| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР | |
Документ підготовлено в системі iplex
Верховна Рада України | Закон від 30.10.1996 № 448/96-ВР
1) наявністю фінансової нестабільності відповідно до критеріїв, визначених Комісією;
2) наявністю публічного корпоративного конфлікту в осіб, зазначених у частині першій цієї статті;
3) арештом або набранням законної сили обвинувальним вироком щодо керівника особи, зазначеної у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, що робить неможливим виконання таким керівником своїх посадових обов’язків;
4) порушенням вимог профільного законодавства, передбачених для припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках або діяльності, пов’язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками, юридичною особою, зазначеною у пунктах 1-3 частини першої цієї статті.
3. У разі якщо протягом п’яти робочих днів офіційним каналом зв’язку не надійшла відповідь на звернення Комісії, передбачене абзацом першим частини першої цієї статті, або у разі отримання необґрунтованої відмови на таке звернення, Комісія як колегіальний орган може винести постанову про призначення тимчасового керівника виконавчого органу юридичної особи, зазначеної у пунктах 1-3 частини першої цієї статті (далі - тимчасовий керівник).
4. Наслідки призначення тимчасового керівника встановлюються частиною чотирнадцятою цієї статті.
5. Тимчасовий керівник, залежно від підстав його призначення, виконує такі завдання:
1) у випадках, визначених пунктами 1-3 частини другої цієї статті, - забезпечує виконання чинних зобов’язань осіб, зазначених у частині першій цієї статті, перед клієнтами та інвесторами з метою недопущення порушення прав клієнтів та інвесторів, без можливості взяття нових зобов’язань;
2) у випадках, визначених пунктом 4 частини другої цієї статті, - забезпечує відповідно до вимог профільного законодавства припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках або діяльності, пов’язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками, юридичною особою, тимчасовим керівником якої його призначено.
6. Тимчасовий керівник може бути призначений на строк до 12 місяців. Зазначений строк може бути продовжений на строк до шести місяців виключно у разі, якщо умови, за яких тимчасового керівника було призначено, зберігаються.
Порядок призначення тимчасового керівника, умови та порядок його діяльності встановлюються Комісією як колегіальним органом.
7. Інформація про призначення тимчасового керівника оприлюднюється у день його призначення на офіційному веб-сайті Комісії.
8. Тимчасовим керівником може бути:
1) незалежний експерт (за договором);
2) особа, запропонована СРО, членом якої є особа, зазначена у пункті 1 частини першої цієї статті, за умови що така особа відповідає вимогам, встановленим Комісією.
Тимчасовим керівником може бути лише особа, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, вищу освіту у галузі права або економіки та досвід роботи, необхідний для виконання функцій тимчасового керівника, відповідно до вимог, встановлених Комісією.
9. Комісія з урахуванням вимог та в порядку, що передбачені цією статтею, має право у будь-який момент усунути тимчасового керівника від виконання обов’язків, зокрема у разі невідповідності його діяльності вимогам, встановленим Комісією.
10. У разі призначення тимчасового керівника Комісія укладає з ним договір, типова форма якого затверджується Комісією як колегіальним органом.
Оплата праці тимчасового керівника, а також спеціалістів, залучених тимчасовим керівником для забезпечення здійснення своїх повноважень, проводиться згідно з укладеними з ними договорами за рахунок коштів особи, тимчасовим керівником якої його призначено.
Відносини, пов’язані з виконанням функцій тимчасового керівника, не підпадають під дію законодавства про працю та здійснюються на підставі договору, укладеного з ним Комісією, у тому числі щодо оплати праці тимчасового керівника.
11. Тимчасовим керівником не може призначатися особа, яка є кредитором, пов’язаною особою або акціонером (учасником) особи, зазначеної у частині першій цієї статті.
12. Тимчасовий керівник не має права:
1) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, подарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у вчиненні будь-яких дій, пов’язаних з призначенням тимчасового керівника;
2) використовувати або надавати дозвіл на використання майна, яке тимчасовий керівник має право контролювати, у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
3) розголошувати інформацію про діяльність особи, тимчасовим керівником якої його призначено, якщо це не пов’язано з виконанням завдань тимчасового керівника.
13. Невиконання або неналежне виконання тимчасовим керівником своїх завдань, що завдало збитків особі, тимчасовим керівником якої його призначено, або іншим учасникам ринків капіталів та/або учасникам товарних спот-ринків, є підставою для припинення виконання ним обов’язків та відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
14. З дня винесення Комісією постанови про призначення тимчасового керівника повноваження органів управління (крім загальних зборів акціонерів (учасників) та осіб, які виконують управлінські функції в особі, в якій призначено тимчасового керівника, переходять до тимчасового керівника.
Повноваження органів управління особи, у якій призначено тимчасового керівника, поновлюються з дня припинення повноважень тимчасового керівника.
Правочини, вчинені від імені або в інтересах особи, в якій призначено тимчасового керівника, після такого призначення керівником, який був замінений таким призначенням, або іншою особою, яка виконує управлінські функції у такій особі, є нікчемними.
15. Повноваження тимчасового керівника припиняються з дня винесення Комісією як колегіальним органом постанови про припинення повноважень тимчасового керівника або з дня завершення строку, визначеного частиною п’ятою цієї статті.
Підставою для винесення постанови, передбаченої абзацом першим цієї частини, є:
1) подання тимчасовим керівником відповідної заяви;
2) неможливість виконання повноважень тимчасового керівника за станом здоров’я;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо тимчасового керівника;
4) невідповідність тимчасового керівника вимогам, передбаченим цією статтею;
5) усунення тимчасового керівника від виконання обов’язків відповідно до частини восьмої цієї статті;
6) невиконання або неналежне виконання тимчасовим керівником своїх обов’язків відповідно до частини дванадцятої цієї статті;
7) смерть тимчасового керівника.
16. Тимчасовий керівник звітує про свою діяльність у порядку, встановленому Комісією як колегіальним органом.
17. Збитки, заподіяні тимчасовим керівником особі, у якій його призначено, за рішенням суду відшкодовуються Комісією такій особі в повному обсязі. Після відшкодування зазначених збитків Комісія має право зворотної вимоги (регресу) до особи, яка виконувала повноваження тимчасового керівника, у розмірі виплаченого відшкодування.
( Закон доповнено статтею 39 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 40. Оприлюднення інформації в рамках здійснення правозастосування
1. Комісія у встановленому нею порядку після завершення проведення інспекції оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про початок та завершення такої інспекції.
Узагальнені результати інспекцій, зокрема знеособлена інформація щодо недоліків у діяльності учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, виявлених у ході інспекцій, та узагальнені рекомендації щодо усунення таких недоліків оприлюднюються на офіційному веб-сайті Комісії.
2. Комісія у встановленому нею порядку після завершення проведення розслідування оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про початок та завершення такого розслідування.
Вимоги абзацу першого цієї частини не поширюються на розслідування, що проводяться за запитом регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO.
Постанови, які виносяться під час проведення розслідування, не підлягають оприлюдненню.
Будь-яка особа (крім уповноваженого на проведення розслідування) може розголошувати відомості розслідування, зокрема шляхом надання коментарів, лише за письмовою згодою уповноваженого на проведення розслідування та в обсязі, в якому такий уповноважений визнає можливим розголошення. Уповноважений на проведення розслідування надає письмову згоду на розголошення іншою особою відомостей розслідування за погодженням з безпосереднім керівником. Уповноважений на проведення розслідування може розголошувати відомості розслідування лише за письмовою згодою безпосереднього керівника.
Уповноважений на проведення розслідування попереджає осіб, яким стали відомі відомості розслідування у зв’язку з участю в ньому, про обов’язок нерозголошення таких відомостей без його письмової згоди. Незаконне розголошення відомостей розслідування тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
3. Комісія у встановленому нею порядку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про застосування заходів впливу контрольного характеру за результатами проведення розгляду справи про правопорушення.
Зазначена у цій частині інформація оприлюднюється невідкладно після направлення постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру та розпорядження про усунення порушення профільного законодавства (у разі його видання) або постанови про затвердження угоди про врегулювання особі, щодо якої винесено відповідну постанову (видано розпорядження).
Інформація, що оприлюднюється, повинна містити, зокрема, дані про вид та ступінь тяжкості вчинених порушень профільного законодавства, а також ідентифікувати осіб, щодо яких застосовано відповідні заходи впливу контрольного характеру.
4. Комісія у встановленому нею порядку має право здійснювати на своєму офіційному веб-сайті офіційні повідомлення, пов’язані із здійсненням нею правозастосування, за умови що такі повідомлення не призводять до оприлюднення інформації з обмеженим доступом.
( Закон доповнено статтею 40 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 49. Заходи правозастосування та їх класифікація
1. Комісія відповідно до вимог цього Закону з метою виконання завдань щодо державного регулювання та нагляду, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону, у встановленому нею порядку може здійснювати заходи правозастосування, до яких належать коригувальні заходи, заходи раннього втручання та заходи впливу контрольного характеру.
2. Коригувальні заходи здійснюються Комісією у вигляді надання рекомендацій за результатами проведення інспекції та/або за результатами здійснення пруденційного нагляду.
3. Заходи раннього втручання здійснюються Комісією у вигляді направлення запитів про вжиття заходів.
4. Заходи впливу контрольного характеру здійснюються Комісією за вчинення порушень профільного законодавства з урахуванням обставин, визначених частиною двадцять третьою статті 37 цього Закону. Такими заходами є:
1) публічне попередження;
2) застосування фінансової санкції (штрафу);
3) припинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
4) припинення дії свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, Реєстру торгових репозиторіїв;
5) заходи впливу, визначені відповідно до Закону України "Про рейтингування";
( Пункт 5 ч астини четвертої статті 49 в редакції Закону № 3981-IX від 19.09.2024 )
6) припинення дії свідоцтва СРО;
7) зупинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
8) зупинення дії свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, Реєстру торгових репозиторіїв;
9) зобов’язання припинити протиправне діяння (дії або бездіяльність) та утримуватися від такого діяння у майбутньому;
10) заборона здійснення операцій з фінансовими інструментами;
11) заборона на період до п’яти років здійснювати публічну пропозицію цінних паперів та/або подавати проспект цінних паперів на затвердження Комісії;
12) зобов’язання щодо відшкодування у порядку, встановленому Комісією, збитків, зокрема упущеної вигоди, завданих інвесторам (учасникам товарних спот-ринків) у результаті порушення профільного законодавства;
13) заборона бути учасником торгів на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках;
14) заборона використання права голосу власником участі у професійному учаснику ринків капіталу (крім банків) та організованих товарних ринків;
15) заборона використання власником голосуючих акцій (особою, якій належать права голосу за акціями) права голосу в акціонерному товаристві;
16) скасування результатів голосування на загальних зборах учасників (акціонерів) загалом або в частині голосування конкретного учасника (акціонера), що може мати наслідком визнання недійсним рішення загальних зборів;
17) заборона виконання управлінських функцій в учаснику ринків капіталу (крім інвестора у фінансові інструменти, який не є інституційним інвестором, не належить до інших категорій учасників ринків капіталу, не є професійним учасником організованих товарних ринків) або у професійному учаснику організованих товарних ринків особі, яка виконує такі управлінські функції;
18) зобов’язання акціонерного товариства щодо прийняття рішення про зміну типу товариства з публічного на приватне;
19) інші заходи впливу, передбачені цим Законом.
5. Основними заходами впливу контрольного характеру є заходи, передбачені пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті.
6. Заходи впливу контрольного характеру, передбачені пунктами 3-6 та 18 частини четвертої цієї статті, можуть застосовуватися як основні або додаткові заходи впливу контрольного характеру.
7. Додатковими заходами впливу контрольного характеру є заходи, передбачені пунктами 7-17 і 19 частини четвертої цієї статті.
8. За одне правопорушення може бути призначено лише один основний захід впливу контрольного характеру. До основного заходу впливу контрольного характеру може бути приєднано один чи декілька додаткових заходів впливу контрольного характеру, при цьому призначення основного та додаткових заходів впливу контрольного характеру оформлюється однією постановою про застосування заходів впливу контрольного характеру.
9. Заходи впливу, передбачені пунктами 14 та 16 частини четвертої цієї статті, можуть бути застосовані виключно у разі порушення вимог статті 74 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
10. Захід впливу, передбачений пунктом 15 частини четвертої цієї статті, може бути застосований виключно у разі порушення вимог статті 92 Закону України "Про акціонерні товариства".
11. Захід впливу, передбачений пунктом 17 частини третьої цієї статті, може бути застосований до банку, який є професійним учасником ринків капіталу, у вигляді заборони виконання управлінських функцій виключно керівникам структурних підрозділів такого банку, що забезпечують провадження ним професійної діяльності на ринках капіталу.
Комісія має право звернутися до Національного банку України з пропозицією про застосування Національним банком України до керівника банку, який є професійним учасником ринків капіталу, заходу впливу у вигляді відсторонення від посади.
12. Захід впливу, передбачений пунктом 18 частини четвертої цієї статті, може бути застосований виключно у разі недотримання вимог абзацу другого частини першої статті 26 Закону України "Про акціонерні товариства.
( Закон доповнено статтею 49 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 50. Застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення профільного законодавства
( Щодо застосування тимчасово, з 1 січня 2026 року до 1 січня 2030 року максимальних розмірів фінансових санкцій (штрафів), передбачених частинами першою - шостою статті 50, див. пункт 4 розділу II Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
1. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог цього Закону:
( Пункт 1 ч астини першої статті 50 виключено на підставі Закону № 3981-IX від 19.09.2024 )
2) за невиконання розпорядження про усунення порушень профільного законодавства, передбаченого підпунктом "б" пункту 57 частини першої статті 7 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за невиконання зупинення, передбаченого пунктом 68 частини першої статті 7 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
4) за порушення заборони, передбаченої пунктом 69 частини першої статті 7 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
5) за порушення заборони, передбаченої частиною вісімнадцятою статті 33 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
6) за порушення заборони, передбаченої частиною сімнадцятою статті 34 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
7) за порушення заборони, передбаченої частиною тринадцятою статті 37 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
2. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог частини сьомої статті 34 Закону -
до фізичних або юридичних осіб у розмірі до 50 відсотків ціни деривативного контракту на момент його укладення;
2) за порушення вимог частини дев’ятої статті 34 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, шостої, сьомої, дев’ятої статті 46 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
4) за порушення вимог частин третьої, четвертої, п’ятої статті 49 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
5) за порушення вимог частин першої, другої статті 50 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
6) за порушення вимог частини восьмої статті 51 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
7) за порушення вимог частин четвертої, сьомої, дев’ятої статті 52 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
8) за порушення вимог абзацу десятого частини шостої, частини сьомої статті 53 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
9) за порушення вимог частин третьої, четвертої, п’ятої, шостої, сьомої, восьмої, десятої, одинадцятої, дванадцятої статті 55 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
10) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, п’ятої, шостої статті 56 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
11) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої статті 57 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
12) за порушення вимог частини першої, пунктів 2, 3, 4, 5 частини четвертої статті 70 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
13) за порушення вимог абзацу першого частини двадцять першої, абзацу третього частини двадцять другої, частини двадцять шостої статті 71 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
14) за порушення вимог частини третьої статті 73 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
15) за порушення вимог частин першої, сімнадцятої статті 74 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
16) за порушення вимог частин четвертої, п’ятої, сьомої, дев’ятої, десятої статті 76 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
17) за порушення вимог частини третьої статті 78 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
18) за порушення вимогабзацу четвертого частини третьої статті 79 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
19) за порушення вимог статті 81 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
20) за порушення вимог статті 82 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
21) за порушення вимог статті 83 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
22) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої, п’ятої статті 85 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
23) за порушення вимог абзацу другого частини п’ятої, частини шостої статті 86 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 4 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
24) за порушення вимог частин сьомої, восьмої, дев’ятої статті 86 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 400 тисяч до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
25) за порушення вимоги частини десятої статті 86 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 400 тисяч гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
26) за порушення вимог частини третьої статті 87 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
27) за порушення вимоги частини другої статті 88 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 400 тисяч гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
28) за порушення вимог абзацу четвертого частини третьої статті 88 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
29) за порушення вимог частини першої, абзаців першого, третього, п’ятого частини другої, частин п’ятої, шостої, сьомої, восьмої, дев’ятої статті 90 Закону -
до фізичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 4 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 4 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
30) за порушення вимог абзаців другого, четвертого частини другої, частин третьої, четвертої статті 90 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 400 тисяч до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
31) за порушення вимоги частини шостої статті 93 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
32) за порушення вимоги частини сьомої статті 95 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
33) за порушення вимог частин третьої, п’ятої статті 97 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
34) за порушення вимог абзацу другого частини першої, частин п’ятої, восьмої, дев’ятої, десятої, одинадцятої статті 98 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
35) за порушення вимог абзацу першого частини другої, частини третьої, абзацу першого частини четвертої, частини шостої статті 100 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
36) за порушення вимоги статті 101 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
37) за порушення вимог частини першої, абзацу шостого частини другої, частин третьої, п’ятої, шостої статті 102 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
38) за порушення вимоги частини шостої статті 124 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
39) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, п’ятої, шостої, сьомої, дев’ятої, десятої статті 126 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
40) за порушення вимог частини четвертої щодо пунктів 16, 17, 29, 30 частини першої статті 128 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
41) за порушення вимог частин першої, п’ятої, шостої, восьмої статті 133-1 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 41 мільйона гривень, але не більше 2 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
42) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, п’ятої статті 148 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 9 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень;
43) за порушення вимог частини першої статті 150 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
44) за порушення вимог частини першої статті 153 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
45) за порушення вимог частин першої,другої статті 156 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 41 мільйона гривень, але не більше 2 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
46) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої, п’ятої, шостої статті 157 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 9 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень;
47) за порушення вимог частини першої статті 159 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
3. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про товарні біржі" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог частини другої статті 3 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої, п’ятої статті 13-1 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 41 мільйона гривень, але не більше 2 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частини другої статті 21 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
4) за порушення вимоги частини другої статті 22 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
4. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог абзацу другого частини четвертої статті 52 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частин першої, другої, восьмої, дев’ятої, десятої статті 92 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої статті 113 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
5. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про депозитарну систему України" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимогичастини третьої статті 4 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 315 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частини третьої статті 16 Закону -
до юридичних осіб у розмірі до 315 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частини п’ятої статті 18 Закону -
до юридичних осіб у розмірі до 315 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
6. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про рекламу" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону щодо фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких здійснює Комісія, -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частини шостої статті 25 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог абзацу третього частини дев’ятої статті 25 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
7. Комісія може застосовувати фінансові санкції (штрафи) за інші порушення профільного законодавства, ніж порушення, передбачені частинами першою - шостою цієї статті або іншими нормами профільного законодавства, якими встановлено фінансові санкції (штрафи) із зазначенням їхнього розміру, -
( Абзац перший ч астини сьомої статті 50 в редакції Закону № 3981-IX від 19.09.2024 )
до фізичних осіб у розмірі до 50 тисяч гривень, до юридичних осіб у розмірі до 100 тисяч гривень.
8. У разі якщо розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого частинами першою - сьомою цієї статті, може бути визначений, за таке порушення Комісія незалежно від максимального розміру фінансової санкції, передбаченого цією статтею, може застосовувати фінансові санкції (штрафи) у розмірі, що:
1) вдвічі перевищує розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого цією статтею, - для порушень, передбачених частинами першою - сьомою цієї статті, крім порушень, зазначених у пункті 2 цієї частини;
2) втричі перевищує розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого цією статтею, - для порушень, передбачених пунктами 41-47 частини другої, пунктами 2-4 частини третьої цієї статті.
Для цілей цієї частини під вигодою, отриманою внаслідок вчинення порушення, розуміється отриманий особою прибуток або збитки, яких вдалося уникнути, внаслідок вчинення такого порушення.
9. Для цілей цієї статті під загальним річним оборотом юридичної особи розуміється загальний сукупний дохід, який отримано юридичною особою (крім банку та страховика), що розраховується на основі річної фінансової звітності, перевіреної суб’єктом аудиторської діяльності, та складається з суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), суми інших операційних доходів, суми інших фінансових доходів, суми інших доходів.
Для цілей цієї частини під загальним річним оборотом юридичної особи, яка є банком або страховиком, розуміється загальний сукупний дохід, який отримано такою юридичною особою від операцій на ринках капіталу.
У разі складення особою, яку притягнуто до відповідальності, консолідованої фінансової звітності загальний річний оборот розраховується за даними такої консолідованої фінансової звітності.
Комісія встановлює порядок розрахунку загального річного обороту для юридичних осіб (крім банків), які складають і подають у файлі єдиного електронного формату фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами на основі таксономії.
Порядок розрахунку загального річного обороту для банків встановлюється Комісією за погодженням з Національним банком України.
10. Грубим порушенням профільного законодавства вважається порушення, за яке відповідно до цієї статті передбачено максимальний розмір фінансової санкції (штрафу) у розмірі понад 500 тисяч гривень.
Усі інші порушення профільного законодавства не вважаються грубими.
( Закон доповнено статтею 50 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )