Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012

2. Застосовна сума повинна обчислюватися шляхом вирахування із суми, отриманої відповідно до пункту (a), суми, отриманої відповідно до пункту (b):

(a) установи повинні визначати вартість активів їхніх пенсійних фондів або планів із заздалегідь визначеними виплатами, якщо застосовно, відповідно до Регламенту (ЄС) № 1126/2008 (- 28), зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 1205/2011 (- 29). Потім установи повинні вирахувати зі значень вартості таких активів значення вартості зобов'язань за тими самими фондами або планами, визначених згідно з тими самими правилами бухгалтерського обліку;

(b) установи повинні визначити вартість активів своїх пенсійних фондів або планів з фіксованими виплатами, як застосовно, відповідно до правил, визначених у Регламенті (ЄС) № 1126/2008. Потім установи повинні вирахувати зі значень вартості таких активів значення вартості зобов'язань за тими самими фондами або планами, визначених згідно з тими самими правилами бухгалтерського обліку.

3. Сума, визначена відповідно до параграфа 2, повинна обмежуватися сумою, яка не підлягає вирахуванню з власних коштів до 01 січня 2014 року відповідно до національних інструментів транспозиції Директиви 2006/48/ЄС, тією мірою, якою такі національні інструменти транспозиції відповідали би критеріям для застосування підходу, зазначеного у статті 481 цього Регламенту, у відповідній державі-члені.

4. Застосовуються такі коефіцієнти:

(a) 1 - у період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року;

(b) 0,8 - у період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року;

(c) 0,6 - у період з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року;

(d) 0,4 у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року;

(e) 0,2 у період з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року.

5. Установи повинні розкривати значення вартість активів і зобов'язань відповідно до параграфа 2 у їхніх опублікованій фінансовій звітності.

1. Як відступ від статті 50 і до завершення перехідних періодів, визначених у параграфах 6 і 6а цієї статті, зазначені нижче суб'єкти можуть включати до свого основного капіталу першого рівня суму, розраховану згідно із цим параграфом:

(a) установи, які готують бухгалтерську звітність згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, ухваленими згідно з процедурою, встановленою у статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1606/2002;

(b) установи, які, згідно зі статтею 24(2) цього Регламенту, здійснюють оцінювання активів і позабалансових позицій та визначення власних коштів згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, ухваленими згідно з процедурою, встановленою у статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1606/2002;

(c) установи, які здійснюють оцінювання активів і позабалансових позицій відповідно до стандартів бухгалтерського обліку згідно з Директивою 86/635/ЄЕС і які використовують таку саму модель очікуваних кредитних збитків, що використовується в міжнародних стандартах бухгалтерського обліку, ухваленими згідно з процедурою, встановленою у статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1606/2002.

Сума, зазначена в першому підпараграфі, розраховується як сума таких величин:

(a) для експозицій, які зважуються на ризик відповідно до глави 2 розділу II частини третьої, сума (ABSA ), розрахована за такою формулою:

див. зображення

де:

див. зображення

(b) для експозицій, які зважуються на ризик відповідно до глави 3 розділу II частини третьої, сума (ABIRB ), розрахована за такою формулою:

див. зображення

де:

див. зображення

2. Установи повинні розраховувати суми A2,SA та A2,IRB, зазначені, відповідно, у пунктах (a) і (b) другого підпараграфа параграфа 1 як більшу із сум, зазначених у пунктах (a) і (b) цього параграфа, окремо для їхніх експозицій, які підлягають зважуванню на ризик згідно з главою 2 розділу II частини третьої, і для їхніх експозицій, які підлягають зважуванню на ризик згідно з главою 3 розділу II частини третьої:

(a) нуль;

(b) сума, розрахована відповідно до пункту (i), зменшена на суму, розраховану відповідно до пункту (ii):

(i) сума 12-місячних очікуваних кредитних збитків, визначених згідно з параграфом 5.5.5 МСФЗ 9, як визначено в додатку до Регламенту Комісії (ЄС) № 1126/2008 (далі - додаток щодо МСФЗ 9), і суми резерву під збитки в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії, визначеної згідно з параграфом 5.5.3 додатка щодо МСФЗ 9, станом на 01 січня 2018 року або на дату початкового застосування МСФЗ 9;

(ii) загальна сума збитків від зменшення корисності фінансових активів, класифікованих як позики та дебіторська заборгованість, інвестиції, утримувані до погашення та фінансові активи, доступні для продажу, як означено в параграфі 9 МСБО 39, інші ніж інструменти власного капіталу та паї або акції компаній колективного інвестування, визначена згідно з параграфами 63, 64, 65, 67, 68 і 70 МСБО 39, як визначено в додатку до Регламенту (ЄС) № 1126/2008, станом на 31 грудня 2017 року або на дату, що передує даті початкового застосування МСФЗ 9.

3. Установи повинні розраховувати суму, на яку сума, зазначена в пункті (a), перевищує суму, зазначену в пункті (b), окремо для їхніх експозицій, які підлягають зважуванню на ризик згідно з главою 2 розділу II частини третьої, і для їхніх експозицій, які підлягають зважуванню на ризик згідно з главою 3 розділу II частини третьої:

(a) сума 12-місячних очікуваних кредитних збитків, визначених згідно з параграфом 5.5.5 додатка щодо МСФЗ 9, і суми резерву під збитки в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії, визначеної згідно з параграфом 5.5.3 додатка щодо МСФЗ 9, без урахування резерву під збитки в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансових активів, які є кредитно-знеціненими, як означено в доповненні А до додатка щодо МСФЗ 9, станом на дату звітування та, якщо застосовується стаття 468 цього Регламенту, без урахування очікуваних кредитних збитків, визначених для експозицій, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід згідно з параграфом 4.1.2 доповнення A до додатка щодо МСФЗ 9;

(b) сума 12-місячних очікуваних кредитних збитків, визначених згідно з параграфом 5.5.5 додатка щодо МСФЗ 9, і суми резерву під збитки в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового інструмента, визначеної згідно з параграфом 5.5.3 додатка щодо МСФЗ 9, без урахування резерву під збитки в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансових активів, які є кредитно-знеціненими, як означено в доповненні А до додатка щодо МСФЗ 9, та, якщо застосовується стаття 468 цього Регламенту, без урахування очікуваних кредитних збитків, визначених для експозицій, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід згідно з параграфом 4.1.2 доповнення A до додатка щодо МСФЗ 9, станом на 01 січня 2020 року або на дату початкового застосування МСФЗ 9, залежно від того, яка із цих дат настає пізніше.

4. Для експозицій, які зважуються на ризик відповідно до глави 2 розділу II частини третьої, якщо сума, визначена згідно з пунктом (a) параграфа 3, перевищує суму, визначену в пункті (b) параграфа 3, установи повинні встановити A4,SA на рівні різниці між цими сумами, в іншому випадку вони повинні встановити A4,SA на рівні нуля.

Для експозицій, які зважуються на ризик відповідно до глави 3 розділу II частини третьої, якщо сума, визначена згідно з пунктом (a) параграфа 3, після застосування пункту (b) параграфа 5, перевищує суму для таких експозицій, визначену в пункті (b) параграфа 3, після застосування пункту (c) параграфа 5, установи повинні встановити A4,SB на рівні різниці між такими сумами, в іншому випадку вони повинні встановити A4,SB на рівні нуля.

5. Для експозицій, які зважуються на ризик відповідно до глави 3 розділу II частини третьої, установи повинні застосовувати параграфи 2-4 таким чином:

(a) для розрахування A2,IRB установи повинні зменшити кожну із сум, розраховану відповідно до пунктів (b)(i) та (ii) параграфа 2 цієї статті, на сукупну суму очікуваних втрат, розрахованих відповідно до статті 158(5), (6) і (10) станом на 31 грудня 2017 року або на дату, що передує даті початкового застосування МСФЗ 9. Якщо для суми, зазначеної в пункті (b)(i) параграфа 2 цієї статті, у результаті розрахування отримано від'ємне число, установа повинна встановити значення такої суми на рівні нуля. Якщо для суми, зазначеної в пункті (b)(iі) параграфа 2 цієї статті, у результаті розрахування отримано від'ємне число, установа повинна встановити значення такої суми на рівні нуля;

(b) установи повинні замінити суму, розраховану згідно з пунктом (a) параграфа 3 цієї статті, сумою 12-місячних очікуваних кредитних збитків, визначених згідно з параграфом 5.5.5 додатка щодо МСФЗ 9, і суми резерву під збитки в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії, визначеної згідно з параграфом 5.5.3 додатка щодо МСФЗ 9, без урахування резерву під збитки в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансових активів, які є кредитно-знеціненими, як означено в доповненні А до додатка щодо МСФЗ 9, станом на дату звітування та, якщо застосовується стаття 468 цього Регламенту, без урахування очікуваних кредитних збитків, визначених для експозицій, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід згідно з параграфом 4.1.2 доповнення A до додатка щодо МСФЗ 9, що зменшена на суму пов'язаних очікуваних втрат за тими самими експозиціями, розрахованих згідно зі статтею 158(5), (6) та (10) цього Регламенту станом на дату звітування. Якщо у результаті розрахування отримано від'ємне число, установа повинна встановити значення суми, зазначеної в пункті (a) параграфа 3 цієї статті, на рівні нуля;

(c) установи повинні замінити суму, розраховану згідно з пунктом (a) параграфа 3 цієї статті, сумою 12-місячних очікуваних кредитних збитків, визначених згідно з параграфом 5.5.5 додатка щодо МСФЗ 9, і суми резерву під збитки в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії, визначеної згідно з параграфом 5.5.3 додатка щодо МСФЗ 9, без урахування резерву під збитки в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансових активів, які є кредитно-знеціненими, як означено в доповненні А до додатка щодо МСФЗ 9, станом на дату звітування та, якщо застосовується стаття 468 цього Регламенту, без урахування очікуваних кредитних збитків, визначених для експозицій, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід згідно з параграфом 4.1.2 доповнення A до додатка щодо МСФЗ 9, станом на 01 січня 2020 року або на дату початкового застосування МСФЗ 9, залежно від того, яка із цих двох дат настане пізніше, що зменшена на суму пов'язаних очікуваних втрат за тими самими експозиціями, розрахованих згідно зі статтею 158(5), (6) та (10) цього Регламенту станом на 01 січня 2020 року або на дату початкового застосування МСФЗ 9, залежно від того, яка із цих двох дат настане пізніше. Якщо у результаті розрахування отримано від'ємне число, установа повинна встановити значення суми, зазначеної в пункті (b) параграфа 3 цієї статті, на рівні нуля.

6. Установи повинні застосовувати зазначені нижче коефіцієнти f1 для розрахування сум ABSA та ABIRB, зазначених у пунктах (a) і (b) другого підпараграфа параграфа 1, відповідно:

(a) 0,7 - протягом періоду з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року;

(b) 0,5 - протягом періоду з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року;

(c) 0,25 - протягом періоду з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року;

(d) 0 - протягом періоду з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2024 року.

Установи, фінансовий рік яких починається після 01 січня 2020 року, але до 01 січня 2021 року, повинні здійснити коригування дат у пунктах (a)-(d) першого підпараграфа таким чином, щоб вони відповідали їхньому фінансовому року, і повинні повідомити скориговані дати своєму компетентному органу та розкрити їх публічно.

Установи, які починають застосовувати стандарти бухгалтерського обліку, як зазначено в параграфі 1, 01 січня 2021 року або пізніше, повинні застосовувати відповідні коефіцієнти згідно з пунктами (a)-(d) першого підпараграфа починаючи з коефіцієнта. що відповідає року першого застосування таких стандартів бухгалтерського обліку.

6a. Установи повинні застосовувати зазначені нижче коефіцієнти f2 для розрахування сум ABSA та ABIRB, зазначених у пунктах (a) і (b) другого підпараграфа параграфа 1, відповідно:

(a) 1 - протягом періоду з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року;

(b) 1 - протягом періоду з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року;

(c) 0,75 - протягом періоду з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року;

(d) 0,5 - протягом періоду з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року;

(e) 0,25 - протягом періоду з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року.

Установи, фінансовий рік яких починається після 01 січня 2020 року, але до 01 січня 2021 року, повинні здійснити коригування дат у пунктах (a)-(e) першого підпараграфа таким чином, щоб вони відповідали їхньому фінансовому року, і повинні повідомити скориговані дати своєму компетентному органу та розкрити їх публічно.

Установи, які починають застосовувати стандарти бухгалтерського обліку, як зазначено в параграфі 1, 01 січня 2021 року або пізніше, повинні застосовувати відповідні коефіцієнти згідно з пунктами (a)-(e) першого підпараграфа починаючи з коефіцієнта. що відповідає року першого застосування таких стандартів бухгалтерського обліку.

7. Якщо установа включає до основного капіталу першого рівня суму згідно з параграфом 1 цієї статті, вона повинна перерахувати всі вимоги, встановлені в цьому Регламенті та в Директиві 2013/36/ЄС, розраховані з використанням будь-якого із зазначених нижче елементів, без урахування впливу на такі елементи резервів під очікувані кредитні збитки, які вона включила до основного капіталу першого рівня:

(a) сума відстрочених податкових активів, вирахувана з основного капіталу першого рівня згідно з пунктом (c) статті 36(1) або зваженої на ризик згідно зі статтею 48(4);

(b) вартість експозиції, визначена відповідно до статті 111(1), де коригування на специфічний кредитний ризик, на які повинна зменшуватися вартість експозиції, підлягають множенню на такий поправочний коефіцієнт (sf):

див. зображення

де:

ABSA = сума, розрахована відповідно до пункту (a) другого підпараграфа параграфа 1;

RASA = загальна сума коригувань на специфічний кредитний ризик;

(c) сума елементів капіталу другого рівня, розрахована згідно з пунктом (d) статті 62.

7a. Як відступ від пункту (b) параграфа 7 цієї статті, при перерахуванні вимог, встановлених у цьому Регламенті та в Директиві 2013/36/ЄС, установи можуть присвоїти вагу ризику 100% сумі ABSA, зазначеній у пункті (a) другого підпараграфа параграфа 1 цієї статті. Для цілей розрахування загальної величини експозиції, зазначеної у статті 429(4) цього Регламенту, установи повинні додати суми ABSA та ABIRB, зазначені в пунктах (a) і (b) другого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, до загальної величини експозиції.

Установи можуть лише один раз вирішити, чи використовувати розрахунок, визначений у пункті (b) параграфа 7, або розрахунок, визначений у першому підпараграфі цього параграфа. Установи повинні розкрити своє рішення.

8. Протягом періодів, визначених у параграфах 6 та 6а цієї статті, на додаток до розкриття інформації, що вимагається в частині восьмій, установи, які вирішили застосувати тимчасові умови, визначені в цій статті, повинні звітувати перед компетентними органами про суми власних коштів, основного капіталу першого рівня та капіталу першого рівня, коефіцієнт достатності основного капіталу першого рівня, коефіцієнт достатності капіталу першого рівня, загальний коефіцієнт достатності капіталу та коефіцієнт левериджу, які би вони мали, якби не застосовували цю статтю.

9. Установа повинна вирішити, чи застосовувати умови, визначені в цій статті протягом перехідного періоду, і повинна повідомити компетентному органу про своє рішення до 01 лютого 2018 року. Якщо установа отримала попередній дозвіл від компетентного органу, вона може скасувати своє рішення протягом перехідного періоду. Установи повинні публічно розкривати будь-яке рішення, ухвалене відповідно до цього підпараграфа.

Установа, яка вирішила застосувати перехідні умови, визначені у цій статті, може вирішити не застосовувати параграф 2, у разі чого вона повинна невідкладно повідомити компетентний орган про своє рішення. У такому випадку установа повинна встановити значення A2,SA, A2,IRB та t1, зазначені в параграфі 1, на рівні нуля. Установа може скасувати своє рішення протягом перехідного періоду за умови отримання попереднього дозволу від компетентного органу.

Компетентні органи повинні принаймні щорічно повідомляти EBA про застосування установами цієї статті під їх наглядом.

10. Згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, EBA повинен, до 30 червня 2018 року, видати настанови про розкриття вимог, встановлених у цій статті.

Як відступ від статті 56, протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2017 року застосовуються такі положення:

(a) установи повинні вираховувати з елементів додаткового капіталу першого рівня застосовний відсоток, вказаний у статті 478, від сум, що їх необхідно вираховувати відповідно до статті 56;

(b) установи повинні застосовувати вимоги, встановлені у статті 475, до залишкових сум елементів, що їх необхідно вираховувати відповідно до статті 56.

1. Як відступ від статті 56, протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2017 року вимоги, встановлені в цій статті, застосовуються до залишкових сум, зазначених у пункті (b) статті 474.

2. Установи повинні застосовувати зазначені нижче положення до залишкової суми елементів, зазначених у пункті (a) статті 56:

(a) частки прямої участі у власних інструментах додаткового капіталу першого рівня вираховуються за балансовою вартістю з елементів капіталу першого рівня;

(b) частки непрямої та синтетичної участі у власних інструментах додаткового капіталу першого рівня, включно з інструментами власного додаткового капіталу першого рівня, які установа може бути зобов'язана придбати згідно з наявним або умовним договірним зобов'язанням, не підлягають вирахуванню, зважуються на ризик згідно з главою 2 або 3 розділу II частини третьої і підпадають під дію вимог, встановлених у розділі IV частини третьої, якщо застосовно.

3. Установи повинні застосовувати зазначені нижче положення до залишкової суми елементів, зазначених у пункті (b) статті 56:

(a) якщо установа не має значних інвестицій у суб'єкт фінансового сектора, з яким вона має взаємні перехресні володіння, сума її часток прямої, непрямої та синтетичної участі в інструментах додаткового капіталу першого рівня такого суб'єкта вважається такою, що підпадає під дію пункту (c) статті 56;

(b) якщо установа має значні інвестиції в суб'єкт фінансового сектора, з яким вона має взаємні перехресні володіння, сума її часток прямої, непрямої та синтетичної участі в інструментах додаткового капіталу першого рівня такого суб'єкта вважається такою, що підпадає під дію пункту (d) статті 56;

4. Установи повинні застосовувати зазначені нижче положення до залишкової суми елементів, зазначених у пунктах (c) і (d)статті 56:

(a) сума, пов'язана із частками прямої участі, що їх необхідно вираховувати згідно з пунктами (c) і (d) статті 56, вираховується таким чином: половину вираховують з елементів капіталу першого рівня і половину - з елементів капіталу другого рівня;

(b) сума, пов'язана із частками непрямої або синтетичної участі, що їх необхідно вираховувати згідно з пунктами (c) і (d) статті 56, не підлягає вирахуванню і підпадає під дію ваги ризику згідно з главою 2 або 3 розділу II частини третьої та вимог розділу IV частини третьої, якщо застосовно.

Як відступ від статті 66, протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2017 року застосовуються такі положення:

(a) установи повинні вираховувати з елементів капіталу другого рівня застосовний відсоток, вказаний у статті 478, від сум, що їх необхідно вираховувати відповідно до статті 66;

(b) установи повинні застосовувати вимоги, встановлені у статті 477, до залишкових сум елементів, що їх необхідно вираховувати відповідно до статті 66.

1. Як відступ від статті 66, протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2017 року вимоги, встановлені в цій статті, застосовуються до залишкових сум, зазначених у пункті (b) статті 476.

2. Установи повинні застосовувати зазначені нижче положення до залишкової суми елементів, зазначених у пункті (a) статті 66:

(a) частки прямої участі у власних інструментах капіталу другого рівня вираховуються за балансовою вартістю з елементів капіталу другого рівня;

(b) частки непрямої та синтетичної участі у власних інструментах капіталу другого рівня, включно з інструментами власного капіталу другого рівня, які установа може бути зобов'язана придбати згідно з наявним або умовним договірним зобов'язанням, не підлягають вирахуванню, зважуються на ризик згідно з главою 2 або 3 розділу II частини третьої і підпадають під дію вимог, встановлених у розділі IV частини третьої, якщо застосовно.

3. Установи повинні застосовувати зазначені нижче положення до залишкової суми елементів, зазначених у пункті (b) статті 66:

(a) якщо установа не має значних інвестицій у суб'єкт фінансового сектора, з яким вона має взаємні перехресні володіння, сума її часток прямої, непрямої та синтетичної участі в інструментах капіталу другого рівня такого суб'єкта вважається такою, що підпадає під дію пункту (c) статті 66;

(b) якщо установа має значні інвестиції в суб'єкт фінансового сектора, з яким вона має взаємні перехресні володіння, сума її часток прямої, непрямої та синтетичної участі в інструментах капіталу другого рівня такого суб'єкта фінансового сектора вважається такою, що підпадає під дію пункту (d) статті 66.

4. Установи повинні застосовувати зазначені нижче положення до залишкової суми елементів, зазначених у пунктах (c) і (d) статті 66:

(a) сума, пов'язана із частками прямої участі, що їх необхідно вираховувати згідно з пунктами (c) і (d) статті 66, вираховується таким чином: половину вираховують з елементів капіталу першого рівня і половину - з елементів капіталу другого рівня;

(b) сума, пов'язана із частками непрямої або синтетичної участі, що їх необхідно вираховувати згідно з пунктами (c) і (d) статті 66, не підлягає вирахуванню і підпадає під дію ваги ризику згідно з главою 2 або 3 розділу II частини третьої та вимог розділу IV частини третьої, якщо застосовно.

1. Застосовний відсоток для цілей статті 468(4), пунктів (a) і (c) статті 469(1), пункту (a) статті 474 та пункту (a) статті 476 повинен перебувати в межах таких діапазонів:

(a) від 20% до 100% протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року;

(b) від 40% до 100% протягом періоду з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року;

(c) від 60% до 100% протягом періоду з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року;

(d) від 80% до 100% протягом періоду з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року.

2. Як відступ від параграфа 1, для елементів, зазначених у пункті (c) статті 36(1), які існували до 01 січня 2014 року, застосовний відсоток для цілей пункту (c) статті 469(1) повинен перебувати в межах таких діапазонів:

(a) від 0% до 100% протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року;

(b) від 10% до 100% протягом періоду з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року;

(c) від 20% до 100% протягом періоду з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року;

(d) від 30% до 100% протягом періоду з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року;

(e) від 40% до 100% протягом періоду з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року;

(f) від 50% до 100% протягом періоду з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року;

(g) від 60% до 100% протягом періоду з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року;

(h) від 70% до 100% протягом періоду з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року;

(i) від 80% до 100% протягом періоду з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року;

(j) від 90% до 100% протягом періоду з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року.

3. Компетентні органи повинні визначити та опублікувати застосовний відсоток у межах діапазонів, визначених у параграфах 1 і 2 для кожного з таких вирахувань:

(a) окремі вирахування, які вимагаються відповідно до пунктів (a)-(h) статті 36(1), за винятком відстрочених податкових активів, що ґрунтуються на отриманні прибутків у майбутніх періодах та випливають з тимчасових різниць;

(b) агрегована сума відстрочених податкових активів, що ґрунтуються на отриманні прибутків у майбутніх періодах та виникають із тимчасових різниць, і елементів, зазначених у пункті (i) статті 36(1), що її необхідно вираховувати відповідно до статті 48;

(c) кожне вирахування, що вимагається відповідно до пунктів (b)-(d) статті 56;

(d) кожне вирахування, що вимагається відповідно до пунктів (b)-(d) статті 66.

1. Як відступ від розділу II частини другої, протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2017 року визнання у консолідованих власних коштах елементів, які відповідають критеріям консолідованих резервів згідно з національними інструментами транспозиції щодо статті 65 Директиви 2006/48/ЄС, але які не відповідають критеріям консолідованого основного капіталу першого рівня з будь-якої із зазначених нижче підстав, визначається компетентними органами згідно з параграфами 2 і 3 цієї статті:

(a) інструмент не відповідає критеріям інструмента основного капіталу першого рівня, і пов'язаний нерозподілений прибуток і рахунки премій за акціями, відповідно, не відповідають критеріям елементів основного капіталу першого рівня;

(b) елементи не відповідають критеріям згідно зі статтею 81(2);

(c) елементи не відповідають критеріям, тому що дочірня компанія не є установою або суб'єктом, що, згідно із застосовним національним правом, підпадає під дію вимог цього Регламенту і Директиви 2013/36/ЄС;

(d) елементи не відповідають критеріям, тому що дочірня компанія не повністю включена до консолідації відповідно до глави 2 розділу II частини першої.

2. Застосовний відсоток елементів, зазначених у параграфі 1, які відповідають критеріям консолідованих резервів відповідно до національних інструментів транспозиції щодо статті 65 Директиви 2006/48/ЄС, повинен кваліфікуватися як консолідований основний капітал першого рівня.

3. Для цілей параграфа 2 застосовні відсотки повинні перебувати в межах таких діапазонів:

(a) від 0% до 80% протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року;

(b) від 0% до 60% протягом періоду з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року;

(c) від 0% до 40% протягом періоду з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року;

(d) від 0% до 20% протягом періоду з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року.

4. Компетентні органи повинні визначити та опублікувати застосовний відсоток у межах діапазонів, визначених у параграфі 3.

1. Як відступ від пункту (b) статті 84(1), пункту (b) статті 85(1) і пункті (b) статті 87(1), протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2017 року відсотки, зазначені в цій статті, необхідно множити на застосовний коефіцієнт.

2. Для цілей параграфа 1 застосовний коефіцієнт повинен перебувати в межах таких діапазонів:

(a) від 0,2 до 1 у період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року;

(b) від 0,4 до 1 у період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року;

(c) від 0,6 до 1 у період з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року; і

(d) від 0,8 до 1 у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року.

3. Компетентні органи повинні визначити та опублікувати значення застосовного коефіцієнта в межах діапазонів, визначених у параграфі 2.

1. Як відступ від статей 32-36, 56 та 66, протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2017 року установи повинні здійснити коригування для включення до або вирахування з елементів основного капіталу першого рівня, елементів капіталу першого рівня, елементів капіталу другого рівня або елементів власних коштів, застосовний відсоток фільтрів і вирахувань, які вимагаються згідно з національними інструментами транспозиції щодо статей 57, 61, 63, 63a, 64 та 66 Директиви 2006/48/ЄС, статей 13 і 16 Директиви 2006/49/ЄС, і які не вимагаються згідно із частиною другою цього Регламенту.

2. Як відступ від статті 36(1)(i) і статті 49(1), протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року компетентні органи можуть вимагати від установ або дозволяти їм застосовувати методи, зазначені у статті 49(1), якщо не виконані вимоги, встановлені в пункті (b) статті 49(1), замість вирахування, що вимагається відповідно до статті 36(1). У таких випадках частку часток участі в інструментах власних коштів суб'єкта фінансового сектора, у який материнська компанія має значні інвестиції, що не підлягає вирахуванню згідно зі статтею 49(1), повинна визначатися на основі застосовного відсотка, зазначеного в параграфі 4 цієї статті. Сума, яка не вираховується, підпадає під дію вимог статті 49(4), якщо застосовно.

3. Для цілей параграфа 1 застосовний відсоток повинен перебувати в межах таких діапазонів:

(a) від 0% до 80% протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року;

(b) від 0% до 60% протягом періоду з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року;

(c) від 0% до 40% протягом періоду з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року;

(d) від 0% до 20% протягом періоду з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року.

4. Для цілей параграфа 2 застосовний відсоток повинен перебувати в межах від 0% до 50% протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року.

5. Для кожного фільтра або вирахування, зазначеного в параграфах 1 та 2, компетентні органи повинні визначити та опублікувати застосовні відсотки в межах діапазонів, зазначених у параграфах 3 та 4.

6. EBA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення умов, згідно з якими компетентні органи повинні визначати, чи коригування власних коштів або їх елементів згідно з національними інструментами транспозиції Директиви 2006/48/ЄС або Директиви 2006/49/ЄС, які не включені до частини другої цього Регламенту, повинні, для цілей цієї статті, бути здійснені стосовно елементів основного капіталу першого рівня, елементів додаткового капіталу першого рівня, елементів капіталу першого рівня або власних коштів.

EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 28 липня 2013 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

Для операцій, зазначених у статті 89 Регламенту (ЄС) № 648/2012, і здійснених з пенсійною схемою, як означено у статті 2 зазначеного Регламенту, установи не повинні розраховувати вимоги до власних коштів для покриття ризику коригування кредитної оцінки, як передбачено у статті 382(4)(c) цього Регламенту.

1. Як відступ від статей 26-29, 51, 52, 62 і 63, протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2017 року ця стаття застосовується до інструментів та елементів капіталу у разі виконання таких умов:

(a) інструменти були випущені до 01 січня 2014 року;

(b) інструменти були випущені в контексті заходів рекапіталізації відповідно до правил щодо державної допомоги. Якщо на частину інструментів здійснена приватна підписка, вони повинні бути випущені до 30 червня 2012 року та у зв'язку з частинами, на які здійснила підписку держава-член;

(c) Комісія вважала інструменти сумісними з внутрішнім ринком відповідно до статті 107 ДФЄС.

Якщо на інструменти здійснена підписка державою-членом і приватними інвесторами та інструменти, на які здійснила підписку держава-член, частково викуплені, відповідна частка частини інструментів, на яку здійснена приватна підписка, звільняється від виконання нових правил згідно зі статтею 484. Якщо всі інструменти, на які здійснена підписка державою-членом, були викуплені, залишкові інструменти, на які здійснили підписку приватні інвестори, звільняються від виконання нових правил згідно зі статтею 484.

2. Інструменти, які відповідали критеріям згідно з національними інструментами транспозиції щодо пункту (a) статті 57 Директиви 2006/48/ЄС, кваліфікуються як інструменти основного капіталу першого рівня, незважаючи на будь-яке із зазначених нижче положень:

(a) не виконані умови, встановлені у статті 28 цього Регламенту;

(b) інструменти були випущені суб'єктом господарювання, зазначеним у статті 27 цього Регламенту, і не виконані умови, встановлені у статті 28 цього Регламенту, або, якщо застосовно, статті 29 цього Регламенту.

3. Інструменти, зазначені у пункті (c) параграфа 1 цієї статті, які не відповідають критеріям згідно з національними інструментами транспозиції щодо пункту (a) статті 57 Директиви 2006/48/ЄС, повинні кваліфікуватися як інструменти основного капіталу першого рівня, незважаючи на те, що не виконані вимоги пункту (a) або (b) параграфа 2 цієї статті, за умови, що виконані вимоги параграфа 8 цієї статті.

Інструменти, які кваліфікуються як основний капітал першого рівня згідно з першим підпараграфом, не повинні кваліфікуватися як інструменти додаткового капіталу першого рівня або інструменти капіталу другого рівня згідно з параграфом 5 або 7.

4. Інструменти, які відповідали критеріям згідно з національними інструментами транспозиції щодо пункту (са) статті 57 та статті 66(1) Директиви 2006/48/ЄС, кваліфікуються як інструменти додаткового капіталу першого рівня, незважаючи на те, що не виконані умови, встановлені у статті 52(1) цього Регламенту.

5. Інструменти, зазначені у пункті (c) параграфа 1 цієї статті, які не відповідають критеріям згідно з національними інструментами транспозиції щодо пункту (a) статті 57 Директиви 2006/48/ЄС, повинні кваліфікуватися як інструменти додаткового капіталу першого рівня, незважаючи на те, що не виконані умови статті 52(1)цього Регламенту, за умови, що виконані вимоги параграфа 8 цієї статті.

Інструменти, які кваліфікуються як інструменти додаткового капіталу першого рівня згідно з першим підпараграфом, не повинні кваліфікуватися як інструменти основного капіталу першого рівня або інструменти капіталу другого рівня згідно з параграфом 3 або 7.

6. Інструменти, які відповідали критеріям згідно з національними інструментами транспозиції щодо пунктів (f), (g) or (h) статті 57 та статті 66(1) Директиви 2006/48/ЄС, кваліфікуються як інструменти капіталу другого рівня, незважаючи на те, що такі інструменти не зазначені у статті 62 цього Регламенту або що не виконані умови, встановлені у статті 63 цього Регламенту.

7. Інструменти, зазначені в пункті (c) цієї статті, які не відповідають критеріям згідно з національними інструментами транспозиції щодо пунктів (f), (g) or (h) статті 57 та статті 66(1) Директиви 2006/48/ЄС, кваліфікуються як інструменти капіталу другого рівня, незважаючи на те, що такі інструменти не зазначені у статті 62 цього Регламенту або що не виконані умови, встановлені у статті 63 цього Регламенту, за умови, що виконані умов в параграфі 8 цієї статті.

Інструменти, які кваліфікуються як інструменти капіталу другого рівня згідно з першим підпараграфом, не повинні кваліфікуватися як інструменти основного капіталу першого рівня або інструменти додаткового капіталу першого рівня згідно з параграфом 3 або 5.

8. Інструменти, зазначені у параграфах 3, 5 та 7, можуть кваліфікуватися як інструменти власних коштів, зазначені у вказаних параграфах, тільки якщо виконана умова в пункті (a) параграфа 1 і якщо вони випущені установами, зареєстрованими в державі-члені, що підпадає під дію програми економічної адаптації, і випуск таких інструментів погоджений або прийнятний згідно з такою програмою.

1. Ця стаття застосовується тільки до інструментів і елементів, які були випущені до 31 грудня 2011 року, які були прийнятними як власні кошти станом на 31 грудня 2011 року і які не зазначені у статті 483(1).

2. Як відступ від статей 26-29, 51, 52, 62 і 63, ця стаття застосовується протягом періоду з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року.

3. Згідно зі статтею 485 цього Регламенту та лімітом, визначеним у його статті 486(2), капітал у розумінні статті 22 Директиви 86/635/ЄЕС і пов'язані рахунки премій за акціями, які кваліфікувалися як власні кошти згідно з національними інструментами транспозиції щодо пункту (a) статті 57 Директиви 2006/48/ЄС, повинні кваліфікуватися як елементи основного капіталу першого рівня, незважаючи на те, що не виконані умови, встановлені у статті 28 або, якщо застосовно, у статті 29 цього Регламенту.

4. Згідно з лімітом, вказаним у статті 486(3) цього Регламенту, інструменти та пов'язані рахунки премій за акціями, які кваліфікувалися як початкові власні кошти згідно з національними інструментами транспозиції щодо пункту (са) статті 57 та статті 154(8) і (9) Директиви 2006/48/ЄС, повинні кваліфікуватися як елементи додаткового капіталу першого рівня, незважаючи на те, що не виконані умови, встановлені у статті 52 цього Регламенту.

5. Згідно з лімітом, вказаним у статті 486(4) цього Регламенту, елементи та пов'язані рахунки премій за акціями, які відповідали критеріям згідно з національними інструментами транспозиції щодо пунктів (e), (f), (g) або (h) статті 57 Директиви 2006/48/ЄС, повинні кваліфікуватися як елементи капіталу другого рівня, незважаючи на те, що такі елементи не включені до статті 62 цього Регламенту або що не виконані умови, встановлені у статті 63 цього Регламенту.

1. Ця стаття застосовується тільки до інструментів, які були випущені до 31 грудня 2010 року і які не зазначені у статті 483(1).

2. Рахунки премій за акціями, пов'язані з капіталом у розумінні статті 22 Директиви 86/635/ЄЕС, які кваліфікувалися як початкові власні кошти згідно з національними інструментами транспозиції щодо пункту (a) статті 57 Директиви 2006/48/ЄС, повинні кваліфікуватися як елементи основного капіталу першого рівня, якщо вони відповідають умовам, встановленим у пунктах (i) та (j) статті 28 цього Регламенту.

1. З 01 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року обсяг кваліфікації інструментів і елементів, зазначених у статті 484, як власних коштів повинен обмежуватися згідно із цією статтею.

2. Сума елементів, зазначених у статті 484(3), які повинні кваліфікуватися як елементи основного капіталу першого рівня, обмежується застосовним відсотком суми сум, визначених у пунктах (a) і (b) цього параграфа:

(a) номінальна сума капіталу, зазначеного у статті 484(3), що був випущений станом на 31 грудня 2012 року;

(b) рахунки премій за акціями, пов'язані з позиціями, зазначеними в пункті (a).

3. Сума елементів, зазначених у статті 484(4), які повинні кваліфікуватися як елементи додаткового капіталу першого рівня, обмежується застосовним відсотком, помноженим на результат віднімання від суми сум, визначених у пунктах (a) і (b) цього параграфа, суми сум, визначених у пунктах (c)-(f) цього параграфа: