Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік

- посилення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів і сплатою акцизного збору - ГФУ;

- упорядкування земельного кадастру, проведення інвентаризаційних робіт щодо земель бюджетних установ і житлового фонду, розроблення механізмів вилучення земельних ділянок підприємств-боржників із подальшою передачею їх в оренду. Нині землекористувачі на 79% земельних ділянок сплачують податок без належних підстав і відповідного оформлення документів, що позбавляє податкові органи важелів впливу на платників, призводить до порушень у частині правильності застосування функціональних коефіцієнтів - ГУЗР.

2. Підвищення ефективності використання фінансових активів і об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва

- поліпшення якості менеджменту та фінансового планування на підприємствах комунальної власності, посилення відповідальності керівників таких підприємств за виконання показників фінансових планів і контролю за дотриманням умов їхніх трудових контрактів; розроблення механізмів переходу до конкурсного відбору керівників комунальних підприємств та фізичних чи юридичних осіб, які представлятимуть інтереси міста в акціонерних товариствах, де територіальна громада є власником акцій, а також запровадження нових форм договорів із керівниками, що передбачатимуть альтернативні підходи до оплати їхніх послуг (у вигляді відсотка від дивідендів, додаткових надходжень до бюджету міста тощо) та пряму матеріальну відповідальність за збиткові результати діяльності - ГУКВ;

- удосконалення правил і механізмів передачі майна в оренду та забезпечення контролю за дотриманням нової методики розрахунку орендної плати, проведення роботи щодо зменшення заборгованості орендарів як мінімум на 20%; збільшення фінансових надходжень від розміщення рекламних засобів - ГУКВ;

- розроблення та затвердження в установленому порядку нормативних актів щодо формування цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (порядку формування тарифів на послуги у сфері поводження з твердими побутовими відходами, методики розрахунку компенсацій споживачам за перевищення встановлених термінів аварійно-відбудовних робіт, методики формування тарифів на послуги з паркування транспортних засобів, на послуги з примусової евакуації автотранспортних засобів, порядку формування тарифів на проїзд у міському пасажирському транспорті та ін.) - ГУЦП, ГУЖГ, ГУТЗІ.

3.1.1.2. Напрями використання

На реалізацію програм розвитку господарського комплексу міста спрямовуються кредитні ресурси банків, фінансові ресурси підприємств і організацій, бюджетні ресурси та кошти іноземних інвесторів.

Бюджетні ресурси є головним джерелом коштів, які використовуються на фінансування нагальних соціальних і економічних потреб міста. Як очікується, у 2006 р. видатки бюджету м. Києва становитимуть 11005,1 млн. грн., що на 37,5% більше відповідного показника попереднього року, з них із загального фонду бюджету - 7059,8 млн. грн., спеціального фонду - 3945,3 млн. грн.

У розрізі функціональної класифікації 18,4% видатків загального фонду бюджету спрямовано на розвиток освіти, 17,1% - охорони здоров'я, 12,5% - житлово-комунального господарства, 9,6% - на соціальний захист і соціальне забезпечення. Упродовж року збільшилися витрати на оплату праці працівників бюджетної сфери, що обумовлено підвищенням рівня мінімальної заробітної плати зі збереженням міжпосадових і міжгалузевих співвідношень.

Основні проблеми у сфері використання бюджетних коштів насамперед пов'язані з існуванням значної кількості міських цільових програм (понад 70), заходи яких не узгоджені між собою, часто дублюються та фінансуються через декількох розпорядників коштів.

У 2007 р. зусилля міської влади будуть зосереджені на оптимізації напрямів використання фінансових ресурсів міста, забезпеченні фінансування пріоритетних заходів, які здатні підвищити якість життя населення, прискорити технологічне оновлення економіки та розвиток інноваційного потенціалу столиці.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

- впровадження програмно-цільового підходу до планування напрямів використання бюджетних коштів, упорядкування заходів і переліку цільових програм, які реалізуються у м. Києві - ГФУ;

- підвищення ефективності фінансування видатків на соціальну політику шляхом поступової заміни соціальної допомоги, яка надається без урахування матеріального положення реципієнтів, на адресні її види, а також скорочення адміністративних видатків у затратах на надання соціальної допомоги за рахунок упорядкування процедури її отримання та переходу до видачі допомоги за принципом "єдиного вікна" - ГУСЗН, ГФУ;

- впровадження міжнародних стандартів прозорості бюджетного процесу та звітності про результати виконання бюджету, створення переліку та регулярне оприлюднення індикаторів, які характеризують фінансовий стан міста. Це розширить можливості для громадського контролю, підвищить інвестиційну привабливість столиці, сприятиме поліпшенню якості аналітичної обробки інформації та оперативної оцінки фінансової ситуації - ГФУ.

У результаті реалізації програмних заходів очікується прискорення темпів зростання фінансових ресурсів м. Києва та підвищення ефективності їх використання, що дозволить сконцентрувати кошти, необхідні для вирішення першочергових проблем у соціальній сфері, поліпшення середовища життєдіяльності населення, створення передумов для посилення конкурентоспроможності столичної економіки та її переходу на інноваційну модель розвитку.

3.2. МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ НА ОСНОВІ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ

3.2.1. Макроекономічні тенденції розвитку господарства міста

Стратегічна ціль - становлення постіндустріального, інноваційно-спрямованого, соціально орієнтованого типу економіки

Київ є лідером серед регіонів України за темпами росту та величиною більшості показників соціально-економічного розвитку: обсягу валової доданої вартості та випуску продукції у розрахунку на населення, заробітної плати, грошових доходів, приросту інвестицій тощо, їхнє зростання упродовж останніх років забезпечувалася на основі використання ряду переваг, насамперед обумовлених столичним статусом, наявністю кваліфікованих і відносно дешевих трудових ресурсів, більш розвинутою ринковою інфраструктурою та окремими успіхами влади у сфері реформування господарського комплексу міста. Водночас, вплив низки негативних чинників, ймовірність появи яких і надалі збільшуватиметься по мірі зростання нестабільності у світовому економічному просторі, засвідчив недостатній рівень стійкості столичної економіки. Прикладом цього є сповільнення темпів економічного росту в м. Києві у 2005 р. внаслідок підвищення вартості енергоносіїв, погіршення кон'юнктури на зовнішніх ринках збуту, політичної нестабільності тощо. За таких умов необхідним є перехід до якісно нового етапу структурних перетворень на основі випереджаючого розвитку інновацій, масового впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій та імпортозамінюючих виробництв, що дозволить мінімізувати негативні зовнішні впливи, зберегти сталу високу динаміку зростання та поступово наблизитися до європейських стандартів рівня життя.

У 2006 р. величина ВДВ у фактичних цінах становитиме близько 87,2 млрд. грн. (32,2 тис. грн. на 1 жителя). Порівняно з попереднім роком її реальний розмір збільшиться на 8,0%.

На рівні 10,0% очікується збільшення обсягу виробництва промислової продукції. Найвищі темпи зростання насамперед характерні для підприємств, що виробляють високотехнологічну та стратегічно важливу для міста продукцію кінцевого споживання: машинобудування (на 20,0%), харчової промисловості та перероблення с/г продуктів (на 15,0%), з виробництва інших неметалевих мінеральних виробів (на 12,8%), хімічної і нафтохімічної промисловості (на 10,3%).

Нарощування економічного потенціалу супроводжується фінансовою стабільністю більшості суб'єктів господарювання.

У 2006 р. фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування очікується в обсязі 22,5 млрд. грн., що на 24,7% перевищує величину 2005 р. Вирішальну роль у його формуванні відіграють прибутки підприємств промисловості, пошти та зв'язку, фінансової діяльності, фінансового посередництва та страхування.

Збереглася позитивна динаміку розвитку малого підприємництва. Як очікується, загальна кількість малих підприємств збільшиться на 8,3% (до 57 тис. од., або 212 од. у розрахунку на 10 тис. наявного населення), кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб - на 10,0% (до 164,6 тис. од., або 611 од. на 10 тис. населення).

Київ продовжує відзначатися високим рівнем інвестиційної привабливості. За підсумками 2006 р. обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування становитиме близько 23,3 млрд. грн. (8,6 тис. грн. у розрахунку на особу населення), що в порівняних цінах на 9,0% перевищить показник 2005 р. Приріст прямих іноземних інвестицій становитиме 1497,2 млн. дол. США, їх обсяг за наростаючим підсумком - 5380,0 млн. дол. (1997,8 тис. дол. у розрахунку на одного жителя), що на 38,6% більше порівняно з 2005 р.

Водночас, як засвідчує аналіз чинників економічного зростання, недостатній розвиток мали процеси структурної трансформації економіки й оптимізації пропорцій між виробництвом, споживанням і нагромадженням. Позитивні результати діяльності багатьох великих підприємств досягнуті здебільшого за рахунок використання переваг столичного статусу міста та притоку дешевої робочої сили з регіонів; низькими темпами відбувається реструктуризація нерентабельних виробництв, їх технологічна модернізація, що стримує перехід на інноваційну модель розвитку. Якщо в м. Києві у 2005 р. співвідношення між ВДВ, одержаною у сфері послуг (85,8%) і матеріальному виробництві (14,2%), загалом відповідає показникам європейських столиць, то структура доданої вартості за видами діяльності вказує на збереження характеристик, притаманних східноєвропейським країнам у середині 90-х років. Так, на відміну від більшості європейських столиць, де найдинамічніше розвиваються послуги з обслуговування підприємницької та інноваційної діяльності (т.зв. "бізнес-послуги"), у Києві продовжує лідирувати торгівля. За обсягом наданих бізнес-послуг столиця поступається Варшаві в 2 рази, Парижу - більш як у 20 разів (дані: http://epp.eurostat.cec.eu.int).

Головними джерелами інвестицій в основний капітал м. Києва є власні кошти підприємств і організацій (39,3% загальної величини) та кошти бюджетів (13,1%). Порівняно з попереднім роком до 19,9% зросла частка кредитних ресурсів. Однак у зв'язку з високими відсотковими ставками за користування кредитами, вони продовжують залишатися малодоступними для більшості суб'єктів господарювання. Враховуючи фінансовий стан багатьох підприємств і велике соціальне навантаження на бюджет міста, це створює додаткові ризики на шляху модернізації господарського комплексу на основі інноваційних, ресурсо- й енергозберігаючих технологій.

Перелічені чинники є однією з причин збереження в 2006 р. великого від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі. Низькі темпи технологічного оновлення не дозволяють розвивати імпортозамінюючі виробництва, насамперед у машинобудуванні, істотно скоротити споживання імпортних сировинних ресурсів, особливо енергоносіїв, зменшити за рахунок цього собівартість продукції та посилити позиції на зовнішніх ринках збуту.

Пріоритетами діяльності міської влади в 2007 р. є створення необхідних передумов для забезпечення сталого економічного зростання та глибоких якісних структурних трансформацій, насамперед: прискорення модернізації, посилення збалансованості, комплексності й енергоефективності економіки міста як перших кроків до підвищення її конкурентоспроможності у світовому економічному просторі; формування належної виробничої інфраструктури (інженерної, інформаційної, ринкової); мінімізація наслідків впливу негативних зовнішніх і внутрішніх чинників.

Операційні цілі на 2007 рік:

- визначення т.зв. "інноваційних точок росту" та напрямів створення науково-виробничих кластерів на основі наявного в місті науково-освітнього та виробничого потенціалів, дослідження перспективних потреб зовнішнього і внутрішнього ринків збуту;

- призупинення спорудження за рахунок бюджету об'єктів капітального будівництва з низьким соціальним ефектом і перерозподіл коштів на реалізацію заходів зі зниження енерго- та ресурсозатратності міської економіки;

- переорієнтація економіки міста переважно на такі пріоритетні види діяльності: інноваційна діяльність, високотехнологічне і наукоємне машинобудування, підготовка кваліфікованих кадрів, туризм, комерційно-ділові послуги (фінанси, кредит, страхування, інформатизація, телекомунікації тощо), будівництво, транспортна інфраструктура при умові збереження багатофункціонального характеру господарського комплексу столиці як чинника її стійкого розвитку;

- розроблення детального плану реструктуризації великих підприємств і застарілих галузей промисловості з винесенням їх за межі міста, включаючи створення необхідної транспортної, інженерної, інформаційної і соціальної інфраструктури на новому місці розташування;

- підвищення ефективності управління комунальною власністю міста, а також прискорення процесів реструктуризації суб'єктів господарювання, подальше перебування яких у комунальній власності за результатами аудиту господарської діяльності, проведеного із залученням фахівців і представників громадськості, вбачається недоцільним;

- поліпшення умов для розвитку малого та середнього бізнесу, стимулювання його до участі в інноваційних проектах шляхом забезпечення рівного доступу до ресурсів (землі, приміщень, кредитів, муніципальних грантів тощо), спрощення дозвільної, реєстраційної та інших процедур, здійснення їх за принципом "єдиного офісу";

- формування сприятливого ділового й інвестиційного клімату за рахунок усунення штучної монополізації ринків і заохочення вступу на них нових агентів економічної діяльності (насамперед, на будівельний ринок, ринок житлово-комунальних послуг та ін.), гарантування захисту інтересів підприємців від неправомірних обмежень конкуренції, збільшення пропозиції міською владою якісних перспективних інвестиційних проектів, розбудови ринкової інфраструктури.

Ознаками ефективності реалізації програмних цілей є підвищення конкурентоспроможності продукції та збільшення присутності київських підприємств на зовнішніх ринках збуту, зміцнення міжнародних коопераційних зв'язків, оновлення основного капіталу, формування передумов для переходу на інноваційну модель розвитку та становлення постіндустріального способу виробництва.

3.2.2. Інноваційні трансформації. Промислова політика

Стратегічна ціль - перетворення м. Києва в міжнародний центр технологічних інновацій, забезпечення функціонування промислового комплексу столиці на принципах сталого розвитку

Для промислового комплексу м. Києва характерне динамічне зростання обсягів виробництва, що сприяє нарощуванню бюджетних надходжень, підвищенню рівня зайнятості населення та поліпшенню соціальної ситуації. Водночас, аналіз чинників і складових зростання засвідчує існування ризиків, які в разі погіршення макроекономічної ситуації чи кон'юнктури на ринках збуту продукції можуть спричинити істотне сповільнення темпів росту. Так, незважаючи на наявність численних науково-дослідних організацій із потужними науковими школами світового значення, високу інвестиційну привабливість і ряд інших переваг, значний відсоток промислових виробництв столиці продовжує функціонувати на основі застарілих ресурсозатратних технологій. Недостатньо ефективними та непрозорими виявилися механізми надання прямої фінансової допомоги промисловим виробникам. Як наслідок, за обсягом реалізації високотехнологічної продукції, сертифікованої згідно з міжнародними стандартами якості, питомою вагою інноваційно-активних підприємств та іншими показниками Київ поступається багатьом європейським столицям. За таких умов міська влада вважає за необхідне ліквідувати практику надання преференцій для окремих підприємств, натомість основні зусилля й ресурси зосередити на формуванні сприятливого ділового й інвестиційного клімату, створенні інфраструктури підтримки інноваційної діяльності, впровадженні новітніх технологій як ключових передумов для переходу на інноваційну модель розвитку.

Як очікується, в 2006 р. буде реалізовано промислової продукції загальною вартістю 20,4 млрд. грн., що на 9,0% більше порівняно з попереднім роком. Нарощування обсягів виробництва супроводжується такими позитивними змінами:

- збільшення в структурі виробленої продукції частки продукції кінцевого споживання, зокрема машинобудування, харчової, хімічної і нафтохімічної промисловості;

- зростання до 36% (у 2005 р. - 31,7%) питомої ваги високотехнологічної продукції (сертифікованої за стандартом ISO), а також до 175 од. (у 2005 р.- 166 од.) кількості підприємств, які сертифікували власну систему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001;

- зменшення на 14,4% від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі промисловими товарами за рахунок збільшення на 10,7% (до 4,85 млрд. дол. США) експорту та скорочення на 6,1% (до 12,5 млрд.) імпорту.

На кінець 2006 р. середньомісячна заробітна плата в промисловості міста очікується на рівні 1541,9 грн. (129% величини 2005 р.), що дозволить додаткового одержати надходження до бюджету від прибуткового податку громадян.

Основними негативними явищами, які стримують процеси структурних трансформацій, підвищують собівартість продукції та не дозволяють сповна реалізувати економічний потенціал столиці, є:

- низький рівень виробництва інноваційної продукції (16,0% загального обсягу реалізованої промислової продукції) та впровадження технологічних процесів, у т.ч. маловідходних, ресурсозберігаючих;

- зростання кількості збиткових підприємств із 139 од. у 2005 р. до 154 од. у 2006 р.;

- висока фізична зношеність виробничих фондів (зокрема, в машинобудуванні - 58,1%, легкій промисловості - 45,8%, виробництві та розподіленні електроенергії, газу і води - 60,7%);

- нераціональне використання виробничих потужностей, площ і територій великих промислових підприємств міста та ін.

Виходячи з завдань основних загальнодержавних і міських програмних документів у сфері інноваційної та промислової політики, в 2007 р. пріоритетами діяльності міської влади будуть: стимулювання інноваційної активності, опрацювання нових підходів до організації венчурного підприємництва, трансферу технологій і наукових розробок; упровадження новітніх ресурсо- й енергозберігаючих технологій; здійснення реструктуризації окремих промислових підприємств із винесенням їх за межі міста; сприяння експансії київських виробників на зовнішніх ринках збуту.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Розвиток високих технологій та інновацій

- формування бази даних інноваційних проектів і наукових розробок, визначення критеріїв відбору проектів із точки зору доцільності їх подальшої реалізації; проведення технологічного аудиту й оцінки виробничого потенціалу київських промислових підприємств, на базі яких можуть бути впроваджені інновації - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

- створення Київського інноваційного фонду, що забезпечить формування інвестиційних фондів для фінансування інноваційних проектів із залученням коштів міського бюджету, іноземного та вітчизняного капіталів - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

- виконання інвестиційно-інноваційної програми впровадження у міське господарство і промисловість м. Києва результатів наукового-дослідних робіт та інноваційних проектів, розроблених науково-дослідними організаціями м. Києва за бюджетні кошти (на суму не менше 20 млн. грн.) - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

- удосконалення організаційно-економічного механізму реалізації повного циклу створення інноваційної продукції за схемою "наукова розробка -> інноваційний проект-> дослідний і дослідно-промисловий зразок-> промислове виробництво". Зокрема, передбачається внести обов'язкову вимогу щодо надання учасником тендерних торгів листа від підприємства чи дослідного виробництва, яке дає згоду на подальше впровадження наукової розробки, а також розробити ефективні та прозорі механізми кредитування таких підприємств - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП.

2. Модернізація підприємств, виготовлення нових видів продукції за пріоритетними напрямами

- енергозбереження: освоєння випуску теплового насосу (альтернативне джерело теплової енергії для опалення житлових будівель без застосування газу за рахунок енергії землі й електроенергії) на ВАТ "Південь"; виробництво сонячних батарей і сонячних панелей, а також полікристалічного кремнію на новітній технології на ДП "Завод "Генератор";

- машинобудування: підготовка виробництва літаків АН-70, АН-148 (по кооперації) на ДП КиАЗ "Авіант"; виготовлення авіаційних метеонавігаційних радіолокаційних станцій Буран А-200 на ВАТ "Київський завод "Радар"; виробництво нових ліфтових дверних систем "UKRA" на ЗАТ "Отіс";

- медицина: випуск людських генно-інженерних інсулінів за повним циклом із активного фармацевтичного інгредієнту до готової лікарської форми у флаконі та картриджах на ВАТ "Фармак"; розроблення й організація серійного виготовлення портативних апаратів штучної вентиляції легенів для машин швидкої допомоги на ДП Київський державний завод "Буревісник";

- нові речовини та матеріали: впровадження нових видів виробництва з переробки полімерів на ВАТ "Укрпластик"; налагодження виробництва поліпропіленового та поліефірного штапельного волокна потужністю 600 тонн на місяць на ВАТ "Київхімволокно"; введення в дію нового автозмішувача чеського виробництва ASKOM VS 3T на ВАТ "Асфальтобетонний завод" та ін.;

- проведення технічного переоснащення Київського міжобласного спецкомбінату УкрДо "Радон", підвищення безпеки поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання - ГУПНТІП, УОНПС.

3. Оптимізація діяльності та реструктуризація великих підприємств

- здійснення техніко-економічної оцінки доцільності й опрацювання механізмів реструктуризації державних і комунальних підприємств м. Києва з метою підвищення ефективності їх функціонування та оптимізації використання земельних ресурсів і споруд - ГУПНТІП;

- вирішення спільно з Держкомземом і Київською ОДА питання виділення земельних ділянок у Київській області для перенесення промислових підприємств за межі міста, опрацювання порядку та процедури перенесення - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП;

- визначення земельних ділянок для розміщення на території Київської області відходів берилію з підприємства "Захід" - ГУЗР, ГУПНТІП;

- розвиток контрактних та інших коопераційних зв'язків із малими підприємствами й науково-дослідними організаціями міста - ГУПНТІП.

У результаті виконання програмних заходів у 2007 р. очікується збереження темпів росту промислового виробництва на рівні 10% та поглиблення позитивних структурних трансформацій. Основними кількісними критеріями ефективності діяльності міської влади є: зростання не менш як на 12% обсягу реалізованої інноваційної продукції, на 5% - поставок продукції на експорт, на 16,5% - впровадження нових технологічних процесів і на 5% - інноваційних видів продукції; зменшення більш як на половину переліку збиткових підприємств; створення у промисловому комплексі міста мінімум 4,9 тис. нових робочих місць (табл. 1).

3.2.3. Паливно-енергетичний сектор.

Енергозабезпечення та енергозбереження

Стратегічна ціль - забезпечення стабільного функціонування паливно-енергетичного сектора міста на принципах енергозбереження

Програма розвитку Києва виходить із необхідності, по-перше, створення сприятливих умов для стабільного функціонування паливно-енергетичного комплексу міста та забезпечення його рентабельності, по-друге, істотного підвищення енергоефективності економіки. Значний відсоток підприємств столиці продовжує функціонувати на основі застарілих енергозатратних технологій, що в умовах підвищення цін на енергоносії загрожує зростанням собівартості продукції та втратою традиційних ринків збуту. Водночас, ситуація з енергозбереженням в комунальній сфері є одним із чинників зростання витрат населення на оплату комунальних послуг, а також видатків з бюджету міста на утримання об'єктів соціальної сфери.

Паливно-енергетичний потенціал Києва утворюють 3 ТЕЦ з установленою електричною потужністю 1360 МВт і тепловою 3842 Гкал/год, 866 котелень, 2171 км тепломереж (у двотрубному обчисленні) та 4814 теплових пункти і бойлерні. Основним видом палива для ТЕЦ і котелень є природний газ, частка якого становить 93-96% (по Україні - близько 75-80%), вугілля та топковий мазут. Наявні потужності цілком забезпечують споживачів міста електроенергією та на 97% - централізованою теплоенергією.

Як очікується, в 2006 р. буде вироблено 7756,2 млн. кВт/год електроенергії (на 12,7% менше порівняно з попереднім роком) та 17621,1 тис. Гкал теплової енергії (на 3,4% більше). Питома вага споживання теплової енергії населенням у загальному обсязі становитиме близько 76,7%.

Газове господарство складається з газових мереж високого, середнього та низького тиску, дворових вводів загальною довжиною майже 4,5 тис. км, газорозподільних станцій, пунктів і установок, станцій катодного захисту газопроводів від корозії тощо. У зв'язку з різким підвищенням цін на природний газ для усіх категорій споживачів, а також реалізацією заходів економії в 2006 р. очікується зменшення на 10% (до 4284 млн. куб.м, у т.ч. населенню - до 333 млн. куб.м) обсягу реалізації і транспортування природного газу.

Головні проблеми в паливно-енергетичному секторі столиці значною мірою пов'язані з недостатнім обсягом капітальних вкладень у галузь. Нині внаслідок незадовільної теплоізоляції в магістральних теплопроводах втрачається 15,6% загальної величини відпуску теплоенергії; втрати електроенергії в мережах загального користування становлять 12,8% (порівнюючи, у Варшаві цей показник не перевищує 5%).

Діючі тарифи на послуги та стан розрахунків із суб'єктами житлово-комунальної сфери не дають можливість підприємствам паливно-енергетичного комплексу самостійно інвестувати значні кошти в оновлення інфраструктури та матеріально-технічної бази, впроваджувати нові технології. Як очікується, у 2006 р. збитки підприємств по відпущенню теплоенергії перевищать 583,7 млн. грн.

Не одержала належного розвитку програма з енергозбереження. Зокрема, станом на початок 2006 р. АК "Київенерго" та АК "Дарницька ТЕЦ" будинковими приладами обліку витрачання і регулювання споживання енергії оснащено 981 житловий будинок (9,6% їх загальної кількості). За існуючих темпів (у середньому 400 приладів на рік) для оснащення всього житлового фонду необхідно понад 20 років.

У 2007 р. пріоритетом діяльності міської влади буде реалізація системних заходів у сфері енергозбереження, включаючи впровадження нових технологій, збільшення обсягів модернізації та оновлення інфраструктури й комунікацій. На виконання заходів Програми оснащення існуючого житлового фонду м. Києва приладами обліку теплової енергії, природного газу та холодної води передбачено у 2007 р. з бюджету міста виділити 150,0 млн. грн. У капітальне будівництво буде інвестовано близько 676,7 млн. грн., у т.ч. з міського бюджету - 73,1 млн., власні кошти підприємств - 375,3 млн., кредити Всесвітнього банку - 228,3 млн. грн.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Капітальне будівництво

- завершення робіт із реконструкції ТЕЦ-5, спорудження районної котельні ж/м Позняки, технічного переозброєння та реконструкції 8 км теплових мереж та ін. об'єктів; продовження робіт із розширення ТЕЦ-6, реконструкції та переозброєння СТ-1 - ГУПЕЕ, АК "Київенерго";

- проведення проектних робіт по реконструкції заводу "Енергія" - ГУПЕЕ, "Житлотеплоенерго";

- проведення проектних і будівельних робіт по заміні газових мереж, які знаходяться в умовах корозійної небезпеки (I черга); проектних робіт із реконструкції морально застарілого ГГРП N 8 на вул. Червонопрапорній - ГУПЕЕ, ВАТ "Київгаз";

- проектування 70 шт. і будівництво 20 шт. станцій катодного захисту газопроводів від корозії - ГУПЕЕ, ВАТ "Київгаз".

2. Упровадження енергозберігаючих технологій

- реалізація пілотного проекту оснащення бюджетних закладів і установ м. Києва альтернативними джерелами теплової енергії, зокрема системами сонячного теплопостачання та теплопостачання на базі теплових насосів - ГУПЕЕ;

- проведення модернізації вбудованих теплових пунктів 100 будівель міста зі встановленням сучасного теплотехнічного обладнання та систем автоматизованого регулювання, що дозволить скоротити споживання енергетичних ресурсів на 20%, водночас поліпшивши комфортні температурні умови в приміщеннях будівель - ГУПЕЕ;

- заміна побутових газових приладів, термін використання яких перевищує їх експлуатаційних ресурс, для малозабезпечених верств населення (20 тис. газових плит і 6 тис. водогрійних колонок) - ГУПЕЕ.

3. Прискорення робіт з оснащення будівель приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів

- збільшення обсягів впровадження будинкових вузлів обліку витрачання і регулювання споживання енергії на опалення і гаряче водопостачання до 1600 од. на рік (кошторисна вартість робіт - 50 млн. грн. щорічно), що дозволить за 5 років 100% оснастити будівлі міста - ГУПЕЕ, ГФУ;

- встановлення побутових приладів обліку природного газу у 1400 будинках - ГУПЕЕ.

4. Ліквідація заборгованості за спожиті енергоносії та перехід до нових економічно та соціально обгрунтованих тарифів

У результаті реалізації заходів очікується повне задоволення потреб споживачів в енергоносіях, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення втрат теплової та електроенергії, скорочення бюджетних видатків на оплату комунальних послуг, наданих об'єктам соціальної сфери. Прогноз балансу електро- та теплоенергії м. Києва відображає розрахунки потреби в паливно-енергетичних ресурсах у розрізі основних груп споживачів із урахуванням сумарного економічного ефекту від реалізації заходів Міської програми енергозбереження. У 2007 р. прогнозується збільшення обсягів вироблення теплоенергії до 7886,8 млн. кВт.г з одночасним зменшенням втрат у мережах загального користування; відпуск теплоенергії становитиме 17384 тис. Гкал (табл. 2-4).

Примітка:

(*) АК "Дарницька ТЕЦ" продає електроенергію ДП "Енергоринок"

3.2.4. Інвестиційна політика та капітальне будівництво

Стратегічна ціль - створення ефективної системи залучення та використання інвестицій, входження до п'ятірки лідерів серед європейських столиць за показниками інвестиційної діяльності

Суть інвестиційної політики полягає в цілеспрямованій діяльності органів міської влади у сфері залучення й ефективного використання інвестиційних ресурсів, що є одним із провідних чинників формування якісного міського середовища. Впродовж останніх років м. Київ має найвищий рейтинг інвестиційної привабливості серед регіонів України (тут зосереджено 18% загальнодержавного обсягу інвестицій в основний капітал і 32% прямих іноземних інвестицій), а також згідно з результатами дослідження міжнародної консалтингової компанії A.T.Kearney (2005) входить до трійки лідерів серед країн, що розвиваються. З іншого боку, порівняння Києва та східноєвропейських столиць засвідчує недостатній рівень використання наявних переваг, а аналіз структури інвестицій за видами економічної діяльності, де провідні позиції займають операції з нерухомістю та торгівля, натомість відчувається дефіцит ресурсів для інноваційного оновлення економіки, вказує на неузгодженість між діючою практикою інвестування та стратегічними планами розвитку м. Києва. Одним зі шляхів подолання таких недоліків є впровадження нового алгоритму діяльності міської влади, що передбачає визначення пріоритетів інвестиційної політики, створення реєстру інвестиційних пропозицій і проектів, вибір найбільш соціально- й економічно ефективних варіантів інвестування та їх втілення на практиці, а також вихід на якісно новий рівень координації між усіма інституціями, які беруть участь у підготовці та проведенні інвестиційних конкурсів.

Як очікується, в 2006 р. за рахунок усіх джерел фінансування підприємствами й організаціями м. Києва буде освоєно понад 27985 млн. грн. капітальних інвестицій, з яких 83,4% припадає на інвестиції в основний капітал. Порівняно з попереднім роком обсяг останніх збільшиться на 9,0% і становитиме 23342 млн. грн. (8610 грн. у розрахунку на особу населення). Існує позитивна тенденція зростання норми нагромадження (відношення інвестицій в основний капітал до ВДВ), що свідчить про активізацію процесів оновлення основних фондів і виробничого потенціалу міста. Водночас змінилася технологічна структура інвестицій: з 47,5 до 56,2% збільшилася частка витрат на будівельні та монтажні роботи, натомість із 47,8 до 37,2% зменшилася питома вага вартості машин, обладнання, інструменту й інвентарю.

Переважну більшість інвестицій в основний капітал спрямовано в операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам - 32,1%; транспорт і зв'язок - 24,8%; промисловість - 12,6%; будівництво - 9,9%; оптову та роздрібну торгівлю, торгівлю транспортними засобами, послуги з ремонту - 8,1%. Серед видів діяльності, частка яких у структурі інвестицій перевищує 1%, найвищі темпи зростання в 2006 р. були характерні для торгівлі транспортними засобами та їх ремонту (в 2,2 раза), охорони здоров'я і соціальної допомоги (в 2,1 раза), фінансової діяльності (на 47%), промисловості (на 47%), освіти (на 21%), готелів і ресторанів (на 14%); скоротився обсяг інвестицій у колективні, громадські й особисті послуги (на 25%), роздрібну торгівлю побутовими товарами та їх ремонт (на 24%), транспорт і зв'язок (на 10%).

За джерелами фінансування інвестицій зростає значення залучених фінансових ресурсів, насамперед кредитів банків та інших позик (у 2004 р. - 8,8% загального обсягу інвестицій в основний капітал, 2005 р. - 18,9%, 2006 р.- 20,5%), а також коштів місцевих бюджетів (відповідно 9,0; 10,6 та 14,8%); натомість зменшилася питома вага власних коштів підприємств і організацій (51,3; 41,7 та 34,3%), коштів державного бюджету (4,7; 2,6 та 1,3%).

Як очікується, у 2006 р. за рахунок спеціального фонду міського бюджету буде освоєно 3163,2 млн. грн. капітальних вкладень, у структурі яких 55,7% припадає на комунальне будівництво, 14,7% - спорудження метрополітену, 10,8% - охорону здоров'я, 9,4% - житлове будівництво, 4,1% - освіту, 3,2% - культуру. Порівняно з попереднім роком істотно збільшилися інвестиції в житлове будівництво (у 2,6 раза), освіту (2,4 раза), побутове обслуговування (1,8 раза), охорону здоров'я (в 1,5 раза).

Завершені роботи по будівництву I черги дитячої клінічної лікарні на 110 ліжок і 150 відвідувань за зміну в Печерському районі та по створенню територіального міського центру профілактики й боротьби зі СНІДом у Святошинському районі. Продовжуються роботи зі створення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів і центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів у Шевченківському районі, центру соціальної адаптації для жінок, які не мають визначеного місця проживання, в Оболонському районі, Київського міського центру крові в Шевченківському районі, Київського міського центру серця в Деснянському районі.

Здійснювалися роботи по реставрації та відновленню будівель майнового комплексу військового містечка N 5 на вул. Січневого повстання, 28-30 у Печерському районі під культурно-мистецький комплекс "Мистецький арсенал"; проведенню археологічних досліджень, консервації і тимчасовій музеєфікації залишків фундаменту Десятинної церкви на вул. Володимирській, 2-а; відтворенню інтер'єру Успенського собору Києво-Печерської Лаври.

Значний обсяг робіт виконується по будівництву та реконструкції об'єктів метрополітену і наземного транспорту. Зокрема, відкрито станцію метро "Вирлиця" Сирецько-Печерської лінії метрополітену; продовжуються роботи на дільниці від станції "Харківська" до станції "Харківська площа" з електродепо "Харківське", на Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену - дільниці від станції метро "Либідська" до станції метро "Виставковий центр", другого виходу станції "Дарниця" та ін. Здійснюється спорудження Подільського мостового переходу через р. Дніпро, транспортних розв'язок, реконструкції доріг, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів тощо.