КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
III сесія V скликання
Р І Ш Е Н Н Я
N 530/587 від 28.12.2006
Про Програму соціально-економічного
та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік
( Із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Київміськради N 442/1103 ( ra0442023-07 ) від 26.04.2007 N 6/1840 ( ra_006023-07 ) від 26.07.2007 )
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 ЗаконуУкраїни "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР )Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити Програму соціально-економічного та культурногорозвитку м. Києва на 2007 рік згідно з додатком 1.
2. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмоюсоціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядкупроектно-кошторисної документації та для забезпечення введення вексплуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради(Київській міській державній адміністрації) за погодженням зпостійною комісією Київради з питань бюджету тасоціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення дозазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціальногофонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.
3. Для забезпечення дієвого контролю за використаннямбюджетних коштів встановити, що включення об'єктів в Програмукапітальних вкладень за рахунок зарезервованих асигнуваньздійснюється розпорядженням виконавчого органу Київради (Київськоїміської державної адміністрації) за погодженням з постійноюкомісією Київради з питань бюджету та соціально-економічногорозвитку після виконання головним розпорядником коштів умов,передбачених при затвердженні Програми соціально-економічного такультурного розвитку м. Києва на 2007 рік.
Виконання робіт та їх фінансування за рахунок зарезервованихасигнувань без включення в Програму капітальних вкладеньзабороняється.
4. Внести зміни та доповнення до додатка 2 до рішенняКиївради від 27.02.2003 N 271/431 ( ra0271023-03 ) "Про пайовуучасть (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальноїта інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (із змінами ідоповненнями) і викласти Нормативи для визначення розмірів пайовоїучасті (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальноїта інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва в редакціїзгідно з додатком 2.
5. Головному управлінню містобудування, архітектури тадизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київськоїміської державної адміністрації) при оформленні дозвільнихдокументів на виконання проектних робіт та на будівництво житловихбудинків передбачати здійснення розрахунків щодо забезпеченостінаселення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади,загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їхрозміщення і будівництва одночасно із спорудженням житловихбудинків.
6. Головному управлінню комунальної власності м. Києвавиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації), Головному управлінню житлового забезпеченнявиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації) оформляти правоустановчі документи на правовласності на об'єкти нерухомого майна виключно за наявностідовідки Головного управління економіки та інвестицій виконавчогооргану Київради (Київської міської державної адміністрації) провиконання умов щодо пайової участі у створенні соціальної таінженерно-транспортної інфраструктури м. Києва і про компенсаціюза підготовку території, в тому числі гідронамив, якщо такакомпенсація передбачена умовами надання земельних ділянок.
7. Управлінню державного архітектурно-будівельного контролювиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації):
7.1. Видавати дозволи на будівництво (реконструкцію) за умовоформлення замовниками з Головним управлінням економіки таінвестицій виконавчого органу Київради (Київської міськоїдержавної адміністрації) договорів щодо сплати пайових внесків настворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва і про компенсацію за підготовку території, в тому числігідронамив, якщо така компенсація передбачена умовами наданняземельних ділянок.
7.2. Акти про приймання в експлуатацію закінченихбудівництвом об'єктів реєструвати виключно за наявності довідокГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органуКиївради (Київської міської державної адміністрації) про сплатупайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортноїінфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території,в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умоваминадання земельних ділянок.
8. Виконавчому органу Київради (Київській міській державнійадміністрації):
8.1. Доручити районним у м. Києві державним адміністраціям:
- у своїх розпорядженнях на перепланування таперепрофілювання об'єктів виробничого та невиробничогопризначення, що спричиняє зміни функціонального призначення цихоб'єктів, передбачати умови щодо перерахування пайових внесків настворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктурим. Києва за нормативами, затвердженими цим рішенням;
- розробити і затвердити в I кварталі 2007 року заходи щодонедопущення забудови житлових мікрорайонів та кварталів житловимибудинками без одночасного спорудження об'єктівсоціально-побутового призначення.
8.2. Заборонити районним у м. Києві державним адміністраціямприймати в експлуатацію об'єкти без наявності довідок Головногоуправління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради(Київської міської державної адміністрації) про сплату пайовихвнесків на створення соціальної та інженерно-транспортноїінфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території,в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умоваминадання земельних ділянок.
8.3. Привести свої нормативно-правові акти у відповідність доцього рішення.
9. Виконавчому органу Київради (Київській міській державнійадміністрації) забезпечити щоквартально подання Київській міськійраді письмового звіту про хід виконання Програмисоціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007рік.
10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київради з питань бюджету та соціально-економічногорозвитку.
Київський міський голова Л.Черновецький
Додаток 1
до рішення Київради
від 28.12.2006 N 530/587
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙ
ПРОГРАМА
соціально-економічного та культурного
розвитку м. Києва на 2007 рік
Список скорочень
ГУЕІ - Головне управління економіки та інвестицій
ГУЖГ - Головне управління житлового господарства
ГУЖЗ - Головне управління житлового забезпечення
ГУЗР - Головне управління земельних ресурсів
ГУКВ - Головне управління комунальної власності м. Києва
ГУКМ - Головне управління культури та мистецтв
ГУМАДМС - Головне управління містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища
ГУМВС - Головне управління Міністерства внутрішніх справ
України в м. Києві
ГУНС - Головне управління з питань надзвичайних ситуацій
ГУОЗ та МЗ - Головне управління охорони здоров'я та медичного
забезпечення
ГУОКС - Головне управління охорони культурної спадщини
ГУОН - Головне управління освіти та науки
ГУПВЗМІЗГ - Головне управління з питань взаємодії з засобами
масової інформації та зв'язків з громадськістю
ГУПВП - Головне управління з питань внутрішньої політики
ГУПЕЕ - Головне управління палива, енергетики та
енергозбереження
ГУПЗ - Головне управління праці та зайнятості
ГУПЗПС - Головне управління з питань захисту прав споживачів
ГУПНІП - Головне управління промислової, науково-технічної
та інноваційної політики
ГУПРПП - Головне управління з питань регуляторної політики
та підприємництва
ГУСЗН - Головне управління соціального захисту населення
ГУССМ - Головне управління у справах сім'ї та молоді
ГУТГГ - Головне управління туризму, готельного господарства
ГУТЗІ - Головне управління транспорту, зв'язку
та інформатизації
ГУТП - Головне управління з питань торгівлі та побуту
ГУФКС - Головне управління фізичної культури та спорту
ГУЦП - Головне управління з питань цінової політики
ГФУ - Головне фінансове управління
ДУЕПР - Державне управління екології та природних ресурсів
в м. Києві
КМСЕС - Київська міська санітарно-епідеміологічна станція
КМЦЗ - Київський міський центр зайнятості
КП "СУППР" - КП "Спеціалізоване управління протизсувних
підземних робіт"
УВМ - Управління ветеринарної медицини в м. Києві
УМЗ - Управління міжнародних зв'язків
ВСТУП
Програма соціально-економічного та культурного розвиткум. Києва на 2007 рік (далі - Програма), виходячи з оцінкиресурсного потенціалу Києва, його конкурентних переваг,історико-культурного значення як світового центру культури і носіянаціональної ідеї, беручи до уваги позитивний досвід системадміністрування столичних міст інших країн світу, формулює ключовіпроблеми, цілі та пріоритети розвитку м. Києва на 2007 ріквизначає шляхи і механізми їх реалізації.
Програма підготовлена згідно з основними завданнями Стратегії
соціально-економічного розвитку м. Києва "Київ-2015. Стратегія
розвитку (Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку на
період до 2015 р.)", схваленої розпорядженням Київської міської
державної адміністрації від 29.11.04 N 2168 ( ra2168017-04 ).
Законодавчим підґрунтям розроблення Програми стали Закони України
"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), "Про місцеві
державні адміністрації" ( 586-14 ), "Про державне прогнозування та
розроблення програм економічного і соціального розвитку України"
( 1602-14 ), "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 );
Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року,
затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.06
N 1001 ( 1001-2006-п ); Генеральний план розвитку м. Києва на
період до 2020 р., схвалений рішенням Київради від 28.03.02
N 370/1804 ( ra0370023-02 ); комплексні та галузеві
загальнодержавні й міські програми.
Структура Програми відповідає вимогам "Типової структурипрограми економічного і соціального розвитку Автономної РеспублікиКрим, області, району, міста на короткостроковий період",затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.03N 621 ( 621-2003-п ).
Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва. Упроцесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповненнядо Програми затверджуються Київською міською радою за поданнямпостійної комісії з питань бюджету та соціально-економічногорозвитку.
Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завданьвиконавчим органом Київської міської ради (Київською міськоюдержавною адміністрацією) здійснюватиметься моніторинг виконанняПрограми.
1. ОЦІНКА ТЕНДЕНЦІЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ м. КИЄВА
1.1. Особливості та тенденції соціально-економічного
розвитку міста
Упродовж останніх років у м. Києві існує тенденціяекономічного зростання, підвищення доходів і рівня життянаселення, завдяки чому істотно поліпшилися позиції столиці середрегіонів України, вивівши її на провідне місце за переважноюбільшістю характеристик соціально-економічного розвитку. Ресурснийпотенціал, відносно диверсифікована структура економіки, більшрозвинута, порівняно з іншими регіонами, ринкова інфраструктура,переваги, пов'язані зі столичним статусом, сприяли зростаннюінвестиційної привабливості, споживчого попиту та місткостівнутрішнього ринку міста, пожвавленню ділової активності суб'єктівгосподарювання за багатьма видами економічної діяльності.
Водночас, характер динаміки макроекономічних показниківзасвідчив невисокий рівень стійкості столичної економіки до впливунегативних зовнішніх чинників, ймовірність появи яких і надалізбільшуватиметься по мірі зростання нестабільності у світовомуекономічному просторі. Прикладом цього є значне сповільненнятемпів економічного зростання в м. Києві у 2005 р. внаслідокпідвищення вартості енергоносіїв, погіршення кон'юнктури назовнішніх ринках збуту та політичної нестабільності в країні. Так,якщо в 2004 р. темпи росту реальної величини валової доданоївартості (ВДВ) становили 118,8%, то в наступному році - 108,0%.Недостатній розвиток у попередні роки мали процеси структурноїтрансформації та технологічної модернізації економіки на основіресурсозберігаючих технологій. Якщо співвідношення між ВДВ,одержаною у сфері послуг (85,8%), промисловості (10,0%) тасільському господарстві (0,01%), загалом відповідає показникамєвропейських столиць, то структура доданої вартості за видамидіяльності вказує на збереження характеристик, притаманнихсхідноєвропейським країнам у середині 90-х років. На відміну відбільшості європейських столиць, де найдинамічніше розвиваютьсяпослуги з обслуговування підприємницької та інноваційноїдіяльності (т.зв. "бізнес-послуги") та туристичні послуги, у Києвіпродовжує лідирувати оптова і роздрібна торгівля.
У 2006 р. активні дії міської влади щодо поліпшенняінвестиційного клімату, стимулювання ділової активності суб'єктівгосподарювання та розвитку малого і середнього бізнесу, посиленняконтролю за дотриманням вимог стосовно виплати заробітної платидозволили зупинити подальше сповільнення темпів економічногозростання. Як очікується, у 2006 р. реальне збільшення ВДВзалишиться на рівні 8,0%, її номінальна величина досягне87,2 млрд. грн., або 32,2 тис. грн. на 1 особу населення.
Зростання обсягу продукції промисловості в порівняних цінах у2004 р. становило 118,6%, 2005 р. - 115,4%, 2006 р. - 110,0%(очікуване). Основними факторами такої динаміки є зменшення попитуна машинобудівну продукцію через сповільнення темпів економічногоросту України та, в свою чергу, скорочення попиту на продукціюпідприємств металургії, оброблення металу та хімії; підвищення цінна комплектуючі; збільшення собівартості продукції у зв'язку зподорожчанням енергоносіїв і паливно-мастильних матеріалів, а,отже, й втрата за деякими групами товарів конкурентних переваг назовнішніх ринках збуту.
Позитивним явищем є збільшення у загальному випускупромислової продукції питомої ваги обробної промисловості (до87,0%) та випереджаючий розвиток високо-технологічних істратегічно важливих для міста галузей: вищі за середні темпизростання характерні для машинобудування (насамперед, підприємствз виготовлення транспортного, електричного й електронногоустаткування), харчової промисловості, з виробництва іншихнеметалевих мінеральних виробів. Водночас відбувається зниженняобсягу випуску продукції в легкій промисловості, що частковопояснюється процесами зміни форм власності.
Підвищенню збалансованості промислового комплексу сприятимепроведення модернізації й оновлення основних фондів, упровадженнянових технологічних процесів, удосконалення механізмівстимулювання інноваційної діяльності. Як очікується, за підсумками2006 р. буде впроваджено 75 нових технологічних процесів (з них 40- маловідходних, ресурсозберігаючих) а також 600 од. інноваційнихвидів продукції; до 175 од. збільшиться кількість підприємств, якісертифікували власну систему якості на відповідність державномустандарту ISO 9001-2001. Чинником стримування тут є дефіцитвласних фінансових ресурсів підприємств і обмежені інвестиційніможливості держави. Його частково компенсує виділення з міськогобюджету коштів на розвиток інноваційної інфраструктури тапідтримку наукових розробок, а також переорієнтація ресурсів напріоритетні напрями науково-технічного й інноваційного розвитку зурахуванням показників перспективної окупності витрат.
Важливим фактором економічного зростання є розвиток малого тасереднього бізнесу, який відіграє позитивну роль у формуванніпродуктивної зайнятості населення, нарощуванні доходів бюджету(мале підприємництво забезпечує майже третину загальних надходженьдо бюджету міста від суб'єктів підприємницької діяльності),покращенні соціально-економічної ситуації загалом. Як очікується,в 2006 р. загальна кількість малих підприємств порівняно зпопереднім роком збільшиться на 8,3% (до 57 тис. од., або 212 од.у розрахунку на 10 тис. наявного населення), кількістьзареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності- фізичних осіб- на 10,0% (до 164,6 тис. од., або 611 од. на 10 тис. населення).Зросте питома вага малих підприємств, які одержують прибуток (до64,0%). Позитивній динаміці сприяло поліпшення правового поля (у2005 р. було прийнято ряд нормативно-правових актів, направленихна спрощення дозвільної системи і лібералізацію підприємницькоїдіяльності) та реалізація міською владою заходів щодо підтримкималого бізнесу (зокрема фінансування розвитку малогопідприємництва за рахунок міського бюджету в розмірі48,2 млн. грн.).
Упродовж останніх п'яти років столиця демонструє стабільновисокі темпи зростання капітальних інвестицій, з яких понад 80%припадає на інвестиції в основний капітал. Як очікується, в2006 р. у порівняних цінах обсяг інвестицій в основний капіталузбільшиться на 9,0% і становитиме 23,3 млрд. грн. (8610 грн. урозрахунку на особу населення). У структурі інвестицій 37,2%становлять витрати на придбання машин і обладнання, 56,2% - накапітальне будівництво. Водночас, наявний обсяг інвестиційнихресурсів є недостатнім для забезпечення сталого зростанняекономіки міста. Реалізація інноваційної моделі розвитку йорієнтація на виробництво нової високотехнологічної продукціївимагає комплексної модернізації підприємств, більшість з яких занині діючих кредитних ставок неспроможні накопичити необхідні дляцього кошти.
Приріст прямих іноземних інвестицій очікується на рівні1497,2 млн. дол. США, відповідно їх обсяг за наростаючим підсумкомперевищить 5380,0 млн. (1984,4 дол. у розрахунку на особунаселення), що на 38,6% більше порівняно з 2005 р.Найпривабливішими видами економічної діяльності залишаються оптовай роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами і послуги зремонту, фінансова діяльність, промисловість, операції знерухомістю. Переважна більшість інвестицій надходить від країн зрозвинутою економікою (Західна Європа, США, Канада), а такожофшорних зон.
Висока залежність економіки столиці від впливу зовнішніхризиків (насамперед, подорожчання енергоносіїв), низький рівеньвпровадження імпортозамінюючих виробництв, а також відсутність убагатьох підприємств міжнародної сертифікації ISO, перебуванняокремих експортозорієнтованих виробництв на стадії технологічногооновлення та деякі інші чинники обумовили погіршеннязовнішньоторговельного балансу столиці. Якщо протягом2000-2004 рр. коефіцієнт покриття імпорту товарів експортомзбільшився з 0,285 до 0,632, то в 2005 р. він знову опустився до0,330. Як очікується, за підсумками 2006 р. обсягзовнішньоторговельного обороту товарів становитиме 19346 млн. дол.США: експорт - 4766 млн. (на 8,7% більше величини попередньогороку), імпорт - 14580 млн. (на 9,9% більше).
Рівень життя населення. Позитивні зміни, пов'язані зпоетапним підняттям розміру мінімальної заробітної плати,заробітної плати працівників бюджетної сфери, пенсій і соціальнихвиплат (у т.ч. допомоги при народженні дитини), посилення контролюза своєчасно і не нижче встановленого державою мінімуму виплатоюзаробітної плати, а також активізація економічної діяльності,зокрема у сфері малого та середнього бізнесу, обумовили подальшезростання доходів населення. Як очікується, в 2006 р. будезабезпечено реальний приріст наявних доходів на рівні 13,8%, їхняномінальна величина становитиме близько 50,1 млрд. грн. (18,5 тис.грн. на 1 жителя столиці). Фонд оплати праці робітників іслужбовців, працівників сільського господарства, малих підприємств(без військовослужбовців) номінально збільшиться на 32,2%, у т.ч.штатних працівників великих і середніх підприємств - на 32,3%;працівників малих підприємств - на 31,4%. Реальна середньомісячназаробітна плата зросте на 23,0%. Як наслідок, щорічно в м. Києвізнижується рівень бідності: 2005 р. - 9,0%, 2006 р. - 8,0%.
Доволі успішно вирішується проблема зайнятості в столиці, яказабезпечує роботою не лише киян, але й близько 200 тис. осіб, щомешкають у приміській зоні та більш віддалених регіонах Київськоїобласті. За підсумками 2006 р. чисельність осіб у віці 15-70років, зайнятих економічною діяльністю, становитиме 1353,0 тис.осіб. Рівень безробіття (за методологією МОП) не перевищить 4,2%.В усіх сферах економічної діяльності буде створено 72 тис. новихробочих місць, у т.ч. в малому підприємництві - 38,6 тис. місць.
Фінансові показники. У 2006 р. очікується одержати фінансовийрезультат від звичайної діяльності до оподаткування в обсязі 22,5млрд. грн., що на 24,7% більше порівняно з попереднім роком.Вирішальну роль у його формуванні відіграватимуть прибуткипідприємств промисловості (зокрема з виробництва електроенергії,газу та води), пошти та зв'язку, фінансової діяльності,фінансового посередництва та страхування, питома вага яких узагальному обсязі фінансового результату становитиме 84,0%.Одночасно зменшиться до 27,5% питома вага підприємств, якіодержали збиток.
Зростання доходів населення та збереження високої діловоїактивності суб'єктів підприємницької діяльності обумовлюютьзбільшення надходжень і платежів до бюджетів усіх рівнів. Запоказником приросту надходжень у розрахунку на населення м. Київтрадиційно займає лідируюче місце серед регіонів України. Якочікується, у 2006 р. надходження до Зведеного бюджету Україниподатків, зборів та інших обов'язкових платежів становитимуть27471,1 млн. грн. (111% величини 2005 р.); доходи місцевихбюджетів, які контролюються ДПА у м. Києві (без трансфертів ізДержбюджету) - 7060,2 млн. грн. (121,7% величини попередньогороку). Порівняно з 2005 р. суттєво зростуть надходження доцільового фонду спеціального фонду міського бюджету, що розширюєпотенціал фінансування програми капітальних вкладень.
Введення в експлуатацію об'єктів соціальної сфери. Ключовимнапрямом капітального будівництва є спорудження житла, щозасвідчує лідируюча позиція м. Києва серед регіонів України затемпами введення в експлуатацію житлової площі. В 2006 р.очікується ввести в експлуатацію 1300,0 тис. кв. м житлової площі,в т.ч. 1009,1 тис. - за кошти населення. Після реконструкції будевведено в експлуатацію 21,5 тис. кв. м житла. Зростуть обсягивведення в дію житла для черговиків квартобліку, які потребуютьсоціального захисту, що дасть можливість безоплатно передати ційкатегорії громадян 103,9 тис. кв. м житла (в 2 рази більшепорівняно з 2005 р.). Водночас, даний сегмент господарства столицій надалі залишається одним із найпроблемніших: з одного боку,існуючі темпи будівництва не задовольняють зростаючогоплатоспроможного попиту, з іншого - недостатній рівень доходівнаселення, високі відсоткові ставки на кредити під купівлю житла вкомерційних банках, незначні обсяги спорудження соціального житлаза нинішнього рівня цін на квартири не дозволяють більшості киянвирішити власні житлові проблеми.
Для поліпшення ситуації із забезпеченням населення послугамисоціального характеру проводяться заходи з оптимізації витратміського бюджету на капітальне будівництво. Акцент робиться напідвищенні вимог до проектно-кошторисної документації йобгрунтування очікуваного соціального ефекту від спорудження новихоб'єктів соціальної сфери, а також на поліпшенні якості діючихоб'єктів шляхом їх реконструкції та добудови. Як очікується, запідсумками 2006 р. буде введено в експлуатацію 1015 уч. місць (в2005 р. - 180), 340 місць у дитячих дошкільних закладах (2005 р. -200); 210 лікарняних ліжок, потужностей амбулаторно-поліклінічнихзакладів на 150 відвідувань за зміну; 10,9 км водопроводів,18,4 км каналізації, 19,0 км мереж теплопостачання та 38,2 кмгазових мереж.
Серед іншого, завершені роботи по будівництву I черги дитячоїклінічної лікарні на 110 ліжок і 150 відвідувань за зміну вПечерському районі та по створенню територіального міського центрупрофілактики й боротьби зі СНІДом у Святошинському районі.Продовжуються роботи зі створення територіального центрусоціального обслуговування пенсіонерів і центру ранньої соціальноїреабілітації дітей-інвалідів у Шевченківському районі, центрусоціальної адаптації для жінок, які не мають визначеного місцяпроживання, в Оболонському районі, Київського міського центрукрові в Шевченківському районі, Київського міського центру серця вДеснянському районі.
Здійснювалися роботи по реставрації та відновленню будівельмайнового комплексу військового містечка N 5 на вул. Січневогоповстання, 28-30 у Печерському районі під культурно-мистецькийкомплекс "Мистецький арсенал"; проведенню археологічнихдосліджень, консервації і тимчасовій музеєфікації залишківфундаменту Десятинної церкви на вул. Володимирській, 2-а;відтворенню інтер'єру Успенського собору Києво-Печерської Лаври.
Значний обсяг робіт виконується по будівництву тареконструкції об'єктів метрополітену і наземного транспорту.Зокрема, відкрито станцію метро "Вирлиця" Сирецько-Печерськоїлінії метрополітену; продовжуються роботи на дільниці від станції"Харківська" до станції "Харківська площа" з електродепо"Харківське", на Куренівсько-Червоноармійської лініїметрополітену - дільниці від станції метро "Либідська" до станціїметро "Виставковий центр", другого виходу станції "Дарниця" та ін.
Здійснюється спорудження Подільського мостового переходучерез р. Дніпро, транспортних розв'язок, реконструкції доріг,будівництво підземних і надземних пішохідних переходів;будівництво систем водопостачання і каналізування та спорудженняоб'єктів інженерно-транспортної інфраструктури мікрорайонівмалоповерхової забудови тощо.
1.2. Можливості, проблеми, ризики та досягнення розвитку
економіки і соціальної сфери
Виступаючи лідером на національному рівні, м. Київ має значніможливості та потенціал для перетворення у "світове місто",входження в десятку найбільш сприятливих для життя європейськихстолиць і виконання ролі центру інтеграційних процесів у СхіднійЄвропі, насамперед це:
1. Високий освітній і професійний рівень населення, наявністькваліфікованих фахівців в усіх сферах економічної діяльності.Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення, 58% жителівстолиці у віці 25 років і старше здобули або здобувають вищуосвіту; за соціальним статусом більшість становлять особи,характер зайнятості яких передбачає наявність високого рівнякваліфікації (спеціалісти, керівники різного рівня, службовці,кваліфіковані робітники).
2. Вигідне місцезнаходження на перехресті численнихтранспортних шляхів сполучення із заходу на схід (з країн Західноїі Центральної Європи до Росії та на Кавказ), а також з півночі напівдень (з Росії, країн Балтії і Скандинавії в Південно-СхіднуЄвропу). Сприятливими є перспективи використання цієї переваги вміжнародному контексті - згідно з планами ЄС по територіїстоличної агломерації проходитиме ряд транснаціональнихтранспортних маршрутів і коридорів, що дозволяє істотно поліпшититорговельні відносини й одержати додаткові фінансові вигоди.
Іншим позитивом географічного розташування є наявністьможливостей для просторового розвитку та формування Столичногорегіону. Київ оточений територіями, які мають великі площісільськогосподарських угідь і лісів, водні ресурси, що сприяєрозвитку економіки міста, його забезпеченню продовольством,регенерації атмосферного повітря, дозволяє перенести зі столицічастину промислових виробництв тощо.
3. Значний економічний і науково-технічний потенціал. Натериторії міста знаходяться потужні промислові підприємства(колись - союзного значення), частина з яких зберегла свійпродуктивний потенціал, існують відносно сприятливі умови длярозвитку малого та середнього бізнесу. В м. Києві сконцентровананауково-освітня база, достатня для забезпечення інноваційногохарактеру економіки (біотехнології, інформаційні технології,мікроелектроніка, нанотехнології, нові матеріали, телекомунікаціїта ін.), збережені наукові школи міжнародного рівня в різнихобластях науки (насамперед, у математиці, кібернетиці, медицині,ядерній енергетиці тощо).
4. Потужний туристично-рекреаційний потенціал,
сконцентрований у мережі об'єктів культури та мистецтва,
унікальних природних пам'ятках, пам'ятках історії, культури й
архітектури. Два історико-архітектурні ансамблі Києва - Софія
Київська і Києво-Печерська лавра - занесені в список всесвітнього
спадку ЮНЕСКО та в сукупності з розташованими поблизу столиці
історичними містами могли б утворити якісні туристичні маршрути
світового значення.
5. Велика місткість ринку будівельних робіт і нерухомості.Привабливість м. Києва з точки зору престижності й умов проживаннята бізнес-середовища обумовлює існування платоспроможного попитуна житло (як елітне, так і економ-класу), що, поряд ізможливостями подальшого просторового розширення (наявністьплощадок перспективної забудови, резервів планувального каркасу),створює передумови для випереджаючого розвитку будівельної тасуміжних із нею галузей, залучення на ці потреби інвестицій.
6. Значні бюджетні можливості, пов'язані зі столичнимстатусом міста (який передбачає одержання трансферів з Державногобюджету на виконання столичних функцій), більш високим рівнемдоходів населення та знаходженням у комунальній власності великихплощ землі, нерухомості, підприємств тощо.
Слід відзначити існування сприятливих передумов наміжнародному рівні. Світова спільнота в цілому підтримуєєвропейські устремління м. Києва, її ділові круги зацікавлені восвоєнні столичних ринків, про що свідчить поява численних офісіві представництв іноземних компаній. Відкритість міста є важливоюперевагою, оскільки забезпечує можливості для міжнароднихконтактів, кооперації, обміну технологіями, освоєння досвіду іншихстоличних міст у сфері стратегічного планування й муніципальногоуправління.
Основні проблеми розвитку м. Києва мають здебільшоговнутрішній характер і є наслідком недостатньо ефективного упродовжтривалого часу управління процесами використання ресурсів:
1. Недосконалість бюджетно-фінансової політики
- втрати надходжень до бюджету внаслідок пільг і преференціїдля окремих підприємств, великих податкових заборгованостейдержавних підприємств-монополістів;
- існування значної кількості міських цільових програм (понад70), заходи яких не узгоджені між собою, часто дублюються тафінансуються через декількох розпорядників коштів;
- слабкий контроль над системою надання соціальної допомоги(як засвідчують дослідження, до 50% одержувачів допомогистановлять відносно забезпечені сім'ї);
- нераціональне витрачання бюджетних коштів на капітальнебудівництво (спорудження об'єктів, які не мають затвердженоїпроектно-кошторисної документації, обгрунтування очікуваногосоціального ефекту).
2. Неефективне використання земельних ресурсів і об'єктівкомунальної власності територіальної громади м. Києва
- незавершеність процесів розмежування земельного фонду(землі державної і комунальної власності, землі м. Києва таКиївської області, землі різного цільового призначення),нерозвиненість інституціональної інфраструктури ринку землі(відсутність земельної біржі, земельного банку тощо);
- непрозорість процедури розподілу земельних ресурсів міста,нераціональне використання площ, зайнятих під промисловимиоб'єктами та малоповерховою забудовою (забезпеченість землеюпромислових підприємств столиці у 2-3 рази перевищує європейськінормативи);
- негативні фінансові результати діяльності багатьохпідприємств комунальної власності, занижені ставки на орендукомунального майна.
3. Недостатній розвиток передумов для повноцінної реалізаціїекономічного потенціалу міста
- стримування розвитку малого та середнього бізнесу черезобмеженість і нерівність доступу до ресурсів (землі, приміщень,кредитів), складність процедури одержання документів дозвільногохарактеру на започаткування і здійснення підприємницькоїдіяльності;
- низький рівень впровадження ресурсо- й енергозберігаючихтехнологій, освоєння нових видів продукції, інноваційноїактивності підприємств, наслідком чого є зменшення стійкостістоличної економіки до впливу зовнішніх ризиків;
- поглиблення структурних деформацій господарського комплексуміста у бік зростання ролі торгівлі та відставання розвитку послугз обслуговування підприємницької й інноваційної діяльності (т.зв."бізнес-послуги");
- відсутність сертифіката ISO у багатьох
експортозорієнтованих підприємств міста, незадовільна присутність
столичних виробників на ринках країн Африки й Азії, низька
конкурентоспроможність промислової продукції, що обмежує
можливості використання потенціалу зовнішньоекономічної
діяльності.
4. Критичний рівень зношеності інженерної інфраструктури,
дефіцит пропускної спроможності автотранспортної інфраструктури
(доріг, мостів, місць для паркування тощо), що обумовлює значні
втрати води та тепла в мережах, одні з найвищих серед європейських
столиць показники дорожньо-транспортних пригод, зростання об'ємів
викидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище.
5. Невідповідність житлової політики вимогам містобудування,потребам і можливостям киян (відбувається зменшення обсягівбудівництва квартир економ-класу, натомість збільшення елітнихновобудов, при цьому близько третини нового житла слугує засобомвкладення капіталу й/або використовується для одержання ренти,здебільшого тіньової), недосконалість механізмів розподілужитлової площі. Згідно з результатами соціологічних опитувань,близько половини мешканців столиці незадоволені своїми житловимиумовами, майже в третини респондентів це питання входить допріоритетних, для кожного десятого - є найбільш болючим.
6. Зростання рівня забруднення навколишнього природногосередовища внаслідок відсутності дієвої системи роздільногозбирання відходів, відставання темпів модернізації очисних споруді впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізаціїшкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження.
Ризиками для розвитку економіки та соціальної сфери м. Києвав 2007 р. насамперед є: підвищення ціни імпортного газу,збереження нестабільності на нафтовому ринку; погіршеннякон'юнктури на ринках збуту столичних товарів; посиленняполітичного протистояння між гілками влади в Україні, їх впливможе спричинити виникнення таких негативних тенденцій:
- погіршення фінансового стану столичних підприємств,сповільнення темпів оновлення їхніх основних фондів, недовиконаннядохідної частини бюджету міста від податку на прибутокпідприємств;
- збільшення від'ємного балансу зовнішньої торгівлі;
- сповільнення темпів розвитку харчової промисловості столицічерез негативні наслідки для сільського господарства вступуУкраїни до СОТ;
- зростання збитковості підприємств житлово-комунальної сферичерез збільшення собівартості надання послуг, а такожзаборгованості населення за спожиті комунальні послуги у разірізкого підняття тарифів на них і споживчих цін на основніпродукти харчування;
- невиконання державою зобов'язань по субвенціям ізДержавного бюджету України на вирішення пріоритетних проблем(будівництво Київському міського центру крові, вивезеннярадіоактивних відходів з спецкомбінату "Радон" тощо) у разімакроекономічної нестабільності та труднощів із погашеннямдефіциту Державного бюджету.
Київ володіє можливостями для подолання перелічених проблем і
мінімізації негативного впливу ризиків. Чи не єдиний ресурс, якого
позбавлене місто, - це час, оскільки зволікання з проведенням
реформ пов'язані з втратою перспективних напрямів розвитку у
глобальному вимірі, які в умовах посилення світової конкуренції
швидко займуть країни з більш адаптованою та гнучкою економічною
системою. Усвідомлюючи складність ситуації, міською владою в
2006 р. здійснено ряд організаційно-економічних і правових
заходів, спрямованих на формування передумов для підвищення
ефективності використання потенціалу м. Києва, пришвидшення на цій
основі темпів розвитку та структурної трансформації господарського
комплексу столиці в 2007 р., зокрема:
- відпрацьовано питання щодо створення в м. Києві Центрунадання адміністративних послуг "Єдиний офіс";
- затверджено Порядок передачі майна територіальної громадим. Києва в оренду, Методику розрахунку орендної плати закористування майном територіальної громади м. Києва( ra-034023-06 );
- розроблено Порядок надання права на розміщення рекламнихзасобів на об'єктах комунальної власності м. Києва та районівміста;
- створено нове комунальне підприємство "Центр високихтехнологій та інновацій", завданнями якого є опрацювання новихпідходів до організації венчурного підприємництва, трансферутехнологій і наукових розробок;
- проведено інвентаризацію квартирної черги киян.
2. ЦІЛІ ТА ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
І КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ м. КИЄВА В 2007 р.
Перед владою м. Києва поставлена мета - досягненняєвропейських стандартів якості життя населення шляхомудосконалення системи управління ресурсами міста, забезпечення націй основі сталого економічного зростання та створення безпечногосередовища життєдіяльності. Виконання мети потребує реалізаціїкомплексу взаємоузгоджених стратегічних цілей по кожному знапрямів розвитку міста:
- соціальна сфера - перехід до розширеного природноговідтворення населення, підвищення тривалості його життя;забезпечення продуктивної зайнятості й ефективного використаннятрудового потенціалу
- гуманітарна сфера - доступність якісної медичної допомогита дотримання санітарно-епідеміологічного благополуччя відповіднодо кращих європейських стандартів; перетворення Києва вміжнародний центр освіти, науки, культури, туризму й історичногоспадку
- житлове господарство - істотне поліпшення житлових умов,створення резерву загальнодоступного соціального житла,впровадження принципів Європейської хартії міст у сфері житловоїполітики та збереження архітектурно-історичного середовища
- реальний сектор економіки - перетворення Києва вміжнародний центр технологічних інновацій, функціонуванняпромислового комплексу столиці на принципах сталого розвитку,становлення на цій основі постіндустріального,інноваційно-спрямованого, соціальне орієнтованого типу економіки
Визначаючи стратегічні цілі Києва як світового міста - центруінновацій, бізнес-послуг, освіти, туризму тощо - міська владаусвідомлює, що їх досягнення можливе лише в разі дотримання чіткосформульованої ієрархічності пріоритетів, початковим пунктом якоїє концентрація ресурсів для ліквідації накопичених за попередніроки проблем і "кризових явищ", що створюють реальні загрози життюта безпеці мешканців столиці, підвищують вразливість економікиКиєва до впливу зовнішніх ризиків.
Відповідно перший блок пріоритетів соціально-економічного такультурного розвитку м. Києва в 2007 р. передбачає продовження йпоглиблення започаткованих у 2006 р. реформ і покликанийзабезпечити істотне зростання надходжень до бюджету міста,оптимізувати структуру його видатків:
- підвищення ефективності використання земельних ресурсів,упорядкування містобудівної діяльності шляхом: врегулювання праввласності на землю та нерухомість, завершення процесіврозмежування земельного фонду; розроблення і втілення економічногомеханізму вилучення земельної ренти до бюджету м. Києва;реалізації принципів відкритості та прозорості в земельнихвідносинах і містобудівному плануванні, впровадження практикиконкурсів (відкритих торгів) на одержання забудовниками прав наінвестиційні проекти (а не земельні ділянки без їх цільовогопризначення)
- розроблення стратегії розвитку м. Києва та Київськоїобласті, налагодження механізмів співробітництва з сусіднімитериторіями, зокрема, стосовно перенесення за межі міста окремихпромислових об'єктів, що сприятиме поліпшенню екологічної ситуаціїв столиці, збільшенню фінансових надходжень від використаннязвільнених земельних ділянок, залученню інвестиції на спорудженняжитла й об'єктів сфери послуг
- підвищення ефективності використання об'єктів комунальноївласності територіальної громади м. Києва: вдосконалення правил імеханізмів передачі майна в оренду та забезпечення контролю задотриманням нової методики розрахунку орендної плати; поліпшенняуправління комунальними підприємствами на основі новітніх моделейменеджменту; прискорення процесів реструктуризації суб'єктівгосподарювання, подальше перебування яких у комунальній власностіза результатами аудиту господарської діяльності, проведеного іззалученням фахівців і представників громадськості, вбачаєтьсянедоцільним; збільшення фінансових надходжень від розміщеннярекламних засобів
- створення умов для розвитку підприємницької діяльності,малого та середнього бізнесу: забезпечення рівного доступу доресурсів міста (землі, приміщень, кредитів тощо), спрощеннядозвільної, реєстраційної та інших процедур, здійснення їх запринципом "єдиного офісу"; формування сприятливого ділового йінвестиційного клімату за рахунок усунення монополізації ринків ізаохочення вступу на них нових агентів економічної діяльності,гарантування захисту інтересів підприємців від неправомірнихобмежень конкуренції, збільшення пропозиції міською владою якіснихперспективних інвестиційних проектів, розбудови інфраструктурикомерційно-ділових послуг (фінанси, кредитування, страхування,інформатизація, телекомунікації тощо)
- оптимізація бюджетних видатків: впровадженняпрограмно-цільового підходу до планування напрямів використаннябюджетних коштів; упорядкування заходів і переліку цільовихпрограм, які реалізуються у м. Києві; раціональне використаннякоштів на капітальне будівництво, призупинення спорудження зарахунок бюджету об'єктів із низьким соціальним ефектом
Внаслідок їх реалізації очікується істотне збільшеннянадходжень від плати за землю та використання об'єктів комунальноївласності, а також податкових надходжень у результаті пожвавленняділової активності суб'єктів господарювання і зростання доходівнаселення. Це дозволить сконцентрувати ресурси, необхідні длявиконання другого блоку пріоритетів, завданнями якого є:1) вирішення першочергових проблем у соціальній сфері, поліпшеннясередовища життєдіяльності населення; 2) створення передумов дляпідвищення конкурентоспроможності столичної економіки,випереджаючий розвиток видів діяльності, які спроможні відігратироль "точок зростання" з тривалим мультиплікативним ефектом і/абовизначатимуть спеціалізацію столиці в міжнародному поділі праці.Даний блок пріоритетів включає такі напрями:
- розвиток високотехнологічного та наукоємного виробництва:електроніки, літаків, суден, приладів високої точності,різноманітного технологічного устаткування, нових речовин іматеріалів, фармацевтичної продукції
- стимулювання інноваційних процесів, удосконаленнямеханізмів економічного стимулювання енергозбереження в усіхсферах життєдіяльності суспільства; забезпечення повноцінногофункціонування комунального підприємства "Центр високих технологійта інновацій", опрацювання на його базі організаційно-економічногомеханізму реалізації повного циклу створення інноваційноїпродукції за схемою "наукова розробка -> інноваційний проект ->дослідний і дослідно-промисловий зразок -> промислове виробництво"
- розвиток туризму: створення умов для реалізації
підприємницького потенціалу в туристичній сфері, збільшення обсягу
інвестицій у реконструкцію пам'яток історії і культури та об'єкти
туристичної інфраструктури, поліпшення якості та забезпечення
конкурентоздатності туристичних пропозицій на світовому
туристичному ринку
- модернізація та розбудова інженерно-технічної,транспортної, екологічної інфраструктури міста, впровадження новихтехнологій у зв'язку й комунікаціях
- покращення доступності соціальних послуг, насамперед, зарахунок реконструкції діючих об'єктів та застосування новихтехнологій обслуговування в охороні здоров'я, освіті, соціальнійдопомозі
- реформування житлово-комунальної сфери з урахуваннямплатоспроможності та потреб різних груп населення (в елітномужитлі, житлі економ-класу, соціальному житлі, яке знаходиться укомунальній власності і надається в оренду представникам соціальненезахищених верств населення), необхідності реконструкції тазаміни технічно застарілого житлового фонду, оснащення житловогофонду енергозберігаючим обладнанням.