Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012

Установи також повинні мати політики для перевірки того, що розкриття ними інформації надає комплексну характеристику їхнього профілю ризику учасникам ринку. якщо установи виявлять, що розкриття інформації згідно із цією частиною, не надають комплексну характеристику їхнього профілю ризику учасникам ринку, вони повинні публічно розкрити інформацію, на додаток до інформації, розкриття якої вимагається згідно із цією частиною. Однак установи зобов'язані розкривати тільки інформацію, яка є суттєвою та не є внутрішньою або конфіденційною, як зазначено у статті 432.

4. Розкриття будь-якої кількісної інформації повинне супроводжуватися якісним описом і будь-якою іншою додатковою інформацією, яка може бути необхідною для користувачів такої інформації для розуміння кількісної інформації, зокрема, із зазначенням будь-яких істотних змін у будь-якому розкритті інформації порівняно з інформацією, розкритою раніше.

5. Установи повинні, за запитом, пояснювати їхні рішення щодо рейтингу МСП та іншим корпоративним заявникам на отримання позик, надавши письмове пояснення, якщо їх про це попросять. Адміністративні витрати, пов'язані з таким поясненням, повинні бути пропорційними розміру позики.

1. За винятком розкриття інформації, встановленого в пункті (c) статті 435(2) і у статтях 437 та 450, установи можуть не здійснювати одне або більше розкриттів інформації, зазначених у розділах II та III, якщо інформація, надана в ході таких розкриттів, не вважається суттєвою.

Інформація в розкритті вважається суттєвою, якщо її ненадання або спотворення може змінити або вплинути на оцінку або рішення користувача такої інформації, що використовує її для цілей вироблення економічних рішень.

EBA видає настанови відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010 щодо того, як установи повинні застосовувати суттєвість у розрізі вимог щодо розкриття інформації в розділах II та III.

2. Установи також можуть не надавати один або більше елементів інформації, зазначеної в розділах II та III, якщо такі елементи включають інформацію, що вважається внутрішньою або конфіденційною згідно із цим параграфом, за винятком розкриттів інформації, встановлених у статтях 437 та 450.

Інформація вважається внутрішньою інформацією установ, якщо її публічне розкриття підірве їхнє конкурентне становище. Внутрішня інформація може включати інформацію про продукти чи системи, що знизила би цінність інвестицій установ у них, якби її повідомили конкурентам.

Інформація вважається конфіденційною, якщо установи зобов'язані в рамках відносин із клієнтами або іншими контрагентами зберігати конфіденційність такої інформації.

EBA видає настанови відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010 щодо того, як установи повинні застосовувати внутрішній характер і конфіденційність у розрізі вимог щодо розкриття інформації в розділах II та III.

3. У виняткових випадках, зазначених у параграфі 2, відповідна установа повинна вказати в розкритті інформації те, що певні елементи інформації не розкриті, причину нерозкриття таких елементів і опублікувати більш загальну інформацію про предмет вимоги щодо розкриття, окрім як у випадках, коли такий предмет сам по собі є внутрішньою або конфіденційною інформацією.

Установи повинні публікувати розкриту інформацію, що вимагається згідно з розділами II та III, у спосіб, визначений у статтях 433a, 433b та 433c.

Щорічні розкриття інформації повинні бути опубліковані в ту саму дату, що й фінансова звітність, яку публікує установа, або якнайшвидше після такої дати.

Щорічні розкриття інформації повинні бути опубліковані в ту саму дату, що й фінансова звітність за відповідний період, яку публікує установа, якщо застосовно, або якнайшвидше після такої дати.

Будь-яка затримка між датою публікації розкритої інформації згідно із цією частиною і відповідної фінансової звітності повинна бути обґрунтованою і, у будь-якому випадку, не повинна перевищувати строк, встановлений компетентними органами відповідно до статті 106 Директиви 2013/36/ЄС.

1. Великі установи повинні розкривати описану нижче інформацію із зазначеною нижче періодичністю:

(a) усю інформацію, що вимагається згідно із цією частиною. - щорічно;

(b) щопівроку - інформацію зазначену в таких статтях:

(i) пункт (a) статті 437;

(ii) пункт (e) статті 438;

(iii) пункти (e)-(l) статті 439;

(iv) стаття 440

(v) пункти (c), (e), (f) та (g) статті 442;

(vi) пункт (e) статті 444;

(vii) стаття 445;

(viii) пункти (a) та (b) статті 448(1);

(ix) пункти (j)-(l) статті 449;

(x) пункти (a) та (b) статті 451(1);

(xi) стаття 451a(3);

(xii) пункт (g) статті 452;

(xiii) пункти (f)-(j) статті 453;

(xiv) пункти (d), (e) та (g) статті 455;

(c) щоквартально - інформацію зазначену в таких статтях:

(i) пункти (d) та (h) статті 438;

(ii) ключові показники, зазначені у статті 447;

(iii) стаття 451a(2).

2. Як відступ від параграфа 1, великі установи, інші ніж глобальні системно важливі установи, які є незареєстрованими на біржі установами, повинні розкривати описану нижче інформацію із зазначеною нижче періодичністю:

(a) усю інформацію, що вимагається згідно із цією частиною. - щорічно;

(b) ключові показники, зазначені у статті 447 - щопівроку.

3. Великі установи, які підпадають під дію статті 92a або 92b, повинні розкривати інформацію, що вимагається згідно зі статтею 437a, щопівроку, за винятком ключових показників, зазначених у пункті (h) статті 447, які необхідно розкривати щоквартально.

1. Малі нескладні установи повинні розкривати описану нижче інформацію із зазначеною нижче періодичністю:

(a) щорічно - інформацію зазначену в таких статтях:

(i) пункти (a), (e) та (f) статті 435(1);

(ii) пункт (d) статті 438;

(iii) пункти (a)-(d), (h), (i), (j) статті 450(1);

(b) щопівроку - ключові показники, зазначені у статті 447.

2. Як відступ від параграфа 1 цієї статті, малі нескладні установи, які є незареєстрованими на біржі установами, повинні щорічно розкривати ключові показники, зазначені у статті 447.

1. Установи, які не підпадають під дію статті 433a або 433b, повинні розкривати описану нижче інформацію із зазначеною нижче періодичністю:

(a) усю інформацію, що вимагається згідно із цією частиною. - щорічно;

(b) ключові показники, зазначені у статті 447 - щопівроку.

2. Як відступ від параграфа 1 цієї статті, інші установи, які є незареєстрованими на біржі установами, повинні щорічно розкривати таку інформацію:

(a) пункти (a), (e) та (f) статті 435(1);

(b) пункти (a), (b) та (c) статті 435(2);

(c) пункт (a) статті 437;

(d) пункти (c) та (d) статті 438;

(e) ключові показники, зазначені у статті 447;

(f) пункти (a)-(d), (h)-(k) статті 450(1);

1. Установи повинні розкривати всю інформацію, що вимагається згідно з розділами II та III, в електронному форматі та на єдиному носії чи в єдиному розташуванні. Єдиний носій або розташування має бути окремим документом, що є легкодоступним джерелом пруденційної інформації для користувачів такої інформації або окремим розділом, включеним або доданим до фінансових звітів установ, який містить необхідну розкриту інформацію та може бути легко ідентифікований такими користувачами.

2. Установи повинні оприлюднити на своєму вебсайті або, за відсутності вебсайту, у будь-якому іншому відповідному розташуванні архів інформації, яка повинна бути розкрита згідно із цією частиною. Такий архів повинен бути доступним протягом періоду часу, який не повинен бути коротшим за строк зберігання, встановлений національним правом для інформації, що міститься у фінансових звітах установ.

EBA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення єдиних форматів розкриття інформації та пов'язаних інструкцій, згідно з якими необхідно здійснювати розкриття інформації згідно з розділами II та III.

Такі єдині формати розкриття інформації повинні надавати достатньо вичерпну та порівнянну інформацію, щоб користувачі такої інформації могли оцінити профілі ризику установ та рівень їх відповідності вимогам, встановленим у частинах першій-сьомій. Щоб сприяти порівнянності інформації, імплементаційні технічні стандарти повинні бути спрямовані на підтримання узгодженості форматів розкриття інформації з міжнародними стандартами розкриття інформації.

Єдині формати розкриття інформації, у відповідних випадках, повинні бути у вигляді таблиць.

ЕВА повинен подати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 28 липня 2020 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати такі імплементаційні технічні стандарти згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

1. Установи повинні розкривати їхні цілі та політики управління ризиками для кожної окремої категорії ризику, включно з ризиками, зазначеними в цьому розділі. Таке розкриття інформації повинне включати:

(a) стратегії та процеси управління такими категоріями ризиків;

(b) структуру та організацію відповідної функції управління ризиками, у тому числі інформацію про її повноваження, функції та підзвітність згідно з установчими та керівними документами установи;

(c) обсяг та характер систем звітування про ризики та їх вимірювання;

(d) політики хеджування та пом'якшення ризику, а також стратегії та процеси моніторингу постійної ефективності позицій хеджування та засобів пом'якшення ризику;

(e) декларацію, затверджену органом управління, про відповідність механізмів управління ризиками відповідної установи, що гарантує, що впроваджені системи управління ризиками є належними з огляду на профіль і стратегію установи;

(f) стислу заяву про ризики, затверджену органом управління, у якій стисло описується загальний профіль ризику відповідної установи, пов'язаний з бізнес-стратегією; така заява повинна включати:

(i) ключові коефіцієнти та значення, що дають зовнішнім стейкхолдерам комплексне уявлення про управління ризиком установи, у тому числі про те, як профіль ризику установи взаємодіє з толерантністю до ризику, встановленою органом управління;

(ii) інформацію про внутрішньогрупові операції та операції з пов'язаними особами, які можуть мати істотний вплив на профіль ризику консолідованої групи.

2. Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію про механізми управління:

(a) кількість посад директора, які обіймають члени органу управління;

(b) політику добору для відбору членів органу управління, а також оцінювання їхніх фактичних знань, умінь і експертних знань;

(c) політику щодо різноманіття при відборі членів органу управління, цілі та будь-які відповідні цільові показники, визначені в такій політиці, а також рівень досягнення таких цілей і цільових показників;

(d) чи створила установа окремий комітет з питань ризиків та кількість засідань комітету з питань ризиків;

(e) опис потоку інформації про ризик для органу управління.

Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію стосовно сфери застосування цього Регламенту таким чином:

(a) найменування установи, до якої застосовуються цей Регламент;

(b) звірення консолідованої фінансової звітності, підготовленої згідно із застосовною системою бухгалтерського обліку та консолідованої фінансової звітності, підготовленої згідно з вимогами щодо регуляторної консолідації відповідно до секцій 2 та 3 розділу II частини першої; таке звірення повинне включати різниці між бухгалтерським і регуляторним периметрами консолідації та юридичних осіб, включених до регуляторного периметра консолідації, якщо він відрізняється від бухгалтерського периметра консолідації; опис юридичних осіб, включених до регуляторного периметра консолідації повинен містити метод регуляторної консолідації, якщо він відрізняється від методу бухгалтерської консолідації, інформацію про те, чи такі особи консолідуються повністю або пропорційно і чи частки участі в таких юридичних особах вираховуються із власних коштів;

(c) розподіл активів і пасивів консолідованої фінансової звітності, підготовленої згідно з вимогами щодо регуляторної консолідації відповідно до секцій 2 та 3 розділу II частини першої, з розподілом за типом ризиків, як зазначено в цій частині;

(d) звірення із зазначенням основних джерел виникнення різниць між сумами балансової вартості у фінансовій звітності в межах регуляторного периметра консолідації, як означено в секціях 2 та 3 розділу II частини першої, і сумою експозиції, що використовується для регуляторних цілей; таке звірення повинне доповнюватися якісною інформацією про такі основні джерела виникнення різниць;

(e) для експозицій торгового портфеля та неторгового портфеля, скоригованих згідно зі статтею 34 і статтею 105, розподіл сум складових елементів коригування пруденційної оцінки установи за типом ризиків, а також загальну суму складових елементів окремо для позицій торгового портфеля та неторгового портфеля;

(f) будь-яку поточну або передбачувану практичну або правову перешкоду до швидкої передачі власних коштів або виплати зобов'язань між материнською установою та її дочірніми установами;

(g) агреговану суму, на яку фактичні власні кошти менші за вимоги в усіх дочірніх установах, які не включені в консолідацію, а також найменування таких дочірніх установ;

(h) якщо застосовно, обставини, за яких використовується відступ зазначений у статті 7 або індивідуальний метод консолідації, встановлений у статті 9.

Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію про їхні власні кошти:

(a) повне звірення елементів основного капіталу першого рівня, елементів додаткового капіталу першого рівня, елементів капіталу другого рівня, а також фільтрів і вирахувань, які застосовуються до власних коштів установи згідно зі статтями 32-36, 56, 66, та 79, з балансом у фінансовій звітності установи, що пройшла аудиторську перевірку;

(b) опис основних характеристик інструментів основного капіталу першого рівня і додаткового капіталу першого рівня та інструментів капіталу другого рівня, випущених установою;

(c) повні умови інструментів основного капіталу першого рівня, додаткового капіталу першого рівня та капіталу другого рівня;

(d) окреме розкриття характеру та сум:

(i) кожного пруденційного фільтра, що застосовується згідно зі статтями 32-35;

(ii) позицій, вирахуваних згідно зі статтями 36, 56 та 66;

(iii) позицій, не вирахуваних згідно зі статтями 47, 48, 56, 66 та 79;

(e) опис усіх обмежень, які застосовуються до розрахування власних коштів згідно із цим Регламентом, а також інструментів, пруденційних фільтрів і вирахувань, до яких застосовуються такі обмеження;

(f) детальне пояснення основи, на якій розраховуються нормативи капіталу, якщо вони розраховані з використанням елементів власних коштів, визначених на іншій основі, ніж та, яка встановлена в цьому Регламенті.

Установи, які підпадають під дію статті 92a або 92b, повинні розкривати зазначену нижче інформацію про їхні власні кошти та прийнятні зобов'язання:

(a) склад власних коштів та прийнятних зобов'язань, їхній строк погашення та основні характеристики;

(b) рейтинг прийнятних зобов'язань в ієрархії кредитора;

(c) загальну суму кожного випуску інструментів прийнятних зобов'язань, зазначених у статті 72b, і суму таких випусків, що включається до елементів прийнятних зобов'язань у межах лімітів, зазначених у статті 72b(3) та (4);

(d) загальну суму виключених зобов'язань, зазначених у статті 72a(2).

Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію стосовно дотримання ними статті 92 цього Регламенту та вимог, встановлених у статті 73 та в пункті (a) статті 104 (1) Директиви 2013/36/ЄС:

(a) стислий опис їхнього підходу до оцінювання достатності її власного капіталу для підтримки поточної та майбутньої діяльності;

(b) сума додаткових вимог до власних коштів на основі результатів процесу наглядової перевірки, як зазначено в пункті (a) статті 104 (1) Директиви 2013/36/ЄС, і їх склад у розрізі інструментів основного капіталу першого рівня, додаткового капіталу першого рівня та капіталу другого рівня;

(c) за запитом компетентного органу, результат процесу оцінювання достатності власного капіталу установи;

(d) загальна сума зваженої на ризик експозиції та відповідна загальна вимога до власних коштів, визначені згідно зі статтею 92, з розподілом за різними категоріями ризику, визначеними в частині третій, і, якщо застосовно, поясненням впливу на розрахунок власних коштів та сум зважених на ризик експозицій, спричиненого застосуванням нижніх меж розміру капіталу і невирахуванням елементів із власних коштів;

(e) балансові та позабалансові експозиції, суми зважених на ризик експозицій та пов'язані очікувані втрати для кожної категорії спеціалізованого кредитування, зазначеної в таблиці 1 статті 153(5), а також балансові та позабалансові експозиції, суми зважених на ризик експозицій за категоріями експозицій власного капіталу, визначеними у статті 155(2);

(f) вартість експозиції та сума зважених на ризик експозицій за інструментами власних коштів, утримуваними в будь-якій страховій компанії, перестраховій компанії або страховій холдинговій компанії, які установи не вираховують із власних коштів згідно зі статтею 49 при розрахуванні вимог до капіталу на індивідуальній, субконсолідованій і консолідованій основі;

(g) додаткова вимога до власних коштів та норматив достатності капіталу фінансового конгломерату, обчислені відповідно до статті 6 Директиви 2002/87/ЄС та додатка I до зазначеної Директиви, у разі застосування методу 1 або 2, визначеного у вказаному додатку;

(h) зміни сум зважених на ризик експозицій за поточний період розкриття інформації порівняно з попереднім періодом розкриття інформації, які виникають із використання внутрішніх моделей, утому числі опис основних факторів, які пояснюють такі зміни.

Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію стосовно експозиції до кредитного ризику контрагента, як зазначено у главі 6 розділу II частини третьої:

(a) опис методології, яка використовується для визначення власного капіталу та кредитних лімітів для кредитних експозицій до контрагентів, включно з методами встановлення таких лімітів для експозицій до центральних контрагентів;

(b) опис політик, пов'язаних із гарантіями та іншими методами пом'якшення кредитного ризику, як от політик забезпечення застави та створення кредитних резервів;

(c) опис політик щодо загального та специфічного ризику втрати напрямку, як означено у статті 291;

(d) сума забезпечення, яке повинна була би надати установа з огляду на зниження її кредитного рейтингу;

(e) сума отриманого і наданого відокремленого та невідокремлюваного забезпечення за типом забезпечення, з подальшим розподілом між забезпеченням, яке використовується для операцій із деривативами і операцій фінансування з цінними паперами;

(f) для операцій з деривативами вартість експозиції до та після впливу пом'якшення кредитного ризику, як визначено згідно з методами, визначеними в секціях 3-6 глави 6 розділу II частини третьої, незалежно від застосовуваного методу, і пов'язані суми ризик-експозицій з розподілом за застосовним методом;

(g) для операцій фінансування з цінними паперами вартість експозиції до та після впливу пом'якшення кредитного ризику, як визначено згідно з методами, визначеними у главах 4-6 розділу II частини третьої, незалежно від застосовуваного методу, і пов'язані суми ризик-експозицій з розподілом за застосовним методом;

(h) вартість експозицій після впливу пом'якшення кредитного ризику та пов'язані ризик-експозиції для вимоги до капіталу для покриття коригування кредитної оцінки, окремо для кожного методу, визначеного в розділі VI частини третьої;

(i) вартість експозиції до центральних контрагентів і пов'язані ризик-експозиції, які підпадають під сферу застосування секції 9 глави 6 розділу II частини третьої, окремо для кваліфікованих і некваліфікованих центральних контрагентів, з розподілом за типами експозицій;

(j) умовні суми та справедливу вартість операцій із кредитними деривативами; операції з кредитними деривативами поділяють за типом продукту; у межах кожного типу продукту операції з кредитними деривативами поділяють за придбаним і проданим кредитним захистом;

(k) оцінка коефіцієнта альфа, якщо установа отримала дозвіл від компетентних органів на використання власної оцінки коефіцієнта альфа згідно зі статтею 284(9);

(l) окремо розкриття інформації, включеної до пункту (e) статті 444 і пункту (g) статті 452;

(m) для установ, які використовують методи, визначені в секціях 4-5 глави 6 розділу II частини третьої, розмір їхньої балансової та позабалансової діяльності з деривативами, розрахований згідно зі статтею 273a(1) або (2), залежно від випадку.

Якщо центральний банк держави-члена надає підтримку ліквідності у формі операцій своп забезпечення, компетентний орган може звільнити установи від застосування вимог у пунктах (d) та (e) першого підпараграфа, якщо компетентний орган вважає, що розкриття зазначеної в них інформації може виявити надання екстреної підтримки ліквідності. Для такий цілей компетентний орган повинен визначити відповідні порогові значення та об'єктивні критерії.

Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію про дотримання ними вимоги щодо контрциклічного буфера капіталу, зазначеного у главі 4 розділу VII Директиви 2013/36/ЄС:

(a) географічний розподіл сум експозицій і сум зважених на ризик експозицій для її кредитних експозицій, що використовується як основа для розрахування контрциклічного буфера капіталу;

(b) сума специфічного для установи контрциклічного буфера капіталу.

Глобальні системно важливі установи повинні щорічно розкривати значення індикаторів, що використовуються для визначення їхньої оцінки згідно з методологією ідентифікації, зазначеною у статті 131 Директиви 2013/36/ЄС.

Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію стосовно їхніх експозицій до кредитного ризику та ризику розмивання капіталу:

(a) сфера застосування та означення термінів "прострочений" та "знецінений", які вони використовують для цілей бухгалтерського обліку, а також відмінності, за наявності, між означеннями термінів "прострочений" та "знецінений" для цілей бухгалтерського обліку та регуляторних цілей;

(b) опис підходів і методів, ухвалених для визначення коригувань на специфічний і загальний кредитний ризик;

(c) інформація про суму та якість працюючих, непрацюючих експозицій і експозицій з поступками для позик, боргових цінних паперів і позабалансових експозицій, у тому числі їхнє відносне накопичене знецінення, резерви та від'ємні зміни справедливої вартості внаслідок кредитного ризику, а також суми отриманого забезпечення та фінансових гарантій;

(d) аналіз бухгалтерських прострочених експозицій за строками заборгованості;

(e) валова балансова вартість дефолтних і недефолтних експозицій, накопичені коригувань на специфічний і загальний кредитний ризик, накопичені списання проти таких експозицій, чиста балансова вартість і їхній розподіл за географічним районом і типом сектора, а також для позик, боргових цінних паперів і позабалансових експозицій;

(f) будь-які зміни валової суми дефолтних балансових і позабалансових експозицій, у тому числі щонайменше інформація про початкові та кінцеві баланси таких експозицій, валова сума будь-якої з таких експозицій, якій повернули недефолтний статус або яка підлягає списанню;

(g) розподіл позик і боргових цінних паперів за залишковим строком погашення.

Установи повинні розкривати інформацію щодо їхніх обтяжених і необтяжених активів. Для цих цілей установи повинні використовувати балансову вартість за класом експозицій з розподілом за якістю активів і загальною сумою балансової вартості, яка є обтяженою або необтяженою. Розкриття інформації про обтяжені та необтяжені активи не повинне розкривати екстрену підтримку ліквідності, надану центральними банками.

Для установ, які розраховують суми зважених на ризик експозицій згідно з главою 2 розділу II частини третьої, повинні розкривати таку інформацію для кожного із класів експозицій, визначених у статті 112:

(a) найменування призначених установ зовнішнього кредитного оцінювання та експортно-кредитних агентств і причини будь-яких змін таких призначень за період розкриття;

(b) класи експозицій, для яких використовується установа зовнішнього кредитного оцінювання або експортно-кредитне агентство;

(c) опис процесу, який використовується для переведення кредитних рейтингів емітента та емісії на позиції, які не входять до торгового портфеля;

(d) співвідношення кожного зовнішнього рейтингу кожної призначеної установи зовнішнього кредитного оцінювання або експортно-кредитного агентства з вагами ризику, які відповідають рівням кредитної якості, визначеним у главі 2 розділі II частини третьої, з урахуванням того, що цю інформацію не потрібно розкривати, якщо установи дотримуються стандартного співвідношення, опублікованого EBA;

(e) вартість експозицій і вартість експозицій після пом'якшення кредитного ризику, співвіднесена з кожним рівнем кредитної якості, визначеним у главі 2 розділу II частини третьої, а також вартість експозицій, вирахуваних із власних коштів.

Установи, які розраховують вимоги до власних коштів згідно з пунктами (b) і (c) статті 92(3), повинні розкривати такі вимоги окремо для кожного ризику, зазначеного у вказаних положеннях. Крім того, вимоги до власних коштів для покриття специфічного процентного ризику позицій сек'юритизації повинні розкриватися окремо.

Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію про управління операційним ризиком:

(a) підходи до оцінювання вимог до власних коштів для покриття операційного ризику, на які кваліфікована установа;

(b) якщо вона використовується установою, опис методології, визначеної у статті 312(2), що повинен включати пояснення відповідних внутрішніх і зовнішніх факторів, які враховуються у підході вдосконаленого вимірювання установи;

(c) у випадку часткового використання - сфера застосування та охоплення різних використовуваних методологій.

Установи повинні розкривати зазначені нижче ключові показники у форматі таблиць:

(a) склад власних коштів та вимог до власних коштів, розрахованих згідно зі статтею 92;

(b) загальна сума ризик-експозиції, розрахована згідно зі статтею 92(3);

(c) якщо застосовно, сума та склад додаткових власних коштів, які установи зобов'язані утримувати згідно з пунктом (a) статті 104 (1) Директиви 2013/36/ЄС;

(d) вимога до комбінованого буферного капіталу, який установи зобов'язані утримувати згідно з главою 4 розділу VII Директиви 2013/36/ЄС;

(e) коефіцієнт левериджу та загальна величина експозиції, розрахована згідно зі статтею 429;

(f) зазначена нижче інформація стосовно коефіцієнта покриття ліквідності, розрахованого згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1):

(i) середнє або середні значення, залежно від випадку, коефіцієнта покриття ліквідності на основі спостережень станом на кінець місяця за попередні 12 місяців для кожного кварталу відповідного періоду розкриття;

(ii) середнє або середні значення, залежно від випадку, загальних ліквідних активів після застосування відповідних дисконтів, включених до буферного запасу ліквідності згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), на основі спостережень станом на кінець місяця за попередні 12 місяців для кожного кварталу відповідного періоду розкриття;

(iii) середні значення відтоків і притоків ліквідності, чистих відтоків ліквідності, розраховані згідно делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), на основі спостережень станом на кінець місяця за попередні 12 місяців для кожного кварталу відповідного періоду розкриття;

(g) зазначена нижче інформація стосовно вимоги щодо чистого стабільного фінансування, розрахованої згідно з розділом IV частини шостої:

(i) коефіцієнт чистого стабільного фінансування станом на кінець кожного кварталу відповідного періоду розкриття;

(ii) доступне стабільне фінансування станом на кінець кожного кварталу відповідного періоду розкриття;

(iii) необхідне стабільне фінансування станом на кінець кожного кварталу відповідного періоду розкриття;

(h) співвідношення між власними коштами і прийнятними зобов'язаннями та їхніми комплементами, чисельник і знаменник, розраховані згідно зі статтями 92a та 92b, з розподілом на рівні кожної групи врегулювання, якщо застосовно.

1. Починаючи з 28 червня 2021 року установи повинні розкривати таку кількісну та якісну інформацію про ризики, які виникають з потенційних змін процентних ставок, що впливають на економічну вартість власного капіталу та на чистий процентний дохід від діяльності в рамках неторгового портфеля, як зазначено у статті 84 та статті 98(5) Директиви 2013/36/ЄС:

(a) зміни економічної вартості власного капіталу, розраховані згідно із шістьма наглядовими сценаріями потрясінь, зазначеними у статті 98(5) Директиви 2013/36/ЄС для поточного та попередніх періодів розкриття;

(b) зміни економічної вартості власного капіталу, розраховані згідно із двома наглядовими сценаріями потрясінь, зазначеними у статті 98(5) Директиви 2013/36/ЄС для поточного та попередніх періодів розкриття;

(c) опис ключових припущень моделювання та параметрів, інших ніж ті, які зазначені в пунктах (b) та (c) статті 98(5a) Директиви 2013/36/ЄС, які використовуються для розрахування змін економічної вартості власного капіталу і чистого процентного доходу, які вимагаються згідно з пунктами (a) та (b) цього параграфа;

(d) пояснення істотності величин ризику, розкритих згідно з пунктами (a) та (b) цього параграфа та будь-яких значних змін таких величин ризику починаючи з попередньої референтної дати розкриття;

(e) опис того, як установи визначають, вимірюють, пом'якшують та контролюють процентний ризик, пов'язаний з їхньою діяльністю в рамках торгового портфеля, для цілей перегляду компетентними органами згідно зі статтею 84 Директиви 2013/36/ЄС, у тому числі:

(i) опис величин специфічного ризику, які установи використовують для оцінювання змін економічної вартості власного капіталу та чистого процентного доходу;

(ii) опис ключових припущень моделювання та параметрів, які використовуються у внутрішніх вимірювальних системах установи, що можуть відрізнятися від загальних припущень моделювання та параметрів, зазначених у статті 98(5a) Директиви 2013/36/ЄС для цілей розрахування змін економічної вартості власного капіталу та чистого процентного доходу, включно з обґрунтуванням таких відмінностей;

(iii) опис сценаріїв потрясінь, пов'язаних із процентною ставкою, що їх використовують установи для оцінювання процентного ризику;

(iv) визнання впливу хеджів від таких процентних ризиків, у тому числі внутрішніх хеджів, які відповідають вимогам, встановленим у статті 106(3);

(v) опис періодичності оцінювання процентного ризику;

(f) опис загальних стратегій управління такими ризиками та їх пом'якшення;

(g) середній та найдовший строк переоцінки, встановлений для безстрокових депозитів.

2. Як відступ від параграфа 1 цієї статті, вимоги, визначені в пунктах (c) та (e)(i)-(e)(iv) параграфа 1 цієї статті, не застосовуються установ, які використовують стандартизовану методологію або спрощену стандартизовану методологію, зазначену у статті 84(1) Директиви 2013/36/ЄС.

Установи, які розраховують суми зважених на ризик експозицій згідно з главою 5 розділу II частини третьої або вимоги до власних коштів згідно зі статтею 337 або 338, повинні розкривати зазначену нижче інформацію, окремо для їхнього торгового портфеля та неторгового портфеля:

(a) опис їхньої діяльності із сек'юритизації та ресек'юритизації, у тому числі управління ризиками та інвестиційних цілей, пов'язаних із такою діяльністю, їхньої ролі в операціях із сек'юритизації та ресек'юритизації, чи вони використовуються просту, прозору і стандартизовану сек'юритизацію, як означено в пункті (10) статті 242, і якою мірою вони використовують операції із сек'юритизації для передачі кредитного ризику сек'юритизованих експозицій третім особам, якщо застосовно, з окремим описом політики передачі ризику при синтетичній сек'юритизації;

(b) типи ризиків, яких вони зазнають у ході їхньої діяльності із сек'юритизації та ресек'юритизації за рівнем пріоритетності відповідних позицій сек'юритизації з розмежуванням між позиціями простої, прозорої і стандартизованої сек'юритизації та позиціями, які не є такими, а також:

(i) ризик, який залишається в ініційованих ними операціях;

(ii) ризик, понесений у зв'язку з операціями, ініційованими третіми особами;

(c) їхні підходи до розрахування сум зважених на ризик експозицій, які вони використовують у контексті своєї діяльності із сек'юритизації, у тому числі типи позицій сек'юритизації, до яких застосовується кожен підхід, з розмежуванням між позиціями простої, прозорої і стандартизованої сек'юритизації та позиціями, які не є такими;

(d) перелік суб'єктів спеціального призначення для цілей сек'юритизації, які належать до будь-якої з таких категорій, з описом типів експозицій до таких суб'єктів спеціального призначення для цілей сек'юритизації, включно з деривативними контрактами:

(i) суб'єкти спеціального призначення для цілей сек'юритизації, які набувають експозицій, ініційованих установою;

(ii) суб'єкти спеціального призначення для цілей сек'юритизації, які спонсоруються установами;

(iii) суб'єкти спеціального призначення для цілей сек'юритизації та інші юридичні особи, яким установи надають послуги, пов'язані із сек'юритизацією, як-от консультаційні послуги, послуги з обслуговування активів або управління ними;

(iv) суб'єкти спеціального призначення для цілей сек'юритизації, включені до регуляторного периметра консолідації установ;

(e) перелік будь-яких юридичних осіб, стосовно яких установи розкрили інформацію, що вони надавали підтримку згідно з главою 5 розділу II частини третьої;

(f) перелік юридичних осіб, пов'язаних з установами, які інвестують у сек'юритизації, ініційовані установами, або в позиції сек'юритизації, випущені суб'єктами спеціального призначення для цілей сек'юритизації, які спонсоруються установами;

(g) стислий опис політик бухгалтерського обліку установи для цілей діяльності із сек'юритизації, у тому числі, у відповідних випадках, з розмежуванням між позиціями сек'юритизації та позиціями ресек'юритизації;

(h) найменування установ зовнішнього кредитного оцінювання, які використовуються для цілей сек'юритизації, і типи експозиції, для яких використовується кожна установа;

(i) якщо застосовно, опис підходу на основі внутрішнього оцінювання, як визначено у главі 5 розділу II частини третьої, у тому числі структура процесу внутрішнього оцінювання та зв'язок між внутрішнім оцінюванням і зовнішніми рейтингами відповідної установи зовнішнього кредитного оцінювання, розкритими згідно з пунктом (h), механізми контролю процесу внутрішнього оцінювання, у тому числі опис незалежності, підзвітності, огляд процесу внутрішнього оцінювання, типи експозицій, до яких застосовується процес внутрішнього оцінювання, і стресові фактори, які використовуються для визначення рівнів поліпшення кредитної якості;

(j) окремо для торгового портфеля та неторгового портфеля - балансова вартість експозицій сек'юритизації, у тому числі інформація про те, чи установи передали істотний кредитний ризик згідно зі статтею 244 та 245, стосовно яких установи діють як оригінатор, спонсор або інвестор, окремо для традиційних і синтетичних сек'юритизацій, а також для простих, прозорих і стандартизованих операцій та операцій, які не є такими, з розподілом за типом експозицій сек'юритизації;

(k) для неторгового портфеля - зазначену нижче інформацію:

(i) агрегована сума позицій сек'юритизації, стосовно яких установа діє як оригінатор або спонсор, а також пов'язані зважені на ризик активи та вимоги до капіталу за регуляторними підходами, включно з експозиціями, вирахуваними з власних коштів або зваженими на ризик за вагою ризику 1250%, з розподілом між традиційними та синтетичними сек'юритизаціями та між експозиціями сек'юритизації та ресек'юритизації, окремо для позицій простої, прозорої і стандартизованої сек'юритизації та позицій, які такими не є, і з подальшим розподілом за значимою кількістю діапазонів ваг ризику або вимог до капіталу та за кожного підходом, що використовується для розрахування вимог до капіталу;

(ii) агрегована сума позицій сек'юритизації, стосовно яких установа діє як інвестор, а також пов'язані зважені на ризик активи та вимоги до капіталу за регуляторними підходами, включно з експозиціями, вирахуваними з власних коштів або зваженими на ризик за вагою ризику 1250%, з розподілом між традиційними та синтетичними сек'юритизаціями, між позиціями сек'юритизації та ресек'юритизації і між позиціями простої, прозорої і стандартизованої сек'юритизації та позиціями, які такими не є, і з подальшим розподілом за значимою кількістю діапазонів ваг ризику або вимог до капіталу та за кожного підходом, що використовується для розрахування вимог до капіталу;

(l) для експозицій, сек'юритизованих установою - сума дефолтних експозицій та сума коригувань на специфічний кредитний ризик, здійснених установою у поточному періоді, обидві суми з розбивкою за типом експозиції.

Починаючи з 28 червня 2022 року великі установи, що випустили цінні папери, допущені до торгів на регульованому ринку будь-якої держави-члена, як означено в пункті (21) статті 4 (1) Директиви 2014/65/ЄС, повинні розкривати інформацію про екологічні, соціальні та управлінські ризики, включно з фізичними ризиками та ризиками переходу, як означено у звіті, зазначеному у статті 98(8) Директиви 2013/36/ЄС.

Зазначену в першому параграфі інформацію необхідно розкривати один раз протягом першого року, а потім - двічі на рік.

1. Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію про політику та практики винагороди для категорій працівників, професійна діяльність яких має істотний вплив на профіль ризику установ:

(a) інформацію про процес вироблення й ухвалення рішень, який використовується для визначення політики винагороди, а також про кількість засідань, проведених головним органом, що здійснює контроль за винагородою, протягом відповідного фінансового року, у тому числі, якщо застосовно, інформацію про склад і повноваження комітету з питань винагороди, зовнішнього консультанта, чиї послуги були використані для визначення політики винагороди, і роль відповідних стейкхолдерів;

(b) інформацію про зв'язок між заробітною платою працівників і їхніми результатами роботи;

(c) найважливіші структурні характеристики системи винагороди, включно з інформацією про критерії, які використовуються для вимірювання результативності, політикою відстрочення та критеріями набуття прав;

(d) коефіцієнти співвідношення між фіксованою та змінною винагородою, визначені в пункті (g) статті 94 (1) Директиви (ЄС) 2013/36/ЄС;

(e) інформацію про критерії результативності, на яких ґрунтується будь-яке право на акції, опціони або змінні частини винагороди;

(f) основні параметри та обґрунтування для будь-якої схеми змінної частини або будь-яких інших негрошових пільг;

(g) агреговану кількісну інформацію про винагороду, з розподілом за сферою діяльності;

(h) агреговану кількісну інформацію про винагороду, з розподілом за членами вищого керівництва та працівниками, професійна діяльність яких має істотний вплив на профіль ризику установ, із зазначенням таких відомостей:

(i) суми винагороди, виплаченої у відповідному фінансовому році, з розподілом на фіксовану винагороду, включно з описом фіксованих компонентів, і змінну винагороду, а також кількість одержувачів;

(ii) суми та форми виплаченої змінної винагороди з розподілом на грошові кошти, акції, інструменти з прив'язкою до акцій та інші типи, окремо для авансової частини та відстроченої частини;

(iii) суми відстроченої винагороди за попередні періоди роботи з розподілом на суму, права на яку виникають у відповідному фінансовому році, і суму, права на яку виникають у наступні роки;

(iv) сума відстроченої винагороди, права на яку виникають у відповідному фінансовому році, яка виплачується протягом відповідного фінансового року і яка зменшується в результаті коригування на основі результатів роботи;

(v) гарантовані виплати змінної винагороди протягом відповідного фінансового року та кількість одержувачів таких виплат;

(vi) вихідна допомога за попередні періоди, яка була виплачена протягом відповідного фінансового року;

(vii) суми вихідної допомоги за відповідний фінансовий рік із розподілом на авансові та відстрочені виплати, кількість одержувачів таких виплат і найбільша сума виплати на користь однієї особи;

(i) кількість осіб, яким була виплачена винагорода в розмірі 1 млн євро або більше за фінансовий рік, для винагороди від 1 млн євро до 5 млн євро - з розподілом на діапазони заробітної плати в розмірі 500000 євро, і для винагороди в розмірі 5 млн євро і вище - з розподілом на діапазони заробітної плати в розмірі 1 млн євро;

(j) за запитом відповідної держави-члена або компетентного органу, загальний розмір винагороди кожного члена органу управління або вищого керівництва.

(k) інформація про те, чи установа користується відступом, встановленим у статті 94(3) Директиви 2013/36/ЄС.

Для цілей пункту (k) першого підпараграфа установи, які користуються таким відступом, повинні вказати, чи вони користуються таким відступом на підставі пункту (a) або (b) статті 94(3) Директиви 2013/36/ЄС. Вони також повинні вказати, для яких принципів винагороди вони застосовують відступ (відступи), кількість працівників, які користуються відступом (відступами), а також загальну суму їхньої винагороди з розподілом на фіксовану та змінну винагороду.

2. Для великих установ кількісну інформацію про винагороду колективного органу управління установ, зазначену в цій статті, також необхідно надавати громадськості, з розмежуванням між особами, які мають виконавчі повноваження та не мають їх.

Установи повинні дотримуватися вимог, визначених у цій статті, у спосіб, який відповідає їхньому розміру, внутрішній організації, а також характеру, обсягу та складності їхньої діяльності, без обмеження Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (- 26).

1. Установи, які підпадають під дію частини сьомої, повинні розкривати зазначену нижче інформацію про коефіцієнт левериджу, розрахований згідно зі статтею 429, та їхнє управління ризиком надмірного левериджу:

(a) коефіцієнт левериджу і як установа застосовує статтю 499(2);

(b) розбивку загальної величини експозиції, зазначеної у статті 429(4), а також звірення загальної величини експозиції з відповідною інформацією, розкритою в опублікованій фінансовій звітності;

(c) якщо застосовно, суму експозицій, розрахованих згідно зі статтями 429(8) та 429a(1), і скоригований коефіцієнт левериджу, розрахований згідно зі статтею 429a(7);

(d) опис процесів, які використовуються для управління ризиком надмірного левериджу;

(e) опис факторів, які впливали на коефіцієнт левериджу протягом періоду, якого стосується розкритий коефіцієнт левериджу.

2. Публічні кредитні установи розвитку, як означено у статті 429a(2), повинні розкривати коефіцієнт левериджу без коригування загальної величини експозиції, визначеної згідно з пунктом (d) першого підпараграфа статті 429a(1).

3. На додаток до пунктів (a) та (b) параграфа 1 цієї статті, великі установи повинні розкривати коефіцієнт левериджу та розбивку загальної величини експозиції, зазначеної у статті 429(4), на основі середніх значень, розрахованих згідно з імплементаційним актом, зазначеним у статті 430(7).

1. Установи, які підпадають під дію частини шостої, повинні розкривати інформацію про їхній коефіцієнт покриття ліквідності, коефіцієнт чистого стабільного фінансування та управління ризиком ліквідності згідно із цією статтею.

2. Установи повинні розкривати зазначену нижче інформацію стосовно коефіцієнта покриття ліквідності, розрахованого згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1):

(a) середнє або середні значення, залежно від випадку, коефіцієнта покриття ліквідності на основі спостережень станом на кінець місяця за попередні 12 місяців для кожного кварталу відповідного періоду розкриття;