4. Особам, зазначеним у частинах першій та четвертій статті 41 цього Закону, гарантується надання, зокрема, такої підтримки:
1) розміщення у легкодоступних місцях та організація безоплатного доступу до вичерпної і безсторонньої інформації та методичних рекомендацій щодо доступних процедур та засобів захисту від безпідставних порушень законних інтересів, а також про права інформаторів;
2) сприяння Комісії в захисті прав інформаторів іншими органами державної влади, державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та правоохоронними органами, в тому числі надання підтвердження наявності у таких осіб права на захист;
3) правнича допомога у кримінальних та міжнародних провадженнях в порядку цивільного судочинства, юридичний супровід будь-яких процесів, пов’язаних з такими провадженнями.
Міністерство юстиції України розробляє та затверджує за погодженням з Комісією порядок надання правничої допомоги, передбаченої цим пунктом;
4) забезпечення безпеки відповідно до вимог, передбачених Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".
5. Інформаторам, які здійснили повідомлення про порушення з дотриманням вимог цього Закону, гарантується захист, зокрема, такі інформатори:
1) не вважаються такими, що порушили будь-яке обмеження щодо розкриття інформації та звільняються від відповідальності за будь-які дії у зв’язку з таким розкриттям;
2) не несуть відповідальності за дії, внаслідок яких вони отримали інформацію, зазначену у повідомленні про порушення, за умови що такі дії не становлять кримінального правопорушення та були необхідні для отримання зазначеної інформації;
3) не несуть цивільно-правової відповідальності за майнову та/або моральну шкоду, заподіяну внаслідок здійснення повідомлення про порушення, крім випадку здійснення завідомо неправдивого повідомлення.
6. Особам, зазначеним у частинах першій та четвертій статті 41 цього Закону, гарантується, зокрема, такий захист:
1) такі особи мають право на захист від будь-яких форм безпідставного порушення їхніх законних інтересів;
2) шкода, заподіяна таким особам у зв’язку із здійсненням повідомлення про порушення, підлягає відшкодуванню у повному обсязі";
18) доповнити статтею 49 такого змісту:
"Стаття 49. Заходи правозастосування та їх класифікація
1. Комісія відповідно до вимог цього Закону з метою виконання завдань щодо державного регулювання та нагляду, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону, у встановленому нею порядку може здійснювати заходи правозастосування, до яких належать коригувальні заходи, заходи раннього втручання та заходи впливу контрольного характеру.
2. Коригувальні заходи здійснюються Комісією у вигляді надання рекомендацій за результатами проведення інспекції та/або за результатами здійснення пруденційного нагляду.
3. Заходи раннього втручання здійснюються Комісією у вигляді направлення запитів про вжиття заходів.
4. Заходи впливу контрольного характеру здійснюються Комісією за вчинення порушень профільного законодавства з урахуванням обставин, визначених частиною двадцять третьою статті 37 цього Закону. Такими заходами є:
1) публічне попередження;
2) застосування фінансової санкції (штрафу);
3) анулювання ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
4) анулювання свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, Реєстру торгових репозиторіїв;
5) анулювання свідоцтва про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств;
6) анулювання свідоцтва СРО;
7) зупинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
8) зупинення дії свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, Реєстру торгових репозиторіїв;
9) зобов’язання припинити протиправне діяння (дії або бездіяльність) та утримуватися від такого діяння у майбутньому;
10) заборона здійснення операцій з фінансовими інструментами;
11) заборона на період до п’яти років здійснювати публічну пропозицію цінних паперів та/або подавати проспект цінних паперів на затвердження Комісії;
12) зобов’язання щодо відшкодування у порядку, встановленому Комісією, збитків, зокрема упущеної вигоди, завданих інвесторам (учасникам товарних спот-ринків) у результаті порушення профільного законодавства;
13) заборона бути учасником торгів на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках;
14) заборона використання права голосу власником участі у професійному учаснику ринків капіталу (крім банків) та організованих товарних ринків;
15) заборона використання власником голосуючих акцій (особою, якій належать права голосу за акціями) права голосу в акціонерному товаристві;
16) скасування результатів голосування на загальних зборах учасників (акціонерів) загалом або в частині голосування конкретного учасника (акціонера), що може мати наслідком визнання недійсним рішення загальних зборів;
17) заборона виконання управлінських функцій в учаснику ринків капіталу (крім інвестора у фінансові інструменти, який не є інституційним інвестором, не належить до інших категорій учасників ринків капіталу, не є професійним учасником організованих товарних ринків) або у професійному учаснику організованих товарних ринків особі, яка виконує такі управлінські функції;
18) зобов’язання акціонерного товариства щодо прийняття рішення про зміну типу товариства з публічного на приватне;
19) інші заходи впливу, передбачені цим Законом.
5. Основними заходами впливу контрольного характеру є заходи, передбачені пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті.
6. Заходи впливу контрольного характеру, передбачені пунктами 3-6 та 18 частини четвертої цієї статті, можуть застосовуватися як основні або додаткові заходи впливу контрольного характеру.
7. Додатковими заходами впливу контрольного характеру є заходи, передбачені пунктами 7-17 і 19 частини четвертої цієї статті.
8. За одне правопорушення може бути призначено лише один основний захід впливу контрольного характеру. До основного заходу впливу контрольного характеру може бути приєднано один чи декілька додаткових заходів впливу контрольного характеру, при цьому призначення основного та додаткових заходів впливу контрольного характеру оформлюється однією постановою про застосування заходів впливу контрольного характеру.
9. Заходи впливу, передбачені пунктами 14 та 16 частини четвертої цієї статті, можуть бути застосовані виключно у разі порушення вимог статті 74 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
10. Захід впливу, передбачений пунктом 15 частини четвертої цієї статті, може бути застосований виключно у разі порушення вимог статті 92 Закону України "Про акціонерні товариства".
11. Захід впливу, передбачений пунктом 17 частини третьої цієї статті, може бути застосований до банку, який є професійним учасником ринків капіталу, у вигляді заборони виконання управлінських функцій виключно керівникам структурних підрозділів такого банку, що забезпечують провадження ним професійної діяльності на ринках капіталу.
Комісія має право звернутися до Національного банку України з пропозицією про застосування Національним банком України до керівника банку, який є професійним учасником ринків капіталу, заходу впливу у вигляді відсторонення від посади.
12. Захід впливу, передбачений пунктом 18 частини четвертої цієї статті, може бути застосований виключно у разі недотримання вимог абзацу другого частини першої статті 26 Закону України "Про акціонерні товариства";
19) доповнити статтею 50 такого змісту:
"Стаття 50. Застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення профільного законодавства
1. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог цього Закону:
1) за порушення вимог частини другої статті 4-1 цього Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 20 мільйонів до 30 мільйонів гривень;
2) за невиконання розпорядження про усунення порушень профільного законодавства, передбаченого підпунктом "б" пункту 57 частини першої статті 7 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за невиконання зупинення, передбаченого пунктом 68 частини першої статті 7 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
4) за порушення заборони, передбаченої пунктом 69 частини першої статті 7 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
5) за порушення заборони, передбаченої частиною вісімнадцятою статті 33 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
6) за порушення заборони, передбаченої частиною сімнадцятою статті 34 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
7) за порушення заборони, передбаченої частиною тринадцятою статті 37 цього Закону, -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
2. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог частини сьомої статті 34 Закону -
до фізичних або юридичних осіб у розмірі до 50 відсотків ціни деривативного контракту на момент його укладення;
2) за порушення вимог частини дев’ятої статті 34 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, шостої, сьомої, дев’ятої статті 46 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
4) за порушення вимог частин третьої, четвертої, п’ятої статті 49 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
5) за порушення вимог частин першої, другої статті 50 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
6) за порушення вимог частини восьмої статті 51 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
7) за порушення вимог частин четвертої, сьомої, дев’ятої статті 52 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
8) за порушення вимог абзацу десятого частини шостої, частини сьомої статті 53 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
9) за порушення вимог частин третьої, четвертої, п’ятої, шостої, сьомої, восьмої, десятої, одинадцятої, дванадцятої статті 55 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
10) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, п’ятої, шостої статті 56 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
11) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої статті 57 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
12) за порушення вимог частини першої, пунктів 2, 3, 4, 5 частини четвертої статті 70 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
13) за порушення вимог абзацу першого частини двадцять першої, абзацу третього частини двадцять другої, частини двадцять шостої статті 71 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
14) за порушення вимог частини третьої статті 73 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
15) за порушення вимог частин першої, сімнадцятої статті 74 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
16) за порушення вимог частин четвертої, п’ятої, сьомої, дев’ятої, десятої статті 76 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
17) за порушення вимог частини третьої статті 78 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
18) за порушення вимог абзацу четвертого частини третьої статті 79 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
19) за порушення вимог статті 81 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
20) за порушення вимог статті 82 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
21) за порушення вимог статті 83 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
22) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої, п’ятої статті 85 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
23) за порушення вимог абзацу другого частини п’ятої, частини шостої статті 86 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 4 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
24) за порушення вимог частин сьомої, восьмої, дев’ятої статті 86 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 400 тисяч до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
25) за порушення вимоги частини десятої статті 86 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 400 тисяч гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
26) за порушення вимог частини третьої статті 87 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
27) за порушення вимоги частини другої статті 88 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 400 тисяч гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
28) за порушення вимог абзацу четвертого частини третьої статті 88 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
29) за порушення вимог частини першої, абзаців першого, третього, п’ятого частини другої, частин п’ятої, шостої, сьомої, восьмої, дев’ятої статті 90 Закону -
до фізичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 4 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 4 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
30) за порушення вимог абзаців другого, четвертого частини другої, частин третьої, четвертої статті 90 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 400 тисяч до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
31) за порушення вимоги частини шостої статті 93 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
32) за порушення вимоги частини сьомої статті 95 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
33) за порушення вимог частин третьої, п’ятої статті 97 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
34) за порушення вимог абзацу другого частини першої, частин п’ятої, восьмої, дев’ятої, десятої, одинадцятої статті 98 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
35) за порушення вимог абзацу першого частини другої, частини третьої, абзацу першого частини четвертої, частини шостої статті 100 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
36) за порушення вимоги статті 101 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
37) за порушення вимог частини першої, абзацу шостого частини другої, частин третьої, п’ятої, шостої статті 102 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
38) за порушення вимоги частини шостої статті 124 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
39) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, п’ятої, шостої, сьомої, дев’ятої, десятої статті 126 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
40) за порушення вимог частини четвертої щодо пунктів 16, 17, 29, 30 частини першої статті 128 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
41) за порушення вимог частин першої, п’ятої, шостої, восьмої статті 133-1 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 41 мільйона гривень, але не більше 2 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
42) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, п’ятої статті 148 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 9 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень;
43) за порушення вимог частини першої статті 150 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
44) за порушення вимог частини першої статті 153 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
45) за порушення вимог частин першої, другої статті 156 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 41 мільйона гривень, але не більше 2 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
46) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої, п’ятої, шостої статті 157 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 9 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень;
47) за порушення вимог частини першої статті 159 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
3. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про товарні біржі" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог частини другої статті 3 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої, п’ятої статті 13-1 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 41 мільйона гривень, але не більше 2 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частини другої статті 21 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
4) за порушення вимоги частини другої статті 22 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
4. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог абзацу другого частини четвертої статті 52 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частин першої, другої, восьмої, дев’ятої, десятої статті 92 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої статті 113 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
5. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про депозитарну систему України" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимоги частини третьої статті 4 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 315 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частини третьої статті 16 Закону -
до юридичних осіб у розмірі до 315 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частини п’ятої статті 18 Закону -
до юридичних осіб у розмірі до 315 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
6. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про рекламу" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону щодо фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких здійснює Комісія, -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частини шостої статті 25 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог абзацу третього частини дев’ятої статті 25 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
7. Комісія може застосовувати фінансові санкції (штрафи) за інші порушення профільного законодавства, ніж передбачені частинами першою - шостою цієї статті, -
до фізичних осіб у розмірі до 50 тисяч гривень, до юридичних осіб у розмірі до 100 тисяч гривень.
8. У разі якщо розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого частинами першою - сьомою цієї статті, може бути визначений, за таке порушення Комісія незалежно від максимального розміру фінансової санкції, передбаченого цією статтею, може застосовувати фінансові санкції (штрафи) у розмірі, що:
1) вдвічі перевищує розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого цією статтею, - для порушень, передбачених частинами першою - сьомою цієї статті, крім порушень, зазначених у пункті 2 цієї частини;
2) втричі перевищує розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого цією статтею, - для порушень, передбачених пунктами 41-47 частини другої, пунктами 2-4 частини третьої цієї статті.
Для цілей цієї частини під вигодою, отриманою внаслідок вчинення порушення, розуміється отриманий особою прибуток або збитки, яких вдалося уникнути, внаслідок вчинення такого порушення.
9. Для цілей цієї статті під загальним річним оборотом юридичної особи розуміється загальний сукупний дохід, який отримано юридичною особою (крім банку та страховика), що розраховується на основі річної фінансової звітності, перевіреної суб’єктом аудиторської діяльності, та складається з суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), суми інших операційних доходів, суми інших фінансових доходів, суми інших доходів.
Для цілей цієї частини під загальним річним оборотом юридичної особи, яка є банком або страховиком, розуміється загальний сукупний дохід, який отримано такою юридичною особою від операцій на ринках капіталу.
У разі складення особою, яку притягнуто до відповідальності, консолідованої фінансової звітності загальний річний оборот розраховується за даними такої консолідованої фінансової звітності.
Комісія встановлює порядок розрахунку загального річного обороту для юридичних осіб (крім банків), які складають і подають у файлі єдиного електронного формату фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами на основі таксономії.
Порядок розрахунку загального річного обороту для банків встановлюється Комісією за погодженням з Національним банком України.
10. Грубим порушенням профільного законодавства вважається порушення, за яке відповідно до цієї статті передбачено максимальний розмір фінансової санкції (штрафу) у розмірі понад 500 тисяч гривень.
Усі інші порушення профільного законодавства не вважаються грубими".
2. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
1) частину першу статті 2-1 викласти в такій редакції:
"Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об’єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", повідомлення про фактичні або потенційні порушення вимог профільного законодавства, передбаченого Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", а також сприяння особі у здійсненні будь-якого з таких повідомлень, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання";
2) частини першу і четверту статті 235 викласти в такій редакції:
"У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою та/або повідомленням про фактичні або потенційні порушення вимог профільного законодавства, передбаченого Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір";
"У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою та/або повідомленням про фактичні або потенційні порушення вимог профільного законодавства, передбаченого Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення - у розмірі дворічного середнього заробітку".
3. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
1) частину першу статті 194 викласти в такій редакції:
"1. Цінним папером є документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи кількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз";
2) статтю 196 виключити.
4. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
1) статтю 45 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. У справах про відшкодування шкоди, завданої особі Головою, членом, працівником або залученим експертом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними своїх повноважень, належним відповідачем є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку";
2) частину другу статті 48 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Якщо до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано позов про відшкодування шкоди, завданої такими особами під час виконання ними своїх повноважень, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі";
3) у статті 137:
частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій";
абзац другий частини тринадцятої викласти в такій редакції:
"Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків, а також на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів".
5. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
1) статтю 48 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. У справах про відшкодування шкоди, завданої особі Головою, членом, працівником або залученим експертом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними своїх повноважень, належним відповідачем є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку";
2) частину другу статті 51 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Якщо до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано позов про відшкодування шкоди, завданої такими особами під час виконання ними своїх повноважень, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі";
3) статтю 56 доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. З метою захисту прав інформатора, встановлених Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за зверненням інформатора може звертатися до суду з позовом (заявою) в інтересах інформатора, брати участь у розгляді справ за такими позовами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інформаторів, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) інформатора";
4) у статті 150:
частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій";
абзац другий частини дванадцятої викласти в такій редакції:
"Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків, а також на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів";
5) частину другу статті 293 доповнити пунктом 12 такого змісту:
"12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках";
6) розділ IV доповнити главою 14 такого змісту:
"Глава 14. Розгляд судом справ про розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках
Стаття 350-9. Підсудність
1. Заява про розкриття особами, визначеними пунктами 1-3 частини першої статті 134 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням особи, у розпорядженні якої знаходиться така інформація, а у разі якщо такою особою є нерезидент - за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 350-10. Зміст заяви
1. У заяві до суду про розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником;
3) ім’я (найменування) та місце проживання або місцезнаходження особи, у розпорядженні якої знаходиться інформація, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яку вимагається розкрити;
4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, та/або прав та інтересів, які порушено;
5) обсяг (межі розкриття) інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо особи та мету використання такої інформації.
Стаття 350-11. Розгляд справи
1. Справа про розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття такої інформації, та особи, в розпорядженні якої знаходиться така інформація, а в разі якщо справа розглядається з метою забезпечення охорони державних інтересів та національної безпеки - з повідомленням лише заявника.
2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, та/або особи, у розпорядженні якої знаходиться така інформація, чи представників зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав участь такої особи (таких осіб) обов’язковою.
3. У разі якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Стаття 350-12. Рішення суду
1. У рішенні про розкриття особою, визначеною пунктами 1-3 частини першої статті 134 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:
1) ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження чи ім’я представника одержувача, якщо інформація надається представникові;
2) ім’я (найменування), місце проживання або місцезнаходження особи, щодо якої особа, у розпорядженні якої знаходиться інформація, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, має розкрити таку інформацію;
3) ім’я (найменування) та місце проживання або місцезнаходження особи, у розпорядженні якої знаходиться інформація щодо особи, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яку необхідно розкрити;
4) обсяг (межі розкриття) інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яка має бути надана особою, у розпорядженні якої знаходиться така інформація, її одержувачу, а також мета використання такої інформації.
2. У разі якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
3. Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає особі, у розпорядженні якої знаходиться інформація, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яку необхідно розкрити, заявнику та особі, щодо якої розкривається така інформація.
Особа, щодо якої розкривається інформація, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, або заявник мають право у п’ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання";
7) частину першу статті 430 доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
"6-1) розкриття особою, визначеною пунктами 1-3 частини першої статті 134 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи".
6. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
1) частину першу статті 33 після слів "Національного банку України" доповнити словами "Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку";
2) статтю 46 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. У справах про відшкодування шкоди, завданої особі Головою, членом, працівником або залученим експертом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними своїх повноважень, належним відповідачем є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку";
3) частину третю статті 48 доповнити абзацом другим такого змісту:
"У разі якщо позов подано до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, суд до ухвалення рішення у справі замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі";
