Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, що додається.

Доручити Міністерству юстиції давати роз'яснення щодо застосування цього Положення.

2. Міністерствам, іншим органам державної виконавчої влади, органам господарського управління та контролю:

своєчасно подавати на державну реєстарцію нормативні акти, вказані у пункті 1 цієї постанови;

переглянути видані нормативні акти з метою приведення їх у відповідність з Конституцією України та актами чинного законодавства, усунення множинності, скасування застарілих і таких, що не відповідають новим умовам економічного і соціального розвитку України.

3. У зв'язку з покладенням на Міністерство юстиції та його місцеві органи функцій, пов'язаних з державною реєстрацією нормативних актів, збільшити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства на 20 одиниць, граничну чисельність апарату управлінь юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - на 92 одиниці.

4. Міністерству фінансів передбачити у проекті державного бюджету на 1993 рік асигнування на утримання додаткової чисельності працівників центрального апарату Міністерства юстиції та його місцевих органів, а також на витрати для створення і ведення банку даних про нормативні акти міністерств та інших органів державної виконавчої влади.

5. Ця постанова набуває чинності з 1 січня 1993 року.

1. Державна реєстрація нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади".

2. Державній реєстрації підлягають нормативні акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

3. На державну реєстрацію подаються акти, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Не для друку", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

4. Державній реєстрації підлягають нормативні акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативний акт.

5. На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм;

е) нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності та інші).

6. Державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Мінюст.

Державну реєстрацію нормативних актів відділів, управлінь, інших служб Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також місцевих органів господарського управління і контролю здійснюють управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Якщо дія нормативного акта, виданого місцевими органами господарського управління і контролю, поширюється на території інших адміністративно-територіальних одиниць, він реєструється в управлінні юстиції за місцем перебування органу, що видав нормативний акт.

7. Нормативний акт на державну реєстрацію подається до реєструючого органу наступного дня після його прийняття у трьох примірниках (оригінал і дві завірені копії).

Спільно прийнятий нормативний акт подається на реєстрацію органом, підпис якого стоїть першим.

8. Нормативний акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства, узгоджуватися з раніше прийнятими актами і викладатися згідно з правописом.

9. Разом з нормативним актом до реєструючого органу подаються:

а) обгрунтування підстав для видання нормативного акта чи окремих його норм;

б) відомості про чинні акти з цього питання, інформація про строки приведення їх у відповідність з нормативним актом, поданим на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

в) відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно з законодавством.

10. Відповідальність за подання нормативного акта на державну реєстрацію несе керівник органу, який видав нормативний акт.

11. Державна реєстрація нормативного акта проводиться протягом 10 днів з моменту надходження його до реєструючого органу з дотриманням вимог, передбачених пунктами 8, 9 цього Положення.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативного акта із залученням експертів, великий обсяг нормативного акта) цей строк може бути продовжений керівником реєструючого органу, але не більш як на 10 днів, про що повідомляється орган, який надіслав нормативний акт на державну реєстрацію.

12. Якщо нормативний акт відповідає вимогам, вказаним у пункті 8 цього Положення, реєструючий орган на оригіналі акта робить напис за встановленим зразком про дату державної реєстрації і номер акта за державним реєстром (додаток N 1) та заносить його до державного реєстру (додаток N 2).

13. У державній реєстрації може бути відмовлено, якщо нормативний акт:

а) виданий з порушенням Конституції України та чинного законодавства;

б) порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов'язки;

в) виходить за межі компетенції органу, що його видав;

г) не узгоджений із заінтересованими органами, якщо таке узгодження відповідно до чинного законодавства є обов'язковим.

Про відмову в державній реєстрації нормативного акта письмово повідомляється орган, що його видав, із зазначенням конкретних причин відмови. Оригінал акта повертається органу, який надіслав його на реєстрацію.

Орган, у державній реєстрації нормативного акта якого відмовлено, має право оскаржити рішення Мінюсту до Кабінету Міністрів України, а рішення управління юстиції - до Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

14. Наступного дня після державної реєстрації (присвоєння нормативному актові реєстраційного номера і внесення до державного реєстру) оригінал нормативного акта з реєстраційними даними повертається органу, що його видав, одна копія передається Українському державному центру правової інформації Мінюсту для створення банку даних про нормативні акти, занесені до державного реєстру, друга залишається в реєструючому органі для обліку.

15. При розсилці і опублікуванні нормативного акта посилання на номер і дату державної реєстрації є обов'язковим.

16. Зміни і доповнення, що вносяться до нормативних актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.