Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" , пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України "Про страхування" та з метою вдосконалення діючого порядку застосування іноземної валюти в страховій діяльності Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Порядок застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затверджений постановою Правління Національного банку України від 23.09.96 № 245, реєстр. № 391 від 23.09.96 (зі змінами і доповненнями).

4. Департаменту валютного регулювання (С.О. Яременко) довести зміст цієї постанови до територіальних управлінь та ОПЕРУ Національного банку України для керівництва в роботі.

5. Постанова набуває чинності через десять днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 14 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" , пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Законів України "Про страхування", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Національний банк України встановлює такий порядок використання іноземної валюти в страховій діяльності:

1. Страхувальник-резидент згідно з укладеними договорами страхування має право вносити страховику-резиденту страхові платежі лише у валюті України, а страхувальник-нерезидент - у вільно конвертованій валюті або у валюті України у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Якщо виникає потреба визначення розміру страхового платежу у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальникам-нерезидентам, то здійснюється відповідне перерахування суми платежу у валюті України у вільно конвертовану валюту за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день проведення платежу.

2. Страховики-резиденти (далі - страховики) можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з такою метою:

2.1. Для забезпечення виплат нерезидентам страхового відшкодування за страхувальників-резидентів відповідно до договорів страхування, дія яких поширюється на іноземну територію.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

заяву страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) про виплату страхової суми (страхового відшкодування);

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат;

договір страхування або страхове свідоцтво (поліс, сертифікат).

2.2. Для забезпечення виплат страхового відшкодування страхувальникам-нерезидентам - юридичним особам відповідно до укладених договорів страхування, дія яких поширюється на іноземну територію.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

заяву страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) про виплату страхового відшкодування;

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат;

договір страхування або страхове свідоцтво (поліс, сертифікат);

довідку, підписану керівником та головним бухгалтером страховика, щодо договорів страхування, укладених із страхувальниками-нерезидентами - юридичними особами, з відбитком печатки органу, уповноваженого здійснювати державний нагляд за страховою діяльністю (додаток 1).

2.3. Для розрахунків з нерезидентами відповідно до угод страховиків з цими нерезидентами про виконання останніми зобов'язань через мережу закладів "Асістанс" ("Assistance") щодо забезпечення надання послуг фізичним особам за договорами страхування, дія яких поширюється на іноземну територію, якщо страхувальник вносить страхові платежі у валюті України.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

угоду з нерезидентом про порядок та умови надання послуг фізичним особам під час їх перебування за кордоном у разі настання певних подій, які передбачені договором страхування або страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом);

у разі проведення розрахунків за надані страхувальникам послуги, крім документів, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту, також надаються примірник звіту перед нерезидентом (бордеро/bordereau) або інший документ, який згідно з угодою оформляється страховиком і містить перелік договорів страхування (страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), і рахунок-фактура (інвойс/invoice).

2.4. Для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування з перестраховиками-нерезидентами.

Для цього страховики подають уповноваженим банкам один із трьох таких пакетів документів: договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також підтвердження про прийняття ризику в перестрахування [ковер-нота (cover note)]; договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також примірник звіту перед нерезидентом [бордеро (bordereau)] або інший документ згідно з договором про перестрахування, який оформляється страховиком; договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також рахунок-фактуру [інвойс (invoice)].

2.5. Для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування з перестрахувальниками-нерезидентами.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс, ковер-нота/cover note тощо), що посвідчує прийняття ризику від перестрахувальника-нерезидента;

вимогу (заяву) перестрахувальника-нерезидента про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати);

наказ (розпорядження) страховика про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати) перестрахувальнику-нерезиденту;

документи, які за договором про перестрахування надаються для підтвердження настання страхового випадку та розміру завданих збитків (акт про збитки, понесені перестрахувальником-нерезидентом (бордеро/bordereau збитків), страховий акт (аварійний сертифікат) тощо);

довідку про перестрахове відшкодування (виплату) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом, що засвідчена відбитком печатки Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 2).

2.6. Для забезпечення виплат нерезидентам страхового відшкодування за страхувальників-резидентів або осіб, відповідальність яких застрахована відповідно до внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування).

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

заяву про виплату страхового відшкодування від особи, яка має право на таке відшкодування;

внутрішній договір страхування (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /сертифікат/);

документи, що підтверджують факт настання дорожньо-транспортної пригоди;

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат.

2.7. Для покриття частини страхових резервів в іноземній валюті за договорами страхування життя в межах, установлених чинним законодавством України, якщо страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями в іноземній валюті. Резерв утворюється у тих валютах, у яких страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам довідку щодо договорів страхування життя, які використовувалися для розрахунку розміру резервів довгострокових зобов'язань для покриття відповідальності перед страхувальниками в іноземній валюті, за підписами керівника, головного бухгалтера страховика та актуарія з відбитком печатки Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 3).

Купівля страховиками іноземної валюти з метою, передбаченою у цьому підпункті, здійснюється протягом 90 календарних днів від дня засвідчення відбитком печатки про отримання довідки Уповноваженим органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

3. Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) може купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з такою метою:

3.1. Для виплат страхового відшкодування за страховика - члена МТСБУ відповідно до статей 4, 5 та 6 Процедурних правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" (далі - Процедурні правила) або за власника та/або користувача зареєстрованого в Україні транспортного засобу згідно зі статтею 9 Процедурних правил.

Для цього МТСБУ надає уповноваженим банкам:

процедурні правила (надаються одноразово);

повідомлення (вимоги) про компенсацію витрат, надіслане іноземним бюро або уповноваженою ним особою до МТСБУ відповідно до Процедурних правил;

договір страхування (страховий сертифікат "Зелена картка") або відомості про договір страхування (страховий сертифікат "Зелена картка").

3.2. Один раз на квартал для покриття частини централізованих страхових резервних фондів МТСБУ у вільно конвертованій валюті в межах, установлених чинним законодавством України, якщо МТСБУ несе відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями у вільно конвертованій валюті. МТСБУ здійснює купівлю вільно конвертованої валюти для покриття фонду страхових гарантій у межах надходжень відрахувань, установлених чинним законодавством України, до цього централізованого страхового резервного фонду від страхових платежів за додатковими договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, що одержані протягом попереднього кварталу. Обсяги вільно конвертованої валюти, які забезпечують покриття фонду страхових гарантій, установлюються на рівні мінімального розміру цього фонду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Для цього МТСБУ надає уповноваженим банкам:

підтвердження Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, про потребу купівлі певної суми вільно конвертованої валюти. Контроль за достовірністю розрахунку зазначеної суми проводить Уповноважений орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

Купівля МТСБУ вільно конвертованої валюти з метою, передбаченою у цьому підпункті, здійснюється лише протягом кварталу, наступного за тим, у якому надано підтвердження.

3.3. Для виплат нерезидентам страхового відшкодування відповідно до пунктів 41.1 та 41.2 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього пункту).

Для цього МТСБУ надає уповноваженим банкам:

документи, що підтверджують факт настання дорожньо-транспортної пригоди;

документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат;

наказ МТСБУ на виплату (перерахування) суми іноземної валюти.

4.

Постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів і страхові (перестрахові) брокери-резиденти (далі - страхові брокери) можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами та/або перестрахувальниками-нерезидентами за посередництвом страхових брокерів.

Для цього страхові брокери дають уповноваженим банкам договір про надання перестрахових брокерських послуг (брокерську угоду), у якому зазначається порядок здійснення розрахунків лише через відповідного страхового брокера, або договір комісії, або договір доручення, укладений між перестрахувальником чи перестраховиком-резидентом і страховим брокером.

У разі купівлі іноземної валюти для сплати перестрахувальної премії за договором про перестрахування, укладеним з перестраховиком-нерезидентом, додатково до документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, додаються такі документи:

договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс, ковер-нота/cover note тощо), що посвідчує прийняття ризику в перестрахування із зазначенням інформації про відповідного перестраховика, його частки ризику і належних до сплати перестрахових платежів;

звіт перед нерезидентом (бордеро/bordereau) або інший документ згідно з договором про перестрахування (рахунок-фактура (інвойс/invoice) або дебет-нота/debit note тощо).

У разі купівлі іноземної валюти для виплати перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом, додатково до документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, додаються такі документи:

договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс, ковер-нота/cover note тощо), що посвідчує прийняття ризику в перестрахування із зазначенням інформації про відповідного перестраховика, його частки ризику і належних до сплати перестрахових платежів;

вимога (заява) перестрахувальника-нерезидента про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати);

наказ (розпорядження) страховика про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати) перестрахувальнику-нерезиденту;

документи, які за договором про перестрахування надаються для підтвердження настання страхового випадку та розміру завданих збитків (акт про збитки, понесені перестрахувальником-нерезидентом (бордеро/bordereau збитків), страховий акт (аварійний сертифікат) тощо);

довідка про перестрахове відшкодування (виплату) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом, що засвідчена відбитком печатки Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 2).

Постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів також мають право купувати іноземну валюту за гривні, одержані від надання в Україні послуг, що передбачені законодавством України, з метою її перерахування на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво.

5. Страховики-резиденти (крім визначених у пункті 6 цього Положення) та страхові (перестрахові) брокери-резиденти при перерахуванні іноземної валюти за договорами про перестрахування з перестраховиками-нерезидентами та/або купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою її перерахування за такими договорами подають до вповноваженого банку копію такого договору, зареєстрованого Уповноваженим органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (шляхом зазначення на титульному аркуші дати та номера реєстрації або проставляння на ньому відбитка штампа із зазначенням дати та номера реєстрації).

6. Страховики-резиденти, які мають статус страховиків із страхування відповідальності перевізників - учасників Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України та, діючи в рамках Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, мають право купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України для перерахування платежів відповідно до договорів про перестрахування.

Для цього страховики подають уповноваженим банкам:

копії договору про перестрахування та угоди про розподіл квот за ризиками, що пов'язані з використанням книжок МДП;

копію вимоги про сплату платежу згідно з договором перестрахування [рахунок-фактура (інвойс (invoice), дебет-ноти (debit note) тощо];

гарантійний лист Міжнародного союзу автомобільного транспорту щодо підтвердження відповідності умов договору перестрахування загальним (стандартним) умовам страхування гарантій щодо застосування книжок МДП.

7. Уповноважений банк може здійснювати купівлю іноземної валюти та інші операції відповідно до вимог цього Положення на підставі оригіналів відповідних документів (у тому числі електронних документів) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.

Копії документів в електронній формі створюються клієнтом шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчуються електронним цифровим підписом клієнта (підписом уповноваженої особи), накладеним відповідно до вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису (далі - електронна копія документа). Електронні копії документів можуть подаватися засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо та залишаються в уповноваженому банку на зберіганні в електронному архіві.

Копії документів у паперовій формі засвідчуються в нотаріальному порядку або клієнтом (підписом керівника або заступника керівника) і залишаються в уповноваженому банку на зберіганні.

8. Уповноважені банки мають право вимагати від клієнтів перекладу на українську мову документів, які зазначені в цьому Положенні та укладені іноземною мовою. Переклад документів засвідчується клієнтом банку (підписом керівника або його заступника).

Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.

Не перекладаються на українську мову документи, які складені іноземною мовою, за умови, що вони відрізняються лише цифровою інформацією та/або даними щодо конкретних фізичних осіб (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання) або юридичних осіб (найменування, місцезнаходження) від зразка, який перекладено з іноземної мови з дотриманням вимог абзацу першого цього пункту.