Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік

Обсяг вивезених відходів у 2006 р. становитиме 1313,9 тис. куб.м, з них: 1152,2 тис. - тверді побутові відходи, 121,4 тис. - виробничо-господарські, в т.ч. токсичні відходи, 40,3 тис. куб.м - рідкі відходи. Рівень використання твердих побутових відходів у м. Києві поступається показникам не лише європейських столиць, а й багатьох міст України.

Одним із напрямів поліпшення екологічної ситуації є посилення контролю за викидами шкідливих речовин і застосування суворих штрафних санкцій у випадку недотримання встановлених норм і правил. У м. Києві зростає кількість підприємств - платників збору за забруднення навколишнього природного середовища: 2004 р. - 14,3 тис., 2005 р. - 17,1 тис. Як очікується, в 2006 р. надходження коштів від сплати збору складуть понад 27,7 млн.грн. (18,0 млн. до Державного та 9,7 млн. до міського фондів охорони навколишнього природного середовища) - в 2,1 раза більше порівняно з попереднім роком, що обумовлено введенням до нормативів збору коефіцієнта 2,373. Основними платниками є підприємства енергетики (АЕК "Київенерго", ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан пауер") та ВАТ АК "Київводоканал" - понад 50% загальної суми.

У 2007 р. пріоритетами діяльності міської влади у сфері охорони навколишнього природного середовища будуть: підвищення екологічної безпеки міського транспорту, енергетики, промисловості та будівництва; розроблення проектів реструктуризації та винесення за межі міста окремих промислових підприємств - великих забруднювачів навколишнього природного середовища; впровадження системи моніторингу довкілля м. Києва, що дозволить забезпечити в автоматизованому режимі адміністративні органи та відповідні служби міста даними про стан довкілля і науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо прийняття управлінських рішень для запобігання виникненню небезпечних екологічних ситуацій; посилення відповідальності за недотримання природоохоронного законодавства.

Операційні цілі та пріоритетні заходи на 2007 рік:

1. Охорона повітряного басейну

- розроблення систем і приладів контролю за викидами шкідливих речовин у атмосферне повітря, оснащення ними стаціонарних джерел забруднення - ДУЕПР;

- оснащення комунального транспорту міста приладами для зменшення викидів шкідливих речовин у відпрацьованих газах; запровадження вимог щодо встановлення таких приладів на автотранспорті перевізників інших форм власності за власні кошти, забезпечення контролю за їх виконанням - УОНПС, ГУТЗІ;

- зменшення негативного впливу на повітряний басейн міста сміттєспалювального заводу "Енергія" АЕК "Київенерго", зокрема: розроблення оптимальних режимів роботи операторів сміттєспалювальних котлоагрегатів, що забезпечить скорочення викидів оксидів вуглецю більш ніж у 10 разів, мінімізує викиди метану та вуглеводнів; здійснення автоматизації топочного процесу спалювання твердих побутових відходів; розроблення проекту очистки димових газів та проекту використання пари котлів - АЕК "Київенерго";

- проведення заміни механічних решіток грабельного відділення III черги очисних споруд Бортницької станції аерації, що дозволить скоротити викиди аміаку та сірководнів - ВАТ "АК "Київводоканал";

- здійснення модернізації стаціонарних постів контролю рівнів забруднення атмосферного повітря - ДУЕПР.

2. Охорона водних ресурсів

- проведення реконструкції хлорного господарства, виконання проектних робіт зі спорудження станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод на Дніпровській і Деснянській водопровідних станціях - ВАТ "АК "Київводоканал";

- підвищення ефективності роботи каналізаційної інфраструктури міста шляхом: будівництва другої нитки Головного міського каналізаційного колектора; проведення реконструкції споруд 1-ї черги Бортницької станції аерації, закупівлі флокулянту для зневоднення сирих осадів та інтенсифікації процесу ущільнення стабілізованого мулу, виконання робіт по розчистці магістрального каналу (русло р. Якушевка), який відводить у р. Дніпро біологічно очищені стічні води на спорудах Бортницької станції аерації та ін. - ВАТ "АК "Київводоканал";

- будівництво очисних споруд стічних вод на філіалі "Завод "Енергія" АЕК "Київенерго" - АЕК "Київенерго";

- встановлення на автотранспортних підприємствах міста автономних установок для очищення зливних стоків від нафтопродуктів - КП "Київпастранс";

- виконання робіт з очистки та благоустрою водних об'єктів м. Києва (Дарницького меліоканалу та ін.); встановлення водоохоронних знаків меж прибережних захисних смуг водних об'єктів - ДКП "Плесо".

3. Охорона земельних ресурсів і біорізноманіття

- реалізація схеми санітарної очистки міста, вдосконалення системи роздільного збирання відходів, переробки, знешкодження, утилізації та захоронення промислових і побутових відходів. У 2007 р. заплановано закінчити реконструкцію полігону ТВП N 5, розробити проект очисних споруд фільтрату на звалищі в с. Пирогів - ГУКГ, ВАТ "Київспецтранс";

- розроблення біотехнологічного методу утилізації органічних відходів із використанням отриманих продуктів - ДУЕПР;

- проведення протизсувних і укріплювальних заходів на схилах парку Вічної слави, Божкового яру, Батиєвої гори в районі вул. Дружньої, Дніпровському схилі біля Пішохідного мосту, схилі навколо Свято-Макаріївської церкви, схилах над Парковою дорогою на ділянці від Паркового мосту до музичної естради, схилі вул. Нижньоюрківської та ін. - КП "СУППР", ГУКГ;

- виконання заходів, передбачених на 2007 р. Програмою комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року - КО "Київзеленбуд", ГУКГ.

Виконання програмних заходів дозволить сповільнити темпи зростання обсягу викидів забруднюючих речовин у поверхневі води й атмосферне повітря, спричинене посиленням техногенного навантаження; збільшити рівень використання вторинних ресурсів на основі впровадження новітніх технологій переробки промислових і твердих побутових відходів. Згідно з прогнозом надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища в 2007 р. становитимуть понад 28,2 млн. грн. (табл. 1).

Примітка:

(*) дані Державного управління екології та природних ресурсів у м. Києві

3.5.2. Техногенна безпека

У структурі потенційно небезпечних об'єктів перші місця посідають промислові підприємства та міські комунікації, АЗС, вузлові залізничні станції. Загалом у зоні можливого ураження від надзвичайних ситуацій техногенного походження перебуває 93% території столиці.

За 9 місяців 2006 р. у м. Києві зареєстровано 107 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зокрема: прориви тепломереж, у результаті яких від теплопостачання було відключено понад 1300 житлових будинків і відомчих закладів; витік 10 кг аміаку через розрив труби на території АТ "Гермес"; розливи ртуті та ін. Основними причинами їх виникнення є:

- незадовільний стан водопровідних і каналізаційних мереж, у т.ч. головного міського каналізаційного колектора;

- підвищена концентрація потенційно небезпечних виробництв, високий ступінь зносу їх основних фондів (в середньому - 40%);

- низький рівень упровадження інженерно-технічних заходів щодо зменшення ступеня ризику виникнення аварій на потенційно небезпечних об'єктах;

- недостатня розвиненість служб швидкого реагування на випадок можливого виникнення надзвичайних ситуацій та ін.

На ряді підприємств міста склалася небезпечна ситуація з накопиченням токсичних промислових відходів. Так, у 2006 р. на території ДНВП "Захід" завершені роботи по очищенню від забруднення берилієм виробничих дільниць, обладнання, технологічного берилієвого корпусу та території підприємства, зібрано відходи в металеві контейнери. Проте остаточно не вирішено питання щодо їх захоронення та визначення місця постійного зберігання. Схожа ситуація існує на ВАТ "Радикал" (ртутне забруднення грунтів і підземних вод), КДМСК УкрДО "Радон" (забруднення рідкими радіоактивними відходами - тритієм).

У 2007 р. пріоритетами діяльності міської влади будуть: забезпечення ефективного функціонування на території м. Києва єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; винесення за межі міста ряду потенційно небезпечних виробництв і складських приміщень; створення полігону токсичних відходів.

Операційні цілі та пріоритетні заходи на 2007 рік:

- проведення утилізації та переробки відходів берилію на підприємстві "Захід", визначення ділянки для створення на території Київської області постійного пункту їх захоронення - УОНПС;

- вилучення та вивезення радіоактивних відходів з аварійних сховищ N 5, 6, 7 Київського міжобласного спецкомібінату УкрДО "Радон" на діючі сховища в зоні відчуження; розроблення плану й узгодження джерел фінансування технічного переоснащення спецкомбінату "Радон" для поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання підприємств і установ м. Києва - УОНПС;

- здійснення техніко-економічного обгрунтування доцільності створення спеціалізованого підприємства й полігону по переробці (утилізації) токсичних відходів. У разі позитивного висновку проведення проектувальних робіт і початок будівництва - УОНПС, ГУНС;

- виконання робіт по вивозу шлаків, які містять ртуть, грунту та будівельних конструкцій, забруднених ртуттю; проведення збору і демеркуризації відпрацьованих ртутьвмісних ламп у дитячих дошкільних закладах, школах, поліклініках і лікарнях - УОНПС;

- впровадження Єдиної системи оперативно-диспетчерського управління по надзвичайних ситуаціях у м. Києві (на зразок 911), проведення модернізації системи централізованого оповіщення, що дозволить здійснювати цілодобовий моніторинг життєдіяльності столиці, контроль і координацію діяльності чергово-диспетчерських служб різного підпорядкування при ліквідації надзвичайних ситуацій і наданні допомоги мешканцям міста - ГУНС.

Виконання заходів сприятиме зниженню рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зменшенню соціально-економічних збитків у разі їх виникнення, підвищенню ефективності захисту населення, надійності та стійкості систем життєзабезпечення міста.

3.6. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН, РОЗВИТОК ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Стратегічна ціль - утвердження громадянського суспільства, налагодження ефективної співпраці між владою та жителями міста

Київ, як політичний центр країни, повинен відігравати роль провідного чинника об'єднання нації, продукування нових ідей, становлення громадянського суспільства. Водночас на Київ, як столицю нашої держави, покладається місія достойно представляти Україну на міжнародному рівні, формувати її позитивний імідж країни демократичних перетворень, сприяти іншим містам інтегруватися в європейський і міжнародний простір. Події у суспільному житті засвідчують наявність передумов, необхідних для реалізації цих завдань: високий рівень громадянської активності киян, їх готовність до діалогу з владою, патріотизм, толерантне ставлення до людей інших національностей, віросповідань, культур тощо; останнім часом усе помітнішим стає вплив громадських акцій і організацій на прийняття управлінських рішень. Завданням міської влади є формування солідарного бачення владою і киянами перспектив розвитку міста, забезпечення реалізації конституційних прав і свобод, створення дієвих механізмів використання потенціалу громадянського суспільства як генератора нових ідей, а також контролера дій міської влади, у яких безумовно будуть помилки та прорахунки, якою б професійною і справедливою ця влада не була.

У м. Києві відповідно до чинного законодавства легалізовано майже 4 тис. громадських організацій, близько 1,6 тис. благодійних організацій і фондів. З метою забезпечення рівних умов для їх діяльності щорічно виконується План реалізації внутрішньої політики у сфері громадсько-політичних відносин, складовими частинами якого є: організаційно-правове забезпечення діяльності органів самоорганізації населення; заходи з реалізації державної внутрішньої політики в м. Києві; налагодження взаємодії міської влади з релігійними організаціями й об'єднаннями громадян; виконання "Міської комплексної програми заходів щодо розвитку і функціонування української мови в м. Києві" та ін. Зокрема, в 2006 р. було здійснено такі заходи:

- проведено загальноміські та районні громадські слухання, зустрічі міської влади з керівниками осередків партій і громадських організацій щодо обговорення державних програмних документів, рішень Київради, шляхів вирішення проблемних питань життєдіяльності міста;

- поширено інформацію про позитивний досвід діяльності об'єднань громадян; постійно здійснювалось інформаційне оновлення спеціалізованої інтернет-сторінки "Київ громадсько-політичний" на веб-порталі Київської міської влади;

- організовано загальноміські акції з нагоди державних і міських свят, пам'ятних дат, пропагування громадської активності та здорового способу життя (День незалежності України, День пам'яті жертв Бабиного Яру, 100-річчя від дня народження Олени Теліги);

- проводиться постійна робота зі зверненнями громадян та ін.

Серед основних ризиків на шляху становлення інститутів громадянського суспільства насамперед слід назвати низький рівень ознайомлення жителів столиці зі своїми правами, а також головними програмними документами, в яких окреслено бачення майбутнього та пріоритети розвитку міста. Як засвідчують соціологічні опитування, менше 10% киян знайомі з бюджетом міста, Генеральним планом розвитку на період до 2020 року, Стратегією соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2015 року, Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ" та іншими документами.

Пріоритетними завданнями діяльності міської влади в 2007 році є забезпечення реалізації прав і свобод громадян, їх участі в суспільно-політичному житті, виходячи з базових суспільних цінностей (духовність і свобода, справедливість, рівність і солідарність, громадянське суспільство та демократія, міжнаціональна та міжконфесійна злагода), впровадження нових підходів до прийняття ключових управлінських рішень шляхом проведення суспільних слухань, делегування додаткових повноважень органам самоорганізації населення, розвитку електронного управління.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Забезпечення вільного доступу до інформації

- оперативне інформування громадян про діяльність органів міської влади та громадських організацій, показники соціально-економічного розвитку міста через офіційний веб-портал Київської міської влади, радіо "Голос Києва", ТРК "Київ", теле- і радіотрансляційну мережу Київського метрополітену, друковані засоби масової інформації тощо - ГУПВП;

- розміщення на інформаційному веб-порталі Київської міської влади основних програмних документів м. Києва: Стратегії соціально-економічного розвитку на період до 2015 року, Програми соціально-економічного та культурного розвитку, а також Генерального плану, включаючи картосхеми детального планування міста з виділенням зон дозволеного використання земельних ділянок, захисних смуг і обмежень. Така інформація необхідна як широкому загалу населення для контролю дій влади, так і інвесторам для оцінки власних бізнес-проектів використання території, їх узгодження з планами подальшого розвитку міста - ГУПВП;

- запровадження постійної практики організації прямих телефонних ліній, форумів у мережі "Інтернет" за участю представників міської влади; розвиток електронного управління як безконтактного способу спілкування громадян і суб'єктів господарювання з посадовими особами - ГУПВП.

2. Поліпшення співпраці міської влади з громадськими інституціями, дотримання принципів свободи слова та висловлення поглядів

- виконання Програми сприяння місцевому самоврядуванню та підтримки діяльності органів самоорганізації населення у м. Києві на 2007 рік - ГУПВП;

- активізація роботи консультативно-дорадчих утворень при райдержадміністраціях; створення громадської ради експертів з питань діяльності органів самоорганізації населення; проведення тренінг-курсів, науково-практичних конференцій, семінарів для громадських організацій, видання відповідної друкованої продукції; організаційне забезпечення засідань Координаційної ради керівників органів самоорганізації населення тощо - ГУПВП;

- проведення громадсько-творчої акції "Відкритість - шлях до порозуміння" за участю Київського міського голови - ГУПВП;

- підтримка конструктивних програм і проектів громадських організацій, проведення міського конкурсу програм і проектів розвитку місцевого самоврядування та формування громадянського суспільства - ГУПВП;

- вивчення можливостей делегування додаткових повноважень органам самоорганізації населення - ГУПВП;

- проведення громадсько-творчих акцій з нагоди загальнодержавних і міських свят (Різдва Христового, Водохреща, Дня Соборності України, Шевченківських днів та ін.), спрямованих на утвердження національної свідомості, пропагування української та інших культур, патріотизму - ГУПВП;

- здійснення соціологічних досліджень у сфері громадсько-політичних відносин, аналізу релігійної ситуації, поточного та довготермінового прогнозів державно-церковних відносин і релігійних процесів у м. Києві - ГУПВП.

3. Підвищення громадської безпеки населення, зміцнення правопорядку

- забезпечення захисту життя, здоров'я і свобод громадян, їх майна та інших конституційних прав, здійснення нейтралізації злочинних організацій і рецидивної злочинності, запобігання незаконному обігу зброї, активізація роботи з розшуку злочинців і безвісно зниклих громадян - ГУМВС;

- протидія економічній злочинності та корупції шляхом викриття незаконних схем відшкодування ПДВ, конвертаційних центрів фіктивного підприємництва, виявлення фактів корупційних проявів з боку посадових осіб (проведення цільових операцій "Корупціонер", "Інтелект", "Ринок" та ін.) - ГУМВС;

- запобігання негативним проявам серед неповнолітніх, посилення боротьби з пияцтвом і наркоманією. Будуть проведені цільові оперативно-профілактичні заходи "Ялинка", "Канікули", "Діти вулиці", "Літо", спрямовані на попередження дитячої безпритульності, викриття осередків уживання наркотичних речовин, фактів утягування у наркоманію і розповсюдження психотропних і наркотичних речовин, виявлення та знешкодження каналів їх надходження до столиці - ГУМВС;

- зниження рівня незаконної міграції за рахунок перевірок об'єктів можливого перебування нелегальних мігрантів, виявлення юридичних осіб, які приймають іноземців, займаються їх працевлаштуванням і протиправною легалізацією (оперативно-профілактичні заходи "Іноземець", "Мігрант", "Студент" та ін.) - ГУМВС;

- здійснення профілактики побутового та дорожньо-транспортного травматизму. Основна увага приділятиметься контролю за станом транспортних засобів і дотриманням правил користування ними, поліпшенню якості шляхового покриття - ГУМВС.

У результаті виконання програмних заходів очікується зростання громадської активності та правової культури мешканців столиці, інтересу до участі у формуванні програм соціально-економічного та культурного розвитку міста; вдосконалення механізмів взаємодії міської влади з об'єднаннями громадян у процесі прийняття управлінських рішень; підвищення рівня поінформованості населення щодо стану справ у різних сферах міського життя; утвердження національної свідомості та патріотизму серед молоді; поліпшення особистої безпеки громадян, зниження злочинності

3.7. РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ

3.7.1. Земельні відносини і територіальний розвиток міста

Стратегічна ціль - формування ефективної системи земельних відносин та сталого територіального розвитку м. Києва

Одним із пріоритетів діяльності міської влади є розв'язання комплексу проблем у сфері земельних відносин і територіального розвитку м. Києва. Формування прозорого ринку землі, вдосконалення механізмів управління земельними ресурсами та їх охорони, створення ефективної системи планування і використання території міста розглядаються як першочергові завдання, без вирішення яких неможливо суттєво збільшити обсяги житлового будівництва (для досягнення середньоєвропейського рівня забезпеченості киян житлом необхідно подвоїти площі житлової забудови), поліпшити екологічну ситуацію, перетворити надходження від продажу й оренди землі у вагому статтю доходів бюджету м. Києва. Не узгодженим залишається питання визначення перспектив просторового розвитку Києва як столичної агломерації, органічно поєднаної з приміською зоною та містами-супутниками. Саме з цими територіями пов'язані плани перенесення зі столиці промислових об'єктів, розбудови спальних районів тощо.

У м. Києві існує тенденція до скорочення площі земель, зайнятих під лісами та сільськогосподарськими угіддями за рахунок збільшення площ забудови, в т.ч. житлової. На початок 2006 р. у структурі земельного фонду ліси й інші лісовкриті площі займали 43,2%, забудовані землі - 41,2, внутрішні водойми - 8,0, сільськогосподарські землі - 7,2, інші землі - 0,4%.

Столиця володіє значним потенціалом для територіального розвитку за рахунок оптимізації використання земельного фонду.

Інтенсивність використання території міста в середньому в 1,5 раза поступається відповідному показнику співставите за масштабами європейських столиць. Майже на 50% площ багатоповерхової забудови Києва щільність житлового фонду становить 60-70% нормативної величини. Насамперед, це мікрорайони 5-поверхової забудови 60-х років на житлових масивах Воскресенський, Нивки, Відрадний, Сирець та ін.

Значні площі зайняті промисловими підприємствами, забезпеченість землею яких у 2-3 рази перевищує європейські стандарти. Більшість таких підприємств характеризується вигідним транспортним положенням і високою інвестиційною привабливістю. Перенесення частини з них за межі міста із подальшою реабілітацією звільнених земель дозволить поліпшити екологічну ситуацію, змінити структуру столичної економіки, істотно збільшити надходження в бюджет від продажу чи здачі в оренду звільнених земельних ділянок, залучити інвестиції у будівництво житла та об'єктів сфери послуг. Згідно з попередніми оцінками одержані кошти дозволять у повному обсязі профінансувати заходи з модернізації та заміни інфраструктури комунального господарства столиці. Такі зміни відповідатимуть загальним тенденціям територіального розвитку великих європейських столичних агломерацій (у Парижі, Берліні, Відні, Римі промислові території займають менше 10% площі міста).

Сталий територіальний розвиток м. Києва можливий лише за умови створення ефективного ринку землі та нерухомості, в якому всі суб'єкти господарювання, органи місцевого самоврядування, громадяни діятимуть у рамках правового поля відповідно до визначених економічних умов, а також норм регламентації землекористування на основі генерального плану та містобудівної документації. Існує ряд проблем, які перешкоджають процесам оптимізації земельних відносин і територіального розвитку столиці, зокрема:

- невизначеність правового статусу частини земельного фонду міста щодо: а) розмежування земель державної і комунальної власності; б) розмежування земель Києва та Київської області; в) урегулювання прав жителів багатоквартирних будинків на прибудинкові території, власників садових ділянок тощо;

- відсутність у деяких випадках чітких юридичних меж територій різного цільового призначення (природно-заповідного, рекреаційного, історико-культурного та ін. фонду);

- нерозвиненість інституціональної інфраструктури ринку землі (відсутність земельної біржі, земельного банку тощо), недосконалість фінансово-правових механізмів, що виникають при реалізації прав власності на землю (не сформовані іпотечний ринок, лізингові відносини та ін.).

У 2007 р. пріоритетом діяльності міської влади буде забезпечення ефективного використання та підвищення цінності земельних ресурсів шляхом: урегулювання прав власності на землю та нерухомість, створення необхідної документації з урахуванням інтересів і потреб жителів столиці; розроблення і втілення економічного механізму вилучення земельної ренти до бюджету м. Києва; реалізації принципів відкритості та прозорості в земельних відносинах і містобудівному плануванні.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Розмежування та інвентаризація земельного фонду міста

- розроблення проекту розмежування земель державної та комунальної власності у м. Києві, встановлення у натурі (на місцевості) меж відповідних земельних ділянок і виготовлення Державного акта на право комунальної власності на землю - ГУЗР;

- визначення та затвердження нових територіальних меж міста відповідно до Генерального плану розвитку м. Києва, здійснення геодезичних робіт і виготовлення необхідної документації - ГУЗР;

- встановлення чітких юридичних меж земельного фонду міста різного функціонального призначення (території природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення, сільськогосподарського призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, прибудинкові території, водний фонд, лісовий фонд,), розробка проектів землеустрою щодо поліпшення використання та охорони земель різного призначення - ГУЗР, ГУМАДМС;

- розробка проектів землеустрою щодо визначення меж прибудинкових територій - ГУЗР, ГУМАДМС;

- проведення земельно-кадастрової інвентаризації земель - ГУЗР, ГУМАДМС.

2. Формування єдиної загальноміської системи управління земельними ресурсами

- розвиток Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру - ГУЗР, ГУМАДМС;

- створення загальноміського та районних центрів управління земельними ресурсами, здійснення інформаційно-аналітичного, кадрового, ресурсного та планово-проектного забезпечення процесу управління - ГУЗР;

- здійснення обліку та контролю за використанням земельних ділянок і нежитлового фонду державними органами, підприємствами, установами й організаціями, які розташовані у м. Києві - ГУЗР, ГУМАДМС;

- розробка та запровадження організаційно-правових і економічних важелів запобігання самовільній зміні цільового використання земельної ділянки - ГУЗР, ГУМАДМС.

3. Розвиток міського ринку землі

- проведення комплексу землевпорядних і землеоціночних робіт, виготовлення містобудівної документації з підготовки земельних ділянок до продажу - ГУЗР;

- удосконалення зонування території м. Києва, розроблення нормативної грошової оцінки земель, уточнення схеми впливу локальних коефіцієнтів у розрізі економіко-планувальних зон; розроблення та запровадження нового порядку визначення орендної плати на землях комунальної та державної власності різного функціонального призначення, перегляд діючих орендних ставок - ГУЗР, ГУМАДМС;

- збільшення обсягів укладання договорів оренди земельних ділянок юридичними та фізичними особами; широке впровадження практики конкурсів (відкритих торгів) щодо одержання прав на земельні ділянки під конкретні інвестиційні проекти - ГУЗР, ГУМАДМС;

- упорядкування процедури надання дозвільних документів, пов'язаних із виділенням земельних ділянок, впровадження системи надання дозвільної документації за принципом організаційної єдності - ГУМАДМС, ГУЗР, ГУЕІ;

- розроблення процедури переходу до кадастрового обліку нерухомості - ГУЗР, ГУМАДМС;

- удосконалення інфраструктури земельного ринку, запровадження ефективної системи вивчення попиту та пропозицій на ринку землі, створення механізмів узгодження громадських, муніципальних і державних інтересів у процесі функціонування ринку землі та захисту прав його учасників - ГУЗР;

- розроблення економічного механізму та моделі адміністрування земельної ренти й моніторингу процесів землекористування - ГУЗР;

- забезпечення процесів приватизації земельних ділянок громадянами - ГУЗР, ГУМАДМС.

4. Підвищення ефективності використання земельного фонду

- здійснення організаційного, нормативно-правового, топографо-геодезичного, науково-дослідницького забезпечення виконання Програми використання та охорони земель міста Києва - ГУЗР;

- проведення ґрунтовного обстеження сільськогосподарських угідь та економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення в межах міста, розроблення шляхів підвищення ефективності їх використання та охорони - ГУЗР, ГУМАДМС;

- рекультивація порушених земель - ГУЗР, ГУМАДМС;

- розроблення та запровадження економічного механізму раціонального використання території промислових підприємств, які мають значну заборгованість зі сплати земельного податку - ГУЗР, ГУМАДМС;

- здійснення комплексу заходів щодо підвищення інтенсивності використання міських територій, удосконалення функціонально-планувальної організації забудови, збереження та відтворення історико-архітектурного комплексу Києва - ГУЗР, ГУМАДМС.

5. Формування столичної агломерації

- розроблення стратегії розвитку м. Києва та Київської області - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУБІ;

- вирішення спільно з Держкомземом і Київською ОДА питання виділення земельних ділянок у Київській області для перенесення промислових підприємств міста - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП.

У результаті виконання програмних заходів у 2007 р. очікується завершення процесу розмежування земельного фонду та встановлення меж м. Києва, підвищення рівня ефективності використання й охорони земель, удосконалення функціонально-планувальної організації забудови, збільшення надходжень до міського бюджету. Основними кількісними критеріями ефективності реалізації заходів є: зростання питомої ваги проінвентаризованих земель у загальній їх площі до 60,0% (50 тис. га); збільшення надходжень до бюджету міста від плати за землю на 28%, від продажу земельних ділянок - на 14%.

3.7.2. Житлове будівництво

Стратегічна ціль - досягнення європейських стандартів забезпечення населення житлом, дотримання принципів Європейської хартії міст у сфері житлової політики та збереження архітектурно-історичного середовища

У м. Києві існує стійка тенденція до підвищення будівельно-інвестиційної активності, свідченням чого є щорічне зростання обсягів введення в дію житлової площі. Однак існуючі темпи спорудження та структура житла (зменшення обсягів будівництва квартир економ-класу, натомість збільшення елітних), вартість і механізми його розподілу не дозволяють швидко вирішити житлову проблему. Згідно з результатами соціологічних опитувань близько половини мешканців столиці незадоволені своїми житловими умовами, майже в третини респондентів це питання входить у число пріоритетних, для кожного десятого - є найбільш болючим. Вихід із ситуації пов'язаний із запровадженням міською владою нової містобудівної політики, яка враховуватиме: рівень платоспроможності різних груп населення; раціональні потреби мешканців столиці, в тому числі у соціальному житлі; потребу в реконструкції та заміні застарілого житлового фонду; необхідність використання енергозберігаючих технологій і матеріалів.

Житловий фонд міста включає 10,2 тис. будинків загальною площею 63,1 млн. кв. м та 22,2 тис. жилих будинків приватного сектора площею 2,2 млн. кв. м. Упродовж 2000-2006 рр. забезпеченість населення житлом у розрахунку на одну особу збільшилася з 18,7 до 20,2 кв. м загальної житлової площі (для порівняння, в Парижі - 28, Берліні - 33, Римі - 35, Відні - 36,5 кв.м).

Експлуатацію й утримання житлового фонду здійснюють 149 житлово-експлуатаційних організацій, у т.ч. 10 приватних. 207 будинків (3,6% житлового фонду міста), у яких створені об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також 580 будинків (3,6%) житлово-будівельних кооперативів перебувають на самообслуговуванні.

Як очікується, в 2006 р. в експлуатацію буде введено 1300,0 тис. кв.м загальної площі нового житла (482 кв.м у розрахунку на 1 тис. наявного населення), у т.ч. 1009,1 тис. кв.м - за кошти населення.

Інвестори залучені до реконструкції 53 жилих будинків, із них у 2006 р. планується ввести в експлуатацію 8 будинків загальною площею 21,5 тис. кв.м, що на 3,7 тис. більше порівняно з попереднім роком.

На початок 2006 р. на квартирному обліку м. Києва перебувало 136,5 тис. сімей і одинаків. Упродовж року їм безоплатно буде передано 135,2 тис. кв.м житлової площі (в 2005 р. - 83,3 тис. кв.м), збудованої за кошти міського бюджету й одержаної від підприємств та організацій у порядку відрахувань. Водночас, у результаті проведеної інвентаризації квартирної черги вона скоротилася до 128,1 тис. сімей за рахунок осіб, які не є соціально малозахищеними, купили квартиру або не мають підстав претендувати на заміну житлової площі.

На виконання загальноміських заходів "Твій дім, твоє подвір'я" та інших заходів по житлово-експлуатаційному господарству у складі районних бюджетів затверджені бюджетні призначення у сумі 209,5 млн. грн. Очікується здійснити капітальний ремонт 23 жилих будинків, герметизацію стиків 462 будинків, ремонт фасадів 793 будинків, покрівель 552 будинків тощо. Окрім цього, за рахунок коштів із міського бюджету заплановано ввести в експлуатацію після заміни, модернізації чи ремонту 420 ліфтів.

Основними проблемами, що стримують зростання обсягів житлового будівництва та обмежують можливості вирішення проблеми забезпечення киян доступним житлом, є:

- складність і тривалість процедури отримання дозвільних документів на будівництво житла (на одержання договору оренди землі в міських службах витрачається 1,5 - 2 роки, на оформлення проектно-кошторисної документації - майже 4 роки);

- високий рівень монополізації будівельного ринку;

- нераціональність забудови території міста - значні площі займають малоповерхові житлові будинки, споруджені в 60-70 рр. (близько 7 тис. га), дачні ділянки (понад 1 тис. га), одноповерхові гаражі тощо, забезпеченість землею столичних підприємств у 2,5 - 3 рази перевищує європейські нормативи;

- наявність численних "гарячих точок", щодо яких тривалий час ведуться суперечки між забудовниками та мешканцями сусідніх будинків;

- діяльність на ринку нерухомості численних посередницьких структур, які істотно завищують вартість житла.

У 2007 р. пріоритетами діяльності міської влади в сфері житлового господарства будуть: 1) поліпшення інвестиційного клімату в будівельній галузі, насамперед, шляхом формування прозорого ринку землі на основі містобудівного кадастру та спрощення процедури оформлення дозвільної документації; 2) вдосконалення механізмів придбання житла забезпеченими громадянами та збільшення обсягів спорудження соціального житла, яке перебуватиме в комунальній власності й надаватиметься незахищеним верствам населення у тимчасову або пожиттєву оренду.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Поліпшення інвестиційного клімату в будівельній галузі, збільшення обсягів введення в експлуатацію житла

- впорядкування процедури надання дозвільних документів, пов'язаних із виділенням земельних ділянок для будівництва нового житла, оформленням проектно-кошторисної документації у т.ч. на реконструкцію гуртожитків під житло тощо, впровадження системи надання дозвільної документації за принципом організаційної єдності - ГУМАДМС, ГУЗР, ГУЕІ;

- уточнення схем детального планування м. Києва з виділенням захисних смуг і обмежень на використання земельних ділянок, зон запланованого (дозволеного) використання земельних ділянок, плану поверховості забудови тощо, забезпечення вільного доступу до цієї інформації, Генерального плану розвитку міста Києва до 2020 року та Земельного кадастру міста шляхом їх розміщення на інтернет-порталі київської міської влади - ГУЗР, ГУМАДМС;

- розроблення пропозицій щодо прийняття нормативно-правових актів, якими визначатимуться дії учасників процесу реконструкції існуючої забудови, а також у сфері реалізації Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" - ГУЖГ, ГУЖЗ;

- залучення до будівництва житла інвестиційних ресурсів (коштів населення, юридичних осіб, кредитних установ), розвиток іпотечного кредитування. У 2007 р. заплановано ввести в експлуатацію 1,4 млн. кв.м житлової площі, в т.ч. близько 1000 тис. кв.м за кошти населення; 868,2 тис. кв.м буде введено за замовленням КМДА - ГУЖГ, ГУЖЗ.

2. Спорудження соціального житла та вдосконалення процедури його одержання

- виділення земельних ділянок для будівництва соціального житла за замовленням райдержадміністрацій та організацій, підпорядкованих Київській міськдержадміністрації - Київська міська рада, ГУЗР;

- зростання обсягів введення в дію житла для громадян, що перебувають на квартобліку - ГУЖГ, ГУЖЗ;

- здійснення перевірок та впорядкування квартирних черг в усіх районах м. Києва - ГУЖЗ, РДА;

- запровадження технічних і організаційних заходів, спрямованих на зменшення вартості будівництва, зокрема шляхом відміни платежів при зборі вихідних даних (технічних умов, погоджень і т.п.), платежів за оренду та користування земельною ділянкою при будівництві соціального житла й об'єктів соціальної сфери за бюджетні кошти - Київська міська рада;

- розроблення пропозицій щодо прийняття нормативно-правових актів у сфері реалізації Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" - ГУЖГ, ГУЖЗ.

3. Підвищення технічного стану та благоустрою житлового фонду

- виконання в запланованому обсязі заходів "Твій дім, твоє подвір'я". Потреба коштів на їх фінансування становить 479,4 млн. грн., із них: капітальний ремонт житлового фонду - 307,6 млн., ремонт фасадів - 60,0 млн., покрівель - 51,0 млн., благоустрій території - 60,8 млн. грн. - ГУЖГ, ГФУ, РДА;

- реалізація заходів загальноміської Програми заміни або модернізації ліфтів у житловому фонді м. Києва на 2006-2010 роки. Заплановано проведення робіт із заміни чи модернізації 1666 застарілих і фізично зношених ліфтів у житлових будинках усіх форм власності - ГУЖГ;

- виконання графіка поетапного оснащення наявного житлового фонду міста засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії - ГУЖГ.

4. Реформування житлового господарства міста

- забезпечення реалізації Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема стосовно укладання прямих договорів щодо надання відповідних послуг із безпосередніми споживачами - мешканцями житлових будинків - ГУЦП;

- стимулювання нових форм утримання й експлуатації житлового фонду (передусім об'єднань співвласників багатоквартирних будинків), урегулювання прав жителів багатоквартирних будинків на прибудинкові території, організація системи навчання та сертифікації управителів багатоквартирних будинків, що дозволить значно покращити якість утримання та обслуговування житлового фонду - ГУЖГ.

Виконання програмних заходів дозволить створити передумови для формування відкритого ринку житлового будівництва й нерухомості та реалізації європейської моделі захисту населення в сфері житлового забезпечення. Основними кількісними критеріями ефективності реалізації заходів є: збільшення в 2007 р. обсягів введення в експлуатацію загальної житлової площі до 1,4 млн. кв.м (108% величини 2006 р.), у т.ч. для черговиків квартобліку - 139,7 тис. кв.м (139% показника 2006 р.).

3.7.3. Комунальне господарство

Стратегічна ціль - формування ринку якісних загальнодоступних комунальних послуг

Нинішній стан комунального господарства Києва, яке покликане забезпечити низку першочергових життєвих потреб (у чистій питній воді, збереженні санітарного благополуччя), оцінюється міською владою як кризовий. Ситуація з очисними спорудами та каналізаційними колекторами створює реальні загрози навколишньому середовищу, безпеці киян і жителів приміської зони. Однією з основних причин цього є затягування з реформуванням організаційно-економічного механізму функціонування комунального господарства, що обумовило відсутність необхідних інвестиційних ресурсів та збитковість більшості підприємств галузі. На відміну від східноєвропейських столиць, які у процесі соціально-економічних перетворень початку 90-х років запровадили економічно обгрунтовані тарифи та ринкові принципи управління, комунальне господарство Києва залишається монополізованим і високозатратним. Для порівняння, у Варшаві протягом 2000-2004 рр. в середньому за рік протяжність водопровідних і каналізаційних мереж збільшувалася на 2,1%, водночас, за рахунок скорочення втрат у мережах та заходів ресурсозбереження споживання води домогосподарствами у розрахунку на 1 мешканця скоротилося з 67 до 58 куб.м на рік (у 2005 р. киянам у розрахунку на 1 особу було відпущено майже 112 куб.м води).

Подальші дії міської влади передбачають відхід від практики безкінечного "латання дірок", натомість впровадження системного підходу до вирішення проблеми, одним із принципів якого є концентрація в стислі терміни ресурсів на пріоритетних напрямках із найбільшим соціально-економічним ефектом. Тут, як ніколи, необхідна тісна взаємодія влади та київської громади. Підвищення тарифів є непопулярним, однак необхідним кроком. Жителі столиці повинні з розумінням поставитися до цього та посилити заходи щодо економії ресурсів. У свою чергу, міська влада забезпечить суворий контроль за ціноутворенням на комунальні послуги та їх якістю, а також підтримку соціальна вразливих прошарків населення.

У комунальному господарстві Києва зосереджено 6% основних виробничих засобів і працює 8% зайнятого населення міста. Балансова вартість активів підприємств галузі становить 4,9 млрд. грн., а їх ринкова вартість перевищує цей показник у декілька разів.

В експлуатації знаходиться понад 4056 км водопроводу, 2520 км каналізації, 4243 км зовнішнього освітлення, 2180 км теплових і 1600 км вулично-дорожніх мереж та ін.

Як очікується, в 2006 р. до помешкань киян буде подано близько 370 млн. куб.м води, 13 млн. Гкал теплоенергії, відведено 301 млн. куб.м стоків, вивезено 4 млн. куб.м сміття. Окрім цього, спеціалізовані підприємства комунального господарства обслуговують понад 56,5 тис. га зелених насаджень, у т.ч. більше 80 парків культури та відпочинку.

Відсутність реформ у комунальному господарстві обумовила виникнення та посилення низки негативних тенденцій, зокрема:

- зростання фізичного й морального зносу комунікацій і обладнання;

- зниження якості послуг та експлуатаційної безпеки інфраструктури;

- погіршення фінансового становища підприємств комунального господарства, рентабельність яких нині досягає - 40%;

- низька інвестиційна активність, наявність значної кількості монопольних утворень;

- інертність у проведенні інституційних перетворень і формуванні сучасної системи управління галуззю.

У 2007 р. пріоритетами діяльності міської влади буде ліквідація "кризових точок", які загрожують безпеці столиці, поліпшення інфраструктурного потенціалу та формування сприятливого інвестиційного клімату в комунальному господарстві як передумов для проведення подальших системних реформ. Насамперед, планується істотне зростання капіталовкладень у ремонт, модернізацію та спорудження нових водопровідних і каналізаційних мереж, підприємств з очистки води та переробки відходів. Для цього будуть збільшені видатки з міського бюджету, залучені кошти Державного бюджету України та приватні інвестиції.

Водопостачання, водовідведення та очищення каналізаційних стоків

Щодоби у водопровідні мережі м. Києва ВАТ "АК "Київводоканал" подається біля 1,3 млн. куб.м води, з них 58% - з Деснянської та 27% - Дніпровської водопровідних станцій, 15% - зі споруд артезіанського водопроводу.

Каналізаційне господарство міста включає систему каналізаційних мереж і колекторів, 33 каналізаційні насосні станції та Бортницьку станцію аерації потужністю 1,8 млн. куб.м на добу. В 2005 р. обсяг пропущених стічних вод становив 368,3 млн. куб.м.

У Києві реалізується "Програма розвитку та реконструкції водопровідного господарства м. Києва на 2004-2010 рр.", загальна вартість виконання якої становить 1926,2 млн. грн.

Однак існуючі темпи реконструкції не дозволяють суттєво поліпшити ситуацію. Нині відсоток зносу й амортизації каналізаційних мереж досяг 35%, обладнання - 70%. Усі споруди Бортницької станції аерації потребують термінової модернізації та реконструкції. Згідно з розрахунками, для цього необхідно понад 5,8 млрд. грн. капіталовкладень.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

- прискорення робіт із реконструкції та модернізації споруд Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

- фінансування в повному обсязі Плану організаційно-технічних заходів щодо підвищення ефективності діючих водопровідних споруд та поетапного впровадження Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

- проведення інвентаризації існуючих бюветів, розроблення схеми раціонального розміщення артезіанських свердловин і бюветних комплексів в адміністративних районах міста, створення єдиної міської служби їх експлуатації на базі ВАТ "АК "Київводоканал". У 2006-2007 рр. очікується збільшити кількість бюветів з 205 до 230 - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

- впровадження нових технологій та устаткування для оптимізації процесів водопідготовки, а також очищення і кондиціювання підземних вод, використання нових видів високоефективних реагентів, коагулянтів, катіонних і аніонних флокулянтів, фільтруючих матеріалів і сорбентів - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

- на будівництво Південно-Західного каналізаційного колектора, другої нитки головного міського каналізаційного колектора за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету передбачено 40,2 млн. грн. - ГУКГ, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України;

- реконструкція 1-ї черги Бортницької станції аерації (кошторисна вартість усіх робіт становить 823,0 млн. грн.) - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал", Міністерство економіки України, Міністерство екології та природних ресурсів;

- здійснення організаційних заходів щодо попередження виникнення аварій і надзвичайних ситуацій, підтримання в робочому стані обладнання, технічних засобів і оснащення, необхідних для їх ліквідації - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";