Про меліорацію земель

Замовник робіт та їх виконавець зобов’язані забезпечувати під час здійснення меліоративних заходів додержання державних будівельних, природоохоронних, санітарних норм і правил, державних стандартів, умов збереження природних екосистем та їх відновлення за рахунок власних коштів.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем здійснюється відповідно до законодавства.

Трубопроводи меліоративних систем, розташовані в межах сільськогосподарських угідь, не належать до об’єктів будівництва.

У разі якщо для нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній або комунальній власності, які відповідно до закону можуть бути передані організаціям водокористувачів у разі їх утворення, підприємства, установи та організації, що здійснюють (здійснюватимуть) експлуатацію таких активів, планують залучити кредитні (позикові) кошти, повернення яких здійснюватиметься за рахунок доходів позичальника, отриманих від надання послуг із забору (доставки) та/або відведення води для потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок, а також у разі укладення енергосервісних договорів щодо таких об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній або комунальній власності як об’єкти енергосервісу, потенційний позичальник (потенційний замовник послуг енергосервісу) до укладення договору про надання кредиту (позики) та/або енергосервісного договору зобов’язаний попередньо погодити умови таких договорів із власниками земельних ділянок або їх користувачами (у разі якщо відповідна земельна ділянка передана у користування на умовах оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування), у власності (користуванні) яких сукупно перебуває більше половини земельних ділянок, гідротехнічна меліорація яких забезпечується (забезпечуватиметься) відповідними об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній або комунальній власності. Згода з умовами договору про надання кредиту (позики), енергосервісного договору оформлюється у письмовій формі як заява кожного такого власника (користувача) земельної ділянки та/або протоколом зборів зазначених осіб. Недотримання вимоги щодо попереднього погодження умов договору про надання кредиту (позики) та/або умов енергосервісного договору позбавляє права на отримання від організації водокористувачів компенсації витрат на погашення та обслуговування такого кредиту (позики) та/або на укладення договору про заміну замовника енергосервісу за укладеним енергосервісним договором на організацію водокористувачів у випадках та порядку, визначених частиною сімнадцятою статті 21 Закону України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель".

Вилучення (викуп) та надання земель для потреб меліорації провадиться відповідно до Земельного кодексу України.

Після закінчення будівництва (реконструкції) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури порушені землі підлягають рекультивації та передачі землекористувачам, власникам землі у придатному для використання стані.

Землі, зайняті окремими об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем (меліоративною мережею з гідротехнічними спорудами та насосними станціями, захисними дамбами, спостережною мережею, технологічними дорогами та спорудами на них), а також землі, виділені під смуги відведення для них, надаються у користування або у власність суб'єктам права власності на меліоративні системи, які забезпечують відповідно до цього Закону експлуатацію меліоративних систем або утворюють з цією метою спеціальні служби.

Порядок надання цих земель у користування або у власність встановлюється Земельним кодексом України.

Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем повинна забезпечувати оптимальний водний та повітряний режим ґрунтів, створення умов для високоефективного та екологічно безпечного використання меліорованих земель.

Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, що перебуває у державній власності, забезпечується відповідно до правил експлуатації меліоративної системи та її складових частин, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель. Замовниками розроблення таких правил експлуатації є балансоутримувачі зазначених об’єктів.

Виконання в зоні розміщення та функціонування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також на прилеглій до них території будь-яких робіт, що можуть вплинути на технічний стан і режим експлуатації таких об’єктів, допускається лише після врахування у проекті виконання відповідних робіт технічних умов, визначених балансоутримувачем зазначених об’єктів.

Об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, можуть використовуватися для потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, виключно на підставі проектів реконструкції, технічного переоснащення та вдосконалення зазначених об’єктів, розроблених і затверджених у встановленому законодавством порядку.

Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності та не передані організаціям водокористувачів, здійснюється операторами, які утворюються та здійснюють свою діяльність відповідно до статей 24-2-24-5 цього Закону, а також може здійснюватися приватним партнером, концесіонером у разі передачі таких об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у публічно-приватне партнерство, концесію на умовах, визначених договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором.

Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності, здійснюється власниками таких систем або спеціально утвореними ними підприємствами, установами та організаціями.

Експлуатація меліоративних мереж та об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у приватній власності, у тому числі у власності організацій водокористувачів, здійснюється їх власниками або орендарями. Меліоративні мережі та об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у власності організацій водокористувачів, не підлягають передачі в оренду.

Оператор зобов’язаний надавати послуги із забору (доставки) та/або відведення води організаціям водокористувачів та особам, які є власниками меліоративних мереж та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, на тих самих умовах, на яких він надає аналогічні послуги іншим особам, у тому числі, але не виключно, щодо застосування єдиного принципу (методики) розрахунку відповідного тарифу (ціни) за надання таких послуг та виконання технічних умов.

Оператор зобов’язаний надавати послуги із забору (доставки) та/або відведення води для потреб гідротехнічної меліорації земель та для задоволення інших потреб водокористувачів у водних ресурсах, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, за наявності відповідної технічної можливості та водних ресурсів усім власникам (користувачам) земельних ділянок, включених до території обслуговування меліоративної мережі (іншої складової частини меліоративної системи), експлуатацію якої здійснює, а також іншим водокористувачам на тих самих умовах, на яких він надає аналогічні послуги іншим особам, у тому числі, але не виключно, щодо застосування єдиного принципу (методики) розрахунку відповідного тарифу (ціни) за надання таких послуг та виконання технічних умов.

Забір, доставка води та її відведення із використанням приватних меліоративних мереж або окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем здійснюються на підставі договору (крім надання організацією водокористувачів таких послуг своїм членам), істотними умовами якого є умови забору, доставки води та її відведення.

Проведення ремонту меліоративної мережі, заміна застарілих чи несправних об’єктів або їх окремих складових не є підставою для порушення умов забору, доставки води та її відведення.

У разі зміни власника меліоративної мережі приватної форми власності новий власник стає правонаступником щодо прав та обов’язків, визначених умовами договорів, укладених попереднім власником з водокористувачами та особами, яким надаються послуги з відведення води.

Зміна власника (користувача) земельної ділянки, на яку подається вода для гідротехнічної меліорації, не є підставою для зміни умов забору, доставки води та її відведення для нового власника (користувача) такої земельної ділянки.

Оператор утворюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, для управління, експлуатації, обслуговування, відновлення, будівництва об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, з метою надання послуг із забору (доставки) води та/або відведення води чи захисту земель від шкідливої дії води в межах території обслуговування оператора. Оператор утворюється як державне некомерційне товариство у встановленому законом порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Для експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури одного каналу державного значення утворюється лише один оператор. Оператори для експлуатації меліоративних систем, до складу яких не входять канали державного значення, інших складових частин меліоративної системи, складових частин меліоративних мереж, які перебувають у державній власності та не передані організаціям водокористувачів, утворюються з дотриманням принципу економічної ефективності експлуатації таких об’єктів, що передбачає закріплення за одним оператором кількох таких об’єктів, якщо здійснення експлуатації зазначених об’єктів одним оператором є економічно вигіднішим, ніж закріплення зазначених об’єктів за різними операторами.

Оператор може утворюватися шляхом реорганізації державної організації, установи та/або виділу з такої організації, установи.

Примірний статут оператора затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

За оператором закріплюється таке майно:

об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, що входять до складу одного каналу державного значення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, про закріплення за оператором об’єктів інженерної інфраструктури каналу державного значення погоджує Кабінет Міністрів України;

меліоративні системи, до складу яких не входять канали державного значення, меліоративні мережі, інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративних мереж, що перебувають у державній власності та не передані організаціям водокористувачів. За оператором закріплюються всі технологічно пов’язані об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, що входять до складу відповідної меліоративної мережі, іншої складової частини меліоративної системи або складової частини меліоративної мережі, які закріплюються за оператором;

інше майно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель.

Майно закріплюється за оператором на праві узуфрукта.

Оператор не має права відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, управління, заставу, безоплатне користування закріплені за ним об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, змінювати їх цільове (господарське) призначення та вчиняти щодо них інші правочини, наслідком яких може бути їх відчуження. На такі об’єкти не може бути звернено стягнення, накладено арешт за рішенням суду.

Використання та розпоряджання іншим майном, закріпленим за оператором, а також майном, набутим таким оператором під час провадження господарської діяльності, здійснюються відповідно до закону.

Закріплені за оператором меліоративні мережі (складові частини меліоративних мереж) передаються організації водокористувачів у порядку, визначеному Законом України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель".

У разі припинення організації водокористувачів та відсутності згоди іншої організації водокористувачів на отримання майна організації, що ліквідується, майно такої організації за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, закріплюється за оператором.

Органами управління оператора є наглядова рада, утворення якої є обов’язковим відповідно до частини другої цієї статті, та керівник оператора.

Наглядова рада оператора (далі - наглядова рада) утворюється в році, наступному за роком, у якому, за даними фінансової звітності оператора, більше 50 відсотків доходів такого оператора становлять доходи від надання послуг із забору (доставки) води та/або відведення води, та/або захисту земель від шкідливої дії води.

Кількісний склад наглядової ради визначається статутом оператора, має становити непарну кількість осіб та не може бути меншим ніж сім осіб та більшим ніж одинадцять осіб.

До складу наглядової ради входять:

одна особа, яка представляє інтереси держави та призначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель (далі - представник держави);

представники водокористувачів та інших осіб, яким оператор надає послуги із забору (доставки) води, відведення води, захисту земель від шкідливої дії води (далі - представники замовників послуг оператора), у кількості не менше двох третин кількісного складу наглядової ради;

незалежні члени, які обираються на конкурсних засадах конкурсною комісією, що утворюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, більшість членів якої мають становити представники замовників послуг оператора. Обрання представників замовників послуг оператора до складу членів конкурсної комісії здійснюється в порядку, визначеному частинами шостою - дев’ятою цієї статті.

Порядок призначення представника держави, обрання представників замовників послуг оператора та незалежних членів до складу наглядової ради визначає Кабінет Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Представники замовників послуг оператора обираються до складу наглядової ради на загальних зборах замовників послуг оператора з числа запропонованих ними кандидатур. Кількість голосів, що належать замовникам послуг оператора, розраховується за такими правилами:

1) загальна кількість голосів замовників послуг оператора розподіляється між ними пропорційно площі земельних ділянок, що належать кожному замовнику та включені до території обслуговування оператора, до загальної площі земельних ділянок, що належать усім таким замовникам послуг оператора та включені до території обслуговування оператора;

2) у разі якщо замовниками послуг оператора є водокористувачі, які отримують від оператора воду для інших потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель:

для таких замовників послуг умовна площа земельних ділянок визначається шляхом ділення ліміту забору води з об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, закріплених за оператором, що визначений у дозволі на спеціальне водокористування такого водокористувача, на середню норму споживання води для потреб зрошення. Середня норма споживання води для потреб зрошення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики;

умовна площа земельних ділянок, розрахована відповідно до абзацу другого цього пункту, додається до території обслуговування оператора;

кількість голосів, що належать такому замовнику послуг, визначається пропорційно умовній площі земельних ділянок до загальної площі земельних ділянок, що належать усім замовникам послуг оператора та включені до території обслуговування оператора, з урахуванням умовної площі земельних ділянок таких замовників.

У разі якщо для таких замовників послуг оператора, які є органами місцевого самоврядування, з урахуванням суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання, що отримують від оператора воду та належать до сфери управління відповідних органів місцевого самоврядування, а також для водокористувачів, які отримують від оператора воду для інших потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, кількості голосів, розрахованої за правилами, визначеними частиною шостою цієї статті, недостатньо для обрання до складу наглядової ради щонайменше одного представника від відповідної групи замовників послуг оператора (для зазначених замовників послуг оператора відповідна кількість голосів визначається сукупно в межах кожної із зазначених груп таких замовників за їх загальною кількістю, а не окремо для кожного такого замовника послуг оператора):

1) органи місцевого самоврядування, які є замовниками послуг оператора та/або здійснюють функції з управління суб’єктами господарювання, що здійснюють експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання, обирають до складу наглядової ради одного представника більшістю голосів осіб, присутніх на загальних зборах замовників послуг оператора (кількість голосів, що належать кожному органу місцевого самоврядування на таких зборах, визначається за правилами, встановленими частиною шостою цієї статті);

2) усі водокористувачі, які отримують від оператора воду для інших потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель (крім суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання та належать до сфери управління відповідних органів місцевого самоврядування), обирають до складу наглядової ради одного представника більшістю голосів водокористувачів, присутніх на загальних зборах замовників послуг оператора (кількість голосів, що належать кожному водокористувачу на таких зборах, визначається за правилами, встановленими частиною шостою цієї статті);

3) голоси, які належать замовникам послуг оператора, зазначеним у цій частині, не враховуються під час проведення загальних зборів замовників послуг оператора, передбачених абзацом першим частини шостої цієї статті.

Кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів, вважаються обраними до складу наглядової ради як представники замовників послуг оператора.

За рішенням замовників послуг оператора, які є членами організації водокористувачів, на загальних зборах замовників послуг оператора, зазначених у частині шостій цієї статті, їхні інтереси може представляти уповноважена особа, яка діє від імені такої організації водокористувачів. У такому разі замовники послуг оператора не мають права брати участь у загальних зборах та голосувати за кандидатів до складу наглядової ради, а загальна кількість їхніх голосів може бути розподілена уповноваженою особою організації водокористувачів між кількома кандидатами.

Представник держави, представники замовників послуг оператора та незалежні члени, обрані до складу наглядової ради відповідно до вимог цієї статті, призначаються як члени наглядової ради центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, зобов’язаний прийняти рішення про призначення до складу наглядової ради незалежних членів та представників замовників послуг оператора не пізніше 10 робочих днів з дня отримання від конкурсної комісії рішення про обрання незалежних членів та подання замовників послуг оператора стосовно осіб, обраних до складу наглядової ради, крім випадків виявлення таким органом влади порушення процедури обрання кандидатів до складу наглядової ради, встановленої цим Законом.

Строк повноважень члена наглядової ради становить три роки. Члени наглядової ради під час виконання своїх обов’язків зобов’язані діяти виключно в інтересах оператора для досягнення мети його діяльності, визначеної статутом такого оператора.

Члени наглядової ради працюють на умовах цивільно-правового договору, що визначає порядок здійснення ними повноважень, права, обов’язки, відповідальність сторін, порядок і умови оплати праці та компенсації витрат, пов’язаних з виконанням функцій члена наглядової ради, страхування відповідальності члена наглядової ради, підстави для дострокового припинення договору, порядок та наслідки його розірвання. Члени наглядової ради мають право на оплату їхньої діяльності та компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням ними їхніх функцій за рахунок оператора.

Наглядову раду очолює голова, який обирається з числа її членів простою більшістю голосів від загального складу наглядової ради. Голова наглядової ради може бути переобраний у будь-який час за рішенням більшості членів від загального складу наглядової ради.

Кожний член наглядової ради, включно з головою наглядової ради, має один голос. У разі прийняття наглядовою радою рішення про укладення оператором правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість одного або більше членів наглядової ради, такі члени наглядової ради не мають права голосу та не можуть будь-яким іншим чином брати участь у розгляді наглядовою радою такого питання.

Рішення наглядової ради ухвалюються простою більшістю голосів від її загального складу. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови наглядової ради. Керівник оператора повинен бути присутнім на засіданнях наглядової ради без права голосу, у разі якщо його присутність на такому засіданні визнана наглядовою радою необхідною.

Статут оператора, положення про наглядову раду може передбачати можливість проведення засідання наглядової ради в режимі теле-, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій, за умови що кожний із членів наглядової ради може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, внесених на розгляд наглядової ради, та/або може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).

До виключної компетенції наглядової ради належить:

1) обрання, звільнення керівника оператора, контроль за його діяльністю;

2) затвердження за поданням керівника оператора інвестиційної програми оператора;

3) затвердження за поданням керівника оператора тарифу на послуги оператора із забору (доставки) води, відведення води, захисту земель від шкідливої дії води;

4) прийняття рішень щодо залучення кредитних (позикових) коштів;

5) надання згоди на вчинення значних та інших правочинів у випадках, визначених законом та статутом оператора;

6) виконання інших повноважень, віднесених відповідно до закону до виключної компетенції наглядової ради.

Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради оператора, не можуть вирішуватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, та керівником такого оператора.

Керівник оператора обирається наглядовою радою і є підзвітним наглядовій раді.

Оператор надає послуги із забору (доставки) води для потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок, задоволення інших потреб водокористувачів у водних ресурсах, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, та/або з відведення води, а також послуги із захисту земель від шкідливої дії води (далі у цій статті - послуги оператора), виконує інші роботи (надає інші послуги), необхідні для забезпечення надання оператором таких послуг.

Оператор надає послуги оператора на підставі таких договорів:

1) про надання послуг із забору (доставки) води - договору на водопостачання, що укладається з:

організаціями водокористувачів для забезпечення потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок, включених до території обслуговування таких організацій, задоволення інших потреб у водних ресурсах водокористувачів, які використовують воду, що доставляється меліоративною мережею організації водокористувачів;

водокористувачами для забезпечення потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок (у разі якщо організація водокористувачів не створена або земельні ділянки таких водокористувачів не включені до території обслуговування організації водокористувачів);

іншими водокористувачами для задоволення їхніх потреб у водних ресурсах, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель;

2) про надання послуг з відведення води, захисту земель від шкідливої дії води - договору, що укладається з:

виконавчим комітетом відповідної місцевої ради - про надання послуг з відведення води та/або захисту від шкідливої дії води земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, визначених згідно з даними Державного земельного кадастру;

організаціями водокористувачів та/або особами, що є власниками (для земель державної та комунальної власності - з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що відповідно до закону розпоряджаються такими землями) або користувачами земельних ділянок (у разі передачі відповідної земельної ділянки у користування на умовах оренди, емфітевзису, постійного користування), відведення води з яких та/або захист від шкідливої дії води яких здійснюється оператором, - про надання послуг з відведення води та/або захисту від шкідливої дії води земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів.

Типові договори про надання оператором послуг із забору (доставки) води, з відведення води, захисту земель від шкідливої дії води затверджує Кабінет Міністрів України.

У разі звернення осіб, визначених частиною другою цієї статті, з пропозицією щодо укладення договору про надання послуг оператор зобов’язаний укласти такий договір, за умови наявності у нього технічної можливості для надання відповідних послуг. У разі відсутності достатнього обсягу води оператор має право відмовити в укладенні договору про надання послуг із забору (доставки) води протягом звітного календарного року особі, яка звернулася з пропозицією щодо укладення такого договору після початку звітного календарного року. Укладення договору про надання послуг оператора в частині відведення води та/або захисту земель від шкідливої дії води є обов’язковим для осіб, визначених пунктом 2 частини другої цієї статті.

Оператор припиняє надання послуг з використання об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, переданих організації водокористувачів, у день, визначений актом приймання-передачі у власність організації водокористувачів таких об’єктів як день, з якого організація водокористувачів є відповідальною за надання послуг із забору (доставки) води та/або з відведення води особам, земельні ділянки яких включені до території її обслуговування.

Оператор не має права надавати послуги із забору (доставки) води для забезпечення потреб водокористувача, який не має дозволу на спеціальне водокористування, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом. Оператор веде облік води, що доставляється на виконання укладених договорів про надання послуг із забору (доставки) води.

Обсяг води, забір (доставка) якої здійснюється оператором за договором, укладеним з організацією водокористувачів, не може перевищувати суми лімітів забору води, визначених дозволами на спеціальне водокористування водокористувачів, забезпечення водою яких здійснює такий оператор, та/або обсягу води, забір та/або використання якого відповідно до закону може здійснюватися без дозволу на спеціальне водокористування. Обсяг води, забір (доставку) якої здійснює оператор за договором, укладеним безпосередньо з водокористувачем, не може перевищувати ліміт забору води, визначений дозволом на спеціальне водокористування такого водокористувача.

У разі зменшення ліміту забору води або відмови у видачі водокористувачу дозволу на спеціальне водокористування організація водокористувачів або водокористувач, який уклав договір з оператором, зобов’язані повідомити про це оператору протягом п’яти днів з дня, коли організації водокористувачів або такому водокористувачу стало відомо про зменшення ліміту забору води або про відмову у видачі дозволу на спеціальне водокористування.

Оператор не має права відмовити в наданні послуг оператора в межах наявного обсягу води у джерелі зрошення та обсягу води, визначеного у дозволі (дозволах) на спеціальне водокористування, виданому (виданих) водокористувачу (водокористувачам), забір (доставку) води яким здійснює оператор, крім випадку наявності заборгованості за укладеним з оператором договором у розмірі, визначеному таким договором, та з інших підстав, визначених законом та/або відповідним договором.

У разі неможливості внаслідок відсутності достатнього обсягу води, дефіциту потужності з постачання води, виникнення аварійної ситуації чи з інших незалежних від оператора обставин у повному обсязі задовольнити потребу у воді всіх осіб, з якими оператор уклав відповідні договори, у першу чергу він задовольняє потреби у воді, що використовується для централізованого питного водопостачання, а постачання наявного обсягу води іншим водокористувачам здійснює пропорційно лімітам забору води, визначеним дозволами на спеціальне водокористування таких осіб (для організації водокористувачів - пропорційно сукупному обсягу лімітів забору води, визначених дозволами на спеціальне водокористування водокористувачів, постачання води яким забезпечує така організація), до сукупного обсягу лімітів забору води всіх водокористувачів, для забезпечення потреб яких оператор здійснює подачу води.

Особа не звільняється від обов’язку оплати фактично наданих їй послуг за відсутності договору про надання послуг оператора, укладеного між такою особою та оператором. У такому разі оплата фактично наданих послуг оператора здійснюється за тарифом, встановленим оператором.

Оператор має право припинити надання послуг оператора за укладеним договором у разі наявності заборгованості іншої сторони договору понад строк та у сумі, що зазначені в такому договорі.

Оператор надає послуги оператора за договірним двоставковим тарифом (ціною), що розраховується відповідно до методики формування тарифу (ціни) на послуги оператора, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Тариф (ціна) на послуги оператора затверджується керівником оператора або рішенням наглядової ради, якщо в такому операторі утворена наглядова рада відповідно до цього Закону.

Методика формування тарифу (ціни) на послуги оператора має передбачати, що тариф (ціна) на послуги оператора включає:

1) плату (ціну) за потужність, що компенсує умовно-постійні витрати оператора на надання послуг оператора, до яких відносяться витрати на:

експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, закріплених за оператором (витрати на технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт, реконструкцію, реставрацію та нове будівництво об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та/або витрати на відшкодування та обслуговування кредитів (позик), інших інвестиційних ресурсів, залучених для фінансування таких заходів);

утримання оператора, що включають, у тому числі, але не виключно, витрати на оплату праці працівників оператора;

інші постійні витрати оператора, які не належать до витрат, передбачених пунктом 2 цієї частини;

2) ціну забору (доставки) та/або відведення води, що компенсує умовно-змінні витрати оператора на надання послуг, до яких належать витрати на придбання електричної енергії, необхідної для забору (доставки) води та/або відведення води, а також інші витрати, розмір яких залежить від обсягу води, доставленої конкретному водокористувачу та/або обсягу відведеної води.

Порядок оплати ціни за потужність та ціни забору (доставки) та/або відведення води визначається методикою формування тарифу (ціни) на послуги оператора та договорами, укладеними замовниками з оператором відповідно до такої методики. Методика формування тарифу (ціни) на послуги оператора має передбачати, що розподіл між замовниками послуг оператора умовно-постійних витрат на надання послуг оператора здійснюється за такими самими правилами, за якими відповідно до частин шостої і сьомої статті 24-4 цього Закону здійснюється обрахунок кількості голосів, що належать замовникам послуг оператора, для обрання представників замовників послуг оператора до складу членів наглядової ради.

Оператор, який надає одночасно послуги із забору (доставки) води, відведення води та/або захисту земель від шкідливої дії води, веде окремий облік витрат за кожним відповідним видом діяльності.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:

одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;

збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі, раціональне використання та охорону земель і водних ресурсів;

цілісність використання масиву земель сільськогосподарського призначення;

належну експлуатацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури таких систем, окремо розташованих гідротехнічних споруд, а також вжиття заходів щодо запобігання їх пошкодженню; додержання технологічної цілісності функціонування меліоративних систем.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством.

Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, на якому здійснюється гідротехнічна меліорація, має право на компенсацію понесених витрат з гідротехнічної меліорації земельних ділянок, розташованих у такому масиві, або суміжних земельних ділянок, які не перебувають в її користуванні. Розмір компенсації та умови її сплати визначаються у договорі між цією особою та власником або користувачем земельної ділянки.

З метою забезпечення належного еколого-меліоративного стану угідь, належної якості зрошувальної води, біологічної потреби культур та запобігання ризику розвитку процесів деградації ґрунтів Кабінет Міністрів України встановлює нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

Власники, користувачі (орендарі) земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, не повинні чинити перешкод в експлуатації таких об’єктів і зобов’язані забезпечувати доступ до них уповноважених представників суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію таких об’єктів.

Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

Власники, землекористувачі меліорованих земель або інші особи мають право вимагати встановлення земельних сервітутів для забезпечення будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, зокрема для:

будівництва та розміщення трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших споруд та об’єктів, що є складовими відповідної меліоративної системи;

проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва та експлуатації трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших об’єктів інженерної інфраструктури відповідної меліоративної системи;

руху (переміщення) пересувних об’єктів інженерної інфраструктури відповідно до її технологічних властивостей з метою забезпечення їх цілісного функціонування.

Власник, користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на одержання плати за його встановлення в розумному розмірі, крім випадків встановлення безоплатного земельного сервітуту.

Контроль за дотриманням правил експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель.

Фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, інвентаризації та паспортизації меліоративних систем здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, операторів, крім фінансування витрат (повного або часткового) на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення), технічне обслуговування, експлуатацію меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури, переданих у публічно-приватне партнерство, концесію відповідно до закону та умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, з інших не заборонених законом джерел.

За рахунок коштів державного бюджету здійснюється фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію), капітальний ремонт, експлуатацію та паспортизацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, у тому числі на наукове, організаційне і виробничо-технічне забезпечення виконання таких робіт, зокрема шляхом фінансової підтримки операторів до переходу їх на самофінансування.

За рахунок коштів місцевого бюджету здійснюється фінансування витрат на експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у комунальній власності, у тому числі на утримання підприємств, установ та організацій, які забезпечують виконання або безпосередньо виконують роботи з експлуатації таких об’єктів, а також витрат на оплату електричної енергії, спожитої для забору (доставки) води сільськогосподарським підприємствам.

Дія цієї статті не поширюється на фінансування витрат (повне або часткове) на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення), технічне обслуговування, експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, переданих у публічно-приватне партнерство, концесію відповідно до закону та умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору.

Меліорація земель повинна проводитися з метою забезпечення:

раціонального використання земельних, водних, лісових та мінерально-сировинних ресурсів;

захисту земель від деградації, вітрової і водної ерозії;

охорони грунтів від виснаження, засолення, заболочення, насичення пестицидами, нітратами, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, погіршення інженерно-геологічних властивостей;

охорони поверхневих і підземних вод від забруднення та виснаження;

запобігання негативному впливу меліоративних заходів на рослинний і тваринний світ, рибні запаси;

збереження природних ландшафтів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, водно-болотних угідь міжнародного значення, інших територій, що підлягають особливій охороні.

Проектні рішення при проектуванні меліоративних систем мають забезпечувати оптимально збалансоване врахування раціонального використання природних ресурсів і ефективної охорони навколишнього природного середовища. У разі будівництва об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", до проектної документації на будівництво таких об’єктів обов’язково додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Під час проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури охороні підлягають компоненти навколишнього природного середовища, що знаходяться в межах меліоративних систем і на прилеглих землях та у можливих зонах впливу, - грунти і надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ, рибні запаси, природні ландшафти, природно-заповідний фонд України, водно-болотні угіддя міжнародного значення, а також інші території, що підлягають особливій охороні.

Проекти державних цільових, міждержавних програм меліорації земель підлягають стратегічній екологічній оцінці відповідно до закону.

Підприємства, установи і організації, оператори об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, організації водокористувачів, що забезпечують експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, зобов'язані здійснювати заходи, спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню, забрудненню грунтів, вітровій і водній ерозії меліорованих земель, їх деградації, погіршенню стану водних об'єктів, а також збереження рослинного і тваринного світу на їх популяційному та видовому рівні.

Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Спори, що виникають у сфері меліорації земель, розв'язуються в порядку, передбаченому законодавством України.

Особи, винні у:

недотриманні норм і правил, у тому числі будівельних, екологічних і санітарно-гігієнічних, під час проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем, що призвело до пошкодження цих систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

виконанні робіт з будівництва чи реконструкції меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури без позитивного висновку комплексної державної експертизи, порядок проведення якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, чи без затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього;

прийнятті в експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які споруджені з порушенням правил, установлених цим Законом, норм і правил;

недотриманні установлених правил експлуатації складових частин меліоративних систем, що перебувають у державній власності, що призвело до підтоплення, заболочення, засолення, забруднення грунтів, вітрової і водної ерозії меліорованих земель, їх деградації, а також погіршення стану водних об'єктів;

порушенні природних екосистем, що мають міжнародне значення, та умов збереження рослинного і тваринного світу на їх популяційному та видовому рівні;

виконанні робіт у зоні розміщення і функціонування меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури без відповідного попереднього погодження;

порушенні встановленого порядку ведення книги історії полів, - несуть відповідальність згідно із законами України.

Законами України може бути встановлена відповідальність за інші види порушення законодавства про меліорацію земель.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд та скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.