Про депозитарну систему України

2. Депозитарними активами для депозитарної установи є цінні папери, зараховані Центральним депозитарієм та/або Національним банком України та/або іноземною фінансовою установою на рахунок (рахунки) у цінних паперах такої депозитарної установи.

На депозитарні активи депозитарної установи не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями депозитарної установи як суб’єкта господарювання.

Депозитарна установа зобов’язана забезпечувати дотримання депозитарного балансу.

3. Депозитарній установі заборонено розпоряджатися цінними паперами, права на які обліковуються на рахунку депонента, номінального утримувача, або вчиняти будь-які інші дії з такими цінними паперами, крім дій, що вчиняються за дорученням депонента, номінального утримувача, або в інших випадках, передбачених законом.

Укладення договору про обслуговування рахунка в цінних паперах депонента не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарної установи.

4. Депозитарна установа в порядку та за умови дотримання вимог, встановлених Комісією, має право надавати своїм клієнтам послуги з обліку цінних паперів та їх обмежень, реєстрації переходу права власності на відповідні цінні папери на підставі відповідних договорів з іноземними фінансовими установами, що здійснюють облік цінних паперів, їх обмежень, реєстрацію переходу права власності на цінні папери згідно із законодавством держави, в якій зазначені установи зареєстровані.

5. Депозитарні установи зобов’язані забезпечувати постійне резервне копіювання та зберігання системи депозитарного обліку в порядку та строки, встановлені Комісією.

1. Діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування та діяльність із зберігання активів пенсійних фондів провадиться депозитарною установою у порядку та випадках, що визначені законодавством.

2. Порядок та особливості контролю депозитарною установою за відповідністю операцій з активами інституту спільного інвестування регламенту, проспекту емісії цінних паперів інституту спільного інвестування, статуту корпоративного інвестиційного фонду та законодавству, а також за дотриманням вимог законодавства, регламенту інституту спільного інвестування та статуту корпоративного інвестиційного фонду компанією з управління активами при розрахунку вартості чистих активів інституту спільного інвестування, розміщенні та викупі цінних паперів інституту спільного інвестування, використанні прибутків, отриманих на активи інституту спільного інвестування встановлюються Комісією.

3. Діяльність із зберігання активів пенсійних фондів створеного Національним банком України корпоративного недержавного пенсійного фонду провадиться Національним банком України в установленому законодавством порядку.

1. Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Центральним депозитарієм або Національним банком України, укладеними на організованих ринках капіталу та поза організованими ринками капіталу з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", здійснюються шляхом:

переказу коштів банками та Національним банком України у встановленому ним порядку та/або відображення особою, яка провадить клірингову діяльність, у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, зміни обсягу прав та зобов’язань щодо коштів між сторонами правочинів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів з відображенням переходу права вимоги на кошти, у тому числі припинення зобов’язань щодо коштів за результатами неттінгу, у порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Комісією;

переказу цінних паперів Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунки клієнтів у порядку, встановленому Комісією;

переказу/списання/зарахування прав на цінні папери депозитарними установами на рахунки депонентів у порядку, встановленому Комісією;

переказу/списання/зарахування прав на цінні папери депозитаріями-кореспондентами на рахунки їх клієнтів (депонентів) відповідно до законодавства іншої країни.

Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні переказу цінних паперів та/або прав на цінні папери визначається Комісією. Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні переказу коштів визначається Національним банком України за погодженням з Комісією.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати" вважаються завершеними після здійснення:

1) Центральним депозитарієм або Національним банком України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, депозитарних операцій за результатами розрахунків за правочинами щодо цінних паперів на рахунках депозитарних установ - у разі якщо проведення розрахунків за правочинами потребує здійснення депозитарних операцій на рахунках депозитарних установ;

2) Центральним депозитарієм або Національним банком України направлення розпорядження та/або повідомлення (інформації) про вчинені правочини щодо цінних паперів депозитарним установам для проведення ними відповідних депозитарних операцій на рахунках власників цінних паперів та/або номінальних утримувачів - у разі якщо проведення розрахунків за правочинами не потребує здійснення депозитарних операцій на рахунках депозитарних установ.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" вважаються завершеними після здійснення:

1) Центральним депозитарієм або Національним банком України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, депозитарних операцій за результатами розрахунків за правочинами щодо цінних паперів на рахунках депозитарних установ - у разі якщо проведення розрахунків за правочинами потребує здійснення депозитарних операцій на рахунках депозитарних установ;

2) депозитарними установами депозитарних операцій, необхідних для проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, на рахунках власників цінних паперів та/або номінальних утримувачів - у разі якщо проведення розрахунків за правочинами не потребує здійснення депозитарних операцій на рахунках депозитарних установ.

Центральний депозитарій та Національний банк України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, повідомляють особу, яка провадить клірингову діяльність, про факт завершення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів у порядку та строки, що встановлені Комісією.

Депозитарні установи за результатами завершення розрахунків зобов’язані відобразити в системі депозитарного обліку перехід прав власності на цінні папери та прав за цінними паперами, а також обмеження прав на цінні папери у порядку та строки, встановлені Комісією.

Порядок здійснення розрахунків для цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Центральним депозитарієм, встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок здійснення розрахунків для цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Національним банком України, встановлюється Національним банком України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на організованих ринках капіталу, проводяться за принципом "поставка цінних паперів проти оплати" не пізніше третього робочого дня з дня вчинення відповідного правочину, крім випадків, встановлених Комісією.

2. Для забезпечення виконання правочинів щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, вчинених на організованих ринках капіталу, Центральний депозитарій зобов’язаний протягом трьох місяців з дня отримання відповідної оферти укласти договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з особами, які провадять клірингову діяльність.

Вимоги до зазначеного договору встановлюються Комісією.

3. Для забезпечення виконання правочинів щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Національний банк України, укладеними на організованих ринках капіталу та поза організованими ринками капіталу з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", Національний банк України зобов’язаний протягом трьох місяців з дня отримання відповідної оферти укласти договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з особою, яка провадить клірингову діяльність.

4. Особи, які провадять клірингову діяльність, та Центральний депозитарій та/або Національний банк України за договорами щодо цінних паперів, укладеними на організованих ринках капіталу та поза організованими ринками капіталу з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", забезпечують дотримання такого принципу.

5. Центральний депозитарій на підставі укладеного з емітентом договору забезпечує здійснення емітентом погашення боргових цінних паперів, виплати доходів за цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, та коштів, які підлягають виплаті у процесі стягнення заборгованості з емітента відсоткових чи дисконтних корпоративних облігацій, іпотечних облігацій (крім структурованих іпотечних облігацій, якщо проспектом цінних паперів (рішенням про емісію цінних паперів) та/або договором про управління іпотечним покриттям не передбачений такий порядок виплати), особи, яка надає забезпечення за такими облігаціями, або в процедурі їх банкрутства або ліквідації, шляхом зарахування коштів, переказаних емітентом, коштів, які підлягають виплаті у процесі стягнення заборгованості з емітента відсоткових чи дисконтних корпоративних облігацій, іпотечних облігацій, особи, яка надає забезпечення за такими облігаціями, або в процедурі їх банкрутства або ліквідації, на рахунок, відкритий Центральним депозитарієм у Національному банку України, якщо такі виплати здійснюються в національній валюті, або на рахунки, відкриті Центральним депозитарієм в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають встановленим Національним банком України критеріям, якщо такі виплати здійснюються в іноземній валюті, для подальшого переказу коштів з цих рахунків на рахунки отримувачів. Такі кошти не є власністю або доходами Центрального депозитарію та депозитаріїв-кореспондентів.

Центральний депозитарій забезпечує здійснення емітентом погашення боргових цінних паперів, що обертаються за межами України, а також виплати доходів за цими цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, шляхом переказу коштів, зарахованих на рахунки Центрального депозитарію, відкриті в банках, в тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, для подальшого переказу коштів з цих рахунків на рахунки отримувачів. Такі кошти не є власністю або доходами Центрального депозитарію та депозитаріїв-кореспондентів.

Зарахування отриманих від емітентів коштів за цінними паперами відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, коштів, які підлягають виплаті у процесі стягнення заборгованості з емітента відсоткових чи дисконтних корпоративних облігацій, іпотечних облігацій (крім структурованих іпотечних облігацій, якщо проспектом цінних паперів (рішенням про емісію цінних паперів) та/або договором про управління іпотечним покриттям не передбачений такий порядок виплати), особи, яка надає забезпечення за такими облігаціями, або в процедурі їх банкрутства або ліквідації, здійснюється в порядку та строки, встановлені Комісією.

6. Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза організованими ринками капіталу, можуть проводитися як з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", так і без дотримання зазначеного принципу.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза організованими ринками капіталу, без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" проводяться в порядку, передбаченому відповідним договором, згідно із законодавством.

Конкретний порядок та умови проведення розрахунків за правочином щодо цінних паперів, вчиненим поза організованими ринками капіталу визначаються умовами такого правочину.

7. Порядок переказу цінних паперів під час проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів установлюється Комісією, а переказу коштів - Національним банком України за погодженням з Комісією.

8. Забороняється накладати арешт та здійснювати примусове звернення стягнення на кошти та/або цінні папери, що знаходяться на відповідних рахунках особи, яка провадить клірингову діяльність, та/або інвестиційної фірми і призначені для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів.

1. Емітент цінних паперів (крім облігацій внутрішньої державної позики та депозитних сертифікатів банків) у порядку та строки, що встановлені Комісією, зобов’язаний подати до Центрального депозитарію або до Національного банку України відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, тимчасовий глобальний сертифікат , проспект емісії цінних паперів та інформацію про особу, визначену на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів (далі - визначена особа), що обрана відповідно до статті 22 цього Закону.

У разі додаткової емісії акцій інформація про визначену особу, зазначена в частині першій цієї статті, не подається.

Емітент депозитних сертифікатів банку у порядку та строки, що встановлені Комісією за погодженням з Національним банком України, зобов’язаний подати до Центрального депозитарію інформацію про здійснення емісії депозитних сертифікатів банку та інформацію про визначену особу, що обрана відповідно до статті 22 цього Закону.

2. У разі емісії цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) Центральний депозитарій або Національний банк України протягом одного робочого дня з дати депонування тимчасового глобального сертифіката, а також інформації, зазначеної в частині першій цієї статті, зараховує всі цінні папери цієї емісії на рахунок емітента у цінних паперах.

3. У разі надходження від емітента цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) або андеррайтера розпорядження про переказ розміщених цінних паперів з рахунка емітента на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника або номінального утримувача, клієнтом якого або клієнтом клієнта якого є перший власник, а також від такої депозитарної установи розпорядження про переказ на її рахунок відповідної кількості цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) Центральний депозитарій або Національний банк України здійснює протягом одного робочого дня такий переказ.

При цьому депозитарна установа, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника або номінального утримувача, клієнтом якого або клієнтом клієнта якого є перший власник, дає таке розпорядження Центральному депозитарію або Національному банку України протягом одного робочого дня виключно за умови надходження від депонента - першого власника або номінального утримувача, клієнтом якого або клієнтом клієнта якого є перший власник, розпорядження про зарахування на його рахунок відповідної кількості прав на цінні папери.

4. Депозитарна установа зараховує на рахунок у цінних паперах депонента - першого власника або номінального утримувача, клієнтом якого або клієнтом клієнта якого є перший власник, права на відповідну кількість цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) протягом одного робочого дня з дати переказу Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої установи відповідної кількості цінних паперів з подальшим обмеженням обігу зазначених цінних паперів на період до отримання Центральним депозитарієм або Національним банком України глобального сертифіката, оформленого за наслідками реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів.

Депозитарна установа після отримання від Центрального депозитарію або від Національного банку України інформації про зняття обмежень щодо обігу цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) відповідного випуску здійснює зняття обмежень щодо обігу цінних паперів, права на які обліковуються на рахунках депонентів - перших власників або номінальних утримувачів, клієнтами яких або клієнтами клієнтів яких є перші власники.

5. Особливості обліку цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) у процесі їх емісії до реєстрації Комісією звіту про результати розміщення таких цінних паперів, у тому числі в разі їх розміщення на організованих ринках капіталу, встановлюються Комісією.

6. У разі розміщення цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) на організованих ринках капіталу інформація про депонентів - перших власників подається Центральному депозитарію або Національному банку України оператором організованого ринку капіталу в порядку, встановленому Комісією.

У разі наявності в інформації, що подається оператором організованого ринку капіталу до Центрального депозитарію або до Національного банку України, відомостей, що свідчать про вчинення на організованому ринку капіталу правочинів щодо відчуження першими власниками цінних паперів, які обмежені в обігу на період до отримання Центральним депозитарієм або Національним банком України глобального сертифіката, оформленого за наслідками реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів, Центральний депозитарій або Національний банк України не вносить зміни до системи депозитарного обліку на підставі такої інформації та повертає оператору організованого ринку капіталу отриману інформацію для усунення порушень, про що Центральний депозитарій або Національний банк України повідомляє Комісію офіційним каналом зв’язку, передбаченим Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Оператор організованого ринку капіталу несе в установленому законом порядку відповідальність за повноту і достовірність поданої Центральному депозитарію або Національному банку України інформації.

7. Особливості порядку оформлення та депонування глобального сертифіката та тимчасового глобального сертифіката випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також обліку таких цінних паперів встановлюються Комісією.

8. Порядок взаємодії учасників депозитарної системи щодо емісії цінних паперів, депозитарний облік яких відповідно до цього Закону веде Національний банк України, встановлюється Національним банком України відповідно до законодавства.

Порядок взаємодії учасників депозитарної системи щодо емісії депозитних сертифікатів банків встановлюється Комісією за погодженням з Національним банком України.

1. В установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів.

2. Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.

3. Порядок складення реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядок взаємодії депозитарних установ з номінальним утримувачем та Центральним депозитарієм щодо складення такого реєстру, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії. Порядок взаємодії депозитарних установ з Національним банком України щодо складення реєстру власників іменних цінних паперів визначається цим Законом та прийнятими за погодженням з Комісією нормативно-правовими актами Національного банку України.

Номінальний утримувач зобов’язаний на запит депозитарної установи надати визначену Комісією інформацію про власників цінних паперів та належні їм цінні папери, права на які обліковуються на його рахунку в цінних паперах номінального утримувача, у разі складення реєстру власників іменних цінних паперів у встановлених законодавством випадках.

Депозитарна установа не несе відповідальності за нерозкриття інформації в реєстрі власників іменних цінних паперів щодо власника цінних паперів, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, у разі невиконання номінальним утримувачем зобов’язання щодо розкриття відповідної інформації.

4. Емітент іменних цінних паперів зобов’язаний укласти з визначеною ним особою договір про надання реєстру власників іменних цінних паперів (далі - договір про надання реєстру). Визначеною особою може бути депозитарна установа, Центральний депозитарій або Національний банк України.

Емітент може не укладати договір про надання реєстру з Центральним депозитарієм або з Національним банком України, якщо визначеною особою обрано Центральний депозитарій або Національний банк України і умови та порядок надання реєстру передбачені у договорі про обслуговування випусків цінних паперів.

Вимоги до договору про надання реєстру затверджуються Комісією.

5. Реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента або іншої особи, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, а також в інших установлених Комісією випадках.

Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр (далі - дата обліку).

Для проведення загальних зборів акціонерного товариства реєстр власників іменних цінних паперів, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому Комісією.

6. У разі якщо депозитарна установа є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, вона дає Центральному депозитарію розпорядження про складення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента.

Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, та подає його депозитарній установі, з якою емітентом укладено договір про надання реєстру. Депозитарна установа після отримання реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до договору надає емітенту реєстр власників іменних цінних паперів в установленому таким договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

У разі подання реєстру власників іменних цінних паперів у формі паперового документа він засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи депозитарної установи.

Депозитарна установа не має права вносити зміни до реєстру власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, складених Центральним депозитарієм.

7. У разі якщо Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, він складає такий реєстр та подає його емітенту або іншій особі, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, в установленому договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

У разі подання реєстру власників іменних цінних паперів у формі паперового документа він засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи Центрального депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України.

8. У разі надання Центральним депозитарієм, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України емітенту або іншій особі, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, реєстру власників іменних цінних паперів у формі електронного документа паперова форма цього реєстру засвідчується підписом уповноваженої особи емітента.

9. Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України складає реєстр власників іменних цінних паперів на підставі інформації депозитарних установ, Національного банку України та депозитаріїв- кореспондентів, яка формується ними відповідно до записів на рахунках у цінних паперах їх депонентів (клієнтів), а також інформації про власників цінних паперів, що є клієнтами (клієнтами клієнтів) номінальних утримувачів, станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією, та записів на рахунках у цінних паперах емітента, осіб, які провадять клірингову діяльність, станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією.

10. Порядок заміни визначеної особи встановлюється Правилами Центрального депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України.

Повноваження вважаються переданими від однієї визначеної особи іншій з дати подання такої інформації Центральному депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національному банку України.

Центральний депозитарій подає на письмову вимогу Комісії узагальнену інформацію про визначених осіб.

11. Національний банк України може встановлювати окремий порядок складання та передачі реєстру власників іменних цінних паперів, депозитарний облік яких відповідно до цього Закону веде Національний банк України.

12. Центральний депозитарій та Національний банк України забезпечує вжиття заходів до нерозголошення інформації, що міститься у реєстрах власників іменних цінних паперів. Особи, винні у розголошенні зазначеної інформації, несуть відповідальність відповідно до закону.

1. Боржник з метою виконання зобов’язань перед кредитором може внести цінні папери на депозит нотаріуса у передбачених законодавством випадках.

У разі внесення цінних паперів на депозит нотаріуса права на цінні папери та права за цінними паперами виникають у кредитора за зобов’язанням. Нотаріус повинен в установленому законом порядку повідомити кредитора про внесення цінних паперів на депозит нотаріуса.

Цінні папери, внесені на депозит нотаріуса, можуть бути обтяжені у передбачених законом випадках.

2. Цінні папери, що існують в електронній формі, вносяться на депозит нотаріуса шляхом зарахування цінних паперів кредитора на відкритий нотаріусом у депозитарній установі окремий рахунок з позначкою "депозит нотаріуса".

3. Цінні папери, внесені на депозит нотаріуса, не враховуються під час голосування та визначення кворуму загальних зборів акціонерів (учасників) емітента таких цінних паперів. Дивіденди та інші доходи за цінними паперами, внесеними на депозит нотаріуса, перераховуються нотаріусу та є власністю кредитора.

1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, є інформацією з обмеженим доступом, охороняється законом та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених статтею 25 цього Закону.

2. Власником інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, є:

депонент депозитарної установи - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарною установою;

номінальний утримувач - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарною установою;

емітент - стосовно інформації, що міститься на його рахунку в цінних паперах, відкритому Центральним депозитарієм або Національним банком України, а також стосовно інформації з реєстру власників іменних цінних паперів такого емітента;

депозитарна установа - стосовно інформації, що міститься на її рахунку (рахунках), відкритому Центральним депозитарієм, іноземною фінансовою установою та/або Національним банком України;

депозитарій-кореспондент - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому Центральним депозитарієм та/або Національним банком України;

Центральний депозитарій - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарієм іншої країни або міжнародною депозитарно-кліринговою установою, яка є нерезидентом України;

Національний банк України - стосовно інформації, що міститься на його рахунку (рахунках), відкритому (відкритих) Центральним депозитарієм, та рахунку (рахунках), відкритому (відкритих) депозитарієм іншої країни або міжнародною депозитарно-кліринговою установою, яка є нерезидентом України;

особи, які провадять клірингову діяльність - стосовно інформації, що міститься на їх рахунках, відкритих в Центральному депозитарії та/або в Національному банку України.

3. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надається власнику інформації або його представникові відповідно до умов договору, або іншим особам у передбачених законом випадках.

1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надається депозитарними установами в порядку, встановленому статтею 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

3. Депозитарній установі забороняється подавати будь-яку інформацію про депонентів іншої депозитарної установи, крім подання реєстру власників іменних цінних паперів до статті 22 цього Закону та в інших випадках, передбачених законодавством.

4. Порядок та строк подання депозитарними установами інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюються Комісією з урахуванням вимог закону.

6. У разі отримання депозитарною установою від особи, яка відповідно до статті 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" має право на отримання доступу до професійної таємниці, оформленого відповідно до вимог закону запиту щодо надання інформації про власників цінних паперів та/або належних їм цінних паперів, та/або операцій з цінними паперами, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, депозитарна установа зобов’язана надати наявну у неї інформацію або інформацію, яка повинна зберігатися у неї відповідно до вимог законодавства, у порядку та строки, встановлені відповідно до частини четвертої цієї статті.

Якщо запит стосується інформації клієнтів номінального утримувача, клієнтів клієнта номінального утримувача, депозитарна установа зобов’язана протягом наступного робочого дня після отримання відповідного запиту повідомити про це номінального утримувача. Номінальний утримувач забезпечує розкриття інформації на такий запит в обсязі та у строки, встановлені нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на підставі договору про надання послуг з обслуговування рахунка в цінних паперах номінального утримувача, який укладено відповідно до вимог частини другої статті 5 цього Закону.

Депозитарна установа не несе відповідальності за нерозкриття інформації на запит особи, яка відповідно до статті 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" має право на отримання доступу до професійної таємниці, щодо власника цінних паперів та/або належних йому цінних паперів, та/або операцій з цінними паперами, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, у разі невиконання номінальним утримувачем зобов’язання щодо розкриття відповідної інформації.

7. Центральним депозитарієм та Національним банком України розкривається інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, стосовно кількості цінних паперів певного випуску конкретного емітента на рахунку конкретного клієнта Центрального депозитарію або Національного банку України станом на визначену дату, стосовно операцій з цінними паперами певного випуску конкретного емітента на рахунках клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України за визначений період та стосовно переліку клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України, на рахунках яких містилися цінні папери певного випуску конкретного емітента станом на визначену дату, в таких випадках:

1) на виконання судового рішення;

2) на письмову вимогу державного органу, одержану з урахуванням вимог частини другої статті 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", в межах його повноважень та на підставі закону.

8. Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

9. Центральний депозитарій у встановленому наглядовою радою Центрального депозитарію порядку забезпечує розкриття інформації з реєстру кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів) на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

Розкриттю підлягає інформація про:

1) призначені коди цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів);

2) коди ЄДРПОУ емітентів цінних паперів;

3) назви емітентів цінних паперів;

4) права за цінними паперами, визначені емітентом при депонуванні глобального (тимчасового глобального) сертифіката;

5) інша інформація, визначена Комісією.

1. У депозитарній системі України між учасниками депозитарної системи України у випадках, встановлених Комісією, використовуються електронний документообіг та електронний підпис або засоби електронної ідентифікації, що мають високий або середній рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

2. Використання електронного документообігу повинне забезпечувати захист інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, з метою запобігання вчиненню протиправних дій з такою інформацією.

3. Порядок обігу, зберігання та знищення електронних документів, що використовуються професійними учасниками депозитарної системи України, встановлюється Комісією.

1. Облікова система часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - облікова система часток) - це сукупність інформації, записів про частки товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (вид, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу тощо) на рахунках власників таких часток, інформації про товариство, про власників часток, про обмеження прав власників, про осіб, уповноважених власниками (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо часток), а також іншої передбаченої законодавством інформації.

Вимоги до переліку документів, що подаються товариством до Центрального депозитарію, встановлюються Комісією.

2. Факт набуття і припинення прав на частки, обмеження прав на частки фіксуються в обліковій системі часток.

Вимоги до інформації, яка вноситься до облікової системи часток, встановлюються Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією.

1. Облік часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство) здійснюється Центральним депозитарієм у порядку, встановленому законодавством, після прийняття засновниками або учасниками товариства відповідного рішення в порядку, встановленому Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних з веденням Центральним депозитарієм облікової системи часток та внесенням змін до неї.

2. Відомості щодо права власності на частку товариства або його обмеження, внесені до облікової системи часток, вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості щодо права власності на частку товариства або його обмеження, внесені до облікової системи часток, є недостовірними, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на такі відомості у спорі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості щодо права власності на частку товариства або його обмеження, що підлягають внесенню до облікової системи часток, не внесені до такої системи, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадку, якщо третя особа знала або могла знати ці відомості.

3. Особою, уповноваженою на ведення та внесення змін до облікової системи часток, є Центральний депозитарій.

4. Центральний депозитарій може надавати послуги з обслуговування укладення договорів щодо часток товариств, облік яких здійснюється в обліковій системі часток, із застосуванням засобів електронних комунікацій.

5. Товариство, облік часток якого здійснюється в обліковій системі часток, може здійснювати виплату дивідендів через облікову систему часток у порядку, встановленому Комісією.

6. Загальні збори учасників товариства, облік часток якого здійснюється в обліковій системі часток, можуть проводитися із застосуванням засобів електронних комунікацій через облікову систему часток у порядку, встановленому Комісією.

1. Центральний депозитарій може відкривати рахунок умовного зберігання (ескроу) часток товариства (далі - рахунок ескроу), які обліковуються в обліковій системі часток, на підставі договору рахунка умовного зберігання (ескроу) часток товариства.

2. За договором рахунка умовного зберігання (ескроу) часток товариства Центральний депозитарій зобов’язується внести до облікової системи часток інформацію про облік частки товариства на рахунку ескроу та забезпечити гарантоване внесення до облікової системи часток змін щодо права власності на таку частку іншої особи (осіб), зазначеної (зазначених) володільцем рахунка ескроу (бенефіціара або бенефіціарів), або внести до облікової системи часток інформацію про припинення обліку частки товариства на рахунку ескроу у разі настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу) часток товариства.

3. До системи обліку часток не вносяться зміни щодо права власності на частку товариства, інформація про облік якої на рахунку ескроу внесена до облікової системи часток, крім випадків та у разі настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу) часток товариства.

4. Порядок відкриття та функціонування рахунка ескроу визначається Комісією та внутрішніми документами Центрального депозитарію, погодженими з Комісією.

5. Звернення стягнення та/або накладення арешту на частку товариства, щодо якої до облікової системи часток внесено інформацію про облік частки товариства на рахунку ескроу, за зобов’язаннями Центрального депозитарію, володільця рахунка ескроу або бенефіціара (в тому числі у разі їх ліквідації) не допускається. При цьому допускається звернення стягнення та/або накладення арешту на право вимоги володільця рахунка ескроу або бенефіціара до Центрального депозитарію на підставі договору рахунка умовного зберігання (ескроу) часток товариства.

6. Договором рахунка умовного зберігання (ескроу) часток товариства на Центральний депозитарій може покладатися обов’язок щодо перевірки настання підстав для внесення до облікової системи часток змін щодо права власності на частку іншої особи (осіб), зазначеної (зазначених) володільцем рахунка ескроу (бенефіціара або бенефіціарів), або внесення до облікової системи часток змін щодо припинення обліку частки товариства на рахунку ескроу.

1. Інформація про власників часток товариства розкривається Центральним депозитарієм у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Така інформація обов’язково має містити відомості про розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості належних такому власнику часток та відомості про власника із зазначенням його імені (найменування), коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента) або коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента).

2. Професійні учасники депозитарної системи передають інформацію з облікової системи часток товариств до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у випадках, обсязі та в порядку, визначених Податковим кодексом України.

1. Державне регулювання у депозитарній системі України здійснює Комісія, а також Національний банк України та інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.