поетапне збільшення бюджетного фінансування сектору безпеки до рівня, що забезпечує його розвиток, забезпечення прозорості видатків на національну безпеку, запровадження дієвих механізмів боротьби з корупцією і зловживанням службовим становищем;
дотримання вимог Конституції та законів України стосовно прав і свобод громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органах держави, та членів їх сімей;
удосконалення механізмів і впровадження сучасних технологій інформування суспільства, міжнародної спільноти про діяльність інститутів сектору безпеки, у тому числі шляхом щорічного видання Білої книги, проведення заходів із залученням недержавних організацій та громадськості;
удосконалення механізмів президентського і парламентського контролю над сектором безпеки і оборони;
збільшення частки цивільних осіб у секторі безпеки і оборони.
Україна має намір максимально залучати громадські організації до реформування та вдосконалення механізму здійснення контролю над сектором безпеки. Україна забезпечуватиме використання можливостей Мережі партнерства Україна - НАТО, а також інших механізмів у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
Середньострокові цілі:
посилити ефективність демократичного цивільного контролю за діяльністю інститутів сектору безпеки;
забезпечити ефективне функціонування громадських рад при органах державної влади з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю над сектором безпеки;
продовжити співробітництво з Альянсом та застосування досвіду спеціальних служб держав - членів НАТО з питань здійснення демократичного цивільного контролю;
розширювати діяльність, пов'язану із забезпеченням підтримки Збройних Сил України з боку суспільства, підвищувати ефективність роботи структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які опікуються такою діяльністю;
використовувати Мережу партнерства Україна - НАТО з метою посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю;
забезпечити щорічне видання білих книг окремими суб'єктами сектору безпеки і оборони;
використовувати консультації експертів Україна - НАТО з питань діяльності служб безпеки та розвідки для досягнення позитивного ефекту у справі реформування розвідувальних органів та контррозвідувального органу України, зокрема адаптації діяльності вітчизняних спеціальних служб до європейських стандартів, підготовки персоналу, а також для розроблення пропозицій щодо внесення змін до нормативних актів;
удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки і оборони, а також реагування на звернення громадян та критичні публікації з питань національної безпеки і оборони в засобах масової інформації;
забезпечити реалізацію Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1035-р;
інформувати громадськість про результати діяльності Служби безпеки України та її роль у забезпеченні безпеки держави в умовах розвитку демократичного суспільства;
провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня щорічну міжнародну конференцію "Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб";
завершити відповідно до рекомендацій IV Міжнародної конференції "Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб" розроблення із залученням Громадської ради при Службі безпеки України пілотного проекту з викладання спеціального курсу з актуальних проблем забезпечення національної безпеки України з метою підготовки у вищих навчальних закладах України фахівців з питань цивільного контролю.
2.1.3.2. Реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки
В Україні триває процес структурного реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки з метою приведення їх у відповідність зі стандартами держав - членів НАТО. Ця робота започаткована в тісній співпраці з Альянсом та Європейським Союзом.
2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України
Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у контексті реалізації політики національної безпеки та інтеграції в європейські безпекові структури.
Середньострокові цілі:
забезпечити вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;
підвищити загальний рівень професіоналізму фахівців усіх органів та функціональних підрозділів Служби безпеки України з урахуванням досвіду провідних держав світу;
забезпечувати безпеку України у сфері боротьби з тероризмом;
забезпечити сумісність для спільних дій підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України з підрозділами держав - членів НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
брати участь у межах повноважень у розробленні концептуальних документів з питань реформування інститутів сектору безпеки;
продовжити вивчення стандартів держав - членів НАТО і Європейського Союзу щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, а також досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;
забезпечити виконання Програми з питань професійної підготовки цивільного персоналу органів оборони та безпеки України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня для підготовки персоналу Служби безпеки України;
продовжити реалізацію визначених Службою безпеки України цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;
забезпечити вивчення і оприлюднення розсекречених архівних документів.
2.1.3.2.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ України
Реформування Міністерства внутрішніх справ України здійснюється згідно з Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311, та євроатлантичними стандартами. Метою зазначеного реформування є підвищення рівня захисту прав та основоположних свобод людини, посилення боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку.
Середньострокова ціль - забезпечити вдосконалення законодавства з питань діяльності Міністерства внутрішніх справ України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів.
Пріоритетне завдання на поточний рік - розроблення концептуальних документів з питань реформування інститутів сектору безпеки, зокрема органів внутрішніх справ.
2.1.3.2.3. Реформування Державної прикордонної служби України
Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями та Стратегією національної безпеки України.
Відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546, буде завершено становлення Служби як самостійного правоохоронного органу європейського зразка. Передбачається здійснити, зокрема, такі заходи:
удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку Державної прикордонної служби України, у тому числі з питань оперативно-службової діяльності її органів та підрозділів;
продовження роботи зі створення сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
реформування Морської охорони Державної прикордонної служби України відповідно до її нової моделі, участь у підготовці проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року;
забезпечення дальшого оновлення парку авіаційної техніки авіаційних частин Державної прикордонної служби України;
створення сучасної системи інформаційного забезпечення Державної прикордонної служби України відповідно до європейських та євроатлантичних норм і стандартів;
дальше вдосконалення роботи з особовим складом Державної прикордонної служби України;
завершення створення сучасної системи логістики, технічного переоснащення відділів прикордонної служби, вдосконалення інженерного облаштування державного кордону;
дальше вдосконалення прикордонного та міжнародного співробітництва.
Буде продовжено виконання Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 2031-р, плану заходів щодо її реалізації, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 року № 2, а також Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 831.
Середньострокові цілі:
оснастити пункти пропуску через державний кордон сучасним інженерно-технічним і технологічним обладнанням, а контрольні служби - засобами контролю;
здійснити розроблення і закупівлю технічних засобів охорони державного кордону;
створити автоматизовані системи охорони державного кордону, управління і спостереження за надводною та підводною обстановкою;
оновити корабельно-катерний склад Морської охорони Державної прикордонної служби України і парк авіаційної техніки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити здійснення заходів, передбачених Державною цільовою правоохоронною програмою "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року;
продовжити створення сучасної системи роботи з персоналом Державної прикордонної служби України, підвищення рівня його професіоналізму;
здійснити заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва шляхом поглиблення відносин з державами - членами НАТО, Європейського Союзу та їх партнерами у сферах безпеки державного кордону та регіональної безпеки.
2.1.3.2.4. Єдина система цивільного захисту
Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій та завдання конструктивного партнерства з Північноатлантичним Альянсом з питань, що становлять взаємний інтерес, зумовлюють необхідність удосконалення і розвитку системи реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.
Для досягнення зазначеної мети Міністерство надзвичайних ситуацій України визначило пріоритети роботи на середньострокову перспективу, які передбачають реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки.
З метою реалізації зазначених пріоритетів триває виконання низки програм, зокрема Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему (затверджена Законом України від 15 січня 2009 року № 886-VI), Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами (затверджена Законом України від 17 вересня 2008 року № 516-VI), планується виконання загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру на 2012 - 2016 роки.
Зазначені програми спрямовані на вирішення таких проблемних питань: удосконалення єдиної системи цивільного захисту, технічне переоснащення сил цивільного захисту та оптимізація управління процесами цивільного захисту; очищення територій колишніх військових полігонів від вибухонебезпечних предметів та їх використання в господарських цілях; розв'язання проблеми довготривалого (протягом 100 років) зберігання відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС; перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему; реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами (спрямована на захист довкілля, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання); організація взаємодії для попередження про виникнення надзвичайних ситуацій та подолання їх наслідків з міжнародними організаціями (Організацією Північноатлантичного договору, ООН, ЄС) та з сусідніми з Україною державами тощо.
Середньострокові цілі:
підвищувати ефективність реагування сил цивільного захисту, в тому числі із залученням міжнародної допомоги, у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
удосконалювати систему управління процесами цивільного захисту, у тому числі розвиток ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту;
здійснити виконання комплексу взаємопов'язаних завдань і заходів протимінної діяльності з метою забезпечення безпеки населення;
підготувати до зняття та забезпечити зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, а також перетворити об'єкт "Укриття" на екологічно безпечну систему;
забезпечити будівництво нового безпечного конфайнмента об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС;
забезпечити будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;
поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити реорганізацію аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення територіальних органів управління та центрів швидкого реагування Міністерства надзвичайних ситуацій України, їх переоснащення новітньою технікою та засобами;
продовжити виконання заходів, передбачених Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему;
продовжити виконання Плану запровадження заходів на об'єкті "Укриття";
продовжити здійснення заходів щодо забезпечення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;
продовжити здійснення заходів, спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, а також передбачених Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами на 2008 - 2017 роки, затвердженою Законом України від 17 вересня 2008 року № 516-VI;
продовжити виконання міжнародних договорів України у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, а також планів спільних дій, розроблених на їх виконання;
опрацювати питання щодо залучення допомоги Альянсу в галузі планування на випадок виникнення надзвичайних ситуацій цивільного характеру, зокрема експертної підтримки, спеціального обладнання для радіаційного, хімічного і біологічного захисту, а також іншого обладнання та допомоги у рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
2.2. Реформування сил оборони
Основною метою реформування та розвитку сил оборони є забезпечення їх здатності виконувати завдання щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності в умовах проведення позаблокової політики і функціонування в демократичному суспільстві.
До сил оборони належать органи військового управління, Збройні Сили України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Служби зовнішньої розвідки України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Вони призначені для захисту держави, суспільства від загроз воєнного характеру.
2.2.1. Національна система оборонного планування
З метою забезпечення гармонічного розвитку всіх складових сектору безпеки для реалізації державної політики у сфері національної безпеки і оборони впроваджується система оборонного планування, яка інтегрована в державну систему стратегічного планування.
Оборонне планування здійснюється циклічно за програмно-цільовим методом і поділяється на довгострокове, середньострокове і короткострокове планування.
У рамках державного стратегічного планування визначаються засади оборонної політики, довгострокові стратегічні цілі та стратегії (концепції) їх досягнення, потреби в ресурсах. У рамках програмування опрацьовуються середньострокові концептуальні та програмні (планові) документи з досягнення необхідних спроможностей сил безпеки і оборони з урахуванням визначених Кабінетом Міністрів України прогнозних показників видатків із загального фонду державного бюджету на потреби оборони.
У рамках планування та бюджетування визначаються конкретні заходи щодо виконання середньострокових програм, обсяги і строки забезпечення ресурсами, очікувані результати. У ході короткострокового оборонного планування здійснюється збалансування планових завдань із можливостями ресурсного забезпечення.
Середньострокові цілі:
здійснити заходи за результатами проведення оборонного огляду;
запровадити сучасну систему ефективного та комплексного оборонного менеджменту для реалізації визначених пріоритетів розвитку Збройних Сил України;
упровадити в діяльність Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, військових формувань сучасні процедури менеджменту ресурсів;
завершити інтеграцію національної системи оборонного планування в національну систему державного прогнозування та стратегічного планування;
запровадити систему ефективного внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України;
забезпечити гармонізацію документів у сфері оборонного планування всіх суб'єктів сектору безпеки;
запровадити у практику оборонного планування методику, що грунтується на досягненні визначених спроможностей;
забезпечити реалізацію концептуальних та програмних документів з питань реформування та розвитку сил оборони та оборонно-промислового комплексу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з удосконалення системи оборонного стратегічного планування;
запровадити систему ефективного і прозорого планування, програмування та бюджетування, що гарантуватиме адекватну координацію діяльності міністерств, інших державних органів, які залучаються до процесу планування;
продовжити підготовку фахівців з питань проведення внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України;
продовжити інтеграцію засад Процесу планування та оцінки сил до системи оборонного планування;
провести стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах (підрозділах) оборонного планування та ресурсного забезпечення держав - членів Альянсу;
розпочати підготовку фахівців із застосування нової системи планування та формування бюджету на курсах при військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
затвердити концептуальні та програмні документи з питань реформування сил оборони, зокрема Збройних Сил України.
2.2.2. Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю
Активізація процесу реформування Збройних Сил України потребує від інформаційних підрозділів Міністерства оборони України і Збройних Сил України посилення роботи з інформування Уряду України, Верховної Ради України та громадян нашої держави про воєнну політику та життєдіяльність Збройних Сил України.
Середньострокові цілі:
створити на базі Національного університету оборони України і військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка систему підготовки та підвищення кваліфікації з питань інформування громадськості та засобів масової інформації;
підтримувати позитивну громадську думку стосовно діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, популяризувати військову службу, у тому числі службу за контрактом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити реформування структурних підрозділів Міністерства оборони України, які виконують функції зв'язку із засобами масової інформації;
розробити проект Концепції інформаційної діяльності Міністерства оборони України;
забезпечити проведення регулярних зустрічей, засідань та брифінгів керівництва Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України з представниками засобів масової інформації та громадськістю;
забезпечити у співпраці з Центром інформації та документації НАТО в Україні інформування громадськості про розвиток співробітництва з НАТО.
2.3. Плани реформування і розвитку Збройних Сил України
Реформування і розвиток Збройних Сил України у середньостроковій перспективі передбачається провести у два етапи:
2012 - 2014 роки - виконання основних заходів щодо оптимізації складу та чисельності Збройних Сил України, удосконалення системи управління ними, реалізації надлишкового майна Збройних Сил України, звільнення Збройних Сил України від виконання невластивих їм функцій, забезпечення належної бойової підготовки військ (сил), створення умов для їх сталого розвитку;
2015 - 2016 роки - нарощування бойового потенціалу Збройних Сил України для забезпечення виконання ними завдань, визначених Конституцією України, суттєве підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців.
Пріоритетами реформування і розвитку Збройних Сил України є:
приведення визначених військових частин у готовність до негайного реагування на загрозу застосування воєнної сили проти України, забезпечення їх справним, модернізованим і новим озброєнням та військовою технікою, необхідними непорушними запасами;
оснащення Збройних Сил України новітніми зразками озброєння та військової техніки;
удосконалення системи управління Збройними Силами України, насамперед в оперативній ланці, та автоматизація управлінських процесів;
забезпечення здатності до нарощування бойового потенціалу Збройних Сил України за рахунок формування військових частин в особливий період;
збереження та посилення кадрового потенціалу Збройних Сил України, створення сучасної системи навчання та управління кар'єрою офіцера і професійного сержанта, підняття їх соціального статусу.
Чисельність Збройних Сил України протягом 2012 - 2016 років планується зменшити до 130 тис. військовослужбовців.
2.3.1. Плани реформування Збройних Сил України на 2012 рік
Протягом 2012 року передбачається розпочати реформування Збройних Сил України відповідно до засад концепції реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року та положень державної цільової комплексної оборонної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на 2012 - 2017 роки.
Основні зусилля будуть спрямовані на відновлення технічної справності озброєння та військової техніки, підтримання належного рівня готовності військ (сил) до виконання покладених на них завдань і здійснення заходів із мобілізації, вдосконалення системи управління Збройними Силами України, розформування надлишкових військових частин (бази, склади, арсенали) та зменшення загальної чисельності Збройних Сил України, виведення з управління Збройних Сил України та утилізацію надлишкового озброєння, військової техніки, ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів, звільнення Збройних Сил України від виконання невластивих функцій, поліпшення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
До кінця 2012 року передбачається зменшити чисельність Збройних Сил України до 184 тис. осіб, у тому числі 139 тис. військовослужбовців.
Середньострокові цілі:
виконати основні заходи з реформування, оптимізувати склад та чисельність, удосконалити систему управління, відновити повноцінну бойову підготовку військ (сил), звільнити Збройні Сили України від невластивих функцій, забезпечити вивільнення надлишкового майна та створити умови для подальшого розвитку Збройних Сил України;
підтримувати боєздатність чергових сил із протиповітряної оборони, чергових сил і засобів воєнної розвідки, військових частин та підрозділів постійної готовності;
продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня оперативної взаємосумісності сил та засобів Збройних Сил України, які залучаються до участі у Процесі планування та оцінки сил, а також їх готовності до виконання завдань разом із військовими підрозділами збройних сил держав - членів НАТО;
продовжити співробітництво з Альянсом щодо експертної допомоги в розробленні концептуальних документів у сфері оборони;
удосконалити систему кадрового забезпечення Збройних Сил України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити реалізацію концептуальних і програмних документів щодо реформування Збройних Сил України на середньострокову та короткострокову перспективи;
забезпечити виконання заходів, передбачених державною цільовою оборонною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України на 2012 - 2017 роки;
провести консультації з питань виконання планів оборонної реформи в рамках діяльності Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони та під час засідань Військового комітету Україна - НАТО високого рівня;
зберегти бойовий потенціал і оперативні спроможності Збройних Сил України;
забезпечувати розвиток Сил спеціальних операцій;
забезпечити готовність чергових сил із протиповітряної оборони до охорони державного кордону у повітряному просторі та прикриття особливо важливих об'єктів, а також підтримувати визначений рівень готовності функціональних компонентів Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням;
забезпечити виконання заходів, передбачених робочим планом Військового комітету Україна - НАТО високого рівня на 2012 - 2013 роки.
2.3.2. Удосконалення системи військового управління та зв'язку
У 2011 році тривав процес оптимізації структури органів військового управління Збройними Силами України стратегічного рівня, скорочення їх чисельності та розмежування повноважень. Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України перейшли на нові штати. У центральному апараті Міністерства оборони України скорочено 370 посад, що становить понад 30 відсотків їх загальної кількості. Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 406 затверджено нові Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України.
Протягом 2012 року передбачається продовжити роботу над удосконаленням структури органів військового управління Збройних Сил України.
Підвищення ефективності роботи системи управління Збройними Силами України здійснюється шляхом розгортання Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України і переоснащення системи зв'язку та автоматизації Збройних Сил України цифровими засобами.
Середньострокові цілі:
продовжити оптимізацію системи управління Збройними Силами України та її наближення до стандартів ЄС/НАТО;
здійснити заходи щодо вдосконалення системи управління матеріально-технічним та оперативним забезпеченням, у тому числі з урахуванням необхідності надання підтримки підрозділам, що перебувають за межами України;
продовжити поступовий перехід до цифрової системи зв'язку, оснащення мобільного компонента системи зв'язку сучасними засобами та комплексами зв'язку, створення системи супутникового зв'язку, комплексної системи захисту інформації на пунктах управління, системи сервісного обслуговування засобів зв'язку та автоматизації;
продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України;
підвищити рівень підготовки особового складу органів військового управління.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України, зокрема, для забезпечення оперативного і адміністративного управління;
продовжити побудову цифрових ліній прив'язки стаціонарних вузлів зв'язку пунктів управління;
продовжити розширення інформаційно-телекомунікаційних вузлів різних ланок управління.
2.3.3. Нарощування боєздатності Збройних Сил України
Першочергова увага приділятиметься підтриманню належного рівня боєздатності перспективного складу Збройних Сил України, нарощуванню спроможностей Сил спеціальних операцій.
Розвиток органів військового управління, військових частин (підрозділів), визначених для участі у міжнародних програмах, міжнародних військових навчаннях, багатонаціональних військових формуваннях та міжнародних миротворчих операціях, здійснюється з урахуванням принципів та стандартів провідних держав світу, визначених для Сил реагування НАТО.
До участі у Процесі планування та оцінки сил визначено 33 підрозділи Збройних Сил України, 14 з яких заявлені до Спільного фонду оперативних сил та можливостей у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО та продовжують брати участь у заходах оцінювання в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку.
Середньострокові цілі:
забезпечувати підготовку Збройних Сил України, їх оснащеність згідно з положеннями відповідних нормативно-правових актів. Удосконалити форми і способи підготовки військ (сил), забезпечити розвиток навчально-матеріальної бази та полігонів, укомплектування їх сучасними тренувально-моделюючими комплексами;
забезпечити участь визначених органів військового управління, військових частин (підрозділів) Збройних Сил України, які залучаються до міжнародних програм, міжнародних військових навчань, багатонаціональних військових формувань та міжнародних миротворчих операцій, у проведенні спільних зі збройними силами держав - членів Альянсу заходів із підготовки;
забезпечити плановість підготовки сил та засобів, визначених до участі в Силах реагування НАТО;
забезпечити участь визначених сил та засобів Збройних Сил України у виконанні Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО з метою досягнення необхідного рівня готовності для залучення до миротворчих операцій під проводом Альянсу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
проводити оснащення Сил спеціальних операцій сучасними зразками озброєння та військової техніки, спеціального спорядження та екіпірування;
забезпечити ефективне використання консультативно-дорадчої допомоги військових радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, експертів НАТО та іноземних компаній, які працюють у воєнній сфері, з метою вдосконалення організації бойової підготовки Збройних Сил України;
продовжити впровадження нових настанов із бойової підготовки військ (сил) за результатами експерименту у визначених підрозділах Збройних Сил України;
забезпечити підготовку офіцерів підрозділів Збройних Сил України на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України відповідно до принципів, процедур і стандартів Альянсу;
забезпечити підготовку та участь визначених сил і засобів Збройних Сил України в ротаціях Сил реагування НАТО;
продовжити проведення консультацій з Альянсом та його державами - членами щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО;
зберегти існуючу динаміку залучення сил та засобів зі складу Збройних Сил України до виконання заходів у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО, підвищити рівень індивідуальної підготовки особового складу, насамперед експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;
продовжити роботу з підготовки експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;
забезпечити участь представників Збройних Сил України у конференціях із генерування сил для Сил реагування НАТО.
2.3.4. Удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення
Реформування системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення здійснюється з метою створення умов для їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки та набуття спроможності до надання підтримки підрозділам Збройних Сил України як на території України, так і під час можливого їх розгортання та утримання за її межами. Підвищується спроможність Збройних Сил України щодо здійснення аеромедичної евакуації.
З метою поліпшення медичного забезпечення особового складу Збройних Сил України розробляються принципи надання медичної допомоги у військовій ланці та на етапах медичної евакуації згідно із сучасними стандартами, нові керівні документи з цього питання, оптимізується система управління медичним забезпеченням, проводиться робота з оснащення матеріально-технічної бази новими сучасними зразками медичного майна та техніки.
У рамках удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення утворюються Об'єднані центри забезпечення, на які покладаються завдання із забезпечення за територіальним принципом військових частин незалежно від підпорядкованості; виводяться зі складу Збройних Сил України надлишкові арсенали, бази та склади; упроваджується механізм аутсорсингу; здійснюється автоматизація управління адміністративно-господарськими процесами.
Завдання, які на даний час виконуються Збройними Силами України у миротворчих операціях та місіях, потребують розширення міжнародної кооперації з питань надання логістичної підтримки їх контингентам та персоналу. У зв'язку з цим опрацьовуються питання щодо можливої участі України у формуванні та роботі Багатонаціональних інтегрованих підрозділів логістики (MILU).
Середньострокові цілі:
удосконалювати нормативно-правову базу щодо функціонування системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення, адаптувати її до стандартів Альянсу;
опрацювати питання щодо можливості залучення Збройних Сил України до діяльності Організації НАТО з технічного обслуговування та постачання;
забезпечити в рамках Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України створення автоматизованої системи управління обліком і рухом матеріально-технічних засобів, сумісної з відповідними системами Альянсу;
удосконалити систему матеріально-технічного забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України з метою забезпечення виконання кораблями завдань за межами територіальних вод України. Оптимізувати портову інфраструктуру;
забезпечити виконання заходів Програми забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 1995 - 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1995 року № 472;
забезпечити 10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України обладнанням для проведення тестування пального відповідно до міжнародних методів організації "Американські стандарти тестувань та матеріалів" (ASTN19.04.2012);
сформувати на базі Української військово-медичної академії (м. Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу, який братиме участь у миротворчих операціях;
підготувати експертів медичної служби Збройних Сил України з питань стандартизації, аудиту та гарантування надання на належному рівні медичної допомоги відповідно до критеріїв клінічної взаємосумісності за стандартами Альянсу;
започаткувати практику стажування офіцерів медичної служби Збройних Сил України у відповідних закладах, органах, установах держав - членів НАТО;
продовжити роботу з утворення підрозділу санітарної авіації.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з автоматизації процесів управління обліком і рухом матеріальних засобів, обліком і контролем технічного обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки;
забезпечити участь представників Збройних Сил України в засіданнях робочих груп Альянсу з логістики;
виконати заходи з підготовки до можливої участі літака аеромедичної евакуації Ан-26 "Віта" в ротаціях Сил реагування НАТО, забезпечити участь цього літака у міжнародних військових навчаннях;
продовжити модернізацію матеріально-технічної бази військово-медичних закладів та медичних підрозділів військових частин (з'єднань).
2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки
Збройні Сили України повністю укомплектовані основними видами озброєння та військової техніки. У той же час фізичне зношення та моральне старіння наявних на озброєнні зразків потребують вжиття комплексу невідкладних заходів щодо формулювання засад військово-технічної політики для всього сектору безпеки і оборони України.
Основні зусилля зосереджуються на відновленні боєздатності, розробленні та закупівлі нових і модернізованих зразків озброєння і військової техніки, що обумовлюють бойовий потенціал Збройних Сил України, а також на реалізації пріоритетних проектів щодо створення корабля класу "корвет", багатофункціонального ракетного комплексу, модернізації вертольотів Мі-24 та завершенні розробки і підготовки виробництва середнього військово-транспортного літака Ан-70.
Продовжується впровадження системи кодифікації предметів постачання для Збройних Сил України відповідно до вимог Керівництва НАТО з кодифікації (ACodP-I).
Середньострокові цілі:
продовжити виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення нових і модернізації існуючих зразків озброєння та військової техніки;
активізувати співробітництво в рамках двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами - партнерами Альянсу, з якими укладено угоди про співробітництво у військово-технічній сфері;
комп'ютеризувати фонд нормативних документів Міністерства оборони України та Збройних Сил України з підключенням його до Інтернету та автоматизованої внутрішньомережевої системи управління військами "Дніпро" за допомогою НАТО та держав - членів Альянсу;
забезпечити підготовку представників Збройних Сил України на курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки НАТО та держав - членів Альянсу;
забезпечити співробітництво в рамках груп Конференції директорів з озброєнь та Організації НАТО з досліджень і технологій;
забезпечити впровадження автоматизованої системи кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України та її інтеграцію в Єдину систему управління адміністративно-господарськими процесами.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити підтримання боєздатності озброєння та військової техніки з'єднань і військових частин Збройних Сил України з урахуванням наявних ресурсних можливостей;
продовжити з урахуванням ресурсного забезпечення розроблення нових і модернізацію існуючих зразків озброєння та військової техніки за уточненими пріоритетними напрямами;
продовжити проведення консультацій у рамках роботи Спільної робочої групи Україна - НАТО з оборонно-технічного співробітництва, груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь з метою вироблення реалістичної військово-технічної політики в умовах глобальної фінансової кризи;
забезпечити реалізацію Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу "корвет" за проектом 58250, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 року № 1150;
забезпечити участь України в роботі груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь, Організації НАТО з досліджень і технологій, Організації НАТО з консультацій, командування та управління, Агенції із стандартизації НАТО, Агенції НАТО з матеріально-технічного забезпечення та постачання;
активізувати роботу двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами-партнерами Альянсу, з якими укладено угоди про співробітництво у військово-технічній сфері;
продовжити виконання заходів щодо здійснення офіційного перекладу нормативних документів НАТО, які необхідні для досягнення Цілей партнерства в рамках участі Збройних Сил України у Процесі планування та оцінки сил;
продовжити роботу із застосування у Збройних Силах України документів Альянсу з кодифікації.
2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту. Продовження процесу професіоналізації армії
Удосконалення системи кадрового забезпечення у Збройних Силах України здійснюється в рамках реалізації Концепції кадрової політики у Збройних Силах України з урахуванням умов їх розвитку на нинішньому етапі та за підтримки іноземних радників і експертів.
Основними шляхами професіоналізації та покращення кадрового забезпечення Збройних Сил України мають стати:
збереження та посилення кадрового потенціалу, відродження бойового духу Збройних Сил України, поступове формування нового професійного офіцерського та сержантського складу Збройних Сил України, посилення їх ролі в управлінні підрозділами;
упровадження сучасних принципів та підходів у військовій кадровій політиці, ефективного управління кар'єрою військовослужбовців;
забезпечення зростання рівня мотивації військовослужбовців до підвищення особистої професійної, у тому числі фізичної, підготовки та досягнення високих показників навченості підпорядкованих підрозділів і військових частин, вивільнення військовослужбовців від функцій, не пов'язаних безпосередньо з бойовою підготовкою;
приведення співвідношення категорій особового складу, у першу чергу офіцерського, у відповідність із потребами Збройних Сил України, зумовленими їх завданнями і структурою, та наближення його до середніх показників, прийнятих у збройних силах провідних держав світу;
комплектування Збройних Сил України за змішаним принципом (військовослужбовцями строкової військової служби і військової служби за контрактом), створення умов та поступове нарощування показників укомплектованості посад рядового, сержантського і старшинського складу військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом;
розвиток нової системи військового резерву.
Середньострокові цілі:
завершити вдосконалення системи кадрового забезпечення централізованого типу;
забезпечити реалізацію результатів оборонного огляду в частині кадрового забезпечення;
завершити проведення організаційних заходів щодо реформування кадрових органів, забезпечити підготовку фахівців для таких органів;
завершити створення системи управління кар'єрою осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
забезпечити належне функціонування інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом "Персонал";
створити сучасну систему резерву, яка грунтується на новій Концепції служби у військовому резерві.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити ефективне використання за службовим призначенням найбільш підготовлених військовослужбовців і молодих офіцерів під час здійснення заходів щодо оптимізації складу та чисельності Збройних Сил України, створити умови для залишення їх на військовій службі;
здійснити передачу функцій і повноважень щодо управління кар'єрою та підготовки проектів кадрових рішень стосовно військовослужбовців номенклатури першого заступника Міністра оборони України до Кадрового центру Збройних Сил України;
підвищити якість підготовки особового складу кадрових центрів для виконання завдань за призначенням, залучити іноземних радників та експертів до підготовки і підвищення кваліфікації фахівців кадрових органів Збройних Сил України;
продовжити виконання заходів, спрямованих на реалізацію Концепції створення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України;
забезпечити приєднання кадрових органів Міністерства оборони України і командувань видів Збройних Сил України до локальної мережі інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом;
опрацювати зміни до нормативно-правових актів України з питань комплектування резервістами;
підготувати та провести експеримент щодо навчання резервістів Збройних Сил України на курсах у навчальних закладах Збройних Сил України.
2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів
Підготовка військовослужбовців здійснюється в рамках національної системи військової освіти, яка має розгалужену та різнорівневу структуру: від військових ліцеїв до Національного університету оборони України.
Для підготовки цивільного персоналу, який працює у сфері національної безпеки і оборони України, за допомогою Альянсу була започаткована та на цей час успішно виконується під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня Програма з питань професійного розвитку цивільного персоналу.
Середньострокові цілі:
посилити координацію органами військового управління підготовки військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів;
провести аналіз та уточнити завдання, функції, повноваження і відповідальність органів, структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України з питань підготовки військових фахівців;
завершити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, їх організаційно-штатних структур і чисельності особового складу;
запровадити дистанційне навчання як складову системи багаторівневої підготовки військових фахівців, що реалізує модель безперервного навчання протягом кар'єри;
продовжити вдосконалення системи багаторівневої підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерських кадрів Збройних Сил України. Систему освіти та підготовки майбутніх офіцерів спрямувати на оволодіння практичними навичками управління підрозділами, у тому числі багатонаціональними;
забезпечити своєчасне внесення змін до навчальних програм військових навчальних закладів з урахуванням сучасних вимог до персоналу;
забезпечити функціонування курсів підвищення кваліфікації, в тому числі Вищих академічних курсів на базі Національного університету оборони України, для осіб офіцерського складу Збройних Сил України та державних службовців Міністерства оборони України. Забезпечити проведення тематичних навчальних курсів на базі Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності при Національному університеті оборони України;
забезпечити належну фахову підготовку цивільного персоналу Міністерства оборони України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
привести чисельність особового складу військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів у відповідність із чисельністю Збройних Сил України;
продовжити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
забезпечити реалізацію Концепції мовної підготовки особового складу Збройних Сил України, продовжити здійснення заходів з удосконалення системи мовного тестування;
продовжити підготовку державних службовців Міністерства оборони України в рамках виконання Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;
продовжити практику вивчення іноземних мов керівним складом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України;
забезпечити вивчення особовим складом Збройних Сил України іноземних мов на курсах інтенсивного вивчення іноземних мов при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, в експериментальних військових частинах, а також на курсах вивчення іноземних мов і фахових курсах у вищих навчальних закладах іноземних держав;
забезпечити функціонування курсів підвищення кваліфікації осіб офіцерського складу та державних службовців Міністерства оборони України;
здійснити організаційні заходи щодо запровадження дистанційного навчання у Збройних Силах України;
ужити заходів щодо перегляду програм підготовки у військових навчальних закладах із метою їх оптимізації та приведення у відповідність із сучасними вимогами;