Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 від 27 листопада 2019 року про пруденційний нагляд за інвестиційними фірмами та про внесення змін до директив 2002/87/ЄС, 2009/65/ЄС, 2011/61/ЄС, 2013/36/ЄС, 2014/59/ЄС та 2014/65/ЄС

До Директиви 2014/59/ЄС внести такі зміни:

(1) у статті 2(1) пункт (3) викласти у такій редакції:

"(3) "інвестиційна фірма" означає інвестиційну фірму, як означено впункті (22) статті 4 (1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 (*12), що підпадає під дію вимоги до початкового капіталу, встановленої у статті 9(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 (*13).

(2) у статті 45 додати параграф такого змісту:

"3. Згідно зі статтею 65 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, покликання на статтю 92 Регламенту (ЄС) № 575/2013 у цій Директиві стосовно вимог до власних коштів на індивідуальній основі для інвестиційних фірм, зазначених у пункті 3 статті 2(1) цієї Директиви, які не є інвестиційними фірмами, зазначеними у статті 1(2) або (5) Регламенту (ЄС) № 2019/2033, необхідно тлумачити таким чином:

(a) покликання на пункт (c) статті 92 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 стосовно вимоги до коефіцієнта достатності сукупного капіталу в цій Директиві є покликанням на статтю 11(1) Регламенту (ЄС) № 2019/2033;

(b) покликання на статтю 92(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013 стосовно загальної суми ризикової експозиції в цій Директиві є покликанням на застосовну вимогу у статті 11(1) Регламенту (ЄС) № 2019/2033, помножену на 12,5.

Згідно зі статтею 65 Директиви (ЄС) 2019/2034, покликання на статтю 104a Директиви 2013/36/ЄС у цій Директиві стосовно додаткових вимог до власних коштів інвестиційних фірм, зазначених у пункті 3 статті 2(1) цієї Директиви, які не є інвестиційними фірмами, зазначеними у статті 1(2) або (5) Регламенту (ЄС) № 2019/2033, необхідно тлумачити як покликання на статтю 40 Директиви (ЄС) 2019/2034.".

До Директиви 2014/65/ЄС внести такі зміни:

(1) у статті 8 пункт (c) викласти у такій редакції:

"(c) більше не виконує умови, згідно з якими було надано авторизацію, як-от дотримання умов, визначених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 (*14);

(2) статтю 15 викласти у такій редакції:

Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи надавали авторизацію, тільки якщо інвестиційна фірма має достатній початковий капітал згідно з вимогами статті 9 Директиви

Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 (*15), з урахуванням характеру відповідної інвестиційної послуги або діяльності.

(3) статтю 41 викласти у такій редакції:

1. Компетентний орган держави-члена, у якій фірма третьої країни заснувала або має намір заснувати філію, повинен надавати авторизацію, тільки якщо такий компетентний орган переконався, що:

(a) виконані умови відповідно до статті 39; та

(b) філія фірми третьої країни буде здатна відповідати положенням, зазначеним у параграфах 2 і 3.

Компетентний орган повинен повідомити фірму третьої країни про надання або відмову в наданні авторизації протягом шести місяців після подання повної заяви.

2. Філія фірми третьої країни, авторизована згідно з параграфом 1, повинна виконувати зобов’язання, встановлені у статтях 16-20, 23, 24, 25 і 27, статті 28(1) та статтях 30, 31 і 32 цієї Директиви та у статтях 3-26 Регламенту (ЄС) № 600/2014, а також в інструментах, ухвалених відповідно до них, і повинна підлягати нагляду з боку компетентного органу держави-члена, у якій була надана авторизація.

Держави-члени не повинні встановлювати жодних додаткових вимог до організації та діяльності філії стосовно питань, охоплених цією Директивою, і не повинні надавати будь-якій філії фірм третіх країн переваги порівняно з фірмами Союзу.

Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи щорічно повідомляли ESMA перелік філій фірм третіх країн, які здійснюють діяльність на їхній території.

ESMA повинен щорічно публікувати перелік фірм третіх країн, які здійснюють діяльність у Союзі, включно з найменуваннями фірм третіх країн, яким належать відповідні філії.

3. Філія фірми третьої країни, яка авторизована згідно з параграфом 1, повинна щорічно повідомляти компетентному органу, зазначеному в параграфі 2, таку інформацію:

(a) обсяг і сферу охоплення послуг і діяльності, що їх філія надає або здійснює у відповідній державі-члені;

(b) для фірм третіх країн, які здійснюють діяльність, зазначену в пункті (3) секції А додатка І, місячну мінімальну, середню та максимальну експозицію для контрагентів із ЄС;

(c) для фірм третіх країн, які здійснюють діяльність, зазначену в пункті (6) секції А додатка І, загальну вартість фінансових інструментів, створених контрагентами із ЄС, які були гарантовані або розміщені на підставі твердого зобов’язання за попередні 12 місяців;

(d) оборот і сукупну вартість активів, що відповідають послугам і видам діяльності, зазначеним у пункті (а);

(e) детальний опис механізмів захисту інвесторів, доступних для клієнтів філії, у тому числі прав таких клієнтів за схемою компенсації інвесторам, зазначеною в пункті (f) статті 39(2);

(f) політику та механізми управління ризиками, які застосовуються філією при наданні послуг та здійсненні видів діяльності, зазначених у пункті (а);

(g) механізми управління, включаючи виконавців ключових функцій у рамках діяльності філії;

(h) будь-яку іншу інформацію, яку компетентні органи вважають необхідною для забезпечення можливості здійснення комплексного моніторингу діяльності філії.

4. За запитом компетентні органи повинні повідомляти ESMA таку інформацію:

(a) усі авторизації для філій, авторизованих згідно з параграфом 1, і будь-які подальші зміни в таких авторизаціях;

(b) обсяг і сфера охоплення послуг і діяльності, що їх авторизована філія надає або здійснює у відповідній державі-члені;

(c) оборот і сукупна вартість активів, що відповідають послугам і видам діяльності, зазначеним у пункті (а);

(d) найменування групи третьої країни, до складу якої входить авторизована філія.

5. Компетентні органи, зазначені в параграфі 2 цієї статті, компетентні органи суб’єктів, що входять до тієї самої групи, до якої належать філії фірм третіх країн, які авторизовані згідно з параграфом 1, ESMA та EBA повинні тісно співпрацювати, щоб забезпечити, що вся діяльність відповідної групи підлягає комплексному, узгодженому та дієвому нагляду згідно із цією Директивою, Регламентом (ЄС) № 575/2013, Регламентом (ЄС) № 600/2014, Регламентом (ЄС) № 2019/2033, Директивою 2013/36/ЄС і Директивою (ЄС) 2019/2034.

6. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити формат, у якому необхідно надавати інформацію, зазначену в параграфах 3 і 4.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 26 вересня 2020 року.

Комісії надано повноваження доповнювати цю Директиву шляхом ухвалення імплементаційних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.";

(4) статтю 42 викласти у такій редакції:

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб у випадках, коли непрофесійний або професійний клієнт у розумінні секції ІІ додатка ІІ, заснований або розташований у Союзі, ініціює, за власною виключною ініціативою, надання інвестиційної послуги або здійснення інвестиційної діяльності фірмою третьої країни, вимога щодо авторизації відповідно до статті 39 не застосовувалася до надання такої послуги або здійснення такої діяльності фірмою третьої країни для такої особи, включно з відносинами, безпосередньо пов’язаними з наданням такої послуги або здійсненням такої діяльності.

Без обмеження внутрішньогрупових відносин, коли фірма третьої країни, у тому числі через суб’єкта, що діє від її імені або має тісні зв’язки з такою фірмою третьої країни або будь-якою особою, що діє від імені такого суб’єкта, пропонує свої послуги клієнтам або потенційним клієнтам у Союзі, це не вважається послугою, наданою за власною виключною ініціативою клієнта.

2. Ініціатива з боку клієнта, як зазначено в параграфі 1, не надає права фірмі третьої країни реалізувати такому клієнту нові категорії інвестиційних продуктів або інвестиційних послуг в інший спосіб, крім як через філію, якщо її наявність вимагається згідно з національним правом.";

(5) у статті 49 параграф 1 викласти у такій редакції:

"1. Держави-члени повинні вимагати, щоб регульовані ринки ухвалили режими розмірів кроку зміни ціни для акцій, депозитарних розписок, біржових інвестиційних фондів, сертифікатів та інших подібних фінансових інструментів, а також для будь-якого іншого фінансового інструмента, для якого розроблені регуляторні технічні стандарти згідно з параграфом 4. Застосування розмірів кроку зміни ціни не повинне перешкоджати регульованим ринками зіставляти великі за обсягом розпорядження за середньою ціною між поточними цінами купівлі та продажу.";

(6) у статті 81(3) пункт (a) викласти у такій редакції:

"(a) для перевірки дотримання умов, які регулюють здійснення діяльності інвестиційних фірм, і сприяння моніторингу здійснення такої діяльності, адміністративних процедур і процедур бухгалтерського обліку, механізмів внутрішнього контролю;";

(7) додати статтю такого змісту:

Компетентні органи повинні повідомити компетентному органу, зазначеному у статті 8 Директиви 2013/36/ЄС, якщо передбачена загальна вартість активів суб’єкта господарювання, який подав заяву про надання авторизації згідно з розділом ІІ цієї Директиви до 25 грудня 2019 року для здійснення видів діяльності, зазначених у пунктах (3) і (6) секції А додатка І, дорівнює або перевищує 30 млрд євро, і повідомити про це заявника.".

Для цілей пруденційного нагляду та врегулювання, які стосуються інвестиційних фірм, покликання на Директиву 2013/36/ЄС в інших правових актах Союзу необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву.

До 26 червня 2024 року Комісія, у тісній співпраці з EBA та ESMA, повинна подати звіт разом із законодавчою пропозицією, якщо це доцільно, до Європейського Парламенту і Ради щодо таких питань:

(a) положення про винагороду в цій Директиві та в Регламенті (ЄС) № 2019/2033, а також у директивах 2009/65/ЄС і 2011/61/ЄС з метою досягнення рівних умов для всіх інвестиційних фірм, які здійснюють діяльність у Союзі, у тому числі застосування таких положень:

(b) доцільність вимог щодо звітування та розкриття інформації в цій Директиві та в Регламенті (ЄС) № 2019/2033 з урахуванням принципу пропорційності;

(c) оцінювання, з урахуванням звіту EBA, зазначеного у статті 35, і таксономії сталих фінансів, на предмет того, чи будь-які:

(i) ризики ЕСУ необхідно враховувати для внутрішнього управління інвестиційною фірмою;

(ii) ризики ЕСУ необхідно враховувати для політики винагороди інвестиційної фірми;

(iii) ризики ЕСУ необхідно враховувати для підходу до ризиків;

(iv) ризики ЕСУ необхідно включати у процес наглядової перевірки та оцінювання;

(d) ефективність угод про обмін інформацією згідно із цією Директивою;

(e) співпраця Союзу та держав-членів із третіми країнами щодо застосування цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 2019/2033;

(f) імплементація цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 2019/2033 стосовно інвестиційних фірм залежно від їхньої організаційно-правової форми або моделі власності;

(g) потенціал інвестиційних фірм становити ризик порушення функціонування фінансової системи із серйозними негативними наслідками для фінансової системи та реальної економіки, а також належні макропруденційні інструменти для усунення такого ризику та заміни вимог пункту (d) статті 36(1) цієї Директиви;

(h) умови, згідно з якими компетентні органи можуть застосовувати до інвестиційних фірм, відповідно до статті 5 цієї Директиви, вимоги Регламенту (ЄС) № 575/2013.

1. До 26 червня 2021 року держави-члени повинні ухвалити та опублікувати інструменти, необхідні для дотримання цієї Директиви. Вони повинні невідкладно повідомити про них Комісію.

Вони повинні застосовувати такі інструменти з 26 червня 2021 року. Однак держави-члени повинні застосовувати інструменти, необхідні для дотримання пункту (6) статті 62 стосовно статті 8a(3) Директиви 2013/36/ЄС, не пізніше 27 грудня 2020 року, а заходи, необхідні для дотримання пункту (5) статті 64, - з 26 березня 2020 року.

Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликаннями в разі їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.

2. Після набуття чинності цією Директивою держави-члени повинні забезпечити інформування Комісії таким чином, щоб вона мала достатньо часу для надання своїх коментарів, про будь-які проекти законів, підзаконних нормативно-правових актів або адміністративних положень, які вони мають намір ухвалити у сфері регулювання цієї Директиви.

3. Держави-члени повинні передати Комісії та EBA текст основних положень національного права, яке вони ухвалюють у сфері регулювання цієї Директиви.

Якщо документів, які додаються до повідомлення про інструменти транспозиції, передбачені державами-членами, недостатньо для повного оцінювання відповідності транспонованих положень певним положенням цієї Директиви, Комісія може, за запитом EBA з метою виконання його завдань згідно з Регламентом (ЄС) № 1093/2010 або з власної ініціативи, вимагати від держав-членів надання детальнішої інформації стосовно транспозиції та імплементації таких положень і цієї Директиви.

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після дня її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

(-1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС від 26 червня 2013 року про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність і пов’язані звіти певних видів суб’єктів господарювання, про внесення змін до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/43/ЄС та про скасування директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС (ОВ L 182, 29.06.2013, с. 19).

(-2) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1606/2002 від 19 липня 2002 року про застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ОВ L 243, 11.09.2002, с. 1).

(-3) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 600/2014 від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (ОВ L 173, 12.06.2014, с. 84).

(-4) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/878 від 20 травня 2019 року про внесення змін до Директиви 2013/36/ЄС стосовно звільнених суб’єктів, фінансових холдингових компаній, фінансових холдингових компаній змішаного типу, винагороди, наглядових заходів і повноважень та заходів з консервації капіталу (ОВ L 150, 07.06.2019, с. 253).

(-5) Директива Європейського Парламенту і Ради 2002/87/ЄС від 16 грудня 2002 року про додатковий нагляд за кредитними установами, страховими компаніями та інвестиційними фірмами, що належать до фінансового конгломерату, та про внесення змін до директив Ради 73/239/ЄЕС, 79/267/ЄЕС, 92/49/ЄЕС, 92/96/ЄЕС, 93/6/ЄЕС та 93/22/ЄЕС, а також до директив Європейського Парламенту і Ради 98/78/ЄC та 2000/12/ЄС (ОВ L 35, 11.02.2003, с. 1).

(-6) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1092/2010 від 24 листопада 2010 року про макропруденційний нагляд Європейського Союзу за фінансовою системою та заснування Європейської Ради із схемних ризиків (ОВ L 331, 15.12.2010, с. 1).

(-7) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2012 від 04 липня 2012 року про позабіржові деривативи, центральних контрагентів та торгові репозиторії (ОВ L 201, 27.07.2012, с. 1).

(-8) Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/43/ЄС від 17 травня 2006 року про обов’язковий аудит річної та консолідованої звітності та про внесення змін до директив Ради 78/660/ЄЕС і 83/349/ЄЕС та скасування Директиви Ради 84/253/ЄЕС (ОВ L 157, 09.06.2006, с. 87).

(-9) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму, про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2012 та про скасування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС та Директиви Комісії 2006/70/ЄС (ОВ L 141, 05.06.2015, с. 73).

(-10) Рекомендація Комісії від 30 квітня 2009 року про політики винагороди у секторі фінансових послуг (ОВ L 120, 15.05.2009, с. 22).

(*1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (ОВ L 176, 27.06.2013, с. 1).

(*2) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 від 27 листопада 2019 року про пруденційні вимоги для інвестиційних фірм та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 575/2013, (ЄС) № 600/2014 та (ЄС) № 806/2014 (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 1).

(*3) Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС (ОВ L 176, 27.06.2013, с. 338).

(*4) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2014/65/ЄС від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Директиви 2002/92/ЄС та Директиви 2011/61/ЄС (ОВ L 173, 12.06.2014, с. 349).

(*5) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2034 від 27 листопада 2019 року про пруденційний нагляд за інвестиційними фірмами та про внесення змін до директив 2002/87/ЄС, 2009/65/ЄС, 2011/61/ЄС, 2013/36/ ЄС, 2014/59/ЄС та 2014/65/ЄС (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 64).".

(*6) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 від 27 листопада 2019 року про пруденційні вимоги для інвестиційних фірм та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 575/2013, (ЄС) № 600/2014 та (ЄС) № 806/2014 (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 1).".

(*7) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 від 27 листопада 2019 року про пруденційні вимоги для інвестиційних фірм та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 575/2013, (ЄС) № 600/2014 та (ЄС) № 806/2014 (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 1).".

(*8) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 600/2014 від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (ОВ L 173, 12.06.2014, с. 84)";

(*9) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄC)·№ 1095/2010 від 24 листопада 2010 року про заснування Європейського наглядового органу (Європейського органу з цінних паперів і ринків), внесення змін до Рішення № 716/2009/ЄС та скасування Рішення Комісії 2009/77/ЄС (ОВ L 331, 15.12.2010, с. 84).

(*10) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 від 27 листопада 2019 року про пруденційні вимоги для інвестиційних фірм та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 575/2013, (ЄС) № 600/2014 та (ЄС) № 806/2014 (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 1).

(*11) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2034 від 27 листопада 2019 року про пруденційний нагляд за інвестиційними фірмами та про внесення змін до директив 2002/87/ЄС, 2009/65/ЄС, 2011/61/ЄС, 2013/36/ ЄС, 2014/59/ЄС та 2014/65/ЄС (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 64).";

(*12) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 від 27 листопада 2019 року про пруденційні вимоги для інвестиційних фірм та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 575/2013, (ЄС) № 600/2014 та (ЄС) № 806/2014 (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 1).

(*13) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2034 від 27 листопада 2019 року про пруденційний нагляд за інвестиційними фірмами та про внесення змін до директив 2002/87/ЄС, 2009/65/ЄС, 2011/61/ЄС, 2013/36/ ЄС, 2014/59/ЄС та 2014/65/ЄС (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 64).";

(*14) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 від 27 листопада 2019 року про пруденційні вимоги для інвестиційних фірм та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 575/2013, (ЄС) № 600/2014 та (ЄС) № 806/2014 (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 1).";

(*15) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2034 від 27 листопада 2019 року про пруденційний нагляд за інвестиційними фірмами та про внесення змін до директив 2002/87/ЄС, 2009/65/ЄС, 2011/61/ЄС, 2013/36/ЄС, 2014/59/ЄС та 2014/65/ЄС (ОВ L 314, 05.12.2019, с. 64)."