Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада

1. Затвердити Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік згідно з додатком 1.

2. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації та для забезпечення введення в експлуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення до зазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціального фонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.

3. Для забезпечення дієвого контролю за використанням бюджетних коштів встановити, що включення об'єктів в Програму капітальних вкладень за рахунок зарезервованих асигнувань здійснюється розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку після виконання головним розпорядником коштів умов, передбачених при затвердженні Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік.

Виконання робіт та їх фінансування за рахунок зарезервованих асигнувань без включення в Програму капітальних вкладень забороняється.

4. Внести зміни та доповнення до додатка 2 до рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (із змінами і доповненнями) і викласти Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва в редакції згідно з додатком 2.

5. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) при оформленні дозвільних документів на виконання проектних робіт та на будівництво житлових будинків передбачати здійснення розрахунків щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їх розміщення і будівництва одночасно із спорудженням житлових будинків.

6. Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) оформляти правоустановчі документи на право власності на об'єкти нерухомого майна виключно за наявності довідки Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про виконання умов щодо пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території, в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умовами надання земельних ділянок.

7. Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації):

7.1. Видавати дозволи на будівництво (реконструкцію) за умов оформлення замовниками з Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) договорів щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території, в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умовами надання земельних ділянок.

7.2. Акти про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів реєструвати виключно за наявності довідок Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території, в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умовами надання земельних ділянок.

8. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації):

8.1. Доручити районним у м. Києві державним адміністраціям:

- у своїх розпорядженнях на перепланування та перепрофілювання об'єктів виробничого та невиробничого призначення, що спричиняє зміни функціонального призначення цих об'єктів, передбачати умови щодо перерахування пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за нормативами, затвердженими цим рішенням;

- розробити і затвердити в I кварталі 2007 року заходи щодо недопущення забудови житлових мікрорайонів та кварталів житловими будинками без одночасного спорудження об'єктів соціально-побутового призначення.

8.2. Заборонити районним у м. Києві державним адміністраціям приймати в експлуатацію об'єкти без наявності довідок Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території, в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умовами надання земельних ділянок.

8.3. Привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього рішення.

9. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити щоквартально подання Київській міській раді письмового звіту про хід виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік.

10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік (далі - Програма), виходячи з оцінки ресурсного потенціалу Києва, його конкурентних переваг, історико-культурного значення як світового центру культури і носія національної ідеї, беручи до уваги позитивний досвід систем адміністрування столичних міст інших країн світу, формулює ключові проблеми, цілі та пріоритети розвитку м. Києва на 2007 рік визначає шляхи і механізми їх реалізації.

Програма підготовлена згідно з основними завданнями Стратегії соціально-економічного розвитку м. Києва "Київ-2015. Стратегія розвитку (Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку на період до 2015 р.)", схваленої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.11.04 N 2168. Законодавчим підґрунтям розроблення Програми стали Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про столицю України - місто-герой Київ"; Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.06 N 1001; Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 р., схвалений рішенням Київради від 28.03.02 N 370/1804; комплексні та галузеві загальнодержавні й міські програми.

Структура Програми відповідає вимогам "Типової структури програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.03 N 621.

Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва. У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься моніторинг виконання Програми.

1.1. Особливості та тенденції соціально-економічного розвитку міста

Упродовж останніх років у м. Києві існує тенденція економічного зростання, підвищення доходів і рівня життя населення, завдяки чому істотно поліпшилися позиції столиці серед регіонів України, вивівши її на провідне місце за переважною більшістю характеристик соціально-економічного розвитку. Ресурсний потенціал, відносно диверсифікована структура економіки, більш розвинута, порівняно з іншими регіонами, ринкова інфраструктура, переваги, пов'язані зі столичним статусом, сприяли зростанню інвестиційної привабливості, споживчого попиту та місткості внутрішнього ринку міста, пожвавленню ділової активності суб'єктів господарювання за багатьма видами економічної діяльності.

Водночас, характер динаміки макроекономічних показників засвідчив невисокий рівень стійкості столичної економіки до впливу негативних зовнішніх чинників, ймовірність появи яких і надалі збільшуватиметься по мірі зростання нестабільності у світовому економічному просторі. Прикладом цього є значне сповільнення темпів економічного зростання в м. Києві у 2005 р. внаслідок підвищення вартості енергоносіїв, погіршення кон'юнктури на зовнішніх ринках збуту та політичної нестабільності в країні. Так, якщо в 2004 р. темпи росту реальної величини валової доданої вартості (ВДВ) становили 118,8%, то в наступному році - 108,0%. Недостатній розвиток у попередні роки мали процеси структурної трансформації та технологічної модернізації економіки на основі ресурсозберігаючих технологій. Якщо співвідношення між ВДВ, одержаною у сфері послуг (85,8%), промисловості (10,0%) та сільському господарстві (0,01%), загалом відповідає показникам європейських столиць, то структура доданої вартості за видами діяльності вказує на збереження характеристик, притаманних східноєвропейським країнам у середині 90-х років. На відміну від більшості європейських столиць, де найдинамічніше розвиваються послуги з обслуговування підприємницької та інноваційної діяльності (т.зв. "бізнес-послуги") та туристичні послуги, у Києві продовжує лідирувати оптова і роздрібна торгівля.

У 2006 р. активні дії міської влади щодо поліпшення інвестиційного клімату, стимулювання ділової активності суб'єктів господарювання та розвитку малого і середнього бізнесу, посилення контролю за дотриманням вимог стосовно виплати заробітної плати дозволили зупинити подальше сповільнення темпів економічного зростання. Як очікується, у 2006 р. реальне збільшення ВДВ залишиться на рівні 8,0%, її номінальна величина досягне 87,2 млрд. грн., або 32,2 тис. грн. на 1 особу населення.

Зростання обсягу продукції промисловості в порівняних цінах у 2004 р. становило 118,6%, 2005 р. - 115,4%, 2006 р. - 110,0% (очікуване). Основними факторами такої динаміки є зменшення попиту на машинобудівну продукцію через сповільнення темпів економічного росту України та, в свою чергу, скорочення попиту на продукцію підприємств металургії, оброблення металу та хімії; підвищення цін на комплектуючі; збільшення собівартості продукції у зв'язку з подорожчанням енергоносіїв і паливно-мастильних матеріалів, а, отже, й втрата за деякими групами товарів конкурентних переваг на зовнішніх ринках збуту.

Позитивним явищем є збільшення у загальному випуску промислової продукції питомої ваги обробної промисловості (до 87,0%) та випереджаючий розвиток високо-технологічних і стратегічно важливих для міста галузей: вищі за середні темпи зростання характерні для машинобудування (насамперед, підприємств з виготовлення транспортного, електричного й електронного устаткування), харчової промисловості, з виробництва інших неметалевих мінеральних виробів. Водночас відбувається зниження обсягу випуску продукції в легкій промисловості, що частково пояснюється процесами зміни форм власності.

Підвищенню збалансованості промислового комплексу сприятиме проведення модернізації й оновлення основних фондів, упровадження нових технологічних процесів, удосконалення механізмів стимулювання інноваційної діяльності. Як очікується, за підсумками 2006 р. буде впроваджено 75 нових технологічних процесів (з них 40 - маловідходних, ресурсозберігаючих) а також 600 од. інноваційних видів продукції; до 175 од. збільшиться кількість підприємств, які сертифікували власну систему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001. Чинником стримування тут є дефіцит власних фінансових ресурсів підприємств і обмежені інвестиційні можливості держави. Його частково компенсує виділення з міського бюджету коштів на розвиток інноваційної інфраструктури та підтримку наукових розробок, а також переорієнтація ресурсів на пріоритетні напрями науково-технічного й інноваційного розвитку з урахуванням показників перспективної окупності витрат.

Важливим фактором економічного зростання є розвиток малого та середнього бізнесу, який відіграє позитивну роль у формуванні продуктивної зайнятості населення, нарощуванні доходів бюджету (мале підприємництво забезпечує майже третину загальних надходжень до бюджету міста від суб'єктів підприємницької діяльності), покращенні соціально-економічної ситуації загалом. Як очікується, в 2006 р. загальна кількість малих підприємств порівняно з попереднім роком збільшиться на 8,3% (до 57 тис. од., або 212 од. у розрахунку на 10 тис. наявного населення), кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності- фізичних осіб - на 10,0% (до 164,6 тис. од., або 611 од. на 10 тис. населення). Зросте питома вага малих підприємств, які одержують прибуток (до 64,0%). Позитивній динаміці сприяло поліпшення правового поля (у 2005 р. було прийнято ряд нормативно-правових актів, направлених на спрощення дозвільної системи і лібералізацію підприємницької діяльності) та реалізація міською владою заходів щодо підтримки малого бізнесу (зокрема фінансування розвитку малого підприємництва за рахунок міського бюджету в розмірі 48,2 млн. грн.).

Упродовж останніх п'яти років столиця демонструє стабільно високі темпи зростання капітальних інвестицій, з яких понад 80% припадає на інвестиції в основний капітал. Як очікується, в 2006 р. у порівняних цінах обсяг інвестицій в основний капіталу збільшиться на 9,0% і становитиме 23,3 млрд. грн. (8610 грн. у розрахунку на особу населення). У структурі інвестицій 37,2% становлять витрати на придбання машин і обладнання, 56,2% - на капітальне будівництво. Водночас, наявний обсяг інвестиційних ресурсів є недостатнім для забезпечення сталого зростання економіки міста. Реалізація інноваційної моделі розвитку й орієнтація на виробництво нової високотехнологічної продукції вимагає комплексної модернізації підприємств, більшість з яких за нині діючих кредитних ставок неспроможні накопичити необхідні для цього кошти.

Приріст прямих іноземних інвестицій очікується на рівні 1497,2 млн. дол. США, відповідно їх обсяг за наростаючим підсумком перевищить 5380,0 млн. (1984,4 дол. у розрахунку на особу населення), що на 38,6% більше порівняно з 2005 р. Найпривабливішими видами економічної діяльності залишаються оптова й роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами і послуги з ремонту, фінансова діяльність, промисловість, операції з нерухомістю. Переважна більшість інвестицій надходить від країн з розвинутою економікою (Західна Європа, США, Канада), а також офшорних зон.

Висока залежність економіки столиці від впливу зовнішніх ризиків (насамперед, подорожчання енергоносіїв), низький рівень впровадження імпортозамінюючих виробництв, а також відсутність у багатьох підприємств міжнародної сертифікації ISO, перебування окремих експортозорієнтованих виробництв на стадії технологічного оновлення та деякі інші чинники обумовили погіршення зовнішньоторговельного балансу столиці. Якщо протягом 2000-2004 рр. коефіцієнт покриття імпорту товарів експортом збільшився з 0,285 до 0,632, то в 2005 р. він знову опустився до 0,330. Як очікується, за підсумками 2006 р. обсяг зовнішньоторговельного обороту товарів становитиме 19346 млн. дол. США: експорт - 4766 млн. (на 8,7% більше величини попереднього року), імпорт - 14580 млн. (на 9,9% більше).

Рівень життя населення. Позитивні зміни, пов'язані з поетапним підняттям розміру мінімальної заробітної плати, заробітної плати працівників бюджетної сфери, пенсій і соціальних виплат (у т.ч. допомоги при народженні дитини), посилення контролю за своєчасно і не нижче встановленого державою мінімуму виплатою заробітної плати, а також активізація економічної діяльності, зокрема у сфері малого та середнього бізнесу, обумовили подальше зростання доходів населення. Як очікується, в 2006 р. буде забезпечено реальний приріст наявних доходів на рівні 13,8%, їхня номінальна величина становитиме близько 50,1 млрд. грн. (18,5 тис. грн. на 1 жителя столиці). Фонд оплати праці робітників і службовців, працівників сільського господарства, малих підприємств (без військовослужбовців) номінально збільшиться на 32,2%, у т.ч. штатних працівників великих і середніх підприємств - на 32,3%; працівників малих підприємств - на 31,4%. Реальна середньомісячна заробітна плата зросте на 23,0%. Як наслідок, щорічно в м. Києві знижується рівень бідності: 2005 р. - 9,0%, 2006 р. - 8,0%.

Доволі успішно вирішується проблема зайнятості в столиці, яка забезпечує роботою не лише киян, але й близько 200 тис. осіб, що мешкають у приміській зоні та більш віддалених регіонах Київської області. За підсумками 2006 р. чисельність осіб у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю, становитиме 1353,0 тис. осіб. Рівень безробіття (за методологією МОП) не перевищить 4,2%. В усіх сферах економічної діяльності буде створено 72 тис. нових робочих місць, у т.ч. в малому підприємництві - 38,6 тис. місць.

Фінансові показники. У 2006 р. очікується одержати фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування в обсязі 22,5 млрд. грн., що на 24,7% більше порівняно з попереднім роком. Вирішальну роль у його формуванні відіграватимуть прибутки підприємств промисловості (зокрема з виробництва електроенергії, газу та води), пошти та зв'язку, фінансової діяльності, фінансового посередництва та страхування, питома вага яких у загальному обсязі фінансового результату становитиме 84,0%. Одночасно зменшиться до 27,5% питома вага підприємств, які одержали збиток.

Зростання доходів населення та збереження високої ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності обумовлюють збільшення надходжень і платежів до бюджетів усіх рівнів. За показником приросту надходжень у розрахунку на населення м. Київ традиційно займає лідируюче місце серед регіонів України. Як очікується, у 2006 р. надходження до Зведеного бюджету України податків, зборів та інших обов'язкових платежів становитимуть 27471,1 млн. грн. (111% величини 2005 р.); доходи місцевих бюджетів, які контролюються ДПА у м. Києві (без трансфертів із Держбюджету) - 7060,2 млн. грн. (121,7% величини попереднього року). Порівняно з 2005 р. суттєво зростуть надходження до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, що розширює потенціал фінансування програми капітальних вкладень.

Введення в експлуатацію об'єктів соціальної сфери. Ключовим напрямом капітального будівництва є спорудження житла, що засвідчує лідируюча позиція м. Києва серед регіонів України за темпами введення в експлуатацію житлової площі. В 2006 р. очікується ввести в експлуатацію 1300,0 тис. кв. м житлової площі, в т.ч. 1009,1 тис. - за кошти населення. Після реконструкції буде введено в експлуатацію 21,5 тис. кв. м житла. Зростуть обсяги введення в дію житла для черговиків квартобліку, які потребують соціального захисту, що дасть можливість безоплатно передати цій категорії громадян 103,9 тис. кв. м житла (в 2 рази більше порівняно з 2005 р.). Водночас, даний сегмент господарства столиці й надалі залишається одним із найпроблемніших: з одного боку, існуючі темпи будівництва не задовольняють зростаючого платоспроможного попиту, з іншого - недостатній рівень доходів населення, високі відсоткові ставки на кредити під купівлю житла в комерційних банках, незначні обсяги спорудження соціального житла за нинішнього рівня цін на квартири не дозволяють більшості киян вирішити власні житлові проблеми.

Для поліпшення ситуації із забезпеченням населення послугами соціального характеру проводяться заходи з оптимізації витрат міського бюджету на капітальне будівництво. Акцент робиться на підвищенні вимог до проектно-кошторисної документації й обгрунтування очікуваного соціального ефекту від спорудження нових об'єктів соціальної сфери, а також на поліпшенні якості діючих об'єктів шляхом їх реконструкції та добудови. Як очікується, за підсумками 2006 р. буде введено в експлуатацію 1015 уч. місць (в 2005 р. - 180), 340 місць у дитячих дошкільних закладах (2005 р. - 200); 210 лікарняних ліжок, потужностей амбулаторно-поліклінічних закладів на 150 відвідувань за зміну; 10,9 км водопроводів, 18,4 км каналізації, 19,0 км мереж теплопостачання та 38,2 км газових мереж.

Серед іншого, завершені роботи по будівництву I черги дитячої клінічної лікарні на 110 ліжок і 150 відвідувань за зміну в Печерському районі та по створенню територіального міського центру профілактики й боротьби зі СНІДом у Святошинському районі. Продовжуються роботи зі створення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів і центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів у Шевченківському районі, центру соціальної адаптації для жінок, які не мають визначеного місця проживання, в Оболонському районі, Київського міського центру крові в Шевченківському районі, Київського міського центру серця в Деснянському районі.

Здійснювалися роботи по реставрації та відновленню будівель майнового комплексу військового містечка N 5 на вул. Січневого повстання, 28-30 у Печерському районі під культурно-мистецький комплекс "Мистецький арсенал"; проведенню археологічних досліджень, консервації і тимчасовій музеєфікації залишків фундаменту Десятинної церкви на вул. Володимирській, 2-а; відтворенню інтер'єру Успенського собору Києво-Печерської Лаври.

Значний обсяг робіт виконується по будівництву та реконструкції об'єктів метрополітену і наземного транспорту. Зокрема, відкрито станцію метро "Вирлиця" Сирецько-Печерської лінії метрополітену; продовжуються роботи на дільниці від станції "Харківська" до станції "Харківська площа" з електродепо "Харківське", на Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену - дільниці від станції метро "Либідська" до станції метро "Виставковий центр", другого виходу станції "Дарниця" та ін.

Здійснюється спорудження Подільського мостового переходу через р. Дніпро, транспортних розв'язок, реконструкції доріг, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів; будівництво систем водопостачання і каналізування та спорудження об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури мікрорайонів малоповерхової забудови тощо.

1.2. Можливості, проблеми, ризики та досягнення розвитку економіки і соціальної сфери

Виступаючи лідером на національному рівні, м. Київ має значні можливості та потенціал для перетворення у "світове місто", входження в десятку найбільш сприятливих для життя європейських столиць і виконання ролі центру інтеграційних процесів у Східній Європі, насамперед це:

1. Високий освітній і професійний рівень населення, наявність кваліфікованих фахівців в усіх сферах економічної діяльності. Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення, 58% жителів столиці у віці 25 років і старше здобули або здобувають вищу освіту; за соціальним статусом більшість становлять особи, характер зайнятості яких передбачає наявність високого рівня кваліфікації (спеціалісти, керівники різного рівня, службовці, кваліфіковані робітники).

2. Вигідне місцезнаходження на перехресті численних транспортних шляхів сполучення із заходу на схід (з країн Західної і Центральної Європи до Росії та на Кавказ), а також з півночі на південь (з Росії, країн Балтії і Скандинавії в Південно-Східну Європу). Сприятливими є перспективи використання цієї переваги в міжнародному контексті - згідно з планами ЄС по території столичної агломерації проходитиме ряд транснаціональних транспортних маршрутів і коридорів, що дозволяє істотно поліпшити торговельні відносини й одержати додаткові фінансові вигоди.

Іншим позитивом географічного розташування є наявність можливостей для просторового розвитку та формування Столичного регіону. Київ оточений територіями, які мають великі площі сільськогосподарських угідь і лісів, водні ресурси, що сприяє розвитку економіки міста, його забезпеченню продовольством, регенерації атмосферного повітря, дозволяє перенести зі столиці частину промислових виробництв тощо.

3. Значний економічний і науково-технічний потенціал. На території міста знаходяться потужні промислові підприємства (колись - союзного значення), частина з яких зберегла свій продуктивний потенціал, існують відносно сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу. В м. Києві сконцентрована науково-освітня база, достатня для забезпечення інноваційного характеру економіки (біотехнології, інформаційні технології, мікроелектроніка, нанотехнології, нові матеріали, телекомунікації та ін.), збережені наукові школи міжнародного рівня в різних областях науки (насамперед, у математиці, кібернетиці, медицині, ядерній енергетиці тощо).

4. Потужний туристично-рекреаційний потенціал, сконцентрований у мережі об'єктів культури та мистецтва, унікальних природних пам'ятках, пам'ятках історії, культури й архітектури. Два історико-архітектурні ансамблі Києва - Софія Київська і Києво-Печерська лавра - занесені в список всесвітнього спадку ЮНЕСКО та в сукупності з розташованими поблизу столиці історичними містами могли б утворити якісні туристичні маршрути світового значення.

5. Велика місткість ринку будівельних робіт і нерухомості. Привабливість м. Києва з точки зору престижності й умов проживання та бізнес-середовища обумовлює існування платоспроможного попиту на житло (як елітне, так і економ-класу), що, поряд із можливостями подальшого просторового розширення (наявність площадок перспективної забудови, резервів планувального каркасу), створює передумови для випереджаючого розвитку будівельної та суміжних із нею галузей, залучення на ці потреби інвестицій.

6. Значні бюджетні можливості, пов'язані зі столичним статусом міста (який передбачає одержання трансферів з Державного бюджету на виконання столичних функцій), більш високим рівнем доходів населення та знаходженням у комунальній власності великих площ землі, нерухомості, підприємств тощо.

Слід відзначити існування сприятливих передумов на міжнародному рівні. Світова спільнота в цілому підтримує європейські устремління м. Києва, її ділові круги зацікавлені в освоєнні столичних ринків, про що свідчить поява численних офісів і представництв іноземних компаній. Відкритість міста є важливою перевагою, оскільки забезпечує можливості для міжнародних контактів, кооперації, обміну технологіями, освоєння досвіду інших столичних міст у сфері стратегічного планування й муніципального управління.

Основні проблеми розвитку м. Києва мають здебільшого внутрішній характер і є наслідком недостатньо ефективного упродовж тривалого часу управління процесами використання ресурсів:

1. Недосконалість бюджетно-фінансової політики

- втрати надходжень до бюджету внаслідок пільг і преференції для окремих підприємств, великих податкових заборгованостей державних підприємств-монополістів;

- існування значної кількості міських цільових програм (понад 70), заходи яких не узгоджені між собою, часто дублюються та фінансуються через декількох розпорядників коштів;

- слабкий контроль над системою надання соціальної допомоги (як засвідчують дослідження, до 50% одержувачів допомоги становлять відносно забезпечені сім'ї);

- нераціональне витрачання бюджетних коштів на капітальне будівництво (спорудження об'єктів, які не мають затвердженої проектно-кошторисної документації, обгрунтування очікуваного соціального ефекту).

2. Неефективне використання земельних ресурсів і об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва

- незавершеність процесів розмежування земельного фонду (землі державної і комунальної власності, землі м. Києва та Київської області, землі різного цільового призначення), нерозвиненість інституціональної інфраструктури ринку землі (відсутність земельної біржі, земельного банку тощо);

- непрозорість процедури розподілу земельних ресурсів міста, нераціональне використання площ, зайнятих під промисловими об'єктами та малоповерховою забудовою (забезпеченість землею промислових підприємств столиці у 2-3 рази перевищує європейські нормативи);

- негативні фінансові результати діяльності багатьох підприємств комунальної власності, занижені ставки на оренду комунального майна.

3. Недостатній розвиток передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу міста

- стримування розвитку малого та середнього бізнесу через обмеженість і нерівність доступу до ресурсів (землі, приміщень, кредитів), складність процедури одержання документів дозвільного характеру на започаткування і здійснення підприємницької діяльності;

- низький рівень впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій, освоєння нових видів продукції, інноваційної активності підприємств, наслідком чого є зменшення стійкості столичної економіки до впливу зовнішніх ризиків;

- поглиблення структурних деформацій господарського комплексу міста у бік зростання ролі торгівлі та відставання розвитку послуг з обслуговування підприємницької й інноваційної діяльності (т.зв. "бізнес-послуги");

- відсутність сертифіката ISO у багатьох експортозорієнтованих підприємств міста, незадовільна присутність столичних виробників на ринках країн Африки й Азії, низька конкурентоспроможність промислової продукції, що обмежує можливості використання потенціалу зовнішньоекономічної діяльності.

4. Критичний рівень зношеності інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності автотранспортної інфраструктури (доріг, мостів, місць для паркування тощо), що обумовлює значні втрати води та тепла в мережах, одні з найвищих серед європейських столиць показники дорожньо-транспортних пригод, зростання об'ємів викидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище.

5. Невідповідність житлової політики вимогам містобудування, потребам і можливостям киян (відбувається зменшення обсягів будівництва квартир економ-класу, натомість збільшення елітних новобудов, при цьому близько третини нового житла слугує засобом вкладення капіталу й/або використовується для одержання ренти, здебільшого тіньової), недосконалість механізмів розподілу житлової площі. Згідно з результатами соціологічних опитувань, близько половини мешканців столиці незадоволені своїми житловими умовами, майже в третини респондентів це питання входить до пріоритетних, для кожного десятого - є найбільш болючим.

6. Зростання рівня забруднення навколишнього природного середовища внаслідок відсутності дієвої системи роздільного збирання відходів, відставання темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження.

Ризиками для розвитку економіки та соціальної сфери м. Києва в 2007 р. насамперед є: підвищення ціни імпортного газу, збереження нестабільності на нафтовому ринку; погіршення кон'юнктури на ринках збуту столичних товарів; посилення політичного протистояння між гілками влади в Україні, їх вплив може спричинити виникнення таких негативних тенденцій:

- погіршення фінансового стану столичних підприємств, сповільнення темпів оновлення їхніх основних фондів, недовиконання дохідної частини бюджету міста від податку на прибуток підприємств;

- збільшення від'ємного балансу зовнішньої торгівлі;

- сповільнення темпів розвитку харчової промисловості столиці через негативні наслідки для сільського господарства вступу України до СОТ;

- зростання збитковості підприємств житлово-комунальної сфери через збільшення собівартості надання послуг, а також заборгованості населення за спожиті комунальні послуги у разі різкого підняття тарифів на них і споживчих цін на основні продукти харчування;

- невиконання державою зобов'язань по субвенціям із Державного бюджету України на вирішення пріоритетних проблем (будівництво Київському міського центру крові, вивезення радіоактивних відходів з спецкомбінату "Радон" тощо) у разі макроекономічної нестабільності та труднощів із погашенням дефіциту Державного бюджету.

Київ володіє можливостями для подолання перелічених проблем і мінімізації негативного впливу ризиків. Чи не єдиний ресурс, якого позбавлене місто, - це час, оскільки зволікання з проведенням реформ пов'язані з втратою перспективних напрямів розвитку у глобальному вимірі, які в умовах посилення світової конкуренції швидко займуть країни з більш адаптованою та гнучкою економічною системою. Усвідомлюючи складність ситуації, міською владою в 2006 р. здійснено ряд організаційно-економічних і правових заходів, спрямованих на формування передумов для підвищення ефективності використання потенціалу м. Києва, пришвидшення на цій основі темпів розвитку та структурної трансформації господарського комплексу столиці в 2007 р., зокрема:

- відпрацьовано питання щодо створення в м. Києві Центру надання адміністративних послуг "Єдиний офіс";

- затверджено Порядок передачі майна територіальної громади м. Києва в оренду, Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва;

- розроблено Порядок надання права на розміщення рекламних засобів на об'єктах комунальної власності м. Києва та районів міста;

- створено нове комунальне підприємство "Центр високих технологій та інновацій", завданнями якого є опрацювання нових підходів до організації венчурного підприємництва, трансферу технологій і наукових розробок;

- проведено інвентаризацію квартирної черги киян.

Перед владою м. Києва поставлена мета - досягнення європейських стандартів якості життя населення шляхом удосконалення системи управління ресурсами міста, забезпечення на цій основі сталого економічного зростання та створення безпечного середовища життєдіяльності. Виконання мети потребує реалізації комплексу взаємоузгоджених стратегічних цілей по кожному з напрямів розвитку міста:

- соціальна сфера - перехід до розширеного природного відтворення населення, підвищення тривалості його життя; забезпечення продуктивної зайнятості й ефективного використання трудового потенціалу

- гуманітарна сфера - доступність якісної медичної допомоги та дотримання санітарно-епідеміологічного благополуччя відповідно до кращих європейських стандартів; перетворення Києва в міжнародний центр освіти, науки, культури, туризму й історичного спадку

- житлове господарство - істотне поліпшення житлових умов, створення резерву загальнодоступного соціального житла, впровадження принципів Європейської хартії міст у сфері житлової політики та збереження архітектурно-історичного середовища

- реальний сектор економіки - перетворення Києва в міжнародний центр технологічних інновацій, функціонування промислового комплексу столиці на принципах сталого розвитку, становлення на цій основі постіндустріального, інноваційно-спрямованого, соціальне орієнтованого типу економіки

Визначаючи стратегічні цілі Києва як світового міста - центру інновацій, бізнес-послуг, освіти, туризму тощо - міська влада усвідомлює, що їх досягнення можливе лише в разі дотримання чітко сформульованої ієрархічності пріоритетів, початковим пунктом якої є концентрація ресурсів для ліквідації накопичених за попередні роки проблем і "кризових явищ", що створюють реальні загрози життю та безпеці мешканців столиці, підвищують вразливість економіки Києва до впливу зовнішніх ризиків.

Відповідно перший блок пріоритетів соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва в 2007 р. передбачає продовження й поглиблення започаткованих у 2006 р. реформ і покликаний забезпечити істотне зростання надходжень до бюджету міста, оптимізувати структуру його видатків:

- підвищення ефективності використання земельних ресурсів, упорядкування містобудівної діяльності шляхом: врегулювання прав власності на землю та нерухомість, завершення процесів розмежування земельного фонду; розроблення і втілення економічного механізму вилучення земельної ренти до бюджету м. Києва; реалізації принципів відкритості та прозорості в земельних відносинах і містобудівному плануванні, впровадження практики конкурсів (відкритих торгів) на одержання забудовниками прав на інвестиційні проекти (а не земельні ділянки без їх цільового призначення)

- розроблення стратегії розвитку м. Києва та Київської області, налагодження механізмів співробітництва з сусідніми територіями, зокрема, стосовно перенесення за межі міста окремих промислових об'єктів, що сприятиме поліпшенню екологічної ситуації в столиці, збільшенню фінансових надходжень від використання звільнених земельних ділянок, залученню інвестиції на спорудження житла й об'єктів сфери послуг

- підвищення ефективності використання об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва: вдосконалення правил і механізмів передачі майна в оренду та забезпечення контролю за дотриманням нової методики розрахунку орендної плати; поліпшення управління комунальними підприємствами на основі новітніх моделей менеджменту; прискорення процесів реструктуризації суб'єктів господарювання, подальше перебування яких у комунальній власності за результатами аудиту господарської діяльності, проведеного із залученням фахівців і представників громадськості, вбачається недоцільним; збільшення фінансових надходжень від розміщення рекламних засобів

- створення умов для розвитку підприємницької діяльності, малого та середнього бізнесу: забезпечення рівного доступу до ресурсів міста (землі, приміщень, кредитів тощо), спрощення дозвільної, реєстраційної та інших процедур, здійснення їх за принципом "єдиного офісу"; формування сприятливого ділового й інвестиційного клімату за рахунок усунення монополізації ринків і заохочення вступу на них нових агентів економічної діяльності, гарантування захисту інтересів підприємців від неправомірних обмежень конкуренції, збільшення пропозиції міською владою якісних перспективних інвестиційних проектів, розбудови інфраструктури комерційно-ділових послуг (фінанси, кредитування, страхування, інформатизація, телекомунікації тощо)

- оптимізація бюджетних видатків: впровадження програмно-цільового підходу до планування напрямів використання бюджетних коштів; упорядкування заходів і переліку цільових програм, які реалізуються у м. Києві; раціональне використання коштів на капітальне будівництво, призупинення спорудження за рахунок бюджету об'єктів із низьким соціальним ефектом

Внаслідок їх реалізації очікується істотне збільшення надходжень від плати за землю та використання об'єктів комунальної власності, а також податкових надходжень у результаті пожвавлення ділової активності суб'єктів господарювання і зростання доходів населення. Це дозволить сконцентрувати ресурси, необхідні для виконання другого блоку пріоритетів, завданнями якого є: 1) вирішення першочергових проблем у соціальній сфері, поліпшення середовища життєдіяльності населення; 2) створення передумов для підвищення конкурентоспроможності столичної економіки, випереджаючий розвиток видів діяльності, які спроможні відіграти роль "точок зростання" з тривалим мультиплікативним ефектом і/або визначатимуть спеціалізацію столиці в міжнародному поділі праці. Даний блок пріоритетів включає такі напрями:

- розвиток високотехнологічного та наукоємного виробництва: електроніки, літаків, суден, приладів високої точності, різноманітного технологічного устаткування, нових речовин і матеріалів, фармацевтичної продукції

- стимулювання інноваційних процесів, удосконалення механізмів економічного стимулювання енергозбереження в усіх сферах життєдіяльності суспільства; забезпечення повноцінного функціонування комунального підприємства "Центр високих технологій та інновацій", опрацювання на його базі організаційно-економічного механізму реалізації повного циклу створення інноваційної продукції за схемою "наукова розробка -> інноваційний проект -> дослідний і дослідно-промисловий зразок -> промислове виробництво"

- розвиток туризму: створення умов для реалізації підприємницького потенціалу в туристичній сфері, збільшення обсягу інвестицій у реконструкцію пам'яток історії і культури та об'єкти туристичної інфраструктури, поліпшення якості та забезпечення конкурентоздатності туристичних пропозицій на світовому туристичному ринку

- модернізація та розбудова інженерно-технічної, транспортної, екологічної інфраструктури міста, впровадження нових технологій у зв'язку й комунікаціях

- покращення доступності соціальних послуг, насамперед, за рахунок реконструкції діючих об'єктів та застосування нових технологій обслуговування в охороні здоров'я, освіті, соціальній допомозі

- реформування житлово-комунальної сфери з урахуванням платоспроможності та потреб різних груп населення (в елітному житлі, житлі економ-класу, соціальному житлі, яке знаходиться у комунальній власності і надається в оренду представникам соціальне незахищених верств населення), необхідності реконструкції та заміни технічно застарілого житлового фонду, оснащення житлового фонду енергозберігаючим обладнанням.

3.1. БЮДЖЕТНО-ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

3.1.1. Фінансові ресурси

Стратегічна ціль - впровадження європейських стандартів організації бюджетно-фінансової політики та досягнення середніх для столиць Європи показників доходів і видатків бюджету у розрахунку на особу населення

Зростання доходів населення та збереження високої ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності обумовлюють збільшення фінансових ресурсів міста. За показником приросту бюджетних надходжень у розрахунку на особу населення м. Київ традиційно займає лідируюче місце серед регіонів України. Основними завданнями бюджетно-фінансової політики є забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів, ефективний їх розподіл і використання з метою досягнення певних соціально-економічних цілей, підпорядкованих реалізації інтересів територіальної громади міста.

3.1.1.1. Джерела формування

Обсяги фінансових ресурсів м. Києва мають сталу тенденцію до зростання. Основними джерелами їх формування упродовж останніх років є кредитні ресурси, надані банками, ресурси бюджетів та ресурси підприємств і організацій.

Як очікується, у 2006 р. загальна сума кредитів, наданих комерційними банками суб'єктам господарювання, становитиме близько 65,0 млрд. грн., що на 34,8% перевищує величину попереднього року, при цьому у структурі кредитів переважає частка довгострокових позик (52,5%). Одним із чинників таких змін є зростання потреби столичних підприємств у кредитах для модернізації виробництва та впровадження нових технологічних процесів в умовах збільшення собівартості продукції через ріст цін на енергоносії.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування очікується в обсязі 22,5 млрд. грн., що на 24,7% більше порівняно з 2005 р. Вирішальну роль у його формуванні відіграватимуть прибутки підприємств промисловості (зокрема з виробництва електроенергії, газу та води), пошти та зв'язку, фінансової діяльності, питома вага яких у сукупній величині фінансового результату становитиме 84,0%.

Збережено позитивну динаміку зростання бюджетних ресурсів міста. У 2006 р. надходження до Зведеного бюджету України податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які контролюються ДПА у м. Києві, становитимуть 27471,1 млн. грн. (111% величини 2005 р.), у т.ч. до Державного бюджету України - 20410,8 млн., до бюджету м. Києва (без субвенції) - 7060,2 млн. грн. (відповідно 107,7% і 121,7% показника попереднього року).

Загальний фонд бюджету міста (з урахуванням субвенції з Державного бюджету) становитиме 6570,8 млн. грн., 79,6% з яких припадає на податкові надходження. Понад 80% податкових надходжень забезпечує податок на доходи з фізичних осіб, що обумовлено порівняно високими доходами жителів і сприятливою ситуацією на ринку праці столиці; 9,0% становить плата за землю. Як очікується, за підсумками року буде мобілізовано 4200,0 млн.грн. (141,7% показника попереднього року) податку на доходи з фізичних осіб; 466,7 млн.грн. (109,3%) надходжень плати за землю. Неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, надходження від штрафів і фінансових санкцій та ін.) становитимуть 281,2 млн. грн.

Доходи спеціального фонду бюджету м. Києва очікуються на рівні 2431,9 млн. грн. за рахунок надходжень коштів від відчуження майна яке знаходиться у комунальній власності міста, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади, й інших надходжень. Порівняно з 2005 р. зросли надходження до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, що розширює можливості фінансування програми капітальних вкладень.

Водночас, для Києва характерне існування низки негативних явищ у сфері бюджетно-фінансової політики, які не дозволяють сповна реалізувати потенціал столиці та призводять до втрати значних обсягів фінансових ресурсів, зокрема:

- наявність податкового боргу за податковими зобов'язаннями. Як очікується, на кінець 2006 р. сума боргу по платежах до Зведеного бюджету України, що контролюються органами податкової служби (без урахування боргу платників, стосовно яких порушено провадження у справі про банкрутство, або прийнято рішення суду про зупинення стягнення податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів), становитиме 3700 млн. грн., 58% з яких обліковується за НАК "Нафтогаз України";

- високий рівень збитковості окремих підприємств, організацій та установ комунальної власності (КП "Київський метрополітен", КП "Київпастранс" та ін.), обумовлений як невідповідністю між собівартістю та діючими тарифами на їхні послуги, так і низькою ефективністю менеджменту на цих підприємствах (нераціональним використанням отриманих коштів, високим рівнем витрат невиробничого характеру, недостатньою і малоефективною діяльністю щодо використання об'єктів під розміщення реклами тощо).

Пріоритетами діяльності міської влади у сфері бюджетно-фінансової політики в 2007 р. є стимулювання бюджетних надходжень шляхом поліпшення бізнес-середовища, вдосконалення механізмів адміністрування податків, формування комплексу нормативних актів щодо регулювання підприємницької діяльності, створення дієвої системи моніторингу ефективності функціонування комунальних підприємств, використання комунального майна та земельних ресурсів міста.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Збільшення податкових надходжень

- покращення платіжної дисципліни суб'єктів господарювання, забезпечення погашення податкового боргу підприємств-боржників, у т.ч. шляхом їх реструктуризації - ГФУ;