Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік

2.6.3. Державна підтримка розвитку дитячо-юнацького та резервного спорту

Цілі та очікувані результати:

Створення нормативно-правових та матеріально-технічних умов для ефективного функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл та закладів резервного спорту, в тому числі дитячо-юнацьких спортивних шкіл інвалідів.

Залучення до занять в дитячо-юнацьких спортивних школах до 13 відсотків дітей та молоді від загальної кількості учнівської молоді 6-18 років.

2.7. Формування толерантного суспільства

Основні проблеми:

Необхідність приведення законодавства у сфері свободи совісті, забезпечення прав національних меншин, шукачів притулку і біженців у відповідність до міжнародних стандартів та міжнародних зобов'язань України.

Незавершеність процесу повернення релігійним організаціям культових будівель та іншого церковного майна, необхідність подальшої гармонізації державно-конфесійних відносин.

Необхідність забезпечення всебічних умов для розвитку етнічної, мовної, культурної самобутності національних меншин України.

Недостатнє виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань у сфері захисту прав національних меншин, зокрема щодо реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Наявна загроза міжконфесійних і міжнаціональних конфліктів, проявів радикалізму та релігійного екстремізму.

Наявність випадків проявів ксенофобії, расової та етнічної нетерпимості.

Основні завдання:

Утвердження свободи совісті та віросповідання.

Забезпечення захисту прав та розвитку національних меншин.

2.7.1. Утвердження свободи совісті та віросповідання

Цілі та очікувані результати:

Утвердження міжконфесійного порозуміння.

Активізація процесу повернення релігійним організаціям колишніх культових споруд та іншого церковного майна.

Вдосконалення законодавчої бази у сфері державно-конфесійних відносин та свободи совісті та приведення її у відповідність із міжнародними зобов'язаннями України.

Налагодження конструктивного співробітництва держави і релігійних організацій у пропагуванні сімейних цінностей та здорового способу життя.

Забезпечення рівних умов для діяльності релігійних організацій, недопущення тиску на них.

2.7.2. Забезпечення захисту прав та розвитку національних меншин

Цілі та очікувані результати:

Вдосконалення законодавчої бази у сфері забезпечення прав національних меншин.

Забезпечення ефективної державної політики у сфері міжнаціональних відносин, розвитку культурної і мовної самобутності національних меншин.

Протидія проявам ксенофобії, расової та етнічної нетерпимості.

3. Безпека життєдіяльності людини

3.1. Охорона навколишнього природного середовища

Основні проблеми:

Відсутність вітчизняних потужностей з перероблення та знешкодження небезпечних відходів.

Накопичені за попередні десятиріччя непридатні та заборонені до використання пестициди.

Відсутність системи екологічного страхування, відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, заподіяну об'єктам навколишнього природного середовища.

Відсутність системи національних стандартів відповідно до міжнародних вимог.

Невиправдана децентралізація дозвільної системи.

Відсутність автоматизованої системи моніторингу довкілля.

Високий рівень забруднення водних ресурсів.

Деградація екосистем Азовського і Чорного морів.

Неконтрольоване розповсюдження генетично модифікованих організмів.

Неналежне виконання заходів щодо скорочення викидів.

Знищення зелених насаджень в межах населених пунктів.

Зниження якості морських рекреаційних ресурсів.

Руйнування морського берега та інтенсифікація негативних геологічних процесів.

Деградація земель.

Відсутність системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі.

Загроза зникнення видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України.

Зменшення обсягів розведення цінних промислових видів риб.

Відсутність порядку та процедури визначення розмірів шкоди, заподіяних державі суб'єктами господарювання та фізичними особами у процесі їх діяльності.

Недостатній розвиток системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду в Україні.

Відсутність демаркації державного кордону з Білоруссю та Молдовою.

Невідповідність статусу органу управління топографо-геодезичною та картографічною сферою діяльності.

Невизначення єдиного підходу до просторово-координатної прив'язки кадастрових об'єктів.

Відсутність єдиного геоінформаційного підходу до державної реєстрації прав на землю, інше нерухоме майно.

Відсутність єдиної державної моделі системного управління.

Відсутність сучасного та актуалізованого топографо-картографічного забезпечення проведення робіт із землеустрою та ведення державного земельного кадастру.

Відсутність послідовної державної політики щодо комплексного розвитку земельного законодавства, проведення та фінансування робіт із землеустрою і ведення державного земельного кадастру, формування інвестиційно-привабливого землекористування.

Недостатня ефективність здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Відсутність законодавчого забезпечення продажу земельних ділянок та прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).

Відсутність актуалізованої нормативної грошової оцінки земель.

Відсутність визначеної державної політики у сфері поводження з небезпечними відходами.

Відсутність ефективної системи надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами, особливо для видобування корисних копалин місцевого значення.

Недостатній рівень відповідальності суб'єктів господарювання та окремих громадян за незаконний видобуток корисних копалин.

Існування багатовідомчої структури використання лісів.

Відсутність дієвої системи інформування населення з питань охорони та збереження навколишнього природного середовища, екологічної політики та сталого розвитку.

Відсутність визначеної державної політики щодо ліквідації негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України.

Основні завдання:

Підвищення ефективності здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Впровадження екологічно збалансованої системи використання природних ресурсів.

Створення системи поводження з відходами та вдосконалення законодавства у сфері поводження з відходами.

Формування державної політики, спрямованої на протидію глобальним змінам клімату.

Розвиток заповідної справи.

Забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання водних та лісових ресурсів.

Забезпечення формування системи біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, запобігання неконтрольованому використанню та розповсюдженню генетично модифікованих організмів.

Удосконалення земельного законодавства в частині уніфікації його норм, напрямів спрямування коштів, що надходять від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва з метою їх ефективного використання.

Законодавче врегулювання питань ведення державного земельного кадастру, формування та розвитку ринку земель.

Підвищення ефективності державного контролю за використанням і охороною земель та надр.

Запобігання протиправному відчуженню з державної власності особливо цінних земель, зокрема земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Повернення земельних ділянок, які набуті у власність та використовуються з порушенням вимог земельного законодавства, до державної власності.

3.1.1. Підвищення ефективності здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища

Цілі та очікувані результати:

Посилення відповідальності посадових осіб та громадян за вчинення ними адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, усунення дисбалансу між фактично заподіяною шкодою природним ресурсам та розміром установлених штрафів.

Забезпечення поліпшення стосунків між Україною та найближчими сусідніми країнами - сторонами Конвенції Еспоо (Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова) в частині обміну інформацією щодо інвестиційної діяльності, яка може мати негативний транскордонний вплив на територію України з боку зазначених держав; попередження можливих забруднень прикордонних територій в межах України.

3.1.2. Впровадження екологічно збалансованої системи використання природних ресурсів

Цілі та очікувані результати:

Збільшення розвіданих запасів паливно-енергетичних ресурсів України, у першу чергу за рахунок інтенсифікації робіт з пошуків та розвідки родовищ нафти і газу на шельфі Азовського і Чорного морів.

Розширення видобування гостродефіцитних видів мінеральної сировини для економіки України, та тих, які ввозяться з інших країн.