Про затвердження Положення з медичного забезпечення польотів державної авіації України

Примітки:

1. Наведені терміни усунення від польотів можуть бути збільшені за підвищеної індивідуальної чутливості до тих чи інших ліків, що слід зазначати в медичній книжці.

2. Термін дії препарату визначається за аркушем-вкладишем.

Примітки:

1. Кімната передпольотного медичного огляду, як правило, розташовується на аеродромі й призначена для проведення передпольотного (міжпольотного, післяпольотного) медичного огляду льотного складу.

2. Вона повинна бути теплою, просторою, світлою й затишною, складатися, як правило, із двох приміщень. Перше з них призначене для очікування і обладнується вішаками для одягу, необхідною кількістю стільців, крісел або диванів, столиками для газет, журналів, брошур, медичної літератури. Друге приміщення призначається безпосередньо для проведення медичного огляду. У ньому повинні бути стіл для лікаря, стільці, кушетка, умивальник, антропометричні прилади, настільна лампа, графин із чистою питною водою, медична шафа для зберігання медичного майна й медикаментів, необхідних для проведення огляду й надання невідкладної допомоги.

3. Під час проведення передпольотного медичного огляду фельдшер (медична сестра) проводить льотному складу, що оглядається, вимірювання температури тіла. У випадку відсутності кімнати очікування вимірювання температури тіла проводиться в коридорі або в іншому опалюваному приміщенні.

4. Кімната передпольотного медичного огляду обладнується пристроєм гучномовного зв’язку з керівником польотів і динаміками для прослуховування радіообміну екіпажів.

Документацією начальника медичної служби авіаційної частини з медичного забезпечення польотів є:

журнал планування і обліку роботи начальника медичної служби з медичного забезпечення польотів (форми 1-12);

журнал обліку результатів передпольотного медичного огляду льотного складу (форма 13);

особиста карта передпольотного, міжпольотного і післяпольотного медичного огляду льотного складу (форма 14).

Журнал є основним документом планування і оперативного обліку заходів, які проводяться начальником медичної служби з медичного забезпечення польотів. Він має бути оформлений в окремому багатоаркушевому зошиті, в якому кількість аркушів кожної із 12 форм, що входять в нього, визначається залежно від потреби з обов’язковою наявністю місця для внесення даних про додаткові заходи та зауваження перевіряючих.

Журнал повинен бути пронумерованим, прошнурованим, скріпленим печаткою, облікований в діловодстві і зберігатись як документ для службового використання. Усі розділи журналу заповнює начальник медичної служби або особа, яка його замінює. Журнал розрахований на два роки роботи. Зберігається протягом трьох років як довідковий матеріал.

План роботи медичної служби військової частини А ____ на 20___ рік (форма 1) повинен відповідати організаційно-методичним вказівкам на навчальний рік і включати такі розділи:

медичне забезпечення польотів;

бойова і спеціальна підготовка медичного складу;

лікувально-профілактичні заходи;

медичне постачання;

санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи;

військово-медична підготовка;

санітарно-освітня робота.

Pозділ медичного забезпечення польотів повинен включати заходи з лікарсько-льотної експертизи, медичного контролю в міжкомісійний період, в період підготовки і проведення польотів, з вивчення впливу факторів професійної діяльності на організм і заходи щодо їх профілактики, з вибору і припасування захисного спорядження, медичного вивчення індивідуальних особливостей льотчика в процесі тренажерної підготовки і різних спеціальних тренувань, а також заходи з психофізіологічної підготовки льотного складу, підготовки з питань авіаційної медицини, медичного забезпечення ЛТН і ТН, фізичної підготовки, проведення комплексу реабілітаційних заходів льотному складу тощо.

План роботи медичної служби військової частини А ____ на ___ 20___ рік (місяць) (форма 2) відображає її особливості залежно від умов, місця розташування, часу, року, перенавчання і освоєння нових типів бойового застосування тощо. У ньому повторюються розділи плану на рік, вказуються конкретні особи, які вимагають проведення тих чи інших заходів, безпосередні виконавці.

Доповідь командиру частини (начальнику) про стан медичного забезпечення за місяць (форма 3) готується до кінця кожного місяця. У ній наводяться дані про захворюваність, госпіталізацію і працевтрати особового складу, стан медичного забезпечення польотів, санітарно-гігієнічний стан місць відпочинку, харчування особового складу, вказуються основні причини тимчасового усунення льотного складу від польотів, недоліки, що були, причини їх виникнення та пропозиції щодо їх усунення.

Оперативний облік динамічного лікарського контролю за льотним складом (форма 4) планується на навчальний рік. До форми заносяться всі заходи динамічного медичного контролю відповідно до прізвищ всього льотного складу. При цьому не буде вважатись порушенням, якщо на кожного льотчика в частинах будуть заведені персональні облікові картки.

План лікувально-профілактичних заходів для особового складу (форма 5) складається за результатами ЛЛК льотного складу і осіб ГКП та поглибленого медичного обстеження інших категорій військовослужбовців. Форма ведеться за категоріями особового складу. До плану включаються особи, які мають хронічні захворювання і підлягають диспансерному лікарському спостереженню, а також особи льотного складу, які мають надлишкову масу тіла, у тому числі з діагнозом "здоровий".

Відомості про осіб, направлених на стаціонарне обстеження і лікування (форма 6), в профілакторій (форма 8), кількість путівок в санаторії і будинки відпочинку (форма 7), заняття з льотним складом з авіаційної медицини і військово-медичної підготовки (форма 9), заняття з членами сімей льотного складу (форма 10), санітарно-освітня робота (форма 11) заносяться у відповідні графи вказаних форм. Облік льотного складу, який усунено від польотів під час передпольотного медичного огляду, здійснюється за формою 12.

Застосовуються три основних види харчування льотного складу:

повсякденне (передпольотне) харчування в наземних умовах;

бортове харчування в тривалих польотах, що включає бортове водозабезпечення;

харчування та водозабезпечення в аварійних умовах.

Особливості зазначених видів харчування льотчиків знайшли відображення у відповідних нормах постачання: льотному, бортовому та аварійних пайках.

У комплексі заходів з психофізіологічної підготовки льотного складу до польотів особливе значення надається організації раціонального повсякденного (передпольотного) харчування. Повсякденне (передпольотне) харчування - це всі прийоми їжі протягом 24 годин до початку польотів, особливо безпосередньо перед вильотом.

Повсякденне (передпольотне) харчування організовує продовольча служба на базі стаціонарної льотної їдальні. Передпольотна їжа може прийматися в їдальні і безпосередньо на аеродромі. У льотній їдальні організовуються, як правило, основні прийоми їжі: сніданок, обід, вечеря, а на аеродромі - другі сніданки або вечері.

Повсякденне (передпольотне) харчування є важливим засобом підвищення працездатності льотчика в польоті та збереження його здоров’я. Передпольотний сніданок (обід, вечерю) льотний склад повинен отримувати в льотній їдальні за 1,5-2 години до вильоту. Для того, щоб не допустити висотного метеоризму, в передпольотний раціон не включаються продукти, що сприяють підвищеному газоутворенню в кишечнику (горох, бобові, квасоля, чечевиця, ячмінна та вівсяна крупи, кукурудза, редька, ріпа, гарбуз тощо).

Продукти рослинного походження, багаті на клітковину, вводяться у передпольотний раціон в суворо нормованих кількостях: не більше 200 г житнього хліба (вчорашньої випічки), не більше 100 г капусти, не більше 550 г картоплі, не більше 250 г інших овочів. Овочі повинні проходити термічну обробку. Не рекомендується перед польотом пити квас та холодну некип’ячену воду у великій кількості.

В добовому передпольотному раціоні не дозволяється робити заміну продуктів, яка може спричинити збільшення вмісту в добовому пайку круп, житнього хліба, овочів. З метою зменшення газоутворення в кишечнику рекомендується використовувати в передпольотному харчуванні кисле молоко, кефір, ацидофілін, цибулю, часник, кріп, які пригнічують газоутворюючу флору кишечника. Особливо доцільним може бути прийом цих продуктів на вечерю напередодні польотів.

Полівітамінні препарати, що входять до складу льотного пайка, потрібно приймати під час передпольотного прийому їжі. У передпольотний раціон повинні включатися продукти, що легко перетравлюються та засвоюються і мають невеликий об’єм. Його калорійність встановлюється відповідно до режиму харчування.

Щоб позбутися можливих диспепсичних розладів - у передпольотне меню не потрібно включати багаті жиром продукти, особливо жирну свинину та баранину, а також жирні види риби та птиці.

Для збереження високої працездатності під час льотної зміни безпосередньо на аеродромі через 4 години після передпольотного прийому їжі повинен додатково видаватися другий сніданок (друга вечеря) калорійністю біля 700 ккал, що вміщує переважно поживні речовини, які легко перетравлюються та засвоюються, вуглеводи, жири та білки. Через це до другого сніданку рекомендується включати білий хліб, цукор, сир, яйця, ковбасу, кисле молоко, шоколад, гарячий чай та каву.

Розподіл добового раціону за прийомами їжі (у відсотках від загальної калорійності льотного пайка) для чотириразового харчування наведено в таблиці.

Другий сніданок і друга вечеря видаються, як правило, на аеродромі у перерві між польотами.

В умовах жаркого клімату за високих денних температур повітря калорійність їжі, що приймається в найбільш спекотні години, які збігаються з інтенсивним льотним навантаженням, не повинна перевищувати 20-35% загальної добової калорійності. Під час вечері в кінці робочого дня її можна збільшити до 36-40%.

У разі триразового режиму харчування на сніданок повинно припадати біля 30 %, на обід - 50 %, на вечерю - 20 % загальної добової калорійності раціону.

З метою забезпечення раціонального харчування, запобігання харчовим отруєнням та токсикоінфекціям під час базування на аеродромах, не обладнаних стаціонарними харчоблоками, необхідним є посилений контроль за санітарним станом польових кухонь-їдалень, якістю продуктів та води, умовами зберігання, приготування та прийому їжі, а також за станом здоров’я персоналу польової кухні-їдальні.

У разі відсутності можливості приготування їжі з продуктів льотного пайка можуть використовуватись консервовані та концентровані продукти, що мають харчову цінність, аналогічну льотному пайку. У цих випадках передбачається триразове харчування. Добові раціони продуктів на заміну льотного пайка комплектуються авіаційно-технічними частинами за рахунок продуктів, що надходять на поточне постачання, у суворій відповідності до норм. Раціони у вигляді сухих пайків комплектуються з розрахунку на 2-3 або 4 особи. Заявку на необхідну кількість добових раціонів подає штаб авіаційної частини в авіаційно-технічну частину.

У разі відсутності польових кухонь-їдалень на аеродром повинні бути доставлені армійські казанки (каструлі), ложки, виделки та ножі для відкривання консервів. Для того, щоб розігріти їжу, повинно бути доставлене сухе паливо з розрахунку 100 г на одного льотчика на добу. Питна вода та вода для приготування їжі повинна постачатись тільки з перевірених джерел та відповідати встановленим вимогам. Якщо харчування льотного складу здійснюється в пунктах громадського харчування, лікар під час проведення передпольотного медичного огляду уточняє час прийому та характер їжі.

Бортові пайки комплектують у льотній їдальні спеціально призначені та проінструктовані особи. Продукти бортового пайка на один прийом їжі після зовнішнього огляду укладаються в пакети з плівки окремо на кожного члена екіпажу. Укладка продуктів в один пакет на двох осіб і більше не дозволяється. У бортових пайках забороняється використовувати черствий хліб, прострочені або забруднені продукти, а також негерметичні і сильно деформовані банки з м’ясними, м’ясо-рослинними консервами та соками, банки з ознаками бомбажу.

З метою забезпечення різноманітним харчуванням членів екіпажів літаків під час польотів тривалістю 8 годин і більше дозволяється проводити заміну окремих продуктів згідно з варіантами бортових пайків, що регламентуються керівними документами.

У льотній їдальні готують також гарячий чай і каву, які розливаються в індивідуальні або групові термоси, що видають екіпажу в політ. Заготовляти гарячі напої необхідно з розрахунку не менше 100 мл на годину польоту на 1 особу.

Бортові сумки з пайками і термоси доставляють на аеродром до вказаного у заявці часу і здають під розписку члену екіпажу, відповідальному за організацію харчування в польоті. На літаку бортові пайки розміщують в призначених для них місцях.

У польотах на значних висотах, коли надлишковий тиск в герметичній кабіні не менше барометричного тиску на висоті 5000 м, екіпаж використовує кисень. Перед прийомом їжі та питтям включається безперервна подача кисню та послабляється киснева маска праворуч. Після цього маска відокремлюється лівою рукою, а правою до роту підноситься їжа чи кухоль з чаєм (водою, соком). Після закінчення прийому їжі і пиття маска повертається на місце, підтягується до обличчя і виклю чається безперервна подача кисню.

За особою, що приймає їжу чи п’є, повинен спостерігати один з членів екіпажу для того, щоб у випадку необхідності надати допомогу. Під час раптової розгерметизації кабіни необхідно негайно припинити прийом їжі, повернути маску в попередній стан та відновити герметичність її прилягання до обличчя.

Під час польотів на значних висотах, коли надлишковий тиск в герметичній кабіні дорівнює фактичному барометричному тиску на висоті 5000 м або нижчий від нього, екіпаж повинен приймати їжу і пити виключно у КМ (ГШ), що має клапан для харчування (КМ-32П). У такі польоти повинен видаватись спеціальний бортовий пайок (висотний), що складається з консервованих пюреподібних та рідких продуктів, упакованих в алюмінієві туби. Перед вживанням їжі з туби необхідно відгвинтити ковпачок, зірвати захисну фольгу на горловині туби та нагвинтити на неї мундштук з парафінованого картону чи оргскла. Після цього, тримаючи підготовлену вищезгаданим способом тубу, правою рукою ввести мундштук через клапан в масці в рот. Для запобігання забрудненню маски та підмаскового простору не треба сильно натискувати на тубу рукою. Після польоту маска та дихальні клапани повинні бути очищені від залишків їжі, а сама маска - перевірена на герметичність.

З метою збереження та підтримки працездатності на рівні, необхідному для виживання після аварійного приземлення (приводнення) в безлюдній місцевості, екіпажі літаків забезпечуються аварійними запасами. До складу НАЗів, крім засобів сигналізації та зв’язку, предметів першої необхідності і аптечки, як правило, включаються аварійні запаси їжі і води (так звана водно-харчова група).

Медичний контроль за забезпеченням екіпажів літаків аварійними запасами їжі і води включає:

санітарно-гігієнічний контроль за якістю харчових продуктів і води, призначених для комплектування аварійних запасів;

контроль за правильним комплектуванням харчових груп аварійних запасів;

контроль за своєчасним поповненням аварійних запасів їжі та води.

Аварійні запаси їжі та води повинні комплектуватись згідно з вимогами чинного законодавства. Контроль за комплектуванням покладається на начальника медичної служби.

Санітарно-гігієнічний контроль за якісним станом харчових продуктів і води, що використовуються для комплектування аварійних запасів, здійснює начальник медичної служби, який акцентує увагу на строках виготовлення продуктів, ознаках їх псування, цілості і чистоті упаковки. Освіження продуктів, що входять до наборів аварійних запасів, проводиться після закінчення строків зберігання за планами командирів авіаційно-технічних частин, а також у разі встановлення повної або часткової неможливості використання продуктів.

У разі неможливості забезпечення льотного складу гарячою їжею в період підготовки до вильоту по тривозі харчування організовується за рахунок спеціального набору продуктів, визначеного відповідними документами. Виліт екіпажів натщесерце не допускається. Комплекти наборів продуктів повинні зберігатись в двох місцях: на продовольчому складі авіаційної частини та в спеціальному приміщенні на аеродромі. Набори повинні бути готові до видачі в будь-який час доби. Контроль за продуктами, що входять в комплект, здійснюється згідно з санітарно-гігієнічними вимогами (зовнішній вигляд, строк зберігання, цілісність упаковки, відсутність бомбажу).

В умовах авіаційних частин виявлення осіб з надлишковою масою тіла здійснюється шляхом систематичного зважування льотчиків, вимірювання окружності живота, товщини шкірної складки. Зміна цих показників об’єктивно відображує кількісний бік харчування.

Під час експертної оцінки маси, фізичного розвитку льотного складу використовується таблиця максимальної нормальної ваги чоловіків відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України , затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, та інші нормативно-правові документи, що регламентують питання лікарсько-льотної експертизи. Для льотного складу з тенденцією до систематичного збільшення маси тіла, коли вона тільки перевищує норму, але не досягає максимальної величини, основним завданням є стабілізація маси тіла. Для цього достатньо зменшити калорійність їжі, що вживається, та посилити фізичну активність (додатково до фізичної підготовки зайнятися спортом, бігом, туризмом, здійснювати тривалі прогулянки пішки тощо). Обмежене харчування за льотною нормою організовується як дієтичне харчування після відповідного наказу по частині.

Підставою для організації дієтичного харчування є рекомендація лікаря-терапевта під час проходження льотчиком чергової льотно-лікарської комісії (далі - ЛЛК). Начальник медичної служби спільно з начальником продовольчої служби та кухарем-інструктором складає спеціальну розкладку і затверджує її у командира авіаційної частини (начальника).

Першочергово слід зменшити добове вживання продуктів льотного пайка, що мають високу калорійність і містять переважно вуглеводи та жири: хліба пшеничного на 200 г, цукру на 50 г, масла вершкового на 40 г, шоколаду на 15 г. Калорійність добового раціону досягає при цьому 3845 ккал на добу.

Якщо протягом тижня вага не стабілізувалась, з наступного тижня належить перейти до другого етапу самообмеження. З пайка необхідно додатково виключити 100 г житнього хліба, 40 г макаронів, 25 г м’ясо-копченостей. Це дозволить зменшити калорійність добового раціону до 3480 ккал. Якщо ж і це не дасть протягом 7-10 днів стійкої стабілізації ваги, рекомендовано перейти до третього етапу зменшення добового раціону. Зменшується вживання цукру ще на 20 г, хліба житнього на 100 г, масла вершкового на 10 г, рису (чи інших круп) на 30 г. Калорійність добового раціону зменшується приблизно до 2970 ккал на добу.

У разі якщо на другому чи третьому етапі буде спостерігатись зменшення ваги нижче нормальних величин, що супроводжується явищами фізичної слабкості, необхідно дещо збільшити калорійність раціону шляхом поступового введення в дієту знятих з розкладки продуктів.

Для контролю за динамікою маси тіла бажано проводити зважування щоденно натщесерце, але не рідше, ніж один-два рази на тиждень (краще в понеділок і п’ятницю).

Заходи щодо зменшення маси тіла у осіб з ожирінням повинні проводитись під постійним наглядом лікаря. Одночасно повинно бути вирішене питання про їх допуск до польотів на підставі стану здоров’я.

Організація харчування та методика зважування можуть бути подібними до тих, що і при стабілізації маси.

У виникненні атерогенних змін ліпідного обміну найважливіша роль належить жировій та вуглеводній частинам раціону харчування (співвідношення між поліненасиченими та насиченими жирними кислотами, простими і складними вуглеводами та кількістю вжитого з їжею холестерину). Приведення у відповідність співвідношень між основними харчовими речовинами і їх складовими компонентами за умови адекватності фактичного харчування енерговитратам людини сприяє нормалізації атерогенних змін ліпідного обміну. У разі виявлення атерогенних змін ліпідного обміну призначається дієтичне харчування. Показаннями до призначення такого харчування є:

підвищений вміст в плазмі крові одного чи кількох показників ліпідного обміну:

холестерину;

тригліцеридів;

бета-ліпопротеїдів;

пре-бета-ліпопротеїдів;

знижений вміст у плазмі крові a-ліпопротеїдів;

надлишкова маса та ожиріння;

коефіцієнт атерогенності.

Дієтичне харчування призначає лікар авіаційної частини.