Про нотаріат

Верховна Рада України Закон від 02.09.1993 №3425-XII
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 02.09.1993

Номер 3425-XII

Статус Діє

Редакції
01.07.2021 внесення змін (закон від 31.03.2020 N 552-IX /552-20/) 10.06.2021 внесення змін (закон від 05.02.2021 N 1217-IX /1217-20/) 01.12.2020 внесення змін (закон від 17.10.2019 N 199-IX /199-20/) 08.08.2020 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 775-IX /775-20/) 01.07.2020 визнання конституційними окремих положень /va07p710-20/ 03.07.2020 внесення змін (закон від 17.06.2020 N 720-IX /720-20/) 23.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 590-ІХ /590-20/) 13.02.2020 внесення змін (закон від 14.01.2020 N 440-IX /440-20/) 16.01.2020 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 340-IX /340-20/) 02.11.2019 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 159-IX /159-20/) 18.10.2019 внесення змін (закон від 02.10.2019 N 140-IX /140-20/) 17.10.2019 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 132-IX /132-20/) 16.07.2019 внесення змін (закон від 25.04.2019 N 2704-VІІІ /2704-19/) 04.02.2019 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2478-VIII /2478-19/) 28.08.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2475-VIII /2475-19/) 25.07.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2443-VIII /2443-19/) 17.06.2018 внесення змін (закон від 06.02.2018 N 2275-VIII /2275-19/) 15.12.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147-19/) 11.10.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2148-VIII /2148-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1983-VIII /1983-19/) 02.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1666-VIII /1666-19/) 05.10.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1404-VIII /1404-19/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 20.10.2014 N 1709-VII /1709-18/) 13.12.2015 внесення змін (закон від 26.11.2015 N 835-VIII /835-19/) 13.12.2015 внесення змін (закон від 26.11.2015 N 834-VIII /834-19/) 25.03.2015 внесення змін (закон від 05.03.2015 N 247-VIII /247-19/) 06.02.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1702-VII /1702-18/) 06.11.2014 внесення змін (закон від 15.04.2014 N 1206-VII /1206-18/) 08.05.2014 внесення змін (закон від 16.04.2014 N 1219-VII /1219-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 13.06.2013 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4709-VI /4709-17/) 09.06.2013 внесення змін (закон від 14.05.2013 N 224-VII /224-18/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5410-VI /5410-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5208-VI /5208-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5037-VI /5037-17/) 06.12.2012 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5492-VI /5492-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 10.08.2012 внесення змін (закон від 03.07.2012 N 5029-VI /5029-17/) 13.06.2012 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4711-VI /4711-17/) 05.02.2012 внесення змін (закон від 12.01.2012 N 4314-VI /4314-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3271-VI /3271-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 19.04.2011 внесення змін (закон від 21.09.2010 N 2527-VI /2527-17/) 08.03.2011 внесення змін (закон від 04.11.2010 N 2677-VI /2677-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2398-VI /2398-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 01.06.2009 внесення змін (закон від 01.10.2008 N 614-VI /614-17/) 07.05.2009 внесення змін (закон від 16.04.2009 N 1276-VI /1276-17/) 28.03.2009 внесення змін (закон від 03.03.2009 N 1054-VI /1054-17/) 01.12.2008 внесення змін (закон від 01.10.2008 N 614-VI /614-17/) 06.04.2006 внесення змін (закон від 15.03.2006 N 3538-IV /3538-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3201-IV /3201-15/) 29.09.2005 внесення змін (закон від 06.09.2005 N 2798-IV /2798-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1255-IV /1255-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 19.06.2003 N 980-IV /980-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 762-IV /762-15/) 20.02.2002 внесення змін (закон від 10.01.2002 N 2921-III /2921-14/) 29.11.2000 внесення змін (закон від 19.10.2000 N 2056-III /2056-14/) 03.06.2000 внесення змін (закон від 11.05.2000 N 1709-III /1709-14/) 28.04.1998 внесення змін (закон від 24.03.1998 N 210/98-ВР /210/98-ВР/) 01.01.1994 вводиться в дію (постановление від 02.09.1993 N 3426-XII /3426-12/)
Документ підготовлено в системі iplex
( Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1709-III від 11.05.2000, № 775-IX від 14.07.2020 )
Стаття 20. Утримання державних нотаріальних контор
Державні нотаріальні контори утримуються за рахунок державного бюджету.
Стаття 21. Відповідальність державного нотаріуса
Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.
Стаття 22. Печатка державного нотаріуса
Державний нотаріус має печатку із зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотаріальної контори і відповідним номером.
Стаття 23. Державні нотаріальні архіви
В обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі засновуються державні нотаріальні архіви, які є складовою частиною Національного архівного фонду і здійснюють тимчасове (до 75 років) зберігання нотаріальних документів.
Питання організації діяльності та компетенція державного нотаріального архіву визначаються положенням про нього, що затверджується Міністерством юстиції України.
( Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
Державний нотаріальний архів очолює завідуючий, який призначається на посаду і звільняється з неї відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
( Частина третя статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Мережа і штати державних нотаріальних архівів затверджуються в порядку, передбаченому для державних нотаріальних контор.
Державний нотаріальний архів є юридичною особою і має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
ГЛАВА 3. ПРИВАТНА НОТАРІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 24. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності. Реєстраційне посвідчення
Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться відповідними територіальними органами Міністерства юстиції України на підставі заяви особи, яка має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, та акта про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам. У заяві зазначається назва нотаріального округу, в якому особа буде займатися нотаріальною діяльністю.
( Частина перша статті 24 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Робоче місце (контора) приватного нотаріуса повинно розташовуватися в межах визначеного для нього нотаріального округу. В имоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановлюються Міністерством юстиції України.
До заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності додаються:
свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його засвідчена копія;
документ, що підтверджує право власності або право оренди на приміщення для розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса, чи договір про співпрацю з іншим приватним нотаріусом, який надає заявнику відповідне приміщення, та його засвідчена копія;
( Абзац четвертий частини третьої статті 24 виключено на підставі Закону № 5208-VI від 06.09.2012 )( Абзац п’ятий частини третьої статті 24 виключено на підставі Закону № 5208-VI від 06.09.2012 )
дві фотокартки розміром 3х4 см;
паспорт громадянина України, який подається особисто.
( Абзац сьомий частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
Копії зазначених документів зберігаються в реєстраційній справі нотаріуса.
( Частина четверта статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
Реєстраційне посвідчення видається відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України у семиденний строк після подання заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається у разі, якщо подані документи не відповідають встановленим вимогам, а також з підстави, передбаченої пунктом 8-1 частини першої статті 30 цього Закону. Про видачу реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції України повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного нотаріуса.
( Частина п’ята статті 24 в редакції Закону № 5208-VI від 06.09.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
У реєстраційному посвідченні зазначаються нотаріальний округ та адреса робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
Приватний нотаріус зобов’язаний розпочати нотаріальну діяльність протягом 30 робочих днів після видачі реєстраційного посвідчення.
У разі якщо нотаріус не розпочав роботу у встановлений строк без поважних причин, його реєстраційне посвідчення анулюється за наказом відповідного територіального органу Міністерства юстиції України, який видав реєстраційне посвідчення.
( Частина восьма статті 24 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Приватний нотаріус вправі мати контору, укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках.
Час прийому фізичних осіб приватним нотаріусом повинен становити не менше п’яти годин на день і п’яти робочих днів на тиждень за виключенням обставин, за яких нотаріус з незалежних від нього причин не може здійснювати такий прийом.
( Частина десята статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2921-III від 10.01.2002; в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 25. Робоче місце (контора) приватного нотаріуса
Робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.
Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам:
1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці;
2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність;
3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення;
4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса;
5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах;
6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.
До початку здійснення нотаріальної діяльності приватним нотаріусом, а також у разі зміни адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України протягом 15 днів з дня отримання заяви про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса або заяви про зміну адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса проводить перевірку відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам, за результатами якої відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України складає акт про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса або акт про відмову у сертифікації відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
( Частина третя статті 25 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність лише за наявності акта про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили, яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
( Частина четверта статті 25 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Про зміну адреси робочого місця (контори) приватний нотаріус зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України.
( Частина п'ята статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )( Стаття 25 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 26. Печатка приватного нотаріуса
Приватний нотаріус має печатку із зображенням Державного Герба України, яка містить слова "приватний нотаріус", його прізвище, ім’я та по батькові, назву нотаріального округу.
Печатка приватного нотаріуса виготовляється та знищується у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
( Частина друга статті 26 в редакції Закону № 5208-VI від 06.09.2012 )( Стаття 26 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 27. Відповідальність приватного нотаріуса
Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.
Нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії:
подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов’язаного із вчиненням нотаріальної дії;
подала недійсні та/або підроблені документи;
не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.
( Стаття 27 в редакції Закону № 5208-VI від 06.09.2012 )
Стаття 28. Страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса
Для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії та/або іншої дії, покладеної на нотаріуса відповідно до закону, приватний нотаріус зобов’язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.
( Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5037-VI від 04.07.2012; в редакції Закону № 835-VIII від 26.11.2015 )
Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно.
( Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5037-VI від 04.07.2012 )
Приватний нотаріус не несе відповідальності по зобов’язаннях держави.
Мінімальний розмір страхової суми становить тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.
( Частина четверта статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5037-VI від 04.07.2012 )
Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.
( Стаття 28 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 29. Заміщення приватного нотаріуса
Заміщення приватного нотаріуса можливе у разі зупинення його нотаріальної діяльності в порядку, визначеному цим Законом.
Приватний нотаріус може укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом у порядку та в межах строків, визначених статтями 29-1, 29-2 цього Закону. У разі неможливості укладення договору про заміщення приватний нотаріус повідомляє про це відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України та додає до повідомлення документи, що підтверджують неможливість його заміщення іншим приватним нотаріусом. Територіальний орган Міністерства юстиції України, отримавши повідомлення нотаріуса про неможливість його заміщення, вживає відповідних заходів у межах компетенції.
( Частина друга статті 29 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Заміщення приватного нотаріуса проводиться до припинення обставин, з якими це заміщення пов’язане.
Приватний нотаріус, який заміщує приватного нотаріуса, нотаріальна діяльність якого зупинена, вчиняє нотаріальні дії від свого імені та прикладає свою особисту печатку.
Приватний нотаріус, якого заміщують, не вправі здійснювати нотаріальну діяльність під час цього заміщення, якщо інше не передбачено цим Законом.
У разі дострокового повернення приватного нотаріуса до здійснення нотаріальної діяльності повноваження нотаріуса, який його заміщує, що виникли внаслідок такого заміщення, автоматично припиняються.
( Стаття 29 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 29-1. Підстави зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин:
1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця (контори) або це приміщення не відповідає встановленим цим Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення;
( Пункт 1 частини першої статті 29-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього порушення;
3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів);
4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання Міністерству юстиції України, його територіальному органу в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;
( Пункт 4 частини першої статті 29-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5208-VI від 06.09.2012, № 775-IX від 14.07.2020 )
5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення;
6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам та особам, зазначеним у частинах п’ятій - восьмій, десятій статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини;
7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
8) у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.
( Пункт 8 частини першої статті 29-1 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо) подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну заяву.
( Частина друга статті 29-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України із зазначенням причин та строку, протягом якого він не здійснюватиме нотаріальну діяльність, не пізніше ніж за один робочий день до дати зупинення.
( Частина третя статті 29-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012; в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )( Закон доповнено статтею 29-1 згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 29-2. Порядок зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою статті 29-1 цього Закону, приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
( Частина перша статті 29-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня видання наказу про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.
( Частина друга статті 29-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.
Приватний нотаріус зобов’язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.
При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов’язаний, укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 29-1.
Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, має право: видавати з депозиту гроші та цінні папери, документи, прийняті на зберігання, дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса, а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.
( Частина шоста статті 29-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )( Закон доповнено статтею 29-2 згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 30. Підстави припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є:
1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності;
2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 29-1 цього Закону;
4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;
5) припинення громадянства України або виїзд за межі України на постійне проживання;
6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юстиції України або його територіального органу про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;
( Пункт 7 частини першої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за умисне кримінальне правопорушення;
( Пункт 8 статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
8-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції";
( Статтю 30 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 224-VII від 14.05.2013, № 775-IX від 14.07.2020 )
9) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або про застосування до нього примусових заходів медичного характеру;
( Пункт 9 частини першої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
10) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса безвісно відсутнім.
( Стаття 30 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 30-1. Порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за наявності підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
( Частина перша статті 30-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 цього Закону, відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.
( Частина друга статті 30-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Приватний нотаріус зобов’язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.
Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до суду. Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, передбачених частинами п’ятою і шостою цієї статті.
Особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов’язана протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до відповідного державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. У разі якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений рішенням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України, але лише один раз і не більше ніж на місяць.
( Частина п'ята статті 30-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
У разі неможливості або відмови приватного нотаріуса особисто здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов’язок покладається на відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України, яке в разі необхідності залучає до цього поліцейських.
( Частина шоста статті 30-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 775-IX від 14.07.2020 )
Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженими органами з питань дозвільної системи.
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.
( Закон доповнено статтею 30-1 згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 31. Оплата вчинюваних нотаріальних дій
Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою.
( Частина перша статті 31 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Приватні нотаріуси за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, справляють плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.
( Статтю 31 доповнено новою частиною згідно із Законами № 834-VIII від 26.11.2015, № 835-VIII від 26.11.2015 )
Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.
Стаття 32. Сплата приватним нотаріусом податків
Приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.
( Стаття 32 в редакції Закону № 5208-VI від 06.09.2012 )
Стаття 33. Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства
Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів.
( Частина перша статті 33 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса з обов’язковим повідомленням його про проведення такої перевірки за 10 днів.
( Частина друга статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Приватний нотаріус зобов’язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядку вчинення нотаріальних дій або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, його територіальний орган, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
( Частина четверта статті 33 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом.
( Стаття 33 в редакції Законів № 614-VI від 01.10.2008, № 5208-VI від 06.09.2012 )
Розділ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ЩОДО ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси
Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:
1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо);
( Пункт 1 частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 )
2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
3) видають свідоцтва про право на спадщину;
4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя;
( Пункт 4 частини першої статті 34 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);
6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;
7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;
8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;
9) накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації;
( Пункт 9 частини першої статті 34 в редакції Закону № 5208-VI від 06.09.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
9-1) накладають заборону щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до частини четвертої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до зазначеного закону;
( Частину першу статті 34 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017 )
10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;
11) засвідчують справжність підпису на документах;
12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;
14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;
15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;
16) посвідчують час пред’явлення документів;
17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;
18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;
19) вчиняють виконавчі написи;
20) вчиняють протести векселів;
21) вчиняють морські протести;
22) приймають на зберігання документи.
На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.
Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, вимог про нотаріальне посвідчення правочину, вимог про нотаріальне засвідчення справжності підписів учасника під час прийняття ним рішення з питань діяльності відповідної юридичної особи, правочинів про скасування таких вимог, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, рішень про створення юридичних осіб, рішень органів управління юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передавання нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок використання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
( Частина третя статті 34 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )( Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 980-IV від 19.06.2003; в редакції Законів № 614-VI від 01.10.2008, № 159-IX від 03.10.2019 )
Стаття 35. Нотаріальні дії, що вчиняються в державних нотаріальних архівах
Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів.
( Статтю 36 виключено на підставі Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 37. Нотаріальні дії, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування
У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:
( Абзац перший частини першої статті 37 в редакції Закону № 1709-VII від 20.10.2014 )
1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
2) посвідчують заповіти (крім секретних);
3) видають дублікати посвідчених ними документів;
4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;
5) засвідчують справжність підпису на документах;
6) видають свідоцтва про право на спадщину;
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1709-VII від 20.10.2014 )
7) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 1709-VII від 20.10.2014 )( Частина перша статті 37 в редакції Закону № 1054-VI від 03.03.2009 )
Дії, передбачені пунктами 6 і 7 частини першої цієї статті, вчиняють уповноважені посадові особи органу місцевого самоврядування, які мають вищу юридичну освіту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
( Статтю 37 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1709-VII від 20.10.2014 )
Контроль за організацією нотаріальної діяльності уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування, дотриманням ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконанням правил нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України.
( Статтю 37 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1709-VII від 20.10.2014 )
Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права на оформлення документів, призначених для використання за межами державного кордону.
( Стаття 37 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 38. Нотаріальні дії, вчинювані консульськими установами України
Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:
1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні, а також крім договорів оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
( Пункт 1 частини першої статті 38 в редакції Закону № 980-IV від 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012; в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
2) вживають заходів до охорони спадкового майна;
3) видають свідоцтва про право на спадщину;
4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя;
( Пункт 4 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
6) засвідчують справжність підпису на документах;
7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
8) посвідчують факт, що фізична особа є живою;
( Пункт 8 частини першої статті 38 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
9) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;
( Пункт 9 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
10) посвідчують тотожність фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці;
( Пункт 10 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
11) посвідчують час пред’явлення документів;
12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери;
13) вчиняють виконавчі написи;
14) приймають на зберігання документи;
15) вчиняють морські протести;
16) видають дублікати посвідчених ними документів.
( Частину першу статті 38 доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульськими установами України.
Стаття 39. Порядок вчинення нотаріальних дій
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Порядок вчинення нотаріальних дій консульськими установами встановлюється цим Законом, Консульським статутом України та іншими актами законодавства України.
Стаття 40. Заповіти (крім секретних) і довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених
До нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних) прирівнюються:
1) заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
( Пункт 1 частини першої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2443-VIII від 22.05.2018 )
2) заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;
3) заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
4) заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;
5) заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені начальниками таких установ;
( Пункт 5 частини першої статті 40 в редакції Закону № 1254-VI від 14.04.2009 )
6) заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками слідчих ізоляторів.
( Пункт 6 частини першої статті 40 в редакції Закону № 1254-VI від 14.04.2009 )
До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;
2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;
3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;
( Пункт 3 частини другої статті 40 в редакції Закону № 1254-VI від 14.04.2009 )
4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.
( Частина друга статті 40 в редакції Закону № 1054-VI від 03.03.2009 )
Посадові особи, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, зобов’язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за місцем проживання заповідача.
( Частина третя статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1276-VI від 16.04.2009 )
Капітани морських суден зобов’язані передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів капітанові морського порту або консулові України в іноземному порту для подальшого надсилання їх до державного нотаріального архіву за місцем проживання заповідача.
( Частина четверта статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1276-VI від 16.04.2009, № 4709-VI від 17.05.2012 )
Державний нотаріус державного нотаріального архіву зобов’язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на зберігання, та залишити у себе отриманий ним примірник заповіту з повідомленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила заповіт. У разі встановлення невідповідності заповіту законові державний нотаріус державного нотаріального архіву повідомляє про це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.
У разі якщо заповідач не мав місця проживання в Україні або місце проживання заповідача невідоме, заповіт надсилається до Київського державного нотаріального архіву.
( Частина шоста статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1276-VI від 16.04.2009 )
Посвідчення заповітів і довіреностей посадовими особами, зазначеними в цій статті, проводиться з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.
( Стаття 40 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 40-1. Засвідчення справжності підпису на документах начальником установи виконання покарань
Начальник установи виконання покарань засвідчує справжність підпису особи, яка перебуває в такій установі, відповідно до статті 78 цього Закону.
Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.
( Розділ II доповнено статтею 40-1 згідно із Законом № 2398-VI від 01.07.2010 )
Розділ III
ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
ГЛАВА 4. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
Стаття 41. Місце вчинення нотаріальних дій
Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 71-73, 85 і 103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством України.
( Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 614-VI від 01.10.2008, № 775-IX від 14.07.2020 )
Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, у приміщенні органу місцевого самоврядування, у приміщенні дипломатичного представництва або консульської установи. В окремих випадках, якщо особа не може з’явитися в зазначене приміщення, а також якщо того вимагають особливості вчинюваної нотаріальної дії, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеними приміщеннями.
( Частина друга статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008; в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Стаття 42. Строки вчинення нотаріальних дій
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.
Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.
Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.
( Стаття 42 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 43. Установлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії
Не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
( Частина друга статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 159-IX від 03.10.2019 )
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
( Частина третя статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5492-VI від 20.11.2012, № 2443-VIII від 22.05.2018 )( Частину четверту статті 43 виключено на підставі Закону № 159-IX від 03.10.2019 )( Стаття 43 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про нотаріат
Цей Закон встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні.
Розділ I
НОТАРІАТ В УКРАЇНІ
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття нотаріату. Органи і особи, які вчиняють нотаріальні дії
Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.
У сільських населених пунктах нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.
Посвідчення заповітів і довіреностей, прирівняних до нотаріальних, може провадитись особами, вказаними у статті 40 цього Закону.
Стаття 2. Правова основа діяльності нотаріату
Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Стаття 2-1. Державне регулювання нотаріальної діяльності

30 днiв передплати безкоштовно!