Про здійснення операцій з цінними паперами українських емітентів

З метою вдосконалення імпорту та експорту капіталу відповідно до статей 30 і 44 Закону України "Про Національний банк України", статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та враховуючи рішення Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (далі - FATF) від 20.12.2002, згідно з яким деякі країни ввели санкції проти України в частині обмеження здійснення платежів, а також відповідні вимоги з боку банків країн - членів FATF щодо прозорості операцій українських банків, Правління Національного банку України

3. Затвердити Положення про порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей (додається).

4. Департаменту валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома самостійних структурних підрозділів, Операційного та територіальних управлінь Національного банку України, банків України для керівництва і використання в роботі.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови О.В.Шлапака.

6. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Це Положення, яке розроблене відповідно до вимог статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", регламентує порядок та умови видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку України (далі - Національний банк) на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей*.

1.1. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються відповідно до визначень, зазначених у Законі України "Про банки і банківську діяльність", Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок", Декреті Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

1.2. Згідно з цим Положенням індивідуальні ліцензії Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей видаються для переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей (далі - зобов'язання).

Не потребують наявності ліцензії операції з переказування резидентами-торговцями, що отримали ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на ринку цінних паперів, а саме діяльність з випуску та обігу цінних паперів у межах законодавства України, що регулює випуск та обіг цінних паперів, та генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій у межах валютного законодавства України, іноземної валюти за межі України за об'єкт інвестування на користь іноземних інвесторів, якщо резидентами-торговцями продаються цінні папери за дорученням іноземних інвесторів на українських фондових біржах та/або торговельно-інформаційних системах, що підтверджується довідкою, наданою торговцю організатором торгівлі цінними паперами.

1.3. Індивідуальна ліцензія Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей (далі - ліцензія) дійсна протягом 90 календарних днів з дати її видачі.

Дата видачі ліцензії має передувати даті здійснення відповідної валютної операції.

Не може бути видана (отримана) ліцензія на здійснення валютної операції, що вже проведена.

1.4. Ліцензію видає Департамент контролю, методології та ліцензування валютних операцій Національного банку (далі - Департамент).

1.5. За порушення вимог цього Положення банки і резиденти несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2.1. Резидент для отримання ліцензії подає такі документи:

а) заяву про видачу ліцензії згідно з додатком 1;

б) оригінал або нотаріально засвідчену копію договору (угоди) про купівлю-продаж цінних паперів;

в) оригінал або копію довідки про взяття резидента на облік як платника податків в органі державної податкової служби (якщо резидент підлягає обліку як платник податків);

г) довідку банку про номер рахунку резидента, з якого переказуватиметься іноземна валюта за межі України;

ґ) копію документа, що свідчить про державну реєстрацію іноземної інвестиції (за наявності);

д) нотаріально засвідчену копію договору (угоди, контракту), що свідчить про придбання інвестором цінних паперів резидентів, з документальним підтвердженням його виконання (копія глобального сертифіката, виписки з реєстру власників цінних паперів та з рахунку інвестора в депозитарії тощо);

е) виписку (довідку) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну. Виписка (довідка) засвідчується відбитком печатки банку та підписом керівника валютного підрозділу банку;

є) копію офіційного повідомлення про лістинг цінних паперів або в разі відсутності лістингу - відповідні документи, які засвідчують вартість цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

2.2. Якщо цінні папери були придбані нерезидентом у власність до набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 29.01.2003 N 36 "Про здійснення операцій з цінними паперами українських емітентів" і резидент не має змоги подати документи, передбачені підпунктом "е" пункту 2.1 глави 2 цього Положення, то резидент для отримання ліцензії подає такі документи:

а) заяву про видачу ліцензії згідно з додатком 1;

б) оригінал або нотаріально засвідчену копію договору (угоди) про купівлю-продаж цінних паперів;

в) оригінал або копію довідки про взяття резидента на облік як платника податків в органі державної податкової служби (якщо резидент підлягає обліку як платник податків);

г) довідку банку про номер рахунку резидента, з якого переказуватиметься іноземна валюта за межі України;

ґ) копію документа, що свідчить про державну реєстрацію іноземної інвестиції (за наявності);

д) документальне підтвердження операції, у результаті здійснення якої право власності на цінні папери українських емітентів перейшло до нерезидента (документи, які подаються, мають бути нотаріально засвідченими);

е) оригінал або копію документа, що підтверджує право власності нерезидента на цінні папери;

є) письмове обгрунтування неможливості подання документів, передбачених підпунктом "е" пункту 2.1 цього Положення;

ж) копію офіційного повідомлення про лістинг цінних паперів (за умови, що цінні папери котируються на фондовій біржі або включені до обігу в торговельно-інформаційній системі);

з) звіт про оцінку (акт оцінки) ринкової вартості цінних паперів українських емітентів, складений суб'єктом оціночної діяльності України та засвідчений нотаріально. Термін між датами оцінки і надходження документів до Департаменту має становити не більше 30 календарних днів.

2.3. Документи іноземною мовою (за винятком російської), що подаються на розгляд, мають бути перекладені на українську мову (переклад засвідчується особою, яка має офіційний дозвіл на здійснення перекладів) та засвідчені нотаріально.

3.1. Департамент розглядає отриманий від резидента пакет документів для видачі ліцензії в порядку черговості його надходження.

3.2. Загальний строк розгляду Департаментом повного пакета документів для видачі ліцензій не має перевищувати 20 робочих днів з дати його надходження. Департамент може зробити запит про додаткові документи, які потрібні для видачі ліцензії, і в цьому разі строк видачі ліцензії продовжується ще на 10 робочих днів з дати надходження додаткових документів.

4.1. Ліцензія видається резиденту лише після перевірки Департаментом правильності та повноти платежу за видачу ліцензії.

4.2. Департамент видає резиденту відповідну ліцензію за формою, зазначеною в додатку 2 до цього Положення, або письмово повідомляє його про відмову в її видачі або щодо внесення змін до неї чи анулювання ліцензії (із зазначенням підстав) у строки, зазначені в пункті 3.2 цього Положення.

4.3. У разі потреби внесення змін до виданої ліцензії власник ліцензії має подати до Департаменту клопотання з документальним підтвердженням потреби внесення змін до раніше виданої ліцензії.

4.4. Зміни до ліцензії оформляються як додаток до неї, який є невід'ємною частиною раніше виданої ліцензії (додаток 3).

4.5. Ліцензія (зміни до ліцензії) видається лише зазначеному в ній власнику ліцензії без права передавання її іншим особам.

4.6. Унесення змін до ліцензії здійснюється виключно з ініціативи власника ліцензії за місцем її видачі. За потреби внесення змін до виданої ліцензії її власник не пізніше 10 робочих днів після виникнення обставин, що призвели до потреби внесення змін, зобов'язаний подати до Департаменту заяву (додаток 4) з документальним обґрунтуванням потреби внесення змін до раніше виданої ліцензії.

Департамент на підставі поданих власником документів у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дати їх реєстрації в Управлінні діловодства, уносить зміни до ліцензії.

4.7. Ліцензія (зміни до ліцензії) оформляється на бланку Національного банку і надсилається власнику ліцензії (або передається власнику ліцензії під розпис). Копія надсилається до територіального (за місцем реєстрації заявника) управління Національного банку. Для обліку та контролю за виконанням вимог ліцензії (змін до неї) у Департаменті зберігається копія цієї ліцензії та змін до неї.

4.8. Зберігання документів, що подавалися для отримання ліцензії, а також облік виданих ліцензій здійснює підрозділ Національного банку, який їх видав. Документи, що подаються для отримання ліцензії, не можуть бути використані для отримання нової ліцензії.

Контроль за виконанням вимог ліцензій здійснюють банки та територіальні управління Національного банку.

4.9. Резидент самостійно пред'являє оригінал ліцензії до банку, через який має переказуватися іноземна валюта за межі України. Банк на цій ліцензії робить відмітку про суму та дату переказування іноземної валюти за межі України і зберігає її копію для обліку та контролю, а також надсилає територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента повідомлення про переказ зазначеної суми.

4.10. Підставами для відмови у видачі ліцензії або внесення змін до неї є:

відсутність або невідповідність вимогам цього Положення хоча б одного документа з переліку, зазначеного в пунктах 2.1 та 4.6 цього Положення;

подання резидентом до Департаменту документів, які містять недостовірну інформацію;

здійснення валютної операції до видачі Національним банком ліцензії або внесення змін до неї;

порушення справи про банкрутство резидента;

застосування до заявника спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

здійснення операції, яка підлягає фінансовому моніторингу.

4.11. Відмова у видачі ліцензії або внесенні змін до неї може бути оскаржена в суді.

4.12. У разі втрати або пошкодження ліцензії видача дубліката ліцензії здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

4.13. Підставами для анулювання ліцензії є:

письмова відмова резидента від проведення операції;

здійснення валютної операції до внесення Національним банком змін до ліцензії;

порушення умов ліцензії;

виявлення в документах, що були подані власником ліцензії до Департаменту і на підставі яких йому була видана ліцензія (або в результаті внесення змін до неї), недостовірної інформації.

4.14. У разі виникнення обставин, унаслідок яких ліцензія має бути анульована за ініціативою заявника, він у строк, що не перевищує 10 днів після їх виникнення, зобов'язаний подати до Департаменту заяву про анулювання ліцензії (додаток 5) із зазначенням відповідних причин (з їх документальним підтвердженням).

Департамент на підставі поданих заявником документів у строк, що не перевищує 15 робочих днів, анулює ліцензію або надає письмову відмову в її анулюванні.

Ліцензія вважається анульованою з часу прийняття Національним банком відповідного розпорядження (додаток 6).

4.15. Якщо ліцензія анулюється, то її оригінал у п'ятиденний строк підлягає поверненню до Національного банку, а також забороняється подальше переказування резидентом коштів на користь нерезидента в межах цього договору (угоди, контракту).