Про підсумки розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти у 2008/2009 навчальному році та завдання на 2009/2010 навчальний рік

Заслухавши і обговоривши доповідь Міністра освіти і науки України І.О.Вакарчука, колегія відзначає, що структурними підрозділами Міністерства освіти і науки України, Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, навчальними закладами та установами освіти проведено належну роботу з виконання Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", Указів Президента України від 4.07.2005 р. N 1013 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", від 20.03.2008 р. N 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", від 18.12.2007 р. N 1228 "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями", Програми діяльності Уряду та інших документів, спрямованих на подальший розвиток української освіти.

Поліпшенню якості дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, створенню умов для рівного доступу до якісної освіти сприяло розв'язання комплексу питань кадрового та матеріально-технічного забезпечення, формування мережі навчальних закладів відповідно до запитів населення, модернізація змісту освіти, запровадження моделі інклюзивного навчання, утвердження ідеї державно-громадського управління освітою.

Колегія констатує, що у 2008-2009 навчальному році було вжито дієвих заходів щодо:

- призупинення скорочення мережі дошкільних закладів. У порівнянні з минулим роком кількість закладів зросла на 109 одиниць (місто - 16, село - 93); відновили діяльність 238 дошкільних навчальних закладів; введено в дію 16 новобудов. Вдалося збільшити охоплення дітей відповідного віку дошкільною освітою у закладах до 57,1 відсотка, дітей 5-річного віку - до 90,1 відсотка;

- подальшого упровадження всеохопного зовнішнього незалежного оцінювання випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів;

- формування національної системи моніторингових досліджень якості освіти;

- удосконалення змістового наповнення шкільних предметів. З цією метою було проведено низку Всеукраїнських нарад з питань українознавчого наповнення змісту освіти, розвитку історичної, фізико-математачної, біолого-хімічної, художньо-естетичної освіти, раннього вивчення іноземних мов;

- реалізації програми "Шкільний автобус": у 2008 році придбано 246 автобусів за кошти Державного бюджету, що сприяло забезпеченню організованим підвезенням 90,2 відсотка учнів і педагогічних працівників сільської місцевості. До кінця 2009 року в рамках спільного із Світовим банком проектом "Рівний доступ до якісної освіти" буде закуплено ще 100 шкільних автобусів.

Окрім цього, забезпечено подальше удосконалення нормативної бази загальної середньої освіти, зокрема розроблено понад 50 нормативно-правових документів й інструктивно-методичних листів, які пройшли громадську експертизу; модернізовано концепцію профільного навчання; оновлено систему конкурсного відбору підручників та навчальних посібників.

Міністерством здійснюється цілеспрямована робота щодо упровадження інклюзивної освіти. Триває науково-педагогічний експеримент "Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання"; реалізується українсько-канадський проект з упровадження інклюзивної освіти; проведено Всеукраїнську нараду "Запровадження в Україні інклюзивної освіти" за наслідками якої розроблено відповідний план дій.

У навчальних закладах та установах освіти практично завершено підготовку навчальних закладів до організованого початку 2009-2010 навчального року.

У 2009-2010 навчальному році діяльність педагогічних колективів навчальних закладів, методичних служб, органів управління освітою необхідно спрямувати на підвищення якісного рівня освітніх послуг шляхом:

- модернізації змісту дошкільної та загальної середньої освіти;

- подальшої розбудови системи моніторингових досліджень;

- створення умов для переходу з 2010-2011 навчального року старшої школи на профільне навчання;

- удосконалення змістового наповнення підготовки педагогічних, методичних та керівних кадрів у контексті реалізації завдань, визначених Галузевою програмою впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки:

- запровадження інтегрованого та інклюзивного навчання;

- виховання у дітей та молоді цілісної системи цінностей і духовних пріоритетів тощо.

Враховуючи зазначене та з метою подальшого розвитку освіти Колегія

1. Схвалити План дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах до 2012 року (додається).

2. Схвалити зміни до Концепції профільного навчання, схваленої вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол N 6 від 05.06.2003 р.) і затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України N 10/2-2 від 25.09.2003 року (додаються).

3. Звернутися до Міністерства культури та туризму України з пропозицією розроблення спільного плану дій щодо активізації роботи бібліотек України та розвитку дитячого читання.

4. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.):

4.1. Спільно з місцевими органами управління освітою:

- забезпечити організований перехід учнів 9-го класу на новий зміст, структуру та 12 - річний термін навчання.

провести апробацію матеріалів міжнародних моніторингових досліджень якості освіти TIMSS та PIRLS.

забезпечити проведення моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти на різних рівнях - від шкільного до загальнодержавного.

4.2. Спільно з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), Академією педагогічних наук України (Кремень В.Г. (за згодою)) забезпечити розроблення нормативних документів щодо створення національної системи моніторингових досліджень якості освіти.

4.3. Спільно з Директоратом програм розвитку освіти (Софій Н.З.) розробити критерії оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників: керівників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, учителів, педагогів-організаторів, керівників гуртків, секцій, як складову нового Положення про атестацію педагогічних працівників.

4.4. Спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) підготувати:

- методичні рекомендації щодо впровадження Державної базової програми з дошкільної освіти "Я у Світі";

- пропозиції щодо удосконалення проведення Всеукраїнського конкурсу "Учитель року".

5. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я):

5.1. Спільно з департаментом загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), керівниками вищих педагогічних навчальних закладів:

- до 1 листопада ц.р. визначити навчальні заклади, на базі яких буде запроваджено експеримент щодо нової моделі підготовки педагогічних працівників;

- до 1 грудня ц.р. підготувати пропозиції щодо поліпшення: порядку набору студентів; організації навчання та проведення педагогічної практики, забезпечивши розміщення кафедр методики вивчення того чи іншого предмету безпосередньо на базі загальноосвітніх навчальних закладів; мережі вищих педагогічних навчальних закладів на територіальному рівні, забезпечивши усунення дублювання підготовки вчителів за окремими напрямами підготовки (спеціальностями);

- до 1 квітня 2010 р. розробити методику визначення потреби дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів у педагогічних кадрах.

5.2. Спільно з департаментом загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), Університетом менеджменту освіти АПН України (Олійник В.В. (за згодою), керівниками закладів післядипломної педагогічної освіти забезпечити приведення змісту післядипломної педагогічної освіти до потреб загальної середньої освіти, модернізації змісту післядипломної педагогічної освіти; коригування планів підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів у контексті організації профільного навчання та виконання Плану дій щодо поліпшення фізико-математичної, біолого-хімічної, іншомовної освіти.

5.3. Спільно з місцевими органами управління освітою, керівниками вищих навчальних закладів удосконалити механізм працевлаштування випускників вищих педагогічних навчальних закладів і удосконалити практику укладання тристоронніх угод зі студентами, які навчаються за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю за державним замовленням та цільовими направленнями; посилити контроль за прибуттям молодих спеціалістів, які навчалися за цільовими направленнями, до місця роботи.

5.4. Спільно з Академією педагогічних наук України (Кремень В.Г. (за згодою)) модернізувати систему підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників педагогічних і класичних університетів, які здійснюють підготовку вчителів, на базі провідних університетів та установ Академії педагогічних наук України.

6. Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), департаменту економіки та фінансування (Даниленко С.В.):

6.1. Розробити та внести Кабінету Міністрів України пропозиції щодо приведення Програми "Шкільний автобус" у відповідність до Закону України "Про державні цільові програми" з відповідними показниками, визначеними Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року.

6.2. Забезпечити подальшу реалізацію державних програм: "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці " на 2006-2010 роки" , "Шкільний автобус", Комплексної програми забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання та наочним приладдям із природничо-математичних і технологічних дисциплін, роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки, забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки.

6.3. Розробити методики визначення потреб територіально-адміністративних одиниць країни у комп'ютерній техніці, шкільних автобусах, навчальному обладнанні.

7. Відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дітей (Середницька А.Д.) спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) та місцевими органами управління освітою, керівниками навчальних закладів вжити заходів щодо поліпшення виховної роботи з дітьми, учнівською та студентською молоддю, зменшення негативних впливів на них соціального середовища.

8. Центральній психолого-медико-педагогічній консультації (Обухівська А.Г.):

8.1. Посилити контроль за діяльністю Республіканської (в Автономній Республіці Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських психолого-медико-педагогічних консультацій.

8.2. Організувати проведення курсів підвищення кваліфікації для консультантів обласних і районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій.

8.3. Забезпечити науково-методичну підтримку роботи вчителів у класах з інклюзивним навчанням.

9. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам навчальних закладів та установ освіти:

9.1. Завершити підготовку навчальних закладів до нового навчального року та осінньо-зимового періоду. Вжити заходів щодо запровадження енергозберігаючих технологій, забезпечення належного водопостачання, встановлення сучасних опалювальних систем.

9.2. Забезпечити організоване проведення серпневих конференцій педагогічних працівників, свята Дня знань. Розглянути стан підготовки до нового навчального року та осінньо-зимового періоду на розширених засіданнях колегій, серпневих конференціях педагогічних працівників.

9.3. Створити умови для формування оптимальної мережі дошкільних, загальноосвітніх і збереження позашкільних навчальних закладів з урахуванням прогнозованих демографічних змін та вжити додаткових заходів щодо недопущення їх необгрунтованої ліквідації.

9.4. Забезпечити поступове впровадження у дошкільних навчальних закладах Базової програми розвитку дитини "Я у Світі",

9.5. Забезпечити підготовку до переходу з 1.09.2020 р. старшої школи (10-12 класи) на профільне навчання.

9.6. Активізувати роботу щодо реалізації галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки, зокрема:

- розширювати сферу використання української мови за рахунок проведення у школах днів, тижнів, декад української мови, літературних вечорів, Днів української писемності й мови, Днів рідної мови, організовувати різноманітні конкурси на кращий учнівський художній твір;

- посилити інформаційно-просвітницьку та роз'яснювальну роботу серед учнів, педагогів, батьків, громадськості щодо законодавчої та нормативно-правової бази про статус української мови через центральні та регіональні засоби масової інформації;

- сприяти збагаченню матеріально-технічної та методичної бази кабінетів української мови і літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин;

- посилити роботу з кадровим складом загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, особливо зі вчителями-предметниками щодо володіння українською мовою;

- постійно проводити моніторингові дослідження рівня навчальних досягнень учнів з української мови учнів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин;

- посилити підготовку учнів шкіл з навчанням мовами національних меншин до тестових випробувань.

9.7. Продовжити роботу щодо модернізації навчально-матеріальної бази дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів з метою створення умов для інтегрованого навчання в них дітей з обмеженими фізичними можливостями.

9.8. Забезпечити залучення громадськості, спонсорських та благодійних організацій до вирішення проблем соціального захисту дітей, позбавлених батьківського піклування. Посилити контроль за діяльністю керівників інтернатних закладів за дотриманням законодавства в частині захисту прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

9.9. Забезпечити організацію регулярного підвезення учнів і педагогічних працівників у сільській місцевості до місць навчання, роботи та проживання.

9.10. Активізувати роботу з підключення навчальних закладів, місцевих органів управління освітою до мережі Інтернет. Забезпечити впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес та управління освітніми процесами.

9.11. Вжити заходів щодо повного охоплення гарячим харчуванням учнів 1-4 класів; забезпечувати постійний контроль за якістю та дотриманням норм харчування учнів, проводити щоквартальний аналіз виконання норм харчування у закладах освіти.

9.12. Забезпечити подальший розвиток учнівського врядування, широкого залучення його до вирішення питань організації навчального процесу, розвитку громадянської активності, організації здорового способу життя учнівської молоді.

9.13. Забезпечити подальшу реалізацію Державної програми "Вчитель". Посилити роботу щодо утвердження високого соціального статусу вчителя у суспільстві шляхом запровадження персональних стипендій, премій інших видів морального та матеріального заохочення кращим педагогічним працівникам; активізувати процес з поліпшення житлово-побутових умов педагогічних працівників; вжити заходів щодо поліпшення організації підписки на періодичні освітянські видання.

9.14. Спільно з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України (Панок В.Г.) спрямувати роботу психологічної служби системи освіти на поліпшення психологічного супроводу учнів загальноосвітніх навчальних закладів, підготовку дитини до самостійного життя, вибору профілю навчання, підтримку дітей вразливих категорій, посилення ролі превентивної та корекційної роботи як з учнями, так і з членами їх родин.

10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Заступника Міністра П.Б.Полянського.

Розроблення "Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах до 2012 року" (далі - Плану дій) викликано необхідністю вирішення важливих питань щодо забезпечення права на рівний доступ до якісної освіти усім громадянам країни, зокрема, дітям з особливими освітніми потребами.

На сьогодні найбільш поширеною формою навчання таких дітей є спеціальні загальноосвітні школи та школи-інтернати. У 2008/2009 навчальному році функціонували 385 спеціальних загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів з контингентом 48, 5 тис. осіб, у тому числі 47 спеціальних загальноосвітніх шкіл з продовженим днем, у яких здобували освіту, проживаючи в сім'ї, 4,8 тис. дітей з особливими освітніми потребами. Щороку в Україні зменшується на 1,5 - 2 тис. вихованців інтернатних закладів для дітей з особливими освітніми потребами, що пов'язано з їх інтеграцією у загальноосвітні навчальні заклади.

Разом з тим, ураховуючи світові тенденції розвитку освіти, в Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та виховання дітей з особливостями розвитку та їх здоровими однолітками.

За оперативними даними, із 100 тис. дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані у загальноосвітні школи, 45 відсотків складають діти з інвалідністю. Це діти з проблемами розумового розвитку, сенсорними порушеннями (глухі, зі зниженим слухом, сліпі, зі зниженим зором), порушеннями опорно-рухового апарату.

Водночас, на сьогодні організаційно-методичні засади навчального процесу у загальноосвітніх школах орієнтовані на дитину, яка нормально розвивається, без урахування особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими потребами. Невідповідність форм і методів педагогічного впливу на таких дітей може створювати передумови для формування у них негативного ставлення до навчання, девіантної поведінки.

Важливу роль в досягненні гуманітарного, соціального та економічного розвитку осіб з особливими потребами відіграє інклюзивне навчання. Спільна освіта дітей з обмеженими можливостями та їх здорових однолітків є основою їхньої інтеграції та соціальної адаптації.

Інклюзивне навчання повною мірою не є альтернативою спеціальній освіті, проте воно значно розширює її можливості. Школи з інклюзивним навчанням мають працювати у тісному зв'язку із спеціальними загальноосвітніми навчальними закладами, використовуючи напрацьовані методики роботи з дітьми тієї чи іншої нозології, залучати до консультування спеціалістів із багаторічним досвідом роботи з такою категорією дітей. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває організація своєчасного системного психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями розвитку.

Приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб сім'ї та змісту сучасних корекційно-освітніх послуг, обов'язкове включення батьків в процес навчання та виховання дитини може здійснюватися тільки в контексті спільної взаємодії педагогів, батьків, психологів, медичних працівників, а також різних інституцій, котрі опікуються долею таких дітей.

Відповідно до Указів Президента України, доручень Уряду низкою розпорядчих документів міністерством визначені завдання органам управління освітою щодо створення умов для вільного доступу дітей з інвалідністю до приміщень навчальних закладів, здійснення контролю за врахуванням потреб дітей з обмеженими фізичними можливостями при будівництві, проведенні реконструкції та капітальних ремонтів будівель та приміщень навчальних закладів.

Разом з тим, впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання потребує створення відповідного освітнього середовища, забезпечення наукового супроводу, створення навчальних програм, навчальної методичного забезпечення.

Ключовим фактором розвитку інклюзивної освіти має бути відповідна підготовка педагогів до роботи з дітьми з особливими потребами.

Успішне впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, потребує вирішення завдань на державному рівні, а саме: формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази у відповідності до Конвенції ООН про права дитини, реалізації та поширення моделі інтегрованого та інклюзивного навчання дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.

Прийняття Плану дій забезпечить батькам можливість усвідомленого вибору місця для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти, допоможе уникнути численних проблем, що призводять до напруження і загострення міжособистісних стосунків, порушення родинних зв'язків, послаблення інституту сім'ї в цілому.

Метою введення у дію Плану дій є реалізація державної політики щодо формування нової філософії ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення їх конституційних прав і державних гарантій на здобуття якісної освіти, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх закладів з інклюзивною освітою, готових до надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.

Прийняття Плану дій сприятиме забезпеченню права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на інтеграцію в суспільство шляхом створення умов для безперешкодного доступу до якісної освіти, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.

Разом з тим це сприятиме організації психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, здійсненню системних психолого-педагогічних заходів, спрямованих на компенсацію втрачених функцій, формування психологічних новоутворень.

Шляхи розвитку інклюзивної освіти в Україні: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, створення умов для безперешкодного доступу до навчальних закладів, починаючи з дошкільних, збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім'ї, відповідна підготовка педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку.

Правовою основою Плану дій є: Конституція України, закони України "Про дошкільну освіту", "Про освіту", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про охорону дитинства", Укази Президента України від 20.03.2008 р. N 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", від 18.12.2007 р. N 1228 "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями", розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2008 р. N 1352-р "Про затвердження комплексного плану заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року".

Реалізація Плану дій передбачає внесення змін до чинних нормативно-правових актів в частині впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах.

Проект Плану дій було розміщено на сайті (громадське обговорення) Міністерства освіти і науки України, надіслано для обговорення та надання пропозицій до Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пропозиції та зауваження, надіслані під час громадського обговорення, враховано.

Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України "Про загальну середню освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. N 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та від 13.04.2007 N 620 "Про внесення зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717".

Вона грунтується також на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

2) забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

3) формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров'язбережної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

4) забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:

- диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

- варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Профіль навчання - це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профільне навчання у 10 - 12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний.

Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі.