Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1139 від 4 липня 2018 року про спільні правила у галузі цивільної авіації та про створення Агентства з безпеки польотів Європейського Союзу, та про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2111/2005, (ЄС) № 1008/2008, (ЄС) № 996/2010, (ЄС) № 376/2014 та директив Європейського Парламенту і Ради 2014/30/ЄС та 2014/53/ЄС, а також про скасування регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 552/2004 та (ЄС) № 216/2008 та Регламенту Ради (ЄЕС) № 3922/91

(a) експлуатаційних правил, пов’язаних з використанням повітряного простору, авіаційного обладнання та систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, необхідних для використання повітряного простору;

(b) правил та процедур для дизайну структур повітряного простору з метою забезпечення дотримання вимог статті 46.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

2. У правилах, зазначених у параграфі 1, повинен належним чином враховуватися генеральний план ОрПР.

3. Ухвалюючи такі імплементаційні акти, Комісія забезпечує дотримання суттєвих вимог, згаданих у статті 40 цього Регламенту, та враховує міжнародні стандарти і рекомендовану практику, зокрема визначені в додатках 2, 3, 10, 11 і 15 до Чиказької конвенції.

1. Якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 47, провайдери ОрПР/АНО, згадані у статті 41, повинні декларувати, що системи ОрПР/АНО і компоненти ОрПР/АНО, які вводяться в експлуатацію такими провайдерами послуг, відповідають детальним специфікаціям, встановленим відповідно до делегованих актів, зазначених у статті 47, ухвалених для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 40.

2. Якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 47, системи ОрПР/АНО і компоненти ОрПР/АНО підлягають сертифікації та видачі сертифіката.

Такий сертифікат видають за заявою, якщо заявник довів, що такі системи і компоненти відповідають детальним специфікаціям, встановленим відповідно до делегованих актів, зазначених у статті 47, ухвалених для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 40.

Як відступ від першого підпараграфа, якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 47, організаціям, залученим до проектування, виробництва або технічного обслуговування систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, повинно бути дозволено декларувати, що такі системи і компоненти відповідають детальним специфікаціям, встановленим відповідно до делегованих актів, зазначених у статті 47, ухвалених для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 40, та що такі системи і компоненти придатні для використання.

Держави-члени забезпечують, щоб структури повітряного простору були належним чином спроектовані, перевірені і валідовані перед їх впровадженням і використанням повітряними суднами згідно з детальними правилами, ухваленими Комісією відповідно до пункту (b) статті 44(1).

1. Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 128 делеговані акти щодо систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО про встановлення детальних правил щодо:

(a) умов для встановлення детальних специфікацій, що застосовуються до систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО для цілей сертифікації відповідно до статті 45(2), та повідомлення про це заявника;

(b) умов для видачі, внесення змін, обмеження, призупинення або відкликання сертифікатів, зазначених у статті 45(2), та для ситуацій, у яких, з огляду на досягнення цілей, визначених у статті 1 та з урахуванням характеру і ризику відповідного виду діяльності, вимагаються такі сертифікати або дозволяються декларації, у застосовному випадку;

(c) привілеїв та обов’язків володільців сертифікатів, зазначених у статті 45(2);

(d) привілеїв та обов’язків організацій, які подають декларації згідно зі статтею 45(1) і (2);

(e) умов та процедур для подання декларацій провайдерами ОрПР/АНО відповідно до статті 45(1), та для ситуацій, у яких, з огляду на досягнення цілей, визначених у статті 1, та з урахуванням характеру і ризику відповідного виду діяльності, такі декларації вимагаються;

(f) умов для встановлення детальних специфікацій, що застосовуються до систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, які підлягають поданню декларації відповідно до статті 45(1) і (2).

2. Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 128 делеговані акти про внесення змін до додатка VIII та, якщо застосовно, додатка VII щодо надання ОрПР/АНО, якщо це необхідно для цілей технічних, експлуатаційних чи наукових розробок або отримання доказів безпечності, пов’язаних з ОрПР/АНО, з метою та мірою, якою це необхідно для досягнення цілей, визначених у статті 1.

Диспетчери управління повітряним рухом, залучені до надання послуг ОрПР/АНО, згаданих у пункті (g) статті 2(1), а також особи, організації та комплексні тренажери, залучені до підготовки, тестування, перевірки чи медичного оцінювання таких диспетчерів управління повітряним рухом, повинні відповідати суттєвим вимогам, визначеним у додатку VIII.

1. Диспетчери управління повітряним рухом повинні мати свідоцтво диспетчера управління повітряним рухом і медичне свідоцтво диспетчера управління повітряним рухом, що відповідають послугам, які вони надають.

2. Свідоцтво диспетчера управління повітряним рухом, згадане у параграфі 1 цієї статті, видають за заявою, якщо заявник на отримання свідоцтва довів, що він відповідає вимогам імплементаційних актів, згаданих у статті 50, ухвалених для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 48.

3. Медичне свідоцтво диспетчера управління повітряним рухом, згадане у параграфі 1 цієї статті, видають за заявою, якщо диспетчер управління повітряним рухом довів, що він відповідає вимогам імплементаційних актів, згаданих у статті 50, ухвалених для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 48.

4. У свідоцтві диспетчера управління повітряним рухом і медичному свідоцтві диспетчера управління повітряним рухом, згаданих у параграфі 1 цієї статті, зазначають привілеї, надані диспетчеру управління повітряним рухом. До таких свідоцтва диспетчера управління повітряним рухом і медичного свідоцтва диспетчера управління повітряним рухом можна вносити зміни з метою додавання чи скасування привілеїв згідно з імплементаційними актами, зазначеними у пункті (c) першого підпараграфа статті 50(1).

5. Свідоцтво диспетчера управління повітряним рухом і медичне свідоцтво диспетчера управління повітряним рухом, згадані в параграфі 1 цієї статті, можуть бути обмежені, призупинені чи відкликані, якщо володілець більше не дотримується правил та процедур для видачі і збереження свідоцтва чи медичного свідоцтва відповідно до імплементаційних актів, зазначених у пункті (c) першого підпараграфа статті 50(1).

1. Для забезпечення однакової імплементації та дотримання суттєвих вимог, згаданих у статті 48, до диспетчерів управління повітряним рухом, Комісія ухвалює на підставі принципів, визначених у статті 4, та для досягнення цілей, визначених у статті 1, імплементаційні акти про встановлення детальних положень щодо:

(a) різних категорій, кваліфікаційних відміток і підтверджень свідоцтв диспетчера управління повітряним рухом, зазначених у статті 49;

(b) привілеїв та обов’язків володільців свідоцтв диспетчера управління повітряним рухом, кваліфікаційних відміток і підтверджень свідоцтв і медичних свідоцтв, зазначених у статті 49;

(c) правил та процедур для видачі, збереження, внесення змін, обмеження, призупинення або відкликання свідоцтв, кваліфікаційних відміток і підтверджень свідоцтв диспетчера управління повітряним рухом і медичних свідоцтв, зазначених у статті 49, у тому числі правил та процедур для перетворення національних свідоцтв диспетчера управління повітряним рухом і національних медичних свідоцтв диспетчера управління повітряним рухом на свідоцтва диспетчера управління повітряним рухом і медичні свідоцтва диспетчера управління повітряним рухом, зазначені у статті 49;

(d) правил та процедур для диспетчерів управління повітряним рухом щодо обмежень службового часу і вимог щодо часу відпочинку; такі правила та процедури повинні забезпечити високий рівень безпеки, захищаючи від наслідків втоми, та в той же час забезпечуючи достатню гнучкість у плануванні графіка.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

2. Ухвалюючи такі імплементаційні акти, Комісія забезпечує дотримання суттєвих вимог, згаданих у статті 48 цього Регламенту, та враховує міжнародні стандарти і рекомендовану практику, зокрема визначені в додатку 1 до Чиказької конвенції.

1. Для організацій з підготовки диспетчерів управління повітряним рухом та авіамедичних центрів вимагається затвердження.

2. Затвердження, згадане в параграфі 1 цієї статті, видають за заявою, якщо заявник довів, що він відповідає вимогам імплементаційних актів, згаданих у статті 53, ухвалених для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 48.

3. У затвердженні, згаданому в параграфі 1 цієї статті, зазначають привілеї, надані організації. До такого затвердження можна вносити зміни з метою додавання чи скасування привілеїв згідно з імплементаційними актами, зазначеними у пункті (a) першого підпараграфа статті 53(1).

4. Затвердження, згадане в параграфі 1 цієї статті, може бути обмежене, призупинене чи відкликане, якщо володілець більше не дотримується правил та процедур для видачі і збереження такого затвердження відповідно до імплементаційних актів, зазначених у пункті (a) першого підпараграфа статті 53(1).

1. Особи, відповідальні за надання практичної підготовки, оцінювання практичних навичок диспетчерів управління повітряним рухом, а також авіамедичні екзаменатори повинні мати сертифікат.

2. Сертифікат, згаданий у параграфі 1 цієї статті, видають за заявою, якщо заявник довів, що він відповідає вимогам імплементаційних актів, згаданих у статті 53, ухвалених для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 48.

3. У сертифікаті, згаданому в параграфі 1 цієї статті, зазначають надані привілеї. До такого сертифіката можна вносити зміни з метою додавання чи скасування привілеїв згідно з імплементаційними актами, зазначеними у пункті (a) першого підпараграфа статті 53(1).

4. Сертифікат, згаданий у параграфі 1 цієї статті, може бути обмежений, призупинений чи відкликаний, якщо володілець більше не дотримується правил та процедур для видачі і збереження такого сертифіката відповідно до імплементаційних актів, зазначених у пункті (a) першого підпараграфа статті 53(1).

1. Для забезпечення однакової імплементації та дотримання суттєвих вимог, згаданих у статті 48, до осіб та організацій, залучених до підготовки, тестування, перевірки та медичного оцінювання диспетчерів управління повітряним рухом, Комісія ухвалює на підставі принципів, визначених у статті 4, та для досягнення цілей, визначених у статті 1, імплементаційні акти про встановлення детальних положень щодо:

(a) правил та процедур для видачі, збереження, внесення змін, обмеження, призупинення або відкликання затверджень і сертифікатів, зазначених у статтях 51 і 52;

(b) привілеїв та обов’язків володільців затверджень і сертифікатів, зазначених у статтях 51 і 52.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

2. Ухвалюючи такі імплементаційні акти, Комісія забезпечує дотримання суттєвих вимог, згаданих у статті 48 цього Регламенту, та враховує міжнародні стандарти і рекомендовану практику, зокрема визначені в додатку 1 до Чиказької конвенції.

Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 128 делеговані акти про внесення змін до додатка VIII щодо диспетчерів управління повітряним рухом, осіб та організацій, залучених до підготовки, тестування, перевірки чи медичного оцінювання диспетчерів управління повітряним рухом, а також щодо комплексних тренажерів, якщо це необхідно для цілей технічних, експлуатаційних чи наукових розробок або отримання доказів безпечності, пов’язаних з організаціями з підготовки і диспетчерами управління повітряним рухом, з метою та мірою, якою це необхідно для досягнення цілей, визначених у статті 1.

Проектування, виробництво, технічне обслуговування та експлуатація повітряних суден, згаданих у пункті (a) статті 2(1), де йдеться про безпілотні повітряні судна та їхні двигуни, повітряні гвинти, частини, невстановлене обладнання і обладнання для дистанційного контролю, а також персонал, у тому числі дистанційні пілоти, і організації, залучені до відповідної діяльності, повинні відповідати суттєвим вимогам, визначеним у додатку IX, та, якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 58, і імплементаційними актами, зазначеними у статті 57, суттєвим вимогам, визначеним у додатках II, IV і V.

1. З огляду на цілі і принципи, визначені у статтях 1 і 4, зокрема характер і ризик відповідної діяльності, експлуатаційні характеристики відповідного безпілотного повітряного судна та характеристики району експлуатації, щодо проектування, виробництва, технічного обслуговування та експлуатації безпілотних повітряних суден та їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного контролю, а також щодо персоналу, у тому числі дистанційних пілотів, та організацій, залучених до відповідної діяльності, згідно з делегованими актами, зазначеними у статті 58, та імплементаційними актами, зазначеними у статті 57, може вимагатися сертифікат.

2. Сертифікат, згаданий у параграфі 1 цієї статті, видають за заявою, якщо заявник довів, що він відповідає вимогам делегованих актів, зазначених у статті 58, та імплементаційних актів, зазначених у статті 57.

3. У сертифікаті, згаданому в параграфі 1 цієї статті, зазначають обмеження, пов’язані з безпекою, умови експлуатації та привілеї. До сертифіката можуть бути внесені зміни для додавання чи скасування обмежень, умов і привілеїв відповідно до делегованих актів, зазначених у статті 58, та імплементаційних актів, зазначених у статті 57.

4. Сертифікат, згаданий у параграфі 1 цієї статті, може бути обмежений, призупинений чи відкликаний, якщо володілець більше не дотримується умов, правил та процедур для видачі або збереження такого сертифіката відповідно до делегованих актів, зазначених у статті 58, та імплементаційних актів, зазначених у статті 57.

5. З огляду на цілі і принципи, визначені у статтях 1 і 4, зокрема характер і ризик відповідної діяльності, експлуатаційні характеристики відповідного безпілотного повітряного судна і характеристики району експлуатації, делеговані акти, зазначені у статті 58, та імплементаційні акти, зазначені у статті 57, можуть вимагати подання щодо проектування, виробництва, технічного обслуговування та експлуатації безпілотних повітряних суден та їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного контролю, а також щодо персоналу, у тому числі дистанційних пілотів, та організацій, залучених до відповідної діяльності, декларації, яка підтверджує відповідність вимогам таких делегованих та імплементаційних актів.

6. Якщо цілей і принципів, визначених у статтях 1 і 4, можна досягнути без застосування глав IV і V цього Регламенту, делегованими актами, зазначеними в пункті (c) статті 58(1), може бути передбачено, щоб зазначені глави не застосовувалися ні до суттєвих вимог, зазначених у статті 55, ні до відповідних детальних правил, встановлених згідно зі статтею 58. У таких випадках зазначені суттєві вимоги і детальні правила становлять "гармонізаційне законодавство Співтовариства" у розумінні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 36) і Рішення Європейського Парламенту і Ради № 768/2008/ЄС (- 37).

7. Держави-члени забезпечують, щоб інформація щодо реєстрації безпілотних повітряних суден і експлуатантів безпілотних повітряних суден, на яких поширюється вимога щодо реєстрації відповідно до імплементаційних актів, зазначених у статті 57 і пункті 4 додатка IX, зберігалася в цифрових, гармонізованих, взаємодійних національних системах реєстрації. Держави-члени повинні мати можливість доступу до такої інформації та обміну нею через репозиторій, згаданий у статті 74.

8. Ця Секція не обмежує можливість держав-членів встановлювати національні правила для застосування особливих умов для експлуатації безпілотних повітряних суден з міркувань, які виходять за сферу застосування цього Регламенту, у тому числі з міркувань громадської безпеки або захисту приватності і персональних даних згідно з правом Союзу.

Для забезпечення однакової імплементації та дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 55, до експлуатації повітряних суден, згаданих у пунктах (a) і (b) статті 2(1), де йдеться про безпілотні повітряні судна, а також до персоналу, у тому числі дистанційних пілотів, та організацій, залучених до відповідної діяльності, та на підставі принципів, визначених у статті 4, і для досягнення цілей, визначених у статті 1, Комісія ухвалює імплементаційні акти про встановлення детальних положень щодо:

(a) спеціальних правил та процедур для експлуатації безпілотних повітряних суден, а також для персоналу, у тому числі дистанційних пілотів, і організацій, залучених до такої експлуатації;

(b) правил та процедур для видачі, збереження, внесення змін, обмеження, призупинення або відкликання сертифікатів або для подання декларацій щодо експлуатації безпілотних повітряних суден, а також щодо персоналу, у тому числі дистанційних пілотів, і організацій, залучених до такої діяльності, та для ситуацій, у яких такі сертифікати чи декларації вимагаються; правила та процедури для видачі таких сертифікатів або подання таких декларацій можуть ґрунтуватися на детальних вимогах, зазначених у секціях I, II і III, або містити такі вимоги;

(c) привілеїв та обов’язків володільців сертифікатів та фізичних і юридичних осіб, які подають декларації;

(d) правил та процедур для реєстрації і маркування безпілотних повітряних суден та для реєстрації експлуатантів безпілотних повітряних суден, зазначених у секції 4 додатка IX;

(e) правил та процедур для створення цифрових, взаємодійних, гармонізованих національних систем реєстрації, згаданих у статті 56(7);

(f) правил та процедур для перетворення національних сертифікатів на сертифікати, що їх вимагають положення статті 56(1).

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

1. Щодо проектування, виробництва і технічного обслуговування повітряних суден, згаданих у пунктах (a) і (b) статті 2(1), де йдеться про безпілотні повітряні судна, та їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного керування, а також щодо персоналу, у тому числі дистанційних пілотів, і організацій, залучених до відповідної діяльності, Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 128 делеговані акти про встановлення детальних правил щодо:

(a) особливих умов для проектування, виробництва і технічного обслуговування безпілотних повітряних суден та їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного керування, а також для персоналу, у тому числі дистанційних пілотів, і організацій, залучених до відповідної діяльності, необхідних для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 55, що можуть включати умови, за яких безпілотне повітряне судно повинне бути обладнане необхідними характеристиками і функціональними можливостями, пов’язаними, зокрема, із обмеженнями максимальної відстані й абсолютної висоти польоту, повідомленням місцезнаходження, обмеженнями перетину географічних зон, попередженням зіткнення, стабілізацією польоту та автоматичною посадкою;

(b) умов та процедур для видачі, збереження, внесення змін, обмеження, призупинення або відкликання сертифікатів або для подання декларацій щодо проектування, виробництва і технічного обслуговування безпілотних повітряних суден, їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного керування, а також щодо персоналу, у тому числі дистанційних пілотів, і організацій, залучених до такої діяльності, зазначених у статті 56(1) і (5), та для ситуацій, у яких такі сертифікати чи декларації вимагаються; умови та процедури для видачі таких сертифікатів або подання таких декларацій можуть ґрунтуватися на детальних вимогах, зазначених у секціях I, II і III, або містити такі вимоги;

(c) умов, за яких вимоги щодо проектування, виробництва і технічного обслуговування безпілотних повітряних суден, їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного керування не підлягають положеннямглав IV і V для цілей статті 56(6);

(d) привілеїв та обов’язків володільців сертифікатів та фізичних і юридичних осіб, які подають декларації;

(e) умов для перетворення національних сертифікатів на сертифікати, що їх вимагають положення статті 56(1).

2. Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 128 делеговані акти про внесення змін до додатка IX та, якщо застосовно, додатка III щодо проектування, виробництва, технічного обслуговування й експлуатації повітряних суден, згаданих у пунктах (a) (b) статті 2(1), де йдеться про безпілотні повітряні судна, та їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного керування, а також щодо персоналу, у тому числі дистанційних пілотів, і організацій, залучених до відповідної діяльності, якщо це необхідно для цілей технічних, експлуатаційних чи наукових розробок або отримання доказів безпечності, пов’язаних з повітряними перевезеннями, з метою та мірою, якою це необхідно для досягнення цілей, визначених у статті 1.

Без обмеження пункту 1 додатка VIII і правил, ухвалених на підставі пункту (a) статті 44(1), повітряні судна, зазначені в пункті (c) статті 2(1), а також їхні екіпажі та експлуатація повинні відповідати застосовним стандартам IKAO.

Якщо таких стандартів не існує, такі повітряні судна, їхні екіпажі та експлуатація повинні відповідати:

(a) щодо повітряних суден, окрім безпілотних повітряних суден, суттєвим вимогам, визначеним у додатках II, IV і V;

(b) щодо безпілотних повітряних суден, суттєвим вимогам, визначеним у додатку IX, та, якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 61, суттєвим вимогам, визначеним у додатках II, IV і V.

Проте другий підпараграф не застосовується, якщо такі суттєві вимоги суперечать правам третіх країн відповідно до міжнародних конвенцій.

1. Експлуатація повітряних суден, зазначених у пункті (c) статті 2(1), що є комерційним авіаційним транспортом, підлягає сертифікації та видачі дозволу.

Такий дозвіл видають за заявою, якщо заявник продемонстрував свою здатність виконувати обов’язки, пов’язані з експлуатацією такого повітряного судна, згідно з вимогами, зазначеними у статті 59, та наявність засобів для цього. У такому дозволі зазначають привілеї, надані експлуатанту, та сферу експлуатації.

2. Якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 61, експлуатація повітряних суден, згаданих у пункті (c) статті 2(1), окрім комерційного авіаційного транспорту, підлягає сертифікації та видачі дозволу.

Такий дозвіл видають за заявою, якщо заявник продемонстрував свою здатність виконувати обов’язки, пов’язані з експлуатацією такого повітряного судна, згідно з вимогами, зазначеними у статті 59, та наявність засобів для цього.

У такому дозволі зазначають привілеї, надані експлуатанту, та сферу експлуатації.

Як відступ від першого підпараграфа цього параграфа, якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 61, експлуатантам повітряних суден, згаданих у пункті (c) статті 2(1), залученим до експлуатації, окрім комерційного авіаційного транспорту, дозволяють декларувати свою здатність виконувати обов’язки, пов’язані з експлуатацією такого повітряного судна згідно з вимогами, зазначеними у статті 59, та наявність засобів для цього.

3. За винятком експлуатації безпілотних повітряних суден, дозволи і декларації, зазначені у параграфах 1 і 2, не вимагаються щодо експлуатації повітряних суден, які пролітають тільки над територією, до якої застосовуються Договори.

1. Щодо повітряних суден, згаданих у пункті (c) статті 2(1), а також щодо їхніх екіпажів та експлуатації Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 128 делеговані акти про встановлення детальних правил щодо:

(a) дозволу на повітряне судно, щодо якого не існує сертифіката льотної придатності відповідно до стандартів IKAO, або дозволу для пілотів, які не мають свідоцтва відповідно до стандартів IKAO, щодо експлуатації для здійснення польотів на територію, в межах території чи з території, до якої застосовуються Договори;

(b) спеціальних умов для експлуатації повітряних суден згідно зі статтею 59;

(c) альтернативних умов для випадків, у яких відповідність стандартам та вимогам, зазначеним у статті 59, неможлива або потребує надмірних зусиль експлуатанта, забезпечуючи при цьому досягнення цілей стандартів та вимог;

(d) умов для видачі, внесення змін, обмеження, призупинення або відкликання дозволів, зазначених у статті 60, та для ситуацій, у яких, з огляду на досягнення цілей, визначених у статті 1, та з урахуванням характеру і ризику відповідного виду діяльності, вимагаються такі дозволи або дозволяються декларації, у застосовному випадку. У таких умовах повинні враховуватися свідоцтва, видані державою реєстрації, державою експлуатанта і, для безпілотних повітряних суден, державою, у якій розташоване обладнання для дистанційного керування таким безпілотним повітряним судном, та вони не повинні обмежувати дію Регламенту (ЄС) № 2111/2005 і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі;

(e) прав та обов’язків володільців дозволів, зазначених у статті 60(1) і (2), та, якщо застосовно, експлуатантів повітряних суден, які подають декларації згідно зі статтею 60(2).

2. При ухваленні правил, зазначених у параграфі 1, Комісія забезпечує, зокрема, щоб:

(a) у відповідних випадках використовувалися рекомендовані IKAO практики і керівні документи;

(b) жодна з вимог не виходила за межі вимог цього Регламенту до повітряних суден, зазначених у пункті (b) (i) статті 2(1), та до екіпажу і експлуатантів таких повітряних суден;

(c) процес отримання дозволу, згаданого у статті 60(1) і (2), був простим, пропорційним, ефективним і результативним за витратами та давав можливість підтвердити відповідність способом, пропорційним складності експлуатації та ризику, пов’язаному з такою експлуатацією. Комісія забезпечує, зокрема, врахування:

(i) результатів Універсальної програми IKAO з аудиту нагляду за безпекою;

(ii) інформації, зібраної відповідно до програм інспектування на пероні, встановлених згідно з делегованими актами, зазначеними у статті 62(13), та імплементаційними актами, зазначеними у статті 62(14);

(iii) іншої визнаної інформації щодо аспектів безпечності, що стосується відповідного експлуатанта;

(iv) свідоцтв, виданих відповідно до законів третьої країни;

(d) аспектів, пов’язаних із ОрПР/АНО.

1. Комісія, Агентство і держави-члени співпрацюють у межах однієї Європейської системи безпеки польотів, щоб забезпечити дотримання цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі.

2. Щоб забезпечити дотримання цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі, Агентство та національні компетентні органи:

(a) приймають і оцінюють заявки, подані до них, та, якщо застосовно, видають або поновлюють свідоцтва та приймають декларації, подані до них, відповідно до глави III;

(b) здійснюють нагляд за володільцями сертифікатів, фізичними і юридичними особами, які подали декларації, та продуктами, частинами, обладнанням, системами ОрПР/АНО і компонентами ОрПР/АНО, тренажерами відтворення умов польоту й аеродромами, які підпадають під дію цього Регламенту;

(c) проводять необхідні розслідування, інспектування, у тому числі інспектування на пероні, аудити та інші заходи моніторингу для виявлення можливих порушень юридичними чи фізичними особами, які підпадають під дію цього Регламенту, вимог, визначених у цьому Регламенті та у делегованих і імплементаційних актах, ухвалених на його підставі;

(d) вживають усіх необхідних правозастосовчих заходів, у тому числі внесення змін, обмеження, призупинення або відкликання виданих ними свідоцтв, ґраундінгу повітряного судна або накладання санкцій, для припинення виявлених порушень;

(e) забороняють чи обмежують діяльність, згадану у главі III, або встановлюють особливі умови для такої діяльності в інтересах безпеки;

(f) забезпечують відповідний рівень кваліфікації свого персоналу, залученого до виконання завдань сертифікації, нагляду або правозастосування, у тому числі забезпечують відповідну підготовку.

3. Держави-члени забезпечують, щоб їхні національні компетентні органи діяли незалежно при ухваленні технічних рішень щодо сертифікації, нагляду чи правозастосування та виконували свої завдання неупереджено і прозоро, а також були належним чином організовані, забезпечені персоналом і мали належне управління. Держави-члени також забезпечують, щоб їхні національні компетентні органи мали необхідні ресурси і можливості для ефективного і вчасного виконання завдань, покладених на них цим Регламентом.

4. Відповідальність за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, згаданими у параграфі 2, визначають відповідно до цього параграфа.

Агентство несе відповідальність за виконання таких завдань, якщо такі завдання були покладені на нього відповідно до статей 77-82, та якщо такі завдання були призначені йому відповідно до статей 64 і 65.

Проте якщо держава-член надає звільнення відповідно до статті 41(6), пункт (a) статті 80(1) більше не застосовується, і така держава-член несе відповідальність за нагляд і правозастосування щодо відповідного провайдера ОрПР/АНО, як передбачено в такому звільненні.

Національний компетентний орган держави-члена, у якій розташований аеродром, несе відповідальність за виконання таких завдань щодо сертифіката аеродрому, згаданого у статті 34(1), та сертифіката оператора аеродрому, згаданого у статті 37(1).

Такий національний компетентний орган також несе відповідальність за виконання завдань, пов’язаних із наглядом і правозастосуванням, щодо організацій, відповідальних за надання послуг наземного обслуговування або ПУП на такому аеродромі.

В усіх інших випадках національний компетентний орган держави-члена, у якій розташоване основне місце діяльності фізичної чи юридичної особи, яка подає заявку на отримання сертифіката чи декларацію, або, якщо така особа не має основного місця діяльності, держави-члена, у якій розташоване її місце проживання або місце осідку, несе відповідальність за виконання таких завдань, якщо ефективне виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, не вимагає покладення таких завдань на національний компетентний орган іншої держави-члена згідно з детальними правилами, зазначеними в пункті (d) параграфа 14.

Проте, якщо це передбачено імплементаційними актами, зазначеними у параграфі 15:

(a) авіамедичні екзаменатори, авіамедичні центри і лікарі загальної практики несуть відповідальність за видачу медичних свідоцтв, згаданих у статті 21(1), та медичних свідоцтв диспетчера управління повітряним рухом, згаданих у статті 49(1);

(b) організації з підготовки кабінного екіпажу, яким було видане затвердження відповідно до статті 24, та експлуатанти повітряних суден, яким було видане свідоцтво відповідно до статті 30, несуть відповідальність за видачу атестацій кабінного екіпажу, згаданих у статті 22.

5. Держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що, як відступ від параграфа 4, їхні національні компетентні органи можуть спільно відповідати за завдання, пов’язані з сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, щодо експлуатантів повітряних суден, залучених до експлуатації комерційного авіаційного транспорту, у разі виконання обох таких умов:

(a) така спільна відповідальність була передбачена угодою, укладеною між такими державами-членами до 1 січня 1992 року;

(b) такі держави-члени забезпечили, щоб їхні національні компетентні органи ефективно виконували такі завдання згідно з цим Регламентом та делегованими і імплементаційними актами, ухваленими на його підставі.

Відповідні держави-члени повідомляють Комісію і Агентство про таке рішення щодо спільної відповідальності щонайпізніше 12 березня 2019 року та надають їм усю релевантну інформацію, зокрема угоду, згадану в пункті (a), та інформацію про заходи, вжиті для забезпечення ефективного виконання таких завдань відповідно до пункту (b).

Якщо Комісія після консультацій з Агентством вважає, що умови, зазначені в першому підпараграфі, не були дотримані, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що містять її рішення про це. Після того, як Комісія повідомила про такі імплементаційні акти відповідним державам-членам, такі держави-члени невідкладно змінюють або відкликають їхнє рішення щодо спільної відповідальності та інформують Комісію і Агентство відповідним чином.

Агентство вносить усі рішення Комісії та держав-членів, про які було повідомлено відповідно до цього параграфа, до репозиторію, згаданого у статті 74.

6. Нагляд, здійснюваний Агентством і національними компетентними органами, повинен бути безперервним і ґрунтуватися на пріоритетах, визначених з огляду на ризики для цивільної авіації.

7. При проведенні інспектувань на пероні, згаданих у пункті (c) параграфа 2, Агентство співпрацює з національними компетентними органами держави-члена, на території якої проводиться інспектування на пероні.

8. Агентство здійснює управління та експлуатацію засобів і процедур, необхідних для збору і аналізу інформації, пов’язаної з безпекою, отриманої в результаті інспектувань на пероні, згаданих у пункті (c) параграфа 2, і обміну такою інформацією.

9. З метою сприяння ефективному виконанню їхніх завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, Комісія, Агентство і національні компетентні органи обмінюються релевантною інформацією, у тому числі щодо можливих або виявлених порушень.

10. Агентство сприяє однаковому розумінню та застосуванню вимог, що містяться в цьому Регламенті та в делегованих і імплементаційних актах, ухвалених на його підставі, між іншим, шляхом розроблення керівних матеріалів, зазначених у статті 76(3), після консультацій з національними компетентними органами.

11. Будь-яка юридична чи фізична особа, яка підпадає під дію цього Регламенту, може довести до відома Агентства будь-які можливі відмінності в застосуванні правил у різних державах-членах. Якщо такі відмінності суттєво перешкоджають діяльності таких осіб або в інший спосіб створюють істотні труднощі, Агентство і національні компетентні органи відповідних держав-членів повинні співпрацювати для врегулювання та, якщо необхідно, невідкладного усунення таких відмінностей. Якщо такі відмінності неможливо усунути, Агентство направляє справу на розгляд Комісії.

12. Агентство і національні компетентні органи вживають необхідних і ефективних заходів для підвищення і сприяння обізнаності щодо безпеки цивільних польотів та розповсюджують інформацію, пов’язану з безпекою, важливу для запобігання нещасним випадкам та інцидентам.

13. Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 128 делеговані акти щодо завдань Агентства, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням відповідно до цього Регламенту, про встановлення детальних правил щодо:

(a) умов для проведення сертифікації та для проведення розслідувань, інспектувань, аудитів та інших заходів моніторингу, необхідних для забезпечення ефективного нагляду Агентства за фізичними і юридичними особами, продуктами, частинами, обладнанням, системами ОрПР/АНО і компонентами ОрПР/АНО, тренажерами відтворення умов польоту та аеродромами, які підпадають під дію цього Регламенту;

(b) умов для проведення Агентством інспектувань на пероні та для ґраундінгу повітряного судна, якщо повітряне судно, його експлуатант або його екіпаж не відповідають вимогам цього Регламенту або делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі;

(c) умов, згідно з якими діяльність, яка регулюється положеннями глави III, може бути заборонена чи обмежена, або згідно з якими щодо неї можуть бути встановлені певні умови в інтересах безпеки;

(d) умов для видання і розповсюдження Агентством обов’язкової інформації та рекомендацій відповідно до статті 76(6) для забезпечення безпеки діяльності, яка регулюється главою III;

(e) умов для видання і розповсюдження Агентством обов’язкової інформації відповідно до статті 77 для забезпечення підтримання льотної придатності і екологічної сумісності продуктів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного керування повітряним судном та умов для затвердження альтернативних методів відповідності такій обов’язковій інформації;

(f) умов та процедур для акредитації Агентством кваліфікованого суб’єкта для цілей статті 69.

14. Для забезпечення однакової імплементації та дотримання вимог параграфів (2)-(9) цієї статті щодо завдань національних компетентних органів, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до цього Регламенту, Комісія ухвалює на підставі принципів, визначених у статті 4, та для досягнення цілей, визначених у статті 1, імплементаційні акти про встановлення детальних положень щодо:

(a) правил та процедур проведення сертифікації та проведення розслідувань, інспектувань, аудитів та інших заходів моніторингу, необхідних для забезпечення ефективного нагляду національного компетентного органу за фізичними і юридичними особами, продуктами, частинами, обладнанням, системами ОрПР/АНО і компонентами ОрПР/АНО, тренажерами відтворення умов польоту та аеродромами, які підпадають під дію цього Регламенту;

(b) правил та процедур проведення національним компетентним органом інспектувань на пероні та ґраундінгу повітряного судна, якщо повітряне судно, його експлуатант або його екіпаж не відповідають вимогам цього Регламенту або делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі;

(c) правил та процедур, згідно з якими діяльність, яка регулюється положеннями глави III, може бути заборонена чи обмежена, або згідно з якими щодо неї можуть бути встановлені певні умови в інтересах безпеки;

(d) стосовно параграфа 4 - правил та процедур розподілу обов’язків між національними компетентними органами для забезпечення виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням;

(e) правил та процедур акредитації національним компетентним органом кваліфікованого суб’єкта для цілей статті 69.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

15. Для забезпечення однакової імплементації та дотримання вимог параграфів (2)-(9) цієї статті щодо завдань Агентства і національних компетентних органів, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до цього Регламенту, Комісія ухвалює на підставі принципів, визначених у статті 4, та для досягнення цілей, визначених у статті 1, імплементаційні акти про встановлення детальних положень щодо:

(a) правил та процедур збору, обміну і поширення релевантної інформації між Комісією, Агентством і національними компетентними органами для ефективного виконання їхніх завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, у тому числі інформації щодо можливих або виявлених порушень;

(b) правил та процедур щодо кваліфікації персоналу Агентства і національних компетентних органів, залученого до завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, та організацій, залучених до їх підготовки;

(c) правил та процедур щодо систем адміністрації і управління Агентства і національних компетентних органів, пов’язаних із виконанням завдань сертифікації, нагляду і правозастосування;

(d) стосовно параграфа 4 цієї статті - правил та процедур розподілу обов’язків між авіамедичними екзаменаторами і авіамедичними центрами для видачі медичних свідоцтв пілота і медичних свідоцтв диспетчера управління повітряним рухом, а також умов, за яких такі обов’язки покладаються на лікарів загальної практики, для цілей забезпечення ефективного виконання завдань, пов’язаних із медичною сертифікацією пілотів і диспетчерів управління повітряним рухом;

(e) стосовно параграфа 4 цієї статті - правил та процедур розподілу обов’язків між організаціями з підготовки кабінного екіпажу і експлуатантами повітряних суден для видачі атестацій кабінного екіпажу з метою забезпечення ефективного виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією кабінного екіпажу.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

1. Агентство у співпраці з національними компетентними органами створює механізм добровільного об’єднання та обміну інспекторами й іншим персоналом з експертними знаннями, релевантними для виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією і наглядом, згідно з цим Регламентом.

З цією метою Агентство у співпраці з національними компетентними органами визначає необхідні профілі кваліфікації і досвіду, на підставі яких такі органи та Агентство призначають, за умови наявності, кандидатів на участь у механізмі об’єднання і обміну як європейські інспектори з авіаційного нагляду.

2. Агентство і кожен з національних компетентних органів можуть звернутися із запитом про надання допомоги щодо виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією і наглядом, до об’єднання європейських інспекторів з авіаційного нагляду. Агентство координує відповіді на такі запити та розробляє, після консультацій з національними компетентними органами, відповідні процедури для таких цілей.

3. Європейські інспектори з авіаційного нагляду здійснюють свою діяльність, пов’язану з наглядом і сертифікацією, під контролем, керівництвом і відповідальністю Агентства або національного компетентного органу, який звернувся із запитом про надання допомоги.

4. Витрати на надану європейськими інспекторами з авіаційного нагляду допомогу покриває орган, який звернувся із запитом про надання допомоги.

Такий орган може ухвалити рішення про фінансування такої допомоги за рахунок зборів, виставлених і зібраних на підставі правил, встановлених відповідно до пункту (c) параграфа 6, з юридичної чи фізичної особи, яка була предметом діяльності, пов’язаної із сертифікацією й наглядом, здійснюваної такими європейськими інспекторами з авіаційного нагляду.

У такому разі відповідний орган передає зібрану суму органу, який надав допомогу.

5. Будь-які заяви, облікові записи і звіти європейських інспекторів з авіаційного нагляду, які здійснюють свою діяльність відповідно до цієї статті, розглядаються як еквівалентні заяви, облікові записи і звіти національних інспекторів та становлять допустимі докази в адміністративних або судових провадженнях.

6. Що стосується механізму об’єднання й обміну, згаданого у параграфі 1 цієї статті, Комісія може ухвалювати імплементаційні акти про встановлення детальних правил щодо:

(a) правил та процедур, згідно з якими Агентство і національні компетентні органи звертаються із запитом про допомогу, отримують чи надають допомогу з використанням такого механізму;

(b) правил та процедур щодо дозволів і детальних правил, що застосовуються до європейських інспекторів з авіаційного нагляду, коли вони надають таку допомогу;

(c) правил та процедур встановлення і зібрання зборів, згаданих у параграфі 4 цієї статті.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

1. Держава-член може звернутися до Агентства із запитом про виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, зазначених у статті 62(2), щодо будь-яких фізичних чи юридичних осіб, повітряних суден, аеродромного обладнання забезпечення безпеки, систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, тренажерів відтворення умов польоту і аеродромів, за виконання яких така держава-член несе відповідальність згідно з цим Регламентом та делегованими і імплементаційними актами, ухваленими на його підставі.

Після того, як Агентство прийме такий запит, воно стає компетентним органом, відповідальним за виконання завдань, охоплених таким запитом, і держава-член, що подає запит, повинна бути звільнена від відповідальності за виконання таких завдань.

Щодо відповідальності Агентства за виконання таких завдань застосовуються глави IV і V.

2. Держава-член може звернутися до іншої держави-члена із запитом про виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, зазначених у статті 62(2), щодо будь-яких фізичних чи юридичних осіб, повітряних суден, аеродромного обладнання забезпечення безпеки, систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, тренажерів відтворення умов польоту і аеродромів, за виконання яких така держава-член несе відповідальність згідно з цим Регламентом та згідно з делегованими і імплементаційними актами, ухваленими на його підставі.

Після того, як держава-член прийме такий запит, вона несе відповідальність за виконання завдань, охоплених таким запитом, і держава-член, що подає запит, повинна бути звільнена від відповідальності за виконання таких завдань.

Щодо відповідальності за виконання таких завдань, перерозподіленої відповідно до цього параграфа, застосовуються глави II і IV та статті 131 і 132, а також застосовні положення національного права держави-члена, що приймає запит.

3. Що стосується правозастосування, держава-член, що приймає запит, або Агентство несуть відповідальність тільки за справи, пов’язані з процедурами, результатом яких є ухвалення рішень національним компетентним органом такої держави-члена або Агентства, та які стосуються завдань, пов’язаних із сертифікацією і наглядом, перерозподілених їм згідно з цією статтею, а також застосування таких рішень. Щодо інших справ, пов’язаних із правозастосуванням, зазначене не впливає на розподіл обов’язків, передбачений у цьому Регламенті та в делегованих і імплементаційних актах, ухвалених на його підставі.

4. Агентство або держава-член, якщо застосовно, приймають запит, згаданий у параграфах 1 і 2, тільки якщо Агентство або національний компетентний орган відповідної держави-члена вважають, що вони мають необхідні ресурси і можуть нести відповідальність за ефективне виконання відповідних завдань.

5. Якщо держава-член бажає застосувати параграф 1 чи 2, вона повинна укласти з Агентством або з іншою державою-членом, якщо застосовно, детальні угоди щодо перерозподілу відповідальності за виконання відповідних завдань. Необхідно проконсультуватися щодо таких детальних угод з фізичними і юридичними особами, яких стосується перерозподіл, та, у разі перерозподілу, зазначеного в параграфі 2, з Агентством, до того, як вони будуть укладені. Такі детальні угоди повинні щонайменше чітко визначати перерозподілені завдання та включати інформацію щодо юридичних, практичних і адміністративних заходів, необхідних для забезпечення впорядкованої передачі та ефективного і безперервного продовження виконання таких завдань відповідно до цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі, а також для безперебійного продовження діяльності, здійснюваної відповідними фізичними і юридичними особами. Детальні угоди повинні також включати положення щодо передачі релевантних технічних облікових записів і документації.

Агентство і відповідна держава-член або держави-члени, якщо застосовно, забезпечують, щоб перерозподіл відповідальності за виконання завдань був здійснений відповідно до таких детальних угод.

6. Агентство забезпечує доступність переліку держав-членів, які застосовували параграфи 1 і 2 цієї статті, за допомогою репозиторію, створеного відповідно до статті 74. Такий перелік повинен містити чітке визначення перерозподілених завдань та компетентного органу, відповідального за виконання завдань після їх перерозподілу.

Агентство повинне враховувати перерозподіл відповідальності за виконання завдань при проведенні інспектувань та інших заходів моніторингу згідно зі статтею 85.

7. Перерозподіл відповідальності згідно з цією статтею не обмежує прав та обов’язків держав-членів, передбачених Чиказькою конвенцією.

Якщо держава-член перерозподіляє згідно з цією статтею відповідальність за виконання завдань, покладених на неї Чиказькою конвенцією, вона повинна повідомити IKAO про те, що Агентство або інша держава-член виконує від її імені функції і обов’язки, приписані їй Чиказькою конвенцією.

8. Держава-член, яка перерозподілила відповідальність за виконання завдань Агентству або іншій державі-члену згідно з параграфом 1 чи 2, може у будь-який час ухвалити рішення про відкликання такого перерозподілу. У такому разі параграфи 4, 5, 6 і другий підпараграф параграфа 7 застосовуються mutatis mutandis.

1. Організація може звернутися до Агентства із запитом про те, щоб Агентство, як відступ від статті 62(4), діяло як компетентний орган, відповідальний за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, щодо такої організації, якщо така організація має сертифікат або має право подати заявку на отримання сертифіката згідно з главою III до національного компетентного органу однієї держави-члена, проте вона володіє або має намір володіти істотною часткою об’єктів чи персоналу, охоплених таким сертифікатом, розташованих у одній чи більше інших держав-членів.