Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ

1. Цей додаток стосується заходів, яких уживають Сторони та які впливають на торгівлю фінансовими послугами(1).

(1) "Торгівля фінансовими послугами" повинна тлумачитися згідно з визначенням, яке міститься в підпункті "a, i" статті 3.3 цієї Угоди.

2. Для цілей цього додатка:

a) "фінансовою послугою" є будь-яка послуга фінансового характеру, яку пропонує постачальник фінансових послуг Сторони. Фінансові послуги включають всі страхові послуги, а також послуги, пов'язані зі страхуванням, всі банківські та інші фінансові послуги (крім страхових). Фінансові послуги включають такі види послуг:

Страхові послуги та ті, що пов'язані зі страхуванням

i) пряме страхування (у тому числі спільне страхування):

A) життя;

B) не пов'язане зі страхуванням життя;

ii) перестрахування і передача частини операцій;

iii) страхове посередництво, таке як брокерське та агентське;

iv) допоміжні послуги стосовно страхування, такі як консультаційні, актуарні, оцінка ризику та послуги стосовно врегулювання претензій.

Банківські та інші фінансові послуги (за винятком страхування)

v) прийом від населення депозитів та інших грошових коштів, що належать до сплати;

vi) видача позик всіх видів, у тому числі споживчих позик, позик під заставу, факторинг та фінансування комерційних операцій;

vii) фінансовий лізинг;

viii) усі види послуг стосовно платежів та грошових переказів, у тому числі кредитування, платіжні та дебетові картки, дорожні чеки та банківські векселі;

ix) гарантії та зобов'язання;

x) торгівля за власний рахунок чи за рахунок клієнтів, або на валютній біржі чи на позабіржовому ринку, або іншим таким чином:

A) інструментами грошового ринку (у тому числі чеками, перевідними векселями, депозитними сертифікатами);

B) іноземною валютою;

C) вторинними документами, у тому числі, але не виключно, ф'ючерсами та опціонами;

D) цінними паперами, що стосуються валютних курсів та відсоткових ставок, у тому числі такими, як своп, угоди про строкові курси;

E) цінними паперами, що вільно продаються і купуються;

F) іншими обіговими цінними паперами та фінансовими активами, у тому числі злитками дорогоцінних металів;

xi) участь в емісіях усіх видів цінних паперів, у тому числі гарантування та розміщення у ролі агента (державного або приватного), та надання послуг, що стосуються таких емісій;

xii) брокерські операції на грошовому ринку;

xiii) управління активами, такими як готівка або цінні папери, всі види управління колективними інвестиціями, управління пенсійним фондом, опікунство, депозитарні та трастові послуги;

xiv) ліквідаційні та клірингові послуги стосовно фінансових активів, у тому числі цінні папери, вторинні документи та інші обігові цінні папери;

xv) забезпечення і передача постачальникам інших фінансових послуг фінансової інформації та програмного забезпечення для обробки фінансових даних та іншого відповідного програмного забезпечення;

xvi) консультативні, посередницькі та інші допоміжні фінансові послуги з усіх видів діяльності, перелічених у підпунктах "v"-"xv", у тому числі відомості про позичальників та аналіз з кредитних питань, дослідження та рекомендації з питань інвестицій і портфеля цінних паперів, рекомендації з питань придбання, реорганізації та стратегії підприємств;

b) "постачальник фінансових послуг" означає будь-яку фізичну або юридичну особу Сторони, яка бажає постачати або постачає фінансові послуги, але поняття "постачальник фінансових послуг" не включає державну структуру;

c) "державна структура" означає:

i) уряд, центральний банк, валютні установи Сторони, або структуру, що належить Стороні чи контролюється нею, яка в принципі займається виконанням урядових функцій або діяльністю в інтересах уряду, без уключення структури, яка займається здебільшого наданням фінансових послуг на комерційних умовах; або

ii) приватну структуру, що здійснює функції, які, як правило, виконує центральний банк або валютна установа в період здійснення цих функцій.

d) для цілей підпункту "a, ii" статті 3.3 цієї Угоди "послуги, що поставляються при здійсненні державних функцій" означають таке:

i) види діяльності, здійснювані центральним банком або валютно-фінансовим органом чи іншою державною структурою при проведенні грошової або валютно-курсової політики;

ii) види діяльності, які є частиною встановленої законом системи соціального забезпечення або державних пенсійних програм;

iii) інші види діяльності, здійснювані державною структурою за рахунок або при гарантії чи використанні державних фінансових ресурсів;

e) для цілей підпункту "a, ii" статті 3.3 цієї Угоди, якщо Сторона дозволить будь-які види діяльності, про які йдеться в підпунктах "d, ii" або "d, iii" цього пункту, здійснювати його постачальниками фінансових послуг на умовах конкуренції з державною структурою чи будь-яким постачальником фінансової послуги, термін "послуга" включає такі види діяльності;

f) підпункт "a, ii" статті 3.3 цієї Угоди не застосовується до послуг, що охоплюються цим додатком.

1. Відповідно до умов та визначень, якими встановлюється національний режим, кожна Сторона надає постачальникам фінансових послуг іншої Сторони, заснованим на її території, доступ до платіжних та клірингових систем, якими оперують державні установи, та офіційним засобам фінансування та рефінансування, які є доступними під час нормального ведення звичайного бізнесу. Цим пунктом не надається доступ до позичальника або надзвичайних засобів Сторони.

2. У разі, якщо

a) членство або участь в, або доступ до саморегулюючих органів, бірж або ринків цінних паперів чи ф'ючерсів, клірингових агентств, чи будь-яких інших організацій чи асоціацій вимагається Стороною стосовно постачальників фінансових послуг будь-якої іншої Сторони для надання фінансових послуг так само як і стосовно постачальників фінансових послуг Сторони; або

b) Сторона надає прямо або опосередковано таким особам привілеї чи переваги під час постачання фінансових послуг,

Сторона повинна забезпечити, що такі особи відповідають умовам національного режиму стосовно постачальників фінансових послуг будь-якої іншої Сторони, які є резидентами на її території у секторах, зазначених у цьому Розкладі, та підлягають встановленим умовам та кваліфікаційним вимогам.

1. Кожна Сторона забезпечує регуляторну прозорість у сфері фінансових послуг. Відповідно, Сторони проводять консультації для впровадження об'єктивних і прозорих регуляторних процедур в кожній Стороні, беручи до уваги таке:

a) роботу, яка ведеться Сторонами в ГАТС та інших об'єднаннях, пов'язаних з торгівлею фінансовими послугами, а також

b) важливість регуляторної прозорості, визначених цілей політики, зрозумілих та таких, що постійно проводяться, регуляторних процесів, які повідомляються або іншим доводяться до відома суспільства.

2. Компетентні установи кожної Сторони надають доступ заінтересованим особам до місцевих вимог та процедур для складання заяв, пов'язаних з постачанням фінансових послуг.

3. Якщо вимагається ліцензія для надання фінансових послуг, компетентні установи Сторони повинні надавати відкритий доступ до вимог стосовно отримання такої ліцензії. Період, який зазвичай вимагається для винесення рішення стосовно заяв на отримання ліцензії, повинен бути або:

a) доступним заявнику у відповідь на запит; або

b) загальнодоступним;

або може існувати комбінація двох варіантів.

1. Компетентні установи кожної Сторони оперативно розглядають заяви, пов'язані з наданням фінансових послуг, що подаються постачальниками послуг інших Сторін.

2. Якщо компетентні установи Сторони вимагають додаткову інформацію від заявника для подальшого опрацювання його заяви, вони повідомляють про це заявникові без зайвої затримки.

3. За запитом заявника компетентні установи Сторони без зайвої затримки надають йому інформацію про стан опрацювання його заяви.

4. Компетентні установи кожної Сторони повідомляють заявнику про результати розгляду його заяви одразу після прийняття рішення стосовно такої заяви. У разі, якщо приймається рішення стосовно відхилення заяви, причина відмови повинна повідомлятися заявникові.

5. Якщо вимагається ліцензія на надання фінансових послуг, та якщо заявник виконує всі встановлені вимоги, компетентні установи Сторони видають такому заявнику ліцензію як правило упродовж шести місяців після подання ним заяви, яка вважається завершеним згідно з національним законодавством Сторони.

1. Незалежно від будь-яких інших положень цього розділу, Стороні не забороняється вживати або продовжувати застосовувати обґрунтовані заходи з поміркованих причин, у тому числі такі, що здійснюються для:

a) захисту інвесторів, вкладників, власників страхових полісів, осіб, що заявляють права на страховий поліс, осіб, перед якими постачальник фінансових послуг має фідуціарні зобов'язання, чи будь-яких подібних учасників ринку фінансових послуг; або

b) забезпечення цілісності й стабільності фінансової системи Сторони.

Якщо такі заходи не відповідають положенням цього розділу, вони не можуть застосовуватись як засоби уникнення зобов'язань та обов'язків, які встановлюються цим розділом.

2. Заходи, зазначені в пункті 1, не можуть встановлювати більш обтяжливі вимоги, ніж це передбачено метою, для якої вони застосовуються, або встановлювати приховані обмеження стосовно торгівлі послугами, а також не застосовуються для дискримінації фінансової послуги або постачальників фінансових послуг Сторони порівняно з подібними власними фінансовими послугами або постачальниками фінансових послуг.

3. Кожна Сторона докладає найліпших зусиль для впровадження та застосування на її території "Основних принципів ефективного банківського нагляду" Базельського Комітету, стандартів та принципів Міжнародної організації наглядових органів зі страхування, та "Цілей та принципів регулювання ринків цінних паперів" Міжнародної організації комісій з цінних паперів.

4. Нічого в цій статті не перешкоджає вимагати від Сторони розкривати інформацію, пов'язану з діяльністю та рахунками окремих споживачів чи будь-яку конфіденційну чи виробничу інформацію/інформацію про власність, яка знаходиться у володінні державних установ.

Якщо Сторона визнає шляхом укладання угоди або договору пруденційні заходи не-сторони стосовно визначення того, яким чином застосовуватимуться заходи Сторони, пов'язані з фінансовими послугами, ця Сторона надає можливість іншій Стороні проводити переговори стосовно вступу до такої угоди чи договору, або проводити переговори стосовно укладання подібної угоди чи договору з нею, за обставин еквівалентного регулювання, нагляду, впровадження такого регулювання, та якщо необхідно, процедур, які стосуються обміну інформацією між сторонами угоди або договору. Якщо Сторона встановлює таке визнання самостійно, відповідна можливість для демонстрації, що такі умови існують, надається іншій Стороні.

Жодна Сторона не застосовує заходів, які перешкоджають передачі інформації на або з території Сторони, чи обробці фінансової інформації, у тому числі передачі даних електронними засобами, або, якщо це відповідає правилам імпорту згідно з міжнародними договорами, перешкоджати передачі обладнання, якщо така передача інформації або передача обладнання є необхідними для ведення звичайного бізнесу постачальником фінансових послуг іншої Сторони. Нічого в цій статті не обмежує прав Сторони забезпечувати захист особистих даних, недоторканість приватного життя та конфіденційність особистих записів та рахунків, доки таке право не використовується для невиконання положень цього розділу.

1. Цей додаток застосовується до заходів Сторін, що впливають на торгівлю послугами в сфері телекомунікацій(1). Він не застосовується до заходів Сторін, що стосуються радіо- та телемовлення або кабельного розповсюдження радіо- або телепрограм(2).

(1) Термін "торгівля у сфері телекомунікаційних послуг" слід розуміти згідно з визначенням, що міститься в підпункті "a, i" статті 3.3 цієї Угоди.

(2) Термін "радіо- та телемовлення" повинен бути визначений відповідно до національного законодавства кожної Сторони.

2. Для цілей цього додатка:

a) "телекомунікаційні послуги" означають передачу та прийом електромагнітних сигналів - звуку, зображення та їх будь-яких комбінацій. Сектор телекомунікаційних послуг не охоплює економічну діяльність, що складається з постачання контенту, який потребує телекомунікаційних послуг для його передачі;

b) "регуляторний орган" означає орган або органи, які уповноважені виконувати будь-які регуляторні завдання, визначені у зв'язку з питаннями, згаданими в цьому додатку;

c) "основне оснащення" означає оснащення телекомунікаційних мереж загального користування або послугу, які:

i) постачаються виключно або у переважній більшості єдиним чи обмеженою кількістю постачальників, та

ii) не можуть бути суттєво економічно або технічно замінені для надання певної послуги;

d) "основний постачальник" означає постачальника, який має можливість значно впливати на умови участі (маючи на увазі ціну і постачання) на відповідному ринку телекомунікаційних послуг у результаті:

i) контролю над основним оснащенням; або

ii) використання своєї позиції на ринку.

1. Кожна Сторона забезпечуватиме відповідні заходи для запобігання здійсненню або продовженню антиконкурентної практики постачальниками, які, окремо або разом, є основними постачальниками.

2. Анти-конкурентна практика, про яку йдеться у пункті 1, повинна включати, зокрема:

a) здійснення антиконкурентного перехресного субсидування;

b) використання інформації, отриманої від конкурентів, в антиконкурентних цілях, а також

c) ненадання своєчасно іншим постачальникам послуг технічної інформації стосовно основного оснащення та іншої комерційно важливої інформації, що є необхідною для них для постачання послуг.

1. Ця стаття стосується зв'язку з постачальниками, що надають телекомунікаційні мережі або послуги передачі даних загального використання для того, щоб дозволити користувачам одного постачальника спілкуватися з користувачами іншого постачальника та забезпечити доступ до послуг, що надаються іншим постачальником у разі, якщо взято специфічні зобов'язання.

2. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб основний постачальник надавав взаємоз'єднання в будь-якій технічно можливій точці мережі. Таке взаємоз'єднання надається:

a) на недискримінаційних умовах, з характеристиками (у тому числі технічними стандартами й специфікаціями) та за тарифами і з якістю, що є не менш сприятливими, ніж це передбачено для її власних аналогічних послуг або аналогічних послуг неаффілійованних постачальників послуг, або дочірніх компаній або інших філіалів;

b) своєчасно, на умовах, з характеристиками (у тому числі технічними стандартами й специфікаціями) і за тарифами, що відповідають вартості витрат, та є прозорими, обгрунтованими, враховують економічну доцільність, і достатньо розподіленими таким чином, щоб постачальнику не потрібно було сплачувати за компоненти мережі або обладнання, які йому не потрібні для послуг, що постачаються, а також

c) на вимогу, у точках, додатково до точок закінчення мережі, що пропонуються більшості користувачів, на умовах оплати, що відображає вартість спорудження необхідного додаткового оснащення.

3. Кожна Сторона повинна гарантувати наявність вимоги до основного постачальника дозволяти іншим постачальникам послуг, які мають взаємоз'єдання з таким основним постачальником:

a) розміщати їх обладнання, яке є необхідним для взаємоз'єднання в будівлях основного постачальника; або

b) встановлювати свої кабелі і лінії, які є необхідними для взаємоз'єднання в будівлях, каналах або кабельних тунелях основного постачальника;

де це фізично можливо і де не існує практичної або життєздатної альтернативи для безперешкодного взаємоз'єднання з основним оснащенням основного постачальника.

4. Кожна Сторона повинна гарантувати, що процедури, які застосовуються до переговорів про взаємоз'єднання з основним постачальником, є доступними для громадськості.

5. Кожна Сторона повинна гарантувати, що основні постачальники забезпечують доступність їх угод про взаємоз'єднання для постачальників послуг іншої Сторони, та (або) заздалегідь публікує вихідні пропозиції про взаємоз'єднання, доки вони не стануть доступними для громадськості.

6. Коли постачальники не можуть вирішити спору, що стосуються переговорів стосовно угоди про взаємоз'єднання з основним постачальником протягом обумовленого строку, кожна Сторона повинна забезпечити, щоб постачальники мали змогу звертатися за допомогою до незалежного національного органу, який може бути регуляторним органом у контексті статті 6, для вирішення спорів стосовно відповідних умов і тарифів на взаємоз'єднання в розумні строки. Цей орган повинен визначити умови для взаємоз'єднання відповідно до звичайних принципів управління ринку і сектору стосовно порушеного питання та відповідно до принципів, викладених у цьому додатку. Ця допомога може включати в себе спеціальну погоджувальну процедуру.

1. Кожна сторона має право визначити вид зобов'язання стосовно універсальної послуги, яке вона бажає на себе взяти.

2. Заходи Сторін, що контролюють універсальну послугу, повинні бути прозорими, об'єктивними і недискримінаційними. Вони повинні також бути нейтральними стосовно конкуренції і не повинні бути більш обтяжливими, ніж це необхідно.

1. У випадках, коли потрібна ліцензія на постачання телекомунікаційної послуги, Сторона повинна зробити загальнодоступним таке:

a) умови для такої ліцензії; і

b) період часу, який зазвичай потрібен для прийняття рішення стосовно заяви на ліцензію.

2. За винятком ліцензій, пов'язаних з використанням радіочастотного спектра, якщо ліцензія є необхідною для постачання телекомунікаційної послуги, і, якщо заявлені умови виконано, Сторона надає заявнику ліцензію, як правило, протягом шести місяців після того, як подання заяви вважається завершеним відповідно до законів і нормативних актів такої Сторони.

3. Сторона повинна повідомити заявника про результати розгляду його заявки відразу після прийняття рішення. У разі прийняття рішення про відмову у заяві на ліцензію, Сторона, за вимогою, повинна повідомити заявника стосовно причини відмови.

1. Регуляторний орган кожної Сторони у сфері телекомунікаційних послуг, повинен бути відділений від та не бути підзвітним будь-якому постачальнику телекомунікаційних послуг.

2. Кожна Сторона повинна гарантувати, що рішення її регуляторного органу та процедури, які він застосовує, є неупередженими стосовно всіх учасників ринку.

3. Кожна Сторона повинна забезпечити можливість для постачальників іншої Сторони, на яких вплинули рішення регуляторного органу Сторони, звернутися до незалежного адміністративного органу та (або) суду згідно з законами та нормативними актами цієї Сторони.

4. Кожна Сторона повинна гарантувати, що завдання, які виконують її регуляторні органи, є доступними для громадськості. У випадках, коли завдання визначені для більш ніж одного органу, кожна Сторона повинна забезпечити, щоб відповідні завдання кожного органу були загальнодоступними.

Кожна Сторона повинна гарантувати, що її процедури для розподілу та використання обмежених ресурсів, у тому числі частот, номерів та права проходу, проводяться у об'єктивний, своєчасний, прозорий та недискримінаційний спосіб. Кожна Сторона забезпечує загальнодоступність інформації про поточний стан розподілу частотних смуг.

Доповнення 1 - УКРАЇНА

Доповнення 2 - ІСЛАНДІЯ

Доповнення 3 - ЛІХТЕНШТЕЙН

Доповнення 4 - НОРВЕГІЯ

Доповнення 5 - ШВЕЙЦАРІЯ

Україна

Ісландія