Необхідно перевірити наявність відповідних дозволів на списання матеріальних цінностей як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача).
Так, у разі проведення списання бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету, матеріальних цінностей вартістю за одиницю в розмірі понад 10 000 гривень повинен бути дозвіл центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів.
У разі проведення списання бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, матеріальних цінностей вартістю за одиницю в розмірі від 2500 гривень до 5000 гривень повинен бути дозвіл установи вищого рівня; а вартістю понад 5000 гривень - дозвіл місцевої державної адміністрації або відповідного рішення органів місцевого самоврядування.
Продаж будівель (у тому числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які належать до необоротних активів, дозволяється проводити тільки за експертною оцінкою, а інших матеріальних цінностей за справедливою вартістю, яка визначається комісією установи, організації.
У разі здійснення бюджетною установою операцій з продажу будівель і споруд ревізору необхідно перевірити повноту перерахування отриманих коштів до бюджету, за рахунок якого вона утримується.
Також необхідно перевірити, чи не проводилася безоплатна передача матеріальних цінностей бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів іншого бюджету, або суб'єктам господарювання.
Звернути увагу на факти передачі вищестоящій організації товарно-матеріальних цінностей, враховуючи те, що їх залишки можуть бути передані лише у разі реорганізації юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації, при зміні підпорядкованості. З'ясувати, чи не здійснювалася передача матеріальних цінностей, придбаних за рахунок власних надходжень, відразу після їх придбання на підставі листів - особових доручень вищестоящої установи.
У разі встановлення незаконного списання майна, залишкова вартість якого дорівнює нулю і оцінити яке по справедливій вартості на момент ревізії вже не є можливим (списане майно відсутнє), то ревізором робиться запис про нанесення збитків установі і при цьому довідково зазначається про вартість подібного майна за офіційними статистичними даними (якщо такі дані наявні).
4.9.8. По відомості нарахування зносу на основні засоби, форма N ОЗ-12 (бюджет), інвентарних картках обліку необоротних активів типової форми N ОЗ-6 (бюджет) та N ОЗ-8 (бюджет) необхідно перевірити правильність нарахування зносу на необоротні активи, який є показником того, через який час необоротний актив втрачає свою вартість.
У бухгалтерському обліку бюджетних установ знос об'єктів (предметів) необоротних активів обліковується на субрахунках рахунка 13 "Знос необоротних активів" і визначається в останній робочий день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані). Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, за якими закріплено відповідні субрахунки, норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи необоротних активів на кінець звітного року (група 1-5 відсотків; група 2-25 відсотків; група 3-15 відсотків).
Примітка. Знос не нараховується на земельні ділянки, будинки і споруди, які є унікальними пам'ятками архітектури та мистецтва; обладнання, експонати, зразки, діючі і недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються для учбових та наукових цілей; продуктивну худобу, буйволів, волів, оленів, багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку, фільмофонди, сценічно-постановочні засоби.
4.9.9. Необхідно звернути увагу на правильність ведення обліку земельних ділянок установи.
Облік земельних ділянок бюджетними установами проводиться відповідно до Інструкції N 64. Відповідно до п. 2.6 цієї Інструкції земельні ділянки обліковуються на субрахунку 101 "Земельні ділянки" на підставі державних актів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку або право постійного користування та встановлюються площа та вартість переданих земельних ділянок. У разі наявності у бюджетної установи державного акта на право тимчасового користування земельною ділянкою це право має обліковуватися за експертною оцінкою на субрахунку 122 "Інші нематеріальні активи" рахунка 12 "Нематеріальні активи". Витрати, пов'язані з виготовленням документації щодо землеустрою, відносяться на фактичні видатки установи.
Примітка. Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено в Законі України "Про оцінку земель".
Для відображення вартості земельних ділянок бюджетних установ, які мають державні акти на право власності чи право постійного користування, починаючи з грудня 2003 року вартість земельних ділянок обліковується на субрахунку 101 "Земельні ділянки" тільки після обов'язкового проведення експертної грошової оцінки цих земель, проведення якої регламентується Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою КМУ від 11.10.2002 р. N 1531 (до грудня 2003 року відображення земельних ділянок у складі основних засобів проводилося за нормативною грошовою оцінкою). У разі наявності у бюджетної установи державного акта на право тимчасового користування земельною ділянкою це право має обліковуватися за експертною грошовою оцінкою на субрахунку 122 "Нематеріальні активи" рахунка 12 "Нематеріальні активи" (з даного питання є роз'яснення ДКУ від 29.04.2005 р. N 07-04/853-3685).
4.9.10. Також необхідно перевірити правильність відображення в обліку витрат на придбання квартир в будинках, які установі не належать, якщо ці квартири придбано як службові або одержано безоплатно від підприємств-забудовників, які здійснювали будівництво за власні кошти і передавали житло в рахунок виконання зобов'язань за використання земельних ділянок бюджетних установ під будівництво житлових будинків.
Відповідно до Інструкції N 64 на облік беруться матеріальні та нематеріальні активи, які належать установі та забезпечують її функціонування. У складі необоротних активів обліковуються будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними та іншими установами; будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання; частина будинку, яка на правах власності належить установі.
Службові квартири або квартири, отримані безоплатно від підприємств-забудовників і які установі не належать, не відображаються в бухгалтерському обліку цієї установи і відповідно не відображаються у фінансовій звітності.
Примітка. Згідно з п. 5 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.88 р. N 37, облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
У разі придбання чи будівництва бюджетною установою житла для своїх працівників на відведеній земельній ділянці як окремого інвентарного об'єкта таке житло повинно обліковуватися на балансі даної установи на субрахунку 103 "Будинки і споруди". Згідно зі ст. 5 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, споруджені із залученням у порядку пайової участі коштів державних підприємств, установ, організацій, зараховуються до житлового фонду місцевих Рад народних депутатів, коли функції єдиного замовника по спорудженню цих будинків виконував виконавчий комітет Ради народних депутатів.
Якщо ж бюджетна установа придбала квартиру в будинку, який знаходиться у комунальній власності та обліковується в органах місцевого самоврядування, то витрати, пов'язані з цим придбанням, списуються на фактичні видатки бюджетної установи.
4.10. Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів
4.10.1. При здійсненні ревізії оплати транспортних послуг та утримання транспортних засобів, перевіряються наступні документи:
- бухгалтерські облікові регістри: меморіальні ордери N 4 "Накопичувальна відомість по розрахунках з іншими дебіторами", N 6 "Накопичувана відомість по розрахунках з іншими кредиторами", N 9 "Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів", форма N 438 (бюджет), N 10 "Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів", форма N 439 (бюджет), N 13 "Накопичувальна відомість витрачання матеріалів", форма N 396 (бюджет), відомості нарахування зносу на основні засоби, форма N ОЗ-12 (бюджет), інвентарні картки на автотранспортні заходи;
- первинні документи: подорожні листи, накладні, рахунки-фактури, накладні про внутрішнє переміщення, картки обліку пробігу автомобільних шин, акти про списання автотранспортних засобів, форма N ОЗ-4, акти про списання тощо;
- договори оренди автотранспортних засобів, договори щодо надання транспортних послуг, договори про матеріальну відповідальність, накази, дозволи, розпорядження тощо.
4.10.2. Перевірка передбачає контроль за вказаними документами об'єкта контролю на предмет:
- наявності власних, орендованих транспортних засобів (кількість автомобілів);
- дотримання встановленого ліміту легкового автотранспорту на обслуговування об'єкта контролю;
- відповідності фактично знятих у ході ревізії показників спідометрів автомобілів з показниками подорожніх листів; наявність фактів зайвого списання пального у випадку розбіжностей відповідних даних;
- дотримання норм списання палива і мастильних матеріалів;
- дотримання законодавства при списанні шин, акумуляторів, запасних частин, оплаті послуг з обслуговування та ремонту автомобілів;
- дотримання встановленого порядку оформлення подорожніх листів;
- чи не допускалися факти безпідставного використання легкових автомобілів у вихідні, святкові та інші неробочі дні та фактів використання автомобілів не на виконання функцій об'єкта контролю;
- дотримання умов договору щодо надання транспортних послуг у частині оплати їх вартості; встановлення умов користування транспортними послугами сторонніх юридичних та фізичних осіб, чи не допускалася сплата завищеної вартості чи обсягу наданих транспортних послуг;
- чи не допускалися факти безпідставної оплати транспортних послуг у вихідні, святкові та інші неробочі дні, обґрунтованість підстав для проведення оплати;
- чи не допускалися видатки на проведення страхування орендованих транспортних засобів.
4.10.3. На початку проведення ревізії витрат на оплату транспортних послуг необхідно встановити наявність власного та орендованого автотранспорту та ініціювати перед керівником установи проведення інвентаризації наявності автотранспортних засобів, пально-мастильних матеріалів та запасних частин. На основі даних карток обліку основних засобів, актів на списання вузлів, деталей на автомобілі слід перевірити відповідність номерів шасі і двигуна паспортним даним.
При проведенні інвентаризації пального необхідно по можливості зняти залишки пального у баках автомашин, а також у сховищах та порівняти показники спідометрів у дорожніх листах з фактичними даними, які значаться за кожною відповідальною особою, вивести залишки пального та порівняти їх з фактичними. При виявленні лишків вжити належних заходів для їх оприбуткування та віднесення у підзвіт відповідальної особи, при недостачі - провести розрахунок збитків відповідно до постанови N 116.
4.10.4. Відповідно до Інструкції N 64 автомобіль є об'єктом обліку як транспортний засіб, який обліковується у складі необоротних активів за вартістю, яка включає витрати на його придбання. У разі придбання установою протягом періоду, що ревізується, автотранспорту необхідно перевірити чи не допущено граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів.
Примітка. Граничні суми витрат на придбання автомобілів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 р. N 332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів" (далі - постанова N 332).
Також слід звернути увагу на те, чи збільшено первісну вартість автотранспорту в разі проведення його дообладнання.
Наприклад, якщо при придбанні автомобіль обладнаний сигналізацією, то її вартість уже включено в первісну вартість автотранспортного засобу. У випадку, коли було придбано автомобіль без сигналізації, і його дообладнали охоронною сигналізацією, що призвело до додаткового укомплектування автомобіля, то зазначені операції відповідно до п. 1.6 Інструкції N 64 призведуть до зміни первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів. Тобто при встановленні сигналізації відбудеться дообладнання автомобіля, а не придбання необоротного активу.
4.10.5. Перевіряється обґрунтованість розрахунків за КЕКВ 1135 "Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів". Для цього необхідно порівняти фактичні видатки на утримання автотранспорту минулого року з встановленими асигнуваннями, при цьому врахувати зміну цін (подорожчання чи здешевлення) на пально-мастильні матеріали, вибуття одиниць автотранспорту чи заплановане придбання автотранспорту. З'ясувати, чи не допускалися витрати коштів загального та/або спеціального фондів на ремонт автомобілів, які не значаться на балансі, або тих, поломка яких виникла з вини конкретної особи.
4.10.6. При перевірці списання пально-мастильних матеріалів необхідно перевірити дотримання встановленого порядку та норм списання.
Примітка. Списання пально-мастильних матеріалів здійснюється за Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. N 43, на підставі даних про пробіг автомобіля.
Ці Норми поширюються лише на моделі автомобілів із зазначеними технічними даними та особливостями конструктивного виконання. Слід відмітити, що в техдокументації заводів-виробників автомобілів часто зазначено контрольні витрати палива в різних режимах. Ці показники не е базовими лінійними нормами і не можуть бути підставою для списання використаних пально-мастильних матеріалів.
Підприємствам надано право самостійно встановлювати лінійні норми для газобалонних, спеціальних автомобілів і для нових модифікацій автомобілів (якщо існує норма для базового автомобіля). У цьому випадку лінійні норми встановлюються на підставі розрахунків. У разі відсутності норм витрат палива для базових автомобілів їх власники повинні замовляти розробку тимчасових норм у ДержавтотрансНДІпроекті.
У разі виявлення численних невідповідностей в обліку при перенесенні залишків пального (в подорожніх листах, оборотних відомостях тощо) необхідно зробити накопичувальну порівняльну відомість за рік стосовно щоденного отримання та списання пального (у розрізі його видів) для виявлення "червоних залишків" (випадків списання пального без фактичної наявності його у залишках) або зайвого списання.
Підставою для списання використаних легковим автотранспортом пально-мастильних матеріалів є подорожній лист установленої форми.
Примітка. Типова форма подорожнього листа і порядок її заповнення регулюються Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 17.02.98 р. N 74.
Подорожній лист оформляється лише на один робочий день і видається за умови здавання водієм подорожнього листа за попередній день роботи. Бланки подорожніх листів службових легкових автомобілів видаються під розписку особі, відповідальній за оформлення та видачу подорожніх листів водіям. Списання використаних бланків подорожніх листів здійснюється щокварталу за актом із зазначенням їх кількості, затвердженим керівником підприємства. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 р. N 848 "Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями" (далі - постанова N 848) після кожної поїздки посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, у подорожньому листі водія підтверджує особистим підписом час закінчення обслуговування.
Ураховуючи, що подорожній лист службового легкового автомобіля є підставою для списання витраченого пального на загальний пробіг, необхідно перевірити дані показника спідометра на початок і кінець дня, а також правильність перенесення даних кінця дня з одного подорожнього листа до наступного на початок дня, по можливості перевірити достовірність зазначеного кілометражу по зазначеному в подорожньому листі маршруту, кількість витраченого пального відповідно до встановленої норми. Перевірити за окремий період достовірність відображення оборотів за субрахунками N 235 "Паливо, горючі і мастильні матеріали", N 238 "Запасні частини до машин і обладнання".
З'ясувати, чи не утримується за рахунок організації, що ревізується, транспорт, який належить вищестоящій організації або приватним особам; чи не було випадків використання транспорту в особистих цілях працівниками або іншими особами без відповідної оплати. Легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов'язаних зі службовою діяльністю посадових осіб.
Крім того, при перевірці видатків на утримання транспортних засобів слід з'ясувати, чи не проводилося установою (закладом) списання паливно-мастильних матеріалів на автомобілі в той період, коли вони знаходилися у ремонті, чи не використовувалися службовими особами автомобілі, закріплені за ними під час перебування останніх у відпустках, на лікарняному та у відрядженні, а також чи оформлялися подорожні листи на водіїв, які знаходилися на лікарняному.
Необхідно звернути увагу на факти використання автотранспорту у вихідні і святкові дні, наявність відповідних наказів та дозволів на його використання. Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови N 848 користування легковими автомобілями у вихідні та святкові дні, а також відрядження на легковому автомобілі за межі області, Автономної Республіки Крим на відстань, що перевищує 200 кілометрів, здійснюються лише з дозволу керівника установи.
4.10.7. Необхідно звернути увагу на випадки виплати компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок. Відповідно до Норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання, затверджених наказом Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 12.11.93 р. N 88, установи, що утримуються за рахунок коштів бюджету, виплату компенсації працівникам за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок не провадять, крім сільських, селищних, міських і районних у містах Рад народних депутатів, які відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" самостійно визначають витрати на утримання цих органів.
4.11. Утворення та використання власних надходжень бюджетних установ
4.11.1 При здійсненні ревізії операцій з утворення та використання власних надходжень основними документами, що перевіряється, є:
- кошторис установи, розрахунки до спеціального фонду кошторису, які складаються за кожним джерелом доходів;
- меморіальний ордер N 3 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)", форма N 382 (бюджет) чи N 3 (авт), меморіальний ордер N 14 "Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ", форма N 409 (бюджет) та первинні документи до них.
- договори, контракти, інші документи, які передбачають надання бюджетною установою платних послуг; розрахунки калькуляцій тощо.
4.11.2. Перевірка передбачає контроль за вказаними документами об'єкта контролю на предмет:
- законності надання бюджетною установою конкретних видів платних послуг та зарахування власних надходжень;
- дотримання вимоги законодавства при визначенні вартості платних послуг;
- повноти перерахування необхідної частки отриманих власних надходжень до бюджету;
- використання власних надходжень бюджетної установи відповідно до визначених напрямів та чи не допускалося покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису.
4.11.3. Для обліку операцій нарахування доходів спеціального фонду використовується меморіальний ордер N 14 "Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ" (субрахунки 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги", 712 "Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ", 713 "Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду"). На кожен вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери, які нумеруються відповідно N 14-1, 14-2, 14-3.
Слід звернути особливу увагу на те, чи не планує установа отримувати доходи від видів діяльності, що не включені до переліків, які затверджуються Кабінетом Міністрів, та чи відповідають заплановані видатки напрямам, передбаченим постановою N 659.
Відповідно до п. 19 постанови N 228 розподіл видатків спеціального фонду кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді. Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилася.
До кошторису можуть включатися тільки видатки, які передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів (п. 20 постанови N 228).
4.11.4. Платні послуги бюджетними установами надаються згідно з їх функціональними повноваженнями. Плата за послуги - це кошти, які надійшли як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ. Зазначені надходження використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням цих послуг.
Необхідно перевірити правильність установлених цін (тарифів), розрахунку калькуляцій, звернувши особливу увагу на те, щоб усі необхідні види видатків у відповідних розмірах були включені до собівартості продукції (робіт, послуг). З'ясувати, чи не занижується розмір дохідної частини кошторису через необґрунтоване заниження цін (тарифів) порівняно з собівартістю продукції (робіт, послуг), встановлення не передбачених законодавством пільг або безоплатного надання послуг (виконання робіт, відвантаження товарів), які повинні надаватися виключно на платній основі. При виявленні таких випадків необхідно встановити суму втрат, а також джерела покриття фактично здійснених видатків.
Оскільки для виконання робіт на платних умовах залучаються певні матеріальні і трудові ресурси, вартість цих послуг не може бути меншою від їх фактичної собівартості. У ході перевірки слід визначити, які саме види ресурсів та у яких обсягах використовуються для здійснення певної діяльності, та порівняти з калькуляціями. У конкретних калькуляціях та в кошторисі повинні бути передбачені всі видатки, пов'язані із здійсненням певної діяльності, включаючи видатки на оплату праці осіб, що виконують цю роботу. При цьому слід упевнитися, що роботи, які виконуються на платних умовах, не перешкоджають виконанню основних функцій установи і не відволікають штатних працівників від основної роботи. Тобто для таких робіт повинні бути передбачені штатні посади і визначено час.
Одним із найбільш типових порушень, що виявляються контрольними заходами, є покриття за рахунок коштів загального фонду видатків, пов'язаних з наданням бюджетною установою платних послуг, та надання пільг, не передбачених законодавством, по оплаті платних послуг. Досить поширеною є практика використання коштів загального фонду на виплату заробітної плати за роботи, що виконуються на платних умовах, на оплату комунальних послуг, які спожиті при наданні платних послуг, а також на покриття видатків, що не обумовлені основною діяльністю установи, яка фінансується за рахунок коштів загального фонду бюджету.
4.11.5. До надходжень від господарської та/або виробничої діяльності належать кошти, які бюджетні установи отримують від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток; кошти від використання праці спецконтингенту; відрахування від заробітку спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо. Використовуються ці кошти на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ.
При цьому в разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду.
При перевірці діяльності підсобних господарств, різного виду майстерень, міні-виробництв, цехів особливу увагу слід приділяти повноті відшкодування спожитих при здійсненні виробничої діяльності комунальних послуг. На практиці досить часто мають місце випадки, коли такі видатки плануються і повністю відшкодовуються за рахунок загального фонду. За відсутності приладів обліку спожитих такими підрозділами комунальних послуг доцільно провести розрахунок обсягів таких витрат виходячи з передбачених норм споживання, потужності приладів та часових регламентів їх роботи. Це ж може стосуватися й інших витрат таких підрозділів (заробітна плата, нарахування на неї, видатки на утримання транспорту, послуги зв'язку тощо).
4.11.6. Наступною підгрупою можливих надходжень до спецфонду є плата за оренду майна бюджетних установ, яка повинна використовуватися на утримання, придбання обладнання та ремонт майна. При цьому до орендної плати не включаються витрати на утримання орендованого майна, тобто в разі здійснення бюджетною установою таких витрат орендар повинен відшкодовувати їх вартість окремо.
Як правило, оплата послуг з експлуатації будинків, електро-, тепло- та водопостачання, каналізації, інших комунальних послуг здійснюється за виставленими рахунками за відповідними кодами економічної класифікації видатків. При цьому, якщо розрахунки з постачальниками зазначених послуг здійснює безпосередньо установа-орендодавець, кошти, які сплачує орендар, повинні відображатися як відшкодування здійснених витрат за загальним фондом та відноситися на відновлення касових видатків за відповідними кодами. Якщо ж видатки здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, то суми відшкодувань зараховуються відповідно на рахунки спеціального фонду і відображаються як зменшення видатків за цим фондом.
При цьому операції з отримання коштів на відшкодування сплачених бюджетною установою за орендаря комунальних послуг у балансі зі сплаченим ПДВ дають нульовий результат для сплати до бюджету.
Необхідно звернути увагу на документальне оформлення надання земель в оренду та встановити (за наявності) випадки безоплатного використання земель. Перевірити стан оформлення та укладання договорів оренди на земельні ділянки, правильність установлення ставок орендної плати, що застосовуються на території місцевих рад із посиланням на відповідні рішення, повноту та своєчасність фактичного надходження коштів за оренду земель, установити втрати від безоплатного надання в користування земель або за заниженими ставками орендної плати. При цьому слід керуватися Земельним кодексом України, законами України "Про оренду землі" та "Про плату за землю".
Під час перевірки орендних відносин необхідно досліджувати, чи дотримано бюджетною установою вимоги закону про Державний бюджет на відповідний рік у частині направлення частки орендної плати до загального фонду Державного бюджету, а також рішення місцевих органів самоврядування щодо направлення частки орендної плати до місцевих бюджетів.
4.11.7. Необхідно перевірити надходження бюджетних установ від реалізації майна (кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів (крім будівель та споруд) та інших матеріальних цінностей, за здані як брухт і відходи чорні та кольорові метали тощо). Суми, отримані бюджетними установами від продажу будівель і споруд, повинні вноситися в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується дана установа.
Під час перевірки зазначених операцій необхідно визначити, чи дотримано вимоги Інструкції ДКУ N 142/181.
Слід мати на увазі, що суми, які надходять готівкою, в обов'язковому порядку належать зарахуванню на спеціальний реєстраційний рахунок в органах Держказначейства. Використання власних надходжень без попереднього зарахування їх на спеціальний реєстраційний рахунок забороняється.
4.11.8. Бюджетна установа може отримувати благодійні внески, гранти та дарунки. До цієї підгрупи належать усі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги. Необхідно звертати увагу на дотримання установою вимог Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 04.08.2000 р. N 1222.
Відповідно до зазначеної постанови благодійні внески можуть надаватися благодійниками у грошовій формі для потреб фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи та послуги. При проведенні перевірки з цього питання необхідно в обов'язковому порядку перевіряти цільове використання отриманих коштів у разі, якщо благодійником визначена мета їх використання.
При цьому кошти благодійних внесків не можуть спрямовуватися на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ. Крім того, вони не повинні заміняти плату за надання установами і закладами платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку.
Примітка. У разі коли на об'єкті контролю проводилося списання з балансу гуманітарної допомоги з певним терміном експлуатації, слід перевірити дотримання вимог Порядку списання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які мають певний термін експлуатації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. N 514.
Бюджетні установи можуть отримувати кошти для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, а також від інших бюджетних установ. До цієї групи належать також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ. У разі надходження коштів для виконання доручень необхідно перевірити їх цільове використання.
4.11.9. Перевіряється своєчасність внесення зміни до спеціального фонду кошторису за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ. Операції, проведені в натуральній формі, відображаються у фінансовій звітності за окремими формами, складеними за певним видом надходжень. З метою врахування операцій, проведених у натуральній формі, в бухгалтерському обліку та звітності вони умовно прирівнюються до надходжень і касових видатків.
Невідображення в обліку і звітності бюджетної установи благодійної допомоги, одержаної нею у вигляді робіт, послуг і товарів, продовжує бути одним з найпоширеніших порушень. Крім того, доцільно аналізувати, чи не планується бюджетною установою на наступні періоди одержання коштів за загальним фондом на ті види видатків, у яких немає потреби через фактичне одержання благодійної допомоги у грошовій, товарній або інших формах.
4.11.10. При отриманні спеціальних коштів на рахунки бюджетних установ також виникають питання щодо оподаткування операцій з надання ними платних послуг.
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доходи неприбуткових організацій спрямовуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання цих організацій і використовуються на фінансування видатків такого кошторису. Надходження коштів бюджетних (зареєстрованих як неприбуткові) установ і організацій, у разі, коли такі надходження зараховуються до спеціального фонду, не підлягають оподаткуванню податком на прибуток, за виключенням випадків, встановлених цим Законом. У разі виключення зареєстрованої неприбуткової установи (організації) з Реєстру неприбуткових організацій та установ кошти вважаються доходом та оподатковуються на загальних підставах починаючи з моменту виключення з Реєстру.
Примітка. Наказом Державної податкової адміністрації від 11.07.97 р. N 232 затверджено Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, на виконання якого Державною податковою адміністрацією наказом від 03.07.2000 р. N 355 затверджено Порядок визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій).
У свою чергу, віднесення об'єкта контролю до неприбуткових організацій не звільняє його від зобов'язання зареєструватися платником податку на додану вартість, якщо обсяги проведених ним оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом останніх 12 календарних місяців перевищують 300 тис.грн. (без урахування ПДВ).
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від сплати ПДВ звільняються операції з безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг) власного виробництва за умови, що така передача здійснюється для власних потреб установи. Крім того, цим Законом визначено види діяльності, які звільняються від оподаткування та за якими застосовується нульова ставка податку.
У випадку виявлення в ході проведення контрольних заходів суттєвих порушень порядку ведення бухгалтерського обліку, які свідчать про ухилення об'єкта контролю від сплати податків, необхідно одразу повідомити про це органи податкової служби з метою залучення її представників до проведення ревізії.
Примітка. Також при проведенні ревізії утворення та використання власних надходжень бюджетних установ доцільно використовувати Методичні рекомендації по інспектуванню повноти надходження та правильності використання коштів спеціального фонду кошторису бюджетної установи (заклади охорони здоров'я та соціального захисту населення), які затверджено наказом ГоловКРУ України від 31.03.2006 р. N 115.
4.12. Видатки на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт
При перевірці законності здійснення видатків на капітальне будівництво реконструкцію та ремонт необхідно користуватися Методичними рекомендаціями з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затвердженими наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. N 39.
4.13. Порядок ведення бухгалтерського обліку. Складання фінансової звітності та її достовірність
На всіх етапах контрольного заходу здійснюється перевірка достовірності бухгалтерського обліку, своєчасності відображення в ньому проведених фінансово-господарських операцій, перевіряється правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій з бюджетними коштами, в тому числі з питань дотримання бюджетної класифікації доходів та видатків та достовірність фінансової звітності про такі операції.
Порядки складання місячної та квартальної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затверджуються наказами Міністерства фінансів та Державного казначейства на кожен бюджетний рік.
| Директор Департаменту організаційної роботи | С.Чорнуцький |