Заходи:
підготувати та запровадити відповідну методологію на основі розроблених методологічних рекомендацій ООН "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції та визначення";
розробити методологію розрахунків індексів фізичного обсягу, індексів цін та індексів "умов зовнішньої торгівлі" для аналізу та побудови динамічних рядів з експорту-імпорту товарів;
здійснити зіставлення даних з основними державами-партнерами методом дзеркальної статистики.
Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Створення системи показників та запровадження методів дорахунку даних щодо обсягів зовнішньої торгівлі з метою підвищення якості даних для складання зовнішньоторговельного і платіжного балансів держави.
Створення розподіленої бази даних зовнішньої торгівлі України.
Заходи:
запровадити систему розрахунків індексів цін, фізичного обсягу і "умов зовнішньої торгівлі";
розробити пояснення до УКТЗЕД на 8 знаків Комбінованої номенклатури ЄС.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Гармонізація методології статистики зовнішньої торгівлі з методологією ООН 1998 року та методологією ЄС.
Введення в дію повного комплексу розподіленої бази даних статистики зовнішньої торгівлі.
Збирання даних про ввезення-вивезення до країн ЄС згідно з системою ЄС - Інтрастат (зі вступом України до ЄС).
7.2.3. Статистика підприємств
Поточна ситуація
Одним із пріоритетних напрямів реформування статистики є розроблення концептуальних і функціональних засад інтегрованої економічної статистики, головним інструментом якої повинна стати уніфікована статистика підприємств, розроблена за міжнародними рекомендаціями. На базі галузевих статистик має бути створена концепція загальних рамок статистики підприємств з метою підготовки якісної інформації як для потреб СНР, так і для інших споживачів.
Створення єдиної статистики підприємств пов'язано із запровадженням гармонізованих класифікацій видів діяльності та продукції, міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на підприємствах, створенням статистичного реєстру підприємств і використанням нових інформаційних технологій тощо.
Гармонізація статистики підприємств здійснюється за такими напрямами:
удосконалення кон'юнктурної статистики підприємств;
створення єдиної структурної статистики підприємств.
Для удосконалення кон'юнктурної статистики переглянуто систему короткотермінових показників у промисловості, будівництві і торгівлі та внесено зміни до статистичної звітності і програмного забезпечення, що дало змогу отримувати інформацію за новою схемою і формувати базу даних для розрахунку показників у динаміці. За міжнародними рекомендаціями підготовлено проект методики розрахунку індексу фізичного обсягу продукції промисловості і будівництва як основного індикатора, що відображає стан кон'юнктури в економіці і використовується для міжнародних порівнянь.
У галузі структурної статистики розроблено уніфікований бланк структурного обстеження і здійснено розроблення основних показників структурної статистики за Класифікатором видів економічної діяльності. До міжнародних стандартів приведено систему показників щодо розміру та складу валових інвестицій в основний капітал.
Короткострокові та середньострокові (2000-2003 роки) пріоритети
Приведення методології розрахунку показників у відповідність з міжнародними рекомендаціями.
Створення моделі уніфікованої бази статистичних та адміністративних даних щодо діяльності підприємств і концептуальних аспектів перехідної системи агрегованих даних для потреб СНР.
Впровадження методики розрахунків індексів фізичного обсягу.
Заходи:
створити систему показників і розробити методологічні засади формування короткотермінових статистичних показників у галузі будівництва;
сформувати базу даних з метою створення можливості переходу до розрахунків індексу фізичного обсягу продукції промисловості та будівництва і розробити методологію розрахунку індексу по регіонах.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Гармонізація статистики підприємств із стандартами ЄС.
Заходи:
вдосконалити програми структурних обстежень відповідно до міжнародних стандартів;
гармонізувати показники структурної та кон'юнктурної статистики всіх галузей економіки;
розробити методики розрахунку індексів обороту та надходження замовлень на виробництво у промисловості та будівництві;
гармонізувати статистику транспорту з вимогами ЄС;
впровадити коригування сезонних коливань рядів динаміки в статистиці підприємств.
7.2.4. Соціальна статистика
Поточна ситуація
Для аналізу соціально-економічного розвитку України та її регіонів важливе значення має удосконалення системи показників соціальної статистики та методології їх розрахунку з урахуванням міжнародних стандартів.
Гармонізація у галузі соціальної статистики передбачає впровадження Міжнародної стандартної класифікації освіти ЮНЕСКО, рекомендацій ООН і Всесвітньої організації туризму з питань статистики туризму, Міжнародного класифікатора статусу зайнятості, Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10), створення узгодженої системи зіставних соціальних показників, запровадження моніторингу соціальної сфери, спрямованого на проведення оцінки ходу реалізації національних програм з питань соціальної політики (комплексного аналізу соціального розвитку країни та її регіонів).
Для проведення комплексного аналізу рівня життя населення і розроблення політики у сфері соціального захисту з початку 1999 р. Державним комітетом статистики України запроваджено щоквартальне обстеження умов життя в домогосподарствах. Подальша гармонізація відповідно до вимог ЄС передбачає удосконалення системи показників для здійснення поглибленого аналізу рівня життя населення і проведення зіставлень між країнами, в тому числі стосовно питань бідності.
Одним із важливих статистичних заходів є перепис населення, який створює базу для проведення різноманітних обстежень. Програму Всеукраїнського перепису населення 2001 року розроблено згідно з принципами та рекомендаціями ООН щодо проведення переписів населення та житла.
Гармонізація національної методології в галузі статистики населення із загальновизнаними міжнародними стандартами та рекомендаціями спрямована на забезпечення зіставності даних щодо природного та міграційного руху населення.
Починаючи з 1995 року в Україні впроваджено щорічні, а з 1999 року - щоквартальні вибіркові обстеження домогосподарств у частині економічної активності населення. Програма проведення обстежень розроблена з урахуванням вимог Міжнародної організації праці та Положення Ради (ЄС) Т577/98 від 9 березня 1998 року. Це дало змогу створити інформаційну систему, яка відображає тенденції на ринку праці.
Водночас необхідно привести у відповідність із стандартами ЄС методологію та організацію проведення статистичних спостережень щодо вартості робочої сили, заробітної плати та її структури, професійно-кваліфікаційного складу працівників.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року.
Здійснення комплексного аналізу діяльності галузей соціальної сфери відповідно до вимог ЄС.
Впровадження нових методів спостереження щодо структури заробітної плати за категоріями та професійними групами працівників відповідно до вимог ЄС.
Заходи:
підготуватись до проведення перепису населення та створення технічної бази для обробки матеріалів перепису населення;
розробити методологічні засади комплексного аналізу діяльності галузей соціальної сфери;
підготувати звіти та статистичні публікації про тенденції у соціальній сфері відповідно до вимог ЄС;
розробити і впровадити методологію та організувати проведення вибіркових досліджень щодо структури заробітної плати за категоріями та професійними групами працівників;
удосконалити методи збирання інформації з питань дослідження вартості робочої сили.
Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Гармонізація системи показників соціальної інфраструктури з міжнародними стандартами і створення інформаційної бази даних з питань соціальної статистики.
Гармонізація системи показників рівня життя населення відповідно до вимог ЄС і проведення моніторингу бідності.
Заходи:
впровадити рекомендації ООН і Всесвітньої організації туризму з питань статистики туризму;
розробити методологію аналізу даних, отриманих з різних інформаційних джерел (статистичні реєстри, адміністративні файли, вибіркові обстеження);
створити та впровадити реєстри: навчальних закладів всіх рівнів; осіб, які навчаються; викладацьких кадрів;
розробити методологічні засади для повної гармонізації системи показників рівня життя населення з вимогами ЄС;
розробити методологічні засади для здійснення поглибленого аналізу та багатомірної оцінки бідності;
розробити програми та провести пілотний моніторинг рівня життя бідних груп населення (після визначення критеріїв бідності).
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Впровадження комплексного аналізу соціального розвитку держави та регіонів з використанням гармонізованих показників ЄС.
Розроблення сателітного рахунку по туризму відповідно до рекомендацій ООН та Всесвітньої організації туризму.
Розроблення матриць соціальних рахунків.
Впровадження одноразових тематичних обстежень населення з питань бюджету часу та добового споживання продуктів харчування за методологією ЄС.
Проведення аналізу та поширення даних перепису населення.
Створення організаційних та методологічних принципів проведення обстежень потоків зовнішньої міграції.
Розроблення рахунків з питань праці.
Створення інформаційної системи статистики ринку праці на регіональному рівні.
7.2.5. Статистика сільського господарства
Поточна ситуація
З огляду на зміни у сільському господарстві, пов'язані з процесом реформування власності, першочергове місце посідає створення системи кон'юнктурних та структурних статистичних обстежень діяльності сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності згідно з міжнародними стандартами.
Особливо актуальним є завдання щодо удосконалення первинної інформаційної бази і впровадження нових методологічних підходів у процесі розрахунку показників сільськогосподарського виробництва у приватних господарствах.
На теперішній час статистика сільського господарства у частині натуральних показників в основному гармонізована із стандартами ЄС.
Одним з основних напрямів удосконалення аграрної статистики України є створення регістру сільськогосподарських товаровиробників та автоматизованої бази даних, проведення вибіркових обстежень сільськогосподарської діяльності населення.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Впровадження нових методологічних підходів до механізму збирання та аналізу інформації про стан сільського господарства.
Заходи:
створити систему збирання статистичної інформації про сільськогосподарську діяльність населення;
удосконалити методику проведення розрахунків показників сільськогосподарського виробництва в усіх категоріях господарств та в регіональному розрізі.
Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Впровадження системи кон'юнктурних та структурних обстежень у галузі сільського господарства.
Заходи:
створити реєстр та автоматизовану базу даних сільськогосподарських товаровиробників;
створити систему кон'юнктурних та структурних статистичних обстежень у галузі сільського господарства;
розробити методологічні підходи для прогнозування врожаю з використанням методів дистанційного зондування площ посівів ! сільськогосподарських культур.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Гармонізація статистики сільського господарства із стандартами ЄС.
Заходи:
створити комплексну систему уніфікованих показників статистичного спостереження за діяльністю суб'єктів господарювання;
розробити методологію та провести комплексний аналіз розвитку сільського господарства з урахуванням міжнародних стандартів та рекомендацій;
розробити та впровадити економічні рахунки сільського господарства.
7.2.6. Статистика навколишнього середовища
Поточна ситуація
Система статистичного обліку у сфері охорони довкілля потребує істотного удосконалення. Першочерговими завданнями є удосконалення обліку викидів шкідливих речовин в атмосферу всіма видами транспорту і стаціонарними джерелами, забруднення земельних ресурсів та надр твердими небезпечними відходами, впровадження обліку надходження в атмосферу парникових газів.
Важливим завданням є удосконалення існуючої системи показників з обліку токсичних відходів, а також створення регістрів підприємств, інформаційних банків даних про утворення і знешкодження цих відходів. Ці розробки здійснюватимуться за Директивами Ради (ЄС) 75/442/ЄЕС від 15 липня 1975 р. з питань відходів, 91/689/ЄЕСвід 12 грудня 1991 р. щодо небезпечних відходів та Рішенням Ради (ЄС) 94/904/ЕС від 22 грудня 1994 р. щодо визначення переліку небезпечних відходів.
Одним з важливих напрямів гармонізації є розроблення національних екологічних класифікацій, що відповідають міжнародним стандартам.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Гармонізація системи обліку викидів шкідливих речовин в атмосферу з міжнародною системою обліку.
Заходи:
доповнити систему показників статистики охорони навколишнього середовища показниками про викиди шкідливих речовин в атмосферу від автотранспорту;
випробувати методику ЄС "Керівництво з інвентаризації атмосферних викидів (CORINAIR)".
Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Гармонізація системи статистичного обліку відходів.
Заходи:
удосконалити систему показників статистики відходів та методології їх обліку;
впровадити методику ЄС "Керівництво з інвентаризації атмосферних викидів (CORINAIR)";
розробити програму статистичного моніторингу екологічного стану навколишнього природного середовища відповідно до стандартів ЄС.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Проведення моніторингу екологічного стану навколишнього природного середовища з урахуванням стандартів ЄС.
Заходи:
створити сателітні екологічні рахунки та привести у відповідність з ними системи показників статистичної звітності щодо охорони навколишнього середовища та природних ресурсів;
провести статистичний моніторинг екологічного стану навколишнього природного середовища з урахуванням стандартів ЄС;
впровадити облік надходжень в атмосферу парникових газів.
7.2.7. Грошово-кредитна і банківська статистика
Поточна ситуація
Банківська система України з 1 січня 1998 р. перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності із запровадженням двох окремих нових планів рахунків - для Національного банку України та комерційних банків. Одночасно було запроваджено нові форми бухгалтерської і статистичної звітності, що надаються Національному банку України про діяльність банківської системи. При цьому було змінено механізм збирання звітності, який полягає у збиранні не окремих форм звітності, а звітних файлів з набором економічних показників, які відображаються у формах звітності. Зазначений механізм дав можливість автоматизувати формування цих файлів на рівні комерційних банків.
Система аналітичного обліку за основними параметрами забезпечує детальний і повний облік усіх банківських операцій, дає змогу запроваджувати нові форми звітності у разі виникнення такої потреби та отримувати нову інформацію для виконання основних функцій Національного банку України в конкретній економічній ситуації.
У результаті сформовано інформаційну базу грошово-кредитних показників за ознаками резидентності, сектору економіки, форми власності, галузі економіки, цільового спрямування коштів.
Крім того, постійне простеження змін у бухгалтерському обліку обрахування нових фінансових інструментів дає змогу визначати нові показники грошово-кредитної і банківської статистики та змінювати їх структуру.
Короткострокові та середньострокові пріоритети (2000-2003 роки)
З переходом банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку необхідно удосконалювати грошово-кредитну і банківську статистику та здійснювати оптимізацію статистичної звітності від комерційних банків. Цей процес включає необхідність розроблення методології, отримання звітності від небанківських фінансових установ, складання фінансового огляду держави.
Заходи:
внести відповідні зміни до Законів України "Про Національний банк України" та "Про банки і банківську діяльність";
розробити методологію грошово-кредитної статистики;
розробити методологію розрахунку фінансових потоків у банківській системі;
удосконалити форми статистичної звітності небанківських фінансових установ;
створити загальну базу статистичних даних про діяльність банківської системи;
вивчити можливості приєднання України до Загального чи Спеціального стандарту розповсюдження статистичних даних.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Подальше удосконалення показників грошово-кредитної та банківської статистики виходячи з потреб стабільності економіки.
Інституційні та фінансові потреби
Здійснення заходів програми передбачає придбання програмно-технічних засобів, проведення відповідного навчання та підвищення кваліфікації працівників.
Фінансування заходів передбачається здійснювати за рахунок коштів, виділених на виконання Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, а також технічної допомоги, що надається в рамках програми TACIS та інших програм міжнародного співробітництва.
7.3. Оподаткування
Поточна ситуація
Проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики та здійснення координації діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 26 серпня 1999 року N 1081, покладено на Міністерство фінансів України.
Законодавство України з питань оподаткування включає:
Закони України:
Декрети Кабінету Міністрів України:
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) подано в Законі України "Про систему оподаткування".
Принципи формування системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначає Закон України "Про систему оподаткування". Справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) проводиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України з питань оподаткування (Декрет "Про прибутковий податок з громадян", Закони України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про акцизний збір" та ін.). Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законами України про оподаткування, застосовуються правила міжнародних договорів.
Реформування у сфері оподаткування передбачає поступове зменшення сумарних нараховувань податків до рівня, який забезпечить піднесення ділової активності та легалізацію доходів. Одним із напрямів реформування податкової системи є скасування численних пільг та надання пільг підприємствам пріоритетних галузей економіки.
В умовах зміцнення міжнародного економічного співробітництва та інтеграції важливим напрямом розвитку системи оподаткування в Україні стало забезпечення захисту прав, інтересів та майна іноземних суб'єктів економічної діяльності. Цю проблему розв'язано шляхом підписання Урядом України понад 30 міжурядових конвенцій про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків, стосовно податків на доходи та майно, в тому числі близько 10 - з державами - членами ЄС.
Об'єднання податкових платежів у систему передбачає можливість їх класифікації. У Законі України "Про систему оподаткування" визначено загальнодержавні податки та збори (обов'язкові платежі) і місцеві податки та збори (обов'язкові платежі).
Основні податки залежно від форми стягнення поділяються на прямі та непрямі.
Прямі податки безпосередньо спрямовані на платника податку - його доходи, майно. Базовими прямими податками в Україні є податок на прибуток підприємств і прибутковий податок з громадян.
Ставки податку на прибуток, пільги з податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися виключно Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Платниками прибуткового податку в Україні, як визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", - є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.
Згідно з цим Декретом об'єктом оподаткування громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Крім того, зазначеним Декретом визначено суми виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, та особливості оподаткування доходів, одержаних громадянами не за місцем основної роботи (служби, навчання); доходів, що підлягають виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні; доходів іноземних громадян та осіб без громадянства.
У разі непрямого оподаткування податок встановлюється як надбавка до ціни товарів, що реалізуються, і тому не пов'язаний безпосередньо з доходом і майном платника. Основними непрямими податками в Україні є податок на додану вартість, акцизний збір та мито.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість".
Декретом Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" встановлено, що акцизний збір - це непрямий податок на споживачів окремих товарів, що включається до ціни товарів (продукції). Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються законами України.
Питання обкладення ввізним і вивізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України та вивозяться за її межі, регулюються Законом України "Про Єдиний митний тариф" та Декретом Кабінету Міністрів України "Про Єдиний митний тариф України".
Метою проекту Податкового кодексу України є створення всеохоплюючого закону, який повинен регулювати відносини з оподаткування в Україні.
Податковий кодекс спрямований на необхідність створення в Україні стабільної податкової системи, яка забезпечувала б чітке визначення порядку стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), його простоту, а також об'єктів оподаткування з метою запобігання випадкам подвійного оподаткування, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, упорядкування стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від сплати та їх несвоєчасну сплату, підтримку пріоритетних галузей національної економіки, заохочення розвитку вітчизняного виробництва, стимулювання інвестиційних процесів, зниження податкового навантаження, дотримання міжнародних угод щодо оподаткування, реальне забезпечення прав платників податків, створення дієвого механізму контролю з боку податкових органів, обмеження можливостей легального та нелегального ухилення від оподаткування.
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові (2002-2003 роки) пріоритети
Створення робочих груп та комісій з широким залученням працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України, представників Європейського Союзу з метою вдосконалення систем і методів моделювання та аналізу податкової політики; вивчення досвіду держав Європейського Союзу, асоційованих держав та держав - претендентів на вступ до Європейського Союзу.
Забезпечення широкого доступу до європейських правових, бібліографічних та інших інформаційних баз даних з питань оподаткування.
Подальше усунення практики подвійного оподаткування у сфері міжнародних відносин шляхом підписання відповідних міжнародних договорів з одночасним попередженням ухилень від сплати податків.
Створення на засадах взаємності режиму сприяння іноземним інвестиціям та усунення обмежень вільного розвитку конкуренції.
Міждержавне погодження обов'язків національних платників податків щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та узгодження порядку застосування і розміру фінансових санкцій за ухилення від їх сплати у сфері міжнародних відносин.
Координація податкової політики на базі дво- та багатосторонніх міжнародних договорів з поступовою адаптацією податкового законодавства України до норм та стандартів ЄС, зокрема у сфері експортно-імпортних операцій.
Адаптація законодавства України у сфері оподаткування з урахуванням таких нормативних актів ЄС:
Директиви Ради 77/799/ЄЕС від 19 грудня 1977 р. щодо взаємної допомоги компетентних органів влади держав - учасниць Співтовариства у сфері прямого та непрямого оподаткування;
Змін, внесених Директивами Ради 79/1070 та 92/12/ЄЕС;
Директива Ради 69/335/ЄЕС від 17 липня 1969 року щодо непрямого оподаткування зростання капіталу;
Змін, внесених Директивою 73/79, Директивою 74/553/ЄЕС та Директивою 85/303/ЄЕС;
Шостої Директиви Ради 77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 р. щодо гармонізації законів держав - учасниць стосовно податку з обороту. Загальна система податку на додану вартість (ПДВ): єдина база обчислювання;
Директиви Ради 83/181/ЄЕС від 28 березня 1983 р., які визначають межі дії статті 14 (1) (d) Директиви 77/388/ЄЕС щодо звільнення від сплати ПДВ при остаточному імпорті окремих товарів;
Директиви Ради 88/182/ЄЕС від 28 березня 1983 р. щодо звільнення від сплати податку у межах Співтовариств на деякі транспортні засоби, що тимчасово ввозяться;
Директиви Ради 83/183/ЄЕС від 28 березня 1983 р. щодо звільнення від сплати податку на приватну власність осіб, яка постійно імпортується з іншої держави - учасниці Співтовариства;
Директиви Ради 86/560/ЄЕС від 17 листопада 1986 р. щодо гармонізації податкового законодавства стосовно податку з обороту держав - учасниць Співтовариства. Домовленості щодо повернення сплачених сум ПДВ платникам податку, які засновані не на території Співтовариств;
Директиви Ради 69/169/ЄЕС від 28 травня 1989 р. щодо гармонізації положень закону, правил та адміністративних приписів щодо звільнення від податку з обороту та акцизів при імпорті у міжнародних перевезеннях;
Директиви Ради 85/362/ЄЕС від 16 липня 1985 р. щодо гармонізації законодавств держав - учасниць стосовно податків з обороту, звільнення від ПДВ на тимчасово ввезені товари, інші, ніж транспортні засоби;
Директиви Ради 92/12/ЄЕС від 25 лютого 1992 р. щодо Загального переліку товарів, які оподатковуються акцизом, та щодо їх пересування під наглядом та перебування під контролем;
Директиви Ради 92/81/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо гармонізації структури акцизів на нафтопродукти;
Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо гармонізації структури акцизів на алкоголь та алкогольні напої;
Пропозиції щодо прийняття директиви, яка б об'єднувала тексти 16 директив щодо оподаткування цигарок та інших тютюнових виробів;
Директиви Ради 92/79/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо апроксимації податків на цигарки;
Директиви Ради 92/80/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо апроксимації податків на вироблений тютюн, інший, ніж цигарки;
Директиви Ради 92/82/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо апроксимації ставок акцизів на нафту;
Директиви Ради 92/84/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо апроксимації ставок акцизів на алкоголь та алкогольні напої.
Реалізація статті 15 УПС, відповідно до якої:
вироби, що походять з території однієї Сторони й імпортуються на територію іншої Сторони, не підлягають, безпосередньо чи опосередковано, ніякому внутрішньому оподаткуванню чи іншим внутрішнім зборам, що перевищують ті, які застосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подібних вітчизняних виробів;
цим товарам надається не менш сприятливий режим, ніж той, який надано подібним товарам національного походження щодо застосування всіх законів, правил і вимог, які впливають на їх внутрішній продаж, пропонування для продажу, купівлі, транспортування, а також на розподіл або використання. Положення цього пункту не перешкоджають застосуванню різних внутрішніх зборів з транспортування, що базуються виключно на засадах економічної експлуатації транспортних засобів, а не на державній належності виробу.
Розділ 8. СЕКТОРАЛЬНА ПОЛІТИКА
8.1. Промисловість
Поточна ситуація
Для набуття Україною статусу асоційованого члена ЄС у середньостроковій перспективі та повноправного членства до 2007 року секторальна політика в промисловості України повинна забезпечити виконання регламентованих ЄС правових, організаційних та технічних вимог.
Правові вимоги щодо секторальної політики викладені в таких документах:
Зобов'язання у зв'язку з членством в ООН;
документи Боннської наради НБСЄ;
Паризька хартія для Нової Європи та Гельсінський документ НБСЄ "Виклик змін";
Зобов'язання щодо дотримання загальновизнаних норм і принципів багатосторонньої торговельної системи ГАТТ/СОТ.
Організаційні вимоги включають вимоги до регуляторної діяльності та умови ліцензування.
Технічні вимоги, що містяться в технічних регламентах, передбачають гармонізацію систем стандартизації і сертифікації, імплементацію систем випробувань техніки, а також організацію універсальних служб.
Для забезпечення інтеграції промисловості України до промислового комплексу ЄС необхідно виконати такі основні завдання:
реалізація положень УПС, зокрема статті 53 "Співробітництво в галузі промисловості", статті 54 "Заохочення та захист інвестицій", статті 63 "Навколишнє середовище", статті 64 "Транспорт", статті 73 "Малі та середні підприємства", статті 75 "Захист прав споживачів" та інших;
адаптація законодавства і технічних нормативів України до законодавства та норм ЄС;
приєднання України до ГАТТ та вступ до СОТ;
забезпечення відповідності зовнішньоторговельного режиму України вимогам ринку ЄС;
проведення роботи щодо створення зони вільної торгівлі України з ЄС;
стимулювання ринкових перетворень у промисловості, забезпечення гарантованого та однакового рівня захисту економічних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності;
активізація промислової кооперації;
участь України в проведенні спільної зовнішньої та безпекової політики з державами - членами ЄС;
участь України в регіональних ініціативах ЄС.
Ці вимоги і завдання реалізуються з додержанням вимог Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр.", а також Указів Президента України від 24 лютого 1998 року N 148, від 11 червня 1998 року N 615, Програми інтеграції України до ЄС у галузі промисловості.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Забезпечення зростання ВВП у промисловості у 2000 році на 3 відсотки і у 2001 році - на 7 відсотків шляхом вжиття таких заходів:
реалізації Комплексної програми реструктуризації державних підприємств;
забезпечення сприятливих умов для підприємницької діяльності, насамперед у реальному секторі економіки;
узгодження економічної політики держави з потребами підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва;
інформаційно-аналітичного та інституційного забезпечення функціонування вітчизняного виробництва, надання правової підтримки конкурентоспроможним вітчизняним виробникам на зовнішніх ринках;
послідовного скорочення податкового навантаження і запровадження податкових стимулів для зростання виробництва та інвестицій;
розширення цільового банківського кредитування пріоритетних галузей;
забезпечення кредитної, правової і політичної підтримки вітчизняних компаній - виробників продукції високого технологічного рівня, які прагнуть освоїти світові ринки, створення відповідних преференцій у сфері податкового і митного регулювання;
розв'язання проблеми неплатежів;
вжиття тимчасових протекціоністських заходів - тарифних та нетарифних методів регулювання імпорту відповідно до міжнародно визначених норм та принципів;
удосконалення нормативно-правової бази виробничої діяльності та підвищення ефективності регулювання цін на продукцію природних монополій;
сприяння конверсії та диверсифікації надлишкових потужностей військово-промислового комплексу;
приватизація державних підприємств під інвестиційні зобов'язання із запровадженням жорсткого контролю та майнової відповідальності за їх дотриманням;
спрямування значної частки державних інвестицій на розвиток галузей з високим науково-технологічним потенціалом;
забезпечення трансформації результатів досліджень у комерційні ефективні технології, зразки і моделі конкурентоспроможних товарів, надання державних замовлень на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
створення інкубаторів, технопарків, інших форм інформаційного та організаційного нагромадження науково-технологічного потенціалу;
модернізація та створення інфраструктури для забезпечення світового рівня наукових досліджень, формування необхідних організаційних, економічних і нормативно-правових засад забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності;
стимулювання реструктуризації підприємств з метою поліпшення управління активами, впровадження ефективного фінансового планування, відновлення мотивів для довгострокової інвестиційної діяльності;
залучення іноземних інвестицій на принципах забезпечення іноземним інвесторам сприятливих умов для діяльності на рівних правах з вітчизняними інвесторами;
поширення об'єктивної інформації про інвестиційні перспективи підприємств, галузей та регіонів;
поліпшення технологічної структури промислового виробництва з активним сприйняттям науково-технологічних досліджень світового рівня;
підвищення ефективності товарної структури виробництва, передусім шляхом збільшення частки продукції з високим ступенем обробки, переважно кінцевого призначення;
зосередження державної промислової політики на напрямах науково-технічного розвитку, зокрема структурній гармонізації промислового виробництва, що забезпечує життєво важливі потреби людини, суспільства, держави;
стимулювання прискореного розвитку виробництва, здатного поліпшити експортний потенціал, сформувати спеціалізацію України в міжнародному поділі праці, яка відповідає її національним інтересам; освоєння і збільшення випуску імпортозамінної продуції;
переорієнтація машинобудування, металургійної та хімічної галузей промисловості на задоволення потреб власної міжгалузевої кооперації;
зменшення ресурсомісткості, насамперед - енергомісткості виробництва;
науково-технологічне оновлення виробництва, прискорення розвитку наукоємких та високотехнологічних галузей і виробництв з максимальним використанням досвіду, нагромадженого у сфері військового виробництва;
екологізація виробництва, зменшення техногенного навантаження на довкілля, перехід до збалансованого використання і відтворення природно-ресурсних факторів життєдіяльності;
посилення соціальної спрямованості виробництва, збільшення випуску товарів широкого вжитку, пом'якшення соціальних наслідків структурної перебудови економіки;
розвиток виробничої і ринкової інфраструктури;
наближення якісних характеристик вітчизняного науково-технологічного потенціалу до рівня стандартів розвинутих країн, інтенсифікація процесу опанування науковими знаннями, новими технологіями та їх практичного використання.
Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Реалізація технічних, технологічних, організаційних, економічних та фінансових заходів для забезпечення зростання ВВП в середньому на 6,5 відсотка на рік, у тому числі в промисловості - 8-9 відсотків, за напрямами:
гармонізація законодавства України та ЄС щодо організаційно-правових форм юридичних осіб, їх створення, функціонування та припинення діяльності; інтелектуальної, промислової та комерційної власності; оподаткування, митного регулювання; охорони праці та довкілля; здійснення державних закупівель; захисту прав споживачів; інвестиційної діяльності тощо;
гармонізація технічних нормативів стандартизації і сертифікації продукції з нормативами ЄС;
освоєння суб'єктами промислової діяльності в Україні параметрів гармонізованого законодавства та технічних нормативів;
підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва України;
розвиток промислової кооперації України та ЄС;
розвиток торгівлі промисловою продукцією між Україною та ЄС;
комерційне співробітництво промислових комплексів України та ЄС;
науково-технічне співробітництво;
військово-технічне співробітництво;
прямі інвестиції підприємств (акції, паї, спільні виробництва) на території України та на території держав - членів ЄС;
створення спільних суб'єктів промислової діяльності на території України та на території держав - членів ЄС;
співробітництво у галузі перепідготовки, підвищення кваліфікації, обміну та еміграції промислового персоналу;
співробітництво в галузі охорони праці, техніки безпеки та збереження природного середовища;
співробітництво промислових комплексів України та ЄС у галузі створення транс'європейських коридорів;
співробітництво між компетентними інституціями України та ЄС з проблем інтеграції промислових комплексів.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Спрямування промислової політики на реалізацію таких цілей:
досягнення Україною Копенгагенських критеріїв щодо членства в ЄС;
утвердження України як високотехнологічної держави;
подолання штучного заниження вартості робочої сили в Україні і забезпечення випереджувального її зростання.
Фінансові потреби
Оцінка прямих витрат інституційного плану для здійснення інтеграційних заходів, які організаційно-економічними та нормативно-правовими методами забезпечують можливість інтеграції української промисловості із промисловим комплексом Європейського Союзу та витримують конкурентний тиск вільної торгівлі на засадах системи ГАТТ/СОТ, показує, що на період 2000-2007 років вони становитимуть близько 2 млн. гривень.
8.2. Сільське господарство
Поточна ситуація
Формування ринку сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів є одним з актуальних питань в агропромисловому комплексі України. Сільське господарство та переробні галузі вступили в процес ринкових відносин без необхідної структурної перебудови, реструктуризації підприємств, державної підтримки. В останні роки в результаті трансформації державної системи оптової торгівлі її інфраструктура майже на 90 відсотків приватизована. Вживаються заходи, спрямовані на відновлення функціонування оптового і біржового ринків, проведення моніторингу основних товаропотоків продовольства.
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові (2002-2003 роки) пріоритети
Залучення інвестицій та технічної допомоги ЄС з метою розвитку інфраструктури аграрного ринку (формування оптових ринків, створення торгових домів, розвиток біржової торгівлі).
Розроблення та фінансування програм щодо приєднання України до ГАТТ та вступу до СОТ. Проведення консультацій з ЄС щодо створення зони вільної торгівлі та усунення нетарифних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС.
Підготовка до укладення міжнародних міжвідомчих договорів про економічне та науково-технічне співробітництво з відповідними державними органами держав - членів ЄС у галузі сільського господарства.
Посилення жорсткості ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, приведення їх у відповідність з вимогами ЄС та Міжнародного епізоотичного бюро.
Організація підготовки та укладення міжвідомчих договорів з відповідними державними органами держав - членів ЄС про співробітництво в галузі ветеринарії, а також у здійсненні заходів попередження небезпечних хвороб тварин, нових діагностичних, лікувально-профілактичних та хіміко-фармакологічних засобів захисту тварин.
Здійснення комплексу заходів з метою приєднання України до схем сортової сертифікації насіння, що є об'єктом міжнародної торгівлі, відповідно до вимог Організації економічного співробітництва та розвитку (зазначені схеми діють в ЄС).
Підготовка двосторонніх договорів з державами - членами ЄС про співробітництво в галузі охорони прав на сорти рослин і сортової сертифікації насіння.
Подальша гармонізація системи сертифікації в Україні та норм, що регламентують санітарний, ветеринарний та фітосанітарний контроль, з європейськими стандартами і вимогами. Розробка та прийняття відповідних нормативно-правових актів (стандартів).
Організація доступу до банків генетичних ресурсів рослин і тварин держав ЄС з метою розширення діапазону селекційних процесів.
Поглиблення співробітництва з державами ЄС щодо впровадження сучасних технологій переробки сільськогосподарської продукції та підвищення екологічної безпеки харчових виробів.
Підготовка двосторонніх міжвідомчих договорів з відповідними державними органами держав - членів ЄС про співробітництво в галузі карантину та захисту рослин, виконання фітосанітарних вимог до рослинної продукції.
8.2.1. Внутрішній ринок
Поточна ситуація
В Україні діють нормативно-правові акти, які стимулюють розвиток внутрішнього сільськогосподарського ринку. Продовжуються роботи щодо гармонізації законодавства України із законодавством ЄС. Вивчається досвід ЄС у сфері державної підтримки в галузях агропромислового комплексу.
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові (2002-2003 роки) пріоритети
Створення нормативно-правових, економічних та організаційних передумов для подальшого розвитку агропромислового комплексу України та поглиблення співробітництва України з державами ЄС, зокрема:
впровадження сучасних технологій переробки сільськогосподарської продукції на рівні кращих європейських стандартів;