Про меліорацію земель

Положення частин другої і третьої цієї статті не застосовуються, якщо відповідні роботи здійснюються або мають здійснюватися організацією водокористувачів на земельних ділянках, включених до території обслуговування організації водокористувачів.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем здійснюється відповідно до законодавства.

Трубопроводи внутрішньогосподарських меліоративних систем не належать до об’єктів будівництва.

Вилучення (викуп) та надання земель для потреб меліорації провадиться відповідно до Земельного кодексу України.

Після закінчення будівництва (реконструкції) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури порушені землі підлягають рекультивації та передачі землекористувачам, власникам землі у придатному для використання стані.

Землі, зайняті окремими об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем (меліоративною мережею з гідротехнічними спорудами та насосними станціями, захисними дамбами, спостережною мережею, технологічними дорогами та спорудами на них), а також землі, виділені під смуги відведення для них, надаються у користування або у власність суб'єктам права власності на меліоративні системи, які забезпечують відповідно до цього Закону експлуатацію меліоративних систем або утворюють з цією метою спеціальні служби.

Порядок надання цих земель у користування або у власність встановлюється Земельним кодексом України.

Експлуатація меліоративних систем повинна забезпечувати оптимальний водний та повітряний режим грунтів, створення умов для високоефективного та екологічно безпечного використання меліорованих земель.

Експлуатація меліоративних систем забезпечується відповідно до проектної документації та відповідних правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до статей 13, 14 і 16 цього Закону.

Виконання у зоні розміщення та функціонування меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, а також на прилеглій території будь-яких робіт, що можуть вплинути на технічний стан і режим експлуатації цих систем та об'єктів інженерної інфраструктури, допускається лише після попереднього погодження проекту виконання цих робіт у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Окремі об'єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем можуть використовуватися для потреб, не пов'язаних з меліорацією земель, виключно на підставі проектів реконструкції, технічного переоснащення та вдосконалення цих об'єктів, розроблених і затверджених у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Експлуатація загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності, здійснюється підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель.

Експлуатація міжгосподарських меліоративних систем та внутрішньогосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності, здійснюється власниками цих систем або спеціально утвореними ними підприємствами, установами та організаціями.

Експлуатація меліоративних мереж та окремих об’єктів міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем, які перебувають у приватній власності, в тому числі власності організацій водокористувачів, здійснюється їх власниками або орендарями. Меліоративні мережі та окремі об’єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем, які перебувають у власності організацій водокористувачів, не підлягають передачі в оренду.

Підприємства, установи та організації, які здійснюють експлуатацію загальнодержавних меліоративних систем, які перебувають у державній власності, зобов’язані укладати з організаціями водокористувачів та особами, що є власниками меліоративних мереж та окремих об’єктів міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем, договори на транспортування води для потреб гідротехнічної меліорації на тих самих умовах, на яких іншим особам надаються аналогічні послуги такими підприємствами, установами і організаціями, в тому числі, але не виключно, щодо застосування єдиного принципу (методики) розрахунку відповідного тарифу (плати) за такі послуги та виконання технічних умов.

Підприємства, установи та організації, які здійснюють експлуатацію загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності, зобов’язані надавати послуги, пов’язані із забором, доставкою води та її відведенням, за наявності відповідної технічної можливості та водних ресурсів усім власникам (користувачам) земельних ділянок, включених до території обслуговування такої мережі, на тих самих умовах, на яких іншим водокористувачам надаються аналогічні послуги, в тому числі, але не виключно, щодо застосування єдиного принципу (методики) розрахунку відповідного тарифу (плати) за такі послуги та виконання технічних умов.

Власники меліоративних мереж зобов’язані надавати послуги, пов’язані із забором, доставкою води та її відведенням, власникам, які самостійно користуються земельною ділянкою, та користувачам переданих у користування земельних ділянок, включених до території обслуговування такої мережі відповідно до проектної документації на її будівництво, незалежно від того, чи погодили такі власники (користувачі) умови забору, доставки води та її відведення до початку будівництва меліоративної мережі.

Забір, доставка води та її відведення із використанням приватних меліоративних мереж або окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем здійснюються на підставі договору (крім надання організацією водокористувачів таких послуг своїм членам), істотними умовами якого є умови забору, доставки води та її відведення, погоджені з власниками та користувачами земельних ділянок до початку будівництва меліоративної мережі відповідно до статті 22 цього Закону.

Зміна умов забору, доставки води та її відведення допускається виключно у разі істотної зміни обставин, якими керувалися власник приватної меліоративної мережі та водокористувач на момент погодження умов. Істотною зміною обставин вважається зміна витрат на транспортування води, зміна цін на електроенергію, зміни законодавства, а також інші обставини, що змінилися настільки, що, якби власник меліоративної мережі та власник (користувач) земельної ділянки могли це передбачити, вони погодили б інші умови забору, доставки води та її відведення. Зміни умов мають забезпечувати власнику меліоративної мережі компенсацію витрат, що збільшилися внаслідок істотної зміни обставин. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов забору, доставки води та її відведення зміна умов може бути здійснена за рішенням суду.

Проведення ремонту меліоративної мережі, заміна застарілих чи несправних об’єктів або їх окремих складових не є підставою для порушення умов забору, доставки води та її відведення.

У разі зміни власника приватної меліоративної мережі новий власник стає правонаступником щодо прав та обов’язків, визначених умовами забору, доставки води та її відведення, а також прав та обов’язків за договорами, укладеними з водокористувачами.

Зміна власника (користувача) земельної ділянки, на яку подається вода для гідротехнічної меліорації, не є підставою для зміни умов забору, доставки води та її відведення для нового власника (користувача) такої земельної ділянки.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:

одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;

збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі, раціональне використання та охорону земель і водних ресурсів;

цілісність використання масиву земель сільськогосподарського призначення;

належну експлуатацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури таких систем, окремо розташованих гідротехнічних споруд, а також вжиття заходів щодо запобігання їх пошкодженню; додержання технологічної цілісності функціонування меліоративних систем.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством.

Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, на якому здійснюється гідротехнічна меліорація, має право на компенсацію понесених витрат з гідротехнічної меліорації земельних ділянок, розташованих у такому масиві, або суміжних земельних ділянок, які не перебувають в її користуванні. Розмір компенсації та умови її сплати визначаються у договорі між цією особою та власником або користувачем земельної ділянки.

З метою забезпечення належного еколого-меліоративного стану угідь, належної якості зрошувальної води, біологічної потреби культур та запобігання ризику розвитку процесів деградації ґрунтів Кабінет Міністрів України встановлює нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі, земельних ділянок, на яких розташовані меліоративні системи, об’єкти їх інженерної інфраструктури та окремо розташовані гідротехнічні споруди, зобов’язані не чинити перешкод в експлуатації меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури та забезпечувати доступ працівників обслуговуючої (експлуатуючої) установи, організації до таких систем та їх експлуатацію.

Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

Власники, землекористувачі меліорованих земель або інші особи мають право вимагати встановлення земельних сервітутів для забезпечення будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, зокрема для:

будівництва та розміщення трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших споруд та об’єктів, що є складовими відповідної меліоративної системи;

проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва та експлуатації трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших об’єктів інженерної інфраструктури відповідної меліоративної системи;

руху (переміщення) пересувних об’єктів інженерної інфраструктури відповідно до її технологічних властивостей з метою забезпечення їх цілісного функціонування.

Власник, користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на одержання плати за його встановлення в розумному розмірі, крім випадків встановлення безоплатного земельного сервітуту.

У разі приватизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у користуванні меліоровані землі, передача меліоративних фондів власнику здійснюється відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та за участю представника експлуатаційної водогосподарської організації, при цьому не допускається порушення технологічної цілісності та процесу функціонування меліоративних систем.

Особливості експлуатації меліоративних систем у разі приватизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у своєму користуванні меліоровані землі, визначаються умовами, які розробляються з урахуванням існуючих земельних відносин і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, разом з іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, визначених статтями 14 і 16 цього Закону.

Державний контроль за дотриманням правил експлуатації меліоративних систем і використанням меліорованих земель здійснюють у межах своїх повноважень центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, інвентаризації та паспортизації меліоративних систем здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, крім витрат на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які надані у концесію, інших не заборонених законом джерел.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються витрати на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, окремих об'єктів інженерної інфраструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, капітального ремонту, інвентаризації та паспортизації загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне і виробничо-технічне забезпечення цих робіт.

Порядок використання коштів державного бюджету для потреб меліорації земель визначається Кабінетом Міністрів України.

За рахунок коштів місцевого бюджету фінансуються витрати на експлуатацію міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності, включаючи утримання підприємств, установ і організацій, які за дорученням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, організовують або виконують безпосередньо роботи з експлуатації цих систем, а також витрати за використану електроенергію для подачі води сільськогосподарським підприємствам.

Дія цієї статті не поширюється на фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію), капітальний ремонт і експлуатацію меліоративних систем, окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які надані у концесію.

Меліорація земель повинна проводитися з метою забезпечення:

раціонального використання земельних, водних, лісових та мінерально-сировинних ресурсів;

захисту земель від деградації, вітрової і водної ерозії;

охорони грунтів від виснаження, засолення, заболочення, насичення пестицидами, нітратами, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, погіршення інженерно-геологічних властивостей;

охорони поверхневих і підземних вод від забруднення та виснаження;

запобігання негативному впливу меліоративних заходів на рослинний і тваринний світ, рибні запаси;

збереження природних ландшафтів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, водно-болотних угідь міжнародного значення, інших територій, що підлягають особливій охороні.

Проектні рішення при проектуванні меліоративних систем мають забезпечувати оптимально збалансоване врахування раціонального використання природних ресурсів і ефективної охорони навколишнього природного середовища. У разі будівництва об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", до проектної документації на будівництво таких об’єктів обов’язково додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Під час проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури охороні підлягають компоненти навколишнього природного середовища, що знаходяться в межах меліоративних систем і на прилеглих землях та у можливих зонах впливу, - грунти і надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ, рибні запаси, природні ландшафти, природно-заповідний фонд України, водно-болотні угіддя міжнародного значення, а також інші території, що підлягають особливій охороні.

Проекти державних цільових, міждержавних програм меліорації земель підлягають стратегічній екологічній оцінці відповідно до закону.

Підприємства, установи і організації, що забезпечують експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, зобов'язані здійснювати заходи, спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню, забрудненню грунтів, вітровій і водній ерозії меліорованих земель, їх деградації, погіршенню стану водних об'єктів, а також збереження рослинного і тваринного світу на їх популяційному та видовому рівні.

Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Спори, що виникають у сфері меліорації земель, розв'язуються в порядку, передбаченому законодавством України.

Особи, винні у:

недотриманні норм і правил, у тому числі будівельних, екологічних і санітарно-гігієнічних, під час проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем, що призвело до пошкодження цих систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

виконанні робіт з будівництва чи реконструкції меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури без позитивного висновку комплексної державної експертизи, порядок проведення якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, чи без затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього;

прийнятті в експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які споруджені з порушенням правил, установлених цим Законом, норм і правил;

недотриманні правил або установленого режиму експлуатації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, що призвело до підтоплення, заболочення, засолення, забруднення грунтів, вітрової і водної ерозії меліорованих земель, їх деградації, а також погіршення стану водних об'єктів;

порушенні природних екосистем, що мають міжнародне значення, та умов збереження рослинного і тваринного світу на їх популяційному та видовому рівні;

виконанні робіт у зоні розміщення і функціонування меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури без відповідного попереднього погодження;

використанні без відповідного дозволу об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем для цілей, не пов'язаних з меліорацією земель;

порушенні встановленого порядку ведення книги історії полів, - несуть відповідальність згідно із законами України.

Законами України може бути встановлена відповідальність за інші види порушення законодавства про меліорацію земель.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд та скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.