Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп

2-3. Банки під час застосування вимог Положення № 351 застосовують судження щодо відповідності стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності/активу, переданого банком у фінансовий лізинг (оренду), що враховується як застава, критеріям та принципам прийнятності забезпечення, визначеним Положенням № 351, сформоване на підставі всієї наявної інформації, включаючи публічну та/або отриману від боржника/заставодавця інформацію щодо майна, яке розташоване на території, зазначеній у Переліку, щодо якої в Переліку не визначена дата припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій/завершення тимчасової окупації.

2-4. Банки мають право до 30 вересня 2022 року (включно) не застосовувати вимог підпункту 2 пункту 132 розділу XI, підпункту 2 пункту 132-1 розділу XI-1 Положення № 351 .

2-5. Банки мають право до 29 лютого 2024 року (включно) під час оцінки фінансового стану банку-боржника, що є резидентом, згідно з вимогами пункту 85 розділу VI Положення № 351 застосовувати характеристику "діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику" без урахування витрат банку-боржника на формування резервів під очікувані кредитні збитки, що відображені у звітності банку після 24 лютого 2022 року.

2-6. Банки мають право протягом періоду дії воєнного стану та 180 календарних днів після його припинення чи скасування під час визначення кількості календарних днів прострочення погашення боргу відповідно до пункту 36 розділу II Положення № 351 за кредитами, за якими боржнику надається фінансова державна підтримка шляхом часткової компенсації процентів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 "Про надання фінансової державної підтримки" (зі змінами) (далі - Програма 5-7-9%), визначати кількість календарних днів прострочення погашення нарахованих доходів у частині, що підлягає:

1) частковій компенсації процентів, - починаючи зі 181 календарного дня за днем, коли не відбулося зарахування коштів компенсації процентів із рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду розвитку підприємництва (далі - Фонд) відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та банком, кредитного договору, укладеного банком із боржником, та договору рахунку умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і банком;

2) сплаті боржником, - починаючи з наступного робочого дня за днем, коли не відбулося погашення боржником відповідної частини нарахованих доходів у термін, передбачений договором про надання кредиту.

Банк, якщо кількість календарних днів прострочення погашення нарахованих доходів за частиною, що підлягає частковій компенсації процентів, та за частиною, що підлягає сплаті боржником, є різними, визначає кількість календарних днів прострочення нарахованих доходів виходячи з кількості календарних днів прострочення, що є більшою з визначених згідно з підпунктами 1 та 2 пункту 2-6 цих Правил.

2-7. Банки під час застосування вимог Положення № 351 відновлюють відлік строків, які зазначені в підпункті 4 пункту 107 розділу X Положення № 351, для визначення періодичності здійснення перевірки наявності та стану застави/забезпечення на підставі права довірчої власності/активу, переданого банком у фінансовий лізинг (оренду), що враховується банком як застава, яка/яке розташована(е) на території:

1) не зазначеній у Переліку, - з 31 липня 2023 року;

2) зазначеній у Переліку, - не пізніше ніж:

із 31 календарного дня від дати, що настала пізніше однієї з двох дат, - 31 липня 2023 року або дата набрання чинності змінами до Переліку, якими визначено дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій/завершення тимчасової окупації щодо відповідної території (далі - дата відліку);

із 91 календарного дня від дати відліку - за наявності судження банку стосовно того, що здійснення перевірки наявності та стану застави/забезпечення на підставі права довірчої власності/активу, переданого банком у фінансовий лізинг (оренду), що враховується як застава, несе загрозу безпеці, життю та здоров’ю осіб, уповноважених на проведення такої перевірки (далі - судження щодо наявності загрози), та наявні обґрунтовані очікування, що така загроза буде усунена протягом 90 календарних днів від дати відліку. Судження щодо наявності загрози має ґрунтуватися на аналізі поточної ситуації та документально підтвердженій інформації від органів місцевого самоврядування та/або Координаційного штабу з питань деокупованих територій, та/або Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та/або відповідних обласних військових адміністрацій.

Банки продовжують відлік строків, зазначених у підпункті 4 пункту 107 розділу X Положення № 351 , з урахуванням часу, що минув станом на 24 лютого 2022 року від дати останньої перевірки наявності та стану майна.

Банки, які здійснювали перевірки наявності та стану майна після 24 лютого 2022 року, здійснюють відлік строків, зазначених у підпункті 4 пункту 107 розділу X Положення № 351 , від дати останньої перевірки наявності та стану такого майна.

2-8. Банки з 31 серпня 2023 року відновлюють відлік строків, які зазначені в підпункті 2 пункту 107 розділу X Положення № 351 , для визначення періодичності здійснення переоцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності/активу, переданого банком у фінансовий лізинг (оренду), що враховується банком як застава, вартість якої/якого банк враховує під час розрахунку розміру кредитного ризику згідно з вимогами Положення № 351.

Банки продовжують відлік строків, зазначених у підпункті 2 пункту 107 розділу X Положення № 351 , з урахуванням часу, що минув станом на 24 лютого 2022 року від дати останньої переоцінки стану майна.

Банки, які здійснювали переоцінку стану майна після 24 лютого 2022 року, здійснюють відлік строків, зазначених у підпункті 2 пункту 107 розділу X Положення № 351 , від дати останньої переоцінки стану такого майна.

2-9. Банки починаючи з 31 жовтня 2023 року та до 90 календарного дня після припинення чи скасування воєнного стану під час розрахунку розміру кредитного ризику на індивідуальній основі за активами боржників - юридичних осіб (крім: юридичних осіб, у яких держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів прямо та/або опосередковано є власником 51 і більше відсотків статутного капіталу та одночасно має право вирішального впливу на господарську діяльність боржника; об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житловобудівельних кооперативів; підприємств, що діють на основі комунальної власності територіальної громади та утворені компетентним органом місцевого самоврядування) визнають подію дефолту, зазначену в підпункті 2 пункту 164 розділу XVIII Положення № 351, такою, що настала, за наявності хоча б однієї з ознак дефолту, встановлених у пункті 165 розділу XVIII Положення № 351 (крім ознак, зазначених у підпункті 3 пункту 2 цих Правил), ознак, визначених банком у внутрішньобанківському(их) положенні(ях) з урахуванням пункту 13 розділу II Положення № 351, а також наведених нижче ознак:

1) значне пошкодження або знищення власних/довгостроково орендованих основних засобів або іншого майна, необхідного для здійснення боржником діяльності, що генерує грошові потоки (включаючи виробниче обладнання, складські приміщення, транспортні засоби, торгові або офісні приміщення), що призвело до значних труднощів або неспроможності боржника здійснювати основну діяльність;

2) розташування в повному обсязі або значної частини бізнесу боржника (включаючи виробниче обладнання, складські приміщення, транспортні засоби, торгові або офісні приміщення) на територіях, зазначених у Переліку, щодо яких у Переліку не визначена дата припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій/завершення тимчасової окупації, що призвело до значних труднощів або неспроможності боржника здійснювати основну діяльність;

3) втрата ринків збуту або спроможності здійснювати діяльність, що виражається в суттєвому зменшенні чистого доходу від реалізації продукції (зароблених страхових премій) порівняно з чистим доходом від реалізації продукції (зароблених страхових премій) за попередні періоди;

4) внесення змін до умов кредитного(их) договору(ів) після 25 лютого 2022 року, що передбачають відтермінування сплати відсотків на 180 та більше календарних днів поспіль та/або здійснення банком капіталізації або заміни на інший актив нарахованих та несплачених відсотків за 180 календарних днів та більше, якщо боржник не поновив регулярної та систематичної щомісячної/щоквартальної сплати процентів у сумі, не меншій ніж сума нарахованих відсотків за ставкою, визначеною в кредитному договорі;

5) зменшення номінальної процентної ставки за кредитом внаслідок внесення змін до умов кредитного(их) договору(ів) (крім реструктуризації боргу, здійсненої відповідно до вимог Закону України "Про фінансову реструктуризацію") після 25 лютого 2022 року не передбачає повернення до рівня, що був до внесення змін до умов договору(ів), або до ринкового рівня протягом 365 календарних днів із дня внесення змін до умов кредитного(их) договору(ів);

6) боржник не надав банку інформації про свою господарську та операційну діяльність, або надана боржником інформація недостатня для належної оцінки банком спроможності боржника обслуговувати сукупний борг в усіх банках-кредиторах та інших кредиторах - фінансових установах;

7) фінансовий стан боржника свідчить про його неспроможність забезпечувати виконання зобов’язань щодо сплати відсотків перед усіма банками-кредиторами та іншими кредиторами - фінансовими установами.

Банк визначає критерії, що є свідченням неспроможності боржника забезпечувати виконання зобов’язань за відсотками перед усіма банками-кредиторами та іншими кредиторами - фінансовими установами. Одним із таких критеріїв є те, що на дату оцінки кредитного ризику відношення фінансового результату від операційної діяльності боржника до відрахування амортизації, скоригованого на разові неповторювані складові інших операційних доходів/витрат відповідно до підпункту 4 пункту 2-11 цих Правил, до розрахункового обсягу річних фінансових витрат боржника за сукупним боргом боржника перед усіма банками-кредиторами та іншими кредиторами - фінансовими установами, що підлягають сплаті згідно з умовами договору(ів) протягом наступних 365 календарних днів, становить менше 1.

Фінансовий результат від операційної діяльності до відрахування амортизації визначається за даними форми 2 "Звіт про фінансові результати" додатка 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами) (далі - Національний стандарт бухгалтерського обліку) таким чином:

для великих та середніх підприємств (р. 2190 - р. 2195 + р. 2515 гр. 3);

для малих підприємств [р. 2000 - р. 2050 + р. 2120 - р. 2180 гр. 3 + сума амортизації (за наявності даних у розшифруваннях, а якщо їх немає - за розрахунком: р. 1012 гр. 4 - 1012 гр. 3, не менше "0")];

для мікропідприємств [р. 2000 - р. 2050 гр. 3 + амортизація (за наявності даних у розшифруваннях, а якщо їх немає - за розрахунком: р. 1012 гр. 4 - 1012 гр. 3, не менше "0")].

Банки використовують дані квартальної/річної фінансової звітності боржника - юридичної особи.

Розрахунок фінансового результату від операційної діяльності до відрахування амортизації у разі використання квартальної фінансової звітності боржника - юридичної особи здійснюється після приведення чисельника та знаменника до річного виміру відповідно до додатка 7 до Положення № 351 .

2-10. Банки під час застосування вимог підпункту 3 пункту 2-9 цих Правил для боржників - юридичних осіб, які зазнають впливу сезонності, або для малих та мікропідприємств використовують дані за останніх 12 місяців.

2-11. Банки під час застосування вимог підпункту 7 пункту 2-9 цих Правил ураховують таке:

1) у разі належності боржника - юридичної особи до групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов’язаних контрагентів банк має право здійснювати розрахунок спроможності боржника забезпечувати виконання зобов’язань на підставі квартальної/річної фінансової звітності групи за умови, що борг боржника в повній сумі забезпечено:

у разі належності боржника - юридичної особи до групи юридичних осіб під спільним контролем - безумовною та безвідкличною гарантією/фінансовою порукою материнської компанії/контролера та учасника групи юридичних осіб під спільним контролем, фінансова звітність якого свідчить, що він генерує грошові потоки групи або володіє/розпоряджається активами групи (якщо він не є материнською компанією/контролером), наданою безпосередньо на користь банку, або безвідкличним резервним акредитивом, що виконує функцію фінансової гарантії, випущеним банком, який має інвестиційний рівень кредитного рейтингу за міжнародною шкалою, на замовлення материнської компанії/контролера/учасника групи юридичних осіб під спільним контролем; у разі належності боржника - юридичної особи до групи пов’язаних контрагентів - безумовною та безвідкличною гарантією/фінансовою порукою учасника групи пов’язаних контрагентів, фінансова звітність якого свідчить, що він генерує грошові потоки групи або володіє/розпоряджається активами групи, за умови, що цей учасник групи має фінансовий результат від операційної діяльності до відрахування амортизації більший ніж "0", або безвідкличним резервним акредитивом, що виконує функцію фінансової гарантії, випущеним банком, який має інвестиційний рівень кредитного рейтингу за міжнародною шкалою, на замовлення учасника групи пов’язаних контрагентів.

Борг боржника може бути забезпечений фінансовою порукою, якщо гарантія не може бути надана материнською компанією/контролером/учасником групи юридичних осіб під спільним контролем/учасником групи пов’язаних контрагентів відповідно до вимог законодавства країни її(його) місцезнаходження.

Банк має сформоване судження про відповідність наданої гарантії вимогам законодавства країни місцезнаходження учасника групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов’язаних контрагентів, який взяв на себе зобов’язання щодо відповідальності за невиконання зобов’язань боржника, та про те, що немає будь-яких юридичних обмежень щодо виконання зобов’язань за такою гарантією;

2) фінансовий результат від операційної діяльності до відрахування амортизації визначається банком:

щодо кредитів, стосовно яких банк здійснює перегляд кредитів (credit review) відповідно до вимог пункту 171 глави 20 розділу II Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 червня 2018 року № 64 (зі змінами) (далі - Положення № 64), вимог підпункту 1 пункту 77 розділу VI Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2019 року № 97 (зі змінами) (далі - Положення № 97), - з використанням даних квартальної/річної фінансової звітності боржника - юридичної особи, що використовується банком під час проведення перегляду кредитів (credit review);

щодо інших кредитів - не рідше одного разу на рік з використанням даних квартальної/річної фінансової звітності боржника - юридичної особи, починаючи з фінансової звітності, складеної за 2023 рік. Банки забезпечують визначення фінансового результату від операційної діяльності до відрахування амортизації на підставі фінансової звітності, складеної за 2023 рік, не пізніше 31 грудня 2024 року;

3) для розрахунку обсягу фінансових витрат сума основного боргу за кредитним(и) договором(рами) за сукупним кредитним портфелем боржника - юридичної особи або в разі дотримання вимог, визначених у підпункті 1 пункту 2-11 цих Правил, групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов’язаних контрагентів в усіх банках-кредиторах та інших кредиторах - фінансових установах за даними квартальної/річної фінансової звітності боржника або консолідованої/комбінованої фінансової звітності групи множиться на річну процентну ставку за цим (цими) договором(ми), яка діяла на відповідну дату квартальної/річної фінансової звітності боржника або консолідованої/комбінованої фінансової звітності групи.

Для розрахунку обсягу фінансових витрат боржника або групи, якщо немає інформації про процентні ставки за кредитними договорами/іншими фінансовими зобов’язаннями, використовується інформація про фінансові витрати за попередні 12 місяців поспіль за даними квартальної (річної) фінансової звітності боржника або консолідованої/комбінованої звітності групи;

4) коригування фінансового результату від операційної діяльності боржника - юридичної особи або в разі дотримання вимог, визначених у підпункті 1 пункту 2-11 цих Правил, групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов’язаних контрагентів до відрахування амортизації на разові неповторювані складові інших операційних доходів/витрат (крім мікропідприємств) здійснюється на:

доходи/витрати від операційної курсової різниці;

доходи/витрати від купівлі-продажу іноземної валюти;

податкові пільги;

доходи/витрати від списання інших оборотних активів;

доходи/витрати від реалізованих виробничих запасів та основних засобів;

доходи від безоплатно одержаних оборотних активів або фінансову допомогу;

доходи/витрати від списання кредиторської заборгованості;

переоцінку (крім переоцінки/уцінки залишків готової продукції, запасів, доходів/витрат від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції);

штрафи, пені, неустойки;

сумнівні та безнадійні борги;

витрати від знецінення запасів;

нестачі і витрати від псування цінностей;

собівартість проданих активів;

резерви під активні операції;

збитки, визначені відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 року за № 1522/38858.

Коригування фінансового результату від операційної діяльності боржника до відрахування амортизації на разові неповторювані складові інших операційних доходів/витрат (крім мікропідприємств) розраховується як різниця між значеннями доходів та витрат, що мають разовий і неповторюваний характер у складі інших операційних доходів, та витрат за аналогічний період, за який розраховано фінансовий результат від операційної діяльності.

Фінансовий результат від операційної діяльності до відрахування амортизації:

зменшується на суму коригувань - якщо результат розрахунку має значення більше ніж "0";

збільшується на суму коригувань - якщо результат розрахунку має значення менше ніж "0".

Коригування фінансового результату від операційної діяльності до відрахування амортизації на разові неповторювані складові інших операційних доходів та витрат (крім мікропідприємств) здійснюється банком щонайменше один раз на рік. Частота коригування в межах року визначається банком залежно від суттєвості коригувань у попередні періоди, визначеної у внутрішньобанківському положенні, та з урахуванням макроекономічних умов, що впливають на виникнення разових неповторюваних складових доходів та витрат;

5) для боржників - юридичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, трейдерами, продавцями сільськогосподарської продукції, що складають звітність відповідно до принципів та підходів, встановлених Національним стандартом бухгалтерського обліку, та оцінюють залишки сільськогосподарської продукції за собівартістю, банки мають право під час визначення фінансового результату від операційної діяльності враховувати вартість залишків готової сільськогосподарської продукції/урожаю (далі - сільськогосподарська продукція), що не були реалізовані через проблеми з логістикою, за наявності в банку інформації про можливість боржника забезпечити доступ до сільськогосподарської продукції та про спроможність її реалізації в майбутньому, таким чином: визначений за даними квартальної/річної фінансової звітності боржника фінансовий результат від операційної діяльності збільшується на вартість залишків за кожним видом сільськогосподарської продукції, яка не була реалізована через проблеми з логістикою, помножену на показник рентабельності операційної діяльності за відповідним видом сільськогосподарської продукції, визначений у такий спосіб:

для великих та середніх підприємств відповідно до таблиці 3 додатка 7 до Положення № 351 ;

для малих підприємств [ф. 2-м (р. 2000 - р. 2050 + р. 2120 - р. 2180 гр. 3)/р. 2000 гр. 3];

для мікропідприємств [ф. 2-мс (р. 2000 - р. 2050 гр. 3)/р. 2000 гр. 3].

Інформацію для розрахунку рентабельності операційної діяльності, включаючи інформацію щодо залишків за кожним видом сільськогосподарської продукції, яка не була реалізована, банк отримує від боржника за запитом із періодичністю подання квартальної/річної фінансової звітності боржника. Банк, якщо в боржника немає інформації за видами сільськогосподарської продукції, має право брати до розрахунку загальну вартість залишків сільськогосподарської продукції та показник рентабельності операційної діяльності, визначений таким чином:

для великих та середніх підприємств відповідно до таблиці 3 додатка 7 до Положення № 351 ;

для малих підприємств [ф. 2-м (р. 2000 - р. 2050 + р. 2120 - р. 2180 гр. 3)/р. 2000 гр. 3];

для мікропідприємств [ф. 2-мс (р. 2000 - р. 2050 гр. 3)/р. 2000 гр. 3];

6) за кредитами, за якими боржнику надається фінансова державна підтримка шляхом часткової компенсації процентів, включаючи кредити, надані за Програмою 5-7-9% та іншими програмами підтримки кредитування, розрахунок здійснюється за компенсаційною (пільговою) процентною ставкою;

7) для боржників - фінансових компаній/юридичних осіб-лізингодавців фінансовий результат від операційної діяльності до відрахування амортизації визначається без урахування фінансових витрат на обслуговування боргу, що належать до фінансових витрат за сукупним боргом таких боржників в усіх банках-кредиторах та інших фінансових установах за відповідний період.

2-12. Банки мають право ухвалити рішення про припинення визнання дефолту боржників/контрагентів, визначеного згідно з вимогами пункту 2-9 цих Правил, за одночасного виконання умов, визначених у пункті 167 розділу XVIII Положення № 351 .

2-13. Банкам України:

1) не пізніше 31 жовтня 2023 року здійснити актуалізацію внутрішньобанківських положень з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 2-9-2-12 цих Правил, включаючи визначення на підставі судження рівня значного пошкодження, знищення, суттєвості зменшення чистого доходу від реалізації продукції (зароблених страхових премій), достатності інформації від боржника, потрібної для виконання вимог цих Правил, з урахуванням особливостей його діяльності, суттєвості коригувань, критеріїв, які є свідченням неспроможності боржника забезпечувати виконання зобов’язань за відсотками перед усіма банками-кредиторами та іншими кредиторами - фінансовими установами;

2) починаючи з 31 жовтня 2023 року забезпечити здійснення розрахунку розміру кредитного ризику з урахуванням зазначених у цих Правилах вимог.

2-14. Банки мають право протягом періоду дії воєнного стану та 90 календарних днів після його припинення чи скасування не враховувати вимоги підпункту 3 пункту 123, підпункту 2 пункту 132 розділу XI, підпункту 2 пункту 132-1 розділу XI-1 Положення № 351 під час здійснення розрахунку розміру кредитного ризику на груповій основі або за спрощеним підходом за кредитами, наданими боржникам, на які поширюються положення Закону України від 01 грудня 2022 року № 2823-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України" та за якими банк визнав дефолт боржника.

3. Банки під час застосування вимог Положення № 97:

1) протягом періоду дії воєнного стану та 30 календарних днів після його припинення чи скасування:

не застосовують вимог підпункту 5 пункту 70 розділу VI та підпункту 1 пункту 93 розділу VII Положення № 97 у частині використання інформації з Кредитного реєстру Національного банку України;

мають право застосовувати до боржників/контрагентів, які відповідають критеріям і умовам, установленим у підпункті 3 пункту 2 цих Правил, інструменти довгострокової реструктуризації без передавання заборгованості таких боржників/контрагентів до підрозділу роботи з непрацюючими активами;

2) здійснюють актуалізацію стратегії управління проблемними активами та оперативного плану реалізації стратегії управління проблемними активами (щорічний перегляд яких передбачений у підпункті 1 пункту 24 розділу III Положення № 97) не пізніше 90 календарного дня після припинення чи скасування воєнного стану;

3) установлюють у стратегії управління проблемними активами цільовий рівень для непрацюючих активів (установлення якого передбачено в пункті 36 розділу IV Положення № 97) на підставі сформованого банком судження;

4) починаючи з 31 жовтня 2023 року та до 90 календарного дня після припинення чи скасування воєнного стану додатково враховують ознаки дефолту, встановлені у пункті 2-9 цих Правил, під час визначення відповідно до Положення № 97:

непрацюючих активів, якщо банк на підставі судження не довів, що немає потреби вживати заходів врегулювання заборгованості боржника/контрагента підрозділом роботи з непрацюючими активами/відповідальною особою за роботу з непрацюючими активами (далі - підрозділ НПА);

потенційно проблемних активів, якщо банк на підставі судження довів, що немає потреби вживати заходів врегулювання заборгованості боржника/контрагента підрозділом НПА;

5) починаючи з 31 жовтня 2023 року та до 90 календарного дня після припинення чи скасування воєнного стану додатково враховують ознаки дефолту, встановлені у пункті 2-9 цих Правил, під час застосування вимог:

підпункту 8 пункту 70 розділу VI Положення № 97 щодо визначення переліку індикаторів раннього попередження;

підпункту 1 пункту 85 розділу VI Положення № 97 щодо права банку не здійснювати супроводження боржника/контрагента підрозділом НПА, якщо банк на підставі судження довів, що немає потреби вживати заходів врегулювання заборгованості боржника/контрагента підрозділом НПА.

4. Відповідальні особи банківських груп під час застосування вимог Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 20 червня 2012 року № 254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1178/21490 (зі змінами) (далі - Положення № 254), протягом періоду дії воєнного стану:

1) не застосовують вимоги пунктів 2.6, 2.10 глави 2 розділу VI Положення № 254;

2) розміщують річну консолідовану фінансову звітність банківської групи разом з аудиторським звітом, річну субконсолідовану фінансову звітність підгруп банківської групи, проміжну консолідовану звітність банківської групи та проміжну субконсолідовану звітність підгруп банківської групи за весь період неподання звітності на власному вебсайті не пізніше 180 календарного дня після припинення чи скасування воєнного стану.

5. Банкам/відповідальним особам банківських груп під час застосування вимог Положення № 64 здійснювати:

1) стрес-тестування ризиків, передбачене в пункті 185 глави 23 розділу I, пункті 218 глави 32 розділу III, пункті 248 глави 37 розділу IV, пункті 270 глави 42 розділу V Положення № 64, та верифікацію вартості майна, передбачену в главі 21 розділу II Положення № 64, починаючи з наступного кварталу після припинення чи скасування воєнного стану;

2) актуалізацію внутрішньобанківських/внутрішньогрупових документів (щорічний перегляд яких передбачений у пунктах 66 глави 10, 128 глави 15 розділу I, пункті 139 глави 17 розділу II, пункті 193 глави 25 розділу III, пункті 228 глави 35 розділу IV, пункті 261 глави 40 розділу V, пунктах 278 та 285 глави 45 розділу VI, пункті 318 глави 52 розділу VII Положення № 64) не пізніше 180 календарного дня після припинення чи скасування воєнного стану.

6. Банкам/відповідальним особам банківських груп застосовувати вимоги Положення про плани відновлення діяльності банків України та банківських груп, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2019 року № 95 (зі змінами) (далі - Положення № 95), з урахуванням таких особливостей:

1) у 2022, 2023 роках вимоги пункту 8 розділу I Положення № 95 не застосовуються в частині оновлення та подання до Національного банку України планів відновлення діяльності банку/банківської групи;

2) починаючи з 2024 року банки/відповідальні особи банківських груп оновлюють плани відновлення діяльності банку/банківської групи, розроблені у 2021 році, з урахуванням:

оновленої стратегії, бізнес-плану та ґрунтуючись на фактичних показниках фінансового стану банку/банківської групи і загальній ситуації в банківській системі;

стрес-тестування, здійсненого відповідно до вимог розділу V Положення № 95, крім вимог абзацу другого пункту 28 розділу V Положення № 95, із застосуванням щонайменше загальноринкового стрес-сценарію;

3) банки/відповідальні особи банківських груп подають до Національного банку України оновлені у 2024 році плани відновлення діяльності банку/банківської групи не пізніше 01 жовтня 2024 року;

4) до дати затвердження радою банку оновленого у 2024 році плану відновлення діяльності банку/банківської групи під час застосування:

вимог пункту 23 розділу III Положення № 95 - правління/комітет банку інформує раду банку про виникнення індикаторів відновлення показників капіталу та ліквідності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виникнення, інших індикаторів відновлення - у визначений банком строк;

вимог пункту 24 розділу III Положення № 95 - банк/відповідальна особа банківської групи інформує Національний банк України лише про прийняття рішення щодо реалізації варіантів відновлення (у разі активації плану відновлення діяльності банку/банківської групи). Банк/відповідальна особа банківської групи здійснює таке інформування не пізніше п’ятого робочого дня з дня прийняття відповідного рішення.

7. Банки протягом періоду дії воєнного стану та 30 календарних днів після його припинення чи скасування мають право приймати рішення про зміну місцезнаходження відокремлених підрозділів без урахування вимог пункту 441 глави 54 розділу VIII Положення про ліцензування банків , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149 (зі змінами) (далі - Положення про ліцензування банків).

7-1. Банки протягом періоду дії воєнного стану та 30 календарних днів після його припинення чи скасування мають право приймати рішення про тимчасове призупинення діяльності відокремлених підрозділів, місцезнаходженням яких є території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території, включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії чи тимчасово окупованих Російською Федерацією, що формується в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України (за умови, що стосовно відповідного населеного пункту не визначено дати завершення бойових дій/дати завершення тимчасової окупації), без урахування вимог пункту 442 глави 54 розділу VIII Положення про ліцензування банків щодо строку тимчасового призупинення діяльності відокремлених підрозділів.

7-2. Банки під час розрахунку частки приміщень банку, що відповідають вимогам щодо забезпечення доступу маломобільних груп населення до послуг, що надаються банками, згідно з вимогами пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149 "Про затвердження Положення про ліцензування банків" (зі змінами) мають право не включати до загальної кількості приміщень банку приміщення, розташовані на території, зазначеній у Переліку, щодо якої в Переліку не визначена дата припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій/завершення тимчасової окупації, до дати набрання чинності змінами до Переліку, якими визначено дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій/завершення тимчасової окупації щодо відповідної території, та протягом року від такої дати.

8. Банки під час застосування вимог абзацу дев'ятого підпункту "є" пункту 1.3 глави 1 розділу IV Інструкції № 368, протягом періоду дії воєнного стану та 30 календарних днів після його припинення чи скасування мають право включати дебіторську заборгованість за операціями з ввезення в Україну готівкової іноземної валюти, придбаної за рахунок безготівкових коштів:

1) до групи активів зі ступенем ризику 20 відсотків за одночасного дотримання таких умов:

готівкова іноземна валюта 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор);

контрагентом є банк-нерезидент, який має кредитний рейтинг за міжнародною шкалою не нижчий, ніж рівень "ВВВ-" за класифікацією рейтингового агентства "Standard&Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ка1іп§в"/рівень "Ваа3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service";

строк обліку дебіторської заборгованості не перевищує 14 календарних днів;

2) до групи активів зі ступенем ризику 50 відсотків за одночасного дотримання таких умов:

готівкова іноземна валюта 1-ї групи Класифікатора;

контрагентом є банк-нерезидент, який не має кредитного рейтингу або має кредитний рейтинг за міжнародною шкалою нижчий, ніж рівень "BBB-" за класифікацією рейтингового агентства "Standard&Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "Baa3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service";

строк обліку дебіторської заборгованості не перевищує 14 календарних днів.