Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2012 рік

З метою реалізації положень Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", зокрема в частині продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, виконання рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО 4 квітня 2008 року у м. Бухаресті та 3 грудня 2008 року у м. Брюсселі, відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2012 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України:

розробити та затвердити у місячний строк план заходів із виконання у 2012 році Річної національної програми;

забезпечити координацію діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з реалізації Річної національної програми.

3. Центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів готувати та подавати щоквартально до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, Кабінету Міністрів України - звіти, а Міністерству закордонних справ України - інформацію про стан реалізації плану заходів із виконання у 2012 році Річної національної програми для подальшого інформування Президента України.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству закордонних справ України, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати реалізації у 2012 році Річної національної програми.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Відносини України з Організацією Північноатлантичного договору мають вагоме значення для забезпечення регіональної та міжнародної безпеки.

Україна продовжуватиме конструктивне партнерство з Альянсом, як це передбачено Законом України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", з усіх питань, визначених відповідними двосторонніми документами, що становлять взаємний інтерес, із дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, і в Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року.

З метою забезпечення максимальної результативності конструктивного партнерства з Альянсом з питань, що становлять взаємний інтерес, буде продовжено виконання річних національних програм співробітництва Україна - НАТО.

Виконання Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2012 рік (далі - Програма) сприятиме продовженню внутрішньодержавних реформ у безпековій, оборонній, економічній, правовій та інших сферах з урахуванням досвіду виконання відповідних програм протягом 2009 - 2011 років. Програма відповідає визначеним Президентом України завданням щодо проведення широкомасштабних внутрішніх реформ, а також програмним засадам діяльності Уряду України.

Реалізація визначених Програмою пріоритетів на поточний рік забезпечуватиметься шляхом розроблення і виконання плану заходів із виконання у 2012 році Програми, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Україна заінтересована у продовженні взаємовигідного співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору і отриманні консультативно-дорадчої та іншої допомоги з боку Альянсу і держав - членів Альянсу у процесі виконання Програми.

1.1. Внутрішня політика

1.1.1. Демократичні реформи

Україна продовжуватиме реалізацію політики зі зміцнення демократії, забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод людини, дотримання принципу здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, принципів незалежності суддів, поваги до прав національних меншин, недопущення дискримінації особи за політичними, релігійними, етнічними або іншими ознаками.

1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів

Одним із пріоритетів України на шляху до зміцнення демократії є створення дієвої та прозорої виборчої системи.

Вибори народних депутатів України проводитимуться у вільний і прозорий спосіб із дотриманням міжнародних стандартів проведення демократичних виборів, а також вимог національного законодавства.

Україна і надалі вдосконалюватиме виборчу систему з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Середньострокова ціль - удосконалити на комплексній та системній основі регулювання питань проведення виборів в Україні.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити участь офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій, громадських організацій під час проведення виборів народних депутатів України.

1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів

Важливим завданням у демократичній державі є утвердження прав територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, удосконалення існуючих та запровадження нових механізмів місцевої демократії.

Створення дієвих інститутів місцевої демократії дасть змогу подолати віддаленість громадян від влади, що стане передумовою для суттєвого розширення прав і свобод кожного громадянина, децентралізації влади та підвищення ефективності управління на місцевому рівні.

Одним із визначальних для місцевої демократії є інститут місцевих референдумів. Необхідно забезпечити практичну можливість реалізації такої форми безпосередньої демократії, як місцевий референдум, виробити простий, доступний для кожного члена територіальної громади механізм його проведення.

Середньострокова ціль - продовжити роботу з удосконалення засад здійснення місцевого самоврядування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів про місцевий референдум і про внесення змін до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (нова редакція);

розробити проекти концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні і плану заходів з її реалізації (з урахуванням основних стратегічних напрямів реформування місцевого самоврядування в Україні, схвалених на Міжнародних муніципальних слуханнях "Розвиток належного врядування на місцевому та регіональному рівнях").

1.1.1.3. Захист прав і свобод людини

Згідно з Конституцією України утвердження та забезпечення прав і свобод людини і громадянина є головним обов'язком держави.

Україна є учасницею більшості найважливіших міжнародних договорів у сфері захисту прав і свобод людини, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, Конвенції про права дитини та факультативних протоколів до неї, Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Україна забезпечує виконання своїх зобов'язань у частині реалізації рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Україна докладає зусиль до поліпшення умов тримання засуджених в установах виконання покарань, осіб, узятих під варту, та затриманих осіб.

Середньострокові цілі:

модернізувати Державну кримінально-виконавчу службу України шляхом розроблення нових моделей установ виконання покарань та створення умов для функціонування служби пробації, що відповідатимуть європейським вимогам і стандартам та гарантуватимуть право засуджених на захист людської гідності, належні умови тримання, реалізацію інших прав і свобод;

продовжувати роботу із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню з особами, які тримаються в установах виконання покарань, та із поступового наближення умов тримання осіб до європейських норм;

сприяти вдосконаленню альтернативних методів розв'язання спорів;

здійснити заходи щодо виконання Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створити належні умови для виправлення засуджених, здобуття ними освіти і набуття професії, їх соціальної адаптації в суспільстві, розвитку матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів;

визначити на законодавчому рівні механізм реалізації права на безоплатну правову допомогу для вразливих верств населення;

сприяти впровадженню процедури медіації;

оптимізувати систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації персоналу Державної пенітенціарної служби України.

1.1.1.4. Захист прав національних меншин

Українська держава гарантує громадянам України незалежно від їх етнічного походження, раси, релігійних переконань, мови або інших ознак рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Гарантії прав і свобод національних меншин закріплені в Конституції України, Декларації прав національностей України, Законі України "Про національні меншини в Україні", інших нормативно-правових актах, а також Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин, ратифікованій Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікованій Законом України від 15 травня 2003 року № 802-IV, які є частиною національного законодавства України. Україна виконує зобов'язання щодо захисту прав національних меншин, узятих відповідно до конвенцій і декларацій ООН, документів ОБСЄ та Ради Європи.

Держава надає підтримку громадським організаціям національних меншин під час проведення культурно-мистецьких і мовно-просвітницьких заходів.

Україна реалізовує своє суверенне право зміцнювати позиції української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, враховуючи при цьому зобов'язання за Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин та відповідні політичні зобов'язання в рамках ОБСЄ.

Україна забезпечує створення необхідних умов для повернення, облаштування, соціальної адаптації та інтеграції депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що є важливим напрямом національної політики та має велике значення для збереження соціально-економічної стабільності, забезпечення національної безпеки і зміцнення міжнародного авторитету держави. З цією метою Україна й надалі працюватиме над розширенням законодавчої бази у сфері відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою.

Середньострокові цілі:

продовжити роботу з удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення захисту прав національних меншин з метою приведення її у відповідність із положеннями міжнародних договорів у цій сфері;

докладати подальших зусиль для забезпечення представництва національних меншин у парламенті та органах місцевого самоврядування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект концепції державної етнонаціональної політики України;

ужити заходів щодо продовження на період до 2015 року дії Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року № 637.

1.1.1.5. Свобода слова

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації, недопущення будь-яких проявів цензури та перешкоджання професійній діяльності журналістів залишаються пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

В Україні створено належні умови для діяльності вільних і незалежних засобів масової інформації, досягнення європейських стандартів свободи слова та доступу до інформації, утвердження відкритого, прозорого, конкурентного інформаційного простору.

Забезпечується постійне вдосконалення законодавства з питань захисту прав людини на свободу слова, вільний доступ до інформації, прозорість відносин власності стосовно засобів масової інформації та безперешкодної реалізації цих прав, а також посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про засоби масової інформації.

Державна політика в інформаційній сфері спрямована на запобігання виникненню таких проблем, як порушення професійних прав журналістів, втручання в редакційну політику з боку власників засобів масової інформації, адміністративний тиск працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування на журналістів.

Середньострокові цілі:

удосконалити з залученням громадськості нормативно-правову базу з питань забезпечення захисту гарантованих державою прав на свободу думки і слова, зокрема прав журналістів на вільне висловлювання поглядів і переконань;

створити Суспільне телебачення і радіомовлення України;

внести до законодавства зміни щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації.

Пріоритетні завдання на поточний рік - розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:

захисту професійної діяльності журналістів;

реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.

1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства

Однією із засад внутрішньої політики України є утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави.

Триває реалізація Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1035-р.

З метою розширення можливостей участі громадськості у формуванні та реалізації органами виконавчої влади державної політики проводяться консультації з громадськістю з важливих питань державного і суспільного життя, забезпечується робота громадських рад при зазначених органах. Створено умови для проведення інститутами громадянського суспільства громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

Україна і надалі вживатиме заходів щодо створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства та діяльності його інститутів, підвищення рівня відкритості і прозорості процесу прийняття державних рішень, посилення громадського контролю за діяльністю органів влади, у тому числі демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони України.

Україна заінтересована у продовженні співробітництва з Альянсом у рамках діяльності Мережі партнерства Україна - НАТО під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня (далі - Мережа партнерства Україна - НАТО).

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу з питань підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства;

продовжити залучення громадських організацій до процесу проведення внутрішньодержавних реформ;

удосконалити нормативно-правову базу з питань забезпечення відкритості і прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти залученню громадських організацій до реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні в рамках Мережі партнерства Україна - НАТО;

сприяти з метою формування свідомої громадянської позиції щодо державної політики співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору посиленню взаємодії між експертами з питань безпеки та суспільством;

сприяти активізації взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади з громадськими радами при таких органах для спільного здійснення заходів співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору.

1.1.2. Забезпечення верховенства права

1.1.2.1. Боротьба з корупцією

Запобігання та протидія корупції залишатимуться складовою державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян. Успішне виконання таких завдань створить умови для поліпшення інвестиційного клімату.

Успішно працює Національний антикорупційний комітет, створений при Президентові України Указом Президента України від 26 лютого 2010 року № 275, на який покладено проведення системного аналізу стану корупції в Україні, розроблення антикорупційних заходів.

З урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду Україна виконуватиме вимоги законодавчих актів з питань запобігання та протидії корупції.

Під час планування та здійснення заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупції, Україна враховуватиме рекомендації Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD).

З метою вироблення антикорупційних інструментів, утвердження принципів етичної поведінки серед персоналу національного сектору безпеки і оборони Україна бере активну участь в адаптації механізмів Ініціативи Північноатлантичного Альянсу в рамках Програми "Партнерство заради миру" щодо формування системи прозорості та довіри в безпекових і оборонних інституціях.

Середньострокові цілі:

забезпечити виконання рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD);

удосконалити нормативно-правову базу з питань запобігання та протидії корупції;

забезпечити формування у суспільстві негативного ставлення до корупції шляхом підвищення рівня правової свідомості населення і обізнаності громадян із зазначеним явищем через засоби масової інформації, а також шляхом ужиття відповідних заходів;

організувати ефективну взаємодію органів державної влади та інститутів громадянського суспільства у сфері формування і реалізації державної антикорупційної політики;

установити чіткі та прозорі правила фінансування політичних партій, створити належні умови для здійснення відповідного громадського контролю;

забезпечити реалізацію Національної антикорупційної стратегії на 2011 - 2015 роки, затвердженої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001, шляхом виконання Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011 - 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240;

продовжити запровадження принципів Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" щодо формування системи прозорості та довіри у безпекових і оборонних інституціях;

завершити здійснення заходів з імплементації норм Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, ратифікованої Законом України від 18 жовтня 2006 року № 251-V, та Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцію, ратифікованої Законом України від 18 жовтня 2006 року № 252-V.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити виконання заходів, передбачених на 2012 рік Державною програмою щодо запобігання і протидії корупції на 2011 - 2015 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про правила етичної поведінки;

започаткувати проведення на постійній основі інформаційно-роз'яснювальних кампаній з метою формування у суспільстві негативного ставлення до корупції;

продовжити розроблення та запровадження навчальних заходів для підвищення рівня підготовки фахівців у сфері боротьби з корупцією в межах реалізації Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових та оборонних інституціях;

ужити заходів щодо започаткування проектів міжнародної технічної допомоги у сфері реалізації антикорупційної політики;

забезпечити взаємодію з громадянським суспільством у питаннях формування, реалізації та моніторингу імплементації антикорупційної політики;

внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики та забезпечити його супроводження у Верховній Раді України.

1.1.2.2. Реформування системи кримінальної юстиції

Реформування системи кримінальної юстиції є одним з основних напрямів національної внутрішньої політики, реалізація якого потребує злагоджених, чітких дій усіх заінтересованих інституцій та приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами.

Реформування системи кримінальної юстиції проводитиметься з урахуванням основної мети - захисту прав людини на засадах їх рівності та справедливості.

Середньострокова ціль - забезпечити реформування системи кримінальної юстиції, що передбачає вдосконалення кримінального, кримінально-процесуального законодавства та системи правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

привести законодавство у сфері провадження адвокатської діяльності у відповідність з європейськими стандартами шляхом прийняття Закону України "Про адвокатуру";

забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Кримінального процесуального кодексу України.

1.1.2.3. Реформа державного управління

Одним з основних інструментів виконання функцій та завдань держави є державне управління. Україна здійснює на постійній основі заходи з підвищення ефективності державного управління, зокрема, шляхом удосконалення системи та структури органів виконавчої влади, запровадження європейських стандартів державної служби та підвищення її престижу, упорядкування діяльності з надання адміністративних послуг, запровадження елементів електронного урядування.

Середньострокова ціль - впровадження суспільно орієнтованого та прозорого механізму державного управління, забезпечення надання фізичним і юридичним особам високоякісних адміністративних послуг, а також підвищення рівня професіоналізму державних службовців шляхом реформування державної служби та створення належної правової бази у зазначеній сфері згідно з європейськими стандартами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України "Про адміністративні послуги";

забезпечити внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, підготовленого з урахуванням рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи.

1.1.2.4. Боротьба з відмиванням коштів

Україна і надалі проводитиме активну боротьбу з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму. З цією метою продовжуватимуться підготовка і виконання щорічних планів заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Середньострокові цілі:

здійснити комплекс заходів, спрямованих на імплементацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, ратифікованої Законом України від 17 листопада 2010 року № 2698-VI;

забезпечити виконання рекомендацій експертів Спеціального комітету експертів Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів (MONEYVAL), наданих за результатами III раунду оцінки України;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на виконання Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, ратифікованої Законом України від 12 вересня 2002 року № 149-IV.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити поглиблення співробітництва з міжнародними організаціями, зокрема участь у засіданнях, семінарах, конференціях та інших заходах з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, які проводяться під егідою Організації Об'єднаних Націй, Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Ради Європи, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Егмонтської групи підрозділів фінансової розвідки;

продовжити роботу з укладення двосторонніх міжнародних договорів України про співробітництво з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму.

1.2. Економічні питання

Здійснюватиметься виконання Програми економічних реформ України на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", яка визначає основні напрями вдосконалення в усіх сферах економіки з метою створення стабільної фінансової системи, формування режиму максимального сприяння для бізнесу, модернізації інфраструктури та базових секторів економіки. Особлива увага приділяється заходам із підвищення ефективності соціального захисту, зокрема заходам із поліпшення якості і доступності освіти та медичного обслуговування.

Україна докладатиме максимальних зусиль для забезпечення стабільності фінансової системи, активізації кредитування реального сектору економіки, проведення глибоких інституціональних реформ, активізації залучення інвестицій у модернізацію економіки, створення сприятливих умов для провадження виробничої діяльності, що дасть змогу закріпити позитивну тенденцію до зростання національної економіки та підвищити рівень її адаптованості до нових загроз.

1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності

У 2012 році основні зусилля Уряду України будуть спрямовані на збереження високих темпів економічного зростання за рахунок інноваційно-інвестиційної складової, справедливої оплати праці, повноцінного відновлення робочої сили та впровадження стимулів до збільшення індивідуальних доходів громадян шляхом підвищення продуктивності праці з метою досягнення головної мети розвитку - підвищення добробуту населення України.

У рамках другого етапу реформ (2011 і 2012 роки) продовжуватиметься здійснення заходів, спрямованих на розбудову сучасної, сталої, відкритої та конкурентоспроможної економіки, формування базових принципів поліпшення пенсійного забезпечення громадян, перехід до принципу адресності всіх видів соціальної підтримки і реформування у сферах медицини та освіти.

Планується завершити проведення бюджетної та податкової реформ, забезпечити стимулюючий характер їх впливу на економічні процеси, зменшити структурні диспропорції та провести фінансове оздоровлення, перш за все в енергетиці, агропромисловому комплексі та житлово-комунальному господарстві, суттєво збільшити обсяги інвестицій у ці сфери.

Прогнозується, що темпи зростання реального валового внутрішнього продукту у 2012 році становитимуть щонайменше 103,9 відсотка, а індекс споживчих цін (грудень до грудня 2011 року) не перевищить 107,9 відсотка.

У середньостроковій перспективі очікується переважання якісних структурних зрушень в економіці у бік посилення ролі інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, а також суттєве вдосконалення ринкових інститутів, поглиблення європейської інтегрованості української економіки та поступове досягнення європейських стандартів життя населення.

Середньострокові цілі:

забезпечити темпи зростання реального валового внутрішнього продукту на рівні 105 - 106 відсотків у середньому за рік;

досягти до 2014 року рівня інфляції 5 - 6 відсотків;

оптимізувати податкову систему шляхом зниження податкового навантаження, розширення бази оподаткування;

поліпшити підприємницький клімат, забезпечити проведення активної інвестиційної політики та модернізації інфраструктури, а також реформування ключових секторів економіки;

скоротити дефіцит бюджету в секторі державного управління до рівня 2 відсотків у 2013 і 2014 роках;

забезпечити максимальну прозорість приватизаційних процесів, створити прозорий ринок землі;

поліпшити умови життєдіяльності громадян шляхом розвитку економіки як базису для підвищення рівня зайнятості, зростання доходів населення, зниження темпів інфляції через збільшення обсягу пропонування товарів і послуг;

забезпечити макроекономічну стабільність шляхом утримання відносно низького рівня інфляції, стабілізації та оздоровлення фінансової системи;

відновити довгострокове кредитування реального сектору економіки та домогосподарств;

забезпечити підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг, нарощення їх експорту та створення умов для імпортозаміщення;

зменшити диспропорції у розвитку регіонів, зокрема, шляхом підвищення їх інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності завдяки ефективному використанню наявного економічного потенціалу, а також стимулювати на регіональному рівні розвиток економіки та залучення інвестицій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити стабільність грошової одиниці України;

забезпечити розвиток державно-приватного партнерства з метою підвищення конкурентоспроможності економіки та стимулювання інвестиційної діяльності;

забезпечити умови для соціально-економічного зростання;

посилити роль регіонів у забезпеченні зростання економіки та їх відповідальність за розв'язання соціальних проблем.

1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності

Здійснюватимуться заходи з удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, поліпшення інвестиційного клімату, розвитку підприємництва та конкуренції на внутрішньому ринку, розв'язання проблем підприємництва, спрощення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та видачі їм документів дозвільного характеру, розроблення нових форм фінансової та матеріально-технічної підтримки, навчання та підвищення кваліфікації населення з орієнтацією на провадження підприємницької діяльності.

Середньострокові цілі:

удосконалити національну політику щодо малого та середнього підприємництва з урахуванням європейської політики у цій сфері;

удосконалити законодавчу базу для сприяння розвитку малого і середнього підприємництва;

удосконалити дозвільну систему у сфері господарської діяльності шляхом законодавчого врегулювання питань щодо скасування документів дозвільного характеру, які є недоцільними та економічно необгрунтованими;

активізувати фінансово-кредитну та інформаційну підтримку суб'єктів малого підприємництва;

підвищити рівень доступності кредитів для суб'єктів малого та середнього підприємництва;

підвищити конкурентоспроможність малих і середніх підприємств на інвестиційно-інноваційній основі;

гармонізувати нормативно-правову базу у сфері захисту прав споживачів з європейською;

посилити гарантії прав власності, мінімізувати втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання, зменшити інвестиційні ризики.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити впорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру;

забезпечити впровадження в Україні принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи;

залучити ресурси міжнародної технічної допомоги з метою сприяння забезпеченню інноваційної спрямованості підприємництва, правової, фінансової та організаційної підтримки перспективних інвестиційних та інноваційних проектів у сфері малого підприємництва, стимулювання розвитку венчурного капіталу, лізингу, факторингу, розроблення і реалізації кластерних проектів;

сприяти розвитку експортної діяльності українських підприємств, створенню системи підтримки експортної діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва;

забезпечити на належному рівні захист прав споживачів.

1.2.3. Енергетична безпека

Україна і надалі продовжуватиме здійснення заходів щодо диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів, технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки та надійності функціонування атомної енергетики, реформування енергетичного сектору, підвищення енергоефективності та енергозбереження, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії.

Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року , схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 145-р , а також у рамках співробітництва з європейськими інституціями в енергетичній сфері здійснюватиметься подальша інтеграція Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа).

Україна забезпечуватиме виконання зобов'язань, які випливають з її членства в Енергетичному Співтоваристві.

Україна продовжуватиме реалізацію положень Спільної заяви за результатами Спільної ЄС - Україна міжнародної конференції щодо модернізації газотранзитної системи України, підписаної 23 березня 2009 року.

Середньострокові цілі:

продовжити створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток енергетичної галузі України;

продовжити здійснювати заходи щодо інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа);

продовжити здійснення заходів для подальшої реалізації проекту розвитку Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору для транспортування каспійської нафти на європейський ринок територією України;

забезпечити диверсифікацію джерел, постачальників, маршрутів та засобів постачання енергетичних ресурсів, що імпортуються в Україну, в тому числі ядерного палива і ядерних матеріалів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити заходи щодо отримання коштів для проведення технічного дослідження можливості синхронної інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України та енергетичної системи Республіки Молдова в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа) за рахунок фондів спільної операційної програми прикордонного співробітництва "Румунія - Україна - Республіка Молдова 2007 - 2013 роки";

вивчити досвід держав - членів НАТО щодо забезпечення енергетичної безпеки, зокрема, шляхом продовження співробітництва у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки;

під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки разом з експертами НАТО провести аналіз даних про існуючі та потенційні загрози для безпечного функціонування об'єктів атомної енергетики, магістральних нафтопроводів та ліній електропередач, у тому числі внаслідок протиправного втручання в їх роботу;

втілювати положення енергетичного розділу стенд-бай домовленостей України з МВФ з урахуванням зростання ціни на газ.

1.3. Зовнішня політика

Україна з урахуванням своїх національних інтересів проводить збалансовану зовнішню політику, що грунтується на принципах міжнародного права, зокрема принципах рівноправності та взаємовигідного співробітництва.

Україна продовжуватиме розвивати політичний діалог та практичне співробітництво з Альянсом у всіх сферах, які становлять взаємний інтерес, для активізації внутрішньодержавних демократичних перетворень, сприяння реалізації політики європейської інтеграції, а також зміцнення своїх позицій на міжнародній арені.

1.3.1. Конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь і підтримка миротворчих операцій і місій під егідою Альянсу

Україна продовжуватиме робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами, братиме активну участь в операціях та місіях під егідою Альянсу в Ісламській Республіці Афганістан та Косово.

Триватиме військово-морське співробітництво України та Альянсу в рамках антитерористичної операції НАТО в Середземному морі "Активні зусилля". Здійснюватимуться дальші кроки для практичного виконання зобов'язань України щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО.

Україна і надалі надаватиме підтримку миротворчим та гуманітарним місіям і операціям Альянсу, продовжуватиме здійснювати практичні кроки з метою внеску в антипіратські операції.

Середньострокові цілі:

проводити засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони держав - членів Альянсу та глав дипломатичних представництв держав - членів Альянсу;

розробити механізм проведення консультацій у форматі Комісії Україна - НАТО в разі виникнення прямої загрози суверенітету, незалежності, територіальній цілісності та непорушності кордонів України;

продовжувати участь українського миротворчого контингенту та миротворчого персоналу у миротворчих місіях і операціях Альянсу;

здійснювати підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу у сфері боротьби з тероризмом;

вивчати можливість взаємодії України з НАТО у питаннях протиракетної оборони.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розвивати діалог України з Альянсом шляхом проведення засідань Комісії Україна - НАТО, у тому числі на основі узгодженого з Альянсом річного плану заходів у рамках Комісії Україна - НАТО;

проводити експертні консультації Україна - НАТО на високому рівні та консультації спільних робочих груп з питань воєнної реформи, економічної безпеки, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО;

проводити спільні засідання і консультації з Комітетом НАТО з питань політики та партнерства щодо вирішення актуальних питань зовнішньої політики України і співробітництва між Україною та Альянсом;

забезпечувати діяльність українського миротворчого контингенту в рамках участі у міжнародній миротворчій операції НАТО в Косово (КФОР);

забезпечити участь миротворчого персоналу України у проведенні операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Ісламській Республіці Афганістан;

надавати повітряний коридор для здійснення перельотів літаків військово-транспортної авіації збройних сил держав - членів Альянсу через територію України в рамках участі в операції МССБ в Ісламській Республіці Афганістан;

забезпечити участь представників України у засіданнях Північноатлантичної ради НАТО (на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони, постійних представників у форматі держав - контрибуторів МССБ, КФОР), Військового комітету НАТО (на рівні начальників генеральних штабів та військових представників у форматі держав - контрибуторів МССБ, КФОР), Комітету НАТО з питань політики проведення операцій;

забезпечити участь корабля Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях у Середземному морі в рамках операції Організації Північноатлантичного договору "Активні зусилля", а також провадження діяльності первинного національного Контактного пункту операції Організації Північноатлантичного договору "Активні зусилля" та здійснення обміну інформацією про судна, що викликають підозру;

опрацювати питання можливої участі України в операції НАТО з протидії піратству "Океанський щит";

продовжити планову підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу з метою досягнення цілей партнерства шляхом участі у процесі планування та оцінки сил у рамках виконання Програми НАТО "Партнерство заради миру";

продовжити консультації між Україною та НАТО з питань протиракетної оборони.

1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в органах Альянсу

Місія України при НАТО на постійній основі забезпечує взаємозв'язок нашої держави з Альянсом.

Збройні Сили України представлені шістьма офіцерами на посадах штабних елементів військових штабів Альянсу: один - у Міжнародному військовому штабі НАТО (м. Брюссель, Королівство Бельгія), два - у Стратегічному командуванні НАТО з операцій (м. Монс, Королівство Бельгія), один - у Стратегічному командуванні НАТО з трансформації (м. Норфолк, Сполучені Штати Америки), один - у штабі Об'єднаного командування збройних сил НАТО (м. Брюнссум, Королівство Нідерланди), один - у Штабі командування морського компонента регіонального командування Об'єднаних збройних сил НАТО "Південь" (м. Неаполь, Італійська Республіка).

Середньострокові цілі:

продовжити за консультативною допомогою представників Альянсу оптимізацію структури представництва Міністерства оборони України та Збройних Сил України в робочих органах Альянсу;

здійснювати підготовку фахівців для заміщення посад, у тому числі керівних, у складі Місії України при НАТО, штабних елементів військових штабів Альянсу;

продовжити практику стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити вивчення на належному рівні іноземних мов та професійну підготовку фахівців для заміщення посад у представництвах України в робочих органах та інституціях Альянсу;

провести планові ротації офіцерів Збройних Сил України на посадах штабних елементів військових штабів Альянсу за результатами прозорого та альтернативного добору кандидатів із числа офіцерів Збройних Сил України, які перебувають у резерві на заміщення посад штабних елементів військових штабів Альянсу;

забезпечити належну взаємодію командування Збройних Сил України з командуванням НАТО під час залучення до ротацій Сил реагування НАТО.

1.3.2. Інтеграція в Європейський Союз

У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС буде продовжено роботу щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Розвиватиметься співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, торговельно-економічній сфері, сфері юстиції, а також щодо дальшої інтеграції енергетичного сектору України в загальноєвропейський.

Середньострокові цілі:

забезпечити виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;

ужити заходів щодо укладення та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;

розвивати співробітництво у рамках Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі від 1 грудня 2005 року;

продовжити діалог між Україною та ЄС з метою запровадження Європейським Союзом у середньостроковій перспективі безвізового режиму для громадян України;

забезпечити використання Україною можливостей участі у проектах у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство", які становлять інтерес для України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

ужити в установленому порядку заходів щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка передбачатиме, зокрема, створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі;

продовжити виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;

продовжити виконання Програми всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство";

продовжити реалізацію Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженого Указом Президента України від 22 квітня 2011 року № 494;

забезпечити виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, ратифікованої Законом України від 15 січня 2008 року № 116-VI, та продовжити участь України в роботі Спільного комітету з питань реадмісії Україна - ЄС з метою проведення моніторингу виконання Угоди;

забезпечити виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз, ратифікованої Законом України від 15 січня 2008 року № 117-VI, та продовжити участь України в роботі Спільного візового комітету Україна - ЄС з метою проведення моніторингу виконання Угоди та підготовки до укладення імплементаційних протоколів з державами - членами ЄС для реалізації положень зазначеної Угоди;

продовжити співробітництво з Місією Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM);

продовжити співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема, в рамках Спільної політики безпеки і оборони;

забезпечити здійснення заходів, передбачених Робочим планом співробітництва Збройних Сил України і Секретаріату Ради ЄС (у рамках Спільної політики безпеки і оборони);

продовжити роботу з можливого розширення формату воєнно-політичного діалогу між Україною та ЄС, зокрема, щодо участі Міністра оборони України у неформальних засіданнях на рівні міністрів оборони держав - членів ЄС;

продовжити виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України на 2008 - 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 974 (з наступними змінами);

залучати авіаційні транспортні засоби до перевезення вантажів та особового складу збройних сил держав - членів ЄС, які беруть участь у миротворчих місіях і операціях ЄС;

забезпечити належну підготовку визначених підрозділів Збройних Сил України до участі у багатонаціональних бойових тактичних групах ЄС;

забезпечити участь України у морській операції Європейського Союзу EU NAVFOR ATALANTA.

1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми державами

Україна прагне розбудовувати та зміцнювати добросусідські відносини із сусідніми державами на засадах всебічного розвитку, загальновизнаних демократичних принципів і взаємності. Україна приділяє особливу увагу вирішенню питання договірно-правового оформлення державного кордону.

Продовження конструктивного діалогу з Республікою Білорусь розглядається як ефективний механізм розвитку українсько-білоруських відносин та реалізації пріоритетних напрямів двостороннього співробітництва.

У рамках політичного діалогу з Республікою Молдова на міждержавному та міжвідомчому рівнях проводиться робота з вирішення низки питань економічного та прикордонного характеру, насамперед щодо демаркації центральної (придністровської) ділянки українсько-молдовського кордону.

Активно розвиваються відносини стратегічного партнерства з Республікою Польща у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Важливими факторами двосторонніх відносин є інтенсивний діалог на найвищому рівні, високий рівень інвестиційного співробітництва, спільні зусилля, спрямовані на гарантування енергетичної безпеки. Плідною є взаємодія у підготовці до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, здійснення спільного прикордонно-митного контролю, в тому числі з метою максимального полегшення прикордонного руху.