• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Кодекс торговельного мореплавства України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 23.05.1995 № 176/95-ВР
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 23.05.1995
  • Номер: 176/95-ВР
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 23.05.1995
  • Номер: 176/95-ВР
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
КОДЕКС
ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст.349)( Вводиться в дію Постановою ВР № 277/94-ВР від 09.12.94 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 590/97-ВР від 21.10.97, ВВР, 1998, № 2, ст. 5 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209 )( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 21-рп/2004 від 15.12.2004 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2705-IV від 23.06.2005, ВВР, 2005, № 33, ст.427 № 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.184 № 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.440 № 885-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, № 24, ст.299 № 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.535 № 2189-VI від 13.05.2010, ВВР, 2010, № 30, ст.394 № 2435-VI від 06.07.2010, ВВР, 2010, № 46, ст.539 № 2753-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 18, ст.128 № 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208 № 4709-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 7, ст.65 № 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41 № 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 № 5502-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 8, ст.88 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 1054-IX від 03.12.2020 № 1089-IX від 16.12.2020 № 1578-IX від 29.06.2021, ВВР, 2021, № 36, ст. 303 № 1887-IX від 17.11.2021 № 1909-IX від 18.11.2021 )( У тексті Кодексу слова "арбітражний суд" в усіх відмінках замінено словами "господарський суд" у відповідному відмінку згідно із Законом № 762-IV від 15.05.2003 )( У тексті Кодексу слова "Міністерство транспорту України", "Міністерство рибного господарства України", "Міністерство економіки України" та "Міністерство охорони здоров'я України" у всіх відмінках замінено відповідно словами "центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту", "центральний орган виконавчої влади в галузі рибного господарства", "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" та "центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я" у відповідному відмінку згідно із Законом № 885-VI від 15.01.2009 )( У тексті Кодексу слово "упаковка" в усіх відмінках замінено словом "пакування" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2189-VI від 13.05.2010 )( У тексті Кодексу слова "державний морський лоцман" в усіх відмінках і числах - словами "морський лоцман" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 4709-VI від 17.05.2012;щодо заміни слів "центральний орган виконавчої влади у галузі транспорту" в усіх відмінках на слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту" у відповідному відмінку див. Закон № 4709-VI від 17.05.2012 )( У тексті Кодексу слова "центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту", "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики", "центральний орган виконавчої влади в галузі рибного господарства" в усіх відмінках замінено відповідно словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
Стаття 1. Завдання Кодексу торговельного мореплавства України
Кодекс торговельного мореплавства України регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.
Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов’язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибогосподарської діяльності, розвідки та видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей, що зазнали лиха на морі, виконання буксирних, криголамних і аварійно-рятувальних операцій, навігаційно-гідрографічних робіт, прокладання кабелю, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 2. Право на торговельне мореплавство
Діяльність, що входить у поняття "торговельне мореплавство", відповідно до статті 1 цього Кодексу можуть провадити суб'єкти господарювання за наявності в них відповідної ліцензії, якщо її отримання передбачено законом.
( Стаття 2 в редакції Закону № 3370-IV від 19.01.2006 )
Стаття 3. Державне регулювання торговельного мореплавства
Держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативно-правові акти з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, технічні вимоги до морських суден, порядок здійснення технічного нагляду за суднами, правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, порядок реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України та порядок реєстрації суден у Судновій книзі України, інші акти, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.
( Частину третю статті 3 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020 )( Стаття 3 в редакції Закону № 885-VI від 15.01.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 5502-VI від 20.11.2012, № 124-IX від 20.09.2019, № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 4. Застосування загальних засад законодавства України
До цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.
Стаття 5. Застосування права у зв'язку з заподіянням судном шкоди
У разі заподіяння судном шкоди, що не передбачена статтями 296 і 314 цього Кодексу, відшкодування завданих збитків регулюється законодавством держави, де мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, а якщо шкода заподіяна у відкритому морі, - законодавством держави, під прапором якої плаває судно.
Стаття 6. Застосування іноземного законодавства
Включення в договори, передбачені цим Кодексом, умов про застосування іноземного законодавства і звичаїв торговельного мореплавства дозволяється у разі, коли сторони можуть відповідно до цього Кодексу відступати від його правил.
Стаття 7. Міжнародні договори України з питань торговельного мореплавства
Міжнародні договори України з питань торговельного мореплавства застосовуються в Україні в порядку, передбаченому Законом України "Про міжнародні договори України".
Стаття 8. Вибір суду або арбітражу
Майнові спори, що виникають у зв'язку з договором або іншими цивільно-правовими відносинами, пов'язаними з торговельним мореплавством і віднесеними до компетенції Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (Морська арбітражна комісія), розглядаються цією комісією за наявності згоди сторін.
Майновий спір, пов'язаний з торговельним мореплавством, в якому бере участь іноземна юридична або фізична особа, може бути за згодою сторін передано на розгляд іноземного суду або арбітражу.
Стаття 9. Розрахункова одиниця
Розрахунковою одиницею, зазначеною у статтях 181, 194, 309, 318, 352 цього Кодексу, є одиниця "спеціального права запозичення", визначена Міжнародним валютним фондом. Суми, зазначені у статтях 181, 194, 309, 318, 352 цього Кодексу, переводяться в національну валюту України за офіційним курсом цієї валюти до одиниці "спеціального права запозичення", що публікується Національним банком України на день створення обмежувального фонду, а якщо обмежувальний фонд не створюється - на день здійснення платежу.
Стаття 10. Державний нагляд і забезпечення реалізації державної політики у сфері торговельного мореплавства
Державний нагляд і забезпечення реалізації державної політики у сфері торговельного мореплавства покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, який здійснює:
забезпечення дотримання і виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України у сферах морського транспорту, торговельного мореплавства, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства;
державний нагляд за виконанням вимог міжнародних договорів України та інших актів законодавства у сфері торговельного мореплавства на українських (контроль державою прапора) та іноземних (контроль державою порту) торговельних суднах, за забезпеченням безпеки мореплавства на морських шляхах, в акваторіях морських портів і на об’єктах портової інфраструктури, регулюванням руху і лоцманським проведенням суден;
організацію і контроль здійснення навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, пошуку і рятування людей, які зазнали лиха на морі, дипломування моряків, а також контроль за здійсненням охорони суден і портових засобів;
контроль за діяльністю визнаних організацій, яким відповідно до міжнародних договорів України у сфері торговельного мореплавства та цього Кодексу надаються повноваження на здійснення технічного нагляду за українськими торговельними суднами;
реєстрацію морських суден та суден внутрішнього плавання, видачу у встановленому порядку суднових документів, посвідчень особи і кваліфікаційних документів моряків;
інші функції, покладені на нього відповідно до закону.
( Частину другу статті 10 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020 )( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4709-VI від 17.05.2012, № 5462-VI від 16.10.2012, № 5502-VI від 20.11.2012, № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 11. Тарифи
Тарифи на морське перевезення пасажирів і багажу в прибережному плаванні, а також правила застосування цих тарифів затверджуються у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Стаття 12. Відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства
Відведення землі та акваторії для торговельного мореплавства, а також для реалізації проектів здійснення будівництва або проведення будь-яких робіт у зоні дії навігаційного обладнання та морських шляхів здійснюється в порядку, встановленому Земельним і Водним кодексами України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, в межах повноважень, визначених законом, погоджує відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, а також проектів будівництва або виконання інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання та морських шляхів. Порядок погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, а також проектів будівництва або виконання інших робіт в зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту.
( Частину третю статті 12 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020 )
Юридичні і фізичні особи, які порушили правила цієї статті, зобов'язані на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, здійснити в зазначений ним термін за власний рахунок знесення, перенесення або необхідні зміни будівель і споруд, що створюють перешкоди судноплавству або дії засобів навігаційного обладнання.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4709-VI від 17.05.2012, № 5462-VI від 16.10.2012, № 5502-VI від 20.11.2012, № 1054-IX від 03.12.2020 )
ГЛАВА 2. СФЕРА ДІЇ КОДЕКСУ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
Стаття 13. Застосування норм Кодексу торговельного мореплавства України
Правила цього Кодексу поширюються:
на морські судна - під час їх прямування морськими водними шляхами і внутрішніми водними шляхами, якщо Законом України "Про внутрішній водний транспорт" або міжнародними договорами України не встановлено інше;
на судна внутрішнього плавання - під час їх прямування морськими шляхами та у випадках, передбачених статтями 15, 22, 24, 26-31, 297 і 327 цього Кодексу.
Правила цього Кодексу, за винятком передбачених у ньому випадків, не поширюються на судна, що плавають під військово-морським прапором України.
До морських військових перевезень правила цього Кодексу застосовуються в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює ці перевезення.
До мультимодальних перевезень і перевезень у прямому водному сполученні, що здійснюються за участю морських суден, правила цього Кодексу застосовуються в зазначених у ньому випадках, а також в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює такі перевезення.
( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1054-IX від 03.12.2020, № 1887-IX від 17.11.2021 )
Стаття 14. Колізійні норми
Правила цього Кодексу, що містяться у зазначених нижче розділах і главах, застосовуються:
1) у розділі II "Судно" (за винятком статті 40 цього Кодексу) і в розділі III "Екіпаж судна" - до суден, що зареєстровані в Україні;
2) у розділі IV "Мореплавство у територіальному морі, внутрішніх водах, акваторіях морських портів" - до морських невійськових портів України;
3) у главі 3 "Морські лоцмани" розділу IV - до відносин, що виникають у зв'язку з проведенням суден морськими лоцманами України на підходах до портів України, в межах акваторій цих портів, а також між цими портами;
4) у главі 6 "Майно, що затонуло в морі" розділу IV - до відносин, що виникають у зв'язку з затонулим майном у межах територіального моря і внутрішніх морських вод України;
5) у главі 7 "Морські протести" розділу IX - у разі, коли морський протест заявляється нотаріусу або іншій посадовій особі;
6) у главі 1 "Межі відповідальності судновласника" розділу X - до судновласників, судна яких плавають під Державним прапором України.
Межі відповідальності судновласника та оператора ядерного судна, що плаває під прапором іноземної держави, регулюються законом держави, під прапором якої плаває судно. Якщо ці межі нижчі від установлених цим Кодексом, то під час розгляду спору про відповідальність у суді або господарському суді України застосовуються положення цього Кодексу;
7) у главі 2 "Привілейовані вимоги" розділу X - у разі, коли спір розглядається в Україні;
8) у розділі XI "Претензії та позови" - у тому разі, коли відповідні відносини регулюються правилами цього Кодексу.
Відносини за договорами морського перевезення вантажів, фрахтування судна на термін, фрахтування судна без екіпажу, лізингу, буксирування, страхування морських ризиків регулюються законодавством держави за згодою сторін, а за договором морського перевезення пасажира і морського круїзу - також тим, що зазначено у пасажирському квитку.
У разі відсутності згоди сторін щодо застосування права відносини сторін регулюються законодавством тієї держави, де заснована, має основне місце діяльності або постійного перебування сторона, що є:
а) перевізником - у договорі морського перевезення і морського круїзу;
б) судновласником - у договорах фрахтування судна на термін і фрахтування судна без екіпажу;
в) лізингодавцем - у договорі лізингу;
г) власником судна, що здійснює буксирування, - у договорі буксирування;
д) страховиком - у договорі страхування морських ризиків.
Сторони мають право відійти у договорі від правил цього Кодексу, що стосується відповідного договору, якщо цими правилами не встановлено інше.
( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4709-VI від 17.05.2012, № 1909-IX від 18.11.2021 )
РОЗДІЛ II. СУДНО
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
Стаття 15. Поняття судна
Торговельне судно в цьому Кодексі означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується:
1) для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, здійснення рибогосподарської діяльності (в тому числі риболовні судна), розвідки і добування корисних копалин, пошуку і рятування людей, які зазнали лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об’єктів, здійснення аварійно-рятувальних, навігаційно-гідрографічних, гідротехнічних робіт, обслуговування суден і пасажирів у морському порту (морському терміналі), піднімання майна, що затонуло в морі;
2) для здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства (судноплавства), охороною морського природного середовища і водних біоресурсів;
3) для наукових, навчальних і культурних цілей;
4) для спорту;
5) для інших цілей.
Риболовне судно у цьому Кодексі - це будь-яке торговельне судно, що використовується для рибного або іншого морського промислу.
Знаряддя промислу є невід'ємною частиною риболовного судна, у зв'язку з чим морські події, пов'язані з пошкодженням знарядь промислу риболовного судна іншими суднами, класифікуються як зіткнення суден у морі.
Ядерне судно в цьому Кодексі - це судно, що обладнане ядерною енергетичною установкою.
Пасажирське судно для цілей цього Кодексу - це будь-яке судно, що перевозить більше 12 пасажирів.
Терміни "мале судно", "прогулянкове судно", "спортивне судно", "судно внутрішнього плавання" вживаються в цьому Кодексі у значеннях, наведених у Законі України "Про внутрішній водний транспорт".
( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 16. Форми власності на судно
Судна України можуть перебувати у всіх формах власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.
Ядерне судно має перебувати тільки у державній власності.
Стаття 17. Відчуження державних суден
Відчуження іноземній державі, іноземній юридичній чи фізичній особі судна, що перебуває у державній власності, здійснюється згідно з чинним законодавством України.
Стаття 18. Судновий імунітет державних суден
На судна, що перебувають у державній власності, не може бути накладено арешт чи стягнення без згоди органу, який здійснює управління майном, що перебуває у державній власності, якщо ці судна використовуються виключно для несення державної служби.
Стаття 19. Майнові права на судна, що будуються, і судна, що перебувають за межами України
Право власності на судно, що будується, регулюється законодавством держави, на території якої перебуває таке судно, якщо договором на будівництво судна не встановлено інше.
Право власності та інші майнові права на судна, що перебувають за межами України, а також виникнення, зміна та припинення цих прав регулюються законодавством держави, під прапором якої плаває судно.
Стаття 20. Поняття судновласника і власника судна
Судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.
Власником судна є фізична або юридична особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.
( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 21. Ідентифікація судна
Судно повинно мати свою назву. Назву судну присвоює власник. Будь-якому судну, що має обладнання зв'язку, присвоюється позивний сигнал, а також, залежно від його технічної оснащеності, - ідентифікаційний номер суднової станції супутникового зв'язку і номер вибірного виклику суднової радіостанції.
Порядок присвоєння судну назви, ідентифікаційного номера суднової станції супутникового зв'язку, позивного сигналу і номера вибірного виклику суднової станції визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
( Частину третю статті 21 виключено на підставі Закону № 885-VI від 15.01.2009 )( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 885-VI від 15.01.2009, № 5462-VI від 16.10.2012, № 5502-VI від 20.11.2012, № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 22. Класифікація морських суден. Нагляд за суднами. Визнані організації
Класифікація українських суден здійснюється класифікаційним товариством (визнаною організацією), обраним судновласником.
Нагляд за виконанням на українських суднах вимог, встановлених законодавством України та міжнародними договорами України у сфері торгового мореплавства, видача відповідних суднових документів здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, або класифікаційним товариством (визнаною організацією), уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту.
Уповноваження класифікаційного товариства (визнаної організації) на здійснення нагляду за виконанням на морських суднах вимог, встановлених законодавством України та міжнародними договорами України у сфері торгового мореплавства, здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, на підставі угоди про уповноваження з надання послуг щодо нагляду за виконанням на українських суднах вимог, встановлених законодавством України та міжнародними договорами України у сфері торгового мореплавства. Зазначені угоди укладає з класифікаційним товариством (визнаною організацією) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
Порядок здійснення нагляду за виконанням на українських суднах вимог, встановлених законодавством України та міжнародними договорами України у сфері торгового мореплавства, розробляється з урахуванням міжнародних договорів України та вимог законодавства Європейського Союзу і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту.
Порядком уповноваження класифікаційного товариства (визнаної організації) на здійснення нагляду за виконанням на українських суднах вимог, встановлених законодавством України та міжнародними договорами України у сфері торгового мореплавства, визначаються, зокрема, вимоги (критерії), яким повинні відповідати класифікаційні товариства (визнанні організації), порядок укладання угоди про уповноваження з надання послуг щодо нагляду за виконанням на морських суднах під прапором України вимог, встановлених законодавством України та міжнародними договорами України у сфері торгового мореплавства, і типова форма такої угоди, порядок контролю (моніторингу) здійснення класифікаційними товариствами (визнаними організаціями) нагляду за виконанням на морських суднах вимог, встановлених законодавством України та міжнародними договорами України у сфері торгового мореплавства, а також за відповідністю класифікаційних товариств (визнаних організацій) вимогам, встановленим законодавством.
Контроль (моніторинг) за здійсненням уповноваженими класифікаційними товариствами (визнаними організаціями) нагляду за виконанням на українських суднах вимог, встановлених законодавством України та міжнародними договорами України у сфері торгового мореплавства, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
Технічний нагляд за виконанням суднами внутрішнього плавання, малими суднами і водними мотоциклами вимог національного законодавства та міжнародних договорів України, їх класифікація здійснюються відповідно до Закону України "Про внутрішній водний транспорт".
( Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5502-VI від 20.11.2012; в редакції Закону № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 23. Допуск судна до плавання
Судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища.
Технічні вимоги до морських суден розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, та включають основні вимоги до конструкції, комплектації та експлуатації судна, не встановлені міжнародними договорами України і технічним регламентом морського обладнання суден, з урахуванням районів та умов плавання судна, а також міжнародних договорів України, вимог законодавства Європейського Союзу.
Технічними вимогами до морських суден встановлюється також перелік обов’язкового радіообладнання суден, що не здійснюють міжнародних рейсів.
Пасажирські судна повинні бути придатними для їх використання особами з маломобільних груп населення.
Технічні вимоги до суден внутрішнього плавання встановлюються відповідно до Закону України "Про внутрішній водний транспорт".
( Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 24. Допуск суден внутрішнього плавання до виходу в море
Вимоги, яким повинні відповідати судна внутрішнього плавання України, що виходять в море, а також межі районів морського плавання цих суден установлює класифікаційне товариство.
Стаття 25. Заходження ядерного судна у води України
Ядерне судно має право зайти в територіальне море України за усіх таких умов:
а) якщо порт оголошено відкритим для заходження ядерних суден;
б) якщо інформацію про безпеку цього судна заздалегідь подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, і центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії;
в) якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, не забороняють це заходження.
( Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 885-VI від 15.01.2009, № 5502-VI від 20.11.2012, № 1054-IX від 03.12.2020 )
ГЛАВА 2. РЕЄСТРАЦІЯ СУДЕН І ПРАВО НА ПРАПОР УКРАЇНИ
Стаття 26. Державна реєстрація суден
Українські морські судна і судна внутрішнього плавання підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України. Судна, що не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, реєструються у Судновій книзі України відповідно до Закону України "Про внутрішній водний транспорт".
Забороняється реєстрація у Державному судновому реєстрі України суден, власниками або судновласниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, юридичні особи, які зареєстровані на території держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, юридичні особи, зареєстровані на території України, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, чи юридичні особи, зареєстровані на території України, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є держава, визнана Україною державою-агресором або державою-окупантом; фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції".
Іноземні судна, зафрахтовані за договором бербоут-чартера, підлягають реєстрації в Державному судновому реєстрі України тимчасово, на строк, що не перевищує строку дії такого договору, якщо на момент реєстрації судна воно не було внесено до суднового реєстру іншої держави або якщо таке судно внесено до суднового реєстру іншої держави, але запис про нього припинено, або отримано дозвіл уповноваженого органу держави іноземної реєстрації судна на тимчасову реєстрацію в Україні.
У разі, коли в іншій державі дозволено внесення судна в декілька суднових реєстрів, від цієї вимоги можна відмовитися.
Судно, побудоване на території України, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту.
( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4709-VI від 17.05.2012, № 5502-VI від 20.11.2012, № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 27. Порядок та умови реєстрації суден, припинення або тимчасового припинення реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України
Реєстрація морських суден і суден внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту. Реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент), яке видається безстроково, або свідоцтвом про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, а також свідоцтвом про право власності на судно, яке видається безстроково.
Припинення реєстрації морського судна або судна внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України або свідоцтвом про виключення судна з Державного суднового реєстру України.
Документи, передбачені частинами першою і другою цієї статті, видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
У разі виникнення змін, що зумовлюють необхідність виправлення відомостей, внесених до Державного суднового реєстру України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, видає нові документи та вносить відповідні зміни до Державного суднового реєстру України. При цьому документ, що підлягає заміні, повертається цьому органу. Заявник повинен подати документи для внесення змін до Державного суднового реєстру України протягом 14 календарних днів з дати виникнення таких змін.
Видача нових документів замість втрачених здійснюється після опублікування судновласником за його рахунок оголошення в засобах масової інформації про втрату таких документів та визнання їх недійсними.
Реєстрація або тимчасова реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України, виключення або тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України (припинення або тимчасове припинення реєстрації), внесення змін до Державного суднового реєстру України, видача нових документів замість втрачених є платними послугами, за які справляється адміністративний збір.
Адміністративний збір не справляється у разі:
первинної реєстрації під Державним Прапором України судна (крім прогулянкових, малих суден), побудованого в Україні, віком не більше п’яти років;
виключення судна з Державного суднового реєстру України у разі загибелі судна, зникнення його безвісти, визнання його непридатним для подальшої експлуатації;
внесення до Державного суднового реєстру України змін, зумовлених прийняттям рішень про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, перейменування вулиці.
Реєстрація або тимчасова реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України, виключення або тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України, внесення змін до Державного суднового реєстру України, видача нових документів замість втрачених здійснюються протягом п’яти робочих днів з дати прийняття відповідної заяви. За бажанням заявника зазначені реєстраційні дії можуть бути проведені протягом двох робочих днів з дати прийняття відповідної заяви, при цьому розмір адміністративного збору подвоюється. Заявнику, який бажає отримати документи поштою, такі документи направляються не пізніше наступного робочого дня після проведення реєстраційних дій.
За реєстрацію судна під Державним Прапором України адміністративний збір розраховується у такому порядку: прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, помножений на коефіцієнт віку судна, помножений на коефіцієнт технічних характеристик судна, помножений на фактичну кількість одиниць виміру типу судна.
розмір адміністративного збору розраховується з диференціацією відповідно до віку, типу та параметрів судна коефіцієнт 0,5
коефіцієнт 0,7
коефіцієнт 0,8
коефіцієнт 1,0
коефіцієнт 1,2
до 5 років
від 5 до 10 років
від 10 до 15 років
від 15 до 20 років
понад 20 років
1) прогулянкових 0,0008 від 501 одиниці як за судно місткістю 10 000 одиниць
2) пасажирських 0,002 до 2000 одиниць включно як за судно місткістю 2000 одиниць
0,003 від 2001 одиниці
3) танкерів (бункерувальників) 0,008 до 2000 одиниць включно як за судно місткістю 2000 одиниць
0,004 від 2001 одиниці до 5000 одиниць включно як за судно місткістю 5000 одиниць
0,005 від 5001 одиниці
4) суден, що перевозять хімічні та небезпечні вантажі 0,006 до 5000 одиниць включно як за судно місткістю 5000 одиниць
0,007 від 5001 одиниці
5) суховантажних 0,005 до 2000 одиниць включно як за судно місткістю 2000 одиниць
0,006 від 2001 одиниці
6) суден спеціального призначення та інших 0,008 до 500 одиниць включно як за судно місткістю 500 одиниць
0,004 від 501 одиниці до 2000 одиниць включно як за судно місткістю 2000 одиниць
0,005 від 2001 одиниці
Розмір адміністративного збору за тимчасову реєстрацію судна під Державним Прапором України становить 0,8 вартості реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України.
Розмір адміністративного збору за тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України з видачею свідоцтва становить 0,8 вартості реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України.
Розмір адміністративного збору за виключення судна з Державного суднового реєстру України з видачею свідоцтва становить 0,5 вартості реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України.
Заява про реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна, припинення або тимчасове припинення реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України та додані до неї документи подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, в один із таких способів:
особисто судновласником або уповноваженою ним особою;
надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в електронній формі.
У заяві окремо зазначаються спосіб, у який заявник бажає отримати відповідні документи (поштою, особисто або через представника), та строк проведення реєстраційних дій (звичайний або протягом двох робочих днів з дати прийняття заяви).
Копії документів, що додаються до заяви, засвідчуються нотаріусом або органами, які здійснили їх оформлення та видачу. Копія документа, що посвідчує особу власника судна та підтверджує його громадянство, засвідчується його власником. Копія обмірного свідоцтва може бути завірена заявником. До всіх документів, складених іноземною мовою, додається переклад на державну мову, засвідчений у встановленому порядку. Разом із заявою подається також підписаний заявником перелік доданих документів.
До заяви про реєстрацію судна додаються такі документи:
копії документів, що підтверджують право власності на судно, а також на двигун, якщо його придбано окремо;
копія обмірного свідоцтва (за наявності);
свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України (якщо судно тимчасово зареєстровано у Державному судновому реєстрі України і строк дії цього свідоцтва не закінчився);
документальне підтвердження втрати права плавання під державним прапором іншої держави або скасування запису у реєстрі суден іншої держави (якщо судно раніше було зареєстровано органом реєстрації іншої держави);
копія документа, що посвідчує особу власника судна та підтверджує його громадянство;
фотографічні знімки судна у паперовому вигляді (загальний вигляд з правого та лівого борту);
копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору.
Для тимчасової реєстрації іноземного судна, зафрахтованого за договором бербоут-чартера, до заяви також додаються:
копія договору фрахтування;
письмовий дозвіл власника судна на тимчасову реєстрацію в Україні;
письмовий дозвіл уповноваженого органу держави іноземної реєстрації судна на тимчасову реєстрацію в Україні (у випадку, передбаченому частиною третьою статті 26 цього Кодексу);
письмовий дозвіл заставодержателя на тимчасову реєстрацію в Україні (якщо судно перебуває в заставі).
До заяви про виключення або тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України додаються такі документи:
письмове пояснення заявника щодо необхідності виключення судна з Державного суднового реєстру України (у разі загибелі судна, зникнення його безвісти, визнання його непридатним для подальшої експлуатації);
свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України або свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України (не додається у разі загибелі судна, зникнення його безвісти);
свідоцтво про право власності на судно;
письмовий дозвіл заставодержателя на припинення реєстрації у Державному судновому реєстрі України (якщо судно перебуває в заставі);
копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору.
До заяви про внесення змін до Державного суднового реєстру України додаються:
письмове обґрунтування за підписом заявника та документи, що підтверджують необхідність внесення змін до Державного суднового реєстру України (за наявності);
раніше виданий документ, що підлягає заміні (за потреби);
копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору.
До заяви про видачу нових документів замість втрачених додаються:
примірник друкованого видання засобу масової інформації, в якому розміщено оголошення про втрату документів та визнання їх недійсними;
копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору.
Прийняття заяви є обов’язком посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту. Під час прийняття заяви посадова особа перевіряє наявність необхідних документів. Інформація, наведена в документах, перевірці під час прийняття заяви не підлягає.
За наявності необхідних документів посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, зобов’язана зареєструвати заяву датою її фактичного отримання. Доказом прийняття заяви є наявність на копії аркуша заяви відмітки (штампу) посадової особи, яка прийняла заяву, із зазначенням дати її прийняття, або поштового повідомлення з відміткою про вручення посадовій особі (у разі надсилання заяви поштою).
Відмова посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, у прийнятті заяви з причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею умов для прийняття заяви, забороняються.
За результатами розгляду заяви центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту:
здійснює реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України, припиняє або тимчасово припиняє реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України, вносить зміни до Державного суднового реєстру України, видає нові документи замість втрачених;
відмовляє у реєстрації або тимчасовій реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, припиненні або тимчасовому припиненні реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, внесенні змін до Державного суднового реєстру України, видачі нових документів замість втрачених.
Підставою для відмови у реєстрації або тимчасовій реєстрації судна, припиненні або тимчасовому припиненні реєстрації судна, внесенні змін до Державного суднового реєстру України, видачі нових документів замість втрачених є:
неподання документів, зазначених у цій статті;
подання документів, що містять недостовірні відомості;
невідповідність поданих документів вимогам закону.
У разі відмови у реєстрації або тимчасовій реєстрації морського судна внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України, виключенні або тимчасовому виключенні судна з Державного суднового реєстру України, внесенні змін до Державного суднового реєстру України, видачі нових документів замість втрачених центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, зобов’язаний надати заявнику відповідну письмову відповідь протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви або двох робочих днів, якщо за бажанням заявника реєстраційні дії повинні бути проведені протягом двох робочих днів з дати прийняття відповідної заяви.
У разі отримання повідомлення про відмову у прийнятті заяви заявник має право:
подати виправлену заяву;
оскаржити рішення посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, у порядку, передбаченому законодавством.
У разі відмови у реєстрації або тимчасовій реєстрації судна, тимчасовому припиненні реєстрації судна, внесенні змін до Суднової книги України, видачі нових документів замість втрачених заявник має право на повернення коштів реєстраційного збору як надміру зарахованих до бюджету платежів у встановленому законодавством порядку.
Відомості про судна, зареєстровані або тимчасово зареєстровані у Державному судновому реєстрі України, доступ до яких є вільним і безоплатним, оприлюднюються у систематизованому вигляді на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
Порядок та умови реєстрації суден у Судновій книзі України встановлюються Законом України "Про внутрішній водний транспорт".
( Стаття 27 в редакції Закону № 1054-IX від 03.12.2020 )( Статтю 28 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 29. Умови і наслідки реєстрації
З моменту реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України всі раніше зроблені записи щодо цього судна в суднових реєстрах зарубіжних держав Україною не визнаються.
Таким же чином Україною не визнається внесення судна України у судновий реєстр іноземної держави, якщо судно не виключено у встановленому порядку із Державного суднового реєстру України або Суднової книги України.
Судно виключається із Державного суднового реєстру України або Суднової книги України у разі:
1) визнання судна непридатним для подальшої експлуатації і ремонту;
2) втрати судном права плавання під Державним прапором України;
3) загибелі судна або пропажі його безвісти.
( Статтю 30 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 31. Відповідальність за порушення правил реєстрації судна