Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік

3.2. Екологічна і техногенна безпека життєдіяльності. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

Основні проблеми:

Загострення ситуації з негативним екологічним та техногенним станом у різних регіонах України, у яких внаслідок незбалансованої господарської діяльності порушено екологічну рівновагу.

Проблема запобігання техногенним випадкам та аварійності набуває особливої актуальності в атомній енергетиці, хімічній промисловості, при експлуатації військової техніки, зберіганні зброї, де використовуються надзвичайно потужні джерела енергії, екологічно високотоксичні та агресивні речовини. У сучасних умовах структури виробництва і споживання технічні системи часто стають джерелом серйозних загроз для суспільства. Засоби, що витрачаються на ліквідацію наслідків техногенних аварій більше ніж на порядок перевищують видатки, що виділяються на забезпечення техногенної безпеки. Існуючі техногенні об'єкти в їх сучасному вигляді не можуть далі забезпечувати не тільки розвиток економіки, але й її безпечне функціонування.

Основні завдання:

Розроблення державної системи вирішення проблем попередження та ліквідації негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України.

Підвищення рівня захисту населення від наслідків природних і техногенних аварій та катастроф.

Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

3.2.1. Забезпечення зменшення негативних наслідків антропогенного впливу на здоров'я людей та навколишнє середовище України. Підвищення рівня захисту населення від наслідків природних і техногенних аварій та катастроф

Цілі та очікувані результати:

Визначення усіх територій, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій у зв'язку з незадовільним техногенним та екологічним станом. Попередження та ліквідація загроз виникнення надзвичайних екологічних ситуацій на територіях з найбільш напруженим техногенним та екологічним станом. Запровадження на всіх об'єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктах автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження. Зменшення та поступова ліквідація негативних техногенних та екологічних ситуацій, нормалізація екологічного стану на всій території України.

Удосконалення взаємовідносин між суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами та іншими учасниками локалізації і ліквідації аварій на потенційно небезпечних об'єктах та об'єктах підвищеної небезпеки.

Зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

3.2.2. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

Цілі та очікувані результати:

Створення умов для динамічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, спрямованих на покращення якості та підвищення рівня життя населення і забезпечення гарантованих державних соціальних стандартів незалежно від місця проживання.

3.3. Охорона праці

Основні проблеми:

Відсутність механізму економічної заінтересованості та відповідальності власника за створення нешкідливих та безпечних умов праці, недопущення аварій, нещасних випадків та профзахворювань.

Відсутня цілісна система державного управління охороною праці, а саме: не створені структурні підрозділи з охорони праці в місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування.

Не забезпечується фінансування профілактичних заходів з охорони праці за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Не впроваджено механізм участі держави у фінансуванні заходів з охорони праці та фінансуванні профілактичних заходів.

Основні завдання:

Створення механізму економічної заінтересованості та відповідальності власника за створення нешкідливих та безпечних умов праці, недопущення аварій, нещасних випадків та профзахворювань.

Проведення реформи державної системи управління охороною праці.

Забезпечення дієвого державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки.

Забезпечення якісного навчання та професійної підготовки кадрів з питань охорони праці.

Реалізація нових інструментів поліпшення стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища.

3.3.1. Створення механізму економічної заінтересованості та відповідальності власника за створення нешкідливих та безпечних умов праці, недопущення аварій, нещасних випадків та профзахворювань

Цілі та очікувані результати:

Зменшення числа аварій, нещасних випадків та профзахворювань.

Зниження рівня аварійності з тяжкими наслідками, виробничого травматизму на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах та професійної захворюваності шахтарів.

3.3.2. Проведення реформи державної системи управління охороною праці

Цілі та очікувані результати:

Збереження та розвиток трудового потенціалу України, забезпечення фінансування профілактичних заходів з охорони праці.

3.3.3. Забезпечення дієвого державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки

Цілі та очікувані результати:

Приведення державного нагляду у відповідність із вимогами конвенцій МОП, ратифікованих законами України.

Забезпечення можливості постійного моніторингу та контролю за станом промислової безпеки та охорони праці суб'єктів господарювання.

3.3.4. Забезпечення якісного навчання та професійної підготовки кадрів з питань охорони праці

Цілі та очікувані результати:

Забезпечення усіх галузей економіки висококваліфікованим персоналом, обізнаним з питань охорони праці.

4. Забезпечення умов для подальшого соціально-економічного зростання

4.1. Податково-бюджетна політика

Основні проблеми:

Нормативно-правова база оподаткування в Україні залишається неоднорідною, а окремі законодавчі норми - недостатньо узгодженими, а інколи й суперечливими. Крім законів, питання оподаткування й досі регулюються декретами Кабінету Міністрів України, указами Президента України. Внаслідок наявності у законодавчих актах норм непрямої дії значна кількість питань у сфері оподаткування регулюється підзаконними нормативно-правовими актами. Також спостерігається велике податкове навантаження на бізнес, недосконалий порядок адміністрування податків і зборів, розгалужена система пільг, яка призводить до нерівних умов ведення бізнесу, та наявність різноманітних схем мінімізації податкових зобов'язань.

Основна проблема у функціонуванні державних фінансів - це їх незбалансованість, що призводить до "ручного управління" фінансовими потоками.

На сьогодні складання та виконання державного бюджету здійснюються за програмно-цільовим методом, однак його застосування не є повномасштабним, оскільки використовуються лише окремі елементи програмно-цільового методу. У зв'язку з фрагментарністю нормативно-правового регулювання елементів програмно-цільового методу та слабкістю вимог щодо відповідальності керівників бюджетних установ за ефективність використання бюджетних коштів застосування даного методу на рівні державного бюджету є здебільшого формальним, що в свою чергу стримує якісне надання державних послуг та ефективне використання бюджетних коштів.

Основні завдання:

Організація та оптимізація бюджетного процесу.

Оптимізація рівня і структури державного боргу.

Оптимізація рівня податкового навантаження та підвищення ефективності адміністрування податків.

Підвищення рівня капітальних видатків у консолідованому бюджеті.

4.1.1. Організація та оптимізація бюджетного процесу

Цілі та очікувані результати:

Започаткування запровадження стратегічного фінансового планування.

4.1.2. Оптимізація рівня і структури державного боргу

Цілі та очікувані результати:

Недопущення неконтрольованого зростання державного боргу та утримання його у запланованих межах.

4.1.3. Оптимізація рівня податкового навантаження та підвищення ефективності адміністрування податків

Цілі та очікувані результати:

Адаптація податкового законодавства до законодавства Європейського Союзу.