Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012

(a) номінальна сума інструментів, зазначених у статті 484(4), які залишалися випущеними станом на 31 грудня 2012 року;

(b) рахунки премій за акціями, пов'язані з інструментами, зазначеними в пункті (a);

(c) сума інструментів, зазначених у статті 484(4), що станом на 31 грудня 2012 року перевищили ліміти, вказані в національних інструментах транспозиції щодо пункту (a) статті 66(1) і статті 66(1а) Директиви 2006/48/ЄС;

(d) рахунки премій за акціями, пов'язані з інструментами, зазначеними в пункті (c);

(e) номінальна сума інструментів, зазначених у статті 484(4), які були випущені станом на 31 грудня 2012 року, але не кваліфікувалися як інструменти додаткового капіталу першого рівня відповідно до статті 489(4);

(f) рахунки премій за акціями, пов'язані з інструментами, зазначеними в пункті (e).

4. Сума елементів, зазначених у статті 484(5), які повинні кваліфікуватися як елементи капіталу другого рівня, обмежується застосовним відсотком результату віднімання від суми сум, визначених у пунктах (a)-(d) цього параграфа, суми сум, визначених у пунктах (e)-(h) цього параграфа:

(a) номінальна сума інструментів, зазначених у статті 484(5), які залишалися випущеними станом на 31 грудня 2012 року;

(b) рахунки премій за акціями, пов'язані з інструментами, зазначеними в пункті (a);

(c) номінальна сума субординованого позикового капіталу, який залишався випущеним станом на 31 грудня 2012 року, зменшена на суму, що вимагається відповідно до національних інструментів транспозиції щодо пункту (c) статті 64(3) Директиви 2006/48/ЄС;

(d) номінальна сума елементів, зазначених у статті 484(5), інших ніж інструменти та субординований позиковий капітал, зазначені в пунктах (a) та (c) цього параграфа, які були випущені станом на 31 грудня 2012 року;

(e) номінальна сума інструментів і елементів, зазначених у статті 484(5), які бути випущені станом на 31 грудня 2012 року і перевищили ліміти, вказані в національних інструментах транспозиції щодо пункту (a) статті 66(1) Директиви 2006/48/ЄС;

(f) рахунки премій за акціями, пов'язані з інструментами, зазначеними в пункті (e);

(g) номінальна сума інструментів, зазначених у статті 484(5), які були випущені станом на 31 грудня 2012 року і які не кваліфікуються як елементи капіталу другого рівня відповідно до статті 490(4);

(h) рахунки премій за акціями, пов'язані з інструментами, зазначеними в пункті (g).

5. Для цілей цієї статті застосовні відсотки, зазначені в параграфах 2-4, повинні перебувати в межах таких діапазонів:

(a) від 60% до 80% протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року.

(b) від 40% до 70% протягом періоду з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року.

(c) від 20% до 60% протягом періоду з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року;

(d) від 0% до 50% протягом періоду з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року;

(e) від 0% до 40% протягом періоду з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року;

(f) від 0% до 30% протягом періоду з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року;

(g) від 0% до 20% протягом періоду з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року;

(h) від 0% до 10% протягом періоду з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року.

6. Компетентні органи повинні визначити та опублікувати застосовні відсотки в межах діапазонів, визначених у параграфі 5.

1. З 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року, установи можуть, як відступ від статей 51, 52, 62 та 63, вважати елементами, зазначеними у статті 484(4), капітал і пов'язані рахунки премій за акціями, зазначені у статті 484(3), які виключені з елементів основного капіталу першого рівня, тому що вони перевищують застосовний відсоток, визначений у статті 486(2), тією мірою, якою включення такого капіталу і пов'язаних рахунків премій за акціями, не призведе до перевищення ліміту застосовного відсотку, зазначеного у статті 486(3).

2. З 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року, установи можуть, як відступ від статей 51, 52, 62 та 63, вважати зазначені нижче елементи елементами, зазначеними у статті 484(5), тією мірою, якою їх включення не призведе до перевищення ліміту застосовного відсотку, зазначеного у статті 486(4):

(a) капітал і пов'язані рахунки премій за акціями, зазначені у статті 484(3), які виключені з елементів основного капіталу першого рівня, тому що вони перевищують застосовний відсоток, визначений у статті 486(2);

(b) інструменти та пов'язані рахунки премій за акціями, зазначені у статті 484(4), які перевищують застосовний відсоток, визначений у статті 486(3).

3. EBA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення умов, згідно з якими інструменти власних коштів, зазначені у параграфах 1 і 2, вважаються такими, що підпадають під дію статті 486(4) або (5), протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року.

EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 28 липня 2013 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

Елементи, зазначені у статті 484(5), які кваліфікуються як елементи капіталу другого рівня, зазначені у статті 484(5) або у статті 486(4), підпадають під дію вимог, встановлених у статті 64.

1. З 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року інструменти, зазначені у статті 484(4), в умови яких включені кол-опціон і стимул до їх погашення установою, як відступ від статті 51 і 52, підпадають під дію цієї статті.

2. Інструменти повинні кваліфікуватися як інструменти додаткового капіталу першого рівня, якщо виконуються такі умови:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення тільки до 01 січня 2013 року;

(b) установа не виконала кол-опціон;

(c) умови, встановлені у статті 52, виконуються з 01 січня 2013 року.

3. Інструменти повинні кваліфікуватися як інструменти додаткового капіталу першого рівня та обліковуватися за меншою вартістю згідно зі статтею 484(4) до дати їх фактичного погашення, а потому - як елементи додаткового капіталу першого рівня без ліміту, за умови, що:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення тільки 01 січня 2013 року або пізніше;

(b) установа не використала право вимагати виконання на дату настання ефективного строку погашення інструментів;

(c) умови, встановлені у статті 52, виконуються з дати фактичного погашення інструментів.

4. Інструменти не повинні кваліфікуватися як інструменти додаткового капіталу першого рівня та підпадати під дію статті 484(4) з 01 січня 2014 року, якщо виконуються такі умови:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення в період між 31 грудня 2011 року і 01 січня 2013 року;

(b) установа не використала право вимагати виконання на дату настання ефективного строку погашення інструментів;

(c) умови, встановлені у статті 52, не виконуються з дати фактичного погашення інструментів.

5. Інструменти повинні кваліфікуватися як інструменти додаткового капіталу першого рівня та обліковуватися за меншою вартістю згідно зі статтею 484(4) до дати їх фактичного погашення і не повинні кваліфікуватися як інструменти додаткового капіталу першого рівня потому, якщо виконуються такі умови:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення 01 січня 2013 року або пізніше;

(b) установа не використала право вимагати виконання на дату настання ефективного строку погашення інструментів;

(c) умови, встановлені у статті 52, не виконуються з дати фактичного погашення інструментів.

6. Інструменти повинні кваліфікуватися як інструменти додаткового капіталу першого рівня згідно зі статтею 484(4), якщо виконуються такі умови:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення тільки до 31 грудня 2011 року (включно);

(b) установа не використала право вимагати виконання на дату настання ефективного строку погашення інструментів;

(c) умови, встановлені у статті 52, не були виконані з дати фактичного погашення інструментів.

1. Як відступ відстатей 62 і 63, у період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року, елементи. зазначені у статті 484(5), які відповідали критеріям згідно з національними інструментами транспозиції щодо пункту (f) або (h) статті 57 Директиви 2006/48/ЄС і в умови яких включені кол-опціон і стимул до їх погашення установою, підпадають під дію цієї статті.

2. Елементи повинні кваліфікуватися як інструменти капіталу другого рівня за умови, що:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення тільки до 01 січня 2013 року;

(b) установа не виконала кол-опціон;

(c) з 01 січня 2013 року виконуються умови, встановлені у статті 63.

3. Елементи повинні кваліфікуватися як елементи капіталу другого рівня згідно зі статтею 484(5) до дати їх фактичного погашення, а потому - як елементи капіталу другого рівня без ліміту в разі виконання таких умов:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення тільки 01 січня 2013 року або пізніше;

(b) установа не використала право вимагати виконання на дату настання ефективного строку погашення позицій;

(c) умови, встановлені у статті 63, виконуються з дати фактичного погашення елементів.

4. Елементи не повинні кваліфікуватися як елементи капіталу другого рівня з 01 січня 2014 року, якщо виконуються такі умови:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення тільки в період між 31 грудня 2011 року і 01 січня 2013 року;

(b) установа не використала право вимагати виконання на дату настання ефективного строку погашення позицій;

(c) умови, встановлені у статті 63, не виконуються з дати фактичного погашення елементів.

5. Елементи повинні кваліфікуватися як елементи капіталу другого рівня та обліковуватися за меншою вартістю згідно зі статтею 484(5) до дати їх фактичного погашення і не повинні кваліфікуватися як елементи капіталу другого рівня потому, якщо:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення 01 січня 2013 року або пізніше;

(b) установа не виконала кол-опціон станом на дату їх фактичного погашення;

(c) умови, визначені у статті 63, не виконуються з дати фактичного погашення елементів.

6. Елементи повинні кваліфікуватися як елементи капіталу другого рівня згідно зі статтею 484(5), якщо:

(a) установа могла виконати кол-опціон зі стимулом до погашення тільки до 31 грудня 2011 року (включно);

(b) установа не використала право вимагати виконання на дату настання ефективного строку погашення позицій;

(c) умови, встановлені у статті 63, не виконуються з дати фактичного погашення елементів.

Для цілей статей 489 і 490 дата фактичного погашення визначається таким чином:

(a) для елементів, зазначених у параграфах 3 і 5 вказаних статей - дата першого кол-опціону зі стимулом до погашення, що настає 01 січня 2013 року або пізніше;

(b) для елементів, зазначених у параграфі 4 вказаних статей - дата першого кол-опціону зі стимулом до погашення, що настає в період між 31 грудня 2011 року і 01 січня 2013 року;

(c) для елементів, зазначених у параграфі 6 вказаних статей - дата першого кол-опціону зі стимулом до погашення до 31 грудня 2011 року.

1. Установи повинні застосовувати цю статтю протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року.

2. З 01 січня 2014 року до 31 грудня 2015 року установи повинні розкрити інформацію про те, наскільки розмір основного капіталу першого рівня та капіталу першого рівня перевищує вимоги, встановлені у статті 465.

3. З 01 січня 2014 року до 31 грудня 2017 року установи повинні розкрити таку додаткову інформацію про їхні власні кошти:

(a) характер та вплив на основний капітал першого рівня, додатковий капітал першого рівня, капітал другого рівня та власні кошти окремих фільтрів та вирахувань, які застосовуються відповідно до статей 467-470, 474, 476 і 479;

(b) суми часток меншості та інструментів додаткового капіталу першого рівня та капіталу другого рівня, а також пов'язаний нерозподілений прибуток і рахунок премій за акціями, які випущені дочірніми компаніями і які включені до консолідованого основного капіталу першого рівня, додаткового капіталу першого рівня, капіталу другого рівня та власних коштів згідно з главою 1(4);

(c) вплив на основний капітал першого рівня, додатковий капітал першого рівня, капітал другого рівня та власні кошти окремих фільтрів та вирахувань, які застосовуються відповідно до статті 481;

(d) характер і сума елементів, які кваліфікуються як елементи основного капіталу першого рівня, елементи капіталу першого рівня та елементи капіталу другого рівня внаслідок застосування відступів, зазначених у секції 2 глави 2.

4. З 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року установи повинні розкрити суму інструментів, які кваліфікуються як інструменти основного капіталу першого рівня, інструменти додаткового капіталу першого рівня та інструменти капіталу другого рівня внаслідок застосування статті 484.

5. EBA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення єдиних шаблонів для розкриття інформації згідно із цією статтею. Шаблони повинні включати елементи, зазначені в пунктах (a), (b), (d) та (e) статті 437(1), зі змінами, внесеними главами 1 та 2 цього розділу.

EBA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 28 липня 2013 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

1. До 26 червня 2021 року положення про великі експозиції, як встановлено у статтях 387-403 цього Регламенту, не застосовуються до інвестиційних фірм, основна діяльність яких полягає виключно в наданні інвестиційних послуг або здійсненні інвестиційної діяльності щодо фінансових інструментів, визначених у пунктах (5), (6), (7), (9), (10) та (11) секції С додатка I до Директиви 2014/65/ЄС, і до яких станом на 31 грудня 2006 року не застосовувалася Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС (- 30).

3. Як відступ від статті 400(2) і (3), держави-члени можуть, протягом перехідного періоду до набуття чинності будь-яким правовим актом після перегляду згідно зі статтею 507, але не пізніше 31 грудня 2028 року, повністю або частково звільнити такі експозиції від застосування статті 395(1):

(a) облігації з покриттям, які підпадають під дію статті 129(1), (3) і (6);

(b) статті активів, які являють собою вимоги до регіональних урядів або місцевих органів держав-членів, де таким вимогам була би присвоєна вага ризику 20% згідно з главою 2 розділу II частини третьої, а також інші експозиції до таких регіональних урядів або місцевих органів чи гарантовані ними, вимогам за якими була би присвоєна вага ризику 20% згідно з главою 2 розділу II частини третьої;

(c) експозиції, у тому числі участь або інші види володіння, взяті на себе установою до її материнської компанії, до інших дочірніх компаній такої материнської компанії або до власних дочірніх компаній і істотних часток участі, якщо такі експозиції охоплюються наглядом на консолідованій основі, під який підпадає сама установа згідно із цим Регламентом, Директивою 2002/87/ЄС або чинними еквівалентними стандартами у третій країні; експозиції, які не відповідають таким критеріям, незалежно від того, чи вони звільнені від застосування статті 395(1) цього Регламенту, вважаються експозиціями до третьої особи;

(d) статті активів, які являють собою вимоги та інші експозиції, у тому числі участь та інші види володіння, до регіональних або центральних кредитних установ, з якими кредитна установа входить у мережу згідно з положеннями права або законодавства і які відповідають, згідно з такими положеннями, за готівкові клірингові операції в такій мережі;

(e) статті активів, які являють собою вимоги та інші експозиції до кредитних установ, взяті на себе кредитними установами, одна з яких здійснює діяльність на неконкурентній основі та надає або гарантує позики згідно із законодавчими програмами або її установленими документами для сприяння розвитку конкретних секторів економіки в рамках певної форми урядового нагляду та обмежень на користування позиками, за умови, що відповідні експозиції виникають із таких позик, переданих бенефіціарам через кредитні установи, або з гарантій за такими позиками;

(f) статті активів, які являють собою вимоги та інші експозиції установ, за умови, що такі експозиції не є власними коштами відповідної установи, не тривають довше ніж протягом наступного робочого дня і не деноміновані в основній торговельній валюті;

(g) статті активів, які являють собою вимоги до центральних банків у формі необхідних мінімальних резервів, утримуваних у таких банках, які деноміновані у їхніх національних валютах;

(h) статті активів, які являють собою вимоги до центральних урядів у формі встановлених законом вимог до ліквідності, що утримуються в державних цінних паперах, які деноміновані та фінансовані в їхніх національних валютах, за умови, що, за розсудом компетентного органу, кредитна оцінка таких центральних урядів, присвоєна призначеною установою зовнішнього кредитного оцінювання, еквівалента інвестиційному класу;

(i) 50% середньо-/ низькоризикових позабалансових документарних акредитивів і середньо-/ низькоризикових позабалансових невикористаних кредитних ліній, зазначених у додатку I, які підпадають під дію угоди з компетентними органами, 80% гарантій, інших ніж гарантії за позиками, які мають правову або регуляторну основу та надаються учасникам схемами взаємного гарантування, що мають статус кредитних установ;

(j) гарантії, які вимагаються законом і використовуються при виплаті іпотеки, що фінансується шляхом випуску іпотечних облігацій, позичальнику за іпотекою до остаточної реєстрації іпотеки у земельному реєстрі, за умови, що гарантія не використовується для зниження ризику при розрахуванні сум зважених на ризик експозицій;

(k) статті активів, які являють собою вимоги та інші експозиції до визнаних бірж.

4. Як відступ від статті 395(1), компетентні органи можуть дозволити установам набути будь-яку з експозицій, зазначених у параграфі 5 цієї статті, що відповідає умовам, визначеним у параграфі 6 цієї статті, до досягнення таких лімітів:

(a) 100% капіталу першого рівня установи до 31 грудня 2018 року;

(b) 75% капіталу першого рівня установи до 31 грудня 2019 року;

(c) 50% капіталу першого рівня установи до 31 грудня 2020 року;

Ліміти, зазначені у пунктах (a), (b) і (c) першого підпараграфа, застосовуються до значень вартості експозицій після врахування ефекту пом'якшення кредитного ризику згідно зі статтями 399-403.

5. Перехідні умови, визначені у параграфі 4, застосовуються до таких експозицій:

(a) статті активів, що являють собою вимоги до центральних урядів, центральних банків або установ публічного сектора держав-членів;

(b) статті активів, що являють собою вимоги, явно гарантовані центральними урядами, центральними банками або установами публічного сектора держав-членів;

(c) інші експозиції до центральних урядів, центральних банків або установ публічного сектора держав-членів або гарантовані ними;

(d) статті активів, що являють собою вимоги до регіональних урядів або місцевих органів держав-членів, які вважаються експозиціями до центральних урядів відповідно до статті 115(2);

(e) інші експозиції до регіональних урядів або місцевих органів держав-членів або гарантовані ними, які вважаються експозиціями до центральних урядів відповідно до статті 115(2).

Для цілей пунктів (a), (b) і (c) першого підпараграфа перехідні умови, визначені у параграфі 4 цієї статті, застосовуються лише до статей активів та інших експозицій до установ публічного сектора або гарантованих ними, які вважаються експозиціями до центральних урядів, регіональних урядів або місцевих органів згідно зі статтею 116(4). Якщо статті активів та інші експозиції до установ публічного сектора або гарантовані ними вважаються експозиціями до регіональних урядів або місцевих органів згідно зі статтею 116(4), перехідні умови, визначені в параграфі 4 цієї статті, застосовуються, тільки коли експозиції до таких регіональних урядів або місцевих органів вважаються експозиціями до центральних урядів згідно зі статтею 115(2).

6. Перехідні положення, визначені у параграфі 4 цієї статті, застосовуються, тільки якщо експозиція, зазначена в параграфі 5 цієї статті, відповідає всім таким умовам:

(a) експозиції була би присвоєна вага ризику 0% згідно з редакцією статті 495(2), яка була чинною станом на 31 грудня 2017 року;

(b) експозиція була набута 12 грудня 2017 року або пізніше.

7. Експозиція, зазначена в параграфі 5 цієї статті, яка була набута після 12 грудня 2017 року і якій була присвоєна вага ризику 0% станом на 31 грудня 2017 року згідно зі статтею 495(2), звільняється від застосування статті 395(1).

1. Як відступ від статті 92a, з 27 червня 2019 року до31 грудня 2021року, установи, ідентифіковані як суб'єкти врегулювання, що є глобальними системно важливими установами, повинні на постійній основі відповідати зазначеними нижче вимогам до власних коштів і прийнятних зобов'язань:

(a) заснований на ризику коефіцієнт достатності капіталу 16%, що представляє власні кошти та прийнятні зобов'язання установи, виражені як відсоток загальної суми ризик-експозиції, обчисленої відповідно до статті 92(3) та (4);

(b) не заснований на ризику коефіцієнт достатності капіталу 6%, що представляє власні кошти та прийнятні зобов'язання установи, виражені як відсоток загальної величини експозиції, зазначеної у статті 429(4).

2. Як відступ від статті 72b(3), з 27 червня 2019 року до 31 грудня 2021 року, обсяг, у якому інструменти прийнятних зобов'язань, зазначені у статті 72b(3), можуть бути включені до елементів прийнятних зобов'язань, становить 2,5%загальної суми ризик-експозиції, розрахованої згідно зі статтею 92(3) і (4).

3. Як відступ від статті 72b(3), доки орган з врегулювання не оцінить вперше відповідність умові, визначеній у пункті (c) зазначеного параграфа, зобов'язання повинні кваліфікуватися як інструменти прийнятних зобов'язань до агрегованої суми, що не перевищує, до 31 грудня 2021 року, 2,5% та, після зазначеної дати, 3,5% загальної суми ризик-експозиції, розрахованої згідно зі статтею 92(3) та (4), за умови, що вони відповідають вимогам, встановленим у пунктах (a) і (b) статті 72b(3).

1. Як відступ від статті 52, інструменти капіталу, не випущені безпосередньо установою, кваліфікуються як інструменти додаткового капіталу першого рівня до 31 грудня 2021 року, тільки якщо виконані усі зазначені нижче умови:

(a) умови, визначені у статті 52(1), за винятком умови, що вимагає, щоб інструменти були безпосередньо випущені установою;

(b) випуск інструментів здійснюється через суб'єкта, включеного до консолідації відповідно до глави 2 розділу II частини першої;

(c) прибуток негайно доступний установі без обмеження та у формі, що відповідає умовам, визначеним у цьому параграфі.

2. Як відступ від статті 63, інструменти капіталу, не випущені безпосередньо установою, кваліфікуються як інструменти капіталу другого рівня до 31 грудня 2021 року, тільки якщо виконані усі зазначені нижче умови:

(a) умови, визначені у статті 63, за винятком умови, що вимагає, щоб інструменти були безпосередньо випущені установою;

(b) випуск інструментів здійснюється через суб'єкта, включеного до консолідації відповідно до глави 2 розділу II частини першої;

(c) прибуток негайно доступний установі без обмеження та у формі, що відповідає умовам, визначеним у цьому параграфі.

1. Як відступ від статей 51 та 52, інструменти, випущені до 27 червня 2019 року, кваліфікуються як інструменти додаткового капіталу першого рівня не пізніше ніж до 28 червня 2025 року, якщо вони відповідають умовам, визначеним у статтях 51 і 52, за винятком умов, зазначених у пунктах (p), (q) і (r) статті 52(1).

2. Як відступ від статей 62 та 63, інструменти, випущені до 27 червня 2019 року, кваліфікуються як інструменти капіталу другого рівня не пізніше ніж до 28 червня 2025 року, якщо вони відповідають умовам, визначеним у статтях 62 і 63, за винятком умов, зазначених у пунктах (n), (o) та (p) статті 63.

3. Як відступ від пункту (a) статті 72a(1), зобов'язання, випущені до 27 червня 2019 року кваліфікуються як інструменти прийнятних зобов'язань, якщо вони відповідають умовам, визначеним у статті 72b, за винятком умов, зазначених у пункті (b)(ii) та пунктах (f)-(m) статті 72b(2).

Як відступ від статті 270, установа-оригінатор може розраховувати суми зважених на ризик експозицій стосовно позиції сек'юритизації вищої пріоритетності згідно зі статтями 260, 262 або 264, якщо застосовно, у разі виконання обох таких умов:

(a) сек'юритизація була випущена до 09 квітня 2021 року;

(b) станом на 08 квітня 2021 року сек'юритизація відповідала умовам, встановленим у статті 270, у редакції, застосовній станом на зазначену дату.

1. До 31 грудня 2017 року компетентні органи можуть, як відступ від глави 3 частини третьої, звільнити від застосування підходу на основі внутрішніх рейтингів певні категорії експозицій власного капіталу, утримуваних установами та дочірніми компаніями ЄС установ у відповідній державі-члені станом на 31 грудня 2007 року. Компетентний орган повинен опублікувати категорії експозицій власного капіталу, до яких застосовується зазначений підхід згідно зі статтею 143 Директиви 2013/36/ЄС.

Звільнена позиція повинна оцінюватися як кількість акцій станом на 31 грудня 2007 року та будь-яка додаткова частка, яка виникає безпосередньо в результаті володіння такими частками участі, якщо вони не збільшують пропорційну частку власності у портфельній компанії.

Якщо набуття збільшує пропорційну частку власності у певній частці участі, частина частки участі, яка становить перевищення, не підлягає звільненню. Звільнення також не застосовується до часток участі, які спочатку підлягали звільненню, але були продані, а потім були знову викуплені.

Експозиції власного капіталу, які підпадають під дію цього положення, підпадають під дію вимог до капіталу, розрахованих згідно зі стандартизованим підходом відповідно до глави 2 розділу II частини третьої, і вимог, визначених у розділі IV частини третьої, залежно від випадку.

Компетентні органи повинні повідомити Комісію та EBA про імплементацію цього параграфа.

3. EBA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення умов, згідно з якими компетентні органи надають звільнення, зазначене в параграфі 1

EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 30 червня 2014 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

1. Якщо центральний контрагент третьої країни подає заяву про визнання згідно зі статтею 25 Регламенту (ЄС) № 648/2012, установи можуть вважати такого центрального контрагента кваліфікованим центральним контрагентом з дати подання ним заяви про визнання до ESMA до однієї із зазначених нижче дат:

(a) якщо Комісія вже ухвалила імплементаційний акт, зазначений у статті 25(6) Регламенту (ЄС) № 648/2012 стосовно третьої країни, у якій має осідок центральний контрагент, і цей імплементаційний акт набув чинності, - через два роки після дати подання заяви;

(b) якщо Комісія ще не ухвалила імплементаційний акт, зазначений у статті 25(6) Регламенту (ЄС) № 648/2012 стосовно третьої країни, у якій має осідок центральний контрагент, або цей імплементаційний акт ще не набув чинності, - до тієї із зазначених нижче дат, яка настане раніше:

(i) через два роки після набуття чинності імплементаційним актом;

(ii) для центральних контрагентів, які подали заяву після 27 червня 2019 року - через два роки з дати подання заяви;

(iii) для центральних контрагентів, які подали заяву до 27 червня 2019 року - до 28 червня 2021 року.

2. До спливу кінцевого строку, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, якщо центральний контрагент, зазначений у вказаному параграфі, не має фонду забезпечення у разі дефолту і не має юридично зобов'язальної угоди зі учасниками клірингу, що дозволяє йому використовувати всю або частину початкової маржі, отриманої від учасників клірингу, так ніби це попередньо фінансовані внески, установа повинна замінити формулу для розрахування вимоги до власних коштів у статті 308(2) такою формулою:

див. зображення

де:

3. За виняткових обставин, коли це необхідно та пропорційно для уникнення порушення роботи міжнародних фінансових ринків, Комісія може ухвалити, за допомогою імплементаційних актів і згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 464(2), рішення про одноразове продовження, на 12 місяців, строку дії перехідних положень, визначених у параграфі 1 цієї статті.

До 26 червня 2021 року положення про вимоги до власних коштів, як визначено у цьому Регламенті, не застосовуються до інвестиційних фірм, основна діяльність яких полягає виключно в наданні інвестиційних послуг або здійсненні інвестиційної діяльності щодо фінансових інструментів, визначених у пунктах (5), (6), (7), (9), (10) та (11) секції С додатка I до Директиви 2014/65/ЄС, і до яких станом на 31 грудня 2006 року не застосовувалася Директива 2004/39/ЄС.

1. Як відступ від статей 429 та 430, протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року установи повинні розраховувати та звітувати про коефіцієнт левериджу з використанням зазначеного нижче в якості величини капіталу:

(a) капітал першого рівня;

(b) капітал першого рівня згідно з відступами, встановленими у главах 1 і 2 цього розділу.

2. Як відступ від статті 451(1), установи можуть вирішувати, чи розкривати інформацію про коефіцієнт левериджу на основі тільки одного або обох означень величини капіталу, зазначених у пунктах (a) та (b) параграфа 1 цієї статті. Якщо установи змінюють своє рішення щодо того, який коефіцієнт левериджу розкривати, перше розкриття інформації після такої зміни повинне містити звірення інформації про всі коефіцієнти левериджу, розкриті до моменту зміни.

1. Як відступ від пункту (a) статті 181(1), установа може скоригувати свої оцінки втрат у разі дефолту шляхом повної або часткової компенсації впливу масштабних відчужень дефолтних експозицій за реалізованими втратами у разі дефолту до досягнення різниці між середніми оціночними втратами у разі дефолту для порівнянних дефолтних експозицій, які не були остаточно ліквідовані, і середніми реалізованими втратами у разі дефолту, у тому числі на основі втрат, реалізованих внаслідок масштабних відчужень, якщо виконані всі такі умови:

(a) установа повідомила компетентний орган про план, у якому визначені масштаб, склад і дати відчуження дефолтних експозицій;

(b) дати відчуження дефолтних експозиції настають після 23 листопада 2016 року, але не пізніше ніж 28 червня 2022 року;

(c) сукупна сума дефолтних експозицій, відчужених з дати першого відчуження згідно з планом, зазначеним у пункті (a), перевищила 20% непогашеної суми усіх дефолтних експозицій станом на дату першого відчуження, зазначену в пунктах (a) і (b).

Коригування, зазначене в першому підпараграфі, може здійснюватися лише до 28 червня 2022 року, і його вплив може тривати, доки відповідні експозиції включені до власних оцінок втрат у разі дефолту установи.

2. Установи повинні невідкладно повідомити компетентний орган про виконання умови, визначеної в пункті (c) параграфа 1.

1. Як відступ від статті 114(2), до 31 грудня 2024 року до експозицій до центральних урядів і центральних банків держав-членів, якщо такі експозиції деноміновані та фінансовані у національній валюті іншої держави-члена, застосовуються такі положення:

(a) до 31 грудня 2022 року вага ризику, що застосовується до вартості експозицій, повинна становити 0% від ваги ризику, присвоєної таким експозиціям згідно зі статтею 114(2);

(b) у 2023 році вага ризику, що застосовується до вартості експозицій, повинна становити 20% від ваги ризику, присвоєної таким експозиціям згідно зі статтею 114(2);

(c) у 2024 році вага ризику, що застосовується до вартості експозицій, повинна становити 50% від ваги ризику, присвоєної таким експозиціям згідно зі статтею 114(2).

2. Як відступ від статей 395(1) та 493(4), компетентні органи можуть дозволити установам набувати експозицій, зазначених у параграфі 1 цієї статті, до досягнення таких лімітів:

(a) 100% капіталу першого рівня установи до 31 грудня 2023 року;

(b) 75% капіталу першого рівня установи в період з 01 січня до 31 грудня 2024 року;

(c) 50% капіталу першого рівня установи з 01 січня до 31 грудня 2025 року.

Ліміти, зазначені у пунктах (a), (b) і (c) першого підпараграфа цього параграфа, застосовуються до значень вартості експозицій після врахування ефекту пом'якшення кредитного ризику згідно зі статтями 399-403.

3. Як відступ від пункту (ii) пункту (d) статті 150(1), після отримання попереднього дозволу від компетентних органів і відповідно до умов, встановлених у статті 150, установи також можуть застосовувати стандартизований підхід до експозицій до центральних урядів і центральних банків, якщо таким експозиціям присвоєна вага ризику 0% згідно з параграфом 1 цієї статті.

1. Як відступ від статті 429(4), до 27 червня 2021 року установа може виключати із загальної величини експозиції зазначені нижче експозиції до центрального банку установи відповідно до умов, визначених у параграфах 2 і 3 цієї статті:

(a) монети та банкноти, що є законною валютою в юрисдикції центрального банку;

(b) активи, що являють собою вимоги до центрального банку, включаючи резерви, утримувані в центральному банку.

Сума, виключена установою, не повинна перевищувати середньоденну суму експозицій, зазначених у пунктах (a) та (b) першого підпараграфа, за останній повний період утримання резервів центрального банку установи.

2. Установа може виключити експозиції, зазначені в параграфі 1, якщо компетентний орган установи визначив, після консультацій із відповідним центральним банком, і публічно заявив, що існують виняткові обставини, які вимагають виключення, щоб полегшити реалізацію грошово-кредитних політик.

Експозиції, які підлягають виключенню згідно з параграфом 1, повинні відповідати обом таким умовам:

(a) вони деноміновані в тій самій валюті, що й депозити, прийняті установою;

(b) їхній середній строк погашення незначно перевищує середній строк дії депозитів, прийнятих установою.

Установа, яка виключає експозиції до свого центрального банку із загальної величини експозиції відповідно до параграфа 1, також повинна розкрити інформацію про коефіцієнт левериджу, який би вона мала, якби не виключила такі експозиції.

Як відступ від статті 366(3), компетентні органи можуть, за виняткових обставин і в окремих випадках, дозволяти установам виключати перевищення, зафіксовані в результаті тестування установою на історичних даних гіпотетичних або фактичних змін при розрахуванні надбавки, визначеної у статті 366(3), за умови, що такі перевищення не виникають із недоліків внутрішньої моделі що вони мали місце в період між 01 січня 2020 року і 31 грудня 2021 року.

1. Як відступ від статті 429(4), до 27 червня 2021 року установи можуть розраховувати вартість експозиції за купівлями та продажами на стандартних умовах, які очікують розрахунку, відповідно до параграфів 2, 3 та 4 цієї статті.

2. Установи повинні розглядати грошові кошти, пов'язані з продажами на стандартних умовах, і цінні папери, пов'язані з купівлями на стандартних умовах, які залишаються на балансі до дати розрахунку, як активи відповідно до пункту (a)статті 429(4).

3. Установи, які, згідно із застосовною системою бухгалтерського обліку, застосовують облік за датою операції до купівель і продажів на стандартних умовах, які очікують розрахунку, повинні скасувати будь-який взаємозалік між грошовою дебіторською заборгованістю за продажами на стандартних умовах, що очікують розрахунку, і грошовою кредиторською заборгованістю за купівлями на стандартних умовах, що очікують розрахунку, дозволений в рамках такої системи бухгалтерського обліку. Після скасування установами бухгалтерського взаємозаліку вони можуть здійснити взаємозалік між такою грошовою дебіторською і кредиторською заборгованістю, якщо розрахунки за пов'язаними купівлями та продажами на стандартних умовах здійснюються за принципом "постачання проти платежу".

4. Установи, які, згідно із застосовною системою бухгалтерського обліку, застосовують облік за датою розрахунку до купівель і продажів на стандартних умовах, які очікують розрахунку, повинні включити до загальної величини експозиції повну номінальну вартість зобов'язань з оплати, пов'язаних із купівлями на стандартних умовах.

Установи можуть здійснити взаємозалік між повною номінальною вартістю зобов'язань з оплати, пов'язаних із купівлями на стандартних умовах, і номінальною вартістю грошової дебіторської заборгованості, пов'язаної з продажами на стандартних умовах, що очікують розрахунку, у разі виконання обох зазначених нижче умов:

(a) розрахунки за купівлями та продажами на стандартних умовах здійснюються за принципом "постачання проти платежу";

(b) придбані та продані фінансові активи, пов'язані з грошовою кредиторською та дебіторською заборгованістю, оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток та включаються до торгового портфеля установи.

5. Для цілей цієї статті "купівля або продаж на стандартних умовах" означає купівлю або продаж цінного паперу за договором, умови якого вимагають передати цінний папір протягом періоду, що, у загальному, встановлений правом або звичаєм на відповідному торговельному майданчику.

1. Установи повинні коригувати суми зважених на ризик експозицій для недефолтних експозицій до МСП (RWEA), які розраховуються згідно з главою 2 або 3 розділу II частини третьої, якщо застосовно, за такою формулою:

див. зображення

де:

2. Для цілей цієї статті:

(a) експозиція до МСП повинна бути включена до класів роздрібних експозицій, експозицій до корпоративних суб'єктів або експозицій забезпечених іпотеками нерухомого майна;

(b) МСП визначається згідно з Рекомендацією Комісії 2003/361/ЄС (- 31); з-поміж критерії, вказаних у статті 2 додатка до зазначеної Рекомендації, необхідно враховувати тільки річний оборот;

(c) установи повинні вжити обґрунтованих заходів для правильного визначення E* та отримання інформації, що вимагається відповідно до пункту (b).

1. Вимоги до власних коштів для покриття кредитного ризику, розраховані відповідно до розділу II частини III, необхідно помножити на коефіцієнт 0,75 за умови, що експозиція відповідає всім наведеним нижче критеріям:

(a) експозиція входить до класу корпоративних експозицій або до класу експозицій за спеціалізованим кредитуванням, за винятком дефолтних експозицій;

(b) це експозиція до суб'єкта, який був спеціально створений для фінансування або експлуатації фізичних конструкцій або об'єктів, систем і мереж, які надають або підтримують базові публічні послуги;

(c) джерело виплати зобов'язання представлене не менше ніж на дві третини його суми доходом, отриманим від активів, що їх фінансують, а не незалежною спроможністю ширшого комерційного підприємства, або субсидіями, грантами чи фінансуванням, наданими одним або більше суб'єктів, зазначених у пунктах (b)(i) та (b)(ii) параграфа 2;

(d) боржник може виконати свої фінансові зобов'язання навіть за надзвичайно стресових умов, які стосуються ризику проекту;

(e) грошові потоки, створені боржником, є передбачуваними та покривають усі майбутні виплати за позикою протягом строку дії позики;

(f) ризик рефінансування експозиції низький або адекватно пом'якшений з урахуванням будь-яких субсидій, грантів або фінансування, наданих одним або більше суб'єктів, зазначених у пунктах (b)(i) та (b)(ii) параграфа 2;

(g) договірні угоди забезпечують кредиторам високий ступінь захисту, зокрема:

(i) якщо доходи боржника не фінансуються за рахунок платежів від великої кількості користувачів, договірні угоди повинні включати положення, які ефективно захищають кредиторів від втрат, що виникають унаслідок припинення проекту стороною, яка погоджується придбати товари чи послуги, надані боржником;

(ii) боржник має достатній резервний капітал, повністю фінансований за рахунок грошових коштів або інших фінансових механізмів з гарантами з високим рейтингом для покриття потреб у надзвичайному фінансуванні та оборотному капіталі протягом строку дії активів, зазначених у пункті (b) цього параграфа;

(iii) кредитори мають значний ступінь контролю над активами та доходами, отриманими боржником;

(iv) кредитори користуються, в обсязі, дозволеному застосовним правом, забезпеченням в активах і договорах, які мають надзвичайно важливе значення для інфраструктурної діяльності, або мають альтернативні механізми для забезпечення своєї позиції;

(v) власний капітал передається в заставу кредиторам, щоб вони могли отримати контроль над суб'єктом у разі дефолту;

(vi) обмежується використання чистих операційних грошових потоків після здійснення обов'язкових платежів за проектом для цілей, інших ніж обслуговування боргових зобов'язань;

(vii) існують договірні обмеження можливості боржника здійснювати діяльність, яка може завдати шкоди позикодавцям, у тому числі обмеження, згідно з яким новий борг не може бути виданий без згоди наявних надавачів боргового фінансування;

(h) зобов'язання має вищу пріоритетність над усіма іншими вимогами, за винятком вимог за законом і вимог контрагентів за деривативами;

(i) якщо боржник перебуває на стадії будівництва, інвестор у власний капітал, повинен відповідати наведеним нижче критеріям або, у випадку більше одного інвестора у власний капітал, уся група інвесторів у власний капітал повинна відповідати таким критеріям:

(i) інвестори у власний капітал, мають досвід успішного нагляду за інфраструктурними проектами, фінансову стійкість та відповідні експертні знання;

(ii) інвестори у власний капітал мають низький ризик дефолту, або існує низький ризик істотних втрат для боржника в результаті їх дефолту;

(iii) існують належні механізми узгодження інтересів інвесторів у власний капітал з інтересами позикодавцям;

(j) боржник має належні гарантії для забезпечення завершення проекту відповідно до узгодженої специфікації, бюджету або дати завершення; у тому числі надійні гарантії завершення або залучення досвідченого будівельника та належні договірні положення щодо оціночної неустойки;

(k) якщо операційні ризики є істотними, здійснюється належне управління такими ризиками;