( Частина перша статті 168 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 169. Порядок заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України
1. Після відкриття пленарного засідання Верховної Ради головуючий на пленарному засіданні запрошує Президента України для проголошення щорічного або позачергового послання.
2. Після закінчення виступу Президента України запитання йому не ставляться, головуючий на пленарному засіданні оголошує перерву або про закриття пленарного засідання Верховної Ради.
Глава 30
ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ У ЗВ'ЯЗКУ З НЕСПРОМОЖНІСТЮ ВИКОНАННЯ НИМ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я, А ТАКОЖ У РАЗІ УСУНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ПОСТА В ПОРЯДКУ ІМПІЧМЕНТУ
( Назва глави 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 170. Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у зв'язку з неспроможністю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я
1. У разі якщо Верховній Раді стануть відомі факти про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, за пропозицією Голови Верховної Ради України або не менш як 45 народних депутатів Верховна Рада може створити тимчасову слідчу комісію для перевірки відповідних фактів.
2. Тимчасова слідча комісія з цього питання створюється на закритому пленарному засіданні Верховної Ради в порядку, передбаченому законом про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України та цим Регламентом.
3. Після створення тимчасової слідчої комісії Голова Верховної Ради України невідкладно повідомляє про це Президента України.
4. Верховна Рада на підставі висновку тимчасової слідчої комісії, підготовленого з урахуванням медичного висновку про стан здоров'я Президента України, може прийняти постанову про звернення до Верховного Суду щодо надання ним подання в паперовій формі про дострокове припинення повноважень Президента України за станом здоров'я.
( Частина четверта статті 170 із змінами, внесеними згідно із Законом № 469-IX від 16.01.2020 )
5. Неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я встановлюється Верховною Радою на її закритому пленарному засіданні на підставі подання в паперовій формі Верховного Суду і медичного висновку та підтверджується рішенням, прийнятим більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
( Частина п'ята статті 170 із змінами, внесеними згідно із Законом № 469-IX від 16.01.2020 )
6. Про прийняте рішення Голова Верховної Ради України терміново у паперовій формі повідомляє Президента України, Прем'єр-міністра України, Голову Конституційного Суду України, Голову Верховного Суду та офіційно оприлюднює відповідний акт Верховної Ради в офіційних друкованих виданнях.
( Частина шоста статті 170 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2600-VI від 08.10.2010, № 469-IX від 16.01.2020, № 2849-IX від 13.12.2022 )( Стаття 170 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 171. Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
1. Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту визначається Конституцією України, Законом України "Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)", іншими законами України та цим Регламентом.
( Стаття 171 в редакції Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 172 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 173 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 174 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 175 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 176 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 177 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 178 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 179 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 180 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 181 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 182 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 183 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 184 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 185 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 186 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 187 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )( Статтю 188 виключено на підставі Закону № 39-IX від 10.09.2019 )
Глава 31
РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКАЗІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО ЧИ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ В УКРАЇНІ АБО В ОКРЕМИХ ЇЇ МІСЦЕВОСТЯХ, ПРО ЗАГАЛЬНУ АБО ЧАСТКОВУ МОБІЛІЗАЦІЮ, ПРО ОГОЛОШЕННЯ ОКРЕМИХ МІСЦЕВОСТЕЙ ЗОНАМИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ТА ОГОЛОШЕННЯ ЗА ПОДАННЯМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ СТАНУ ВІЙНИ ЧИ УКЛАДЕННЯ МИРУ, СХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО ВИКОРИСТАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ У РАЗІ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
Стаття 189. Порядок розгляду питань про затвердження указів Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану
1. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада затверджує протягом двох днів з моменту звернення Президента України його укази про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
2. Після підписання відповідного указу про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації Президент України негайно звертається до Верховної Ради щодо його затвердження і подає відповідний проект закону.
3. Верховна Рада розглядає питання про затвердження указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації протягом двох днів з моменту надходження звернення та відповідного указу Президента України до Верховної Ради і надання їх народним депутатам разом з проектом відповідного закону.
4. Питання про затвердження відповідного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації розглядаються Верховною Радою без голосування щодо включення їх до порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань сесії, тижневого порядку денного пленарних засідань Верховної Ради. Таке питання може вноситися на розгляд Верховної Ради без попередньої підготовки в комітетах.
5. Проект закону щодо затвердження відповідного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації розглядається за процедурою першого читання та прийняття закону в цілому.
Стаття 190. Порядок затвердження, відхилення указів Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану
1. Верховна Рада може прийняти повністю, частково з рекомендаціями та/або застереженнями або відхилити проект закону про затвердження відповідного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
2. Якщо Верховна Рада затвердила законом відповідний указ Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації частково з рекомендаціями та/або застереженнями, чинними є положення відповідного указу Президента України, затвердженого Верховною Радою. Відповідний указ Президента України набирає чинності після його затвердження Верховною Радою і негайно оголошується через медіа або оприлюднюється в інший спосіб.
( Частина друга статті 190 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
3. У разі відхилення Верховною Радою законопроекту про затвердження відповідного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації такий указ Президента України не набирає чинності.
4. Про прийняте Верховною Радою рішення щодо відповідного указу Президента України Голова Верховної Ради України негайно повідомляє Президента України і робить повідомлення через медіа.
( Частина четверта статті 190 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Стаття 191. Порядок оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України
1. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада оголошує за поданням Президента України стан війни чи укладення миру, схвалює рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України.
2. Верховна Рада розглядає подання Президента України про оголошення стану війни і укладення миру та питання про схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України, приймає рішення з цих питань у порядку, передбаченому статтями 189, 190 цього Регламенту.
Глава 32
НАДАННЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ ЗАКОНОМ ЗГОДИ НА ОБОВ'ЯЗКОВІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ ТА ДЕНОНСАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ. ОФІЦІЙНІ ДЕЛЕГАЦІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Стаття 192. Правові засади надання Верховною Радою згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України
1. Верховна Рада надає законом згоду на обов'язковість міжнародних договорів України (ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання) та здійснює денонсацію міжнародних договорів України відповідно до Конституції України, Закону України "Про міжнародні договори України", Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та цього Регламенту.
Стаття 193. Прийняття Верховною Радою рішень про міжнародні договори України
1. Законопроекти про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України вносять на розгляд Верховної Ради Президент України, Кабінет Міністрів України.
2. На виконання повноважень, встановлених пунктами 5, 32 частини першої статті 85 та частиною першою статті 9 Конституції України, Верховна Рада може прийняти рішення про:
1) необхідність ініціювання укладення або укладення міжнародного договору на тих чи інших засадах і внесення відповідних документів на її розгляд;
2) надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України;
3) денонсацію міжнародних договорів України.
Стаття 194. Перелік супровідних документів до законопроектів про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України
1. До законопроекту, що вноситься на розгляд Верховної Ради для надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України, додаються:
1) посвідчена копія міжнародного договору;
2) пояснювальна записка;
3) формулювання застережень України щодо міжнародного договору, якщо такі є;
4) застереження інших договірних сторін щодо міжнародного договору, формулювання заперечень щодо цих застережень або згоди з ними за наявності таких застережень або заперечень;
5) проекти законів про внесення змін до законів, необхідність прийняття яких випливає з міжнародного договору;
6) висновки Конституційного Суду України щодо відповідності міжнародних договорів Конституції України, якщо такі висновки є.
2. До законопроектів про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України мають додаватися також фінансово-економічні розрахунки і прогнози можливих наслідків надання згоди на обов'язковість відповідних міжнародних договорів.
3. Документи, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, подаються в паперовій формі з додержанням вимог, визначених Законом України "Про міжнародні договори України".
( Статтю 194 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 469-IX від 16.01.2020 )
Стаття 195. Порядок внесення пропозицій щодо виконання міжнародних договорів України
1. Суб'єкти права законодавчої ініціативи вносять пропозиції про застереження до міжнародного договору України, заперечення до застережень, законопроекти або пропозиції про прийняття законів або внесення змін до закону, спрямовані на виконання міжнародного договору України, за загальним порядком законодавчої процедури, встановленим цим Регламентом. У такому ж порядку здійснюються їх обговорення, прийняття та оприлюднення.
Стаття 196. Висновки щодо внесення змін до законів на виконання міжнародних договорів України
1. Проекти законів про внесення змін до законів, пропозиції про прийняття нових законів, проекти інших актів Верховної Ради, спрямовані на виконання міжнародних договорів України, подаються до Верховної Ради з висновками Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України.
Стаття 197. Попередній розгляд законопроектів про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України
1. Внесений на розгляд Верховної Ради законопроект про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України попередньо розглядається комітетом, до предмета відання якого належать питання засад зовнішньої політики, відповідним комітетом (комітетами), до предмета (предметів) відання якого (яких) належать питання, які містить законопроект.
2. Зазначені у частині першій цієї статті комітети можуть одержувати додаткову інформацію щодо законопроекту про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України, внесеного на розгляд Верховної Ради, у відповідних органах державної влади.
3. Головний комітет, що подає законопроект про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України на розгляд Верховної Ради, може заслухати на своєму засіданні уповноваженого представника відповідно Президента України чи Кабінету Міністрів України, а також представників Міністерства закордонних справ України та інших органів державної влади.
Стаття 198. Вимоги до текстів міжнародних договорів України, які подаються на розгляд Верховної Ради
1. Посвідчені копії офіційних текстів двосторонніх міжнародних договорів України подаються для надання згоди на їх обов'язковість Верховній Раді державною мовою і мовою іншої договірної сторони. Ці тексти повинні бути автентичними. За наявності тексту третьою мовою, який згідно з міжнародним договором України повинен мати перевагу в разі розбіжностей у тлумаченні сторонами його положень, додається посвідчена офіційна копія тексту третьою мовою.
2. Посвідчені копії офіційних текстів багатосторонніх міжнародних договорів України подаються для надання згоди на обов'язковість Верховній Раді мовою оригіналу разом з їх офіційним перекладом державною мовою. Водночас подаються застереження, заперечення щодо застережень інших договірних сторін у разі наявності таких застережень і заперечень.
3. Автентичні тексти міжнародних договорів України, застереження, заперечення щодо застережень інших договірних сторін передаються комітету, до предмета відання якого належать питання засад зовнішньої політики, відповідному комітету (комітетам), до предмета відання якого (яких) належать питання, які містять міжнародні договори.
4. Законопроект щодо надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування.
( Частина четверта статті 198 в редакції Закону № 2600-VI від 08.10.2010 )
Стаття 199. Розгляд Верховною Радою законопроектів щодо міжнародних договорів
1. Верховна Рада з урахуванням висновків відповідних комітетів (якщо такі є) одночасно розглядає внесений Президентом України або Кабінетом Міністрів України законопроект про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України, а також формулювання застережень України щодо нього, застереження інших договірних сторін, формулювання заперечень України щодо застережень або згоди з ними, проекти законів або проекти законів про внесення змін до законів, що випливають з цих міжнародних договорів, а також проекти актів Верховної Ради з цих питань і приймає відповідні рішення щодо кожного з них.
2. Верховна Рада може прийняти рішення про перенесення розгляду законопроекту про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України до одержання Верховною Радою висновків Конституційного Суду України щодо відповідності міжнародного договору Конституції України.
Стаття 200. Надання Верховною Радою згоди на обов'язковість міжнародних договорів України
1. Законопроект про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України розглядається за процедурою розгляду законопроектів, передбаченою цим Регламентом, з урахуванням особливостей, визначених у цій главі.
2. При наданні згоди на обов'язковість міжнародного договору України Верховна Рада одночасно має офіційно підтвердити застереження, зроблені Україною під час підписання міжнародного договору, зняти їх чи висловити згоду із застереженнями інших держав - учасниць договору або заперечення проти них, а також може самостійно формулювати і висловлювати застереження відповідно до положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року.
3. У законопроекті про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України зазначаються порядок та умови набрання чинності міжнародним договором на території України відповідно до положень цього міжнародного договору та Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року.
4. На підставі закону про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України Голова Верховної Ради України підписує ратифікаційну грамоту, яка засвідчується підписом Міністра закордонних справ України, якщо договором передбачений обмін такими грамотами.
Стаття 201. Внесення пропозицій щодо застережень до міжнародних договорів України
1. Пропозиції щодо застережень до міжнародних договорів України (крім двосторонніх договорів) вносяться народними депутатами у порядку, передбаченому цим Регламентом для внесення пропозицій до законопроектів.
Стаття 202. Денонсація міжнародних договорів України
( Частина перша статті 202 втратила чинність, як така, що є неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду № 12-рп/2012 від 30.05.2012 )
1. Законопроекти про денонсацію міжнародного договору України вносять на розгляд Верховної Ради Президент України та Кабінет Міністрів України.
( Частина перша статті 202 в редакції Закону № 4308-VI від 11.01.2012 )
2. Верховна Рада приймає рішення про денонсацію міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого була надана Верховною Радою на виконання її повноважень, встановлених частиною першою статті 9, пунктами 5 і 32 частини першої статті 85 Конституції України.
3. Законопроект про денонсацію міжнародного договору України вноситься на розгляд Верховної Ради разом з документами, передбаченими Законом України "Про міжнародні договори України" та цим Регламентом, і проектами актів, прийняття яких зумовлюється денонсацією відповідних міжнародних договорів України, і розглядається за процедурою, передбаченою цим Регламентом, з урахуванням особливостей, визначених у цій главі.
Стаття 203. Оприлюднення міжнародних договорів України
1. Міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких законом надана Верховною Радою, публікуються українською мовою в офіційних друкованих виданнях України.
Стаття 204. Офіційні делегації Верховної Ради
1. Верховна Рада щорічно ухвалює план співробітництва з парламентами іноземних держав. Проект плану готує комітет, до предмета відання якого належать питання засад зовнішньої політики, з урахуванням пропозицій Голови Верховної Ради України, комітетів та депутатських фракцій (депутатських груп).
( Частина перша статті 204 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5474-VI від 06.11.2012 )
2. Офіційні парламентські делегації України в строк до 15 днів після закінчення візиту до іноземної держави подають Верховній Раді звіт про його підсумки, що надається народним депутатам.
Глава 33
ПРИЗНАЧЕННЯ ЧИ ОБРАННЯ НА ПОСАДИ, ЗВІЛЬНЕННЯ З ПОСАД, ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ, НАДАННЯ ЗГОДИ НА ПРИЗНАЧЕННЯ ЧИ ЗВІЛЬНЕННЯ З ПОСАД ПОСАДОВИХ ОСІБ, ВИСЛОВЛЕННЯ НЕДОВІРИ ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРОВІ У ВИПАДКАХ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ КОНСТИТУЦІЄЮ ТА ЗАКОНАМИ УКРАЇНИ
( Див. текст )( Назва глави 33 в редакції Закону № 2600-VI від 08.10.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2846-IX від 13.12.2022 )
Стаття 205. Надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України
1. Подання Президента України про надання Верховною Радою згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України подається до Верховної Ради і розглядається у Верховній Раді відповідно до Конституції України, Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та цього Регламенту.
( Частина перша статті 205 із змінами, внесеними згідно із Законом № 469-IX від 16.01.2020 )
2. З поданням про надання згоди на призначення Прем'єр-міністра України до Верховної Ради одночасно подаються такі відомості: про громадянство; про освіту; про трудову діяльність; автобіографія; декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, визначеною відповідно до Закону України "Про запобігання корупції"; відомості про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а також відомості про судимість кандидата. Усі відомості подаються державною мовою і власноручно підписуються кандидатом на посаду Прем'єр-міністра України. На вимогу Верховної Ради надаються також інші документи.
( Частина друга статті 205 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4711-VI від 17.05.2012, № 469-IX від 16.01.2020, № 524-IX від 04.03.2020 )
3. Верховна Рада розглядає подання Президента України про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-міністра України не пізніше ніж у п'ятиденний строк з дня внесення такого подання до Верховної Ради. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України за пропозицією депутатських фракцій (депутатських груп) до розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради зустрічається з депутатськими фракціями (депутатськими групами) та відповідає на їхні запитання. Кандидатура Прем'єр-міністра України попередньо розглядається на засіданні комітету, до предмета відання якого належить таке питання, який надає Верховній Раді своє рішення не пізніше ніж у чотириденний строк з дня внесення відповідного подання Президентом України.
4. Під час розгляду питання про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-міністра України у пленарному засіданні Верховної Ради бере участь Президент України.
5. На обговорення кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України Верховною Радою відводиться до однієї години часу, в тому числі для доповіді кандидата на цю посаду - до 20 хвилин.
6. За процедурним рішенням Верховної Ради час для обговорення кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України може бути збільшений.
7. Після представлення кандидат на посаду Прем'єр-міністра України виступає з доповіддю про основні напрями майбутньої діяльності Кабінету Міністрів України, відповідає на запитання народних депутатів.
8. В обговоренні кандидатур на посаду Прем'єр-міністра України беруть участь представники депутатських фракцій (депутатських груп), представники комітетів (у разі їх створення), народні депутати.
9. Надання згоди на призначення кандидата на посаду Прем'єр-міністра України здійснюється Верховною Радою відкритим поіменним голосуванням.
10. Рішення про надання згоди на призначення кандидата на посаду Прем'єр-міністра України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
11. Рішення про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-міністра України оформляється постановою Верховної Ради.
( Стаття 205 в редакції Закону № 2600-VI від 08.10.2010 )( Статтю 206 виключено на підставі Закону № 2600-VI від 08.10.2010 )
Стаття 207. Порядок призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Національного банку України
1. Питання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України розглядається Верховною Радою згідно з пунктом 18 частини першої статті 85 Конституції України за поданням Президента України, яке оголошує уповноважена ним особа. Стосовно кандидата на посаду Голови Національного банку України подаються відомості, зазначені в частині другій статті 205 цього Регламенту.
2. Комітет, до предмета відання якого належить таке питання, готує відповідне рішення та має право на виступ свого представника за результатами розгляду в комітеті питання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України.
3. Про призначення на посаду чи звільнення з посади Голови Національного банку України після обговорення кандидатури (або результатів діяльності) Верховна Рада відкритим голосуванням приймає рішення, яке оформляється відповідною постановою Верховної Ради.
( Стаття 207 в редакції Закону № 2600-VI від 08.10.2010 )
Стаття 208. Порядок призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
1. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада призначає на посаду і звільняє з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
2. Кандидатуру на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини пропонує Верховній Раді Голова Верховної Ради України з дотриманням вимог Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".
3. Комітет, до предмета відання якого належить питання додержання прав і свобод людини і громадянина, подає своє рішення щодо кандидатів на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Рішення комітету та відомості про кандидатів на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, підготовлені з дотриманням вимог щодо відомостей про кандидата на посаду (частина друга статті 205 цього Регламенту), надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою питання про призначення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
4. Відомості про запропоновані кандидатури на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (частина друга статті 205 цього Регламенту) публікуються в газеті "Голос України" не пізніш як за 10 днів до розгляду питання про призначення.
5. Обговорення кандидатур на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 205 цього Регламенту.
6. Звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснюється за поданням Голови Верховної Ради України за наявності рішення комітету, до предмета відання якого належить питання додержання прав і свобод людини і громадянина.
( Частина шоста статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 469-IX від 16.01.2020 )
7. Рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини приймається Верховною Радою відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
8. Рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини оформлюється відповідною постановою Верховної Ради.
( Стаття 208 в редакції Закону № 2600-VI від 08.10.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5474-VI від 06.11.2012, № 192-VIII від 12.02.2015, № 576-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017 )
Стаття 208-1. Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя та порядок їх звільнення
1. Відповідно до частини другої статті 131 Конституції України Верховна Рада обирає членів Вищої ради правосуддя у порядку, передбаченому цією статтею, та з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
( Частина перша статті 208-1 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
2. Не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Вищої ради правосуддя або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень Апарат Верховної Ради за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання судоустрою, оприлюднює на офіційному веб-сайті Верховної Ради оголошення про проведення конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя.
( Частина друга статті 208-1 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
3. Апарат Верховної Ради протягом 25 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу приймає від осіб, які претендують на участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, документи, визначені частиною першою статті 8 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", та реєструє їх у хронологічному порядку надходження. Інформація про осіб, які претендують на участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, разом із копіями поданих документів, крім документів, визначених пунктами 4, 8, 9 частини першої статті 8 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", не пізніше наступного робочого дня оприлюднюються на офіційному веб-сайті Верховної Ради.
Прийом документів завершується о 24 годині останнього дня строку, передбаченого абзацом першим цієї частини, якщо документи подаються в електронній формі та в час закінчення робочого часу Апарату Верховної Ради, якщо документи подаються в паперовій формі. Апарат Верховної Ради не має права відмовити у прийнятті документів з інших підстав, ніж закінчення зазначеного строку.
( Частина третя статті 208-1 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
4. Комітет, до предмета відання якого належать питання судоустрою, розглядає подані особами, які претендують на участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, документи і приймає рішення щодо відповідності документів установленим Законом України "Про Вищу раду правосуддя" вимогам.
Особи, які претендують на участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, стосовно яких комітетом, до предмета відання якого належать питання судоустрою, на основі поданих документів прийнято рішення щодо невідповідності встановленим Законом України "Про Вищу раду правосуддя" вимогам, або особи, які не подали всіх необхідних документів, припиняють участь у конкурсі.
( Частина четверта статті 208-1 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
5. Комітет, до предмета відання якого належать питання судоустрою, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення щодо відповідності документів кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя встановленим Законом України "Про Вищу раду правосуддя" вимогам передає документи такого кандидата до Апарату Верховної Ради для організації проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також копії таких документів до Етичної ради, яка діє відповідно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя", для встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності і надання списку кандидатів, рекомендованих для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Етична рада надає Верховній Раді висновок щодо відповідності кожного кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також список кандидатів, рекомендованих для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя. Такий список має містити кількість кандидатур, яка щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних посад членів Вищої ради правосуддя.
Якщо кількість рекомендованих Етичною радою кандидатів, які відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є меншою за кількість кандидатів, визначену абзацом другим цієї частини, оголошується новий конкурс, що проводиться в порядку, передбаченому цією статтею та Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
( Частина п'ята статті 208-1 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
6. Апарат Верховної Ради у триденний строк після отримання від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної служби, інформації про результати спеціальної перевірки готує і передає комітету, до предмета відання якого належать питання судоустрою, та Етичній раді довідку про результати спеціальної перевірки стосовно кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя.
( Частина шоста статті 208-1 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
7. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про кандидата, що не відповідають визначеним законодавством вимогам для зайняття посади, та/або у разі невключення кандидата до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя, такий кандидат припиняє участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя.
( Статтю 208-1 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
8. Після отримання довідки про результати спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя та списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя, комітет, до предмета відання якого належать питання судоустрою, проводить попереднє обговорення кандидатів, які пройшли спеціальну перевірку та включені до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя.
За результатами попереднього обговорення комітет, до предмета відання якого належать питання судоустрою, ухвалює рішення стосовно кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Комітет, до предмета відання якого належать питання судоустрою, подає на розгляд Верховної Ради стосовно кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя рішення комітету, довідку про результати спеціальної перевірки, висновок Етичної ради, а також документи, подані кандидатом.
( Статтю 208-1 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
9. Усі документи (крім інформації з обмеженим доступом), визначені частиною восьмою цієї статті, надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання.
( Статтю 208-1 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
10. Кожен із кандидатів має право до початку голосування виступити на пленарному засіданні Верховної Ради.
Народні депутати можуть ставити запитання до кандидата на пленарному засіданні щодо будь-якої інформації стосовно кандидата, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої відсутні розумні підстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради правосуддя, а також інформації, що становить державну таємницю.
11. Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
12. Добір на посаду члена Вищої ради правосуддя Верховна Рада здійснює відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо.
13. Верховна Рада обирає членів Вищої ради правосуддя списком, визначеним за підсумками рейтингового голосування, відповідно до кількості вакантних посад відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
14. Якщо в результаті голосування відповідно до частини тринадцятої цієї статті Верховна Рада не обрала членів Вищої ради правосуддя списком, повторний добір проводиться відповідно до частини дванадцятої цієї статті. Кандидати, включені до такого списку, не беруть участі в повторному доборі. За результатами повторного добору Верховна Рада проводить голосування для обрання членів Вищої ради правосуддя списком відповідно до частини тринадцятої цієї статті. Повторний добір і голосування проводяться до вичерпання усіх кандидатів.
( Частина чотирнадцята статті 208-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
15. Якщо Верховною Радою не прийнято рішення про обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя, невідкладно оголошується новий конкурс, який проводиться відповідно до процедури, визначеної цією статтею.
( Частина п'ятнадцята статті 208-1 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
16. Подання про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади вноситься до Верховної Ради Вищою радою правосуддя. З поданням одночасно подаються документи, що підтверджують наявність передбачених Законом України "Про Вищу раду правосуддя" підстав для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади.
( Частина статті 208-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 469-IX від 16.01.2020 )
17. Комітет, до предмета відання якого належать питання правосуддя, здійснює попередній розгляд подання та інших документів і готує рекомендацію.
Якщо комітет виявив невідповідність подання вимогам Закону України "Про Вищу раду правосуддя", комітет приймає висновок з обґрунтуванням такої невідповідності. Комітет передає такий висновок до Голови Верховної Ради України, який повертає подання Вищій раді правосуддя разом із висновком комітету для усунення недоліків.
18. Обговорення питання про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради правосуддя.
19. Питання про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади розглядається в його присутності.
20. Після оголошення подання Вищої ради правосуддя члену Вищої ради правосуддя, щодо якого розглядається питання про звільнення, надається слово для виступу, він відповідає на запитання народних депутатів.
21. У разі повторного неприбуття на засідання Верховної Ради члена Вищої ради правосуддя, щодо якого розглядається питання про звільнення, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.
22. Рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади приймається відкритим поіменним голосуванням.
23. У разі якщо рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади не прийнято, повторне голосування і повторний розгляд цього питання з тих самих підстав не допускається.
24. Рішення про обрання на посаду та звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя оформлюється відповідною постановою Верховної Ради.
( Регламент доповнено статтею 208-1 згідно із Законом № 192-VIII від 12.02.2015; в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 208-2. Порядок призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати
1. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада призначає на посади і звільняє з посад Голову та інших членів Рахункової палати у порядку, передбаченому цією статтею, та з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про Рахункову палату".
2. Не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Рахункової палати або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати.
Оголошення про умови та строки проведення такого конкурсу розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради та публікується в газеті "Голос України" за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету.
Для участі у конкурсі на зайняття посади члена Рахункової палати кандидат на таку посаду подає до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, документи за переліком, визначеним Законом України "Про Рахункову палату".
Інформація про кандидатів, які подали документи, розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради протягом п’яти робочих днів з дня закінчення строку для подання документів.
3. Комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, розглядає документи, подані кандидатами на посади членів Рахункової палати, і попередньо обговорює кандидатів щодо їх відповідності вимогам, встановленим Законом України "Про Рахункову палату", та подає на розгляд Верховної Ради рішення з висновками щодо кожного кандидата.
Рішення комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, та відомості про кандидатів на посади членів Рахункової палати (частина друга статті 205 цього Регламенту) надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання.
4. Обговорення кандидатів на посади членів Рахункової палати проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 205 цього Регламенту.
5. Відбір на посади членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо.
Верховна Рада призначає членів Рахункової палати списком, визначеним за підсумками рейтингового голосування, відповідно до кількості вакантних посад відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів, оголошується повторний конкурс, який проводиться відповідно до процедури, визначеної цією статтею.
6. Звільнення з посад членів Рахункової палати здійснюється відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради за наявності рішення комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету.
7. Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою за поданням Голови Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради України вносить на розгляд Верховної Ради подання про призначення на посаду Голови Рахункової палати одного з членів Рахункової палати.
Призначення на посаду та звільнення з посади Голови Рахункової палати здійснюється відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
8. Рішення щодо призначення на посаду та звільнення з посади Голови, іншого члена Рахункової палати оформляється відповідною постановою Верховної Ради.
( Регламент доповнено статтею 208-2 згідно із Законом № 576-VIII від 02.07.2015 )( Статтю 208-3 виключено на підставі Закону № 394-IX від 19.12.2019 )
Стаття 208-4. Порядок призначення на посаду суддів Конституційного Суду України
1. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, частини другої статті 148 Конституції України Верховна Рада призначає на посаду суддів Конституційного Суду України.
2. Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Законом України "Про Конституційний Суд України", та з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Підготовку питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України у Верховній Раді здійснює комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу Конституційного Суду України.
3. Не пізніш як за 90 днів до дня закінчення строку повноважень або досягнення граничного віку перебування на посаді судді Конституційного Суду України або не пізніше 20 днів з дня виникнення вакансії на посаду судді Конституційного Суду України в разі, якщо повноваження судді Конституційного Суду України припинено чи його звільнено з посади з підстав, передбачених статтею 149-1 Конституції України, Апарат Верховної Ради за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання правового статусу Конституційного Суду України, оприлюднює на офіційному веб-сайті Верховної Ради оголошення про початок конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.