9.2. Димедрол. Доза для внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення від 10,0 до 50,0 мг. Показання: всі вищезазначені реакції.
9.3. Адреналін. Внутрішньовенно застосовують тільки за призначенням лікаря. Дози: підшкірно - 0,2 - 0,3 мл; внутрішньовенно - 0,25 - 0,5 мл у десятикратному розведенні. Показання: алергічні реакції.
9.4 Кальцію глюконат 10%. Доза 10,0 мл, вводять внутрішньовенно повільно протягом 1 хв. Показання: цитратні реакції.
9.5. Еуфілін (амінофілін). Доза - 240,0 мг, вводять внутрішньовенно повільно протягом 15 хв. Показання: наявність тяжкого бронхоспазму.
10. Обладнання для надання невідкладної допомоги
кисень;
дихальний апарат з комплектом трубок, масок;
повітропроводи;
мішок Амбу або аналог (дихальний апарат);
шприци (2,0 і 10,0 мл) з голками;
ковдри;
грілки;
джгути;
системи для інфузії розчинів;
тонометр;
стетофонендоскоп;
термометр;
перев'язочний матеріал;
ампули з амонію хлоридом.
Додаток
Таблиця 1
Визначення літерних символів номограми для розрахунку ваги плазми (в грамах) у чоловіків при автоматичному плазмаферезі за масою тіла та зростом
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Маса тіла | Зріст, см |
| донора, кг |--------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 152 - 156 | 157 - 161 | 162 - 166 | 167 - 171 | 172 - 176 | 177 - 181 | 182 - 184 | 185 та |
| | | | | | | | | вище |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 49,5 - 53,5 | B | B | C | C | D | D | D | E |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 54,0 - 58,0 | B | C | C | D | D | D | E | E |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 58,5 - 62,5 | C | C | C | D | D | E | E | F |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 63,0 - 67,0 | C | C | D | D | E | E | F | F |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 67,5 - 72,0 | D | D | D | E | E | E | F | F |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 72,5 - 76,0 | D | D | E | E | E | F | F | G |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 76,5 - 80,5 | D | D | E | E | F | F | G | G |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 81 та більше | D | D | E | F | F | G | G | G |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Таблиця 2
Номограма для розрахунку ваги (в грамах) вилученої плазми при автоматичному плазмаферезі в залежності від гематокриту в донора та літерного символу з таблиці 1
-----------------------------------------------------------------------
| Гематокрит | Символи із таблиці 1 |
| донора, % |-------------------------------------------------------|
| | A | B | C | D | E | F | G |
|-------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|
| 38,0 - 41,5 | 577 | 648 | 720 | 791 | 850 | 850 | 850 |
|-------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|
| 41,6 - 45,5 | 543 | 610 | 677 | 744 | 812 | 850 | 850 |
|-------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|
| 45,6 - 49,5 | 509 | 572 | 635 | 698 | 761 | 824 | 850 |
|-------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|
| 49,6 - 54,0 | 470 | 528 | 587 | 645 | 703 | 761 | 819 |
-----------------------------------------------------------------------
Таблиця 3
Визначення літерних символів номограми для розрахунку ваги плазми у жінок при автоматичному плазмаферезі за масою тіла та зростом
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Маса тіла | Зріст, см |
| донора, кг |--------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 152 - 156 | 157 - 161 | 162 - 166 | 167 - 171 | 172 - 176 | 177 - 181 | 182 - 184 | 185 та |
| | | | | | | | | вище |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 49,5 - 53,5 | A | A | B | B | B | C | C | D |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 54,0 - 58,0 | A | B | B | B | C | C | D | D |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 58,5 - 62,5 | B | B | B | C | C | D | D | E |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 63,0 - 67,0 | B | B | C | C | D | D | D | E |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 67,5 - 72,0 | B | C | C | D | D | D | E | E |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 72,5 - 76,0 | B | C | D | D | D | E | E | F |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 76,5 - 80,5 | B | C | D | D | E | E | F | F |
|--------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+--------|
| 81 та більше | B | C | D | D | E | F | F | F |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Таблиця 4
Номограма для визначення ваги (в грамах) вилученої плазми при автоматичному плазмаферезі в залежності від гематокриту донора та літерного символу з таблиці 3
-----------------------------------------------------------------------
| Гематокрит | Символи із таблиці 3 |
| донора, % |-------------------------------------------------------|
| | A | B | C | D | E | F | G |
|-------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|
| 38,0 - 41,5 | 577 | 648 | 720 | 791 | 850 | 850 | 850 |
|-------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|
| 41,6 - 45,5 | 543 | 610 | 677 | 744 | 812 | 850 | 850 |
|-------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|
| 45,6 - 49,5 | 509 | 572 | 635 | 698 | 761 | 824 | 850 |
|-------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|
| 49,6 - 54,0 | 470 | 528 | 587 | 645 | 703 | 761 | 819 |
-----------------------------------------------------------------------
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони
здоров'я України
05.07.1999 N 164
ІНСТРУКЦІЯ
з контролю стерильності консервованої крові, її компонентів, препаратів, консервованого кісткового мозку, плазмозамінюючих та консервуючих розчинів, умов їх заготівлі
Загальні положення
Дослідження на стерильність консервованої крові, її компонентів, препаратів, консервованого кісткового мозку, кровозамінників та консервуючих розчинів проводять з метою виявлення можливої контамінації аеробними та анаеробними мікроорганізмами.
Контроль стерильності може здійснювати персонал бактеріологічних лабораторій станцій переливання крові, а також центральних районних лікарень і санепідемстанцій, у регіонах яких розташовані відділення переливання крові.
1. Вимоги, що їх пред'являють до бактеріологічної лабораторії
1.1. Обладнання бактеріологічної лабораторії
Лабораторію розміщують у спеціальному приміщенні, обладнання і устаткування якого пристосоване для виконання досліджень в асептичних умовах і запобігає зараженню персоналу.
У структурі лабораторії передбачені приміщення спеціального призначення:
- лабораторна кімната;
- бокс і передбокс;
- термостатна;
- кімната для приготування поживних середовищ;
- стерилізаційна;
- препараторська.
Лабораторна кімната - світле просторе приміщення для підготовчої роботи в боксі та обліку результатів досліджень.
У лабораторній кімнаті повинні бути:
- робочі місця лікаря і лаборанта, оснащені бінокулярним світловим мікроскопом, газовими або спиртовими пальниками, а також інструментами для бактеріологічних досліджень;
- стіл для забарвлення мазків;
- потенціометр;
- центрифуга;
- термостати;
- холодильники для роздільного зберігання поживних середовищ, реактивів і культур мікроорганізмів.
Бокс - ізольоване приміщення для проведення бактеріологічних досліджень в асептичних умовах.
Бокс повинен бути світлим, забезпеченим приточно-витяжтною вентиляцією та обладнаним бактерицидними лампами з розрахунку 1 лампа БУФ-30 на 12 куб. м об'єму приміщення або від 2 до 2,5 Вт на 1 кв. м приміщення. Лампи розміщують на стелі, стінах, над входом у бокс, вимикачі розташовують поза боксом.
Бокс повинен бути обладнаним робочим і допоміжним столами, табуретками, газовими чи спиртовими пальниками.
Обладнання боксів і конструкція меблів повинні забезпечувати легкість і надійність дезінфекційної обробки. Газові, водопровідні труби та електродріт розташовують у товщі стін, батареї опалювання мають бути рівними. Стіни облицьовують метлахськими кахлями або, як і стелю, фарбують масляною фарбою світлих відтінків. Підлогу покривають лінолеумом, метлахськими кахлями або пластиком, що дозволяє використовувати для прибирання дезінфікуючі розчини.
Для проведення контролю стерильності дозволяється використовувати настільні бокси з ламінарним потоком стерильного повітря.
Передбокс з передаточним вікном має примикати до боксу. У передбокс вносять матеріал, приготовлений для посіву, поживні середовища, піпетки і бікси з стерильною білизною. У передбоксі персонал готується до роботи в боксі.
У термостатній розташовують термостати для інкубування бактеріологічних посівів за температури від 30 до 35 град. C та від 20 до 25 град. C.
Кімнату для приготування поживних середовищ обладнують робочими столами, газовою або електричною плитою, шафами для зберігання сухих поживних середовищ, хімічних реактивів і лабораторного посуду, холодильниками.
У стерилізаційній встановлюють обладнання для стерилізації посуду, поживних середовищ, одягу, знезаражування відпрацьованого матеріалу.
Препараторська пристосована для передстерилізаційної обробки посуду. У ній мають знаходитись електрична або газова плита, робочі столи, стелажі та сушильні шафи.
Перед входом у кожну кімнату має бути килимок, зволожений дезінфектантом.
У бактеріологічній лабораторії повинна бути холодна і гаряча вода.
1.2. Підготовка боксу для роботи
Щоденно бокс і передбокс ретельно прибирають і знезаражують шляхом протирання поверхні стін, підлоги, меблів стерильною ганчіркою, яку змочують у 4% розчині перекису водню з миючими засобами або в мильно-содовому розчині (1% розчин соди або миючого засобу і 0,5% нашатирного спирту), з наступним протиранням одним із дезінфікуючих розчинів: 3% розчином хлораміну, 3% розчином фенолу, 1% розчином кальцію гіпохлориту, розчином антисептолу або одним із закордонних дезінфектантів, зареєстрованих в Україні (додаток 1). Норма затрат дезінфікуючих розчинів - 70 - 100 мл/кв. м.
За 1,5 - 2,0 год. до роботи в боксі вмикають бактерицидні лампи. Повітря бактеріологічного боксу контролюють седиментаційним методом не рідше двох разів на тиждень до і після роботи. Для цього на робочий стіл ставлять чашки Петрі з м'ясо-пептонним і 5% кров'яним агаром (додаток 2) і відкривають їх на 15 хв. Посіви повітря інкубують у термостаті за температури від 30 до 35 град. C протягом (21 +- 3) год., потім залишають ще на (21 +- 3) год. за температури від 20 до 25 град. C. У випадку росту на будь-якій чашці Петрі більше 3 колоній мікроорганізмів на початку роботи і більше 15 - в кінці проведення подальших робіт забороняється і бокс підлягає ретельній обробці. Якщо в боксі виявляють спороутворюючі бактерії, гриби або гемолітичні форми мікроорганізмів, концентрацію перекису водню для прибирання збільшують до 6%.
У разі появи колоній грибів застосовують заходи щодо зниження вологи у приміщенні (обігрівачі тощо).
По закінченні роботи бокс провітрюють. Інвентар для прибирання ретельно висушують, ганчірки стерилізують і зберігають у спеціально відведеному місці.
Один раз на рік проводять санітарний ремонт бактеріологічного боксу і передбоксу.
1.3. Підготовка лабораторного посуду і поживних середовищ
1.3.1. Підготовка лабораторного посуду для поживних середовищ
Новий лабораторний посуд кип'ятять протягом 30 хв. у 1 - 2% розчині соляної кислоти, щоб уникнути вилущення скла, з подальшим промиванням дистильованою водою до нейтральної реакції. Посуд, що був у використанні, миють гарячою водою з миючими засобами, промивають проточною водою, споліскують дистильованою водою і висушують.
Призначені для стерилізації пробірки, колби, пляшки закривають ватно-марлевими пробками. Шийки колб і пляшок обгортають паперовими ковпачками. Чашки Петрі та піпетки загортають у папір або вміщують у металеві пенали, лотки. Посуд стерилізують паровим або повітряним методом (додатки 3, 4).
1.3.2. Підготовка поживних бактеріологічних середовищ
Для бактеріологічного контролю консервованої крові, її компонентів, препаратів, консервованого кісткового мозку, кровозамінників та. консервуючих розчинів, а також умов їх заготівлі застосовують такі поживні середовища: поживне середовище для контролю стерильності (тіогліколеве), середовище Сабуро (рідке) і 2% поживний агар (кров'яний і м'ясо-пентонний). "Вхідний" контроль кожної нової серії тіогліколевого середовища передбачає оцінку його якості щодо стерильності та ростових властивостей. Контроль якості кожної з подальших партій середовища, що приготовлені з однієї серії сухого препарату, який пройшов повний "вхідний" контроль, проводять тільки на стерильність.
Для оцінки стерильності середовища пробірки із зразками готового тіогліколевого середовища в об'ємі 10 мл і 20 мл після автоклавування в кількості від 2 до 5% залежно від об'єму приготовленої партії вміщують у термостат і витримують за температури від 30 до 35 град. C протягом (45 +- 3) год. Облік результатів здійснюють візуально. Середовище Сабуро рідке витримують за температури від 20 до 25 град. C протягом (69 +- 3) год.
У випадку проростання середовища хоча б в одній пробірці бракують усю партію.
Зразки тіогліколевого середовища, що були витримані в термостаті, для подальшої роботи не використовують.
Визначення ростових властивостей тіогліколевого середовища здійснюють за допомогою тест-культур мікроорганізмів:
Staph. aureus 209 P
Clostridium sporogenes 272 (додаток 5).
Готове до вживання тіогліколеве поживне середовище має бути стерильним і забезпечувати ріст тест-культур мікроорганізмів. Термін зберігання тіогліколевого поживного середовища - 2 тижні за температури від 10 до 20 град. C у захищеному від світла місці. Термін зберігання середовища Сабуро, м'ясо-пептонного бульйону і м'ясо-пептонного агару - 3 міс. за температури від 4 до 10 град. C або 1 міс. - за температури від 18 до 20 град. C.
2. Бактеріологічний контроль умов заготівлі
Об'єктами досліджень у разі проведення бактеріологічного контролю умов заготівлі є:
- режим стерилізації;
- матеріал, що підлягає стерилізації;
- повітряне середовище виробничих боксів;
- руки персоналу і шкіра ліктьових згинів донорів.
2.1. Контроль режиму роботи парових та повітряних стерилізаторів
Контроль режиму роботи стерилізаторів здійснюють фізичним, хімічним і бактеріологічним методами.
2.1.1. Фізичний метод контролю
Призначений для оперативного контролю параметрів режимів роботи парових і повітряних стерилізаторів (температура, тиск та час стерилізації, стерилізаційного витримування). Результати контролю дозволяють оперативно виявляти пошкодження апарата, контрольно-вимірювальних приладів і орієнтовно оцінювати правильність завантаження стерилізатора в кожному конкретному випадку.
Фізичний метод контролю роботи стерилізаторів здійснюють шляхом вимірювання температури, тиску і часу.
Параметри режиму роботи стерилізатора слід перевіряти протягом циклу стерилізації.
Контроль параметрів режимів роботи парових стерилізаторів
Контроль температурних параметрів режиму роботи парових стерилізаторів проводять з використанням термометрів ртутних скляних максимальних з діапазоном вимірювання температури від 0 до 150 град. C (ТП-7). Термометри нумерують і розміщують у різних місцях стерилізаційної камери. По закінченні циклу стерилізації реєструють показники термометрів і порівнюють їх між собою, а також з номінальною температурою стерилізації.
Відхилення в показниках максимальних термометрів припустимі в межах, вказаних у додатку 3.
Тиск у стерилізаційній камері парового стерилізатора вимірюють за допомогою мановакуумметра. Клас точності мановакуумметра повинен бути не нижче 2,5. Межа вимірювання - від 0,1 до 0,5 МПа (від 1 до 5 кгс/кв. см).
Хронометраж циклу стерилізації проводять за допомогою механічного секундоміра (клас точності 2,0) або наручних механічних годинників з похибкою добового ходу +- 1 хв.
Контроль параметрів роботи повітряних стерилізаторів
Контроль температурних параметрів роботи повітряних стерилізаторів протягом циклу стерилізації проводять шляхом спостереження за показниками приладів, що встановлені на стерилізаторі (термометр, індикаторне обладнання на панелі апарата).
Розподіл температур у середині завантаженої стерилізаційної камери визначають використовуючи термометри ртутні скляні максимальні з діапазоном вимірювання температур від 0 до 200 град. C (ТП-25). Максимальні термометри нумерують і розміщують у різних місцях камери повітряних стерилізаторів. По закінченні циклу стерилізації реєструють показники термометрів і співставляють їх з номінальною температурою стерилізації.
Відхилення в показниках максимальних термометрів припустимо в межах, вказаних у додатку 4.
Хронометраж циклу стерилізації проводять аналогічно вказаному вище.
Примітка. Правильність показників максимальних термометрів встановлюють шляхом занурення їх у відкриту посудину з киплячою водою на 6 - 7 хв. (ртутна кулька термометра не повинна торкатися стінок посудини). Якщо термометри показують температуру (100 +- 1) град. C, їх вважають справними.
Стерилізаційні коробки не перевантажують матеріалом, що стерилізується. Згорнуту хірургічну білизну закладають так, щоб між нею вільно проходила рука. Після витягання засобів контролю із стерилізаційних коробок з виробами без індивідуальної упаковки останні підлягають повторній стерилізації.
2.1.2. Хімічний метод контролю
Призначений для оперативного контролю одного або декількох параметрів режимів роботи парових і повітряних стерилізаторів.
Хімічний метод контролю роботи стерилізаторів проводять за допомогою хімічних тестів і термохімічних індикаторів.
Хімічний тест - це запаяна з обох кінців скляна трубка, що заповнена сумішшю хімічної сполуки з органічним фарбником або тільки хімічною сполукою (речовиною), яка змінює свій агрегатний стан і колір у разі досягнення необхідної для неї температури плавлення. У додатках 6 і 7 представлений перелік сполук, рекомендованих для хімічних тестів з урахуванням регламентованих режимів стерилізації.
Упаковані хімічні тести нумерують і розміщують у різних місцях стерилізаційної камери. По закінченні стерилізації хімічні тести виймають із стерилізатора і візуально визначають зміни їх агрегатного стану і кольору. У разі позитивного результату контролю хімічні тести повинні рівномірно розплавитись і змінити колір, що свідчить про досягнення заданої температури стерилізації.
Термохімічні індикатори призначені для оперативного контролю одного або декількох параметрів режимів роботи парових і повітряних стерилізаторів.
Термохімічний індикатор - це смужка паперу, на яку нанесена термоіндикаторна фарба.
Пронумеровані термохімічні індикатори розміщують у різних місцях стерилізаторів (прикріплюють на пакети з контрольними тестами або на упаковки з виробами, що стерилізуються).
По закінченні стерилізації термохімічні індикатори виймають із стерилізатора і візуально визначають зміну їх кольору.
У разі позитивного результату контролю термохімічні індикатори мають змінити колір на вказаний в інструкції, що свідчить про додержання параметрів режиму стерилізації.
2.1.3. Бактеріологічний метод контролю
Бактеріологічний метод призначений для контролю ефективності роботи стерилізаторів на основі загибелі спор мікроорганізмів, що знаходяться в біотестах.
Біотестами можуть бути зразки грунту або мікробні тест-об'єкти.
Під час бактеріологічного контролю роботи парових стерилізаторів пронумеровані біопроби закладають в упаковки з матеріалом, що стерилізують. У кожну упаковку вміщують по 2 проби і 2 проби закладають поза упаковками у верхній і нижній частинах стерилізаційної камери.
По закінченні стерилізації біотести в той же день доставляють у бактеріологічну лабораторію, де проводять посів кожного біотесту в 2 пробірки з 10 мл тіогліколевого середовища (дослідні проби). Посіви інкубують у термостаті за температури від 30 до 35 град. C протягом 7 діб.
Для контролю якості біотестів одну пробу залишають у лабораторії без стерилізації, її засівають і культивують паралельно з дослідними пробами.
У пробірці з посівом контрольного біотесту має спостерігатись ріст спороутворюючих мікроорганізмів. За відсутності росту в контрольному біотесті встановлюють причину (нежиттєздатність тест-об'єкту, порушення методики приготування біотестів, поживних середовищ, культивування).
У цьому випадку результати бактеріологічного контролю анулюють і повторюють контроль роботи стерилізатора.
У жодній із дослідних пробірок не повинно бути росту спороутворюючих мікроорганізмів.
За наявності росту спороутворюючих мікроорганізмів хоча б в одній із дослідних пробірок бактеріологічний контроль повторюють.
Якщо повторного контролю проби виявляться нестерильними, апарат перестають експлуатувати, аналізують правильність здійснення відповідного режиму стерилізації, завантаження матеріалом та справність апарата. У разі виявлення несправності особа, яка відповідає за проведення стерилізації, повинна викликати представника "Політехмеду".
Стерилізатор можна використовувати після усунення несправностей і одержання позитивних результатів фізичного, хімічного і бактеріологічного контролю.
Методика приготування біопроб грунту
Зразки грунту висушують на повітрі, подрібнюють у ступці і просівають крізь дрібне сито.
Зразки грунту масою (3,0 +- 0,5) г вміщують у бактеріологічні пробірки, закривають ватно-марлевими корками і упаковують у папір (додаток 3).
Проби, не менше 3 від кожного зразка грунту, вміщують у паровий стерилізатор і після продувки доводять тиск пари в автоклаві до (0,11 +- 0,02) МПа (1,1 +- 0,2) кгс/кв. см) за температури (121 +- 1) град. C - експозиція - 5 хв. Підйом тиску протягом 8 хв., спуск пари - 3 хв. Обмеження часу підйому тиску і спуску пари необхідне для зменшення часу дії пари на мікрофлору грунту, після чого проби грунту підлягають бактеріологічному дослідженню.
У тих випадках, коли під час експозиції 5 хв. у всіх пробірках із засіяними пробами грунту немає росту, у разі подальшої перевірки експозицію скорочують до 3 хв.
Якщо і за такої експозиції всі проби грунту виявляться стерильними, зразок грунту вважають непридатним для контролю парових стерилізаторів.
Підсушений, просіяний, маркований зразок грунту, що містить термостійкі спороутворюючі мікроорганізми, необхідно зберігати в ємкості з притертим корком за кімнатної температури в захищеному від світла місці. Термін використання його для бактеріологічного контролю режимів роботи парових стерилізаторів становить 7 міс. Через 3 - 4 міс. перевіряють збереження термостійкості мікрофлори в цьому зразку грунту.
2.2. Контроль простерилізованого матеріалу
Стерильний матеріал необхідно зберігати у спеціальному приміщенні.
Контамінацію повітря приміщень для зберігання стерильного матеріалу перевіряють не рідше 1 разу на тиждень (п. 1.2).
Припускається ріст не більше 10 колоній сапрофітів. Стерильність виробів визначають не рідше одного разу на тиждень перед початком роботи і не менш ніж 3 зразки одного виду, що були простерилізовані в одному стерилізаторі. Посів кожного зразка виробів (або їх окремих вузлів і складових частин) здійснюють у дві пробірки, які містять по 10 мл тіогліколевого середовища. Посіви вміщують у термостат: одну пробірку витримують за температури від 30 до 35 град. C, другу - від 20 до 25 град. C протягом 8 діб (у разі контролю виробів, що були простерилізовані паровим або повітряним методом).
Посів на стерильність ампул, голок і шприців малої ємкості, а також зразка гумової трубки з голкою від системи для взяття крові багаторазового використання проводять шляхом занурення їх у пробірки з тіогліколевим середовищем.
Стерильність білизни, хірургічних інструментів, гумових рукавичок, зовнішні і внутрішні поверхні шприців великої ємкості контролюють шляхом змивів стерильними тампонами, що змочують у стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду, котрі потім вносять у пробірки з тіогліколевим середовищем.
Стерильність посуду перевіряють шляхом змивів із зовнішньої і внутрішньої поверхні. Змив із зовнішньої поверхні проводять стерильними тампонами, що змочують у стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду; змив з внутрішньої поверхні проводять шляхом ополіскування її 10 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду і по (1,0 +- 0,1) мл засівають у пробірки з поживним середовищем.
2.3. Контроль мікробної контамінації повітря виробничих боксів
Підготовку боксових приміщень до роботи і бактеріологічний контроль повітря проводять згідно з п. 1.2.
2.4. Контроль ефективності обробки рук персоналу виробничих боксів і шкіри ліктьових згинів донорів
Руки персоналу, який працює у виробничих боксах, один раз на тиждень перевіряють на стерильність наступним способом: пальцями торкаються поверхні м'ясо-пептонного агару в чашці Петрі, щільно притискують їх, не пошкоджуючи поживного середовища, і роблять декілька кругових рухів. Чашки Петрі з посівами термостатують за температури від 30 до 35 град. C протягом (45 +- 3) год.
Шкіру ліктьових згинів після відповідної обробки (додаток 8) контролюють 2 рази на тиждень у 3% донорів шляхом змивів стерильними марлевими серветками 4 х 4 см, зволоженими стерильним розчином нейтралізатора (для нейтралізації йоду використовують 1% розчин натрію гіпосульфіту, для нейтралізації катіон-активних шкірних антисептиків - 0,2% розчин сульфанолу в 10% розчині знежиреного молока).
Після змивів серветки вміщують у пробірки або колби з 20 мл нейтралізатора або стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду зі скляними бусами і струшують протягом 10 хв., після чого по 0,5 мл рідини піпеткою переносять у чашки Петрі і заливають охолодженим до температури 45 град. C 2% м'ясо-пептонним агаром. Серветки занурюють у пробірки з 10 мл тіогліколевого середовища. Обидва посіви інкубують у термостаті за температури від 30 до 35 град. C протягом (45 +- 3) год.
Посіви рук медичного персоналу і шкіри ліктьових згинів донорів мають бути стерильними.
У відділеннях переливання крові відповідні дослідження проводить персонал бактеріологічних лабораторій станцій переливання крові або центральних районних лікарень і санепідемстанцій, в регіонах яких розташовані відділення переливання крові, не рідше одного разу на тиждень.
3. Дослідження на стерильність зразків консервованої крові, її компонентів, препаратів, консервованого кісткового мозку, плазмозаміщуючих та консервуючих розчинів
Зразок для контролю - це кількість препарату, що необхідна для посіву на поживне середовище.
3.1. Відбір зразків у разі виробничого контролю
Відбір зразків проводять від кожного боксу, стерилізатора, стерилізуючої системи, сублімаційного апарата.
Контроль стерильності консервованої крові та її компонентів проводять шляхом дослідження зразків, що вибірково взяті з загальної кількості заготовлених ємкостей.
Кількість проб крові складає 2% від числа заготовлених пляшок або 1% від числа заготовлених полімерних контейнерів, але має бути не менше однієї проби.
Консервований кістковий мозок відбирають за об'ємом від 3 до 5 мл від кожного донора в порожні стерильні флакони.
Фібринолізну кров відбирають по 2 проби за об'ємом від 3 до 5 мл у порожні стерильні флакони.
Компоненти (препарати) крові - еритроцитну масу, еритроциту завись, плазму нативну, в тому числі імунну, кріопреципітат тощо - відбирають за об'ємом від 3 до 5 мл у порожні стерильні флакони на початку, у середині та в кінці роботи виробничого боксу.
Компоненти, що заготовлені в полімерні контейнери, відбирають вибірково в кількості 1% від числа заготовлених ємкостей, але не менше одного зразка.
Концентрати лейкоцитів, тромбоцитів і відмиті розморожені еритроцити контролю не підлягають, тому що вони повинні бути використаними протягом 24 год. з моменту заготівлі.
Препарати крові та плазмозамінники - розчини альбуміну, лактопротеїну, імуноглобулінів, полібіолін, амінокровін, глюнат тощо контролюють у процесі стерилізуючої фільтрації та розливу. Для контролю відбирають не менше ніж по 5 мл на початку, у середині та в кінці розливу в порожні стерильні флакони (ампули).
Тромбін відбирають по 2 ампули (флакона) на початку, у середині та в кінці стерилізуючої фільтрації і розливу.
У разі розливу препаратів, що в подальшому підлягають ліофільному висушуванню, до закінчення контролю стерильності залишають подвійну кількість зразків для можливого дослідження.
Препарати крові - плазму суху, фібриноген, кріопреципітат сухий тощо відбирають на контроль по одному зразку від кожної касети, етажерки або полиці.
Полібіолін контролюють:
- після сублімаційного висушування в пляшках, відбираючи по одному зразку від кожної касети, етажерки або полиці; потім у процесі стерильної розфасовки - кожний тридцятий флакон готового препарату;
- після сублімаційного висушування готового препарату у флаконах - по два зразки від кожної касети-лотка.
Тромбін відбирають по 2 ампули (флакона) від касети.
Губку гемостатичну і біологічний антисептичний тампон відбирають у кількості 2% зразків від серії.
Плівку фібринну ізогенну, плазмозамінюючі і консервуючі розчини, що підлягають автоклавуванню, відбирають у кількості не менше 3 зразків із різних місць автоклаву.
3.2. Відбір зразків, що проводить відділ технічного контролю
У відділ технічного контролю пред'являють готову серію препарату.
Готова серія препарату - це сукупність ємкостей, що були розлиті з однієї ємкості протягом не більше 4 год. роботи, запаяних або герметизованих тим чи іншим шляхом, що забезпечує відсутність контамінації під час розливу або висушування. Для сухих препаратів - це кількість пляшок, флаконів або ампул з препаратом, що були висушені в одному апараті за один цикл сушки. Для продукції, що підлягає автоклавуванню, - це кількість ємкостей із препаратом, що були простерилізовані в одному автоклаві.
Зразки готової продукції відбирають для контролю від кожної серії в кількостях, які залежать від виду стерилізації і числа ємкостей у серії.
Для визначення мінімальної кількості ємкостей (одиниць), необхідних для контролю стерильності, слід провести розрахунок за формулою:
n = 0,4 #N,
де N - кількість одиниць у досліджуваній серії препарату, при цьому n має бути від 3 до 40 одиниць (додаток 9).
У випадку, якщо продукцію стерилізують парою під тиском (0,11 +- 0,02) МПа (1,1 +- 0,2) кгс/кв. см) і за температури (121 +- 1) град. C, для контролю відбирають 10 одиниць.
Крім зразків, що направлені безпосередньо на дослідження стерильності, відбирають дублікати в подвійній кількості, які використовують у разі повторного контролю.
За відсутності росту в первинних посівах дублікати підлягають реалізації.
3.3. Для проведення попереднього і арбітражного державного контролю стерильності відбирають по 2 пляшки від серії; флакони, ампули - не менше 4 від серії. Кількість ємкостей з препаратами імуноглобулінів - відповідно до формули.
Для проведення подальшого державного контролю направляють по одній пляшці від серії; флаконів, ампул - не менше 2 від серії; кількість ємкостей з імуноглобулінами розраховують за вказаною формулою.
3.4. Техніка проведення контролю стерильності
У передбоксі пляшки, флакони, ампули, полімерні контейнери з препаратами перевіряють на наявність етикеток, на герметичність, потім протирають 4% розчином перекису водню або 70% етиловим спиртом.
Зразки, що надходять у тканинній або паперовій упаковці, перед внесенням у бокс від неї звільняють.
Фахівці, які проводять контроль стерильності, безпосередньо перед роботою в боксі ретельно миють руки з милом, витирають їх стерильним рушником, одягають стерильні халати, шапочки або хустинки, чотирьохшарові марлеві маски, бахіли або боксове взуття. У боксі руки обробляють 70% етиловим спиртом.
Для роботи використовують стерильні піпетки, закриті ватними корками, гумові груші, простерилізовані інструменти, які під час роботи знаходяться в ємкості з 96% етиловим спиртом.
Перед посівом рідких зразків вміст пляшок, флаконів, ампул струшують, кінці ампул і шийки флаконів, пляшок фламбірують.
Ліофілізовані зразки розчиняють тим розчинником і в тому об'ємі, які вказані на етикетці препарату.
Посів кожного зразка проводять у товщу поживного середовища без видування окремою піпеткою за допомогою груші без попереднього прожарювання в полум'ї пальника. Використані піпетки вміщують у дезінфікуючий розчин.
Зразки, що досліджують на стерильність, засівають не менше ніж по 1 мл кожний у дві пробірки, які містять по 20 мл тіогліколевого середовища. Під час посіву плазмозамінюючих і консервуючих розчинів, крім тіогліколевого середовища, використовують одну пробірку з 20 мл середовища Сабуро (рідкого). Паралельно дві пробірки з тіогліколевим середовищем і одну з середовищем Сабуро залишають незасіяними для контролю стерильності поживних середовищ на весь період інкубації досліджуваних зразків. Посіви в тіогліколевому середовищі і контрольні пробірки інкубують у термостаті за температури від 20 до 25 град. C і за температури від 30 до 35 град. C, з середовищем Сабуро - за температури від 20 до 25 град. C.
Термін інкубації посівів у термостаті в обох поживних середовищах дорівнює 14 добам.
У разі посіву зразків крові та компонентів, заготовлених у полімерних контейнерах, трубку контейнера затискають вище вузла і відрізають між вузлом і затиском. Обрізаний кінець трубки швидко проводять крізь полум'я, вводять у нього піпетку, послаблюють затиск і шляхом натиснення на контейнер набирають у піпетку не менше 2 мл матеріалу.
Посіви зразків консервованої крові, еритроцитної маси, еритроцитної зависі, нативної плазми, в тому числі імунної, фібринолізної крові, кісткового мозку витримують дві доби за відповідної температури, після чого проводять посів по 0,5 мл із кожної пробірки в інші дві пробірки, які містять по 10 мл тіогліколевого середовища. Пересіви інкубують за тих же температур, що і пробірки, з яких був проведений висів. Результати реєструють через одну добу після пересіву.
Під час контролю зразків препаратів, які не спричиняють помутніння поживного середовища (альбумін, препарати імуноглобулінів, плазмозамінюючі та консервуючі розчини тощо), а також гемостатичної губки, консервованої тканини тощо посіви інкубують 14 діб за відповідної температури.
У разі контролю зразків препаратів, що спричиняють помутніння поживного середовища (тромбін, фібриноген, плазма суха тощо), через 7 діб із кожної пробірки роблять пересіви по 0,5 мл в інші дві пробірки з 10 мл тіогліколевого середовища, які інкубують відповідно за тих же температур протягом 7 діб. Пробірки, з яких проведено пересів, зберігають до закінчення контролю стерильності. Загальний період інкубації - 14 діб.
Стерильність розчинника для сухих препаратів і приготування буферних розчинів перевіряють шляхом посіву по 1 мл у дві пробірки з тіогліколевим середовищем.
Якщо під час посіву використовують декілька пляшок розчинника, стерильність кожної перевіряють аналогічним способом.
Якщо об'єм вмісту однієї одиниці продукції перевищує 100 мл, доцільно використовувати метод мембранної фільтрації.
3.5. Облік та інтерпретація результатів дослідження на стерильність
Посіви переглядають щоденно. За відсутності росту мікроорганізмів у поживних середовищах вважають, що зразки відповідають вимогам стерильності.
Наявність росту мікроорганізмів у поживних середовищах оцінюють візуально макроскопічно (каламуть, плівка, осад, включення) і мікроскопічно. Зазначають температуру, за якої відбувся ріст, морфологію клітин і забарвлення за Грамом.
У разі виявлення росту навіть у одній пробірці проводять повторний контроль подвійної кількості зразків даної серії. У випадку проросту середовища хоча б в одній пробірці під час повторного контролю препарат вважають нестерильним.
Дозволяється до одержання заключення про стерильність зразка використовувати консервовану кров, еритроцитну масу, еритроцитну завись, нативну плазму, нативну свіжозаморожену плазму, в тому числі і імунну, кістковий мозок протягом 3 діб з моменту їх заготівлі, якщо під час щоденного бактеріологічного контролю досліджувані зразки були стерильними, а умови їх заготівлі відповідали вимогам протягом попередніх 3 міс. роботи.
Результати всіх видів контролю стерильності та умов роботи реєструють у журналах, пронумерованих, прошнурованих, скріплених печаткою і завірених керівником.
Під час проведення досліджень персонал бактеріологічної лабораторії зобов'язаний дотримуватись правил техніки безпеки (додаток 10).
Додаток 1
ПРИГОТУВАННЯ
дезінфікуючих розчинів та їх застосування
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Дезінфікуючий | Хлорамін | Перекис | Хлорне | Нейтральний | Гіпохлорит | Амфолан | Антисептол | Етиловий | Фенол |
| агент **** | | водню | вапно | гіпохлорит | кальцію | | | спирт | |
| | | | (26 - | кальцію | технічний | | | | |
| | | | 35)*** | (НГК) (30 - | (ГКТ) (30 -| | | | |
| | | | | 60)*** | 40)*** | | | | |
|---------------+----------+---------+--------+-------------+------------+---------+------------+----------+-------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|---------------+----------+---------+--------+-------------+------------+---------+------------+----------+-------|
| Концентрація | 3*) | 4**) | 3*) | 1*) | 1,0 - 1,5*)| 2**) | 50% розчин | 70**) | 3*) |
| робочого | | 6**) | 0,75**)| 0,6) |0,4 - 0,6**)| | хлорного | | |
| дезінфікую- | | | | | | | вапна і 5% | | |
| чого розчину, | | | | | | | розчин | | |
| % | | | | | | | кальцино- | | |
| | | | | | | | ваної соди | | |
|---------------+----------+---------+--------+-------------+------------+---------+------------+----------+-------|
| Кількість | 30 | 160 мл | 32 | 20 | 13,3 | 70 мл | 500 г | 737 мл | 30 |
| препарату, | | 240 мл | 23 | 10,2 | 10 | препара-| хлорного | 96% | |
| що необхідна | | 30% | | | | ту і | вапна 50 г | спирту і | |
| для приготува-| | перекису| | | | 930 мл | кальцинова-| 288 мл | |
| ння 1 л | | водню і | | | | води | ної соди | води | |
| розчину, г | | 503 мл, | | | | | | | |
| | | 755 мл | | | | | | | |
| | | води | | | | | | | |
|---------------+----------+---------+--------+-------------+------------+---------+------------+----------+-------|
