Про цінні папери та фондовий ринок

2. Діяльність з організації торгівлі на регульованих ринках може здійснюватися виключно оператором регульованого ринку в порядку, встановленому цим Законом, Законом України "Про товарні біржі" та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Діяльність з організації торгівлі на БТМ та діяльність з організації торгівлі на ОТМ може здійснюватися виключно оператором БТМ та оператором ОТМ відповідно в порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Оператором БТМ може бути виключно:

1) інвестиційна фірма, що отримала відповідну ліцензію на провадження виду діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами, передбаченого пунктами 4 та/або 5 частини першої статті 49 цього Закону;

2) оператор регульованого ринку, що отримав відповідну ліцензію на провадження виду діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами, передбаченого пунктами 4 та/або 5 частини першої статті 49 цього Закону, або ліцензію на провадження виду діяльності, передбаченого частиною третьої статті 3 Закону України "Про товарні біржі".

Оператором ОТМ може бути виключно:

1) інвестиційна фірма, що отримала відповідну ліцензію на провадження виду діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами, передбаченого пунктами 6 та/або 7 частини першої статті 49 цього Закону;

2) оператор регульованого ринку, що отримав відповідну ліцензію на провадження виду діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами, передбаченого пунктами 6 та/або 7 частини першої статті 49 цього Закону, або ліцензію на провадження виду діяльності, передбаченого частиною третьою статті 3 Закону України "Про товарні біржі".

3. Початковий капітал оператора організованого ринку повинен відповідати вимогам щодо його розрахунку, встановленим статтею 70 цього Закону, та вимогам щодо його розміру, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, при цьому мінімальний розмір такого початкового капіталу не може становити менше 22 мільйонів гривень.

4. Проведення операцій на організованому ринку за деривативними контрактами та правочинами щодо фінансових інструментів, а також за правочинами щодо інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, здійснюється за правилами функціонування такого організованого ринку, які затверджуються в порядку, встановленому оператором такого ринку, та реєструються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5. Правила функціонування регульованого ринку розробляються оператором регульованого ринку для кожного з видів регульованих ринків та реєструються:

1) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку після їх затвердження Національним банком України - щодо регульованого грошового ринку. Національний банк України має право відмовити у затвердженні відповідних правил з підстав та/або у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України;

2) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - щодо інших регульованих ринків.

6. Оператор регульованого ринку зобов’язаний до подання правил функціонування регульованого ринку на реєстрацію до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку укласти договір про здійснення клірингу з особою, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента.

Вимоги до зазначеного договору встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

До укладення зазначеного договору оператор регульованого ринку не має права провадити діяльність з організації торгівлі на регульованих ринках, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

7. Правила функціонування регульованого ринку, правила функціонування БТМ та правила функціонування ОТМ розробляються відповідним оператором окремо для кожної з таких багатосторонніх систем та реєструються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

8. Оператори організованих ринків зобов’язані запровадити і забезпечувати функціонування ефективних механізмів, систем і процедур, спрямованих на регулярне здійснення моніторингу дотримання учасниками торгів правил функціонування відповідного ринку.

Оператори організованих ринків зобов’язані контролювати надіслані учасниками торгів у багатосторонній системі заявки та/або котирування, включаючи їх зміну чи скасування, з метою виявлення порушень правил функціонування відповідного ринку, а також виявлення поведінки, що може спричинити ситуацію цінової нестабільності або іншим чином порушити цілісність ринків капіталу, або завдати шкоди інвесторам, або іншим чином порушити законодавство про ринки капіталу та організовані товарні ринки. Оператори організованих ринків зобов’язані використовувати ресурси, необхідні для забезпечення ефективності такого моніторингу та контролю.

Оператори організованих ринків зобов’язані негайно повідомляти Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку про будь-які суттєві порушення правил функціонування відповідного ринку, а також будь-які виявлені факти поведінки, що можуть спричинити ситуацію цінової нестабільності або іншим чином порушити цілісність ринків капіталу, або завдати шкоди інвесторам, або іншим чином порушити законодавство про ринки капіталу та організовані товарні ринки.

1. Організований ринок утворюється оператором організованого ринку.

Організований ринок не є юридичною особою.

2. Юридична особа набуває статусу оператора організованого ринку з дня отримання будь-якої з ліцензій на провадження відповідного виду діяльності з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Організований ринок починає функціонувати після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку правил функціонування такого організованого ринку.

Вимоги до правил функціонування організованого ринку встановлюються статтею 53 цього Закону та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

3. У разі виникнення ситуації цінової нестабільності функціонування організованого ринку зупиняється у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, оператором такого ринку або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - у разі невжиття відповідних заходів оператором. Для цілей цієї частини ситуацією цінової нестабільності вважається значне коливання ціни активу, допущеного до торгів на організованому ринку, в результаті якого оператор такого ринку зупиняє або може зупинити функціонування ринку.

4. Вимоги до організаційної структури, органів управління, посадових осіб таких органів оператора організованого ринку встановлюються цим Законом.

Оператор організованого ринку повинен мати ефективні системи та механізми, які відповідають вимогам Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та забезпечують відповідність електронних торгових систем і програмно-технічних комплексів, що використовуються таким оператором, таким вимогам:

1) є стійкими, мають достатню спроможність для оброблення пікових обсягів заявок або котирувань та/або повідомлень про їх скасування;

2) здатні забезпечити впорядковану торгівлю в умовах сильного ринкового стресу, є повністю випробуваними для того, щоб забезпечити виконання цих умов;

3) здатні забезпечувати безперервність надання послуг у випадку збою.

5. Оператор організованого ринку може мати у власності та/або на праві користування кілька електронних торгових систем та програмно-апаратних комплексів, які на постійній основі забезпечують належне функціонування та захист електронної торгової системи (електронних торгових систем).

Програмне та апаратне забезпечення, що використовується оператором організованого ринку, повинно бути розроблено/виготовлено суб’єктом господарювання, щодо якого не застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції".

6. Оператор організованого ринку може розробити та затвердити кодекс корпоративного управління, який може застосовуватися емітентами, цінні папери яких допущено до торгів на організованому ринку, управління яким здійснюється таким оператором.

7. Оператори організованих ринків зобов’язані розробити та запровадити правила визначення кроку цін фінансових інструментів, допущених до торгів на такому ринку, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Оператори організованих ринків, а також учасники торгів на таких ринках зобов’язані забезпечити синхронізацію систем фіксації дати та часу, що використовуються ними під час здійснення операцій у рамках провадження професійної діяльності, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

8. Оператор організованого ринку зобов’язаний доводити до відома учасників організованого ринку інформацію про їх обов’язки та механізми виконання договорів, укладених на такому ринку.

9. Оператор регульованого ринку та БТМ не має права виступати стороною правочинів щодо фінансових інструментів, що укладаються на багатосторонній системі, організацію діяльності якої він здійснює.

Оператор ОТМ має право у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку виступати стороною правочинів щодо фінансових інструментів, що укладаються на багатосторонній системі, організацію діяльності якої він здійснює, в тому числі за рахунок власного капіталу.

1. Правила функціонування регульованого ринку складаються, зокрема, з порядку:

1) допуску учасників регульованих ринків до регулярних торгів;

2) організації та проведення регулярних торгів;

3) допуску активів до торгів, зупинення та скасування такого допуску;

4) розкриття інформації про функціонування регульованого ринку та її оприлюднення;

5) розв’язання спорів між учасниками регульованого ринку;

6) здійснення контролю за дотриманням учасниками регульованого ринку правил функціонування регульованого ринку;

7) створення та забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів між будь-якими такими особами:

а) оператором регульованого ринку;

б) акціонерами (учасниками) оператора регульованого ринку;

в) особами, які здійснюють контроль над оператором регульованого ринку чи регульованим ринком;

г) учасниками такого регульованого ринку;

8) застосування санкцій за порушення правил функціонування регульованого ринку;

9) взаємодії з центральним контрагентом за правочинами щодо активів, допущених до торгів на регульованих ринках;

10) взаємодії з Центральним депозитарієм цінних паперів у встановлених законодавством випадках;

11) взаємодії з Національним банком України у встановлених законодавством випадках.

2. Правила функціонування БТМ складаються, зокрема, з порядку:

1) допуску учасників до торгів на БТМ;

2) організації та проведення торгів;

3) допуску активів до торгів, зупинення та скасування такого допуску;

4) розкриття інформації про функціонування БТМ та її оприлюднення;

5) взаємодії з центральним контрагентом та/або з особою, яка провадить клірингову діяльність з визначення зобов’язань, щодо зобов’язань за деривативними контрактами та за правочинами щодо активів, допущених до торгів на БТМ, або із зазначення, що оператор БТМ на підставі окремої ліцензії на провадження клірингової діяльності із визначення зобов’язань самостійно провадить клірингову діяльність за зобов’язаннями, що виникають внаслідок укладення деривативних контрактів та правочинів щодо цінних паперів, допущених до торгів на БТМ, управління діяльністю якого він здійснює;

6) взаємодії з Центральним депозитарієм цінних паперів у встановлених законодавством випадках;

7) взаємодії з Національним банком України у встановлених законодавством випадках.

3. Правила функціонування БТМ можуть передбачати:

1) створення та забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів між будь-якими такими особами:

а) оператором БТМ;

б) акціонерами (учасниками) оператора БТМ;

в) учасниками такого БТМ;

2) здійснення контролю за дотриманням учасниками БТМ правил функціонування БТМ;

3) накладення санкцій за порушення правил функціонування БТМ.

4. Правила функціонування ОТМ складаються, зокрема, з порядку:

1) допуску учасників до торгів на ОТМ;

2) організації та проведення торгів;

3) допуску активів до торгів, зупинення та скасування такого допуску;

4) розкриття інформації про функціонування ОТМ та її оприлюднення;

5) взаємодії з особою, яка провадить клірингову діяльність з визначення зобов’язань, щодо зобов’язань за деривативними контрактами та за правочинами щодо облігацій, допущених до торгів на ОТМ, або із зазначення, що оператор ОТМ на підставі окремої ліцензії на провадження клірингової діяльності із визначення зобов’язань самостійно провадить клірингову діяльність за зобов’язаннями, що виникають внаслідок укладення деривативних контрактів та правочинів щодо облігацій, допущених до торгів на ОТМ, управління діяльністю якого він здійснює;

6) взаємодії з Центральним депозитарієм цінних паперів у встановлених законодавством випадках;

7) взаємодії з Національним банком України у встановлених законодавством випадках.

5. Правила функціонування ОТМ можуть передбачати:

1) створення та забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів між будь-якими з таких осіб:

а) оператором ОТМ;

б) акціонерами (учасниками) оператора ОТМ;

в) учасниками такого ОТМ;

2) здійснення контролю за дотриманням учасниками ОТМ правил функціонування ОТМ.

6. Правила відповідного організованого ринку деривативних контрактів повинні додатково до вимог, зазначених у частинах першій, другій і четвертій цієї статті, передбачати порядок реалізації оператором цього ринку заходів управління позиціями учасників такого ринку, зокрема шляхом надання цьому оператору таких повноважень:

1) контролю за сумами відкритих позицій учасників ринку та їх клієнтів;

2) отримання від учасників ринку інформації (зокрема всієї необхідної документації) щодо:

а) розміру та мети позиції або взятого зобов’язання;

б) їх прямих або опосередкованих власників;

в) угод про співробітництво;

г) відповідних активів і зобов’язань на відповідному ринку;

3) вимагати від особи закриття або зменшення позиції на тимчасовій або постійній основі згідно з потребами конкретного випадку, а також, у разі якщо така особа не виконала зазначену вимогу, вживати в односторонньому порядку заходів для забезпечення закриття або зменшення позиції;

4) у необхідних випадках вимагати від особи тимчасового повернення ліквідності на ринок за погодженою ціною та у погодженому обсязі з чітко вираженим наміром зменшити вплив великої чи переважної позиції.

Оператор організованого ринку повинен виконувати повноваження, передбачені цією частиною, та звітувати про їх виконання перед Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку.

Правила функціонування організованого ринку деривативних контрактів можуть передбачати порядок сплати сторонами деривативного контракту одна одній грошових коштів у сумі, розмір якої залежить від зміни значення базового показника (початкова та варіаційна маржа), якщо це передбачено відповідними специфікаціями.

7. Оператор організованого ринку під час провадження діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами зобов’язаний забезпечити відповідність правил ринку, торгівлю на якому організовує такий оператор, вимогам законодавства, а також дотримання таких вимог.

1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку веде та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр організованих ринків, що функціонують на території України, та їх операторів.

1. Алгоритмічна торгівля - це торгівля фінансовими інструментами, що здійснюється шляхом автоматичного (з обмеженим втручанням людини або без такого втручання) виконання комп’ютерним алгоритмом функцій щодо визначення індивідуальних параметрів заявок або котирувань, зокрема встановлення наявності обставин, що свідчать про необхідність ініціювання заявок або котирувань, визначення моменту ініціювання заявок або котирувань, надсилання заявок або котирувань, визначення ціни або кількості фінансових інструментів, що є предметом заявок або котирувань, або дій, що потрібно вчинити із заявками або котируваннями після їх надсилання.

Не є алгоритмічною торгівлею діяльність інформаційно-комунікаційних систем, що використовуються виключно для:

1) визначення маршруту прямування заявок або котирувань під час надсилання їх до багатосторонньої системи одного або більше організованих ринків;

2) обробки заявок або котирувань, що не передбачає визначення будь-яких параметрів заявок або котирувань;

3) підтвердження заявок або котирувань;

4) проведення обробки даних щодо виконаних за результатами торгів операцій.

2. Високочастотна торгівля - техніка алгоритмічної торгівлі, що характеризується такими ознаками:

1) використання інвестиційною фірмою для здійснення торгівлі інфраструктури інформаційно-комунікаційної системи, призначеної для зведення до мінімуму мережевих та інших типів затримок обміну інформацією, у тому числі надсилання заявок або котирувань, з багатосторонньою системою організованого ринку. При цьому інфраструктура інформаційно-комунікаційної системи передбачає можливість використання щонайменше одного із способів зведення до мінімуму мережевих та інших типів затримок обміну інформацією з багатосторонньою системою організованого ринку:

а) колокація - спосіб, за якого для визначення індивідуальних параметрів заявок або котирувань у результаті виконання комп’ютерного алгоритму, передбаченого частиною першою цієї статті, інвестиційною фірмою використовується власне апаратне забезпечення, розташоване в безпосередній близькості від багатосторонньої системи організованого ринку та з’єднане з такою багатосторонньою системою мережею;

б) проксіміті-хостинг - спосіб, за якого для визначення індивідуальних параметрів заявок або котирувань у результаті виконання комп’ютерного алгоритму, передбаченого частиною першою цієї статті, інвестиційною фірмою використовується апаратне забезпечення, що належить третім особам, розташоване в безпосередній близькості від багатосторонньої системи організованого ринку та з’єднане з такою багатосторонньою системою мережею;

в) прямий електронний доступ - спосіб, за якого для організації надсилання заявок або котирувань щодо фінансових інструментів безпосередньо до багатосторонньої системи організованого ринку інвестиційна фірма надає своїм клієнтам дозвіл на використання кодів, що застосовуються для ідентифікації такої фірми як учасника організованого ринку, з наданням у користування програмного та апаратного забезпечення, що використовується інвестиційною фірмою як учасником організованого ринку для надсилання до його багатосторонньої системи заявок або котирувань (прямий доступ), або без надання у користування такого програмного та апаратного забезпечення (спонсорований доступ);

2) здійснення інформаційно-комунікаційною системою в результаті виконання комп’ютерного алгоритму ініціювання, формування, надсилання, визначення маршруту прямування заявок або котирувань до багатосторонньої системи одного чи більше організованих ринків чи виконання заявок або котирувань. При цьому такі дії проводяться без втручання людини щодо кожної окремої заявки або котирування;

3) великі внутрішньодобові обсяги повідомлень, а саме: будь-яких котирувань маркет-мейкера, заявок або котирувань інших учасників торгів, або їх скасувань. Великими вважаються внутрішньодобові обсяги, за яких виконується будь-яка з таких умов:

а) надсилання в середньому щонайменше двох повідомлень на секунду щодо будь-якого окремого фінансового інструменту, допущеного до торгів на організованому ринку;

б) надсилання в середньому щонайменше чотирьох повідомлень на секунду щодо усіх фінансових інструментів, допущених до торгів на організованому ринку.

3. Інвестиційна фірма, що має намір здійснювати алгоритмічну торгівлю, зобов’язана у довільній формі офіційним каналом зв’язку повідомити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про такий намір до першого визначення індивідуальних параметрів заявок або котирувань у результаті виконання комп’ютерного алгоритму.

Інвестиційна фірма, що має намір здійснювати алгоритмічну торгівлю, зобов’язана у довільній формі повідомити оператора організованого ринку про такий намір до першого визначення індивідуальних параметрів заявок або котирувань в результаті виконання комп’ютерного алгоритму.

4. Інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю, організовує функціонування системи управління ризиками таким чином, щоб забезпечити, що інформаційно-комунікаційні системи, що використовуються нею для проведення торгівлі:

1) є стійкими до зовнішнього втручання;

2) мають технічні можливості для забезпечення належного виконання операцій, безпосередньо пов’язаних з проведенням торгівлі (у тому числі алгоритмічної торгівлі);

3) забезпечують дотримання у ході торгівлі лімітів та обмежень, встановлених оператором організованого ринку, учасником якого є інвестиційна фірма, та правил такого ринку, а також лімітів та обмежень, встановлених інвестиційною фірмою, зокрема, на виконання внутрішніх документів, що регулюють управління ризиками інвестиційної фірми;

4) унеможливлюють надсилання помилкових заявок або котирувань та здійснення будь-яких операцій, що здатні спричинити ситуацію цінової нестабільності на організованому ринку, учасником якого є така інвестиційна фірма, або іншим чином порушити цілісність ринків капіталу чи завдати шкоди інвесторам;

5) мінімізують можливість їх використання для цілей маніпулювання та/або незаконного використання інсайдерської інформації.

Такі системи управління ризиками організовуються інвестиційною фірмою самостійно, залежно від масштабу і складності своєї діяльності, з урахуванням методичних рекомендацій, розроблених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5. Інвестиційна фірма повинна мати резервні інформаційно-комунікаційні системи або інші ефективні засоби забезпечення безперервності своєї професійної діяльності на випадок виникнення збоїв у роботі основних інформаційно-комунікаційних систем, що використовуються нею для проведення торгівлі (у тому числі алгоритмічної торгівлі). Інвестиційна фірма зобов’язана забезпечити тестування таких засобів з метою перевірки їх працездатності та відповідності вимогам, передбаченим цією частиною:

1) регулярно, але не рідше одного разу на рік;

2) при кожній зміні елементів інформаційно-комунікаційної системи, що має наслідком суттєві зміни її функціонування.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті орієнтовний (невиключний) перелік суттєвих змін, поява (виявлення) яких може бути підставою для проведення тестування зазначених засобів.

Інвестиційна фірма має право звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із запитом щодо визначення, чи є суттєвими зміни, які така інвестиційна фірма має намір внести до основних інформаційно-комунікаційних систем, що використовуються нею для проведення торгівлі. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не має права застосовувати санкції за порушення вимог пункту 2 цієї частини у разі, якщо нею попередньо було надано відповідь інвестиційній фірмі, що відповідні зміни не є суттєвими.

6. Інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю, зобов’язана організувати систему документообігу, що забезпечить збереження інформації щодо проведення нею алгоритмічної торгівлі, в обсягах, достатніх для надання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку доказів виконання інвестиційною фірмою вимог цього Закону та відповідних нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що регулюють проведення алгоритмічної торгівлі.

Інвестиційна фірма, що здійснює високочастотну алгоритмічну торгівлю, додатково до вимог абзацу першого цієї частини зобов’язана організувати систему документообігу таким чином, щоб забезпечити послідовне збереження даних про усі надіслані нею заявки або котирування, їх скасування, заявки або котирування, виконані на організованих ринках. Така інформація зберігається у формі, встановленій Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та надається інвестиційною фірмою на запит Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

7. Інвестиційна фірма, що надає прямий електронний доступ, зобов’язана забезпечити функціонування системи внутрішнього контролю у спосіб, що гарантує:

1) проведення відповідно до внутрішніх правил такої інвестиційної фірми первинної та повторних перевірок клієнтів, які бажають отримувати послуги прямого електронного доступу, спрямованих на встановлення відсутності у діяльності таких клієнтів загрози для стабільності функціонування організованого ринку, до якого надається електронний доступ;

2) неможливість перевищення у ході торгівлі клієнтами, які бажають отримувати послуги прямого електронного доступу, лімітів та обмежень, встановлених, у тому числі, інвестиційною фірмою та/або оператором організованого ринку, учасником якого є інвестиційна фірма, що надає прямий електронний доступ;

3) постійний моніторинг торгової діяльності клієнтів, які отримують послуги прямого електронного доступу;

4) мінімізацію можливості здійснення клієнтами, які отримують послуги прямого електронного доступу, торгівлі, що містить ознаки маніпулювання та/або незаконного використання інсайдерської інформації або здатна спричинити ситуацію цінової нестабільності на організованому ринку, учасником якого є інвестиційна фірма, або іншим чином порушити цілісність ринків капіталу чи завдати шкоди інвесторам.

Надання інвестиційною фірмою клієнтам прямого електронного доступу без забезпечення функціонування системи внутрішнього контролю із дотриманням гарантій, передбачених цією частиною, заборонено.

8. Надання клієнтам прямого електронного доступу інвестиційною фірмою може здійснюватися виключно на підставі договору, обов’язковою умовою якого є повна та безумовна відповідальність інвестиційної фірми за будь-які порушення клієнтами, які отримують послуги прямого електронного доступу, вимог до учасників організованих ринків, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, а також правил організованого ринку, учасником якого є інвестиційна фірма. При цьому інвестиційна фірма має забезпечити дотримання клієнтами, яким надано прямий електронний доступ, вимог цього Закону, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також правил функціонування відповідного організованого ринку, до якого надано доступ.

З метою виявлення порушень таких вимог та правил, а також поведінки, що може спричинити ситуації цінової нестабільності або іншим чином порушити цілісність ринків капіталу чи завдати шкоди інвесторам, інвестиційна фірма повинна здійснювати моніторинг операцій клієнтів, які отримують послуги прямого електронного доступу. Про виявлені операції клієнтів, які отримують послуги прямого електронного доступу, що містять ознаки маніпулювання та/або торгівлі з використанням інсайдерської інформації, та/або іншого порушення законодавства про ринки капіталу та/або правил функціонування організованого ринку, доступ до якого надає інвестиційна фірма, така інвестиційна фірма зобов’язана негайно повідомити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку офіційним каналом зв’язку.

9. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює порядок та строки надання інвестиційною фірмою, що надає прямий електронний доступ, інформації про функціонування системи внутрішнього контролю в частині дотримання гарантій, передбачених частиною сьомою цієї статті.

10. Оператор організованого ринку зобов’язаний розробити та впровадити системи та заходи, спрямовані на запобігання створенню на організованому ринку, організацію діяльності якого здійснює такий оператор, ситуації цінової нестабільності або порушенню іншим чином цілісності ринків капіталу чи завданню шкоди інвесторам внаслідок проведення учасниками такого ринку алгоритмічної торгівлі, а також на запровадження механізмів ліквідації зазначених ситуацій чи порушень, створених алгоритмічною торгівлею. Такі системи та заходи щонайменше повинні включати:

1) включення до правил організованого ринку, організацію діяльності якого здійснює такий оператор, вимоги до учасників організованого ринку про обов’язкове проведення у тестовому середовищі, наданому оператором організованого ринку, тестування алгоритмів, що будуть використовуватися інвестиційними фірмами - учасниками такого ринку;

2) запровадження максимально допустимого співвідношення між кількістю виконаних та кількістю невиконаних заявок або котирувань одного учасника організованого ринку, за якого допускається прийняття нових заявок або котирувань такого учасника;

3) систему зменшення кількості заявок або котирувань, що приймаються багатосторонньою системою до опрацювання, за умови наявності ризику перевищення технічних можливостей її коректного функціонування;

4) запровадження мінімального кроку ціни та заходів контролю за його дотриманням учасниками організованого ринку.

11. Структура комісійної винагороди оператора організованого ринку, зокрема плати за виконання заявок або котирувань, плати за додаткові послуги та будь-яких зменшень плати за послуги повинна бути прозорою, недискримінаційною та запобігати стимулюванню надсилання, зміни чи скасування заявок або котирувань у спосіб, що може спричинити ситуацію цінової нестабільності або іншим чином порушити цілісність ринків капіталу чи завдати шкоди інвесторам, у тому числі в результаті маніпулювання. Оператори організованих ринків можуть встановлювати вищу порівняно з комісійною винагородою, що сплачується іншими учасниками організованого ринку, комісійну плату для учасників організованого ринку, які:

1) мають високе згідно з внутрішніми документами оператора організованого ринку співвідношення між скасованими та виконаними заявками або котируваннями;

2) проводять високочастотну алгоритмічну торгівлю.

12. Багатостороння система організованого ринку повинна забезпечувати можливість ідентифікації шляхом проставлення учасниками організованого ринку відповідних маркерів:

1) заявок або котирувань, сформованих у ході алгоритмічної торгівлі;

2) різних алгоритмів, використаних для ініціювання та/або формування та/або надсилання заявок або котирувань;

3) осіб, які ініціювали заявку або котирування.

Така інформація повинна бути надана оператором організованого ринку Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит.

13. Відповідно до цієї статті нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлюються:

1) організаційні вимоги до інвестиційних фірм, що проводять алгоритмічну торгівлю, при цьому вимоги до інвестиційних фірм, що надають послуги прямого доступу до ринку та спонсорованого доступу до ринку, повинні забезпечувати однаковий рівень організації системи внутрішнього контролю;

2) перелік відомостей, що розкриваються інвестиційними фірмами у зв’язку із здійсненням ними алгоритмічної торгівлі, а також порядок, строки та форма розкриття такої інформації;

3) вимоги до системи внутрішнього контролю операторів організованих ринків, при цьому вимоги до операторів організованих ринків, що надають послуги прямого доступу до ринку та спонсорованого доступу до ринку, повинні забезпечувати однаковий рівень організації системи внутрішнього контролю;

4) перелік обставин, що становлять надзвичайну ситуацію на ринку;

5) порядок визначення максимально допустимого співвідношення між виконаними та невиконаними заявками або котируваннями одного учасника організованого ринку, за якого допускається прийняття нових заявок або котирувань такого учасника;

6) вимоги до структури комісійної винагороди операторів організованих ринків, зокрема в частині плати за колокацію та проксіміті-хостинг;

7) вимоги до тестового середовища операторів організованих ринків.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє, затверджує та публікує на своєму офіційному веб-сайті методичні рекомендації щодо здійснення алгоритмічної торгівлі.

14. Положення цієї статті застосовуються також до здійснення алгоритмічної торгівлі при здійсненні товарних операцій та при вчиненні правочинів щодо валютних цінностей.

1. Оператор регульованого ринку зобов’язаний забезпечити:

1) наявність механізмів підтримання ліквідності на регульованому ринку, управління діяльністю якого він здійснює;

2) укладення договорів про виконання функцій маркет-мейкера з учасниками, діяльність яких згідно з критеріями, встановленими оператором регульованого ринку, підтримує ліквідність на регульованому ринку, управління діяльністю якого він здійснює.

Оператор регульованого ринку забезпечує наявність механізмів підтримання ліквідності шляхом розроблення та публікації на своєму веб-сайті відповідного внутрішнього документа (далі - механізм підтримання ліквідності), положення якого щонайменше передбачають, що оператор регульованого ринку забезпечує, що учасники регульованого ринку, кількість яких є достатньою з урахуванням масштабу регульованого ринку та предмета торгівлі на такому ринку для підтримання ліквідності щодо визначених активів, що допущені до торгів на такому ринку, зобов’язані на регулярній та прогнозованій основі надсилати щодо таких активів тверді котирування за конкурентною ціною.

На підставі такого внутрішнього документа оператор регульованого ринку зобов’язаний укласти з учасником регульованого ринку договір про виконання функцій маркет-мейкера. При цьому маркет-мейкером вважається особа, яка на постійній основі готова за власний рахунок та за встановленими нею цінами укладати деривативні контракти або вчиняти правочини щодо інших активів, допущених до торгів на регульованому ринку.

Особа набуває статусу маркет-мейкера з дати підписання договору про виконання функцій маркет-мейкера.

2. Оператор регульованого ринку повинен виконувати обов’язок, передбачений пунктом 1 частини першої цієї статті, щодо тих фінансових інструментів, співставлення зустрічних заявок або котирувань щодо яких здійснюється без втручання людини (за принципом автоматичного поєднання в результаті виконання комп’ютерного алгоритму зустрічних заявок або котирувань на основі найкращої доступної ціни). Зазначений обов’язок стосується таких фінансових інструментів:

1) акцій, щодо яких існує ліквідний ринок;

2) цінних паперів біржових інвестиційних фондів, щодо яких існує ліквідний ринок;

3) опціонів та ф’ючерсів, базовим активом яких є цінні папери, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини;

4) ф’ючерсів на індекси акцій та опціони на індекси акцій, щодо яких існує ліквідний ринок.

Наявність ліквідного ринку визначається у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку.

3. Оператор регульованого ринку публікує на своєму веб-сайті:

1) перелік учасників регульованого ринку, що підписали договір про виконання функцій маркет-мейкера;

2) перелік активів, торгівля якими забезпечується відповідно до укладених договорів про виконання функцій маркет-мейкера.

Про внесення змін до механізму підтримання ліквідності оператор регульованого ринку повідомляє всіх учасників регульованого ринку, управління діяльністю якого він здійснює, щонайменше за один календарний місяць до набрання чинності такими змінами. Внесення таких змін є підставою для внесення змін до відповідних договорів про виконання функцій маркет-мейкера, укладених на підставі зазначеного механізму.

4. Оператор регульованого ринку забезпечує однакові вигоди (винагороди, компенсації тощо) учасникам регульованого ринку, які в однаковій мірі (відповідно до критеріїв та в порядку, встановлених оператором відповідного регульованого ринку) виконують обов’язки за договором про виконання функцій маркет-мейкера в частині загального часу участі у торгах, обсягів та спреду заявок або котирувань, що надсилаються в ході такої участі.

5. Оператор регульованого ринку повинен мати внутрішні процедури контролю виконання учасниками регульованого ринку умов договору про виконання функцій маркет-мейкера.

6. Оператор регульованого ринку повинен забезпечити функціонування механізму термінового повідомлення сторін договору про виконання функцій маркет-мейкера про існування на ринку відхилень від нормальних умов функціонування.

7. Нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлюються:

1) вимоги до механізму підтримання ліквідності, які зокрема забезпечують, що його умови є справедливими та недискримінаційними;

2) вимоги до договору про виконання функцій маркет-мейкера;

3) обставини, за яких оператори організованих ринків з огляду на масштаб ринку та предмет торгівлі звільняються від обов’язку забезпечувати функціонування механізмів підтримання ліквідності;

4) вимоги до політики надання вигод учасникам регульованих ринків, що уклали договір про виконання функцій маркет-мейкера, операторами регульованих ринків;

5) випадки обов’язковості укладання інвестиційною фірмою договору про виконання функцій маркет-мейкера з оператором регульованого ринку.

8. Оператори БТМ та ОТМ можуть запроваджувати механізми забезпечення ліквідності, передбачені цією статтею.

1. Оператор організованого ринку зобов’язаний розміщувати на власному веб-сайті та надавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію, передбачену законом та/або нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі про:

1) перелік осіб, які мають право брати участь у торгах на кожному організованому ринку, організацію діяльності якого здійснює такий оператор;

2) перелік активів, допущених до торгів на кожному організованому ринку, організацію діяльності якого здійснює такий оператор;

3) обсяг торгівлі активами, допущеними до торгів на організованому ринку, організацію діяльності якого здійснює такий оператор (кількість таких активів, ціна кожного з активів та їх загальна вартість згідно з укладеними договорами).

2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює порядок і форми подання інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, та здійснює контроль за розкриттям інформації операторами організованого ринку.

3. Оператори організованих ринків зобов’язані розміщувати у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, таку інформацію про всі вчинені на таких ринках правочини щодо емісійних цінних паперів:

1) найменування емітента цінних паперів та його ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, код LEI;

2) вид, тип, клас, форма існування та форма випуску цінних паперів;

3) код ISIN;

4) кількість цінних паперів за кожним правочином;

5) ціна цінних паперів;

6) дата вчинення правочину;

7) інші відомості, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

До зазначеної інформації не включаються відомості про сторони правочинів.

Порядок та строки подання оператором організованого ринку зазначеної інформації, а також порядок її подальшого розміщення встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

4. Оператори організованого ринку деривативних контрактів зобов’язані розміщувати у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, таку інформацію про всі деривативні контракти, укладені на такому організованому ринку деривативних контрактів:

1) вид деривативного контракту;

2) тип деривативного контракту залежно від наявності зобов’язання щодо передачі базового активу;

3) тип деривативного контракту залежно від типу базового активу та/або базового показника;

4) ціна деривативного контракту;

5) дата укладання деривативного контракту;

6) строк деривативного контракту;

7) інші відомості, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

До зазначеної інформації не включаються відомості про сторони деривативного контракту.

Порядок та строки розміщення оператором організованого ринку капіталу зазначеної вище інформації встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

1. Клірингова діяльність включає такі види діяльності:

1) клірингову діяльність з визначення зобов’язань;

2) клірингову діяльність центрального контрагента.

На провадження кожного виду клірингової діяльності Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку видається окрема ліцензія, передбачена статтею 4 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".

Перелік видів діяльності, передбачених цією частиною, які має право провадити особа, яка провадить клірингову діяльність, зазначається в реєстрі професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків.

2. Особами, які провадять клірингову діяльність, є клірингові установи, оператори організованого ринку (у тому числі товарні біржі), Центральний депозитарій цінних паперів та Національний банк України.

3. За умови отримання відповідної ліцензії клірингову діяльність з визначення зобов’язань можуть провадити клірингові установи, оператори організованого ринку (у тому числі товарні біржі), Центральний депозитарій цінних паперів.

4. Центральний депозитарій цінних паперів та Національний банк України можуть провадити клірингову діяльність з визначення зобов’язань за умови дотримання вимог, встановлених законодавством.

Центральний депозитарій цінних паперів у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадить клірингову діяльність з визначення зобов’язань виключно у разі дотримання таких умов:

1) така діяльність провадиться стосовно правочинів щодо цінних паперів, діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу щодо яких він провадить відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України";

2) така діяльність провадиться без прийняття на себе ризиків невиконання або неналежного виконання зобов’язань сторонами правочинів.

Національний банк України провадить клірингову діяльність з визначення зобов’язань за умови, що така діяльність провадиться стосовно правочинів щодо цінних паперів, діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу щодо яких він провадить відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України".

Національний банк України провадить клірингову діяльність з визначення зобов’язань без отримання ліцензії на таку діяльність у порядку, встановленому Національним банком України, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5. До початку провадження клірингової діяльності особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана в установленому законодавством порядку зареєструвати в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку правила провадження клірингової діяльності (далі - правила клірингу).

6. Початковий капітал осіб, які провадять клірингову діяльність, повинен відповідати вимогам щодо його розрахунку, встановленим статтею 70 цього Закону, та вимогам щодо його розміру, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу осіб, які провадять клірингову діяльність, а також інші вимоги до організації їх діяльності визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

7. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначає умови отримання іноземними юридичними особами ліцензії на провадження клірингової діяльності.

8. Втручання державних органів або їх посадових осіб у виконання функцій та здійснення повноважень осіб, які провадять клірингову діяльність, забороняється, крім визначених законом випадків.

1. Клірингова діяльність з визначення зобов’язань - це здійснення клірингу, а також здійснення розрахунків у системі клірингового обліку та/або організація проведення розрахунків, у тому числі шляхом підготовки документів (інформації) для проведення розрахунків та їх направлення відповідним установам, що проводять розрахунки.

2. Центральний депозитарій цінних паперів, клірингова установа, оператори організованого ринку (у тому числі товарні біржі) до початку провадження клірингової діяльності повинні у встановленому законодавством порядку зареєструвати в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку правила клірингу, які визначають загальний порядок здійснення клірингової діяльності. Зміни до правил клірингу реєструються в порядку, встановленому для реєстрації правил клірингу.

3. Підставами для відмови в реєстрації правил клірингу особи, яка провадить клірингову діяльність, і змін до них є:

1) невідповідність документів, поданих на реєстрацію, вимогам законодавства, у тому числі нормативно-правовим актам Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

2) подання документів не в повному обсязі, наявність в них неповної або недостовірної інформації;

3) невідповідність розміру початкового капіталу вимогам закону.

4. Здійснення грошових розрахунків за укладеними на організованих ринках та поза ними деривативними контрактами та правочинами щодо інструментів грошового ринку (крім цінних паперів), активів, допущених до торгів на організованому товарному ринку, за умови проведення розрахунків за принципом "поставка проти оплати", забезпечуються кліринговими установами.

Здійснення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу та поза ними, за умови проведення розрахунків за принципом "поставка цінних паперів проти оплати", забезпечуються кліринговою установою або Центральним депозитарієм цінних паперів чи Національним банком України.

Грошові розрахунки, передбачені цією частиною, здійснюються у встановленому Національним банком України порядку шляхом переказу коштів банками та Національним банком України та/або відображення в порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у системі клірингового обліку особою, яка провадить клірингову діяльність, зміни обсягу прав та зобов’язань щодо коштів між сторонами деривативних контрактів, сторонами правочинів щодо фінансових інструментів та щодо валютних цінностей, а також сторонами товарних операцій, укладених на організованому ринку та поза ним, з відображенням переходу права вимоги на кошти, в тому числі припинення зобов’язань щодо коштів за результатами неттінгу.