Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності

Відповідно до підпунктів 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951), НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, що додається.

2. Департаменту політики власності Міністерства економіки України (Максимов О.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаємо за собою.

1. Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб’єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб’єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб’єктів господарювання.

Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

Ця Методика є обов’язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов’язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб’єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов’язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Ця Методика передбачає механізми оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям та іншим суб’єктам господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб’єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб’єктів господарювання станом на дату оцінки, яка є датою не раніше ніж 23 лютого 2022 року. Оцінка (визначення розміру) збитків (упущеної вигоди) станом на дату оцінки, яка передує 23 лютого 2022 року, здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із Законом України "Про судову експертизу" з дотриманням методичного регулювання оцінки майна, яке здійснюється національними стандартами оцінки та міжнародними стандартами оцінки, європейськими стандартами оцінки, нормами міжнародної оціночної практики, що склалася, за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для проведення оцінки (визначення розміру) збитків.

Збитки в бухгалтерському обліку відображаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України, або Міжнародних стандартів фінансової звітності залежно від того, яку концептуальну основу використовує підприємство для звітування.

2. Результат проведення оцінки збитків має вартісний вираз.

3. У цій Методиці вживаються терміни в таких значеннях:

валова вартість девелопменту - ціна, яка може бути отримана на дату оцінки під час продажу завершеного розвитком (будівництвом) об’єкта нерухомого майна на ринку, що відповідає грошовій сумі, достатній для покриття витрат на придбання ділянки землі та її поліпшення, включаючи вартість фінансування цих витрат та прибуток девелопера;

вартість заміщення - актуальні на дату оцінки витрати на створення/придбання подібного активу, що має еквівалентну корисність;

вартість відтворення - актуальні на дату оцінки витрати на відтворення точної копії активу;

висновок експерта - документ, який є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження) судовим експертом відповідно до Закону України "Про судову експертизу";

вихідні дані - документи, у яких зазначені характеристики майна, що підлягає оцінці, у тому числі ті, що містяться в державних реєстрах або реєстрах органів місцевого самоврядування, та документи, складені відповідними комісіями під час огляду об’єкта збитку, які ґрунтуються на судженнях (свідченнях) членів комісій;

дійсний (ефективний) вік - визначений на дату оцінки період часу існування майна за умови належного рівня його утримання та експлуатації, своєчасного виконання робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту (заміни) окремих елементів об’єкта;

залишкова вартість заміщення нерухомого майна - результат оціночної процедури, за якою вартість нерухомого майна визначається як сума ринкової вартості землі та вартості заміщення (відтворення) земельних поліпшень, зменшена на обсяг їх сукупного знецінення;

звіт про оцінку збитків - документ, що є результатом незалежної оцінки збитків, проведеної суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання (оцінювачем) відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

інтерес інвестора (вартість фінансування) - витрати, пов’язані із залученням коштів на придбання ділянки землі та на її поліпшення, за припущенням, що на дату фізичного завершення розвитку об’єкт нерухомості буде проданий чи наданий в оренду з ринковим рівнем заповнюваності;

інтерес девелопера (прибуток девелопера) - прийнятна з точки зору учасників ринку винагорода за підприємницьку ініціативу з розвитку певної нерухомості в конкретному місці на дату оцінки. Розмір прибутку відповідає рівню ризику, що бере на себе девелопер залежно від складності та тривалості розвитку нерухомості;

інформаційні джерела - дані, які додатково надаються або збираються з метою застосування оціночних процедур, визначених цією Методикою національними та міжнародними стандартами оцінки;

межа відповідальності - витрати, які були понесені чи які необхідно понести для створення умов для подальшого використання території та відновлення втраченого, пошкодженого та знищеного майна та/або майнових прав. Витрати, пов’язані з межею відповідальності, охоплюють період від початку збройної агресії до початку періоду відновлення майна та майнових прав;

оціночні процедури - дії (етапи) алгоритму реалізації методу оцінки, що конкретизує один або декілька методичних підходів до оцінки, виконання яких у певній послідовності дає можливість провести оцінку;

постраждалий(і) - суб’єкт господарювання незалежно від його організаційно-правової форми та форми власності, державна або комунальна установа, організація, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, держава Україна, яким завдано збитків внаслідок збройної агресії;

ринкова вартість - очікувана грошова сума, за яку актив або зобов’язання варто обмінювати на дату оцінки між готовими до транзакції та не пов’язаними між собою покупцем і продавцем, після належного маркетингу та за умови, що кожна сторона діяла обізнано, розсудливо і без примусу;

сучасне еквівалентне майно - майно, що має подібне до об’єкта оцінки призначення та еквівалентну корисність, але відрізняється від об’єкта оцінки сучасним проєктним рішенням та використанням сучасних економічних матеріалів і технологій виготовлення (створення, будівництва);

фізичне життя - строк, протягом якого майно можна використовувати за призначенням, перш ніж воно буде повністю зношене або коли його ремонт буде економічно недоцільним, за умови регулярного технічного обслуговування, але без урахування будь-якого відновлення чи модернізації.

Терміни "нерухома річ (нерухоме майно, нерухомість)", "рухома річ" та "збиток" вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України, термін "суб’єкт господарювання" - у значенні, наведеному в Господарському кодексі України, термін "нерухомий об’єкт культурної спадщини" - у значенні, наведеному в Законі України "Про охорону культурної спадщини", термін "культурні цінності" - у значенні, наведеному в Законі України "Про музеї та музейну справу".

Інші терміни, що використовуються в цій Методиці, вживаються у значеннях, наведених у національних стандартах оцінки, інших нормативно-правових актах з оцінки майна, що відповідно до статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" здійснюють методичне регулювання оцінки майна.

4. Відповідно до цієї Методики об’єктом оцінки збитку є економічні втрати підприємств, установ та організацій, інших суб’єктів господарювання всіх форм власності, згідно з підпунктами 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).

5. Оцінка шкоди та збитків, що проводиться відповідно до цієї Методики, здійснюється з такою метою:

визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, у межах кримінальних проваджень відповідно до законодавства України;

визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання постраждалими заяв на компенсацію;

визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій;

інші цілі, визначені законодавством.

6. Така мета згідно з цією Методикою досягається шляхом визначення у вартісному виразі:

розміру реальних збитків;

упущеної вигоди;

потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії.

7. Оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків забезпечується суб’єктами оціночної діяльності - суб’єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - суб’єкти оціночної діяльності), з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням особливостей, що визначені цією Методикою.

Судова експертиза (експертне дослідження), що пов’язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов’язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених цією Методикою. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов’язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.

8. Об’єкт та мета оцінки повинні бути зазначені у звіті про оцінку збитків або висновку експерта.

9. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

10. У разі проведення незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) збитків, завданих суб’єктам державного сектору економіки, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, що виконують відповідні державні контракти або беруть участь у кооперації за державними контрактами, за наявності матеріальних носіїв, які є державною таємницею або інформацією з обмеженим доступом, незалежна оцінка або судова експертиза (експертне дослідження) таких носіїв проводиться суб’єктом оціночної діяльності або судовим експертом, які мають спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та (або) залучені суб’єктом оціночної діяльності (судовим експертом) оцінювачі (судові експерти), яким в установленому законодавством порядку надано спеціальний допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми.

1. Цей розділ визначає особливості проведення незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні.

2. Незалежна оцінка збитків проводиться на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності та замовником такої оцінки, у якому встановлюється дата оцінки.

Оцінка збитків, що завдані об’єктам державної або комунальної форми власності, проводиться суб’єктом оціночної діяльності, обраним на конкурентних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Замовниками оцінки є особи, визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Судова експертиза, що пов’язана з оцінкою збитків (визначенням розміру збитків у вартісному виразі), призначається (доручається) відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" та відповідного процесуального законодавства. Експертне дослідження, що пов’язане з оцінкою збитків (визначенням розміру збитків у вартісному виразі), призначається (доручається) відповідно до вимог законодавства.

3. За результатами незалежної оцінки збитків складається звіт про оцінку збитків в електронній формі та у паперовій формі (за необхідності), якщо складення звіту про оцінку збитків у паперовій формі визначено завданням на проведення оцінки збитків (договором на проведення оцінки майна) або законодавством.

Звіт про оцінку збитків підписується всіма оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку збитків, а також керівником суб’єкта оціночної діяльності або уповноваженою ним особою.

Електронна форма звітів підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг.

4. Звіт про оцінку збитків складається суб’єктом оціночної діяльності з дотриманням вимог нормативно-правових актів з оцінки майна у стислій або повній формі.

Форма звіту про оцінку збитків визначається в договорі на проведення оцінки майна.

Для цілей подання позовів до міжнародних судових інстанцій складається повна форма звіту про оцінку збитків, який повинен відповідати міжнародним стандартам оцінки або загальновизнаним у світі стандартам, у випадку, якщо їх застосування вимагається відповідною міжнародною судовою інстанцією.

Звіт про оцінку збитків, що складається у стислій формі, повинен містить таку інформацію:

опис об’єкта оцінки;

стислий опис характеру та ступінь пошкоджень, яких майно зазнало, з посиланням на наявні підтверджувальні матеріали;

мету оцінки;

вид вартості;

дату оцінки;

використані вхідні дані та джерело їх отримання;

аналіз достовірності та достатності наявної вхідної інформації для проведення оцінки;

припущення та спеціальні припущення, на які спирався оцінювач під час проведення оцінки;

оціночні процедури, що були застосовані під час оцінки;

висновок про вартість;

дату складання звіту про оцінку збитків.

Висновок експерта складається судовим експертом з дотриманням вимог статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про судову експертизу", відповідного процесуального законодавства. У дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов’язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.

5. Дата оцінки є датою, на яку проводиться оцінка збитків. Дата оцінки встановлюється з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України та є будь-якою датою, що передує або збігається з датою подання позову до суду (датою звернення до відповідного органу про компенсацію), але не раніше ніж 23 лютого 2022 року.

Звіт про оцінку збитків є дійсним до дати відшкодування збитків (включно).

Дата оцінки встановлюється в завданні на проведення оцінки збитків (договорі на проведення оцінки збитків).

6. Під час проведення оцінки збитків (визначення розміру збитків у вартісному виразі) релевантними видами вартості можуть бути: ринкова вартість, вартість заміщення, вартість відтворення, валова вартість девелопменту.

7. Виконавці оцінки (визначення розміру) збитків мають право доступу до об’єкта оцінки, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для проведення оцінки, отримують пояснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки, від замовника оцінки та інших осіб та здійснюють огляд об’єкта оцінки, зокрема із використанням технічних засобів та інформаційних джерел (дані дистанційного зондування Землі та їх похідних продуктів, фотоматеріали, відеоматеріали та інше).

Особистий огляд об’єкта оцінки проводиться оцінювачем суб’єкта оціночної діяльності, який здійснює незалежну оцінку збитків, або судовим експертом, який проводить (виконує) судову експертизу (експертне дослідження), зокрема з урахуванням режимних обмежень та за умови наявності доступу до такого об’єкта (на дату оцінки здійснено розмінування, доступ до майна наявний, безпечний та інше).

8. Оцінка (визначення розміру) збитків здійснюється за наявності вихідних даних, необхідних для проведення оцінки, та наявності інформаційних джерел.

Копії документів, що використовуються як вихідні дані, повинні бути чіткими та засвідчені в установленому законодавством порядку.

9. Інформаційними джерелами, що застосовуються під час оцінки збитків, є:

результати огляду об’єкта оцінки, що здійснений, зокрема із використанням технічних засобів та інформаційних джерел (фотоматеріали, відеоматеріали, дані дистанційного зондування Землі та їх похідні продукти, аналітика соціальних мереж, існуюча публічна інформація та інше);

ринкові дані, які застосовуються під час проведення оцінки збитків: інформація про угоди купівлі-продажу подібного до об’єкта оцінки майна, ринкові ціни на подібне майно тощо;

інформація з інших актів (звітів, висновків експертів), складених за результатами оцінки збитків;

інші інформаційні джерела, які можуть бути застосовані під час оцінки збитків.

10. Під час оцінки (визначення розміру) збитків відповідно до цієї Методики необхідним є отримання визначеного законодавством документа, який підтверджує, що втрата, руйнування або знищення майна відбулася внаслідок збройної агресії.

11. Рецензування звітів про оцінку збитків є обов’язковим у разі, якщо об’єктом оцінки є майно, яке належить до державної або комунальної форми власності. У такому випадку рецензування забезпечується Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями, органами місцевого самоврядування (якщо об’єктом оцінки є майно, що належить до комунальної власності), які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження майном і у складі яких працюють оцінювачі, та проводиться рецензентами, що працюють у Фонді державного майна України, його регіональних відділеннях, органах місцевого самоврядування (якщо об’єктом оцінки є майно, що належить до комунальної власності), або експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів. В інших випадках рецензування звіту про оцінку збитків здійснюється на запит особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки, за наявності конфліктів, спорів тощо та проводиться експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів.

У разі виникнення спорів, пов’язаних із результатами оцінки збитків (визначеного розміру збитків), зокрема спорів, які розглядаються в суді, неякісна (недостовірна) оцінка збитку встановлюється виключно за результатами рецензування звіту про оцінку збитків.

Якщо за результатом проведення рецензування звіту про оцінку збитків встановлено, що оцінка є неякісною (недостовірною), оцінка майна здійснюється повторно.

12. Оцінка збитків (визначення розміру збитків) здійснюється в такій послідовності:

підготовчий етап;

здійснення оціночних процедур або експертних досліджень;

складання звіту про оцінку збитків або висновку експерта.

13. На підготовчому етапі здійснюється:

ознайомлення з об’єктом оцінки шляхом опрацювання вихідних даних;

аналіз повноти вихідних даних;

аналіз інформаційних джерел;

аналіз рівня надійності ринкових даних - для випадків проведення незалежної оцінки збитків або судової експертизи (експертного дослідження);

укладання договору про проведення оцінки збитків - для випадків проведення незалежної оцінки збитків або призначається (доручається) згідно із Законом України "Про судову експертизу" та відповідним законодавством судова експертиза (експертне дослідження).

14. На підготовчому етапі проведення незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) суб’єкт оціночної діяльності або судовий експерт аналізує рівень надійності ринкових даних у кожному конкретному випадку проведення оцінки збитків та відображає відповідну категорію надійності ринкових даних у звіті про оцінку збитків або висновку експерта. З цією метою ринкові дані поділяються на такі категорії:

1) категорія "A" - прямі зіставлення. До цієї категорії належать всі типи відповідних доказів про ціни, що були сплачені, запропоновані чи запитувані на ринку подібного майна;

2) категорія "B" - загальні ринкові дані. До цієї категорії належать дані, які можуть бути опосередкованим джерелом інформації про вартість, зокрема:

інформація з опублікованих джерел чи комерційних баз даних; її відносна важливість буде залежати від актуальності, авторитету та можливості перевірки;

інші непрямі докази (наприклад, індекси, історичні свідоцтва та інше);

дані про попит (пропозицію) на оренду, вакантність, інвестиції та інше;

3) категорія "C" - інші джерела. Існує також широкий спектр даних, які можуть дати загальне уявлення про вартість, зокрема свідоцтва про транзакції з нерухомістю інших типів та місць розташування, а також інші вихідні дані (наприклад, відсоткові ставки, рухи на фондовому ринку та прибутковість, які можуть бути індикатором прибутковості нерухомості).

15. Оплата робіт з проведення незалежної оцінки збитків, судової експертизи (експертного дослідження) та рецензування звітів про оцінку збитків у разі їх рецензування експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів здійснюється за кошти підприємств, установ, організацій, фізичних осіб або інших джерел, що не заборонені законодавством.

1. У цьому розділі встановлюються особливості оцінки реальних збитків (визначення розміру реальних збитків), завданих майну підприємств, установ та організацій, інших суб’єктів господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, а саме: нерухомого майна, рухомого майна (машини та обладнання), транспортних засобів (далі - ТЗ), товарно-матеріальних запасів та біологічних активів, єдиних майнових комплексів підприємств, установ та організацій, інших суб’єктів господарюванням усіх форм власності, культурних цінностей.

2. Визначення розміру реальних збитків здійснюється з урахуванням таких основних методичних вимог:

розмір реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати або знищення майна визначається як різниця між значеннями вартості такого об’єкта до та після заподіяння йому шкоди;

під час визначення розміру реальних збитків, завданих майну, припускається, що знецінення майна має прямолінійний характер і обчислюється як відношення дійсного віку об’єкта до строку його фізичного життя за умови належного рівня утримання та експлуатації;

у всіх випадках під час визначення розміру реальних збитків не враховується економічна (зовнішня) застарілість майна;

вартість пошкодженого, втраченого або знищеного майна після понесення збитків обчислюють з урахуванням ступеня придатності елементів такого майна для подальшого використання.

3. Визначення розміру реальних збитків внаслідок втрати, пошкодження та знищення нерухомого майна здійснюється з такими особливостями:

3.1. Розмір реальних збитків внаслідок втрати, пошкодження чи знищення нерухомого майна обчислюють як різницю між значеннями вартості такого майна до та після заподіяння йому шкоди.

3.2. Значення вартості нерухомого майна до заподіяння йому шкоди приймається на рівні ринкової вартості та/або залишкової вартості заміщення аналогічного чи подібного за місцем розташування, призначенням, розмірами, конструктивним вирішенням земельних поліпшень та їх технічним станом майна до початку збройної агресії.

3.3. Для визначення ринкової вартості нерухомого майна застосовується адитивна або мультиплікативна модель з відповідним обґрунтуванням обраних елементів порівняння, ступеня подібності об’єктів порівняння та розміру поправок на коригування відмінностей між об’єктами порівняння та об’єктом оцінки.

3.4. Обчислення ринкової вартості згідно з цією Методикою припускає можливість використовувати для порівняння дані аналітичних компаній про середні ціни, що склалися на ринку подібного до об’єкта оцінки нерухомого майна, з відповідним коригуванням (у разі потреби) на розбіжності між об’єктами порівняння та об’єктом оцінки в основних елементах порівняння.

3.5. Обчислення залишкової вартості заміщення (відтворення) нерухомого майна до заподіяння шкоди здійснюється за такою формулою:

3.6. Вартість ділянки землі визначають шляхом зіставлення продажів подібних за місцем розташування, розміром та передбаченим характером поліпшень вакантних земельних ділянок або шляхом обчислення її залишкової вартості у складі нещодавно завершеної розвитком нерухомості з близькими до оцінюваної нерухомості характеристиками.

3.7. Вартість заміщення (відтворення) включає прямі витрати (вартість будівництва) та непрямі витрати (гонорари консультантів та витрати на маркетинг), достатні для створення (придбання) відповідного об’єкта поліпшення.

3.8. Вартість будівництва визначають відповідно до пунктів 3.30-3.40 Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281.

Обчислення вартості будівництва згідно з цією Методикою допускає можливість використовувати укрупнені показники витрат на будівництво, визначені Міністерством розвитку громад та територій України, з відповідним коригуванням (у разі потреби) на розбіжності між об’єктами порівняння та об’єктом оцінки в основних елементах порівняння.

3.9. Значення ставки компаундування i, яке детерміновано тривалістю будівництва (розвитку), вираженою кількістю місяців h, обчислюють на підставі річної ставки компаундування iA:

Значення річної ставки компаундування визначають на дату оцінки за даними інформаційного джерела - вебсайту www.Global-Rates.com щодо річної ставки LIBOR у доларах США, значення якої збільшено на премію за ризик країни та за ризик, пов’язаний з розвитком нерухомості.

Тривалість періоду будівництва (розвитку) визначають залежно від призначення земельного поліпшення, його розміру та конструктивного вирішення.

Визначення тривалості будівництва згідно з цією Методикою припускає можливість використовувати усереднені показники тривалості будівництва, встановлені для будівель і споруд різного призначення, розміру та конструктивного вирішення відповідно до ДСТУ Б А.3.1-22:2013 "Визначення тривалості будівництва об’єктів" з відповідним коригуванням (у разі потреби) на розбіжності між об’єктами порівняння та об’єктом оцінки в основних елементах порівняння.

3.10. Ступінь знецінення нерухомого майна встановлюють на основі припущення про належний рівень утримання та експлуатації будівель (споруд) та пов’язаного з ними обладнання та устаткування, за яким єдиною причиною знецінення є неусувна застарілість конструктивних елементів, строк корисної служби яких співпадає зі строком фізичного життя будівлі (споруди), що обчислюється за такою формулою:

Тривалість фізичного життя визначають залежно від призначення будівлі (споруди) згідно з додатком 1 до цієї Методики.

3.11. Значення вартості нерухомого майна до заподіяння йому шкоди, отримане на підставі методу залишкової вартості заміщення, узгоджується (за можливостю) з результатом, отриманим за допомогою ринкового порівняння.

3.12. Оцінка об’єктів, незавершених будівництвом, ґрунтується на припущенні, що вартість таких об’єктів до заподіяння їм шкоди відображає залишкову суму після вирахування всіх витрат, необхідних для завершення будівництва, з очікуваної вартості нерухомості, завершеної розвитком відповідно до затвердженого проєкту. Визначення вартості зазначених об’єктів здійснюється за такою формулою:

3.13. Вартість пошкодженого або знищеного майна після завдання збитків, обчислюють з урахуванням ступеня придатності елементів такого майна для подальшого використання за формулою:

Ступінь придатності конструктивних елементів будівлі (споруди) для подальшого використання визначається за результатами технічного обстеження будівлі чи споруди, що здійснюється відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, та (або) до Методики обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 квітня 2022 року № 65.

3.14. У разі втрати нерухомого майна або визнання неможливим його відновлення в межах існуючої ділянки землі розмір реальних збитків, завданих такому майну, дорівнює ринковій вартості або залишковій вартості заміщення (відтворення) нерухомого майна з урахуванням стану, який це майно мало на дату заподіяння шкоди.

3.15. У разі пошкодження, втрати чи знищення земельних поліпшень нерухомого майна розмір реальних збитків, завданих такому майну, обчислюють за формулою:

3.16. Загальний ступінь придатності будівлі (споруди) для подальшого використання відповідатиме сумі ступенів придатності окремих конструктивних елементів, зважених на їх частку у вартості заміщення (відтворення) будівлі чи споруди:

3.17. Розмір реальних збитків, завданих частині пошкодженого майна (квартирі, приміщенню), визначається як її частка в загальній площі (будівельному об’єму чи інших одиницях функціонального призначення) будівлі з урахуванням ступеня придатності її конструктивних елементів для подальшого використання.

3.18. У звіті про оцінку збитків, що були завдані садибі (сукупності поліпшень однієї земельної ділянки), окремо відображається розмір реальних збитків, завданих основному житловому будинку.

3.19. Загальний розмір реальних збитків для групи одиниць нерухомого майна обчислюють як суму пооб’єктних результатів.

Середній розмір реальних збитків для групи одиниць нерухомого майна обчислюють як середню величину, зважену за загальною площею (будівельним об’ємом чи іншою одиницею функціонального призначення) будівлі кожної одиниці нерухомості.

3.20. Оцінка (визначення розміру) реальних збитків, завданих нерухомому об’єкту культурної спадщини, є предметом окремого розгляду оцінювача з урахуванням вимог національних, міжнародних стандартів оцінки та потребує врахування особливостей оцінюваного об’єкта, що зумовлені його історичною та(або) культурною цінністю.

З урахуванням визнаної важливості збереження об’єктів культурної спадщини ( Другий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року, ратифікований Законом України від 30 квітня 2020 року № 585-IX "Про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року") розмір реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати або знищення нерухомого об’єкта культурної спадщини визначають із застосуванням коефіцієнта, що враховує культурну цінність об’єкта, за такою формулою:

Джерелами інформації для визначення коефіцієнта, що характеризує культурну цінність нерухомого об’єкта культурної спадщини, можуть бути (у разі наявності) матеріали облікової документації, зокрема паспорт пам’ятки, охоронний договір.

4. Визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення рухомого майна (машини та обладнання) здійснюється з такими особливостями:

4.1. Оцінка (визначення розміру) реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення рухомого майна (машини та обладнання) передбачає визначення актуалізованих на дату оцінки витрат, необхідних для заміни такого майна, непридатного для подальшого використання, як об’єктів у цілому з урахуванням стану, який це майно мало на дату заподіяння шкоди, беручи до уваги його вік, технічний стан та строк корисної служби, що залишився.

Для цілей цієї Методики пошкодженим, втраченим або знищеним рухомим майном (машини та обладнання), щодо якого оцінюють реальні збитки, є майно, що внаслідок заподіяння шкоди від збройної агресії втратило здатність виконувати свої первинні технологічні функції, для яких воно призначене. Розмір реальних збитків внаслідок пошкодження вказаного майна приймається таким, що дорівнює розміру реальних збитків внаслідок знищення такого майна.

Зазначене майно оцінюють виходячи з облікових даних фінансової звітності підприємства - власника або балансоутримувача такого майна, складеної станом на 31 грудня 2021 року, що відображає фактично понесені витрати на придбання майна.

Крім фінансової звітності станом на 31 грудня 2021 року використовується повна фінансова звітність підприємства, складена, підписана та погоджена в установленому законодавством порядку станом на дату, що більш наближена до дати заподіяння шкоди майну підприємства (за наявності такої звітності).

Фактичні витрати, понесені у зв’язку з придбанням або створенням майна, для цілей цієї Методики розглядають як витрати на відтворення активу в припущенні, що всі витрати, понесені типовим учасником ринку, відображені в балансовій вартості активу. Фактичні витрати суб’єкта господарювання індексують до вартості еквівалента станом на дату оцінки.

4.2. Обсяг витрат, необхідних для заміни пошкодженого, втраченого та(або) знищеного рухомого майна, обчислюють як витрати на відтворення майна, що скориговані на ступінь знецінення майна на дату заподіяння шкоди, за такою формулою:

Актуалізовані на дату оцінки витрати на відтворення майна визначають шляхом індексації облікової вартості майна (первісної або залишкової на дату останньої переоцінки за справедливою вартістю) за такою формулою:

Коефіцієнт індексації розраховується на підставі базисних цінових індексів за такою формулою:

За базисні цінові індекси приймаються індекси зміни вартості продукції підприємств машинобудування згідно з додатком 3 до цієї Методики.

4.3. З метою визначення реальних збитків усе рухоме майно (машини та обладнання) поділяють на дві категорії:

1) категорія 1 - рухоме майно (машини та обладнання), що відноситься до груп із шифром 400-461, 500-503, 505-507, 800 та 900 відповідно до класифікатора рухомого майна (машин та обладнання) (додаток 4 до цієї Методики) та яке відповідно до облікової політики підприємств, що були їх утримувачами, раніше переоцінювалося для цілей бухгалтерського обліку за справедливою вартістю;

2) категорія 2 - інше рухоме майно, що не належить до категорії 1.

4.4. Майно категорії 1 оцінюють за обліковою залишковою вартістю (справедливою вартістю), визначеною за результатами останньої переоцінки на дату такої переоцінки, що збільшена на індекс зміни вартості продукції підприємств машинобудування, що визначається згідно з додатком 3 до цієї Методики, з дати останньої переоцінки до дати оцінки включно та зменшена на знецінення з дати останньої переоцінки по дату оцінки включно.

Для визначення вартості майна, що належить до категорії 1, використовують значення справедливої вартості за результатами останньої переоцінки на дату такої переоцінки, що не враховує її зменшення за рахунок застосування рівня економічного знецінення (зменшення корисності активів).