Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ

Норвегія

Норвегія

Норвегія

Швейцарія

Швейцарія

Швейцарія

Швейцарія

Швейцарія

Швейцарія

Норвегія

Норвегія

Для цілей цієї Угоди "інтелектуальна власність" уключає, зокрема, авторські права, у тому числі захист комп'ютерних програм і компіляції даних, а також суміжні права, торгові знаки для товарів та послуг, географічні зазначення стосовно товарів, у тому числі найменування місць походження товару та вказівки джерел на послуги, промислові зразки, патенти, сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем, а також нерозголошувану інформацію.

1. Сторони підтверджують свої зобов'язання, викладені в таких багатосторонніх угодах:

a) Угоді СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15 квітня 1994 року (далі - Угода ТРІПС);

b) Паризькій конвенції про захист промислової власності від 20 березня 1883 року, переглянутій Стокгольмським актом цієї Конвенції від 14 липня 1967 року (далі - Паризька конвенція);

c) Бернській конвенції про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 року переглянута Паризьким актом цієї Конвенції від 24 липня 1971 року;

d) Міжнародній конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм і радіомовних організацій від 26 жовтня 1961 року (далі - Римська конвенція);

e) Договорі про патентну кооперацію від 19 червня 1970 року, переглянутому Вашингтонським актом від 2001 року;

f) Будапештському договорі про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури від 28 квітня 1977 року;

g) Ніццькій угоді про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 року, переглянутій Женевським актом від 1979 року;

h) Протоколі до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28 червня 1989 року.

2. Сторони цієї Угоди, які не є сторонами однієї або кількох угод, зазначених нижче, повинні ратифікувати або приєднатися до них до 31 грудня 2011 року:

a) Женевського акта (1999) Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків;

b) Договору ВОІВ з виконань і фонограм, укладеного 20 грудня 1996 року;

c) Договору ВОІВ з авторського права, укладеного 20 грудня 1996 року;

d) Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин 1978 року (Конвенція UPOV 1978), та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин 1991 року (тут і далі - Конвенція UPOV 1991).

3. Сторони погоджуються невідкладно проводити зустрічі експертів, на прохання будь-якої зі Сторін, стосовно діяльності, пов'язаної із зазначеними у цій статті конвенціями, або майбутніми міжнародними конвенціями у сфері гармонізації, застосування і впровадження прав інтелектуальної власності, діяльності в рамках міжнародних організацій, таких як Світова організація торгівлі (СОТ) і Всесвітня організація інтелектуальної власності (далі - ВОІВ), а також стосовно відносин Сторін з третіми країнами з питань, що стосуються інтелектуальної власності.

1. Сторони будуть надавати адекватний і ефективний захист прав власників товарних знаків на товари та послуги. Будь-які позначення або сполучення позначень, за допомогою яких можна відрізнити товари або послуги одного підприємства від товарів або послуг інших підприємств, є товарним знаком. Такі позначення, зокрема, слова, у тому числі комбінації слів, власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, форми товарів, звуки та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень, повинні мати право бути зареєстрованими як товарні знаки. У випадках, коли позначенню не властива здатність відрізняти відповідні товари чи послуги, Сторони можуть запровадити реєстрацію залежно від розрізнювальної здатності, що набувається завдяки використанню. Сторони можуть вимагати як умову реєстрації, щоб позначення сприймалися візуально.

2. Сторони підтверджують важливість і керуватимуться принципами, що містяться у Спільній рекомендації ВОІВ стосовно положень про охорону загальновідомих знаків, прийнятій Асамблеєю Паризького союзу з охорони промислової власності і Генеральною Асамблеєю ВОІВ у 1999 р., а також Спільній рекомендації ВОІВ стосовно положень про захист товарних знаків та інших прав промислової власності на знаки в Інтернеті, прийнятій Асамблеєю Паризького союзу з охорони промислової власності і Генеральною Асамблеєю ВОІВ у 2001 році.

Сторони повинні забезпечити у своїх національних законах, принаймні, таке:

a) адекватний та ефективний патентний захист винаходів у всіх галузях техніки, за умови, що вони є новими, мають винахідницький рівень і придатні до промислового застосування.

Для Сторін цієї Угоди це означає захист на рівні, що відповідає рівню, визначеному у статті 27.1 Угоди ТРІПС. На додаток до винятків, передбачених у статті 27.2 Угоди ТРІПС, Сторони можуть не допускати патентування:

i) будь-якого винаходу хірургічного або терапевтичного методу лікування людей або тварин чи діагностичних методів, що застосовуються до людей або тварин; це положення не поширюється на продукцію, зокрема, речовини або сполуки, що використовуються в будь-якому з цих методів;

ii) видів тварин або сортів рослин або важливих біологічних процесів для продукування рослин або тварин; це положення не застосовується до мікробіологічних процесів або продуктів, отриманих внаслідок їх використання.

b) компенсаційний строк охорони фармацевтичних препаратів та засобів захисту рослин обчислюється з дати закінчення двадцятирічного строку дії охорони винаходу. Зазначений компенсаційний строк повинен дорівнювати періоду, який пройшов з дати подання заявки на отримання патенту до дати видачі дозволу на ринковий обіг запатентованого продукту, зменшеному на період у п'ять років. Такий компенсаційний захист не може перевищувати п'ятирічний строк(1) і повинен надаватися при дотриманні таких умов:

i) продукт знаходиться під захистом діючого патенту;

ii) було видано офіційний дозвіл на ринковий обіг фармацевтичного препарату або засобу для захисту рослин;

iii) право, що підтверджене патентом, було відкладене внаслідок проходження адміністративних процедур, які стосуються надання дозволу на ринковий обіг продукту, що спричинило ефективне використання патенту протягом строку меншого ніж 15 років;

iv) період ефективного захисту права інтелектуальної згідно з патентом і період компенсаційного захисту не повинні разом перевищувати 15 років(2).

(1) Для фармацевтичних засобів, які проходили тестування для педіатричного використання, може надаватися продовження компенсаційного строку охорони відповідно до національного законодавства Сторони.

(2) Для фармацевтичних засобів, які проходили тестування для педіатричного використання, може надаватися продовження компенсаційного строку охорони відповідно до національного законодавства Сторони.

1. Сторони повинні забезпечити захист нерозголошуваної інформації згідно зі статтею 39 Угоди ТРІПС.

2. Сторони повинні перешкоджати заявникам в отриманні дозволу на ринковий обіг фармацевтичних препаратів та агрохімічної продукції шляхом використання або посилання на нерозголошувані результати випробувань або інші дані, подані до компетентного органу першим заявником, протягом, принаймні, п'яти років для фармацевтичної продукції, і, принаймні, десяти років для агрохімічної продукції, починаючи з дати отримання дозволу на ринковий обіг.

3. Без шкоди для положень пункту 2 цієї статті Сторони, у будь-якому разі, не повинні приймати заявку з посиланням на нерозголошувані результати випробувань або інші дані, подані до компетентного органу першим заявником, протягом, принаймні, трьох років, починаючи з дати отримання дозволу на ринковий обіг. Цей виняток з пункту 2 застосовується тільки до фармацевтичних препаратів.

4. Сторони не повинні дозволяти ринковий обіг генетичних фармацевтичних препаратів протягом, принаймні, п'яти років з дати надання першого дозволу на ринковий обіг основного продукту.

5. Сторони, які не надають захисту нерозголошуваним результатам випробувань протягом більшого періоду, ніж зазначений у пункті 2, повинні продовжити строк захисту принаймні до шести років, якщо протягом перших трьох років, що рахуються з дати отримання дозволу на ринковий обіг, власник такого дозволу отримує дозвіл на одне чи більше нових терапевтичних показань, які під час наукової оцінки, проведеної до їхньої реєстрації з метою отримати значні клінічні переваги порівняно з існуючими методами лікування.

6. Покладання або посилання на такі дані можуть бути дозволені:

a) у разі коли звертаються за дозволом для реімпортованої продукції, що вже отримала дозвіл на ринковий обіг перед її експортом, та

b) для уникнення непотрібного дублювання випробувань агрохімікатів, що проводяться на хребетних тваринах, за умови надання належної компенсації першому заявнику.

7. Період для захисту результатів випробувань фармацевтичних препаратів, передбачений у цій статті, повинен бути збільшений в бік або до європейського рівня захисту, у разі якщо Україна введе такий рівень у своєму національному законодавстві або в міжнародній угоді з третьою стороною. Збільшення захисту набирає чинності з дати набрання чинності відповідним національним законодавством або міжнародною угодою, що містять таке продовження строку захисту(3).

(3) Збільшений строк захисту також застосовується до фармацевтичних препаратів, які отримали дозвіл на ринковий обіг не раніше 3 років до дати набрання чинності положеннями про збільшений період захисту.

Сторони цієї Угоди повинні забезпечити в національному законодавстві адекватну та ефективну охорону зареєстрованих промислових зразків, надаючи, зокрема, період охорони, який у сукупності дорівнює, принаймні, 25 рокам. Сторони можуть передбачити коротший строк для захисту зразків складових частин, які використовуються для ремонту продукту.

1. торони повинні забезпечити у національному законодавстві адекватні та ефективні способи захисту географічних зазначень стосовно всіх товарів(4).

(4) Ніщо в цій статті не вимагає від України запобігати безперервному й аналогічному використанню певного географічного зазначення, яке ідентифікує вина або спиртні напої стосовно товарів або послуг будь-яким зі своїх громадян або мешканців, які постійно використовували це географічне зазначення стосовно таких самих або пов'язаних з ними товарів чи послуг на території України, або a) протягом принаймні 10 років, що передують 15 квітня 1994 року, або b) добросовісно до цієї дати.

2. Для цілей цієї Угоди "географічні зазначення" є зазначеннями, які визначають товари як такі, що походять з території Сторони, регіону або місцевості на його території, коли певна якість, репутація або інші характеристики таких товарів значною мірою пов'язані з їх географічним походженням.

3. Без шкоди для статті 23 Угоди ТРІПС Сторони повинні надавати заінтересованими сторонам правові способи, що перешкоджають використанню географічних зазначень, які не походять з місця, визначеного у суперечливому найменуванні товарів, у спосіб, який вводить в оману громадськість стосовно географічного місця походження тих товарів або є собою актом недобросовісної конкуренції у розумінні статті 10-bis Паризької конвенції.

4. Сторони надають заінтересованим сторонам правові способи, що перешкоджають використанню географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування для однакових або схожих продуктів, які не походять з місця, визначеного у суперечливому найменуванні товарів.

1. Сторони повинні забезпечити у національному законодавстві адекватні та ефективні засоби захисту зазначень походження, у тому числі назви і прапори країн, стосовно всіх товарів і послуг.

2. Зазначення походження є прямими або непрямими посиланнями на географічне походження товарів або послуг. Ніщо в цій Угоді не вимагає від Сторін вносити доповнення до національного законодавства, якщо на дату набрання чинності цією Угодою в національному законодавстві Сторона обмежила захист вказівок джерела випадками, коли певна якість, репутація або інші характеристики товарів або послуг значною мірою пов'язані з їх географічним походженням.

3. Сторони повинні надавати заінтересованим сторонам правові засоби, що перешкоджають використанню зазначень походження для товарів, які не походять з місця, визначеного у суперечливому найменуванні товарів у спосіб, який вводить в оману громадськість стосовно географічного місця походження тих товарів або який є актом недобросовісної конкуренції у розумінні статті 10-bis Паризької конвенції.

4. Сторони надають заінтересованим сторонам правові засоби, що перешкоджають використанню вказівок джерела послуг, у тому числі у випадках, але без обмеження ними, коли такі вказівки використовуються як торгова марка, торгова назва або назва компанії, у спосіб, який вводить в оману громадськість стосовно географічного походження чи є акт недобросовісної конкуренції у розумінні статті 10-bis Паризької конвенції.

5. Сторони повинні запобігати будь-якому протиправному використанню або такому використанню, яке вводить в оману, або реєстрації назв країн Сторони як торговельних марок, промислових зразків, назв компаній та їх об'єднань або як будь-яких інших назв, що охороняються.

6. Сторони повинні перешкоджати використанню або реєстрації, у тому числі, але без обмеження ними, як торговельних марок або промислового дизайну гербів, прапорів та інших державних або регіональних емблем Сторони Угоди, у спосіб, що не відповідає умовам, викладеним у законах і правилах відповідної Сторони. Такий захист також повинен поширюватися на знаки, які можна сплутати з гербами, прапорами та іншими державними або регіональними емблемами Сторін.

У випадках, коли набуття права інтелектуальної власності відбувається шляхом його надання або реєстрації, Сторони повинні забезпечити, щоб процедури надання або реєстрації були такого самого рівня, як це передбачено в Угоді ТРІПС, зокрема статті 62.

Сторони повинні передбачити у їх відповідному національному законодавстві положення стосовно впровадження прав інтелектуальної власності, що зазначені в статті 1, які повинні бути того самого рівня, як це передбачено в Угоді ТРІПС, зокрема статтями з 41 до 61.

1. Сторони повинні прийняти процедури, що надають можливість власнику прав, який має дійсні підстави підозрювати, що може відбуватися імпорт або експорт товарів, вироблених з порушенням прав інтелектуальної власності, подати заяву у письмовому вигляді до компетентних органів, адміністративних або судових, для призупинення митними органами випуску таких товарів у вільний обіг.

2. Зрозуміло, що не повинно бути зобов'язання застосовувати процедури, викладені в пункті 1, стосовно призупинення випуску у вільний обіг товарів, які випущенні на ринок в іншій країні власником прав або за його згодою.

1. Компетентні органи повинні надати заявнику, що звернувся до них із заявою про призупинення випуску у вільний обіг товарів, вироблених з порушенням прав інтелектуальної власності, та іншим особам, причетним до такого призупинення, можливість інспектувати товари, випуск яких був призупинений або затриманий.

2. При перевірці товарів, компетентні органи можуть брати зразки і згідно з правилами, які діють у відповідній Стороні, передавати їх або надсилати правовласнику на підставі чітко висловленого ним прохання виключно для цілей аналізу та сприяння проведенню відповідної процедури. У випадках, коли це дозволяють обставини, зразки повинні бути повернені після закінчення технічного аналізу, і, де це доречно, перш ніж товари звільнено або їх затримання скасовано. Будь-який аналіз цих зразків повинен здійснюватися під виключну відповідальність правовласника.

Компетентні органи повинні мати повноваження вимагати від заявника задекларувати прийнятність фінансових зобов'язань стосовно причетних осіб та, в обґрунтованих випадках, надати заставу або еквівалентну гарантію, що є достатньою для захисту відповідача і компетентних органів, а також для попередження зловживань. Така застава або еквівалентна гарантія не повинні невиправдано стримувати звернення до цих процедур.

Сторони, визнаючи зростаючу важливість прав інтелектуальної власності як чинника соціального, економічного та культурного розвитку, повинні розширити своє співробітництво у сфері інтелектуальної власності.

Для цілей розділу 6, додатка XV та цього додатка:

a) договір про надання будівельних послуг означає договір, метою якого є реалізація будь-якими засобами цивільних об'єктів або будівельних робіт, на підставі розділу 51 Зведеного Класифікатора продуктів ООН та розділу 45 Єдиного Закупівельного Словника, які внесені до списку індивідуальних зобов'язань країни у додатку XV;

b) дні означає календарні дні;

c) електронні торги означає метод послідовних наближень, що передбачає використання електронних засобів для повідомлення постачальникам нових цін або нових значень для кількісно вимірюваних нецінових елементів тендеру, пов'язаних з критеріями оцінки, або одного й іншого, наслідком чого є ранжування або повторне ранжування тендерів;