Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012

До зазначених нижче активів і позабалансових позицій застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 10%:

(a) грошові кошти, належні за операціями з фінансовими клієнтами, які мають залишковий строк дії менше шести місяців, за винятком тих, які зазначені в пункті (g) статті 428r(1) і в пункті (b) статті 428s(1);

(b) продукти, пов'язані з балансовим торговельним фінансуванням, із залишковим строком погашення менше шести місяців;

(c) продукти, пов'язані з позабалансовим торговельним фінансуванням, зазначені в додатку I, із залишковим строком погашення один рік або більше.

Необтяжені акції або паї компаній колективного інвестування, які відповідають критеріям для застосування дисконту 12% для розрахування коефіцієнта покриття ліквідності згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), підпадають під дію коефіцієнта необхідного стабільного фінансування 12%, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті;

Необтяжені активи, які відповідають критеріям для активів рівня 2А згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), підпадають під дію коефіцієнта необхідного стабільного фінансування 15%, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті.

Необтяжені акції або паї компаній колективного інвестування, які відповідають критеріям для застосування дисконту 20% для розрахування коефіцієнта покриття ліквідності згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), підпадають під дію коефіцієнта необхідного стабільного фінансування 20%, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті;

Необтяжені сек'юритизації рівня 2В згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), підпадають під дію коефіцієнта необхідного стабільного фінансування 25%, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті.

До зазначених нижче активів застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 30%:

(a) необтяжені високоякісні облігації з покриттям згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті.

(b) необтяжені акції або паї компаній колективного інвестування, які відповідають критеріям для застосування дисконту 30% для розрахування коефіцієнта покриття ліквідності згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті.

До зазначених нижче активів застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 35%:

(a) необтяжені сек'юритизації рівня 2В згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті.

(b) необтяжені акції або паї компаній колективного інвестування, які відповідають критеріям для застосування дисконту 35% для розрахування коефіцієнта покриття ліквідності згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті.

Необтяжені акції або паї компаній колективного інвестування, які відповідають критеріям для застосування дисконту 40% для розрахування коефіцієнта покриття ліквідності згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), підпадають під дію коефіцієнта необхідного стабільного фінансування 40%, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті.

До зазначених нижче активів застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 50%:

(a) необтяжені активи, які відповідають критеріям для активів рівня 2B згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), за винятком сек'юритизацій рівня 2B і високоякісних облігацій з покриттям відповідно до зазначеного делегованого акта, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті.

(b) депозити, утримувані установою в іншій фінансовій установі, які відповідають критеріям для операційних депозитів, визначеним у делегованому акті, зазначеному у статті 460(1);

(c) грошові кошти, належні від операцій із залишковим строком погашення менше одного року із:

(i) центральним урядом держави-члена або третьої країни;

(ii) регіональними урядами або місцевими органами держави-члена або третьої країни;

(iii) установами публічного сектора держави-члена або третьої країни;

(iv) багатосторонніми банками розвитку, зазначеними у статті 117(2), і міжнародними організаціями, зазначеними у статті 118;

(v) нефінансовими корпоративними суб'єктами, роздрібними клієнтами та МСП;

(vi) кредитними спілками, авторизованими компетентним органом, персональними інвестиційними компаніями та клієнтами, які є депозитними брокерами, тією мірою, якою такі активи не підпадають під дію пункту (b) цього параграфа;

(d) грошові кошти, належні від операцій із залишковим строком погашення принаймні шість місяців, але менше одного року із:

(i) Європейським Центральним Банком або центральним банком держави-члена;

(ii) центральним банком третьої країни;

(iii) фінансовими клієнтами;

(e) продукти, пов'язані з балансовим торговельним фінансуванням, із залишковим строком погашення принаймні шість місяців, але менше одного року;

(f) активи, які є обтяженими протягом залишкового строку погашення принаймні шість місяців, але менше одного року, за винятком випадків, коли до таких активів застосовувався би вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування згідно зі статтями 428ae-428ah, якби вони були необтяженими, у випадку чого застосовується такий вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування, який би застосовувався до таких активів, якби вони були необтяженими;

(g) будь-які інші активи із залишковим строком погашення менше одного року, якщо тільки у статтях 428r-428ac не вказане інше.

Необтяжені акції або паї компаній колективного інвестування, які відповідають критеріям для застосування дисконту 55% для розрахування коефіцієнта покриття ліквідності згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), підпадають під дію коефіцієнта необхідного стабільного фінансування 55%, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті;

До зазначених нижче активів застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 65%:

(a) необтяжені позики, забезпечені іпотеками житлової нерухомості, або необтяжені житлові позики, повністю гарантовані прийнятним надавачем захисту, як зазначено в пункті (e) статті 129(1), із залишковим строком погашення один рік або більше, за умови, що таким позикам присвоєна вага ризику 35% або менше згідно з главою 2 розділу II частини третьої;

(b) необтяжені позики із залишковим строком погашення один рік або більше, за винятком позик фінансовим клієнтам і позик, зазначених у статтях 428r-428ad, за умови, що таким позикам присвоєна вага ризику 35% або менше згідно з главою 2 розділу II частини третьої.

До зазначених нижче активів і позабалансових позицій застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 85%:

(a) будь-які активи та позабалансові позиції, включно з грошовими коштами, надані в якості початкової маржі за деривативними контрактами, за винятком випадків, коли до таких активів застосовувався би вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування згідно зі статтею 428ah, якби вони були необтяженими, у випадку чого застосовується такий вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування, який би застосовувався до таких активів, якби вони були необтяженими;

(b) будь-які активи та позабалансові позиції, включно з грошовими коштами, надані в якості внеску до фонду забезпечення у разі дефолту центрального контрагента, за винятком випадків, коли до таких активів застосовувався би вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування згідно зі статтею 428ah, якби вони були необтяженими, у випадку чого застосовується такий вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування, який би застосовувався до необтяженого активу;

(c) необтяжені позики із залишковим строком погашення один рік або більше, за винятком позик фінансовим клієнтам і позик, зазначених у статтях 428r-428af, які не є простроченими на понад 90 днів і яким присвоєна вага ризику понад 35% згідно з главою 2 розділу II частини третьої;

(d) продукти, пов'язані з балансовим торговельним фінансуванням, із залишковим строком погашення один рік або більше;

(e) необтяжені цінні папери із залишковим строком погашення один рік або більше, які не перебувають у стані дефолту згідно зі статтею 178 і які не відповідають критеріям для ліквідних активів відповідно до делегованого акта, зазначеного у статті 460(1);

(f) необтяжені біржові інструменти власного капіталу, які не відповідають критеріям для активів рівня 2B відповідно до делегованого акта, зазначеного у статті 460(1);

(g) товари, якими торгують фізично, у тому числі золото, за винятком товарних деривативів;

(h) активи, які є обтяженими протягом залишкового строку погашення один рік або більше в пулі забезпечення, який фінансується за рахунок облігацій з покриттям, як зазначено у статті 52(4) Директиви 2009/65/ЄС, або облігацій з покриттям, які відповідають вимогам щодо прийнятності для застосування підходу, визначеного у статті 129(4) або (5) цього Регламенту.

1. До зазначених нижче активів застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 100%:

(a) якщо в цій главі не вказане інше, будь-які активи, обтяжені протягом залишкового строку погашення один рік або більше;

(b) будь-які активи, інші ніж ті, що зазначені у статтях 428r-428ag, у тому числі позики фінансовим клієнтам із залишковим договірним строком погашення один рік або більше, непрацюючі експозиції, позиції, вирахувані з власних коштів, основні засоби, небіржові інструменти власного капіталу, збережена частка участі, активи страхових компаній, знецінені цінні папери.

2. Установи повинні застосовувати коефіцієнт доступного стабільного фінансування 100% до різниці, якщо вона додатка, між сумою значень справедливої вартості усіх груп неттінгу з додатною справедливою вартістю і сумою значень справедливої вартості усіх груп неттінгу з від'ємною справедливою вартістю, розрахованою згідно зі статтею 428d.

До розрахунку, зазначеного першому підпараграфі, застосовуються такі правила:

(a) варіаційна маржа, отримана установами від їхніх контрагентів, вираховується зі справедливої вартості групи неттінгу з додатною справедливою вартістю, якщо забезпечення, отримане в якості варіаційної маржі, кваліфікується як актив рівня 1 згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), без урахування облігацій з покриттям надзвичайно високої якості, визначених у такому делегованому акті, і якщо установи мають юридичне право та операційну здатність повторно використати таке забезпечення;

(b) уся варіаційна маржа, надана установами їхнім контрагентам, вираховується зі справедливої вартості групи неттінгу з від'ємною справедливою вартістю.

Як відступ від глав 3 та 4, малі нескладні установи можуть вирішити, за наявності попереднього дозволу компетентного органу, розраховувати співвідношення між доступним стабільним фінансуванням установи, як зазначено у главі 6, і необхідним стабільним фінансуванням установи, як зазначено у главі 7, що виражається у відсотках.

Компетентний орган може вимагати від малої нескладної установи дотримуватися вимоги до чистого стабільного фінансування на основі доступного стабільного фінансуванням установи, як зазначено у главі 3, і необхідного стабільного фінансуванням установи, як зазначено у главі 4, якщо він вважає, що спрощена методологія не підходить для охоплення ризиків фінансування такої установи.

1. Якщо в цій главі не вказане інше, сума доступного стабільного фінансування розраховується шляхом множення облікової вартості різних категорій або типів зобов'язань і власних коштів на коефіцієнти доступного стабільного фінансування, які застосовуються згідно із секцією 2. Загальна сума доступного стабільного фінансування є сумою зважених сум зобов'язань і власних коштів.

2. Облігації та інші боргові цінні папери, які випущені установою, продані виключно на роздрібному ринку та утримуються на роздрібному рахунку, можуть вважатися такими, що належать до відповідної категорії роздрібних депозитів. Повинні існувати обмеження, щоб такі інструменти не могли бути придбані або утримуватися сторонами, іншими ніж роздрібні клієнти.

1. Якщо в цій главі не вказане інше, установи повинні враховувати залишковий договірний строк погашення їхніх зобов'язань і власних коштів при визначенні коефіцієнтів доступного стабільного фінансування, які застосовуються згідно із секцією 2.

2. Установи повинні враховувати наявні опціони при визначенні залишкового строку погашення зобов'язання або власних коштів. Вони здійснюють це на основі припущення, що контрагент погасить кол-опціони в якомога ранішу дату. Для опціонів, які можуть бути виконані на розсуд установи, установа та компетентні органи повинні врахувати фактори репутації, які можуть обмежити можливість не виконувати опціон, зокрема ринкові очікування, що установа погасить певні зобов'язання до настання строку їх погашення.

3. Установи повинні розглядати депозити з фіксованим періодом повідомлення згідно з їхнім періодом повідомлення, а строкові депозити - згідно із залишковим строком їх погашення. Як відступ від параграфа 2 цієї статті, установи не повинні враховувати можливості дострокового зняття коштів, коли вкладник повинен сплатити значну пеню за дострокове зняття коштів, що здійснюється менше ніж через рік, якщо така пеня встановлена в делегованому акті, зазначеному у статті 460(1), при визначенні залишкового строку погашення строкових роздрібних депозитів.

4. Щоб визначити коефіцієнти доступного стабільного фінансування, які застосовуються відповідно до секції 2, для зобов'язань, які мають залишковий строк погашення один рік або більше, будь-яку частку, що погашається менше ніж через шість місяців, і будь-яку частку, що погашається в період між шістьма місяцями і одним роком, необхідно розглядати як такі, що мають залишковий строк погашення менше шести місяців і від шести місяців до одного року, відповідно.

1. Якщо в цій секції не вказане інше, усі зобов'язання без встановленого строку погашення, у тому числі короткі позиції та позиції з відкритим строком погашення, підпадають під дію коефіцієнта доступного стабільного фінансування 0%, за винятком таких зобов'язань:

(a) відстрочені податкові зобов'язання, які повинні розглядатися згідно з найближчою датою, у які такі зобов'язання могли би бути реалізовані;

(b) частки меншості, які повинні розглядатися згідно зі строком дії відповідного інструмента.

2. Відстрочені податкові зобов'язання та частки меншості, як зазначено в параграфі 1, підпадають під дію одного з таких коефіцієнтів:

(a) 0%, якщо фактичний залишковий строк погашення відстроченого податкового зобов'язання або частки меншості менший за один рік;

(b) 100%, якщо фактичний залишковий строк погашення відстроченого податкового зобов'язання або частки меншості становить один рік або більше.

3. До зазначених нижче зобов'язань, елементів або інструментів капіталу застосовується коефіцієнт доступного стабільного фінансування 0%:

(a) кредиторська заборгованість станом на дату здійснення торговельної операції, що виникає з купівлі фінансових інструментів, іноземних валют або товарів, яку очікується виплатити в рамках стандартного циклу розрахунків або періоду, який є традиційним для відповідного обміну або типу операції, або яка не була виплачена, але очікується, що вона буде виплачена;

(b) зобов'язання, які класифікуються як взаємозалежні з активами згідно зі статтею 428f;

(c) зобов'язання із залишковим строком погашення менше одного року, надані:

(i) ЄЦБ або центральним банком держави-члена;

(ii) центральним банком третьої країни;

(iii) фінансовими клієнтами;

(d) будь-які інші зобов'язання, елементи або інструменти капіталу, не зазначені в цій статті та у статтях 428am-428ap.

4. Установи повинні застосовувати коефіцієнт доступного стабільного фінансування 0% до абсолютного значення різниці, якщо воно від'ємне, між сумою значень справедливої вартості усіх груп неттінгу з додатною справедливою вартістю і сумою значень справедливої вартості усіх груп неттінгу з від'ємною справедливою вартістю, розрахованою згідно зі статтею 428d.

До розрахунку, зазначеного першому підпараграфі, застосовуються такі правила:

(a) варіаційна маржа, отримана установами від їхніх контрагентів, вираховується зі справедливої вартості групи неттінгу з додатною справедливою вартістю, якщо забезпечення, отримане в якості варіаційної маржі, кваліфікується як актив рівня 1 згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), без урахування облігацій з покриттям надзвичайно високої якості, визначених у такому делегованому акті, і якщо установи мають юридичне право та операційну здатність повторно використати таке забезпечення;

(b) уся варіаційна маржа, надана установами їхнім контрагентам, вираховується зі справедливої вартості групи неттінгу з від'ємною справедливою вартістю.

До зазначених нижче зобов'язань, елементів або інструментів капіталу застосовується коефіцієнт доступного стабільного фінансування 50%:

(a) отримані депозити, які відповідають критеріям для операційних депозитів, визначеним у делегованому акті, зазначеному у статті 460(1);

(b) зобов'язання, елементи або інструменти капіталу із залишковим строком погашення менше одного року, надані:

(i) центральним урядом держави-члена або третьої країни;

(ii) регіональними урядами або місцевими органами держави-члена або третьої країни;

(iii) установами публічного сектора держави-члена або третьої країни;

(iv) багатосторонніми банками розвитку, зазначеними у статті 117(2), і міжнародними організаціями, зазначеними у статті 118;

(v) нефінансовими корпоративними клієнтами;

(vi) кредитними спілками, авторизованими компетентним органом, персональними інвестиційними компаніями та клієнтами, які є депозитними брокерами, за винятком отриманих депозитів, які відповідають критеріям для операційних депозитів, як визначено в делегованому акті, зазначеному у статті 460(1).

Роздрібні депозити до запитання, роздрібні депозити з фіксованим періодом повідомлення менше одного року та строкові роздрібні депозити із залишковим строком дії менше одного року, які задовольняють відповідні критерії для інших роздрібних депозитів, визначені в делегованому акті, зазначеному у статті 460(1), підпадають під дію коефіцієнта доступного стабільного фінансування 90%.

Роздрібні депозити до запитання, роздрібні депозити з фіксованим періодом повідомлення менше одного року та строкові роздрібні депозити із залишковим строком дії менше одного року, які задовольняють відповідні критерії для стабільних роздрібних депозитів, визначені в делегованому акті, зазначеному у статті 460(1), підпадають під дію коефіцієнта доступного стабільного фінансування 95%.

До зазначених нижче зобов'язань, елементів або інструментів капіталу застосовується коефіцієнт доступного стабільного фінансування 100%:

(a) елементи основного капіталу першого рівня установи до застосування коригувань, що вимагаються статтями 32-35, вирахувань відповідно до статті 36 та виключень і альтернатив, встановлених у статтях 48, 49 та 79;

(b) елементи додаткового капіталу першого рівня установи до вирахування елементів, зазначених у статті 56, і до застосування до них статті 79, за винятком будь-яких інструментів з явними або вбудованими опціонами, які, у разі виконання, скоротять фактичний залишковий строк погашення до менше одного року;

(c) елементи капіталу другого рівня установи до вирахувань, зазначених у статті 66, і до застосування до них статті 79, які мають залишковий строк погашення один рік або більше, за винятком будь-яких інструментів з явними або вбудованими опціонами, які, у разі виконання, скоротять фактичний залишковий строк погашення до менше одного року;

(d) будь-які інші інструменти капіталу установи, які мають залишковий строк погашення один рік або більше, за винятком будь-яких інструментів з явними або вбудованими опціонами, які, у разі виконання, скоротять фактичний залишковий строк погашення до менше одного року;

(e) будь-які інші забезпечені та незабезпечені запозичення та зобов'язання із залишковим строком погашення один рік або більше, включно зі строковими депозитами, якщо у статтях 428al-428ao не визначене інше.

1. Якщо в цій главі не вказане інше, для малих нескладних установ сума необхідного стабільного фінансування розраховується шляхом множення облікової вартості різних категорій або типів активів і позабалансових позицій на коефіцієнти необхідного стабільного фінансування, які застосовуються згідно із секцією 2. Загальна сума необхідного стабільного фінансування є сумою зважених сум активів і позабалансових позицій.

2. Активи, взяті в позику установами, у тому числі в рамках операцій фінансування з цінними паперами, які обліковуються на їхньому балансі і які вони не мають бенефіціарної власності, виключають із розрахунку суми необхідного стабільного фінансування.

Активи, взяті в позику установами, у тому числі в рамках операцій фінансування з цінними паперами, які не обліковуються на їхньому балансі, але на які вони мають бенефіціарну власність, підпадають під дію коефіцієнтів необхідного стабільного фінансування, які застосовуються відповідно до секції 2.

3. Активи, надані в позику установами, у тому числі в рамках операцій фінансування з цінними паперами, на які вони зберігають бенефіціарну власність, навіть якщо вони не залишаються на їхньому балансі, вважаються обтяженими активами для цілей цієї глави і підпадають під дію коефіцієнтів необхідного стабільного фінансування, які застосовуються відповідно до секції 2. В іншому випадку такі активи виключають із розрахунку суми необхідного стабільного фінансування.

4. До активів, які є обтяженими протягом залишкового строку погашення шість місяців або більше, застосовують коефіцієнт необхідного стабільного фінансування, який би застосовувався згідно із секцією 2 до таких активів, якби вони не були обтяжені, або коефіцієнт необхідного стабільного фінансування, який застосовується до таких обтяжених активів в іншому випадку, залежно від того, який із них вищий. Ті самі положення застосовуються, якщо залишковий строк погашення обтяжених активів коротший, ніж залишковий строк дії операції, що є джерелом обтяження.

Активи із залишковим періодом обтяження менше шести місяців підпадають під дію коефіцієнтів необхідного стабільного фінансування, які би застосовувалися згідно із секцією 2 до таких активів, якби вони не були обтяжені.

5. Якщо установа повторно використовує або повторно віддає під заставу позичений актив, у тому числі в рамках операцій фінансування з цінними паперами, і такий актив обліковується поза балансом, операція, у рамках якої був позичений такий актив, вважається обтяженою тією мірою, якою строк погашення такої операції не може настати, якщо установа не поверне позичений актив.

6. Зазначені нижче активи вважаються необтяженими:

(a) активи, які входять до пулу, доступного для негайного використання в якості забезпечення для отримання додаткового фінансування за гарантованими або, якщо пулом управляє центральний банк, негарантованими, але ще не фінансованими кредитними лініями, які доступні установі, у тому числі активи, розміщені кредитною установою в центральній установі в межах кооперативної мережі або схеми інституційного захисту;

(b) активи, які установа отримала в якості забезпечення для цілей пом'якшення кредитного ризику в рамках забезпечених операцій кредитування, забезпечених операцій фінансування або операцій обміну забезпеченням, і які установа може відчужити;

(c) активи, закріплені в якості необов'язкового надлишкового забезпечення за випуском облігацій з покриттям.

Для цілей пункту (a) першого підпараграфа установи припускають, що активи в пулі є обтяженими в порядку зростання ліквідності на основі класифікації ліквідності, визначеної в делегованому акті, зазначеному у статті 460(1), починаючи з активів, які є неприйнятними для цілей включення до буферного запасу ліквідності.

7. У випадку нестандартних, тимчасових операцій, здійснених ЄЦБ або центральним банком держави-члена чи центральним банком третьої країни для виконання їхнього мандату в період загальноринкового фінансового стресу або за виняткових макроекономічних обставин, зазначені нижче активи можуть отримати знижений коефіцієнт необхідного стабільного фінансування:

(a) як відступ від статті 428aw та від пункту (a) статті 428az(1), активи, обтяжені для цілей операцій, зазначених у цьому підпараграфі;

(b) як відступ від статті 428aw та від пункту (b) статті 428ay, грошові кошти, отримані в результаті операцій, зазначених у цьому підпараграфі.

Компетентні органи повинні визначити, за погодженням із центральним банком, який є контрагентом за операцією, коефіцієнт необхідного стабільного фінансування, який повинен застосовуватися до активів, зазначених у пунктах (a) та (b) першого підпараграфа. До обтяжених активів, зазначених у пункті (a) першого підпараграфа, застосовний коефіцієнт необхідного стабільного фінансування не повинен бути нижчим за коефіцієнт необхідного стабільного фінансування, який би застосовувався згідно із секцією 2 до таких активів, якби вони не були обтяжені.

У разі застосування зниженого коефіцієнта необхідного стабільного фінансування відповідно до другого підпараграфа, компетентні органи повинні здійснювати ретельний моніторинг впливу такого зниженого коефіцієнта на позиції стабільного фінансування установи і повинні, за необхідності, вживати відповідні наглядові заходи.

8. Установи повинні виключати активи, пов'язані із забезпеченням, що визнається наданою варіаційною маржею згідно з пунктом (b) статті 428k(4) та статтею 428ah(2), наданою початковою маржею або внеском до фонду забезпечення у разі дефолту центрального контрагента згідно з пунктами (a) та (b) статті 428ag, з інших частин розрахунку суми необхідного стабільного фінансування згідно із цією главою для уникнення подвійного обліку.

9. Установи повинні враховувати іноземні валюти та товари, щодо яких було виконане розпорядження на купівлю, при розрахуванні суми фінансових інструментів необхідного стабільного фінансування. Вони повинні виключати фінансові інструменти, іноземні валюти та товари, щодо яких було виконане розпорядження на продаж, з розрахунку суми фінансових інструментів необхідного стабільного фінансування за умови, що такі операції не відображені на балансі установ як операції з деривативами або забезпечені операції фінансування і що такі операції повинні бути відображені на балансі установ після розрахунків.

10. Компетентні органи можуть визначити коефіцієнти необхідного стабільного фінансування, які повинні застосовуватися до позабалансових експозицій, які не зазначені в цій главі, щоб забезпечити утримання установами належної суми доступного стабільного фінансування для покриття частки таких експозицій, які, як очікується, вимагатимуть фінансування протягом однорічного горизонту коефіцієнта чистого стабільного фінансування. Для визначення таких коефіцієнтів компетентні органи повинні, зокрема. враховувати істотну шкоду репутації установи, що може виникнути в разі ненадання такого фінансування.

Компетентні органи повинні принаймні раз на рік звітувати перед EBA про типи позабалансових експозицій, для яких вони визначили коефіцієнти необхідного стабільного фінансування. У такому звіті вони також повинні пояснити методологію, застосовану для визначення таких коефіцієнтів.

1. Якщо в цій главі не вказане інше, установи повинні враховувати залишковий договірний строк погашення їхніх активів і позабалансових операцій при визначенні коефіцієнтів необхідного стабільного фінансування, які застосовуються до їхніх активів і позабалансових позицій згідно із секцією 2.

2. Установи повинні розглядати активи, відокремлені згідно зі статтею 11(3) Регламенту (ЄС) № 648/2012, відповідно до базисної експозиції за такими активами. Однак установи повинні застосовувати до таких активів вищі коефіцієнти необхідного стабільного фінансування, залежно від строку обтяження, який визначається компетентними органами, що перевіряють, чи установа здатна вільно відчужити або обміняти такі активи, і враховують строк дії зобов'язань перед клієнтами установ, яких стосується така вимога щодо відокремлення.

3. При розрахуванні залишкового строку погашення активу установи повинні враховувати опціони на основі припущення, що емітент або контрагент виконає будь-який опціон для продовження строку погашення активу. Для опціонів, які можуть бути виконані на розсуд установи, установа та компетентні органи повинні врахувати фактори репутації, які можуть обмежити можливість не виконувати опціон, зокрема ринкові та клієнтські очікування, що установа погасить продовжить строк погашення певних активів у дату їх погашення.

4. Щоб визначити коефіцієнти необхідного стабільного фінансування, які застосовуються відповідно до секції 2, для позик, що амортизуються, які мають залишковий договірний строк погашення один рік або більше, будь-яку частку, що погашається менше ніж через шість місяців, і будь-яку частку, що погашається в період між шістьма місяцями і одним роком, необхідно розглядати як такі, що мають залишковий строк погашення менше шести місяців і від шести місяців до одного року, відповідно.

1. До зазначених нижче активів застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 0%:

(a) необтяжені активи, які відповідають критеріям для високоякісних ліквідних активів рівня 1 згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), за винятком облігацій з покриттям надзвичайно високої якості, вказаним у зазначеному делегованому акті, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимога, визначеним у такому делегованому акті;

(b) усі резерви, утримувані установою в ЄЦБ або в центральному банку держави-члена чи центральному банку третьої країни, у тому числі обов'язкові резерви та надлишкові резерви;

(c) усі вимоги до ЄЦБ, центрального банку держави-члена чи центрального банку третьої країни із залишковим строком погашення менше шести місяців;

(d) активи, які класифікуються як взаємозалежні із зобов'язаннями згідно зі статтею 428f.

2. Як відступ від пункту (b) параграфа 1, компетентні органи можуть вирішити, за згодою відповідного центрального банку, застосовувати вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування до обов'язкових резервів, з урахуванням, зокрема, міри, у якій існують резервні вимоги протягом однорічного горизонту, і, відповідно вимагати пов'язане стабільне фінансування.

Для дочірніх компаній, що мають головний офіс у третій країні, якщо резерви, що вимагаються центральним банком, підпадають під дію вищого коефіцієнта необхідного стабільного фінансування згідно з вимогою до чистого стабільного фінансування, визначеною в національному праві такої третьої країни, такий вищий коефіцієнт необхідного чистого фінансування повинен враховуватися для цілей консолідації.

1. Невикористана частина гарантованих кредитних ліній і механізмів підтримки ліквідності відповідно до делегованого акта, зазначеного у статті 460(1), підпадає під дію коефіцієнта необхідного стабільного фінансування 5%.

2. Для всіх груп неттінгу за деривативними контрактами установи повинні застосовувати коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 5% до абсолютної справедливої вартості таких груп неттінгу за деривативними контрактами, з урахуванням будь-якого наданого забезпечення, якщо такі групи неттінгу мають від'ємну справедливу вартість. Для цілей цього параграфа установи повинні визначати справедливу вартість з урахуванням будь-якого наданого забезпечення або розрахункових платежів та надходжень, пов'язаних зі змінами ринкової оцінки таких контрактів.

До зазначених нижче активів і позабалансових позицій застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 10%:

(a) необтяжені активи, які відповідають критеріям для облігацій з покриттям надзвичайно високої якості рівня 1 згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті;

(b) продукти, пов'язані з позабалансовим торговельним фінансуванням, зазначені в додатку I.

Необтяжені активи, які відповідають критеріям для активів рівня 2А згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), і необтяжені акції або паї компаній колективного інвестування відповідного до такого делегованого акта підпадають під дію коефіцієнта необхідного стабільного фінансування 20%, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті.

До зазначених нижче активів застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 50%:

(a) забезпечені та незабезпечені позики із залишковим строком погашення менше одного року, за умови, що вони обтяжені протягом періоду менше одного року;

(b) будь-які інші активи із залишковим строком погашення менше одного року, якщо тільки у статтях 428as-428av не вказане інше.

(c) активи, які є обтяженими протягом залишкового строку погашення принаймні шість місяців, але менше одного року, за винятком випадків, коли до таких активів застосовувався би вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування згідно зі статтями 428ax, 428ay та 428az, якби вони були необтяженими, у випадку чого застосовується такий вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування, який би застосовувався до таких активів, якби вони були необтяженими.

Активи, які відповідають критеріям для активів рівня 2В згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), і акції або паї компаній колективного інвестування відповідного до такого делегованого акта підпадають під дію коефіцієнта необхідного стабільного фінансування 55%, незалежно від того, чи вони відповідають операційним вимогам і вимогам щодо складу буферного запасу ліквідності, визначеним у такому делегованому акті, за умови, що вони обтяжені протягом періоду менше одного року.

До зазначених нижче активів і позабалансових позицій застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 85%:

(a) будь-які активи та позабалансові позиції, включно з грошовими коштами, надані в якості початкової маржі за деривативними контрактами або внеску до фонду забезпечення у разі дефолту центрального контрагента, за винятком випадків, коли до таких активів застосовувався би вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування згідно зі статтею 428az, якби вони були необтяженими, у випадку чого застосовується такий вищий коефіцієнт необхідного стабільного фінансування, який би застосовувався до таких активів, якби вони були необтяженими;

(b) необтяжені позики із залишковим строком погашення один рік або більше, за винятком позик фінансовим клієнтам, які не є простроченими на понад 90 днів;

(c) продукти, пов'язані з балансовим торговельним фінансуванням, із залишковим строком погашення один рік або більше;

(d) необтяжені цінні папери із залишковим строком погашення один рік або більше, які не перебувають у стані дефолту згідно зі статтею 178 і які не відповідають критеріям для ліквідних активів відповідно до делегованого акта, зазначеного у статті 460(1);

(e) необтяжені біржові інструменти власного капіталу, які не відповідають критеріям для активів рівня 2B відповідно до делегованого акта, зазначеного у статті 460(1);

(f) товари, якими торгують фізично, у тому числі золото, за винятком товарних деривативів.

1. До зазначених нижче активів застосовується коефіцієнт необхідного стабільного фінансування 100%:

(a) будь-які активи, обтяжені протягом залишкового строку погашення один рік або більше;

(b) будь-які активи, інші ніж ті, що зазначені у статтях 428as-428ay, у тому числі позики фінансовим клієнтам із залишковим договірним строком погашення один рік або більше, непрацюючі експозиції, позиції, вирахувані з власних коштів, основні засоби, небіржові інструменти власного капіталу, збережена частка участі, активи страхових компаній, знецінені цінні папери.

2. Установи повинні застосовувати коефіцієнт доступного стабільного фінансування 100% до різниці, якщо вона додатна, між сумою значень справедливої вартості усіх груп неттінгу з додатною справедливою вартістю і сумою значень справедливої вартості усіх груп неттінгу з від'ємною справедливою вартістю, розрахованою згідно зі статтею 428d.

До розрахунку, зазначеного першому підпараграфі, застосовуються такі правила:

(a) варіаційна маржа, отримана установами від їхніх контрагентів, вираховується зі справедливої вартості групи неттінгу з додатною справедливою вартістю, якщо забезпечення, отримане в якості варіаційної маржі, кваліфікується як актив рівня 1 згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1), без урахування облігацій з покриттям надзвичайно високої якості, визначених у такому делегованому акті, і якщо установи мають юридичне право та операційну здатність повторно використати таке забезпечення;

(b) уся варіаційна маржа, надана установами їхнім контрагентам, вираховується зі справедливої вартості групи неттінгу з від'ємною справедливою вартістю.

1. Установи повинні розраховувати коефіцієнт левериджу згідно з методологією, визначеною в параграфах 2, 3 та 4.

2. Коефіцієнт левериджу розраховується як величина капіталу установи, поділена на загальну величину експозиції такої установи, і виражається у відсотках.

Установи повинні розраховувати коефіцієнт левериджу станом на референтну дату звітування.

3. Для цілей параграфа 2 величина капіталу є капіталом першого рівня.

4. Для цілей параграфа 2 загальна величина експозиції є сумою значень вартості експозицій за:

(a) активами, за винятком деривативних контрактів, зазначених у додатку II, кредитних деривативів і позицій, зазначених у статті 429e, які розраховані згідно зі статтею 429b(1);

(b) деривативними контрактами, зазначеними в додатку II, і кредитними деривативами, включно з позабалансовими контрактами та кредитними деривативами, які розраховані згідно зі статтями 429c та 429d;

(c) надбавками за кредитний ризику контрагента за операціями фінансування з цінними паперами, включно з позабалансовими, які розраховані згідно зі статтею 429е;

(d) позабалансовими позиціями, за винятком деривативних контрактів, зазначених у додатку II, кредитних деривативів, операцій фінансування з цінними паперами та позицій, зазначених у статтях 429d та 429g, які розраховані згідно зі статтею 429f;

(e) купівлями або продажами на стандартних умовах, що очікують розрахунку, які розраховані згідно зі статтею 429g.

Установи повинні застосовувати до операцій з тривалим строком розрахунків підхід згідно із пунктами (a)-(d) першого підпараграфа, якщо застосовно.

Установи можуть зменшити вартість експозиції, зазначену в пунктах (a) і (d) першого підпараграфа, на відповідну суму коригувань на загальний кредитний ризик для балансових і позабалансових позицій, відповідно, з дотриманням нижньої межі 0, якщо коригування на кредитний ризик зменшили розмір капіталу першого рівня.

5. Як відступ від пункту (d) параграфа 4, застосовуються такі положення:

(a) позабалансова позиція згідно з пунктом (d) параграфа 4, яка вважається деривативом згідно із застосовною системою бухгалтерського обліку, підпадає під дію підходу, визначеного в пункті (b) зазначеного параграфа;

(b) якщо клієнт установи, що діє в якості учасника клірингу, укладає операцію з деривативами безпосередньо із центральним контрагентом і установа гарантує виконання торговельних експозицій клієнта до центрального контрагента, які виникають із такої операції, установа повинна розраховувати експозицію, що виникає з гарантії, згідно з пунктом (b) параграфа 4 так, ніби така установа сама уклала операцію безпосередньо з клієнтом, у тому числі стосовно отримання або надання варіаційної маржі у грошовій формі.

Підхід, визначений у пункті (b) першого підпараграфа, також застосовується до установи, що діє як клієнт вищого рівня, який гарантує виконання торговельних експозицій свого клієнта.

Для цілей пункту (b) першого підпараграфа та другого підпараграфа цього параграфа установи можуть вважати афілійованого суб'єкта клієнтом, тільки якщо такий суб'єкт не входить до регуляторного периметра консолідації на рівні, на якому застосовується вимога, визначена в пункті (d) статті 92(3).

6. Для цілей пункту (e) параграфа 4 цієї статті та статті 429g "купівля або продаж на стандартних умовах" означає купівлю або продаж цінного паперу за договорами, умови яких вимагають передати цінний папір протягом періоду, що, у загальному, встановлений правом або звичаєм на відповідному торговельному майданчику.

7. Якщо в цій частині не визначене інше, установи повинні розраховувати загальну величину експозиції згідно з такими принципами:

(a) придбане фізичне або фінансове забезпечення, гарантії або пом'якшення кредитного ризику не повинні використовуватися для зменшення загальної величини експозиції;

(b) активи не повинні підлягати взаємозаліку із зобов'язаннями.

8. Як відступ від пункту (b) параграфа 7, установи можуть зменшити вартість експозиції за попередньою позикою або середньостроковою позикою на додатний залишок на ощадному рахунку боржника, якому була надана позика, і включати до загальної величини експозиції тільки отриману суму в разі виконання всіх таких умов:

(a) умовою надання позики є відкриття ощадного рахунку в установі, що надає позику, і позика, і ощадний рахунок регулюються тим самим секторальним правом;

(b) залишок на ощадному рахунку не може бути повністю або частково знятий боржником протягом всього строку дії позики;

(c) установа може безумовно та безвідклично використовувати залишок на ощадному рахунку для врегулювання будь-якої вимоги, що виникає за договором позики у випадках, що регулюються секторальним правом, зазначеним у пункті (a), у тому числі у випадку несплати або неплатоспроможності боржника.

"Попередня позика" або "середньострокова позика" означає позику, яка надається плакальнику на обмежений період часу для покриття прогалин у фінансуванні позичальника до надання кінцевої позики згідно з критеріями, встановленими в секторальному праві, яке регулює такі операції.

1. Як відступ від статті 429(4), установа може виключати із загальної величини експозиції будь-яку із зазначених нижче експозицій:

(a) суми, вирахувані з елементів основного капіталу першого рівня, згідно з пунктом (d) статті 36(1);

(b) активи, вирахувані з розрахунку величини капіталу, зазначеної у статті 429(3);

(c) експозиції, яким присвоєна вага ризику 0% згідно зі статтею 113(6) або (7);

(d) якщо установа є публічною кредитною установою розвитку, експозиції, які виникають з активів, що є вимогами до центрального уряду, регіональних урядів, місцевих органів або установ публічного сектора стосовно інвестицій публічного сектора, а також пільгові позики;

(e) якщо установа не є публічною кредитною установою розвитку, частини експозицій, які виникають з посередницьких пільгових позик іншим кредитним установам;

(f) гарантовані частини експозицій, які виникають з експортних кредитів, що відповідають обом зазначеним нижче умовам:

(i) гарантія надається прийнятним надавачем не забезпеченого фінансово кредитного захисту згідно зі статтею 201 та 202, у тому числі експортно-кредитним агентством або центральними урядами;

(ii) вага ризику 0% застосовується до гарантованої частини експозиції згідно зі статтею 114(2) або (4) чи статтею 116(4);

(g) якщо установа є учасником клірингу кваліфікованого центрального контрагента, торговельні експозиції такої установи, за умови, що їх кліринг здійснює кваліфікований центральний контрагент і вони відповідають умовам, визначеним у пункті (c) статті 306(1);

(h) якщо установа є клієнтом вищого рівня в багаторівневій структурі клієнтів, торговельні експозиції до учасника клірингу або суб'єкта, що є клієнтом вищого рівня для такої установи, за умови виконання умов, визначених у статті 305(2), і за умови, що установа не зобов'язана відшкодовувати клієнту будь-які втрати, понесені в разі дефолту учасника клірингу або кваліфікованого центрального контрагента;

(i) фідуціарні активи, які відповідають усім таким умовам:

(i) вони обліковуються на балансу установи згідно із загальноприйнятими національними принципами бухгалтерського обліку відповідно до статті 10 Директиви 86/635/ЄЕС;

(ii) вони відповідають критеріям для невизнання, визначеним у Міжнародному стандарті фінансової звітності (МСФЗ) 9, що застосовується згідно з Регламентом (ЄС) № 1606/2002;

(iii) вони відповідають критеріям неконсолідації, визначеним у МСФЗ 10, що застосовується згідно з Регламентом (ЄС) № 1606/2002, у відповідних випадках;

(j) експозиції, які відповідають усім таким умовам: