Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012

(l) боржник використовує перевірені технології та конструкції;

(m) отримані всі необхідні дозволи та авторизації;

(n) боржник використовує деривативи тільки для цілей пом'якшення ризиків;

(o) боржник здійснив оцінювання того, чи активи, що їх фінансують, сприяють досягненню таких екологічних цілей:

(i) пом'якшення наслідків зміни клімату;

(ii) адаптація до зміни клімату;

(iii) стале використання та захист водних і морських ресурсів;

(iv) перехід до циркулярної економіки, запобігання утворенню відходів і рециклінгу;

(v) запобігання та контроль забруднення;

(vi) захист здорових екосистем.

2. Для цілей пункту (e) параграфа 1 створені грошові потоки не вважаються передбачуваними, якщо тільки значна частина доходів не відповідає таким умовам:

(a) дотримано один з таких критеріїв:

(i) доходи залежать від доступності;

(ii) доходи підлягають регулюванню норми прибутку;

(iii) доходи підпадають під дію договору на умовах "бери або плати";

(iv) рівень продуктивності або використання та ціна повинні окремо відповідати одному з таких критеріїв:

- є регульованим;

- визначено в договорі;

- є достатньо передбачуваним через низький ризик попиту;

(b) якщо доходи боржника не фінансуються за рахунок платежів від великої кількості користувачів, сторона, яка погоджується придбати товари або послуги, які надає боржник, повинна бути одним із таких суб'єктів:

(i) центральний банк, центральний уряд, регіональний уряд або місцевий орган за умови, що їм присвоєна вага ризику 0% згідно зі статтями 114 та 115 або рейтинг установи зовнішнього кредитного оцінювання з рівнем кредитної якості не менше 3;

(ii) установа публічного сектора за умови, що їй присвоєна вага ризику 20% або нижче згідно зі статтею 116 або рейтинг установи зовнішнього кредитного оцінювання з рівнем кредитної якості не менше 3;

(iii) багатосторонній банк розвитку, зазначений у статті 117(2);

(iv) міжнародна організація, зазначена у статті 118;

(v) корпоративний суб'єкт, якому присвоєний рейтинг установи зовнішнього кредитного оцінювання з рівнем кредитної якості не менше 3;

(vi) суб'єкт, якого можна замінити без істотних змін у рівні та строках отримання доходів.

3. Установи повинні звітувати перед компетентними органами кожні шість місяців про загальну суму експозицій до суб'єктів інфраструктурних проектів, розраховану згідно з параграфом 1 цієї статті.

4. Комісія повинна, до 28 червня 2022 року, звітувати про вплив вимог до власних коштів, встановлених у цьому Регламенті на кредитування суб'єктів інфраструктурних проектів і повинна подати такий звіт Європейському Парламенту та Раді разом із законодавчою пропозицією, якщо застосовно.

5. Для цілей параграфа 4 EBA повинен звітувати перед Комісією про таке:

(a) аналіз розвитку тенденцій та умов на ринках кредитування інфраструктури та проектного фінансування за період, зазначений у параграфі 4;

(b) аналіз фактичної ризикованості суб'єктів, зазначених у пункті (b) параграфа 1, протягом повного економічного циклу;

(c) узгодженість вимог до власних коштів, встановлених у цьому Регламенті, з результатами аналізу відповідно до пунктів (a) та (b) цього параграфа.

Як відступ від статті 430, протягом періоду між датою застосування відповідних положень цього Регламенту та датою першого подання звітів, визначених у імплементаційних технічних стандартах, зазначених у вказаній статті, компетентний орган може скасувати вимогу повідомляти інформацію у форматі, визначеному в шаблонах, які містяться в імплементаційному акті, зазначеному у статті 430(7), якщо такі шаблони не були оновлені з урахуванням положень цього Регламенту.

EBA, після консультацій з ESRB, повинен оцінити, на основі доступних даних та висновків Експертної групи високого рівня Комісії з питань сталого фінансування, чи обґрунтований спеціальний пруденційний підхід до експозицій, пов'язаних з активами, включно із сек'юритизаціями, або діяльністю, що значною мірою має екологічне та/або соціальне спрямування. Зокрема, EBA повинен оцінити:

(a) методології оцінювання фактичної ризикованості експозицій, пов'язаних з активами або діяльністю, що значною мірою має екологічне та/або соціальне спрямування, порівняно з ризикованістю іншої експозиції;

(b) розроблення належних критеріїв для оцінювання фізичних ризиків та перехідних ризиків; останні повинні охоплювати ризики, що стосуються знецінювання активів внаслідок регуляторних змін;

(c) потенційний вплив спеціального пруденційного підходу до експозицій, пов'язаних з активами та діяльністю, які значною мірою мають екологічне та/або соціальне спрямування, на фінансову стабільність і банківське кредитування в Союзі.

EBA повинен подати звіт зі своїми висновками до Європейського Парламенту, Ради та Комісії до 28 червня 2025 року.

На основі такого звіту Комісія, якщо застосовно, подає законодавчу пропозицію Європейському Парламенту і Раді.

Комісія, у співпраці з EBA, ESRB та державами-членами і з урахуванням висновку ЄЦБ, повинна періодично здійснювати моніторинг того, чи цей Регламент, у цілому, разом з Директивою 2013/36/ЄС, має значний вплив на економічний цикл та, у світлі такого дослідження, розглянути обґрунтованість будь-яких коригувальних заходів.

До 31 грудня 2013 року EBA повинен подати Комісії звіт про те, чи, і якщо так, то як методології установ згідно з підходом на основі внутрішніх рейтингів повинні узгоджуватися для цілей отримання більш порівнянних вимог до капіталу з одночасним пом'якшенням проциклічності.

На основі такого аналізу та з урахуванням висновку ЄЦБ Комісія повинна скласти дворічний звіт та подати його Європейському Парламенту та Раді разом з будь-якими належними пропозиціями. При підготовці звіту необхідно належним чином враховувати думку кредиторів і позичальників.

До 31 грудня 2014 року Комісія повинна переглянути та звітувати про застосування статті 33(1)(c) та надати такий звіт Європейському Парламенту та Раді разом із законодавчою пропозицією, за необхідності.

Що стосується потенційного вилучення статті 33(1)(c) та її потенційного застосування на рівні Союзу, перегляд, зокрема, повинен забезпечувати наявність достатніх гарантій для забезпечення фінансової стабільності в усіх державах-членах.

1. Комісія повинна, до 31 грудня 2014 року, після консультацій з EBA, надати звіт Європейському Парламенту та Раді разом з будь-якими відповідними пропозиціями про те, чи ваги ризику, встановлені у статті 129, і вимоги до власних коштів для покриття специфічного ризику у статті 336(3) є належними для всіх інструментів, які відповідають критеріям для застосування таких підходів, і чи є належними критерії у статті 129.

2. Звіт та пропозиції, зазначені у параграфі 1, повинні враховувати:

(a) ступінь, до якого поточні регуляторні вимоги до капіталу, застосовні до облігацій з покриттям, належним чином розрізняють між відмінностями кредитної якості облігацій з покриттям і забезпечення, яким вони забезпечені, у тому числі ступінь відмінностей між державами-членами;

(b) прозорість ринку облігацій і ступінь, до якого це сприяє комплексному внутрішньому аналізу інвесторами кредитного ризику облігацій з покриттям і забезпечення, яким вони забезпечені, а також відокремлення активів у разі неплатоспроможності емітента, включно з пом'якшуючим впливом базисних жорстких національних правових рамок згідно зі статтею 129 цього Регламенту та статтею 52(4) Директиви 2009/65/ЄС на загальну кредитну якість облігації з покриттям, і її наслідки для рівня прозорості, необхідного інвесторам; та

(c) ступінь, до якого випуск облігацій з покриттям кредитною установою впливає на кредитний ризик, якого зазнають інші кредитори установи, що здійснила випуск.

3. Комісія повинна, до 31 грудня 2014 року, після консультацій з EBA, надати звіт Європейському Парламенту та Раді про те, чи повинні позики, забезпечені повітряними суднами (застави повітряних суден), і житлові позики, забезпечені гарантією, але не забезпечені зареєстрованою іпотекою, розглядатися за певних умов як прийнятні активи відповідно до статті 129.

4. Комісія повинна, до 31 грудня 2016 року, розглянути доцільність відступу, визначеного у статті 496, і, за необхідності, доцільність поширення подібного підходу на будь-які іншу форму облігацій з покриттям. У світлі такого розгляду Комісія може, за необхідності, ухвалити делеговані акти відповідно до статті 462, щоб зробити такий відступ постійним або внести законодавчі пропозиції для його поширення на інші форми облігацій з покриттям.

Комісія повинна, до 31 грудня 2016 року, після консультацій з EBA, надати звіт Європейському Парламенту та Раді разом з будь-якими відповідними пропозиціями про те, чи підхід, визначений у статті 31, необхідно змінити або вилучити.

До 28 червня 2022 року EBA повинен звітувати перед Комісією про суми та розподіл часток участі в інструментах прийнятних зобов'язань установ, ідентифікованих як глобальні системно важливі установи або інші системно важливі установи, і про потенційні перешкоди для врегулювання та ризик ланцюгової реакції, пов'язаний з такими частками участі.

На основі звіту EBA Комісія повинна, до 28 червня 2023 року звітувати перед Європейським Парламентом і Радою про належний підхід до таких часток участі, а також законодавчу пропозицію, у відповідних випадках.

До 31 грудня 2014 року Комісія повинна надати звіт Європейському Парламенту та Раді разом з будь-якими відповідними пропозиціями про доцільність вимог цього Регламенту в розрізі необхідності забезпечення відповідних рівнів фінансування для всіх форм довгострокового фінансування економіки, у тому числі для проектів критичної інфраструктури в Союзі у секторах транспорту, енергетики та комунікацій.

EBA повинен, до 31 грудня 2017 року надати звіт Комісії про те, як заміна 90 днів 180 днями прострочення, як передбачено в пункті (b) статті 178(1), впливає на суми зважених на ризик експозицій, і доцільність подальшого застосування зазначеного положення після 31 грудня 2019 року.

На основі зазначеного звіту Комісія може подати законодавчу пропозицію для внесення змін до цього Регламенту.

Комісія, у тісній співпраці з ESRB та EBA, повинна опублікувати звіт до 31 грудня 2021 року, у якому вона повинна оцінити, чи необхідні зміни регулятивних рамок для стимулювання ринку і купівлі банками експозицій у формі паїв або акцій компаній колективного інвестування з базисним портфелем, що складається виключно із суверенних облігацій держав-членів, валютою яких є євро, якщо відносна вага суверенних облігацій кожної держави-члена в загальному портфелі компанії колективного інвестування дорівнює відносній вазі капітального внеску кожної держави-члена до ЄЦБ.

1. EBA повинен здійснювати моніторинг застосування статті 269a і повинен оцінити регуляторний режим капіталу, який застосовується до сек'юритизацій непрацюючих експозицій, беручи до уваги стан ринку непрацюючих експозицій в загальному та стан ринку сек'юритизації непрацюючих експозицій зокрема, і подати звіт зі своїми висновками до Комісії до 10 жовтня 2022 року.

2. До 10 квітня 2023 року Комісія повинна, на підставі звіту, зазначеного в параграфі 1, подати звіт до Європейського Парламенту і Ради про застосування статті 269a. Звіт Комісії у відповідних випадках повинен супроводжуватися законодавчою пропозицією.

1. EBA повинен здійснювати моніторинг застосування звільнень, визначених у пункті (b) статті 390(6), пунктах (f)-(m) статті 400(1), пункті (a) та пунктах (c)-(g), (i), (j) та (k) статті 400(2), а також до 28 червня 2021 року подати звіт Комісії, у якому оцінюється потенційний кількісний вплив вилучення таких звільнень або встановлення обмеження щодо їх застосування. Зокрема, у такому звіті для кожного звільнення, передбаченого у вказаних статтях, мають бути оцінені:

(a) кількість великих експозицій, звільнених у кожній державі-члені;

(b) кількість установ, які застосовують звільнення в кожній державі-члені;

(c) агрегована сума експозицій, звільнених у кожній державі-члені.

2. До 31 грудня 2023 року Комісія повинна подати звіт Європейському Парламенту і Раді про застосування відступів, зазначених у статтях 390(4) та 401(2), які стосуються методів розрахування вартості експозиції за операціями фінансування з цінними паперами, зокрема необхідності врахування змін міжнародних стандартів, що визначають методи такого розрахування.

1. До 31 грудня 2014 року Комісія повинна переглянути та звітувати про застосування розділу II частини першої та статті 113(6) і (7) та надати такий звіт Європейському Парламенту та Раді разом із законодавчою пропозицією, за необхідності.

1. EBA повинен здійснювати моніторинг та оцінювання звітів, підготовлених відповідно до статті 415(1), у розрізі валют і різних бізнес-моделей. EBA повинен, після консультацій з ESRB, нефінансовими кінцевими користувачами, банківським сектором, компетентними органами та центральними банками ЄСЦБ, щорічно та вперше - до 31 грудня 2013 року, звітувати перед Комісією про те, чи загальна вимога до покриття ліквідності у частині шостій, що ґрунтується на елементах, які підлягають звітуванню згідно з розділом II частини шостої та додатком III і які розглядаються окремо або в сукупності, матиме істотний негативний вплив на діяльність профіль ризику установ, що мають осідок у Союзі, або на стабільність і впорядковане функціонування фінансових ринків, або на економіку та стабільність надання банківського кредитування, приділяючи особливу увагу кредитуванню МСП і торговельному фінансуванню, включно з кредитуванням за офіційними схемами експортно-кредитного страхування.

У звіті, зазначеному в першому підпараграфі, повинні бути належним чином враховані ринки та міжнародні регуляторні зміни, а також взаємодія вимоги до покриття ліквідності з іншими пруденційними вимогами згідно із цим Регламентом, такими як засновані на ризиках коефіцієнти достатності капіталу, як визначено у статті 92, і коефіцієнт левериджу.

Європейському Парламенту та Раді повинна бути надана можливість висловити їхні думки щодо звіту, зазначеного у першому підпараграфі.

2. EBA повинен оцінити у звіті, зазначеному в параграфі 1, зокрема, такі елементи:

(a) забезпечення наявності механізмів, які обмежують вартість притоків ліквідності, зокрема, з метою визначення максимального притоку та умов його застосування, з урахуванням різних бізнес-моделей, включно з посередницьким фінансуванням, факторингом, лізингом, облігаціями з покриттям, іпотеками, випуском облігацій з покриттям, а також міри, до якої такий максимальний приток повинен бути змінений або вилучений з огляду на особливості спеціалізованого фінансування;

(b) калібрування притоків і відтоків, зазначених у розділі II частини шостої, зокрема, згідно зі статтею 422(7) та статтею 425(2);

(c) забезпечення наявності механізмів, які обмежують покриття вимог до ліквідності певними категоріями ліквідних активів, зокрема, оцінювання належного мінімального відсотка ліквідних активів, зазначеного в пунктах (a), (b) і (c) статті 416(1), від загальної суми ліквідних активів, тестування порогового значення в розмірі 60% і врахування міжнародних регуляторних змін. Активи, які підлягають виплаті або вимозі упродовж 30 календарних днів, не повинні враховуватися в ліміті, крім випадків, коли такі активи були отримані під забезпечення, яке також відповідає критеріям згідно з пунктами (a), (b) і (c) статті 416(1);

(d) забезпечення спеціальних нижчих коефіцієнтів відтоку та/або вищих коефіцієнтів притоку для внутрішньогрупових потоків, з визначенням умов, за яких такі спеціальні коефіцієнти притоку або відтоку будуть обґрунтованими з пруденційної точки зору, а також загального опису методології з використанням об'єктивних критеріїв і параметрів для визначення спеціальних рівнів притоків і відтоків між установою та контрагентом, якщо вони не мають осідку в тій самій державі-члені;

(e) калібрування показників вибірки, застосовних до невикористаних гарантованих кредитних ліній і механізмів підтримки ліквідності, які підпадають під дію статті 424(3) і (5). Зокрема, EBA повинен протестувати норму вибірки в розмірі 100%;

(f) означення роздрібного депозиту в пункті (2) статті 411, зокрема, доцільність впровадження порогового значення для депозитів фізичних осіб;

(g) необхідність впровадження нової категорії роздрібних депозитів із нижчим відтоком з огляду на специфічні характеристики таких депозитів, які можуть обґрунтувати нижчий коефіцієнт відтоку, і з урахуванням міжнародних змін;

(h) відступи від вимог до складу ліквідних активів, що їх повинні утримувати установи, якщо у певній валюті сукупні обґрунтовані потреби в ліквідних активах перевищують доступність таких ліквідних активів, і умови, які повинні поширюватися на такі відступи;

(i) означення фінансових продуктів, які відповідають шаріату як альтернативи активам, які кваліфікуються як ліквідні активи для цілей статті 416, для використання в банках, які відповідають шаріату;

(j) означення стресових обставин, у тому числі принципів використання запасів ліквідних активів і необхідного наглядового реагування, згідно з яким установи зможуть використовувати їхні ліквідні активи для забезпечення відповідності відтоків ліквідності, а також того, як реагувати на невідповідність;

(k) означення усталених операційних відносин для нефінансових клієнтів, як зазначено у статті 422(3)(c);

(l) калібрування коефіцієнта відтоку, застосовного до послуг кореспондентського банкінгу та первинних брокерських послуг, як зазначено в першому підпараграфі статті 422(4);

(m) механізми звільнення від виконання нових правил для облігацій, гарантованих державою, які випущені кредитними установами в рамках заходів державної підтримки, що схвалені як державна допомога в Союзі, як-от для облігацій, випущених Національною компанією з управління активами (NAMA) в Ірландії та Іспанською компанією з управління активами в Іспанії, які призначені для вилучення проблемних активів з балансу кредитних установ, як активи з надзвичайно високою ліквідністю та кредитною якістю, принаймні до грудня 2023 року.

3. EBA повинен, після консультацій з ЕSМА та ЄЦБ, до 31 грудня 2013 року звітувати перед Комісією про відповідні єдині означення високої та надзвичайно високої ліквідності та кредитної якості переказних активів для цілей статті 416 та відповідні дисконти для активів, які могли би кваліфікуватися як ліквідні активи для цілей статті 416, за винятком активів, зазначених у пунктах (a), (b) і (c) статті 416(1).

Європейському Парламенту та Раді повинна бути надана можливість висловити їхні думки в такому звіті.

У звіті, зазначеному в першому підпараграфі, також повинні розглядатися:

(a) інші категорії активів, зокрема цінні папери, забезпечені житловою іпотекою, з високою ліквідністю та кредитною якістю;

(b) інші категорії цінних паперів або позик, які відповідають критеріям прийнятності центрального банку, як-от облігації місцевих урядів і комерційні папери; та

(c) інші активи, які не відповідають критеріям прийнятності центрального банку, але які призначені для торгівлі, як-от інструменти власного капіталу, включені до лістингу на визнаній біржі, золото, інструменти власного капіталу, пов'язані з основними індексами, гарантовані облігації, облігації з покриттям, корпоративні облігації та кошти на основі таких активів.

4. У звіті, зазначеному в параграфі 3, має розглядатися, чи і, якщо так, то якою мірою резервні кредитні лінії, зазначені в пункті (e) статті 416(1), повинні бути включені до ліквідних активів з огляду на міжнародні зміни та з урахуванням європейської специфіки, утому числі способу реалізації грошово-кредитної політики в Союзі.

EBA, зокрема, повинен перевірити належність зазначених нижче критеріїв і відповідних рівнів для таких означень:

(a) мінімальний торговельний обсяг активів;

(b) мінімальний непогашений обсяг активів;

(c) прозоре ціноутворення та інформація після торгів;

(d) рівні кредитної якості, зазначені у главі 2 розділу II частини третьої;

(e) підтверджені дані щодо стабільності цін;

(f) середній обсяг торгівлі та середній розмір торговельної операції;

(g) максимальний спред між курсами покупця/ продавця;

(h) залишковий строк до погашення;

(i) мінімальний коефіцієнт оборотності.

5. До 31 січня 2014 року EBA також повинен звітувати про таке:

(a) єдині визначення високої та надзвичайно високої ліквідності та кредитної якості;

(b) можливі непередбачені наслідки визначення ліквідних активів для реалізації грошово-кредитної політики та ступінь, до якого:

(i) перелік ліквідних активів, що відокремлений від переліку активів, які відповідають критеріям прийнятності центрального банку, може стимулювати установи надавати прийнятні активи, які не включені в означення ліквідних активів, у рамках операцій рефінансування;

(ii) регулювання ліквідності може демотивувати установи надавати або брати позики та незабезпеченому грошовому ринку, і чи це може призвести поставити під сумнів орієнтування на EONIA в ході реалізації грошово-кредитної політики

(iii) впровадження вимоги до покриття ліквідності може ускладнити для центральних банків забезпечення стабільності цін шляхом використання наявних рамок та інструментів грошово-кредитної політики;

(c) операційні вимоги для часток участі в ліквідних активах, зазначених у пунктах (b)-(f) статті 417, згідно з міжнародними регуляторними змінами.

1. До 31 грудня 2015 року EBA повинен звітувати перед Комісією, на основі елементів, які підлягають звітуванню згідно з розділом III частини шостої, чи і наскільки доцільно забезпечити, щоб установи використовували стабільні джерела фінансування, у тому числі оцінювання впливу на діяльність та профіль ризику установ, що мають осідок у Союзі, або на фінансові ринки чи економіку та банківське кредитування, приділяючи особливу увагу кредитуванню МСП і торговельному фінансуванню, включно з кредитуванням за офіційними схемами експортно-кредитного страхування та моделями посередницького фінансування, включно зі співфінансованим іпотечним кредитуванням. Зокрема, EBA повинен проаналізувати вплив стабільних джерел фінансування на структури рефінансування різних банківських моделей у Союзі.

2. До 31 грудня 2015 року EBA також повинен звітувати перед Комісією, на основі елементів, які підлягають звітуванню згідно з розділом III частини шостої, згідно з єдиними форматами звітування, зазначеними в пункті (a)статті 415(3), і після консультацій з ESRB, про методології визначення суми стабільного фінансування, яке доступне та необхідне установам, та про належні єдині визначення для розрахування такої вимоги до чистого стабільного фінансування, зокрема, розглядаючи таке:

(a) категорії та вагові коефіцієнти, які застосовуються до джерел стабільного фінансування у статті 427(1);

(b) категорії та вагові коефіцієнти, які застосовуються для визначення вимоги до стабільного фінансування у статті 428(1);

(c) методології повинні створювати стимули та антистимули, залежно від випадку, для стимулювання більш стабільного довгострокового фінансування активів, господарської діяльності, інвестицій і фінансування установ;

(d) необхідність розроблення різних методологій для різних типів установ.

3. До 31 грудня 2016 року Комісія повинна, якщо доцільно та беручи до уваги звіти, зазначені в параграфах 1 та 2, а також повною мірою враховуючи різноманітність банківського сектора в Союзі, подати законодавчу пропозицію на розгляд Європейського Парламенту та Ради про те, як забезпечити використання установами стабільних джерел фінансування.

4. EBA повинен здійснювати моніторинг суми обов'язкового стабільного фінансування, що покриває ризик фінансування, пов'язаний з деривативними контрактами, зазначеними в додатку II, і кредитними деривативами протягом однорічного горизонту коефіцієнта чистого стабільного фінансування, зокрема майбутній ризик фінансування за такими деривативними контрактами, визначеними у статтях 428s(2) і 428at(2), і звітувати перед Комісією про можливість ухвалення вищого коефіцієнта обов'язкового стабільного фінансування або більш чутливої до ризику величини до 28 червня 2024 року. У такому звіті повинні принаймні оцінюватися:

(a) можливість розрізняти між маржинальними та немаржинальними деривативними контрактами;

(b) можливість вилучення, збільшення або заміни вимоги, визначеної у статтях 428s(2) та 428at(2);

(c) можливість ширшого змінення підходу до деривативних контрактів при розрахуванні коефіцієнта чистого стабільного фінансування, як визначено у статті 428d, статтях 428k(4) і 428s(2), пунктах (a) і (b) статті 428ag, статтях 428ah(2), 428al(4) і 428at(2), пунктах (a) і (b) статті 428ay та статті 428az(2), для кращого охоплення ризику фінансування, пов'язаного з такими контрактами, протягом однорічного горизонту коефіцієнта чистого стабільного фінансування;

(d) вплив запропонованих змін на суму стабільного фінансування, що вимагається для деривативних контрактів установ.

5. Якщо міжнародні стандарти впливають на підхід до деривативних контрактів, зазначених у додатку II, і кредитних деривативів для розрахування коефіцієнта чистого стабільного фінансування, Комісія повинна, якщо це доцільно та з урахування звіту, зазначеного в параграфі 4, відповідних змін міжнародних стандартів і різноманітності банківського сектора в Союзі, подати законодавчу пропозицію до Європейського Парламенту та Ради щодо того, які зміни необхідно внести до положень про підхід до деривативних контрактів, зазначених у додатку II, і кредитних деривативів для розрахування коефіцієнта чистого стабільного фінансування, як визначено в розділі IV частини шостої, з метою кращого врахування ризику фінансування, пов'язаного з такими операціями.

6. EBA повинен здійснювати моніторинг суми стабільного фінансування, що вимагається для покриття ризику фінансування, пов'язаного з операціями фінансування з цінними паперами, у тому числі з активами, що їх отримують або надають в рамках таких операцій, а також із незабезпеченими операціями з фінансовими клієнтами із залишковим строком погашення менше шести місяців, і звітувати перед Комісією про відповідність такого підходу до 28 червня 2023 року. У такому звіті повинні принаймні оцінюватися:

(a) можливість застосовувати вищі або нижчі коефіцієнти стабільного фінансування до операцій фінансування з цінними паперами з фінансовими клієнтами та до незабезпечених операцій з фінансовими клієнтами із залишковим строком дії менше шести місяців, що б краще врахувати ризик фінансування протягом однорічного горизонту коефіцієнта чистого стабільного фінансування та можливий ефект ланцюгової реакції між фінансовими клієнтами;

(b) можливість застосовувати підхід, визначений у пункті (g) статті 428r(1), до операцій фінансування з цінними паперами, забезпечених іншими типами активів;

(c) можливість застосовувати коефіцієнти стабільного фінансування до позабалансових позицій, які використовуються в операціях фінансування з цінними паперами як альтернативу підходу, визначеному у статті 428p(5);

(d) відповідність симетричного підходу між зобов'язаннями із залишковим строком погашення менше шести місяців, наданими фінансовими клієнтами, до яких застосовується коефіцієнт доступного стабільного фінансування 0% згідно з пунктом (c) статті 428k(3), і активами, отриманими в рамках операцій з фінансовими клієнтами із залишковим строком погашення менше шести місяців, до яких застосовується коефіцієнт обов'язкового стабільного фінансування в розмірі 0%, 5% або 10% згідно з пунктом (g) статті 428r(1), пунктом (c) статті 428s(1) та пунктом (b) статті 428v;

(e) вплив запровадження вищих або нижчих коефіцієнтів обов'язкового стабільного фінансування для операцій фінансування з цінними паперами, зокрема, із залишковим строком погашення менше шести місяців з фінансовими клієнтами на ринкову ліквідність активів, отриманих як забезпечення в рамках таких операцій, зокрема суверенних і корпоративних облігацій;

(f) вплив пропонованих змін на суму стабільного фінансування, що вимагається для таких операцій установ, зокрема для операцій фінансування з цінними паперами з фінансовими клієнтами із залишковим строком погашення менше шести місяців, якщо суверенні облігації отримують як забезпечення за такими операціями.

7. До 28 червня 2024 року Комісія, у відповідних випадках та з урахуванням звіту, зазначеного у параграфі 6, будь-яких міжнародних стандартів та різноманітності банківського сектора в Союзі, подає законодавчу пропозицію до Європейського Парламенту та Ради про те, як внести зміни до положень щодо підходу до операцій фінансування з цінними паперами, у тому числі до активів, що їх отримують або надають в рамках таких операцій, і підходу до незабезпечених операцій з фінансовими клієнтами із залишковим строком погашення менше шести місяців для розрахування коефіцієнта чистого стабільного фінансування, як визначено в розділі IV частини шостої, якщо вона вважає це доцільним з огляду на вплив наявного підходу на коефіцієнт чистого стабільного фінансування установ і для кращого врахування ризику фінансування, пов'язаного з такими операціями.

8. До 28 червня 2025 року коефіцієнти обов'язкового стабільного фінансування, які застосовуються до операцій, зазначених у пункті (g) статті 428r(1), пункті (b) статті 428s(1) та пункті (a) статті 428v, необхідно збільшити з 0% до 10%, з 5% до 15% і з 10% до 15%, відповідно, якщо інше не вказано у законодавчому акті, ухваленому на основі пропозиції Комісії згідно з параграфом 7 цієї статті.

9. EBA повинен здійснювати моніторинг суми стабільного фінансування, що вимагається для покриття ризику фінансування, пов'язаного із частками участі установ у цінних паперах для хеджування деривативних контрактів. EBA повинен звітувати про відповідність підходу до 28 червня 2023 року. У такому звіті повинні принаймні оцінюватися:

(a) можливий вплив підходу на здатність інвесторів набувати експозиції до активів і вплив підходу на надання кредитів у рамках союзу ринків капіталу;

(b) можливість застосування скоригованих вимог до стабільного фінансування до цінних паперів, які утримуються для хеджування деривативів, що повністю або частково фінансуються за рахунок початкової маржі;

(c) можливість застосування скоригованих вимог до стабільного фінансування до цінних паперів, які утримуються для хеджування деривативів, що не фінансуються за рахунок початкової маржі.

10. До 28 червня 2023 року або через рік після підписання угоди про міжнародні стандарти, розробленої Базельським комітетом з банківського нагляду, залежно від того яка із цих двох дат настане раніше, Комісія повинна, у відповідних випадках та з урахуванням звіту, зазначеного у параграфі 9, будь-яких міжнародних стандартів, розроблених Базельським комітетом з банківського нагляду, різноманітності банківського сектора в Союзі та цілей союзу ринків капіталу, подати законодавчу пропозицію до Європейського Парламенту та Ради про те, як внести зміни до положень щодо підходу до часток участі установ у цінних паперах для хеджування деривативних контрактів для розрахування коефіцієнта чистого стабільного фінансування, як визначено в розділі IV частини шостої, якщо вона вважає це доцільним з огляду на вплив наявного підходу на коефіцієнт чистого стабільного фінансування установ і для кращого врахування ризику фінансування, пов'язаного з такими операціями.

11. EBA повинен оцінити, чи обґрунтоване зниження коефіцієнта обов'язкового стабільного фінансування для активів, які використовуються для надання послуг із клірингу та розрахунків за дорогоцінними металами, такими як золото, срібло, платина та паладій, або активів, які використовуються для забезпечення операцій з фінансування із дорогоцінними металами, такими як золото, срібло, платина та паладій, на строк 180 днів або менше. EBA повинен подати свій звіт Комісії до 28 червня 2021 року.

1. Комісія повинна, до 31 грудня 2020 року, подати до Європейського Парламенту та Ради звіт про те, чи:

(a) доцільно запровадити надбавку на коефіцієнт левериджу для інших системно важливих установ; та

(b) означення та розрахування загальної величини експозиції, зазначеної у статті 429(4), включно з підходом до резервів центрального банку, є належним.

2. Для цілей звіту, зазначеного в параграфі 1, Комісія повинна враховувати міжнародні зміни та узгоджені на міжнародному рівні стандарти. У відповідних випадках такий звіт повинен супроводжуватися законодавчою пропозицією.

До 31 грудня 2014 року Комісія повинна надати Європейському Парламенту і Раді звіт про застосування та дієвість положень частини п'ятої в розрізі змін на міжнародних ринках.

1. До 30 червня 2022 року та кожні п'ять років потому Комісія повинна, після консультацій з ESRB та EBA, перевірити, чи макропруденційні правила, які містяться в цьому Регламенті та в Директиві 2013/36/ЄС, є достатніми для пом'якшення системних ризиків у секторах, регіонах і державах-членах, включно з оцінюванням того:

(a) чи наявні макропруденційні інструменти в цьому Регламенті та в Директиві 2013/36/ЄС є ефективними, дієвими та прозорими;

(b) чи сфера охоплення та можливі рівні дублювання між різними макропруденційними інструментами, спрямованими на подібні ризики, у цьому Регламенті та в Директиві 2013/36/ЄС, є належними та, якщо доцільно, із пропозицією щодо нових макропруденційних правил;

(c) яким чином узгоджені на міжнародному рівні стандарти для системних установ взаємодіють з положеннями цього Регламенту та Директиви 2013/36/ЄС, та, якщо доцільно, із пропозицією щодо нових макропруденційних правил з урахуванням таких узгоджених на міжнародному рівні стандартів;

(d) чи доцільно додати до макропруденційних інструментів, передбачених у цьому Регламенті та в Директиві 2013/36/ЄС, інші типи інструментів, як-от інструменти на основі позичальника, щоб доповнити інструменти на основі капіталу і щоб забезпечити можливість гармонізованого використання інструментів на внутрішньому ринку, з урахуванням того, чи гармонізовані означення таких інструментів і надання відповідних даних на рівні Союзу є передумовою для впровадження таких інструментів;

(e) чи слід поширювати вимогу до буфера коефіцієнта левериджу, як зазначено у статті 92(1a), на системно важливі установи, інші ніж глобальні системно важливі установи, чи її калібрування повинне відрізнятися від калібрування для глобальних системно важливих установ і чи її калібрування повинне залежати від рівня системної важливості установи;

(f) чи слід перетворити поточну добровільну взаємність макропруденційних заходів на обов'язкову взаємність і чи є чинні рамки ESRB щодо добровільної взаємності належною основою для цього;

(g) як відповідні органи Союзу та національні макропруденційні органи можуть бути укомплектовані інструментами для вирішення нових системних ризиків, що виникають експозицій впливу кредитних установ до небанківського сектора, зокрема, з ринків деривативів і операцій фінансування з цінними паперами, сектора управління активами та сектора страхування.

2. До 31 грудня 2022 року та кожні п'ять років потому Комісія повинна, на основі консультацій з ESRB та EBA, звітувати перед Європейським Парламентом і Радою про результати оцінювання, зазначеного в параграфі 1, та, у відповідних випадках, надати законодавчу пропозицію Європейському Парламенту і Раді.

1. EBA повинен, до 28 червня 2023 року, звітувати перед Комісією про вплив і відносне калібрування підходів, визначених у секціях 3, 4 і 5 глави 6 розділу II частини третьої для розрахування вартості експозиції за операціями з деривативами.

2. На основі звіту EBA Комісія повинна, у відповідних випадках, подати законодавчу пропозицію про внесення змін до підходів, визначених у секціях 3, 4 і 5 глави 6 розділу II частини третьої.

1. До 28 червня 2014 року EBA разом з ESMA повинні звітувати про функціонування цього Регламенту з пов'язаними обов'язками згідно з Регламентом (ЄС) № 648/2012 і, зокрема, стосовно установ, які керують роботою центрального контрагента, щоб уникнути дублювання вимог для операцій з деривативами і таким чином запобігти зростанню регуляторного ризику та витрат на моніторинг з боку компетентних органів.

2. EBA повинен здійснювати моніторинг та оцінювання функціонування положень щодо вимог до власних коштів для експозицій до центрального контрагента, як визначено в секції 9 глави 6 розділу II частини третьої. До 01 січня 2015 року EBA повинен надати Комісії звіт про вплив і дієвість таких положень.

3. До 31 грудня 2016 року Комісія повинна переглянути та звітувати про узгодження цього Регламенту з пов'язаними обов'язками за Регламентом (ЄС) № 648/2012, вимогами до власних коштів, як визначено у секції 9 глави 6 розділу II частини третьої, і надати такий звіт Європейському Парламенту та Раді, а також, якщо це доцільно, законодавчу пропозицію.

До 31 грудня 2015 року Комісія повинна надати звіт про вплив цього Регламенту на стимулювання довгострокових інвестицій в інфраструктуру сприяння розвитку.

До 31 грудня 2014 року Комісія повинна переглянути та звітувати про належність означення прийнятного капіталу, яке застосовується для цілей розділу III частини другої та частини четвертої, і надати цей звіт Європейському Парламенту та Раді, а також, якщо це доцільно, законодавчу пропозицію.

До 31 грудня 2015 року Комісія повинна переглянути та надати звіт щодо того, чи цей Регламент повинен містити вимогу щодо того, що інструменти додаткового капіталу першого рівня та капіталу другого рівня повинні бути списані в разі виявлення того, що установа більше не є рентабельною. Комісія повинна надати звіт Європейському Парламенту і Раді разом із законодавчою пропозицією, якщо це доцільно.

До 28 червня 2022 року Комісія повинна переглянути та оцінити, чи доцільно вимагати, щоб до прийнятних зобов'язань міг бути застосований внутрішній визвіл без спрацювання положень щодо перехресного дефолту в інших договорах, щоб якомога сильніше зміцнити дієвість інструмента внутрішнього визволу та оцінити, чи положення про відсутність перехресного дефолту, яке стосується прийнятних зобов'язань, має бути включене до умов або договорів, які регулюють інші зобов'язання. У відповідних випадках такий перегляд і оцінка повинні супроводжуватися законодавчою пропозицією.

До 31 грудня 2021 року Комісія повинна звітувати перед Європейським Парламентом і Радою про те, чи виняткові обставини, які викликають серйозне економічне порушення впорядкованого функціонування та цілісності фінансових ринків, обґрунтовують:

(a) протягом таких періодів надання дозволу компетентним органам виключити із внутрішніх моделей ринкового ризику установ перевищення, які не виникають із недоліків таких моделей;

(b) протягом таких періодів надання додаткових зобов'язальних повноважень компетентним органам щодо встановлення обмежень на розповсюдження установами.

За необхідності, Комісія повинна розглянути подальші заходи.

До 30 червня 2014 року EBА повинен підготувати звіт про те, чи призводить переглянутий МСБО 19 у поєднанні з вирахуванням чистих пенсійних активів, як визначено у статті 36(1)(e), та змінами чистих пенсійних зобов'язань до надмірної волатильності власних коштів установ.

Беручи до уваги звіт EBA, Комісія повинна, не пізніше 31 грудня 2014 року, підготувати звіт для Європейського Парламенту та Ради щодо питання, зазначеного у першому параграфі, разом із законодавчою пропозицією, за необхідності, для впровадження підходу, який коригує чисті активи або зобов'язання пенсійного фонду із заздалегідь визначеними виплатами для розрахування власних коштів.

До 01 січня 2022 року Комісія повинна звітувати перед Європейським Парламентом та Радою про застосування положень глави 5 розділу II частини третьої у світлі змін на ринках сек'юритизації, у тому числі з макропруденційної та економічної точки зору. Такий звіт, за необхідності, повинен супроводжуватися законодавчою пропозицією і, зокрема, повинен оцінювати такі елементи:

(a) вплив ієрархії методів, визначеної у статті 254, і розрахування сум зважених на ризик експозицій за позиціями сек'юритизації, визначених у статтях 258-266, на емісійну та інвестиційну діяльність установ на ринках сек'юритизації в Союзі;

(b) вплив на фінансову стабільність Союзу та держав -членів, приділяючи особливу увагу потенційним спекуляціям на ринку нерухомого майна та зміцненню взаємозв'язків між фінансовими установами;

(c) які заходи будуть виправдані для зменшення та протидії будь-якому негативному впливу сек'юритизації на фінансову стабільність, зберігаючи при цьому її позитивний вплив на фінансування, у тому числі можливе впровадження максимального ліміту експозиції до сек'юритизацій; та

(d) вплив на здатність фінансових установ забезпечити стійкий та стабільний канал фінансування реального сектора економіки, з особливою увагою на МСП.

(e) як критерії екологічної сталості можна інтегрувати до рамок сек'юритизації, у тому числі для експозицій до сек'юритизацій непрацюючих експозицій.

У звіті також необхідно враховувати регуляторні зміни на міжнародних форумах, зокрема ті, що стосуються міжнародних стандартів сек'юритизації.

1. До 30 вересня 2019 року EBA повинен звітувати про вплив на установи в Союзі міжнародних стандартів щодо розрахування вимог до власних коштів для покриття ринкового ризику.

2. До 30 червня 2020 року Комісія повинна, беручи до уваги результати звіту, зазначеного в параграфі 1, міжнародні стандарти та підходи, визначені у главах 1a та 1b розділу IV частини третьої, подати звіт разом із законодавчою пропозицією, у відповідних випадках, до Європейського Парламенту і Ради про те, як імплементувати міжнародні стандарти щодо відповідних вимог до власних коштів для покриття ринкового ризику.

1. EBA повинен розробити електронний інструмент, спрямований на сприяння відповідності установ цьому Регламенту та Директиві 2013/36/ЄС, а також регуляторним технічним стандартам, імплементаційним технічним стандартам, настановам і шаблонам, ухваленим для імплементації цього Регламенту та зазначеної Директиви.

2. Інструмент, зазначений у параграфі 1, повинен принаймні надавати можливість кожній установі:

(a) швидко визначати відповідні положення, яких необхідно дотримуватись, з огляду на розмір і бізнес-модель установи;

(b) стежити за змінами, внесеними у законодавчі акти та пов'язані імплементаційні положення, настанови та шаблони.

До Регламенту (ЄС) № 648/2012 внести такі зміни:

(1) розділ IV доповнити главою такого змісту:

1. Для цілей статті 308 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та інвестиційних фірм (*1), центральний контрагент повинен розраховувати KCCP, як зазначено в параграфі 2 цієї статті, для всіх договорів і операцій, кліринг за якими він здійснює, для всіх своїх учасників клірингу, на яких поширюється покриття в рамках фонду забезпечення у разі дефолту.

2. Центральний контрагент повинен розраховувати гіпотетичний капітал (KCCP ) у такий спосіб:

див. зображення

де:

Усі значення у формулі у першому підпараграфі повинні стосуватися до оцінки на кінець дня до обміну маржею, яка вимагалася в остаточній вимозі щодо внесення маржі в такий день.

3. Центральний контрагент повинен здійснювати розрахування, що вимагається в параграфі 2, принаймні на щоквартальній основі або частіше, якщо це вимагається компетентними органами від тих його учасників клірингу, які є установами.

4. Для цілей параграфа 3 EBA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення:

(a) періодичності та дат розрахування, встановленого в параграфі 2;

(b) випадків, коли компетентний орган установи, яка діє як учасник клірингу, може вимагати збільшення періодичності розрахування та звітування порівняно з вимогами, зазначеними в пункті (a).

ЕВА подає Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 01 січня 2014 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

Для цілей розрахування, встановленого у статті 50a(2), застосовуються такі положення:

(a) центральний контрагент повинен розраховувати вартість експозицій, які він має до своїх учасників клірингу, таким чином:

(i) для експозицій, які виникають з договорів і операцій, зазначених у статті 301(1)(a) та (d) Регламенту (ЄС) № 575/2013, він повинен їх розраховувати згідно з методом переоцінки за ринковою вартістю, встановленим у статті 274 зазначеного Регламенту;

(ii) для експозицій, які виникають з договорів і операцій, зазначених у статті 301(1)(b), (c) та (e) Регламенту (ЄС) № 575/2013, він повинен їх розраховувати згідно з комплексним методом фінансового забезпечення, вказаним у статті 223 зазначеного Регламенту, з наглядовими коригуваннями на волатильність, вказаними у статтях 223 і 224 зазначеного Регламенту. Виняток, визначений у пункті (a) статті 285(3) зазначеного Регламенту, не застосовується;

(iii) для експозицій, які виникають з операцій, не зазначених у статті 301(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, і які включають тільки ризик розрахунків, він повинен їх розраховувати згідно з розділом V частини третьої зазначеного Регламенту;