• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2012 рік

Президент України  | Указ, Програма від 19.04.2012 № 273/2012
Реквізити
  • Видавник: Президент України
  • Тип: Указ, Програма
  • Дата: 19.04.2012
  • Номер: 273/2012
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Президент України
  • Тип: Указ, Програма
  • Дата: 19.04.2012
  • Номер: 273/2012
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
забезпечити участь фахівців Збройних Сил України у наукових та науково-практичних заходах (конференціях, семінарах, тренінгах, стажуваннях) під егідою НАТО, спрямованих на розвиток та вдосконалення системи військової освіти і підготовки професійних кадрів;
поширити практику підготовки офіцерських кадрів оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів у військових навчальних закладах іноземних держав;
продовжити підготовку особового складу та підрозділів Збройних Сил України до участі в діяльності багатонаціональних військових формувань (підрозділів) під егідою НАТО шляхом практичного військового співробітництва.
2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності
Базовими принципами підготовки військ (сил) є розвиток їх багатофункціональності, мобільності та оперативної сумісності. Набуття необхідного рівня оперативної сумісності із силами і засобами держав - членів НАТО залишається пріоритетним завданням підготовки підрозділів Збройних Сил України, визначених для участі у Процесі планування та оцінки сил. З цією метою продовжується активна підготовка і сертифікація підрозділів Збройних Сил України, задекларованих до Спільного фонду оперативних сил і можливостей, у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО.
У рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку (далі - Програма ОДПО/ASDE) забезпечується автоматизований обмін інформацією про польоти повітряних суден над територією двох визначених позиційних районів.
Середньострокові цілі:
продовжити розроблення, тестування та впровадження нової, трансформованої моделі організації підготовки військ, у тому числі створення централізованої системи вивчення, проведення аналізу, узагальнення та впровадження досвіду, системи оцінки навченості як складової визначення рівня боєготовності;
продовжити оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України системами імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS, забезпечити інтеграцію зазначених систем у бойову підготовку військ, створення професійного корпусу інструкторів (спостерігачів/контролерів) тактичної підготовки;
продовжити нарощування мобільних спроможностей застосування імітаційного моделювання у практиці підготовки органів управління батальйонного та бригадного рівнів;
забезпечити участь представників України в роботі Комітету протиповітряної оборони НАТО та його робочих органів, зокрема форуму представників протиповітряної оборони держав-партнерів, а також у відповідних семінарах із протиповітряної оборони під керівництвом Комітету протиповітряної оборони НАТО;
підвищувати рівень взаємосумісності військових частин і підрозділів Збройних Сил України шляхом їх залучення до участі у багатонаціональних навчаннях НАТО та навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру", у тому числі тих, які проводитимуться на території України, включаючи навчання Сил реагування НАТО;
продовжити участь представників України в засіданнях органів НАТО для забезпечення досягнення Цілей партнерства;
продовжити роботу міжнародних курсів підготовки спеціалістів із протидії саморобним вибуховим пристроям на базі 143 центру розмінування (м. Кам'янець-Подільський), забезпечити їх сертифікацію Альянсом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести консультації з експертами НАТО щодо оцінки досягнутого прогресу в реалізації Цілей партнерства для України;
провести оновлення пакета Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;
провести уточнення календарних планів участі визначених підрозділів Збройних Сил України у Програмі перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;
ужити заходів для досягнення оперативної сумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Концепції оперативних можливостей НАТО. Продовжити нарощування оперативних можливостей сил та засобів, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил реагування НАТО;
продовжити вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази підготовки військ (сил) Збройних Сил України;
підвищити рівень підготовки Повітряних Сил Збройних Сил України з питань протидії терористичним актам із повітря, реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення безпеки повітряного простору України під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;
забезпечити участь у багатонаціональних військових навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру", військових навчаннях Альянсу та держав - членів НАТО, відкритих для партнерів;
забезпечувати обмін інформацією з Альянсом про повітряну обстановку в рамках Програми ОДПО/ASDE;
ужити заходів щодо вдосконалення підготовки українського обслуговуючого персоналу Програми ОДПО/ASDE, зокрема проведення стажувань та спільних тренувань з державами-партнерами за зазначеною Програмою;
продовжити роботу зі складання топографічних карт України у масштабі 1:250000 відповідно до стандартів Альянсу.
2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей
Питання соціального захисту військовослужбовців набуває важливого значення.
Найбільш проблемними залишаються питання забезпечення військовослужбовців житлом і адаптації колишніх військовослужбовців до умов цивільного життя.
Соціальна адаптація та перекваліфікація військовослужбовців, звільнених у запас, здійснюються за національними програмами перепідготовки, що фінансуються з Державного бюджету України, та за програмами співпраці, що фінансуються із залученням міжнародної допомоги.
Середньострокові цілі:
забезпечити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради миру" проекту Трастового фонду НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених із військової служби;
забезпечити виконання програми співробітництва з НАТО, ОБСЄ та Королівством Норвегія щодо соціальної адаптації і перепідготовки військовослужбовців, які звільняються в запас, а також інформування громадськості про такі програми;
продовжити співробітництво з НАТО з питань адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, зменшення соціального навантаження та сприяння їх працевлаштуванню у цивільному секторі;
Міністерству соціальної політики України забезпечити щорічну перепідготовку 500 колишніх військовослужбовців за рахунок коштів державного бюджету;
забезпечити додаткове інформування, консультування і працевлаштування через державну службу зайнятості членів цільових груп.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити координацію та організацію виконання програм, спрямованих на соціальну і професійну адаптацію військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, та тих, які підлягають звільненню;
забезпечити разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні інформування громадськості про програми, які реалізуються Україною і НАТО, та результати їх реалізації;
продовжити обмін досвідом між експертами НАТО та відповідними державними органами України з питань реалізації Концепції управління персоналом у Збройних Силах України, зокрема адаптації військовослужбовців до умов цивільного життя;
провести спільне засідання з Комітетом НАТО з політики та партнерства щодо розгляду Програм співробітництва з Альянсом з питань адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку.
2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у військовій сфері
Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій потребує якісно нового підходу до дальшого посилення захисту від надзвичайних ситуацій техногенного характеру та ліквідації наслідків військової діяльності відповідно до європейських стандартів.
Середньострокові цілі:
створити нормативно-правову базу з питань військової діяльності щодо забезпечення екологічної безпеки та адаптувати її до норм і стандартів держав - членів Альянсу;
створити систему екологічного управління для військових об'єктів Збройних Сил України відповідно до міжнародного екологічного стандарту ISO 14001;
продовжити роботи з очищення територій колишніх військових полігонів від вибухонебезпечних предметів;
забезпечити організацію заходів з охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час утилізації надлишкових ракет і боєприпасів, а також компонента рідкого ракетного палива (меланжу).
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити проведення екологічних досліджень впливу воєнно-технічних факторів на навколишнє природне середовище в результаті проведення військових навчань, випробувань озброєння і військової техніки, повсякденної діяльності військ (сил);
продовжити впровадження системи екологічного управління на військових об'єктах Збройних Сил України у повсякденній діяльності військ (сил);
провести екологічні обстеження та виконати роботу з відновлення навколишнього природного середовища на територіях військових об'єктів (містечок), що вивільняються у ході реформування і плануються до передачі органам місцевого самоврядування;
провести роботи з очищення від вибухонебезпечних предметів територій, вивільнених у ході реформування Збройних Сил України;
продовжити підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з екологічної безпеки Збройних Сил України у Центрі підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки за підтримки Альянсу;
продовжити роботу щодо започаткування та подальшої реалізації спільних з НАТО практичних проектів із приведення військових об'єктів в екологічно безпечний стан.
2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонентів рідкого ракетного палива
З огляду на необхідність гарантування безпеки цивільного населення України утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонента ракетного палива (меланжу) є одним із пріоритетних напрямів діяльності Міністерства оборони України.
Обсяги надлишкових і непридатних боєприпасів та меланжу, що підлягають утилізації, становлять відповідно близько 400 тис. і 8 тис. тонн.
Для утилізації запасів меланжу успішно реалізується проект ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), метою якого є поетапне знищення всіх запасів меланжу із застосуванням технічно прийнятного та економічно ефективного безпечного способу.
Середньострокові цілі:
розробити технології, необхідні для утилізації боєприпасів, створити виробничі потужності та провести утилізацію 295,72 тис. тонн боєприпасів;
продовжити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради миру" проекту Трастового фонду щодо знищення надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітно-ракетних комплексів;
досягнути істотних зрушень в утилізації меланжу шляхом реалізації економічно обгрунтованих та екологічно безпечних проектів міжнародної фінансової допомоги.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання заходів Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2008 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року № 940, та Державної цільової програми утилізації компонентів рідкого ракетного палива на 2010 - 2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 874;
розпочати виконання в рамках проекту Трастового фонду робіт із захоронення радіоактивних відходів, що утворилися на території України в результаті реалізації радянських оборонних програм.
2.4. Реформування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) продовжують здійснення заходів другого етапу їх реформування згідно з Концепцією розвитку внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на період до 2015 року. Головною метою реформування є трансформація внутрішніх військ у мобільне, оптимальне за чисельністю військове формування з правоохоронними функціями з урахуванням досвіду провідних держав Європи.
Середньострокові цілі:
удосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності внутрішніх військ відповідно до євроатлантичних стандартів;
реформувати внутрішні війська з урахуванням стандартів Альянсу щодо індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;
удосконалити методи та принципи застосування внутрішніх військ для виконання завдань із забезпечення внутрішньої безпеки держави;
удосконалити систему управління внутрішніми військами;
продовжити процес професіоналізації внутрішніх військ. З цією метою:
- забезпечити участь військовослужбовців внутрішніх військ у Програмі поглибленого вивчення питань міжнародної безпеки в Європейському центрі досліджень проблем безпеки імені Джорджа Маршалла (м. Гарміш-Партенкірхен, Німеччина);
- забезпечити участь військовослужбовців внутрішніх військ у заходах Програми професійної підготовки Офісу зв'язку НАТО в Україні;
- утворити за сприяння держав - членів НАТО мовний центр при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;
- підвищити рівень володіння іноземними мовами особовим складом внутрішніх військ відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001;
- провести підготовку військовослужбовців внутрішніх військ і представників Міністерства внутрішніх справ України для участі у миротворчих операціях;
- створити умови для утворення Міжнародного центру підготовки сил підтримання правопорядку на базі навчального центру внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (с. Старе Бориспільського району Київської області);
- інформувати громадськість про діяльність та реформування внутрішніх військ з метою зміцнення довіри до них із боку суспільства;
- здійснити заходи щодо вдосконалення міжнародного співробітництва внутрішніх військ.
Пріоритетне завдання на поточний рік - адаптація до стандартів Альянсу підготовки військовослужбовців внутрішніх військ і представників Міністерства внутрішніх справ України для участі у миротворчих операціях. З цією метою:
забезпечити навчання військовослужбовців внутрішніх військ і представників Міністерства внутрішніх справ України у Центрі вдосконалення кваліфікації поліцейських підрозділів з підтримання стабільності (м. Віченца, Італійська Республіка);
провести за сприяння Офісу зв'язку НАТО в Україні технічне оснащення мовного центру при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України для вдосконалення навчального процесу;
організувати тестування слухачів мовного центру при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України за рівнями, визначеними стандартом НАТО STANAG 6001;
продовжити підготовку особового складу внутрішніх військ у рамках Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;
продовжити співробітництво з правоохоронними та військовими органами держав - членів НАТО з питань індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;
розпочати за підтримки Європейського Союзу реалізацію нового проекту Твінінг "Сприяння вдосконаленню системи охорони громадського порядку внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України".
Розділ III.
РЕСУРСНІ ПИТАННЯ
У 2012 році головною метою для України є дальше утримання позитивних тенденцій економічного зростання на основі здійснення модернізації економіки держави та підвищення її конкурентоспроможності.
Значний вплив на економічний розвиток держави матимуть структурні економічні реформи, ініційовані Президентом України у Програмі економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".
Економічна політика Уряду, спрямована на підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва та стимулювання внутрішнього інвестиційного попиту поряд із підтримкою споживчого попиту населення за рахунок виваженої соціальної політики, сприятиме позитивним тенденціям економічного зростання у 2012 році та їх закріпленню у середньостроковій перспективі.
3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету України на 2012 рік
У 2012 році державна бюджетна політика, що сформована за принципом середньострокового бюджетного планування з чіткими фіскальними та видатковими орієнтирами, буде спрямована на дальшу стабілізацію соціально-економічної ситуації в Україні, підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва.
У бюджетній сфері основним завданням залишається забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи.
Основною умовою підтримки макроекономічної стабільності є збереження економічно безпечного рівня бюджетного дефіциту.
Податково-бюджетна політика реалізується на основі Податкового та Бюджетного кодексів України.
Основними завданнями податково-бюджетної політики на 2012 рік є дальше проведення податкової реформи, що передбачає послідовне зниження податкового тиску та створення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток, упорядкування та підвищення ефективності видатків бюджету, зміцнення власної дохідної бази місцевих бюджетів, а також досягнення реальної збалансованості бюджету та поступове зменшення його дефіциту.
Середньострокові цілі - забезпечити:
збалансованість та стійкість бюджетної системи;
дотримання принципу публічності та прозорості бюджетної системи;
оптимізацію витрачання бюджетних коштів;
формування раціональної податкової та митної політики, що сприятиме економічному зростанню, створенню єдиного правового поля діяльності суб'єктів господарювання.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити реалізацію виваженої політики щодо державного боргу;
зменшити дефіцит державного бюджету;
поетапно, системно знизити рівень податкового навантаження на економіку в умовах забезпечення збалансованості бюджетної системи;
підвищити фіскальну ефективність податків шляхом розширення податкової бази та вдосконалення системи адміністрування податків;
підвищити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств шляхом зниження рівня податкового навантаження;
забезпечити поетапне підвищення розміру мінімальної заробітної плати.
3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони
Видатки державного бюджету на забезпечення безпеки і оборони України здійснюються відповідно до визначених законодавством пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з урахуванням фінансових можливостей.
Видатки Державного бюджету України на 2011 рік на фінансування сектору безпеки і оборони становили 41,5 млрд гривень (у тому числі із загального фонду - 35,7 млрд гривень, спеціального фонду - 5,8 млрд гривень), або 12,4 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету чи 3,2 відсотка валового внутрішнього продукту, що на 5,5 млрд гривень (15,3 відсотка) більше порівняно з фактичними витратами у 2010 році.
При цьому на утримання та розвиток Збройних Сил України в 2011 році спрямовано 12,7 млрд гривень (3,8 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету або 1 відсоток валового внутрішнього продукту), що на 2,1 млрд гривень більше, ніж фактичні витрати у 2010 році.
Крім того, видатки на виплату військових пенсій у 2011 році становили 13,8 млрд гривень, що на 0,3 млрд гривень більше, ніж у 2010 році.
У Державному бюджеті України на 2012 рік передбачено видатки на фінансування сектору безпеки і оборони у сумі 46,9 млрд гривень (у тому числі із загального фонду - 41,4 млрд гривень, спеціального фонду - 5,5 млрд гривень), що становить 13,1 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету або 3,1 відсотка валового внутрішнього продукту. Це на 5,5 млрд гривень (13,2 відсотка) більше фактичних витрат у 2011 році.
При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил України у Державному бюджеті України на 2012 рік передбачені в обсязі 16,8 млрд гривень (4,7 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету або 1,1 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 4,1 млрд гривень (або на 32,3 відсотка) більше фактичних витрат у 2011 році.
Крім того, видатки на виплату військових пенсій у 2012 році передбачені в обсязі 14,1 млрд гривень, що на 0,3 млрд гривень більше, ніж у 2011 році.
Середньострокові цілі:
передбачити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів сучасними видами озброєння та військової техніки;
удосконалити механізм реалізації військового майна, що вивільняється в ході реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
передбачити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на забезпечення безпеки і оборони держави насамперед на матеріально-технічне забезпечення військ, розвиток озброєння та військової техніки;
спрямовувати кошти, отримані від реалізації надлишкового військового майна, майна правоохоронних органів на реформування та розвиток Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.
3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних
Формування та виконання державного бюджету здійснюється за програмно-цільовим методом відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Запроваджено такі елементи застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на державному рівні, як середньострокове прогнозування, бюджетні програми, паспорти бюджетних програм, прозорість бюджетного процесу та залучення громадськості.
В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів. Україна має певний досвід в управлінні коштами (платежі проводяться після отримання товарів (робіт, послуг), ведеться облік зобов'язань, застосовуються процедури управління коштами єдиного казначейського рахунка).
Відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється середньострокове бюджетне прогнозування шляхом визначення Кабінетом Міністрів України середньострокових показників державного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на два наступні роки.
Прогноз Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки схвалено Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року № 568 затверджено прогнозні показники видатків із загального фонду державного бюджету на потреби оборони на період до 2023 року, у тому числі для Міністерства оборони України.
Продовжується робота з удосконалення програмно-цільового методу формування бюджету шляхом розвитку нормативно-правової та методологічної бази для оптимізації бюджетних програм відповідно до стратегічних завдань урядової політики та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних коштів, створення системи результативних показників виконання зазначених програм та системи оцінки ефективності і результативності використання бюджетних коштів у рамках таких програм.
Під час складання проекту Державного бюджету України на 2012 рік враховано положення Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" та Стратегії оптимізації кількості бюджетних програм, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2011 року № 292-р.
Запроваджено практику затвердження Кабінетом Міністрів України порядків використання бюджетних коштів, в яких визначається механізм виконання бюджетних програм.
Створено систему постійного моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, запроваджено звітування за підсумками року головних розпорядників бюджетних коштів про виконання бюджетних програм відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098 "Про паспорти бюджетних програм".
Планування та здійснення видатків державного бюджету за принципами програмно-цільового методу дають змогу підвищити ефективність бюджетних витрат, зокрема, для забезпечення безпеки і оборони держави.
Середньострокові цілі:
забезпечити дальший розвиток та модернізацію системи управління державними фінансами;
підвищити ефективність та забезпечити прозорість використання бюджетних ресурсів;
забезпечити публічність та прозорість бюджетів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити розроблення порядків використання бюджетних коштів їх головними розпорядниками у 2012 році;
провести за підсумками року моніторинг виконання бюджетних програм відповідно до затверджених паспортів;
забезпечити прозорість та контрольованість використання фінансових ресурсів головними розпорядниками бюджетних коштів;
забезпечити публікацію в засобах масової інформації звітів про виконання бюджетів.
Розділ IV.
ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ
4.1. Законодавство
Питання забезпечення безпеки інформації, обмін якою здійснюється в контексті співробітництва України з Альянсом регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору, ратифікованою Законом України від 12 вересня 2002 року № 160-IV.
З метою визначення правових засад обміну інформацією з обмеженим доступом розробляються проекти та готуються до підписання двосторонні міжнародні договори України щодо взаємного захисту секретної інформації з державами - членами Альянсу.
Питання функціонування Національної системи конфіденційного зв'язку, криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних інформаційних ресурсів вирішуються Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Середньострокові цілі:
привести законодавство з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом у відповідність зі стандартами Альянсу;
укласти угоди про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами - членами Альянсу.
Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити заходи щодо укладення міжнародних договорів України про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами - членами Альянсу, зокрема Румунією, Королівством Іспанія, Грецькою Республікою та Португальською Республікою.
4.2. Спеціально уповноважений державний орган у сфері забезпечення охорони державної таємниці
В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці, регулюються Законом України "Про державну таємницю". Відповідно до названого Закону спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України, яка здійснює також заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом.
Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, що користуються такою інформацією, здійснює оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО, заходи щодо забезпечення функціонування центрів реєстрації документів НАТО в державних органах України тощо.
Середньострокова ціль - привести систему контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України у відповідність зі стандартами держав - членів Альянсу з урахуванням рекомендацій інспекторських перевірок системи охорони секретної інформації НАТО в Україні, проведених Офісом безпеки НАТО.
Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом шляхом проведення відповідних перевірок у державних органах України.
4.3. Інформаційна безпека
З метою забезпечення обміну інформацією з обмеженим доступом між НАТО та державними органами України у структурі Міністерства закордонних справ України утворено Головний центр реєстрації документів НАТО.
У державних органах України, які беруть участь у виконанні програм співробітництва з Альянсом, функціонують центри реєстрації документів НАТО, на які покладено розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в роботі з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
В Україні завдання із забезпечення контролю за здійсненням заходів щодо захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності та в інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах відповідно до Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" покладені на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України у межах своїх повноважень забезпечує контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації, в тому числі інформації НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - забезпечити належну роботу системи поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом із додержанням вимог законодавства та положень Угоди про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору.
Пріоритетне завдання на поточний рік - вивчити та дати оцінку фактичному стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом з метою здійснення заходів щодо попередження, виявлення та усунення виявлених недоліків.
4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації
Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечує формування і реалізацію державної політики у сферах захисту державних інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних електронних інформаційних ресурсів, а також здійснення державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом.
Між Міністерством закордонних справ України, Міністерством оборони України та Місією України при НАТО здійснюється обмін інформацією з грифом обмеження доступу "Для службового користування" з використанням криптографічної системи захисту інформації.
Середньострокові цілі:
забезпечити належну роботу системи контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;
забезпечити постійну роботу з обміну інформацією з обмеженим доступом між Міністерством оборони України та Місією України при НАТО з використанням засобів криптографічного захисту інформації.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
здійснити планові заходи щодо забезпечення контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;
забезпечити функціонування лінії прямого закритого зв'язку між Міністерством оборони України та Місією України при НАТО.
4.3.2. Діловодство (організація роботи з документами)
Єдині вимоги щодо виготовлення, обліку, користування, зберігання, передачі та транспортування матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом в Україні визначаються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Контроль за забезпеченням охорони інформації з обмеженим доступом в Україні здійснюється керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Середньострокова ціль - забезпечити дотримання в державних органах України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити контроль за дотриманням у державних органах України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом шляхом проведення планових перевірок.
4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)
Відповідно до вимог НАТО в Україні функціонує система надання допуску та доступу посадових осіб до інформації НАТО з обмеженим доступом.
Сертифікати перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО оформляються громадянам України лише за наявності у них допуску до державної таємниці.
На базі Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки Національної академії Служби безпеки України організовано роботу з підвищення кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - забезпечити належний рівень кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
здійснити оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО у разі надходження відповідних заявок з державних органів України;
продовжити роботу з підвищення кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)
За результатами перевірок стану поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом установлено, що в державних органах України створені необхідні умови для роботи із зазначеною інформацією. Зокрема, у структурі режимно-секретних органів утворено центри реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом та в установленому порядку призначено відповідальних осіб. Посадовим особам, які працюватимуть з документами НАТО, оформлено відповідні сертифікати. Для зберігання документів НАТО виділено окремі сейфи, ведеться відповідний облік документів тощо.
Середньострокова ціль - забезпечити належну роботу системи контролю за функціонуванням центрів реєстрації документів НАТО в державних органах України відповідно до стандартів Альянсу.
Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити планові заходи щодо забезпечення контролю за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних органах України.
4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності (індустріальна безпека)
На підставі вимог Закону України "Про державну таємницю" підприємства, установи та організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання Службою безпеки України спеціального дозволу.
Такий дозвіл надається державним органам, підприємствам, установам та організаціям, які відповідно до компетенції беруть участь у виконанні державних завдань, програм, замовлень, що пов'язані з державною таємницею, за наявності у них режимно-секретного органу, обладнаних належним чином приміщень та в разі додержання вимог до режиму секретності.
Середньострокова ціль - вдосконалити дозвільну систему провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити контроль за здійсненням заходів щодо охорони інформації НАТО з обмеженим доступом суб'єктами господарської діяльності, які залучаються до співробітництва з установами НАТО.
4.7. Кібернетична безпека
Відповідно до законодавства питання протидії зовнішнім та внутрішнім кібернетичним загрозам в Україні належать до компетенції Служби безпеки України і Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. До зазначеної діяльності також залучаються Міністерство оборони України та інші центральні органи виконавчої влади.
На виконання статті 35 Конвенції про кіберзлочинність, ратифікованої Законом України від 7 вересня 2005 року № 2824-IV, у Міністерстві внутрішніх справ України функціонує Національний контактний пункт формату 24/7 щодо реагування та обміну терміновою інформацією про вчинені комп'ютерні злочини. У складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України утворено та функціонує Центр реагування на комп'ютерні інциденти, який пройшов акредитацію у міжнародних інституціях.
У рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня діє робоча підгрупа з питань кіберзахисту.
Середньострокова ціль - продовжити розбудову державної системи реагування на кібернетичні атаки щодо національних інформаційних ресурсів, зокрема її правових концептуальних засад, налагодження взаємодії з відповідними органами іноземних держав та міжнародних організацій у режимі реального часу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити обмін досвідом між Україною та державами - членами Альянсу, а також здійснити необхідні заходи щодо вдосконалення системи захисту національної інформаційної інфраструктури від внутрішніх та зовнішніх кіберзагроз у рамках діяльності експертних консультацій з питань кібернетичного захисту Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;
розробити проект Закону України про кібернетичну безпеку України з урахуванням рекомендацій експертних консультацій з питань кібернетичного захисту Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;
опрацювати питання щодо можливості налагодження співробітництва зі Спільним центром передового досвіду з кібернетичного захисту (м. Таллінн, Естонська Республіка) з метою обміну досвідом та здійснення спільних заходів;
сприяти розвитку співробітництва з питань кібернетичного захисту між Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншими компетентними державними органами України і відповідними органами НАТО, а також на двосторонній основі з державами - членами Альянсу;
розробити план заходів щодо боротьби з кіберзлочинністю, передбачивши, зокрема, заходи співробітництва з Управлінням НАТО з протидії новим викликам та загрозам, а також з Технічним центром Агентства з комунікації та інформації НАТО;
сприяти здійсненню заходів та проведенню навчань з питань кібернетичної безпеки у рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки.
Розділ V.
ПРАВОВІ ПИТАННЯ
Україна і далі підтримуватиме позитивну динаміку відносин конструктивного партнерства з Північноатлантичним Альянсом у правовій сфері з питань, що становлять взаємний інтерес. Створення відповідної правової бази дасть змогу вдосконалити процес співробітництва України з Альянсом з метою отримання практичних результатів. Формування необхідного правового механізму співробітництва України з Альянсом здійснюється з урахуванням досвіду укладення та імплементації міжнародних договорів України з питань, які становлять взаємний інтерес.
5.1. Імплементація міжнародних договорів України, укладених з Альянсом
Україна забезпечує виконання укладених з Альянсом міжнародних договорів і продовжує роботу зі створення правового механізму конструктивного партнерства з питань, що становлять взаємний інтерес.
Середньострокова ціль - забезпечити імплементацію міжнародних договорів України, укладених з Альянсом, а саме:
Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у Програмі "Партнерство заради миру" , щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди, ратифікованих Законом України від 2 березня 2000 року № 1510-III, і Подальшого додаткового протоколу до Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил, ратифікованого Законом України від 20 квітня 2000 року № 1687-III;
Меморандуму про взаєморозуміння стосовно сприяння нагальним цивільним транскордонним перевезенням від 13 вересня 2006 року;
Пріоритетні завдання на поточний рік:
здійснити заходи щодо укладення Угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про транзитне переміщення сил та персоналу НАТО територією України;
забезпечити проведення спільних заходів (семінарів, навчальних візитів тощо), пов'язаних із правовими аспектами співробітництва України з Альянсом;
5.2. Аналіз відповідності національного законодавства базовим договорам Альянсу
Одним із пріоритетів державної політики у сфері конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору з питань, що становлять взаємний інтерес, є створення належної правової основи для поглиблення співробітництва з Альянсом у тих галузях, які становлять взаємний інтерес. З цією метою щорічно приймаються законодавчі акти, які передбачають надання дозволу на участь іноземних військ у багатонаціональних навчаннях, що проводяться на території України.
Середньострокові цілі:
провести аналіз відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника НАТО з питань розширення (Study on NATO enlargement) (далі - Посібник);
здійснити переклад українською мовою базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити переклад українською мовою базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника;
продовжити проведення досліджень відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника.
Глава Адміністрації Президента УкраїниС.ЛЬОВОЧКІН