Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012

(b) для установ, які підпадають під дію Регламенту (ЄС) № 575/2013, групи неттінгу збігаються з тими, що визначені в розділі II частини третьої зазначеного Регламенту;

(c) при розрахуванні значень, зазначених у пункті (a), центральний контрагент повинен вирахувати зі своїх експозицій забезпечення, яке надане учасниками клірингу і належним чином зменшене з використанням наглядових коригувань на волатильність згідно з комплексним методом фінансового забезпечення, вказаним у статті 224 Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(e) якщо центральний контрагент має експозиції до одного або більше центральних контрагентів, він повинен вважати такі експозиції експозиціями до учасників клірингу, які включають будь-яку маржу або попередньо фінансовані внески, отримані від таких центральних контрагентів, при розрахуванні KCCP;

(f) якщо центральний контрагент має юридично зобов'язальну договірну угоду зі своїми учасниками клірингу, що дозволяє йому використовувати всю або частину початкової маржі, отриманої від своїх учасників клірингу, так ніби це попередньо фінансовані внески, центральний контрагент повинен вважати таку маржу попередньо фінансованими внесками для цілей розрахування в параграфі 1, а не початковою маржею;

(h) при застосуванні методу переоцінки за ринковою вартістю, як визначено у статті 274 Регламенту (ЄС) № 575/2013, центральний контрагент повинен замінити формулу в пункті (c) статті 298(1) зазначеного Регламенту такою формулою:

див. зображення

де чисельник NGR обчислюється відповідно до статті 274(1) зазначеного Регламенту та до фактичного обміну варіаційною маржею наприкінці розрахункового періоду, а знаменник є валовою вартістю заміщення;

(i) якщо центральний контрагент не може обчислити значення NGR, як визначено в пункті (c)(ii) статті 298(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, він повинен:

(i) повідомити своїх учасників клірингу, які є установами, та їх компетентні органи про свою нездатність обчислити NGR причини, чому він не здатний здійснити таке обчислення;

(ii) протягом тримісячного періоду він може використовувати значення NGR 0,3 для обчислення значення PCEred, зазначеного в пункті (h) цієї статті;

(j) якщо наприкінці періоду, зазначеного в пункті (ii) пункту (i), центральний контрагент все одно буде не здатний обчислити значення NGR, він повинен виконати такі дії:

(i) припинити розрахування KCCP;

(ii) повідомити своїх учасників клірингу, які є установами, та їх компетентні органи про припинення розрахування KCCP;

(k) для цілей розрахування потенційної майбутньої експозиції за опціонами та свопціонами згідно з методом переоцінки за ринковою вартістю, визначеним у статті 274 Регламенту (ЄС) № 575/2013, центральний контрагент повинен помножити умовну суму контракту на абсолютне значення дельти опціону

див. зображення

як визначено у пункті (a) статті 280(1) зазначеного Регламенту;

(l) якщо центральний контрагент має більше одного фонду забезпечення у разі дефолту, він повинен здійснити розрахування, встановлене у статті 50a(2), окремо для кожного фонду забезпечення у разі дефолту.

1. Для цілей статті 308 Регламенту (ЄС) № 575/2013 центральний контрагент повинен повідомляти таку інформацію своїм учасникам клірингу, які є установами, та їхнім компетентним органам:

(a) гіпотетичний капітал (KCCP );

(b) суму попередньо фінансованих внесків (DFCM );

(c) суму його попередньо фінансованих фінансових ресурсів, які він зобов'язаний використати - за законом або договірною угодою з його учасниками клірингу - для покриття його втрат після дефолту одного чи кількох його учасників клірингу до використання внесків до фонду забезпечення у разі дефолту решти учасників клірингу (DFCCP );

(d) загальну кількість його учасників клірингу (N);

(e) коефіцієнт концентрації (бета ), як визначено у статті 50d.

Якщо центральний контрагент має більш ніж один фонд забезпечення в разі дефолту, він повинен повідомляти інформацію, зазначену в першому підпараграфі, окремо для кожного фонду забезпечення у разі дефолту.

2. Центральний контрагент повинен повідомляти своїх учасників клірингу, які є установами, принаймні щоквартально або частіше, якщо це вимагається компетентними органами таких учасників клірингу.

3. EBA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення:

(a) єдиного шаблону для цілей звітування, вказаного в параграфі 1;

(b) періодичності та дат звітності, визначених у параграфі 2;

(c) випадків, коли компетентний орган установи, яка діє як учасник клірингу, може вимагати збільшення періодичності звітування порівняно з вимогами, зазначеними в пункті (b).

ЕВА подає Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 01 січня 2014 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

Для цілей статті 50с застосовуються такі положення:

(a) якщо правила центрального контрагента передбачають використання частини або всіх його фінансових ресурсів паралельно з попередньо фінансованими внесками його учасників клірингу у спосіб, що робить ці ресурси еквівалентними попередньо фінансованим внескам учасника клірингу у частині того, як вони поглинають збитки, понесені центральним контрагентом у разі дефолту чи неплатоспроможності одного або більше його учасників клірингу, центральний контрагент повинен додати відповідну суму цих ресурсів до DFCM;

(b) якщо правила центрального контрагента передбачають використання частини або всіх його фінансових ресурсів для покриття його збитків внаслідок дефолту одного або більше його учасників клірингу після вичерпання його фонду забезпечення у разі дефолту, але до використання гарантованих договором внесків його учасників клірингу, центральний контрагент повинен додати відповідну суму таких попередньо фінансованих ресурсів

див. зображення

до загальної суми його попередньо фінансованих внесків (DF) таким чином:

див. зображення

.

(c) центральний контрагент повинен розраховувати коефіцієнт концентрації (бета ) відповідно до такої формули:

див. зображення

де:

(2) у статті 11(15), пункт (b) вилучити;

(3) статтю 89 доповнити параграфом такого змісту:

"5a. До 15-ти місяців після дати набуття чинності останнім з регуляторних технічних стандартів. зазначених у статтях 16, 25, 26, 29, 34, 41, 42, 44, 45, 47 і 49, або поки не буде ухвалене рішення, відповідно до статті 14, про авторизацію центрального контрагента, залежно від того, яка із цих дат настане раніше, такий центральний контрагент повинен застосовувати підхід, зазначений у третьому підпараграфі цього параграфа.

До 15-ти місяців після дати набуття чинності останнім з регуляторних технічних стандартів. зазначених у статтях 16, 26, 29, 34, 41, 42, 44, 45, 47 і 49, або поки не буде ухвалене рішення, відповідно до статті 25, про визнання центрального контрагента, залежно від того, яка із цих дат настане раніше, такий центральний контрагент повинен застосовувати підхід, зазначений у третьому підпараграфі цього параграфа.

До настання термінів, визначених у перших двох підпараграфах цього параграфа, і згідно з четвертим підпараграфом цього параграфа, якщо центральний контрагент не має ні фонду забезпечення у разі дефолту, ні зобов'язальної угоди зі своїми учасниками клірингу, що дозволяє йому використовувати всю або частину початкової маржі, отриманої від його учасників клірингу, так ніби це попередньо фінансовані внески, інформація, яку він повинен повідомляти згідно зі статтею 50c(1), повинна включати загальну суму початкової маржі, яку він отримав від своїх учасників клірингу.

Терміни, зазначені у першому та другому підпараграфах цього параграфа, можуть бути продовжені на шість місяців відповідно до імплементаційного акта Комісії, ухваленого згідно зі статтею 497(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013".

1. Цей Регламент набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Цей Регламент застосовується з 01 січня 2014 року, за винятком:

(a) статті 8(3), статті 21 і статі 451(1), які застосовуються з 01 січня 2015 року;

(b) статті 413(1), яка застосовується з 01 січня 2016 року;

(c) положень цього Регламенту, які вимагають від європейських наглядових органів подати до Комісії проекти регуляторних технічних стандартів, і положень цього Регламенту, які надають Комісії право ухвалювати делеговані акти або імплементаційні акти, які застосовуються з 28 червня 2013 року.

Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

1. З повним ризиком:

(a) гарантії, які мають характер замінників кредитів (наприклад, гарантії належних виплат за кредитними лініями);

(b) кредитні деривативи;

(c) акцепти;

(d) індосаменти на векселях, які не містять найменування іншої установи або інвестиційної фірми;

(e) операції з регресом (наприклад, факторинг, механізми дисконтування рахунків-фактур);

(f) безвідкличні резервні акредитиви, які мають характер замінників кредиту;

(g) активи, придбані за простими форвардними договорами купівлі;

(h) форвардні депозити;

(i) несплачена частина частково сплачених акцій і цінних паперів;

(j) договори продажу активів і договори репо, як зазначено у статті 12(3) та (5) Директиви 86/635/ЄЕС;

(k) інші позиції з повним ризиком.

2. Із середнім ризиком:

(a) Позабалансові позиції торговельного фінансування, зокрема випущені або підтверджені документарні акредитиви (див. також категорію "Із середнім/ низьким ризиком");

(b) інші позабалансові позиції:

(i) вантажні гарантії, митні та податкові облігації;

(ii) невикористані кредитні лінії (договори позики, купівлі цінних паперів, надання гарантій або акцептні кредитні лінії) з початковим строком погашення більше одного року;

(iii) програми емісії євронот (NIF) та відновлювані механізми андеррайтингу (RUF);

(iv) інші позиції, які також мають середній ризик, як повідомлено EBA.

3. Із середнім/ низьким ризиком:

(a) позабалансові позиції торговельного фінансування:

(i) документарні акредитиви, за якими базисний вантаж слугує забезпеченням, та інші самоліквідаційні операції;

(ii) гарантії (у тому числі гарантії пропозиції та гарантії виконання зобов'язань, а також пов'язані гарантії передоплати та утримання) і гарантії, які не мають характеру замінників кредиту;

(iii) безвідкличні резервні акредитиви, які не мають характеру замінників кредиту;

(b) інші позабалансові позиції:

(i) невикористані кредитні лінії (договори позики, купівлі цінних паперів, надання гарантій або акцептні кредитні лінії з початковим строком погашення до одного року (включно), які не можуть бути безумовно скасовані в будь-який час без повідомлення або які фактично не передбачають автоматичне скасування через погіршення кредитоспроможності позичальника;

(ii) інші позиції, які також мають середній/ низький ризик, як повідомлено EBA.

4. З низьким ризиком:

(a) невикористані кредитні лінії, які включають договори позики, купівлі цінних паперів, надання гарантій або акцептні кредитні лінії, які можуть бути безумовно скасовані в будь-який час без повідомлення або які фактично передбачають автоматичне скасування через погіршення кредитоспроможності позичальника. Роздрібні кредитні лінії можуть вважатися такими, що можуть бути скасовані безумовно, якщо умови дозволяють установі скасувати в повному обсязі, дозволеному законодавством у сфері захисту прав споживачів і пов'язаним законодавством;

(b) невикористані кредитні лінії для гарантій пропозиції та гарантій виконання зобов'язань, які можуть бути безумовно скасовані в будь-який час без повідомлення або які фактично передбачають автоматичне скасування через погіршення кредитоспроможності позичальника; та

(c) інші позиції, які також мають низький ризик, як повідомлено EBA.

1. Контракти на процентні ставки:

(a) одновалютні процентні свопи;

(b) базисні свопи;

(c) контракти на майбутню процентну ставку;

(d) ф'ючерси на процентні ставки;

(e) процентні опціони;

(f) інші контракти подібного характеру.

2. Валютні контракти та контракти на золото:

(a) крос-валютні процентні свопи;

(b) форвардні валютні контракти;

(c) валютні ф'ючерси;

(d) валютні опціони;

(e) інші контракти подібного характеру;

(f) контракти, що за своїм характером подібні до зазначених у пунктах (a)-(e), які стосуються золота.

3. Контракти, що за своїм характером подібні до зазначених у пунктах 1(a)-(e) та 2(a)-(d) цього додатка, які стосуються інших референтних позицій або індексів. До них належать щонайменше всі інструменти, визначені в пунктах (4)-(7), (9), (10) та (11) секції С додатка I до Директиви 2014/65/ЄС, не включені до іншої категорії в пункті 1 або 2 цього додатка.

1. Грошові кошти.

2. Експозиції центральних банків в обсязі, у якому такі експозиції можуть бути вибрані у стресовий період.

3. Переказні цінні папери, які являють собою вимоги до суверенних суб'єктів, центральних банків, установам публічного сектора, що не є центральним урядом, установ публічного сектора, що не є центральним урядом, регіонів з фіскальною автономією на встановлення та стягнення податків і місцевих органів, Банку міжнародних розрахунків, Міжнародного валютного фонду, Європейського Союзу, Європейського фонду фінансової стабільності та Європейського стабілізаційного механізму чи багатосторонніх банків розвитку або вимоги, гарантовані ними, які відповідають усім зазначеним нижче умовам:

(a) їм присвоєна вага ризику 0% згідно з главою 2 розділу II частини третьої;

(b) вони не є зобов'язанням установи, інвестиційної фірми або будь-якого з її афілійованих суб'єктів.

4. Переказні цінні папери, інші ніж ті, що зазначені в пункті 3, які являють собою вимоги до суверенних суб'єктів чи центральних банків або вимоги, гарантовані ними, які випущені в національних валютах суверенним суб'єктом або центральним банком у валюті та у країні, у якій приймається ризик ліквідності, або які випущені в іноземних валютах, тією мірою, якою володіння таким боргом збігається з потребами в ліквідності операцій банку в такій третій країні.

5. Переказні цінні папери, які являють собою вимоги до суверенних суб'єктів, центральних банків, установам публічного сектора, що не є центральним урядом, установ публічного сектора, що не є центральним урядом, регіонів з фіскальною автономією на встановлення та стягнення податків і місцевих органів чи багатосторонніх банків розвитку або вимоги, гарантовані ними, які відповідають усім зазначеним нижче умовам:

(a) їм присвоєна вага ризику 20% згідно з главою 2 розділу II частини третьої;

(b) вони не є зобов'язанням установи, інвестиційної фірми або будь-якого з її афілійованих суб'єктів.

6. Переказні цінні папери. інші ніж ті, що зазначені в пунктах 3, 4 і 5, які відповідають критеріям для застосування ваги ризику 20% або кращої ваги ризику згідно з главою 2 розділу II частини третьої або які мають внутрішній рейтинг еквівалентної кредитної якості і які відповідають будь-якій із зазначених нижче умов:

(a) вони не є вимогою до суб'єкта спеціального призначення для цілей сек'юритизації, установи, інвестиційної фірми або будь-якого з їхніх афілійованих суб'єктів;

(b) вони є облігаціями, які відповідають критеріям для застосування підходу, визначеного у статті 129(4) або (5);

(c) вони є облігаціями з покриттям, як означено в пункті (1) статті 3 Директиви (ЄС) 2019/2162, іншими ніж ті, які зазначені в пункті (b) цього пункту;

7. Переказні цінні папери, інші ніж ті, що зазначені в пунктах 3-6, яким присвоєна вага ризику 50% або вище згідно з главою 2 розділу II частини третьої або яким присвоєний внутрішній рейтинг еквівалентної кредитної якості і які не є вимогою до суб'єкта спеціального призначення для цілей сек'юритизації, установи, інвестиційної фірми або будь-якого з їхніх афілійованих суб'єктів.

8. Переказні цінні папери, інші ніж ті, що зазначені в пунктах 3-7, які забезпечені активами, що відповідають критеріям для застосування ваги ризику 35% або кращої ваги ризику згідно з главою 2 розділу II частини третьої або яким присвоєний внутрішній рейтинг еквівалентної кредитної якості і які повністю забезпечені іпотеками або житловою нерухомістю згідно зі статтею 125.

9. Резервні кредитні лінії, надані центральними банками в рамках грошово-кредитної політики, за умови, що такі лінії не забезпечені ліквідними активами, без урахування екстреної підтримки ліквідності.

10. Встановлені правом або законом мінімальні депозити у центральній кредитній установі та інше ліквідне фінансування, доступне за законом або договором, з боку центральної кредитної установи або установ, які є учасниками мережі, зазначеної у статті 113(7), або які мають право на застосування звільнення, передбаченого у статті 10, тією мірою, якою таке фінансування не забезпечене ліквідними активами, якщо кредитна установа належить до мережі згідно з положеннями права або закону.

11. Біржові акції основного капіталу, які підлягають централізованому клірингу, включені в розрахунок основного фондового індексу, номіновані в національній валюті держави-члена і не випущені установою, інвестиційною фірмою чи будь-яким з її афілійованих суб'єктів.

12. Золото, включене до лістингу на визнаній біржі, яке утримується на розподіленій основі.

Усі позиції, за винятком позицій, зазначених у пунктах 1, 2 і 9, повинні відповідати всім зазначеним нижче умовам:

(a) ними торгують на ринках простих договорів про продаж із зобов'язанням зворотного викупу або на грошових ринках, які характеризуються низьким рівнем концентрації;

(b) вони мають підтверджені дані про те, що вони є надійним джерелом ліквідності на основі договору репо або продажу навіть за стресових ринкових умов;

(c) вони не мають обтяжень.