Позитивні тенденції розвитку економіки м. Києва та підвищення платоспроможного попиту населення сприяли зростанню ринку товарів і послуг, який цілком забезпечує продовольчу безпеку міста та є джерелом створення нових робочих місць.
Аналіз показників діяльності підприємств торгівлі засвідчує збереження позитивних тенденцій розвитку споживчого ринку. В 2006 р. обсяг роздрібного товарообігу підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства в м. Києві становитиме біля 29,6 млрд. грн., що на 46,7% більше за 2005 р. Оборот ресторанного господарства зросте на 24,9% і становитиме 1,3 млрд. грн.
Протягом 2006 р. кількість магазинів збільшиться на 25 підприємств із торговою площею 5,5 тис. кв.м, а також 15 закладів ресторанного господарства на 1,4 тис. місць. Існує тенденція до витіснення з ринку дрібних торгових об'єктів великими багатопрофільними та спеціалізованими торговими підприємствами (супер- і гіпермаркетами, будинками торгівлі й торговими центрами з універсальним асортиментом товарів).
У 2006 р. функціонувало 109 ринків і торговельних майданчиків. За підсумками року ринковий збір становитиме біля 40 млн. грн., що майже на 34% більше за 2005 р. Проводилися заходи з перетворення ринків у сучасні торговельно-сервісні центри з відповідною інфраструктурою (пунктами підгонки одягу, ремонту взуття, доставки великогабаритних товарів тощо). Закінчено реконструкцію 10 ринків, на 19 об'єктах продовжуються роботи.
Динамічно розвивається харчова та переробна промисловість. Загальний приріст виробництва основних продуктів харчування очікується на рівні 15%.
Для стабільного задоволення попиту населення в 2006 р. виконувалися роботи по заготівлі продовольчих запасів міста. Було завезено та реалізовано 131 тис. т, а також закладено в міжсезонні запаси 20,0 тис. т свіжої і переробленої плодоовочевої продукції, що становить відповідно 108,0 і 105,0% до встановлених завдань.
Динаміка обсягів роздрібного товарообороту, грн. на 1 особу
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
очікуване прогноз
м. Київ 1953 2250 3027 4216 6603 8847 10772
Україна 707 823 1046 1269 1540 1677
Програма дій міської влади на 2007 р. виходить із першочергової необхідності гарантування продовольчої безпеки міста, посилення контролю за якістю продуктів харчування та подолання негативних процесів перепрофілювання підприємств із продажу продовольчої і плодоовочевої груп товарів.
Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:
1. Забезпечення закупівлі продовольчих товарів
- виділення з міського бюджету 15 млн. грн. на створення регіонального запасу основних груп продовольчих товарів (цукру, крупів в асортименті, олії, тваринного масла) для здійснення товарної інтервенції - ГУТП, ГФУ, РДА;
- забезпечення заготівлі в необхідних обсягах продовольчого зерна, картоплі, плодоовочевої продукції; надання за кошти міського бюджету торговельно-закупівельним підприємствам часткової компенсації відсотків за користування пільговим кредитом на закупівлю та закладку на довгострокове зберігання відповідної продукції (ЗАТ "Київмлин" - 11 млн. грн., плодоовочевим підприємствам - 0,9 млн. грн.) - ГУТП, ГФУ.
2. Розвиток мережі закладів торговельного обслуговування
- розширення мережі закладів по реалізації продовольчих товарів, а також соціально значущих товарів першої необхідності в межах пішохідної досяжності (в т.ч. для пільгових категорій населення - хворих на цукровий діабет, ветеранів війни та ін.) - ГУТП;
- організація районних і міських продовольчих ярмарків для безпосередніх товаровиробників із регіонів України, що дозволить залучити на споживчий ринок міста додаткові товарні ресурси за нижчими цінами - ГУТП;
- продовження реконструкції ринків і перетворення їх в багатофункціональні комплекси; проведення заходів щодо активізації ринкових зборів - ГУТП;
- сприяння залученню інвестицій у нове будівництво харчових підприємств і впровадження новітніх технологій - ГУТП.
3. Зменшення монополізму на ринку нафтопродуктів столиці
- проектування будівництва 5 нових АЗС комунальної власності м. Києва - ГУПЕЕ.
Згідно прогнозу, в 2007 р. обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, перевищить 36,7 млрд. грн. (10,8 тис. грн. у розрахунку на одну особу). Мережа стаціонарних магазинів збільшиться на 25 од. торговою площею 4,8 тис. м, підприємств ресторанного господарства - на 40 од. з 1,4 тис. місць (табл. 3).
Таблиця 3
Розвиток мережі підприємств торгівлі м. Києва
Побутове обслуговування
У 2006 р. побутові послуги надавали 4000 підприємства, в т.ч. 999 перукарень, 50 пралень, 48 хімчисток, 105 майстерень із ремонту телеапаратури та складної побутової техніки, 248 ательє і майстерень індивідуального пошиття швейних, трикотажних, шкіряних виробів, 663 майстерні з ремонту взуття, 360 об'єктів по наданню автопослуг. Кількість підприємств побутового обслуговування збільшилася порівняно з 2005 р. на 576 од. (у т.ч. 139 перукарень, 103 об'єкти з ремонту та індивідуального пошиття взуття, 80 об'єктів по наданню автопослуг, 40 об'єктів по наданню фотопослуг та ін.).
Ситуація в сфері побутового обслуговування характеризується подальшим зростанням показників діяльності. Як очікується, буде реалізовано побутових послуг на суму 735,7 млн, грн. (240 грн. на одну особу), що майже в 1,4 рази більше, порівняно з 2005 р.
У 2007 р. зусилля міської влади будуть зосереджені на розширенні мережі та збереженні профілю діяльності соціально значущих побутових підприємств, підвищенні доступності їхніх послуг для незаможних прошарків населення.
Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:
- забезпечення пільгового обслуговування соціально вразливих категорій населення в рамках реалізації програми "Турбота" - ГУТП;
- узгодження з райдержадміністраціями питань щодо передбачення в проектах програм соціально-економічного розвитку районів на 2007 рік заходів по визначенню земельних ділянок для будівництва загальнодоступних комунальних лазень і виділення коштів на їх проектування - ГУТП, РДА.
У 2007 р. прогнозується збільшення на 7,0% обсягу наданих побутових послуг. Випереджаючими темпами розвиватиметься мережа підприємств із ремонту та індивідуального пошиття взуття, швейних і трикотажних виробів, з надання послуг перукарень, фотопослуг, банно-оздоровчих послуг та об'єктів по наданню автопослуг. Загалом мережа об'єктів побутового обслуговування збільшиться на 430 од., за рахунок цього очікується створення 1760 нових робочих місць (табл. 4).
Таблиця 4
Розвиток побутових послуг у м. Києві
3.9. ІНТЕГРАЦІЙНІ ФОРМИ РОЗВИТКУ МІСТА
Стратегічна ціль - ствердження Києва в ролі провідного субрегіонального центру економічного, соціального, науково-технічного і культурного розвитку та співробітництва
Міжнародна діяльність м. Києва багатогранна та протягом останніх років характеризується своєю практичною спрямованістю. Важливими її складовими є членство столиці в міжнародних організаціях щодо міського розвитку, активна участь у різноманітних заходах, спрямованих на зближення міст-побратимів і зміцнення їх солідарності у наданні допомоги одне одному, у розробці та реалізації спільних проектів в економічній, науково-технічній, соціальній, культурній, освітній та інших сферах тощо. У кінцевому рахунку це сприяє формування позитивного іміджу Києва, нарощуванню його експортного потенціалу й інвестиційної привабливості, посиленню конкурентоспроможності у системі світового та регіонального поділу праці.
3.9.1. Міжнародне співробітництво
Нині діють документи про поріднення, дружбу, співробітництво та партнерство м. Києва з 56 містами зарубіжжя; на постійній основі відбувається обмін делегаціями з містами Російської Федерації; столиця бере активну участь у реалізації Плану дій Україна-ЄС, Цільового плану Україна-НАТО, інших міждержавних програм і угод.
У рамках виконання положень Плану дій Україна-ЄС реалізовано заходи, спрямовані на поширення присутності м. Києва в міжнародних організаціях, розвиток співробітництва з містами європейського регіону, наближення системи управління столицею і якості життя в ній до європейських стандартів. Серед іншого, в 2006 р. представники міської влади взяли участь у роботі семінару на тему "Впровадження договору по двосторонньому співробітництву з Міністерством економіки України" (м. Париж), конференції "Змішаний капітал" (м. Амстердам), Загальноєвропейській конференції органів міської влади з питань захисту клімату та розвитку відновлюваних джерел енергії "Майбутнє без викидів CO2" (м. Стокгольм), проекту "Розвиток системи професійної інтеграції людей з обмеженими можливостями та соціального захисту бездомних в Україні" (м. Відень), провели презентацію інвестиційних проектів і пропозицій Києва в рамках Міжнародної виставки нерухомості "МІРІМ-2006" (міста Канни та Ніцца), відвідали міста Берлін, Гамбург, Бонн, Дармштадт, Франкфурт-на-Майні, Мюнхен з метою вивчення досвіду роботи органів місцевого самоврядування Федеративної Республіки Німеччини у сфері продажу земельних ділянок, організації землеустрою, розробки й експертизи землевпорядної і кадастрової документації, а також міста Прага, Амстердам, Гельсінкі, Тампере для ознайомлення з досвідом організації безпеки дорожнього руху, впровадження автоматизованої системи керування дорожнім рухом та оплати проїзду. У м. Києві проведено "День Європи в Україні" за участю представників дипломатичного корпусу, громадських організацій; упродовж року організовано візити делегацій із багатьох міст-побратимів.
Для учасників освітньої програми "Українська ініціатива" організовано та проведено семінари-тренінги та круглі столи, погоджено концепцію створення та функціонування Київського ресурсного центру, підписано угоду про взаємодію з Державною установою "Санкт-Петербурзький міжрегіональний ресурсний центр", розширено співробітництво з проектами Євросоюзу Inwent, Tasic MTR-IV, Нордпрактік стосовно направлення спеціалістів м. Києва на стажування за кордоном та ін.
Поглиблено співробітництво з посольствами та торговими місіями в Україні, а також з українськими посольствами за кордоном. Встановлено тісні ділові відносини з багатьма зарубіжними торговими палатами, підписано угоди про співробітництво з ними, що дає можливість проводити спільні міжнародні заходи за участю членів Палат, сприяти підприємствам і організаціям міста у налагодженні прямих ділових зв'язків із зарубіжними партнерами.
У 2007 р. основними пріоритетами діяльності міської влади у сфері міжнародного співробітництва будуть підвищення міжнародного авторитету Києва як міста з потужним промисловим, економічним, туристичним та освітнім потенціалом; посилення євроінтеграційних процесів; залучення представників ділових кіл інших країн до реалізації міських інвестиційних проектів; мінімізація негативних наслідків і використання переваг від набуття Україною членства в СОТ.
Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:
1. Міжнародне співробітництво
- проведення міжнародних ділових зустрічей, переговорів, виставок, конференцій, семінарів, засідань, присвячених зовнішньоекономічному й іншим видам міжнародного співробітництва - УМЗ, ГУЕІ;
- активізація науково-технічного співробітництва, входження до наукового й інформаційного простору країн СНД і ЄС, участь суб'єктів господарювання міста у виконанні спільних наукових, телекомунікаційних і культурних проектів - ГУПНТІП, ГУКМ, ГУОН;
- розширення співробітництва у сфері охорони здоров'я: виконання спільних заходів щодо боротьби з інфекційними захворюваннями, наркоманією і токсикоманією, поширенням СНІДу/ВІЛ-інфекції, соціального захисту хворих на туберкульоз і ВІЛ-інфікованих дітей, підлітків та молоді; реалізація програм міжнародної науково-технічної і консультаційної допомоги стосовно зміцнення репродуктивного здоров'я населення, охорони здоров'я дітей, діагностики, лікування і профілактики найбільш поширених і соціальне небезпечних хвороб - ГУОЗ.
2. Посилення європейської та євроатлантичної інтеграції, виконання Плану дій Україна-ЄС і Цільового плану Україна-НАТО
- визначення критеріїв, розроблення шляхів, механізмів та плану дій досягнення Києвом європейських стандартів соціально-економічного розвитку, посилення взаємодії міських і центральних органів влади у забезпеченні євроінтеграційного курсу держави - УМЗ, ГУЕІ;
- поширення присутності м. Києва в європейських міжнародних організаціях, розвиток співробітництва з містами європейського регіону, українськими інформаційними центрами та громадами європейських країн, ознайомлення громадян європейських країн із сучасною Україною, її культурою, мистецтвом тощо (проведення форумів, семінарів, конференцій, виставок у рамках державних, галузевих і місцевих програм співробітництва, днів Європи та держав-членів ЄС тощо) - УМЗ, ГУЕІ;
- поглиблення співробітництва з вищими навчальними закладами європейських країн, інформування вузів Києва про освітні програми держав-членів ЄС, в яких можуть брати участь громадяни України, сприяння створенню кафедри європейських студій та європейського права у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка та Національному університеті "Києво-Могилянська академія"; участь загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва у міжнародних освітянських програмах і проектах (проект асоційованих шкіл ЮНЕСКО "ASP-progekt", Проект Ради Європи "Європа в школі", міжнародний проект INTERREG III C EdGATE та ін.) - ГУОН;
- виконання заходів, передбачених Державною програмою інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки: виготовлення друкованої продукції ознайомчого характеру, постійне оновлення на веб-порталі Київської міської влади інформації на тему євроатлантичної інтеграції, створення циклу тематичних телеі радіопрограм, присвячених діяльності НАТО і держав-членів НАТО; проведення громадських читань, а також семінарів для держслужбовців і посадових осіб з питань євроатлантичної інтеграції - ГУЗМІ.
3. Сприяння адаптації столичної економіки до стандартів СОТ
- приведення регуляторної практики в м. Києві у відповідність до існуючої в СОТ; поширення серед підприємств інформації про вимоги міжнародних норм і нормативів у сфері господарської діяльності через бізнес-центри; бізнес-інкубатори, інформаційно-консультативні установи тощо - ГУПРПП, ГУЕІ;
- підвищення ефективності системи нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил та контролю з метою посилення захисту прав споживачів, а також захисту київських виробників від недобросовісної конкуренції з боку іноземного капіталу - ГУПЗПС;
- збереження експортного потенціалу харчової промисловості міста шляхом прямої підтримки найбільш чутливих його секторів для запобігання можливим негативним наслідкам після вступу до СОТ - ГУПНТІП.
У результаті виконання програмних заходів очікується розширення співробітництва та представництва м. Києва в міжнародних структурах, посилення взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями, зростання ролі столиці як субрегіонального центру соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку Східної Європи. Це сприятиме узгодженню головних параметрів розвитку міста з тенденціями і прогнозами світової економічної кон'юнктури, усталенню його позитивного іміджу як столиці сучасної європейської держави.
3.9.2. Зовнішньоекономічна діяльність
Протягом останніх років для м. Києва характерне зростання обсягу зовнішньоторговельного обороту. Як очікується, впродовж 2006 р. він збільшиться на 9,6% і складе 21,5 млрд. дол. США: експорт - 5,9 млрд. (108,7% величини 2005 р.), імпорт - 15,6 млрд. (109,9%).
У загальному обсязі зовнішньої торгівлі 90%, або 19,4 млрд. дол. становлять товари. На м. Київ припадає 12% експорту товарів України (поступається Донецькій і Дніпропетровській областям) та 36% імпорту (перше місце). Очікується, що в 2006 р. буде експортовано товарів на загальну суму 4765 млн. дол. (на 8,7% більше порівняно з 2005 р.), імпортовано - 14582 млн. дол. (на 9,9% більше). Коефіцієнт покриття експорту імпортом істотно не зміниться і становитиме 0,38, що майже вдвічі менше показників 2002-2004 рр.
Зростання експорту насамперед відбудеться за рахунок збільшення поставок продуктів рослинного походження (на 49%), зокрема зернових культур, насіння і плодів олійних культур; жирів та олії тваринного і рослинного походження (у 2,7 раза); механічного обладнання, машин і механізмів, електричного обладнання та їх частин (на 34,4%); полімерних матеріалів, пластмас і каучуку (на 57%); недорогоцінних металів і виробів з них (на 10%). Натомість зменшаться поставки продукції хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості (на 70%); мінеральних продуктів, зокрема енергетичних матеріалів, нафти і продуктів її перегонки (на 21%); живих тварин, продуктів тваринного походження (на 50%). Відповідно зміниться товарна структура експорту в сторону збільшення частки продукції агропромислового комплексу і харчової промисловості та зменшення продукції машинобудування, хімічної і пов'язаних із нею галузей. Головними підприємствами-експортерами м. Києва з щорічним оборотом понад 10 млн. дол. США є: ДАХК "Артем", Київський державний авіаційний завод "Авіант", ВАТ "Квазар", ДП "Завод 410 ЦА", ЗАТ "Оболонь", СП ЗАТ "Реемтсма-Київська тютюнова фабрика" ДчП "Тетра Пак Україна", ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ", ЗАТ "Лакма", ВАТ "Фармак", ТОВ "СК Джонсон", ВАТ "Укрпластик" ПП "Складні сплави".
Структура експорту м. Києва в 2006 р. і 2005 р. (в дужках), %
механічне обладнання, машини та механізми,
електричне обладнаня та їх частини - 5,0% (13,5%)
інші - 25,5% (30,8%)
продукти рослинного походження - 24,9% ( 14,5%)
жири та олії тваринного або рослинного
походження - 15,0% (7,8%)
недорогоціннї метали та вироби з них - 9,8% (14,9%)
готові харчові продукти - 8,7% (8,4%)
продукція хімічної та пов'язаних з нею
галузей промисловості - 5,8% (7,7%)
мінеральні продукти - 5,5% (2,6%)
Динаміка зовнішньоторговельного млн. дол. США (Графічне зображення не наводиться)
Однією з причин погіршення позицій київських виробників на світових ринках за товарними групами хімічна промисловість і металопродукція є істотне збільшення вартості імпортованого газу. Низький рівень експорту промислового призначення (менше 7% сукупного експорту товарів) пояснюється повільним розвитком процесів технологічного переоснащення підприємств, що не дозволяє зменшити енергоємність продукції, покращити її якість і забезпечити відповідність нормам міжнародних сертифікатів (у 2006 р. лише близько третини великих і середніх промислових підприємств сертифікували власну систему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001). Незадовільним є економічний стан підприємств, які спеціалізуються на випуску високотехнологічної продукції (завод "Арсенал", ПО "Квант", ПО "Київський радіозавод", ПО "Мікроприлад", НПО "Сатурн", завод "Ленінська кузня" та ін.), не забезпечено конверсію основного профілю їхньої продукції та зростання випуску товарів і послуг за основною тематикою.
У 2006 р. зростуть обсяги імпорту за усіма, окрім мінеральних продуктів, групами товарів, які займають у структурі імпорту понад 1 відсоток: на 76% - транспортних засобів і шляхового обладнання; на 12% - механічного обладнання, машин і механізмів; на 36% - продукції хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості, на 21% - готових харчових продуктів; на 88%- живих тварин і продуктів тваринного походження. Така динаміка обумовлена збільшенням потреби в імпортованому обладнанні для модернізації столичних підприємств, низьким рівнем розвитку відповідних імпортозамінюючих виробництв в Україні, зростанням грошових доходів, а отже і споживчого попиту населення.
Підприємства м. Києва здійснюють зовнішньоторговельні операції товарами з майже 180 країнами світу. В географічній структурі експорту-імпорту відбулося погіршення товарообороту з регіоном СНД за рахунок Російської Федерації (як очікується, порівняно з 2005 р. її питома вага в сукупному експорті Києва зменшиться з 22,7% до 15,5%, імпорту - з 25,2 до 18,2%) і Туркменістану (частка в імпорті зменшиться з 17,9 до 14,9%). Натомість на 23% збільшиться оборот торгівлі товарами з ЄС, частка якого у величині експорту підвищиться до 28,9%, імпорту - до 39,1%. Основними країнами-партнерами є Німеччина (3,9% експорту і 10,7% імпорту), Італія (4,9 і 3,9% відповідно), а також Нідерланди, Іспанія, Польща, Сполучене Королівство, Франція. Серед країн інших регіонів важливу роль в експорті товарів продовжують відігравати Китай (6,7%), Саудівська Аравія (6,2%), Туреччина (4,6%), Єгипет (3,4%); в імпорті - Китай (4,2%), Японія (3,4%), США (2,3%).
Структура імпорту м. Києва в 2006 р. і 2005 р. (в дужках), %
недорогоціннї метали та вироби з них - 4,2% (3,7%)
полімерні матеріали, пластмаси та каучук - 3,9% (3,6%)
готові харчові продукти - 3,8% (3,9%)
мінеральні продукти - 26,6% (34,3%)
механічне обладнання, машини та механізми,
електричне обладнаня та їх частини - 5,0% (13,5%)
транспортні засоби та шляхове обладнання - 14,4% (9,9%)
продукція хімічної та пов'язаних з нею
галузей промисловості - 12,8% (11,1%)
інші - 14,1% (13,3%)
Пріоритетами міської влади в сфері зовнішньоекономічної діяльності в 2007 р. є зміцнення експортного потенціалу господарського комплексу столиці шляхом прискорення темпів його реформування і модернізації; збереження позицій київських виробників на традиційних ринках збуту та просування на нові перспективні ринки; раціоналізація структури експорту в напрямі збільшення частки високотехнологічної продукції і послуг, прискорений розвиток імпортозамінюючих виробництв; використання переваг міжнародної спеціалізації і кооперації.
Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:
1. Підвищення експортного потенціалу та поліпшення структури зовнішньоторговельного балансу
- надання цільової організаційно-фінансової підтримки та спрямування інвестиційних потоків на техніко-технологічне оновлення експортоспроможних підприємств за пріоритетними напрямами діяльності, що визначатимуть спеціалізацію Києва в міжнародному поділі праці (електроніка, літакобудування, прилади високої точності, технологічне устаткування, нові речовини та матеріали із заздалегідь заданими властивостями, фармацевтична продукція - АНТК ім. Антонова, завод "Авіант", АТ "Ленінська кузня", АТ "Фармак", АТ "Дарниця", АТ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та ін.), а також суб'єктів господарювання, спроможних виробляти імпортозамінюючу високотехнологічну продукцію - ГУПНТІП;
- вдосконалення організаційно-економічного механізму реалізації повного циклу створення інноваційної продукції за схемою "наукова розробка -> інноваційний проект -> дослідний і дослідно-промисловий зразок -> промислове виробництво", залучення науково-дослідних установ Києва до розроблення нових технічних рішень, які б дозволили поліпшити характеристики товарів промислового призначення, підвищити їх конкурентоспроможність на зовнішніх ринках збуту - ГУПНТІП;
- інтенсивне впровадження енергозберігаючих технологій на промислових виробництвах та в комунальному господарстві міста (оснащення бюджетних закладів і установ альтернативними джерелами теплової енергії, проведення модернізації вбудованих теплових пунктів та ін.), що дозволить скоротити обсяги імпорту енергоносіїв - ГУПНТІП, ГУПЕЕ;
- збереження експортного потенціалу агропромислового комплексу шляхом прямої підтримки найбільш чутливих його секторів для запобігання можливим негативним наслідкам вступу до СОТ - ГУПНТІП.
2. Сприяння просуванню продукції київських виробників на зовнішніх ринках збуту
- впровадження практики європейських країн у сфері підтримки експортерів, кредитування зовнішньоекономічних операцій, страхування зовнішньоекономічних та інвестиційних ризиків тощо - ГУПНТІП, ГУЕІ;
- дослідження кон'юнктури перспективних ринків збуту продукції київських підприємств (існують можливості збільшення присутності на ринках країн Азії, Африки та Латинської Америки), здійснення техніко-економічного обгрунтування доцільності створення спеціалізованих щодо торгівлі на відповідних ринках госпрозрахункових підприємств - ГУЕІ;
- просування експортних пропозицій столичних підприємств шляхом надання інформаційно-аналітичної, консультативної і рекламної підтримки (проведення бізнес-форумів, конференцій, семінарів, конгресів, ділових зустрічей, виставок, ярмарків тощо) ширшого залучення можливостей торгово-промислових палат і торговельно-економічних місій при посольствах України за кордоном - ГУЕІ;
- посилення рекламної і маркетингової діяльності на світовому ринку туристичних послуг, зокрема організація стенду "Київ туристичний" на міжнародних виставкових заходах, проведення київських міжнародних туристичних виставок-ярмарків, виготовлення та розповсюдження різноманітної рекламно-інформаційної продукції (путівників, карт, журналів, буклетів, компакт-дисків, фотоальбомів) тощо - ГУТГГ, ГУПТЗ, УМЗ апарату КМДА.
3. Становлення м. Києва як субрегіонального центру зовнішньої торгівлі та міжнародного співробітництва
- розвиток необхідної інфраструктури: транспортної (використання транзитного потенціалу столичного регіону, розбудова міжнародних транспортних коридорів), виставкової, інформаційної (участь у міжнародних теле- і транспортно-комунікаційних проектах) тощо; повномасштабне використання потенціалу діючих у столиці міжнародних інституцій - ГУЕІ.
У результаті реалізації програмних заходів очікується прискорення темпів реформування і модернізації господарського комплексу міста, підвищення на цій основі конкурентоспроможності київських підприємств, збільшення їх присутності на зовнішніх ринках збуту; оптимізація структури експорту в напрямі підвищення питомої ваги високотехнологічної продукції і товарів з високим ступенем обробки. В 2007 р. збережеться тенденція до зростання обсягу імпорту продукції машинобудування, необхідної для техніко-технологічного оновлення столичних підприємств, що пов'язано з неможливістю налагодження в короткі терміни відповідних вітчизняних імпортозамінюючих виробництв. Згідно з прогнозом, обсяг зовнішньоторговельного обороту товарами збільшиться на 8,0% і становитиме 23,2 млрд. дол. США: експорт - 6,7 млрд. (113,4% величини 2006 р.), імпорт - 17,2 млрд. (110,5%).
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ
по введенню в дію потужностей соціальної сфери та інженерно-транспортної інфраструктури в м. Києві (порівняльна таблиця)
ПЕРЕЛІК
об'єктів соціальної сфери, що вводяться в експлуатацію в 2007 році
До додатка 1
Таблиця 1
РОЗПОДІЛ АСИГНУВАНЬ НА ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ НА 2007 РІК ( rab530023-06 )
тис. грн.
( Таблиця 1 до додатка 1 в редакції Рішеннь Київміськради N 1098/3931 від 01.11.2007, N 1371/4204 від 06.12.2007 )
Таблиця 2
ПЕРЕЛІК
РЕМОНТНО-РЕСТАВРАЦІЙНИХ РОБІТ ТА РОБІТ З КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ на об'єктах, фінансування яких здійснюється у 2007 році за рахунок субвенції з Державного бюджету України бюджету м. Києва на виконання функцій столиці
( Додаток 1 в редакції Рішень Київміськради N 442/1103 від 26.04.2007, N 6/1840 від 26.07.2007 )
| Заступник міського голови - секретар Київради | О.Довгий |
Додаток 2
до рішення Київської міської
ради
від 28.12.2006 N 530/587
НОРМАТИВИ
для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва
1. Загальні положення
Ці Нормативи визначають розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ в цінах 2002 року.
Пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.
Одноразовий внесок включає в себе наступні складові:
- відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів;
- плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.
Ці Нормативи застосовуються для визначення розмірів пайової участі:
- інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Києва будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності;
- при зміні функціонального призначення (перепрофілюванні, переобладнанні тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення;
- при зміні функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові згідно з Порядком переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.10.2002 N 1825.
Пайову участь (внески) не сплачують інвестори (забудовники), які здійснюють:
- будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів на замовлення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та/або органів місцевого самоврядування за кошти державного та/або міського та/або районних у м. Києві бюджетів;
- будівництво житла для соціально незахищених категорій громадян, які перебувають на квартирному обліку в м. Києві, що підтверджується відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, державних підприємств, організацій, установ тощо;
- будівництво житла в багатоквартирних житлових будинках, а також індивідуальних (котеджних) житлових будинках для сімей, що перебувають на квартирному обліку в м. Києві (підтверджується відповідною районною державною адміністрацією), під площу нормативної забезпеченості житлом черговиків квартобліку та за умов зняття їх з квартобліку після введення будинку в експлуатацію;
- реконструкцію (прибудову, добудову, розширення) існуючих індивідуальних (приватних) житлових будинків в межах 50% від загальної площі;
- будівництво об'єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх та спортивних шкіл, об'єктів позашкільного виховання, охорони здоров'я та соціального забезпечення тощо) за умов передачі їх у комунальну власність міста або району;
- будівництво об'єктів, що споруджуються в порядку компенсації за ті, що підлягають знесенню, за умов передачі новозбудованих об'єктів в комунальну власність;
- будівництво підсобних та господарських споруд для приватних (котеджних) житлових будинків відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації;
- добудову об'єктів незавершеного будівництва, що були придбані в процесі приватизації;
- будівництво релігійно-культових об'єктів;
- реставрацію пам'яток архітектури, історії та культури в частині площ, що не перепрофільовуються;
- відтворення втрачених об'єктів історико-архітектурної спадщини в частині площ, що не перепрофільовуються;
- реконструкцію об'єктів, що є пам'ятками архітектури, історії та культури, якщо інвесторами (забудовниками) було здійснено відселення за їх кошти із старих та непридатних для проживання житлових будинків або будівель (споруд), придбаних в процесі приватизації об'єктів, в частині площ, що не нарощуються і не перепрофільовуються;
- будівництво об'єктів інженерного забезпечення, енергозбереження та енергопостачання: насосних станцій та теплових мереж, бойлерних, котелень, трансформаторних підстанцій, РП, ПС, ГРП, ЛЕП тощо;
- будівництво представництв іноземних держав відповідно до рішення Віденської конвенції.
Інвестори, залучені постійно діючою комісією, створеною розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 N 2442 "Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста", для реалізації інвестиційних проектів, не сплачують пайову участь (внесок), якщо її розрахункова сума, визначена на підставі затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, не перевищує внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, сплаченого відповідно до умов конкурсу.