002 N 336 від 09.09.2002 N 497 від 11.12.2002 N 36 від 29.01.2003 N 55 від 12.02.2003 N 56 від 12.02.2003 N 104 від 12.03.2003 N 193 від 20.05.2003 N 244 від 10.06.2003 N 400 від 17.09.2003 N 323 від 15.07.2004 N 421 від 03.09.2004 N 499 від 20.10.2004 N 54 від 17.02.2005 N 100 від 31.03.2005 )
Відповідно до пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою лібералізації валютного ринку України і вдосконалення порядку здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку України Правління
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України (додаються).
2. Визнати такими, що втратили чинність, Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені постановою Правління від 15.04.98 N 150 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30.06.98 за N 407/2847 (зі змінами і доповненнями).
3. Постанову Правління від 24.02.99 N 83 "Про деякі питання функціонування валютного ринку" скасувати.
4. Департаменту валютного регулювання (С.О.Яременко) довести зміст цієї постанови до відома Кримського республіканського, Головного, обласних та по м.Києву і Київській області управлінь Національного банку України.
5. Постанова набуває чинності через десять днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
| В.о. Голови | В.С.Стельмах |
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
18.03.99 N 127
Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України
( У тексті слова "уповноважена кредитно-фінансова установа" замінено на слова "уповноважена фінансово-кредитна установа" згідно з Постановою Нацбанку N 168 від 25.04.2000 )( У тексті цих Правил слова "фінансово-кредитна установа" в усіх відмінках замінено словами "фінансова установа" у відповідних відмінках згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
Відповідно до пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України визначає таку структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України.
1. Структура міжбанківського валютного ринку України
Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку (далі - суб'єкти ринку), до яких належать:
Національний банк України;
уповноважені банки (комерційні банки, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями);
уповноважені фінансові установи (що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями).
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи здійснюють валютні операції на міжнародних валютних ринках відповідно до правил, які встановлені на цих ринках, і нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України".
( Розділ 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 456 від 15.09.99; в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
2. Порядок та умови торгівлі іноземною валютою
2.1. Суб'єкти ринку купують іноземну валюту для власних потреб і за дорученням клієнтів (резидентів і нерезидентів) виключно у випадках і на підставах, передбачених цими Правилами.
Уповноважені банки мають право здійснювати операції з купівлі іноземних валют за гривні без наявності зобов'язань у цих іноземних валютах для власних потреб та за кошти, що їм належать, у межах установленого нормативного значення загальної відкритої валютної позиції.
Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються суб'єктами ринку на міжнародних валютних ринках та/або на міжбанківському валютному ринку України.
Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з купівлі іноземних валют за іноземні валюти без наявності зобов'язань у цих іноземних валютах для власних потреб за кошти, що їм належать, та за дорученням клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарської діяльності України, на підставі договорів комісії.
Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) у разі наявності в їх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті I групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами) (далі - Класифікатор), пропозиції якої на міжбанківському валютному ринку України немає або вона обмежена, мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта в гривнях купівлю іншої іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, яка надалі використовуватиметься для купівлі потрібної клієнту іноземної валюти на міжнародних валютних ринках.
Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право за згодою клієнта здійснювати вільний або обов'язковий продаж іноземної валюти (якщо на міжбанківському валютному ринку України попиту на цю валюту немає або він обмежений) шляхом купівлі за цю іноземну валюту іншої іноземної валюти на міжнародному валютному ринку з дотриманням обмежень, визначених цими Правилами, з подальшим продажем останньої за гривні на міжбанківському валютному ринку України.
Уповноважені банки за дорученням клієнта - фізичної особи, який не є суб'єктом підприємницької діяльності України, відповідно до умов договору про банківський рахунок або банківський вклад мають право здійснювати одноразово протягом дня продаж іноземної валюти I групи Класифікатора, що є на рахунку цього клієнта, за іншу іноземну валюту цієї самої групи Класифікатора з одночасним зарахуванням купленої валюти на його рахунок.
Операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право здійснювати лише на умовах "тод" (поставка валюти відбувається сьогодні), "том" (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або "спот" (поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди).
Валютні операції з іноземними валютами I групи Класифікатора на умовах "форвард" дозволяється здійснювати лише для хеджування ризиків зміни курсів іноземних валют щодо інших іноземних валют, що виникають під час виконання клієнтами-резидентами, які є суб'єктами господарської діяльності, зовнішньоекономічних договорів у разі дотримання таких обов'язкових умов:
угоди на умовах "форвард" уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) укладають за дорученням та за рахунок коштів вищезазначених клієнтів і лише з банківськими установами;
валюти угоди є іноземними валютами I групи Класифікатора.
Проведення операцій з іншими деривативами, базовим активом яких є іноземна валюта I групи Класифікатора (ф'ючерс, опціон тощо), не дозволяється.
Уповноваженим банкам (уповноваженим фінансовим установам) забороняється здійснення безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти I групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора, за винятком купівлі іноземної валюти I групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора на міжнародних валютних ринках.
Укладення і підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) проводиться виключно під час проведення Торговельної сесії, яка являє собою визначений проміжок часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України. Проведення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) поза межами Торговельної сесії забороняється, крім випадків, передбачених цими Правилами. Національний банк України має право змінити режим Торговельної сесії, попередивши про це уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни.
Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за рахунок коштів, що йому (їй) належать, виконує заявки та доручення своїх клієнтів (крім уповноважених банків та уповноважених фінансових установ), а також задовольняє власні потреби в купівлі-продажу іноземних валют до початку Торговельної сесії, порядок проведення якої визначається окремими нормативно-правовими актами Національного банку України. Незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу цих іноземних валют уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) включає до зведеної заявки на участь у Торговельній сесії.
Уповноважені банки, які отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та проведення операцій за ними, купують іноземну валюту за гривні під час проведення Торговельної сесії самостійно без посередництва уповноважених банків.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 54 від 17.02.2005 )
Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) має право купити іноземну валюту в Національного банку України виключно для забезпечення виконання заявок і доручень власних клієнтів (крім уповноважених банків та уповноважених фінансових установ) та для задоволення власних потреб.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно з Постановою Національного банку N 499 від 20.10.2004 )
Якщо у Національного банку України на підставі результатів аналізу статистичної звітності про проведення уповноваженим банком (уповноваженою фінансовою установою) операцій з купівлі безготівкової іноземної валюти виникнуть мотивовані підозри, що уповноваженим банком (уповноваженою фінансовою установою) здійснюється купівля безготівкової іноземної валюти для забезпечення операцій клієнта, які не мають очевидної законної мети та містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", то Національний банк України може прийняти рішення щодо відмови продажу іноземної валюти цьому банку (фінансовій установі) та/або застосувати до цього банку (фінансової установи) захід впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення операцій з валютними цінностями в частині купівлі іноземної валюти.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )( Пункт 2.1 розділу 2 із змінами, внесеними Постановами Нацбанку N 139 від 24.03.99, N 456 від 15.09.99; в редакції Постанов Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000, із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 140 від 16.04.2002, N 275 від 31.07.2002, N 497 від 11.12.2002, N 36 від 29.01.2003, N 244 від 10.06.2003, в редакціїї Постанови Нацбанку N 400 від 17.09.2003 )
2.2. Порядок та умови проведення уповноваженими банками й уповноваженими фінансовими установами операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами Національного банку України.
Дозволяється купівля уповноваженими банками та уповноваженими фінансовими установами готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора та/або безготівкові (готівкові) гривні за угодами "тод", "том", "спот" для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов'язань перед власними клієнтами.
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України мають право здійснювати через касу банку та власні пункти обміну іноземної валюти операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України за наявності угоди між уповноваженим банком або уповноваженою фінансовою установою України та іноземним банком-кореспондентом про зарахування зазначеної іноземної валюти на кореспондентський рахунок уповноваженого банку або уповноваженої фінансової установи України. Юридичні особи-резиденти, що здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками України, мають право здійснювати операції купівлі-продажу готівкових російських рублів.
( Пункт 2.2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 168 від 25.04.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 254 від 21.06.2000 )
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України, які не мають прямого кореспондентського рахунку в іноземному банку у валютах 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України, можуть здійснювати операції купівлі-продажу зазначених вище валют за наявності в них відповідного кореспондентського рахунку та угоди на інкасацію такої іноземної валюти в іншому уповноваженому банку України, який уклав відповідну угоду.
( Пункт 2.2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 168 від 25.04.2000 )
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи здійснюють операції з продажу за гривні готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам або зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам коштів у гривнях на іноземну валюту через касу банку, касу уповноваженої фінансової установи та пункти обміну іноземної валюти в межах, установлених Національним банком України.
( Абзац п'ятий пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанов Національного банку N 497 від 11.12.2002, N 421 від 03.09.2004, N 54 від 17.02.2005 )
2.3. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:
- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;
- вантажна митна декларація (за формою, встановленою відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9.06.97 N 574, зі змінами), якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти);
( Абзац третій пункту 2.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 56 від 12.02.2003 )
- акт (здавання-приймання тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності;
( Абзац четвертий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 244 від 10.06.2003 )
- документи, що передбачені для: документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором). Купівля іноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором, дозволяється лише в разі пред'явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг;
( Абзац п'ятий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
У разі імпорту без увезення продукції на територію України резидент подає такі документи:
( Абзац шостий пункту 2.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 585 від 13.12.99; в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 166 від 17.04.2001; в редакції Постанов Національного банку N 140 від 16.04.2002, N 275 від 31.07.2002, N 100 від 31.03.2005 )
договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України, або інший документ, який згідно із законодавством України має силу договору;
( Пункт 2.3 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 100 від 31.03.2005 )
договір, який передбачає продаж цієї продукції нерезиденту за межами України та зарахування виручки від продажу зазначеної продукції на рахунки цього резидента в уповноважених банках, або документи, які підтверджують потребу використання ним цієї продукції для власних потреб за межами України, якщо цей резидент виробляє продукцію, виконує роботи, надає послуги за межами України;
( Пункт 2.3 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 100 від 31.03.2005 )
документи, що передбачені для: документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором)
( Пункт 2.3 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 100 від 31.03.2005 )
На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в уповноваженому банку або уповноваженій фінансовій установі (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом), робиться відмітка уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, а також має засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи).
( Абзац пункту 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 28 від 24.01.2001, N 56 від 12.02.2003, N 104 від 12.03.2003 )( Пункт 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 456 від 15.09.99; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
2.4. Страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро, страхові (перестрахові) брокери, постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів купують іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з метою забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами відповідно до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.04.2000 N 135 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2000 за N 254/4475 (зі змінами).
( Пункт 2.4 розділу 2 в редакції Постанов Нацбанку N 135 від 11.04.2000, N 128 від 03.04.2002, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 275 від 31.07.2002; в редакції Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
2.5. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:
а) заявки з розрахунком витрат:
- на відрядження за кордон;
- на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;
б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:
- для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;
- для оплати за навчання, лікування, патентування;
( Абзац третій підпункту "б" пункту 2.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
- для сплати обов'язкових платежів, установлених законодавством іноземних держав;
( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 2.5 розділу 2 в редакції Постанов Національного банку N 497 від 11.12.2002, N 100 від 31.03.2005 )( Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 2.5 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
- для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;
в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;
г) виконавчі документи, що видані на виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження";
( Підпункт "г" пункту 2.5 в редакції Постанови Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
ґ) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;
д) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів;
е) договори про отримання резидентами благодійної допомоги від нерезидентів, якщо ними передбачено повернення благодійної допомоги в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на міжбанківському валютному ринку;
( Пункт 2.5 доповнено підпунктом "е" згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
є) копії позовних заяв до суду або господарського суду в Україні за позовами, що подаються в іноземній валюті, із зазначенням ціни позову для сплати державного мита;
( Пункт 2.5 доповнено підпунктом "є" згідно з Постановою Національного банку N 244 від 10.06.2003 )
ж) перелік документів для повернення коштів у разі відкликання банками-нерезидентами розрахункових документів:
- вказівка іноземного банку щодо повернення коштів, перерахованих ним на користь клієнта, засвідчена підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку;
- виписки (довідки) банку про фактичне надходження коштів на користь клієнта, їх зарахування на розподільчий рахунок та подальше зарахування на поточні рахунки клієнта після здійснення обов'язкового продажу. Виписки мають бути засвідчені підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку;
- платіжне доручення отримувача переказу на перерахування коштів за реквізитами, зазначеними банком ініціатора.
( Пункт 2.5 доповнено підпунктом "ж" згідно з Постановою Національного банку N 244 від 10.06.2003 )
з) заяви виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та його управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах та містах обласного значення (далі - виконавча дирекція Фонду та її робочі органи) із зазначенням розміру страхових виплат особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України. Розмір страхових виплат визначається в заявах на підставі відповідних постанов виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів.
( Пункт 2.5 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
Іноземна валюта, куплена відповідно до вимог підпункту "ж", не може перевищувати суми, фактично зарахованої на розподільчий рахунок, який відкрито банком для попереднього зарахування цього переказу.
( Пункт 2.5 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 244 від 10.06.2003 )( Абзац виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )( Абзац виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )( Абзац виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
2.6. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, під час проведення неторговельних операцій є такі документи:
а) заявки з розрахунком витрат:
на відрядження за кордон;
на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;
б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:
для оплати участі в міжнародних конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;
для оплати за навчання, лікування;
для сплати обов'язкових платежів, установлених законодавством іноземних держав;
( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 2.5 в редакції Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;
г) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, у межах залишків коштів на рахунку типу "П";
( Підпункт "ґ" пункту 2.6 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )( Абзац пункту 2.6 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )( Абзац пункту 2.6 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )( Абзац пункту 2.6 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )( Пункт 2.6 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
2.7. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України офіційними представництвами, представництвами юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:
а) заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кордон;
б) заявка відповідно до договорів (контрактів) з нерезидентами, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків;
( Підпункт "б" пункту 2.7 в редакції Постанови Нацбанку N 139 від 24.03.99 )
в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу "Н".
2.8. Купівля фізичними особами-резидентами іноземної валюти за гривні з їх власних поточних рахунків з метою переказу за кордон за неторговельними операціями здійснюється на підставі:
заявки на купівлю іноземної валюти з метою перерахування її за кордон;
документів, передбачених Правилами здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 17.01.2001 N 18 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.02.2001 за N 99/5290, що свідчать про наявність у фізичних осіб підстав для здійснення переказу.
Куплена іноземна валюта перераховується за призначенням лише після того, як уповноважений банк зробить відмітку про її купівлю на оригіналах вищезазначених документів. Відмітка не робиться на документах, що засвідчують особу.
( Пункт 2.8 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 18 від 17.01.2001; в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
2.9. Купівля фізичними особами-нерезидентами іноземної валюти за гривні з їх власних поточних рахунків з метою переказу за кордон за неторговельними операціями здійснюється на підставі:
заявки на купівлю іноземної валюти з метою перерахування її за кордон;
документів, що підтверджують джерела походження гривень (оригінали договорів про продаж майна (за винятком цінних паперів), документи про одержання успадкованих коштів, довідка-підтвердження ВАТ "Державний ощадний банк України" про наявність за станом на 2 січня 1992 року заощаджень в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, із зазначенням сум компенсації, довідка-підтвердження банку про надходження на рахунок фізичної особи-нерезидента коштів у гривнях, одержаних від юридичної особи-резидента як оплата праці, авторські гонорари, матеріальна допомога, премії, призи, відшкодування шкоди, заподіяної робітникам і службовцям унаслідок каліцтва, відшкодування за страховими випадками).
( Абзац третій із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 193 від 20.05.2003 )
Куплена іноземна валюта зараховується безпосередньо на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента лише після здійснення уповноваженим банком відмітки про її купівлю на оригіналах зазначених документів. Відмітка не робиться на документах, що засвідчують особу.
Якщо фізична особа-нерезидент під час подання заявки на купівлю іноземної валюти пред'являє, але не залишає в уповноваженому банку оригінали документів про джерела походження гривень, то іноземна валюта після купівлі її на міжбанківському валютному ринку України зараховується на аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками". Лише після пред'явлення в уповноважений банк оригіналів документів для того, щоб банк зробив на них відмітку про купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку України, ця валюта перераховується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунку перераховується за межі України. Копії вищезазначених документів (з відповідною відміткою) зберігаються в уповноваженому банку.
Купівля іноземної валюти за гривні фізичними особами-нерезидентами з метою повного або часткового повернення інвестиції та припинення володіння інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, за умови їх продажу резиденту за гривні, а також повної або часткової репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні (у тому числі без створення юридичної особи (спільна діяльність), або прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від володіння інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, здійснюється відповідно до підпунктів "г" та "ґ" пункту 2.13 цих Правил.
( Пункт 2.9 доповнено абзацом шостим згідно з Постановою Національного банку N 193 від 20.05.2003 )( Пункт 2.9 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000, N 28 від 24.01.2001; в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
2.10. Купівля іноземної валюти з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях здійснюється згідно з вимогами розділу 4 Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 118 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.98 за N 231/2671, зі змінами і доповненнями.
( Підпункт 2.10 в редакції Постанови Нацбанку N 209 від 25.05.2000 )
2.11. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків - членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов'язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є:
а) для організації та забезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами: виписка з кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками);
б) для закриття відкритої валютної позиції банку: заявка банку (з розрахунком).
2.12. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків та фінансових установ за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв'язку, інформаційній агенції REUTERS за користування їхніми послугами, є виписка з кореспондентського рахунку банку про списання іноземної валюти та/або рахунок-фактура.
( Абзац перший пункту 2.12 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою формування резервів під заборгованість в іноземній валюті для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків є заявка банку (з розрахунком).
( Абзац третій пункту 2.12 виключено на підставі Постанови Національного банку N 244 від 10.06.2003 )( Пункт 2.12 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 456 від 15.09.99 )
2.13. Купівля уповноваженими банками та уповноваженими фінансовими установами (далі в цьому пункті та в пунктах 2.14-2.21 - банки) іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за валютними операціями резидентів (у тому числі за власними операціями банків) та нерезидентів, пов'язаними з рухом капіталу, товарними кредитами, операціями щодо забезпечення виконання зобов'язань та відповідними платежами за цими операціями (проценти, комісійні, неустойки тощо) в іноземній валюті, а також за інвестиційними операціями, здійснюється на підставі таких документів:
( Абзац перший пункту 2.13 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
а) за кредитними операціями:
оригіналу кредитного договору (договору позики), який свідчить про потребу виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті (включаючи проценти, комісійні, неустойки тощо);
( Абзац другий підпункту "а" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 55 від 12.02.2003 )
копії кредитного договору (договору позики), засвідченої банком - агентом Кабінету Міністрів України, що свідчить про потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті за кредитами в іноземній валюті (включаючи відсотки, комісії, неустойки тощо), залученими державою або під державні гарантії (далі - гарантовані кредити);
оригіналу реєстраційного свідоцтва (додатка), індивідуальної ліцензії (додатка) Національного банку України на одержання резидентом кредиту, позики в іноземній валюті (далі - кредит) від іноземного кредитора (далі - реєстраційне свідоцтво, індивідуальна ліцензія) з відміткою банку, який обслуговує цей кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту (сума проставляється цифрами і словами) та дату його надходження на поточний рахунок резидента. Відмітка засвідчується в порядку, установленому пунктом 2.15 цих Правил. У разі відкриття резидентом рахунку в іноземному банку на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України на відкриття такого рахунку банк може запитувати в Операційному та територіальних управліннях Національного банку України письмову довідку про обсяг фактично одержаного резидентом кредиту і стан погашення заборгованості за кредитом;
( Абзац п'ятий підпункту "а" пункту 2.13 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )( Абзац шостий підпункту "а" пункту 2.13 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
документів (копій), передбачених законодавством України, про правомірність виконання таких зобов'язань (індивідуальних ліцензій Національного банку України та додатків до них, гарантій Кабінету Міністрів України).
Купівля іноземної валюти з метою виконання зобов'язань за кредитними операціями резидентів (крім банків) здійснюється лише банками, від яких було отримано кредит, та банками, що обслуговують кредит, залучений резидентом від нерезидента. Купівля іноземної валюти з метою виконання зобов'язань резидентів (крім банків) за кредитами, отриманими від банківського консорціуму, здійснюється відповідно до умов договору банком, який визначено головним, або кожним банком-учасником у межах наданих ним коштів.
( Підпункт "а" пункту 2.13 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
За кредитами, одержаними резидентами від банків, на оригіналі кредитного договору позичальника, на підставі якого була куплена іноземна валюта, та на копії кредитного договору, який залишається на зберіганні в банку-кредиторі (копія засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил), робиться відмітка банку, який купив іноземну валюту, у порядку, установленому пунктом 2.16 цих Правил.
За кредитами, залученими резидентами від нерезидентів, - на оригіналі реєстраційного свідоцтва, за гарантованими кредитами - на копії кредитного договору, на підставі яких була куплена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в банку, що обслуговує кредит (копії засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил), робиться відмітка банку, який купив іноземну валюту, у порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил. За кредитами, залученими уповноваженими банками (які мають письмовий дозвіл Національного банку України на право здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках) від нерезидентів, цю відмітку проставляє банк, який купив іноземну валюту, на оригіналі кредитного договору, що зберігається в банку-позичальнику.
( Абзац підпункту "а" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 55 від 12.02.2003 )( Абзац одинадцятий підпункту "а" пункту 2.13 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
Якщо резидент переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був резидент-позичальник за залученим від нерезидента кредитом, має подати тому банку (якщо резидент повідомив про цей банк), на обслуговування до якого перейшов резидент, копію реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відмітками про суму фактично одержаного резидентом кредиту, обсяг придбаної іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитом, обсяг перерахованої нерезиденту іноземної валюти, а також іншу наявну в нього інформацію про операції клієнта за кредитом.
Купівля іноземних валют I групи Класифікатора для погашення позичальниками заборгованості за кредитами здійснюється тільки за умови отримання резидентом кредиту в іноземній валюті I групи Класифікатора.
Контроль за відповідністю обсягів придбаної, а також перерахованої іноземної валюти обсягам фактично одержаного резидентом кредиту (з урахуванням сплати відсотків за його користування, комісій, неустойки тощо) покладається відповідно на банк-кредитор або банк, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента;
б) за товарними кредитами - документів, визначених пунктом 2.3 цих Правил;
в) за операціями, які мають ознаки кредитування (лізинг, факторинг тощо) - оригіналів відповідних договорів, що підтверджують потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті.
На оригіналі договору, який свідчить про потребу виконання резидентом зобов'язань в іноземній валюті та на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил;
г) за інвестиційними операціями щодо повного або часткового повернення іноземному інвестору (у тому числі без створення юридичної особи /спільна діяльність/) його грошової інвестиції та репатріації доходів (прибутків) від інвестицій, за винятком купівлі-продажу цінних паперів українських емітентів, з власного рахунку нерезидента-інвестора лише в сумі фактично внесеної інвестиції в іноземній валюті, а також на суму реінвестицій, здійснених у гривнях, уключаючи доходи (прибутки) від інвестицій:
( Абзац перший підпункту "г" пункту 2.13 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
заяви із зазначенням суми, що підлягає поверненню та репатріації, реквізитів нерезидента, якому повертається раніше здійснена інвестиція та/або репатрійовані прибутки, доходи від інвестиційної діяльності в Україні, у тому числі реквізитів рахунку в іноземному банку, на який мають бути перераховані кошти;
нотаріально засвідченої копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;
( Абзац третій підпункту "г" пункту 2.13 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
нотаріально засвідченої копії договору (угоди, контракту) про інвестиційну діяльність;
виписки (довідки) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну. Виписка (довідка) засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;
копій установчих документів підприємств - об'єктів іноземного інвестування, які отримали внесок від нерезидента-інвестора;
копії декларації з податку на прибуток підприємства, яка підтверджує отримання прибутку підприємством з іноземними інвестиціями;
( Абзац сьомий підпункту "г" пункту 2.13 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
копії податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;
засвідченої у встановленому порядку копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) або копії, засвідченої у встановленому порядку, легалізованої довідки, виданої компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування доходів;
( Підпункт "г" пункту 2.13 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
ґ) за інвестиційними операціями в разі повного або часткового припинення володіння інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, за умови їх продажу резиденту за гривні, а також повної або часткової репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від володіння інвестором цінними паперами, емітованими резидентами. Купівля іноземної валюти здійснюється у сумі фактично внесеної інвестиції в іноземній валюті та отриманих доходів (дивідендів) лише з власного рахунку нерезидента-інвестора:
( Абзац перший підпункту "ґ" пункту 2.13 в редакції Постанови Національного банку N 193 від 20.05.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
заяви із зазначенням суми, що підлягає поверненню та репатріації, реквізитів нерезидента, якому повертається раніше здійснена інвестиція та/або репатрійовані прибутки, доходи від інвестиційної діяльності в Україні, у тому числі реквізитів рахунку в іноземному банку, на який мають бути перераховані кошти;
нотаріально засвідченої копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;
( Абзац третій підпункту "ґ" пункту 2.13 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
нотаріально засвідченої копії договору (угоди, контракту), що свідчить про придбання інвестором цінних паперів резидентів, з документальним підтвердженням його виконання (глобальний сертифікат, виписка з реєстру акціонерів та з рахунку інвестора в депозитарії тощо);
