• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України

Національний банк України  | Постанова, Правила від 18.03.1999 № 127 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Правила
  • Дата: 18.03.1999
  • Номер: 127
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Правила
  • Дата: 18.03.1999
  • Номер: 127
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
виписки (довідки) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну. Виписка (довідка) засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;
засвідченої у встановленому порядку копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) або копії, засвідченої у встановленому порядку, легалізованої довідки, виданої компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування доходів;
( Підпункт "ґ" пункту 2.13 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
офіційного повідомлення про лістинг цінних паперів (за наявності лістингу);
( Підпункт "ґ" пункту 2.13 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
оригіналу або засвідченої у встановленому порядку копії звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості цінних паперів, складеного суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Термін між датами оцінки та подання заявки на купівлю іноземної валюти має становити не більше 30 календарних днів.
( Підпункт "ґ" пункту 2.13 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
Якщо копія інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції не подана, то купівля іноземної валюти в разі повернення інвестору його інвестиції, а також репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні, здійснюється на підставі всіх інших документів, зазначених у підпунктах "г" або "ґ" цього пункту, залежно від конкретного об'єкта інвестування.
( Абзац сьомий підпункту "ґ" пункту 2.13 вилучено на підставі Постанови Нацбанку N 36 від 29.01.2003 )( Абзац восьмий підпункту "ґ" пункту 2.13 вилучено на підставі Постанови Нацбанку N 36 від 29.01.2003 )( Абзац дев'ятий підпункту "ґ" пункту 2.13 вилучено на підставі Постанови Нацбанку N 36 від 29.01.2003 )
На оригіналі або нотаріально засвідченій копії договору про інвестиційну діяльність, який свідчить про потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті і на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил;
( Абзац підпункту "ґ" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 244 від 10.06.2003 )
д) за інвестиційними операціями щодо повного або часткового повернення іноземному інвестору (у тому числі без створення юридичної особи /спільна діяльність/) його майнової інвестиції грошовими коштами, якщо це передбачено міжнародною угодою між Україною та країною, в якій зареєстрований чи проживає іноземний інвестор, на підставі звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складеного суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а також репатріації доходів (прибутків) від цих інвестицій. Купівля іноземної валюти здійснюється лише з власного рахунку нерезидента-інвестора на підставі таких документів:
заяви із зазначенням суми, що підлягає поверненню та репатріації, реквізитів нерезидента, якому повертається раніше здійснена інвестиція та/або репатрійовані прибутки, доходи від інвестиційної діяльності в Україні, у тому числі реквізитів рахунку в іноземному банку, на який мають бути перераховані кошти;
нотаріально засвідченої копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;
нотаріально засвідченої копії договору про спільну діяльність без створення юридичної особи;
документа, що підтверджує фактичне внесення майнової інвестиції в Україну (вантажної митної декларації);
нотаріально засвідчених копій установчих документів підприємства, яке отримало майнову інвестицію від нерезидента-інвестора;
легалізованої копії міжнародної угоди, укладеної між Україною та країною, в якій зареєстрований чи проживає іноземний інвестор, що підтверджує зобов'язання України повернути іноземному інвестору його інвестицію в Україну (у разі репатріації доходів (прибутків) не подається);
оригіналу або засвідченої у встановленому порядку копії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складеного суб'єктом оціночної діяльності України відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (у разі репатріації доходів (прибутків) звіт або акт не подається). Термін між датами оцінки та подання заявки на купівлю іноземної валюти має становити не більше 30 календарних днів;
копії декларації з податку на прибуток підприємства, яка підтверджує отримання прибутку підприємством з іноземними інвестиціями або копії податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;
засвідченої у встановленому порядку копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) або копії, засвідченої у встановленому порядку, легалізованої довідки, виданої компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування доходів.
( Пункт 2.13 розділу 2 доповнено пунктом згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
е) за операціями з облігаціями внутрішньої державної позики:
виписки з рахунку клієнта банку про надходження іноземної валюти (із копією S.W.I.F.T.- повідомлення тощо) та підтвердження її конвертації в гривні (або про надходження гривневих коштів з кореспондентського рахунку банку-нерезидента в українському банку в період до 01.05.97) для придбання облігацій внутрішньої державної позики;
довідки Депозитарію Національного банку України або банку;
довідки банку про сплату податку до бюджету з доходу, отриманого нерезидентом на території України (копія платіжного доручення, згідно з яким здійснено перерахування коштів), у випадках, передбачених законодавством України;
є) за депозитними операціями:
депозитного договору, ощадної книжки, ощадного (депозитного) сертифіката, які підтверджують потребу виконання банком зобов'язань в іноземній валюті перед власником депозиту (вкладу);
ж) за операціями, пов'язаними із забезпеченням здійснення гарантом (поручителем), - уповноваженим банком або уповноваженою фінансовою установою зобов'язань перед уповноваженим банком за кредитним договором або нерезидентом від третіх осіб-резидентів, що передбачають їх виконання в іноземній валюті:
( Абзац перший підпункту "ж" в редакції Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
оригіналу договору гарантії (поруки) та/або іншого документа, що передбачає виконання зобов'язань гарантом (поручителем) перед кредитором за боржника;
оригіналу письмової претензії кредитора до гаранта (поручителя) або підтвердження кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (у тому числі за кредитним);
копії кредитного договору (у разі виконання зобов'язань перед кредитором-резидентом), засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;
оригіналу реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відміткою банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту та стан погашення заборгованості за кредитом, а також копії цього документа (засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил). Відмітки засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;
оригіналу зовнішньоекономічного договору та оригіналу ввізної митної декларації, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, а також копій цих документів, засвідчених у порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил.
Купівля іноземної валюти з метою виконання гарантом (поручителем), що не є банком, зобов'язань перед банком-резидентом або перед нерезидентом за резидента, який одержав кредит в іноземній валюті і не повернув його кредитору, здійснюється лише банком, який надав кредит резиденту-позичальнику, або банком, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента.
( Підпункт "ж" пункту 2.13 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
з) за операціями, пов'язаними із забезпеченням виконання зобов'язань резидента-боржника щодо відшкодування іноземної валюти гаранту (поручителю)-нерезиденту за перераховану ним кредитору (резиденту або нерезиденту) іноземну валюту для погашення заборгованості цього боржника-резидента, а також гаранту (поручителю) - уповноваженому банку за умови, якщо виконання своїх зобов'язань гарант (поручитель) - уповноважений банк здійснив за рахунок власної (некупленої та не одержаної у формі кредиту) іноземної валюти:
( Абзац перший підпункту "з" із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
договору гарантії (поруки) та/або іншого документа, що передбачає виконання зобов'язань гарантом (поручителем) перед кредитором за боржника;
письмового підтвердження кредитора про виконання гарантом (поручителем) зобов'язань за договором гарантії (поруки) з наданням (якщо кредитор є банком-резидентом) виписки за кредитним рахунком клієнта та копії платіжного доручення або S.W.I.F.T.- повідомлення;
копії кредитного договору (якщо кредитор є банком-резидентом), засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;
оригіналу реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відміткою банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту та стан погашення заборгованості за кредитом та відміткою банку про виконання гарантом (поручителем)-резидентом зобов'язань за договором гарантії (поруки) за рахунок його власної (некупленої та не одержаної у формі кредиту) іноземної валюти, а також копії цього документа (засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил). Відмітки засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;
оригіналу зовнішньоекономічного договору та оригіналу ввізної митної декларації, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, а також копій цих документів, засвідчених у порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;
и) за операціями, пов'язаними із забезпеченням виконання зобов'язань резидента-боржника щодо відшкодування іноземної валюти заставодавцю-нерезиденту за виконані ним перед кредитором (резидентом або нерезидентом) зобов'язання відповідно до договору застави:
договору застави;
письмового підтвердження кредитора про виконання заставодавцем своїх зобов'язань за договором застави з наданням (якщо кредитор є банком-резидентом) виписки за кредитним рахунком клієнта;
копії кредитного договору (якщо кредитор є банком-резидентом), засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;
оригіналу реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відміткою банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту та стан погашення заборгованості за кредитом, а також копії цього документа (засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил). Відмітки засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;
оригіналу зовнішньоекономічного договору та оригіналу ввізної митної декларації, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, а також копій цих документів, засвідчених у порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;
і) за операціями, пов'язаними зі сплатою нерезиденту комісійних, неустойки (штрафів, пені), за договорами, зазначеними в цьому пункті, - оригіналів відповідних договорів та/або інших документів, якими передбачено виконання резидентом таких зобов'язань в іноземній валюті.
На документах, на підставі яких була куплена іноземна валюта, банк робить відмітку. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил;
ї) за операціями, пов'язаними зі здійсненням авалістом-резидентом оплати векселя, виданого, індосованого резидентом для розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (контрактом):
оригіналу договору про здійснення авалю векселя;
оригіналу документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред'явлення векселя до оплати векселедавцю або індосанту за векселем, з відміткою про відмову прийняття ним до оплати авальованого векселя;
оригіналу документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред'явлення векселя до оплати авалісту, та самого векселя;
копії зовнішньоекономічного договору, засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;
документа, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, виконання робіт, надання послуг (увізна митна декларація, акт про виконання робіт, надання послуг тощо).
На оригіналі договору про здійснення авалю векселя та на оригіналі документа, що підтверджує пред'явлення векселя до оплати авалісту, на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил.
( Абзац восьмий підпункту "ї" виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
й) за операціями, пов'язаними з виконанням резидентом, який видав, індосував вексель для розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (контрактом), зобов'язань перед нерезидентом або уповноваженим банком, який здійснив аваль цього векселя:
( Абзац перший підпункту "й" із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
оригіналу договору про здійснення авалю векселя;
оригіналу зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копії, засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;
( Абзац четвертий виключено на підставі Постанови Нацбанку N 100 від 31.03.2005 )
На документах, на підставі яких була куплена іноземна валюта, банк робить відмітку. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил.
( Пункт 2.13 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000, N 28 від 24.01.2001; в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
2.14. Копії зовнішньоекономічних договорів, кредитних договорів, реєстраційних свідоцтв (індивідуальних ліцензій) та копії ввізних митних декларацій, про які йдеться в підпунктах "а", "ж", "з", "и", "ї", "й" пункту 2.13 цих Правил, подаються суб'єктами господарської діяльності, засвідченими підписом керівника або заступника керівника та відбитком печатки суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом, фізичними особами - засвідченими нотаріусом.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.14 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002, в редакції Постанови Національного банку N 193 від 20.05.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
2.15. Довідки банків (також відмітки банків на реєстраційних свідоцтвах (індивідуальних ліцензіях) із зазначенням даних про обсяги фактично одержаних резидентами кредитів, інвестиційних коштів, стан погашення кредитів, обсяги раніше придбаної іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитами тощо, про які йдеться в підпунктах "а", "г", "ґ", "ж", "з", "и" пункту 2.13 цих Правил, засвідчуються відбитком печатки банку та підписом керівника (заступника керівника) валютного підрозділу банку.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.15 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
2.16. Відмітка на документах, на підставі яких була куплена іноземна валюта, про яку йдеться в підпунктах "а", "в", "ґ", "і", "ї", "й" пункту 2.13 цих Правил, засвідчується підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки банку, що купив іноземну валюту, і має містити дати купівлі та перерахування іноземної валюти, а також обсяги купленої та перерахованої іноземної валюти.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.16 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
2.17. На оригіналі та на копії реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії), на оригіналах і копіях зовнішньоекономічного договору та ввізної митної декларації, які зазначені в підпунктах "ж", "з", "и" пункту 2.13 цих Правил, банк, що купив іноземну валюту, робить відмітку. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.17 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
2.18. Копії документів, які зазначені в підпунктах "ж", "з", "и" пункту 2.13 цих Правил, залишаються в банку - покупцеві іноземної валюти.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.18 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
2.19. Обсяг іноземної валюти, що купується та перераховується у зв'язку з виконанням резидентом зобов'язань, які зазначені в підпунктах "б" - "й" пункту 2.13 цих Правил, не може перевищувати суму фактичних зобов'язань резидента, яка має засвідчуватися відповідним документом (договором, платіжним дорученням, письмовою претензією тощо). Контроль за додержанням зазначеної вимоги покладається на банк, який обслуговує поточний рахунок резидента, визначений ним як рахунок, з якого здійснюється перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, з метою виконання зобов'язань резидента в цій іноземній валюті.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.19 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 323 від 15.07.2004 )
2.20. Якщо банк, який купив іноземну валюту, не є банком, що обслуговує поточний рахунок резидента, з якого здійснюється перерахування купленої іноземної валюти з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами в цій валюті, то копії документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, з відповідними відмітками про купівлю надсилаються цим банком-покупцем для контролю в банк, що здійснює перерахування іноземної валюти на користь нерезидента.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.20 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
2.21. Не дозволяється купівля іноземної валюти з метою виконання передбачених відповідними договорами зобов'язань в іноземній валюті за нерезидента-боржника. Виконання резидентом таких зобов'язань здійснюється за рахунок його власних (некуплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті. Перерахування банком іноземної валюти здійснюється тільки в разі надання резидентом документів, які свідчать про фактичне невиконання нерезидентом зазначених зобов'язань.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.21 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
2.22. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій (дозволів) Національного банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, видані згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", які передбачають купівлю іноземної валюти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій (дозволів).
2.23. Купівля іноземної валюти першої групи Класифікатора з метою повернення на адресу нерезидента коштів, попередньо отриманих від нього резидентом за торговельною операцією, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, не дозволяється, якщо ці кошти надійшли від нерезидента в гривнях або іноземній валюті інших груп Класифікатора.
( Пункт розділу 2 в редакції Постанов Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000 )
2.24. Іноземна валюта, що придбана у встановленому порядку через уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) на міжбанківському валютному ринку України, має бути використана резидентом не пізніше ніж за п'ять робочих днів після дня зарахування її на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. Ця вимога поширюється також на уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) під час купівлі ними іноземної валюти з метою виконання власних зобов'язань в іноземній валюті. При цьому в заяві про купівлю іноземної валюти резидентом - покупцем іноземної валюти має бути зазначено, що він доручає уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі), якщо придбана іноземна валюта не буде перерахована ним за призначенням у вищезазначений строк, продати цю іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України.
( Абзац перший пункту із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 ; в редакції Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )
В окремих випадках для здійснення резидентами кредитних операцій за міждержавними, міжурядовими угодами, угодами з міжнародними фінансовими організаціями, а також за угодами під гарантії Кабінету Міністрів України, на підставі постанови Правління Національного банку України може встановлюватися інший, що відрізняється від передбаченого в абзаці першому цього пункту, строк використання придбаної іноземної валюти.
( Пункт розділу 2 доповнено абзацом другим згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
Резидент перераховує куплену на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку резидента, відкритого в уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі). Іноземну валюту, куплену за власну іноземну валюту резидента на міжнародному ринку з метою виконання резидентом зобов'язань перед нерезидентом за зовнішньоекономічним договором, дозволяється перераховувати за призначенням без проміжного зарахування цієї іноземної валюти на поточний рахунок резидента, відкритий в уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі).
( Абзац третій пункту розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000, із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 275 від 31.07.2002, N 56 від 12.02.2003, N 100 від 31.03.2005 )
У разі порушення резидентами строків, передбачених в абзаці першому цього пункту, придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на міжбанківському валютному ринку України та перераховані на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть використовуватися з іншою метою і підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України без доручення клієнта протягом п'яти банківських днів, починаючи з дня зарахування цих коштів на розподільчий рахунок. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця зараховується на рахунки, на яких обліковуються результати господарської діяльності резидента. Крім того, якщо купувалися і перераховувалися на користь нерезидента кошти в іноземній валюті I групи Класифікатора, то вони можуть повертатися лише в іноземній валюті I групи Класифікатора; якщо кошти в іноземній валюті інших груп Класифікатора - у тій самій іноземній валюті або в іноземній валюті I групи Класифікатора (кошти у валюті однієї з країн СНД можуть повертатися також у російських рублях).
( Абзац п'ятий пункту 2.24 розділу 2 в редакції Постанов Нацбанку N 452 від 17.11.2000, N 497 від 11.12.2002 )
Вимоги цього абзацу поширюються також на повернені нерезидентом на адресу резидента кошти в іноземній валюті, які резидент перерахував на користь нерезидента за рахунок одержаного кредиту (позики) в іноземній валюті, якщо цей кредит (позика) повністю або частково погашений (або який передбачено погасити) за рахунок купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти. Якщо ці кошти повернені резиденту не в банк-кредитор і не в банк, що обслуговує кредит, то резидент протягом п'яти банківських днів (починаючи з дня зарахування їх на розподільчий рахунок) має надати банку - одержувачу коштів письмово підтверджену одним із вищезазначених банків інформацію про відсутність факту купівлі іноземної валюти або про обсяги купленої іноземної валюти для погашення кредиту (позики).
( Пункт 2.24 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
Обмеження щодо строку продажу іноземної валюти, передбачене абзацом четвертим цього пункту, не поширюється на іноземні валюти, що не належать до I групи Класифікатора.
( Пункт 2.24 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
Якщо у клієнта після оплати його зобов'язань в іноземній валюті залишається невикористана безготівкова іноземна валюта в загальній сумі до 1000 (однієї тисячі) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, яка раніше придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, вона може бути зарахована на його поточний рахунок.
( Пункт 2.16 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 585 від 13.12.99 )
2.25. Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента (фізичної особи-резидента, яка здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи) згідно з чинним законодавством України, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених іншими нормативно-правовими актами Національного банку України).
( Абзац перший пункту 2.25 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь клієнта в іноземній валюті, що підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, протягом п'яти банківських днів, починаючи з дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (окрім випадків, передбачених абзацом четвертим пункту 2.24 цих Правил та іншими нормативно-правовими актами Національного банку України). Клієнт має право подати уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) письмове звернення у довільній формі з проханням про терміновий продаж іноземної валюти, яка надійшла на його користь і згідно з чинним законодавством України підлягає продажу на міжбанківському валютному ринку України. При цьому уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний здійснити продаж не пізніше робочого дня, наступного за днем подання такого звернення. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.
( Абзац другий пункту розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000, із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 336 від 09.09.2002, N 497 від 11.12.2002 )
Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно із законодавством України обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України у зв'язку з їх спрямуванням на погашення заборгованості, відсотків, інших зобов'язань в іноземній валюті, передбачених кредитним договором (договором позики) та договором міжнародного лізингу, перераховуються на поточний рахунок клієнта протягом п'яти банківських днів (починаючи з дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок), якщо одночасно з повідомленням про спрямування коштів на погашення заборгованості за зазначеними зобов'язаннями клієнт надасть платіжне доручення на перерахування з поточного рахунку іноземної валюти на ці потреби. Не спрямовані на погашення заборгованості кошти підлягають обов'язковому продажу.
( Пункт 2.25 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )( Абзац третій пункту виключено на підставі Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )
Відповідальність за несвоєчасне інформування клієнтом уповноваженого банку або уповноваженої фінансової установи про надходження в іноземній валюті на адресу цього клієнта, які не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, внаслідок чого зазначені кошти були продані, покладається на клієнта банку.
( Абзац п'ятий пункту виключено на підставі Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )( Пункт виключено на підставі Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )
2.26. Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України Державним казначейством України для проведення розпорядниками бюджетних коштів, переведеними на казначейське обслуговування, видатків, пов'язаних з міжнародною діяльністю, здійснюється згідно з передбаченими в Державному бюджеті України на відповідний рік бюджетними призначеннями на підставі таких документів:
заяви розпорядника бюджетних коштів з визначенням рахунку, на який необхідно перерахувати кошти в іноземній валюті;
витягу з розпису Державного бюджету України на відповідний рік;
копії затвердженого кошторису розпорядника бюджетних коштів;
платіжного доручення в електронному вигляді від Державного казначейства України на перерахування коштів у гривнях для купівлі іноземної валюти з обов'язковим зазначенням у призначенні платежу коду бюджетної класифікації видатків та з приміткою "для купівлі іноземної валюти.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.26 згідно з Постановою Національного банку N 244 від 10.06.2003 )
2.27. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України, а також валютні біржі при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.
Уповноваженому банку та уповноваженій фінансовій установі згідно із власними їх тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції із чеками, що прийняті на інкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за користування їхніми послугами.
( Пункт із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
2.28. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом за кожною операцією без обмеження розміру маржі та комісійної винагороди.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.27 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )
2.29. Якщо події на міжнародних валютних ринках або інші негативно впливатимуть на міжбанківський готівковий чи безготівковий валютний ринок України, то Національний банк України з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та інших суб'єктів валютного ринку України може оперативно встановлювати порядок функціонування валютного ринку з визначенням граничного розміру маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземних валют, що встановлюється Національним банком України.
Зазначені рішення приймаються у формі постанов Правління Національного банку України.
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.28 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )( Розділ 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )( Розділ 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 100 від 31.03.2005 )
4. Відповідальність уповноважених банків (уповноважених фінансових установ) за порушення норм, установлених цими Правилами
4.1. Суб'єкт ринку, який під час здійснення валютної операції є покупцем іноземної валюти, несе повну відповідальність за наявність усіх документів, які передбачені цими Правилами і є обов'язковими для здійснення операції з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.
4.2. У разі виявлення порушень з боку уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи) норм, установлених цими Правилами, він несе відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
4.3. Норми цих Правил мають зворотну дію у часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
( Правила доповнено розділом 5 згідно з Постановою Національного банку N 56 від 12.02.2003 )